Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/6677/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2021. Зареєстровано: 03.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2021.
Дата набрання законної сили: 27.09.2022
Номер судового провадження: 2/522/4778/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/6677/20
		Провадження № 2/522/4778/21
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   02 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого  судді Шенцевої О.П.,
		при секретарі Кісліної В.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Нова Пошта» (м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1, поверх 9) про стягнення вартості посилки, моральної шкоди, упущеної вигоди, та судових витрат, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Нова пошта» про стягнення вартості посилки, моральної шкоди, упущеної вигоди, та судових витрат.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що звернувся до відповідача ТОВ «Нова Пошта» 16.03.2020 року стосовно перевезення вантажу, а саме доставки посилки до м. Київ для ОСОБА_2 , експрес накладна № 59000495514542. Вантаж був кількістю 1 багажне місце, заявленою вагою 2 кг, оголошеною вартістю 14230 гривень, там знаходився планшет Apple Ipad Air 10.5 діагональ 2019 року випуску.
		Отримувач посилки відмовився від її отримання і вона була відправлена 22.03.2020 року до м. Одеса, за експрес накладною № 59000497125848. Згідно договору ТОВ «Нова Пошта» про надання послуг, остання видає посилку своєму клієнтові експрес накладну, яка містить дані про відправника, дані про отримувача та його телефон для зв`язку.
		За даними ТОВ «Нова Пошта» вищевказана посилка, оголошеною загальною вартістю 14230 грн., була видана неправомірно та з порушенням законодавства було видано неустановленій особі за нібито довіреністю, та особу яка получила відправлення не зазначила.
		Проте, позивач посилку не отримував та після звернення до ТОВ «Нова Пошта» було переглянуто відео з камери відділення № 94, м. Одеса, на якому нібито посилку отримала інша особа. Хоча на відео не можливо розібрати яка саме посилка була видана та чому представники почти вважають, що саме посилка позивача була видана. В зв`язку з цим, позивач написав заяву до Приморського відділу Національної поліції Одеської області по факту скоєння злочину. Слідчим відділення було відкрито кримінальну справу за даним фактом. 
		В досудовому порядку позивач відправив претензію ТОВ «Нова Пошта» стосовно цього питання. 06.04.2020 року позивачу надійшла відповідь, що співробітники ТОВ «Нова Пошта» провели внутрішнє розслідування та порушень з боку співробітників почти не виявлено.
		Позивач вважає, що «Нова Пошта» порушила умови Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, а саме, втратила посилку. 
		Згідно Закон України «Про захист прав споживачів», Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, а саме ст.10 п.3 ч. 4 відшкодування завданих мені збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором. 
		Частиною 3 ст.909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладеної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Відносини сторін регулюються нормами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта».
		Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. 
		Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. 
		Істотним порушенням є те, що посилка, а саме планшет Apple Ipad Air 10.5 діагональ 2019 року випуску, оголошеною вартістю 14230 гривень було загублено з вини працівників «Нова пошта» при транспортуванні та не передано стороні за договором ОСОБА_1 . 
		Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
		Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.
		   У судовому засіданні представник позивача просив провести судове засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
		   У судове засідання представник відповідача не з`явився, але надав відзив на позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити повному обсязі.
		   Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		   Статтею 13ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		16.03.2020 року позивач звернувся до відповідача стосовно перевезення вантажу, а саме доставки посилки до м. Київ для ОСОБА_2 , експрес накладна № 59000495514542. Вантаж був кількістю 1 багажне місце, заявленою вагою 2 кг, оголошеною вартістю 14230 гривень, там знаходився планшет Apple Ipad Air 10.5 діагональ 2019 року випуску.
		22.03.2020 року до м. Одеса, за експрес накладною № 59000497125848 вантаж був повернутий відправнику.
		Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу. 
		На підставі Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та відповідно до накладних між сторонами досягнуто згоди з перевезення та доставки до м. Київ, відділення № 151 вантажу, оголошеною відправником вартістю 14230 грн. Однак, відповідач не надав та не направив позивачу належних та достатніх доказів того, що вантаж було вручено не з його вини або ж цей вантаж було видано позивачеві. 
		Таким чином можливо зробити висновок про те, що посилка, а саме планшет Apple Ipad Air 10.5 діагональ 2019 року випуску, оголошеною вартістю 14230 гривень було загублено з вини працівників «Нова пошта» при транспортуванні та не передано стороні за договором ОСОБА_1 . 
		   Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.
		   Частиною 3 ст.909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладеної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
		   Відносини сторін регулюються нормами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта».
		   Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
		   Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
		   Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.
		   Стаття 924 ЦК України зберігає раніше прийняті в цивільному праві України принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (частина перша статті 924 ЦК України) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (частина друга статті 924 ЦК України).
		   Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.
		   Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.
		   Згідно до статті 22Закону України"Прозахист правспоживачів" захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
		   Згідно до частини 1 статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		   Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		   Згідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		   Згідно положень статті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
		   Таким чином, суд вважає, вимоги позивача про стягнення вартості посилки у розмірі 14230 гривень слід задовольнити.
		Завдану моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 7115 грн.
		За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) No 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
		Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім`ї чи близьких родичів або у зв`язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.
		Згідно положень ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Суд не погоджується з доводами позивача про те, що неправомірними діями відповідача, позивачу були завдані певні моральні страждання, а тому відмовляє у задоволенні цих вимог.
		   Щодо вимог про стягнення коштів на правову допомогу у розмірі 10000 грн., то суд також відмовляє у задоволенні вимог на підставі нижченаведеного. 
		Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
		   Судом не встановлено належного підтвердження витрат на правову допомогу, а тому й відмовляє у задоволенні цих вимог.
		   Також позивач просив стягнути 1770 грн. упущеної вигоди, але не обґрунтував належним чином ці вимоги, а тому суд вважає їх необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.
		   Відповідно до частин 1, 5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		   Керуючись ст. 3,4,10,12,13,17,18,76-81,258-259,263-265,352,354-355 ЦПК України, ст. ст. 8, 109, 543,610-612,979, 988 ЦК України, -
		ВИРІШИВ:
		 
		   Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Нова Пошта» (м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1, поверх 9) про стягнення вартості посилки, моральної шкоди, упущеної вигоди, та судових витрат - задовольнити частково.
		   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (ЄДПОУ: 31316718, місцезнаходження: Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03131) на користь ОСОБА_1 вартість вантажу згідно експрес-накладних в сумі 14230 грн.
		   В решті вимог відмовити.
		   Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя:
		 
		02.03.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...