Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/7046/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2021. Зареєстровано: 03.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2021.
Дата набрання законної сили: 26.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/456/156/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140000000524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/7046/19
		Провадження № 1-кп/456/156/2021
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   26 лютого 2021 року    Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
		   головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		   суддів                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі     ОСОБА_4 
		з участю прокурора     ОСОБА_5 ,
		захисників     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		обвинувачених     ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		представника потерпілого     ОСОБА_14 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Стрий,при здійсненнісудового провадженняв режимівідеоконференції зЛубенським міськрайоннимсудом Полтавськоїобласті при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27  ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,
		в с т а н о в и в :
		В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27  ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України.
		В даному кримінальному провадженні захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_10 здійснює на підставі ордеру ЛВ №151986 від 12.09.2019 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 281 від 07.06.1994, адвокат ОСОБА_8 .
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить суд звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області з питанням про притягнення адвоката ОСОБА_8 до відповідальності за зловживання процесуальними правами. Зокрема, прокурор вказує на те, що адвокат систематично подає клопотання, в тому числі такі, які визнано судом необгрунтованими, чим навмисно затягує розгляд справи. Наведене дає підстави вважати, що адвокат ОСОБА_8 неналежно виконує професійні обов`язки, що є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_8 заперечив клопотання прокурора, вважає, що всі клопотання, подані ним стосуються захисту інтересів його підзахисного, він подавав і буде подавати клопотання, а все решта це домисли прокурора. Вважає, що обвинувальний акт відносно його підзахисного є недосконалим, жодного документу, який би підтверджував винуватість ОСОБА_10 в матеріалах кримінального провадження немає. Вказав, що не звинувачує прокурора в тому, що той намагається звинуватити невинну людину, а він належно здійснює захист інтересів ОСОБА_10 .
		Адвокат ОСОБА_9 просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вважає, що дії адвоката ОСОБА_8 відповідають чинному законодавству і останній належним чином здійснює захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_10 . Крім цього, адвокат ОСОБА_9 , в присутності усіх учасників кримінального провадження, висловив прокурору заяву про те, що в наступному судовому засіданні ними буде подано клопотання про неправомірні дії прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
		Прокурор ОСОБА_5 таку заяву адвоката ОСОБА_9 розцінив як погрозу. 
		Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні вказав, що йому незрозуміло те, що написано в обвинувальному акті, він ніколи жодних грошей не брав, і ніколи їх не бачив.
		Адвокат ОСОБА_7 заперечив клопотання прокурора, просить суд врахувати, що подаючи чисельні клопотання, адвокат ОСОБА_8 намагається в такий спосіб здійснити захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_10 .
		Інші учасники кримінального провадження з приводу заявленого прокурором клопотання, міркувань не висловили.
		Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на дії адвоката ОСОБА_8 підлягає до задоволення, зважаючи на наступне.
		 
		Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття «розумний строк» оцінюється з урахуванням низки критеріїв, у тому числі - специфіки кримінальної справи, кількості епізодів звинувачення, поведінки сторін тощо, та не може визначатись однаково для кожної справи.
		Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст.126і129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.Законом "Про судоустрій і статус суддів"(у новій редакції) визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
		Зокрема,ст. 6 цього Законувстановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
		Відповідно до вимогст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Відповідно до вимогст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбаченіКПК України.
		У відповідності до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження. 
		Так згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження булазастосована належнаправова процедура. 
		Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбаченіКПК Українистроки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбаченіКПК Українита іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 2ст. 329 КПК Українисторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
		Відповідно до ч. 2ст. 330 КПК України, у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до вимог ст. 12-1 Правил адвокатської етики (затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
		Згідно зі ст. 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		Відповідно до ст.ст. 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.
		Суд, з урахуванням позиції ЄСПЛ («Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства») вважає, що хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.
		 
		Оглядом матеріалів кримінального провадження встановлено наступне.
		Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.12.2019 кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 за ч.5 ст.27  ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 за ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України призначено до судового розгляду.
		В судовому засіданні 25.09.2020 встановлено порядок дослідження доказів, з врахуванням позицій сторін кримінального провадження.
		15.10.2020 судом розпочато дослідження письмових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
		В судовому засіданні 21.01.2021 захисник обвинуваченого ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_8 подав суду клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів, до якого долучив письмові докази на обгрунтування вказаного клопотання та навів мотиви такого. 
		Під час виступу в судовому засіданні з приводу заявленого клопотання, подав суду пояснення та додаткові обгрунтування вказаного клопотання, в яких незважаючи на стадію розгляду кримінального провадження: дослідження письмових доказів, вдався до аналізу доказів, зібраних у кримінальному провадженні, аргументував свою позицію щодо незнання обвинуваченого в суті пред`явленому йому обвинувачення та порушення процесуальних прав обвинуваченого під час проведення досудового розслідування та вказав позицію сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, покликаючись на фактичні обставини досудового розслідування. Зважаючи на наведене, головуючим тричі вчинено зауваження захиснику щодо дотримання процесуальних норм закону під час розгляду кримінального провадження, роз`яснено про заборону зловживати своїми процесуальними правами та право на доведення аргументів сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого на відповідній стадії судового процесу. Зокрема, захиснику ОСОБА_8 роз`яснено, що під час дослідження доказів, сторона захисту вправі подавати клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, чітко аргументуючи свою позицію, а всі інші клопотання підлягають вирішенню на відповідній стадії судового процесу. Зважаючи на наведене, головуючим обмежено виступ захисника обгрунтуванням правової позиції щодо вирішення клопотань про визнання доказів очевидно недопустимими, які були досліджені в судовому засіданні, і наведений факт відображено в ухвалі суду від 21.01.2021.
		Колегія суддів вважає, що всупереч Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кримінально-процесуальному закону, адвокат належним чином не підготував клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими та не був належно підготовлений до виступу з таким клопотанням. Не виклавши належним чином позицію захисту у клопотанні щодо визнання доказів очевидно недопустимими, адвокат впродовж тривалого часу намагався суду зачитати клопотання, подання яких не передбачено КПК України на стадії письмового дослідження доказів у справі, постійно перебивав головуючого суддю, що відображено в журналі судового засіданні, на зауваження суду не реагував, натомість звинувачував суд в тому, що йому перешкоджають у належному виконанні професійних обов`язків. Під час оголошення клопотання постійно відволікався, шукав документи, намагався під час оголошення клопотання навести суду позицію захисту щодо порушень на досудовому розслідуванні прав обвинуваченого, що є неприпустимим з точки зору КПК України, зважаючи на стадію судового розгляду  дослідження письмових доказів.
		Суд не оспорює право захисника на подання клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, однак таке клопотання повинно бути належним чином підготовлене та стосуватися лише тих доказів, які сторона захисту просить визнати очевидно недопустимими. Подання такого клопотання не повинно перешкоджати суду у розгляді кримінального провадження в розумні строки.
		Описана вище поведінка захисника, яка тривала понад годину, перешкодила суду в можливості продовжити дослідження письмових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
		Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_8 про визнання доказів очевидно недопустимими визнано судом необгрунтованим та в задоволенні клопотання адвоката, ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2021 відмовлено за безпідставністю.
		З метою затягування розгляду кримінального провадження, 05.02.2021 адвокатом ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2021 про відмову у визнанні доказів очевидно недопустимими, яка не підлягає апеляційному оскарженню. Суд вважає такі дії адвоката навмисними та такими, що спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки скерування справи до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, має наслідком тривале відкладення розгляду кримінального провадження.
		Слід зазначити, що суд не оспорює право захисника на захист інтересів його довірителя, однак такий захист згідно закону повинен здійснюватися з дотриманням норм процесуального законодавства та повинен відбуватися у встановленій законом процесуальній формі. 
		В судовому засіданні 26.02.2021, дізнавшись про той факт, що суд скерував до Львівського апеляційного суду не справу, а виділені матеріали кримінального провадження, за його апеляційною скаргою, адвокат ОСОБА_8 вкотре перешкодив суду продовжити дослідження письмових доказів у справі. Так, адвокат ОСОБА_8 , незважаючи на чисельні зауваження головуючого у справі, вкотре розпочав цитувати письмовий документи, подача якого на стадії лослідження доказів не передбачена - заперечення щодо порядку проведення дій. Головуючим суддею вчинено зауваження захиснику про те, що подача таких клопотань на стадії письмового дослідження доказів не передбачена і надано можливість адвокату оголосити клопотання наприкінці судового засідання.
		Натомість захисником ОСОБА_8 подано заяву про відвід колегії суддів, з підстав порушення складом суду норм чинного кримінально-процесуального законодавства та міжнародного права. Зокрема, адвокат вважав, що колегія безпідставно відмовляє в задоволенні клопотань сторони захисту, обвинувачення ОСОБА_10 не роз`яснено і йому незрозуміле, судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими. 
		Під час оголошення вказаної заяви, адвокат ОСОБА_8 , незважаючи на той факт, що головуючим було відкладено оголошення ним заперечення на кінець судового засідання, як на підставу для задоволення заяви про відвід, умисно, неправдиво повідомив суду, що йому було відмовлено в оголошенні заперечення, хоча таке рішення судом не приймалося.
		Вказана заява адвоката ОСОБА_8 визнана судом безпідставною, такою, що спрямована на затягування кримінального провадження, і ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.02.2021 в задоволенні заяви про відвід колегії суддів відмовлено.
		Слід звернути увагу, що учасниками кримінального провадження, окрім обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які заявили відвід колегії суддів, є ще троє обвинувачених, два захисники, прокурор та представник потерпілого, які жодної упередженості чи необ`єктивності в діях суду не вбачають.
		Окремо слід зауважити, що адвокат ОСОБА_8 постійно в судових засіданнях стверджує про те, що обвинувачений не розуміє, в чому його обвинувачують, не розрізняючи поняття «суть обвинувачення» та «відсутність доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення». Так, в судовому засіданні після оголошення прокурором обвинувального акту, судом з`ясовано у обвинуваченого, що зміст обвинувального акту йому зрозумілий, однак він, вважає, що відсутні докази його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Незважаючи на наведене, адвокат ОСОБА_8 і надалі будує лінію захисту таким чином, що постійно налаштовує обвинуваченого ОСОБА_10 стверджувати в судовому засіданні, що обвинувачений не розуміє суті обвинувачення, що порушує розумні строки розгляду кримінального провадження, зважаючи на той факт, що прокурор і суд повторно змушені з`ясовувати у обвинуваченого, що саме йому незрозуміло, і зайвий раз цитувати пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення. 
		Суд звертає увагу, що судом надано можливість у реалізації стороною захисту своїх прав та законних інтересів, всі клопотання розглянуті, частина з них задоволена, зокрема клопотання подані захисником ОСОБА_15 завжди подані у процесуальній формі, встановленій законом, містять належне правове обґрунтування.
		Натомість чисельні клопотання адвоката ОСОБА_8 , подані не у процесуальній формі, встановленій законом, подаються на стадії, на якій подання клопотань такого змісту не передбачено взагалі, зміст таких викладено хаотично та незрозуміло. Наведене викликає сумніви у кваліфікації захисника та ставить під сумнів можливість належного здійснення захисту ним інтересів особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на зміст клопотань, поданих захисником впродовж судового розгляду кримінального провадження, які не витримують жодної критики.
		Так, у підготовчому судовому засіданні 12.12.2019 адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про визнання факту відсутності потерпілого у кримінальному провадженні, незважаючи на той факт, що потерпілий зазначений у обвинувальному акті, при оголошенні клопотання не зумів навести правову позицію, та сформулювати вимоги клопотання таким чином, щоб воно могло бути розглянуто судом у відповідності до чинного КПК України. В подальшому подав клопотання про оголошення повного тексту обвинувального акту, що свідчить про необізнаність адвоката зі змінами, внесеними до ст.347 КПК України. 
		21.01.2020 адвокат ОСОБА_8 подав суду письмове клопотання про залучення обвинуваченого ОСОБА_10 до кримінального провадження, як потерпілого, що прямо суперечить чинному кримінально-процесуальному закону.
		25.09.2020 адвокат ОСОБА_8 подав заперечення оголошеного прокурором короткого викладу обвинувального акту, та під час вступної промови оголосив вказаний документ, однак зважаючи на той факт, що такий виступ не відповідав стадії кримінального провадження  оголошення вступної промови, судом було обмежено виступ адвоката.
		Подаючи суду впродовж судового розгляду пояснення, додаткові обгрунтування, заперечення, клопотання, адвокат ОСОБА_8 в судових засіданнях не може вказати складу суду правові підстави для подачі таких письмових документів, вимагає у головуючого надання часу для цитування таких документів, не пояснюючи при цьому, яке значення вони мають на відповідній стадії кримінального провадження. 
		Суд вважає, що адвокат використовує для захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_10 підстави не передбаченіКПК УкраїнитаКонституцією України.
		Не здійснюючиналежним чиномзахист інтересівсвого довірителя,та перешкоджаючисуду вналежній реалізаціїправ,наданих судупід часрозгляду кримінальногопровадження,адвокат ОСОБА_8 недоліки усвоїй роботіта неналежнийзахист інтересівсвого довірителя,обґрунтовує незаконними,з йоготочки зорудіями складусуду,подаючи відвідколегії суддів. Такі дії свідчать про умисне затягування захисником судового процесу з метою не розгляду у встановленіКПКстроки даного кримінального провадження, підриваючи вказаними діями авторитет судової влади, висвітлюючи її такою, що не здатна чинити правосуддя, через неналежне виконання своїх професійних обов`язків адвокатом.
		Слід вказати, що в судовому засіданні 26.02.2021, судом вкотре, не продовжено дослідження доказів у справі, зважаючи на поведінку адвоката ОСОБА_8 .
		В зв`язку із неналежною поведінкою адвоката ОСОБА_8 , проявом неповаги до суду, головуючий висловлювала йому неодноразові попередження щодо неналежної поведінки, та роз`яснила неприпустимість такої поведінки адвоката.
		Незважаючи на цю обставину, адвокат ОСОБА_8 , продовжував проявляти неповагу до суду, вести себе неетично, та не реагувати на зауваження головуючого.
		Таким чином, адвокат ОСОБА_8 неодноразово проявляв свою неповагу до суду, не виконував розпорядження головуючого та не реагував на попередження.
		У постанові ЄСПЛ від 19.01.1989 по справі «Камасинський проти Австрії» (Kamasinskiv. Austria), SeriesA, №168, §65 та постанові ЄСПЛ від 21.04.1998 по справі «Дауд проти Португалії» (Daudv. Portugal),Reportsof Judgmentsand Decisions 1998-II, §38) суд заявив, що з незалежності юридичної професії від держави слідує, що поведінка захисника, по суті, є предметом домовленості між обвинуваченим та його адвокатом, незалежного від того чи був адвокат призначений від системи правової допомоги, чи був найнятий у приватний спосіб. Компетентні національні органи зобов`язані втрутитися, тільки якщо неналежне виконання призначеним адвокатом своїх обов`язків, пов`язане з забезпеченням ефективного представництва.
		У рішенні від 01 липня 2014 року у справі «S.A.S. проти Франції», в п. 66 ЄСПЛ, визначив, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.
		Слід також зауважити, що в судових засіданнях захисник обвинуваченого ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_8 вів себе неетично, постійно сперечався з головуючою суддею, розпорядження головуючої судді по справі не виконував, чим порушував порядок у судовому засіданні, та навмисно затягував розгляд кримінального провадження та перешкоджав його здійсненню, за що був попереджений про відповідальність за неповагу до суду.
		Судом адвокату ОСОБА_8 було роз`яснено про те, що відповідно до положеньКПК України, перебивати головуючого недопустимо. В разі продовження такої поведінки, суд має право розцінити наведене, як зловживання процесуальними правами та звернутися до уповноважених органів з питанням про притягнення адвоката ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності.
		На попередження головуючого по справі адвокат ОСОБА_8 не реагував, проявляючи неповагу як до суду, так і зневажливе ставлення до головуючого в справі. 
		За таких обставин, своїми діями адвокат ОСОБА_8 порушує право обвинувачених на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи, та суперечить вимогам КПК України.
		Відповідно достатті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, крім іншого, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.
		Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Згідно з ч. 3ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Відповідно до вимог п.п. 3.3 п.3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Відповідно до вимог п.10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2019 року № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.
		Враховуючи вищевикладене, суд, вважає поведінку адвоката ОСОБА_8 під час судового засідання у кримінальному провадженні, який демонструє неповагу до суду, неприпустимою, несумісною зі статусом адвоката, та такою, що негативно впливає на авторитет суду, підриває престиж адвокатури та адвокатської діяльності у суспільстві, у зв`язку з чим необхідно звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області з клопотанням про притягнення адвоката ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності з підстав порушенняЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики.
		При вирішенні Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів просить врахувати, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 за ч.5 ст.27  ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 за ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, становить значний суспільний інтерес, справа викликала суспільний резонанс, а відтак, перед судом стоять завдання не лише забезпечити права обвинувачених на справедливий судовий розгляд, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.126,129 Конституції України, ст.ст.2,45,7,75-81,330, 369, 372 КПК України,ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів",Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним Зїздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, колегія суддів,-
		                п о с т а н о в и л а :
		Клопотання прокуроразадоволити.
		Повідомити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_8 ознак дисциплінарного проступку у зв`язку з порушенням ним Правил адвокатської етики.
		Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 281 від 07.06.1994; видане на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 07.06.1994 №8). 
		Повідомити Стрийський міськрайонний суд Львівської області у передбачений законодавством строк про результати розгляду даної ухвали.
		Копію ухвали надіслати на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області для виконання.
		Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошення,є остаточноюта оскарженнюне підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.
		Головуючий  суддя:                 ОСОБА_1 
		               
		Судді:                         ОСОБА_2 
		                                       
		                                        ОСОБА_3 
		Оригінал ухвали 
		Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...