Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 743/587/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 02.03.2021. Зареєстровано: 03.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/748/11/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015270220000059

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №1-кп/748/11/21
		Єдиний унікальний № 743/587/15-к 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 березня 2021 року м. Чернігів
		 
		    Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270220000059 від 18 лютого 2015 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пльохів Чернігівського району Чернігівської області, з повною загальною середньою освітою, розлученого, що має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю 3 групи, непрацюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 ,-
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
		за участю: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_7 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 , не маючи спеціального встановленого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, у невстановлений слідством час, у невстановленому місці придбав предмети, зовні схожі на патрони калібру 5,45 мм, в кількості 120 штук, які він приніс до господарства АДРЕСА_3 , де фактично проживає, та де в подальшому зберігав без мети збуту.
		 
		18.02.2015, при проведенні обшуку в господарстві АДРЕСА_2 , працівниками Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області було виявлено та вилучено вказані предмети, зовні схожі на патрони калібру 5,45 мм, в кількості 120 штук. Згідно висновку експерта №154 від 28.02.2015, 120 предметів, зовні схожих на набої калібру 5,45 мм, вилучені 18.02.2015 в АДРЕСА_3 , являються бойовими припасами, патронами калібру 5,45*39 до автоматів АКМ-74 і ручних кулеметів РПК НОМЕР_1 та інші. Патрони виготовлені заводським способом і придатні до стрільби.
		 
		Дії ОСОБА_4 за даним епізодом кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. 
		 
		ОСОБА_4 , не маючи спеціального встановленого законом дозволу на носіння та зберігання вогнепальної зброї, 17.02.2015, перебуваючи в с. Піски Донецької області, знайшов та привласнив два ручні протитанкові гранатомети «РПГ-18», які на автомобілі «Фольксваген», моделі Т-4, д.н.з. НОМЕР_2 , жовтого кольору, перевіз до м. Чернігів.
		 
		18.02.2015, приїхавши на вказаному автомобілі до м. Чернігів, ОСОБА_4 переклав два РПГ-18 до багажнику легкового автомобіля «Нісан Патрол», д.н.з. НОМЕР_3 . У період часу з 13.00 години до 14.00 години ОСОБА_4 перевіз один РПГ-18 до Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, розташованої за адресою: смт. Ріпки, вул. Пирогова, 5, де його залишив, передавши ОСОБА_8 
		 
		18.02.2015, проведено огляд місця події на території ЗОШ 1-3 ступенів, розташованої за адресою: смт. Ріпки, вул. Пирогова, 5, в ході якого виявлено та вилучено корпус протитанкового гранатомету з маркуванням на його поверхні РПГ-18. Згідно висновку експерта №19(Вт) 309(х) від 06.03.2015, наданий на експертизу предмет є пусковим пристроєм у вигляді гладкоствольної труби (телескопічного типу) від протитанкового гранатомета РПГ- 18 «Муха» одноразового використання.
		 
		Другий РПГ-18 ОСОБА_4 перевіз до приміщення Ріпкинської гімназії, розташованої за адресою: смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 43, де залишив його, передавши директору ОСОБА_9 
		 
		18.02.2015 в ході огляду місця події працівниками міліції було виявлено та вилучено у приміщенні кабінету педагога-організатора Ріпкинської гімназії РПГ-18 та у подальшому знешкоджено співробітниками ДНДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області.
		 
		Дії ОСОБА_4 за даним епізодом кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України як незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. 
		Ухвалою від 08 травня 2020 року звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінчення строків давності, та закрито кримінальне провадження в цій частині обвинувачення.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України не визнав, пояснивши, що 15.02.2015 він приїхав з АТО та перебував вдома, 16.02.2015 йому зателефонували та попросили відвезти журналістів для зйомки фільму. ОСОБА_10 приїхав на автомобілі, а він був другим водієм. Разом з ними поїхали ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .. Приїхали вони до с.Піски Донецької області. ОСОБА_11 попросила дозволу взяти експонат, однак їй повідомили, що потрібен дозвіл керівництва. ОСОБА_13 дозволив ОСОБА_11 взяти з купи гранатометів та остання сама його брала і клала до машини. Оскільки ОСОБА_11 дозволили взяти, то він теж попросив взяти експонати для музею, ОСОБА_13 йому дозволив і він з тієї ж купи взяв 2 тубуси, 2 відстріляних гранатомета, коробки з-під патронів, гільзи різного калібру. Все лежало в автомобілі та під час їх зупинки та постах, автомобіль перевіряли і бачили, що вони везуть. Коли приїхали до м.Чернігова, то ОСОБА_11 забрала камеру, тубус, в подальшому висадили ОСОБА_12 .. Він повернувся додому до смт.Ріпки пізно ввечері. Речі, які брав, переклав до багажника свого автомобіля. Зранку він зателефонував ОСОБА_14 , який повідомив, що речі треба везти до школи, там вже їх чекають. Коли приїхав до школи, то директора не було, він розмовляв зі ОСОБА_8 .. Йому дали учнів, які допомогли перенести речі. При передачі експонатів були завгосп, завуч. Потім він поїхав до ОСОБА_9 в гімназію, де йому також дали учнів, які самі занесли всі експонати. Потім він поїхав додому готуватись у поїздку. Вдома почув вибух та поїхав до школи, де зустрів ОСОБА_15 , який повідомив, що щось нажав і воно вибухнуло, потім він поїхав у гімназію попередити про подію. З приводу зберігання патронів вважає, що відбулось незаконне проникнення до його господарства та йому підкинули ці патрони. Патрони він у гаражі не зберігав і йому вони не належать. 
		В ході судового розгляду були допитані свідки.
		Свідок ОСОБА_16 пояснила, що 18.02.2015 перебувала на роботі в Ріпкинській гімназії, в той день бачила ОСОБА_4 , що розмовляв з директором в методичному кабінеті, близько 14 год, а також сам заносив речі до кабінету, які потім виявили працівники поліції. Бачила на столі лежали речі, а саме було щось від снаряду розгалужене, тубус пустий, довга труба. Директор пояснила, що дані речі подарував волонтер в музей. Повідомила, що такий музей у них не планувався. З її участю проводився огляд місця події, підтвердила, що підписувала документи, бачила, як забирали дані речі.
		Свідок ОСОБА_9 пояснила, що станом на 2015 рік перебувала на посаді директора Ріпкинської гімназії, особисто з ОСОБА_17 не знайома. В лютому 2015 року прийшла чергова та повідомила, що прийшов волонтер, щось привіз і хоче поспілкуватись. Чоловік сказав своє прізвище ОСОБА_18 та повідомив, що приїхав з АТО і привіз речі для музею. Вона подумала, що може це прапор чи щось безпечне для дітей, тому погодилась, чоловік заніс речі в кабінет виховної роботи. ОСОБА_18 пояснював, що це залишок від гранатомету, частинка від «Урагану». Вона вирішила, що їм ці речі не потрібні, однак було незручно відмовитись, а тому замкнула кабінет, щоб в подальшому вчитель захисту Вітчизни подивився. ОСОБА_19 у них не планувався. В подальшому їй зателефонували і повідомили, що в школі відбувся вибух. Прийшли працівники поліції, МЧС та все вивезли. Що саме хоче перенести ОСОБА_18 вона не знала. Після того як приїхала поліція відбувались слідчі дії, вона була присутня при їх проведенні та складанні протоколу.
		Свідок ОСОБА_20 пояснила, що в лютому 2015 року працювала в Ріпкинській школі № 2 вчителем світової літератури. 18.02.2015 була присутня при тому як ОСОБА_4 клав тубус під стіну у кабінеті, у дверях при цьому стояла ОСОБА_8 , також заносив уламки, коробку. Потім з`явилась заступник з виховної роботи ОСОБА_21 та обурилась і попросила все винести в інше приміщення. В подальшому ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 забрали речі. Пояснила, що військового музею у школі не було. 
		Свідок ОСОБА_21 , що займає посаду заступника директора з виховної роботи Ріпкинської ЗОШ № 2, пояснила, що бачила як ОСОБА_8 спілкувалась з незнайомим їй чоловіком. Коли зайшла до свого службового кабінету, то побачила, що біля входу стояли ящик, лежала труба зеленого кольору, уламки, в кабінеті перебувала ОСОБА_25 , якій не було відомо про походження зазначених предметів. Дозволу занести дані предмети до кабінету у неї ніхто не питав. Вона попросила ОСОБА_22 прибрати дані предмети. ОСОБА_22 разом з ОСОБА_26 , ОСОБА_27 перенесли ці речі. Пояснила, що створення музею на військову тематику не планувалось. 
		Свідок ОСОБА_28 пояснила, що працює секретарем Ріпкинської ЗОШ. 18.02.2015 у другій половині дня бачила в кабінеті ОСОБА_8 предмети схожі на бойові. Повідомила, що про створення музею накази і розпорядження не друкувала.
		Свідок ОСОБА_29 , що працює вихователем Ріпкинської ЗОШ №2, пояснила, що 18.02.2015, приблизно у другій половині дня чула два вибухи з незначним інтервалом. Їй відомо, що був на території школи музей, де знаходились предмети старовини, про створення військового музею не чула.
		Свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , що на той час працювали в Ріпкинської ЗОШ, не були безпосередніми свідками передачі речей. Зазначені свідки не підтвердили створення музею у школі на військову тематику.
		Свідок ОСОБА_48 , що працювала вчителем у Ріпкинській гімназії, повідомила, що у гімназії йшла мова про створення куточка бойової слави.
		Свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , що працюють у Ріпкинській гімназії, пояснили, що не бачили речей військового призначення у гімназії. 
		Свідок ОСОБА_54 пояснила, що 18.02.2015 проходила повз кабінет педагога організатора та бачила на столі трубу, яка була розірвана, про походження якої їй невідомо.
		Свідок ОСОБА_55 , що займає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Ріпкинської гімназії, показала, що 18.02.2015 бачила в кабінеті виховної роботи на столі металеві речі, зелену трубу, коробку. На нараді не обговорювалось питання створення військового куточку.
		Свідок ОСОБА_56 пояснила, що займає посаду заступника директора Ріпкинської гімназії, 18.02.2015 була присутня під час розмови ОСОБА_4 з директором з приводу речей, що привезли з АТО. ОСОБА_4 запевнив, що предмети військового призначення безпечні. 
		Свідок ОСОБА_57 , що працює вчителем у Ріпкинській гімназії пояснила, що чергова повідомила їй про волонтера, який хоче поспілкуватись з директором, в подальшому покликали директора, яка розмовляла з ОСОБА_4 .. Які саме предмети приніс ОСОБА_4 вона не знає.
		Свідок ОСОБА_58 пояснила, що під час її чергування 18.02.2015 доповіла ОСОБА_59 про прихід ОСОБА_60 , при якому речей не було.
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_61 показав, що займає посаду директора Ріпкинської ЗОШ № 2 та 18.02.2015 перебував у відрядженні, про події дізнався з телефонного повідомлення. Рішення про створення музею на військову тематику у школі не приймалось і він не просив привозити зазначені експонати.
		Свідок ОСОБА_62 , що станом на 18.02.2015 працювала в Ріпкинській ЗОШ № 2 техпрацівницею повідомила, що бачила ОСОБА_22 та ОСОБА_60 , які розмовляли, речей військового призначення не бачила.
		Свідок ОСОБА_63 , що працює у Ріпкинській ЗОШ № 2, пояснила, що бачила в кабінеті ОСОБА_22 коробку огорнуту білим папером та зелену трубу, що лежали під стінкою.
		Свідок ОСОБА_64 , що є колишньою дружиною ОСОБА_4 , пояснила, що обвинувачений переїхав до смт.Ріпки в 2008 році, у нього був зареєстрований пістолет, що зберігався у сейфі, з приводу поїздок до зони АТО їй нічого не відомо, про вибух дізналась з новин. Може охарактеризувати ОСОБА_4 тільки з позитивного боку. 
		Свідок ОСОБА_65 пояснила, що проживає разом з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Приблизно за два дня до подій він разом з ОСОБА_66 , ОСОБА_67 поїхав до с.Піски, повіз гуманітарну допомогу. До Чернігова він поїхав на своєму автомобілі, а звідти на автомобілі знайомого. Повернувся додому на своєму автомобілі, розказав та показав, що привіз. В автомобілі були два тубуси двокольорові з ременем, один він взяв у руки, коробка залізна, ще одна кругла річ. Пояснив, що тубуси відвезе до музею, та що останні дав заступник командира ОСОБА_68 , також записав його номер мобільного телефону і повідомив, що ОСОБА_11 також взяла з собою тубус. Зазначені предмети знаходились в салоні автомобіля, який перебував біля будинку. В цей же день він відвіз тубус до школи та до гімназії, пояснивши, що його попросили, хто саме не сказав. Коли вони перебували вдома, то почули вибух та побігли до школи. ОСОБА_18 поїхав до іншої школи, щоб повідомити, що сталося. Потім їй зателефонувала продавець та повідомила, що у їх господарстві знаходяться невідомі особи. Вона прийшла додому та побачила, що на подвір`ї перебувало двоє осіб, які питали про чоловіка. Вона набрала чоловіку, коли той прийшов додому, то його відразу забрали. Після того як забрали чоловіка, пішла в будинок, потім почула стук, на порозі стояло декілька чоловіків, які питали про зброю. Вона їх запросила до будинку, повідомивши, що таких речей немає. В подальшому приїхали ще інші особи, також їх знайомі з ОСОБА_69 . Їй повідомили, що буде проводитись обшук. Вона заперечувала щодо понятих, оскільки їй здалося, що останні схожі на працівників поліції, а отже почали шукати інших понятих. Під час обшуку в будинку перебувало 4 працівники правоохоронних органів, всі інші особи перебували на вулиці за її подвір`ям. В будинку знайшли в сейфі зареєстровані автомат і пістолет. Після обшуку в будинку розрядилась відеокамера. Вона пішла до дитини в будинок, працівники поліції залишились у дворі. Потім її запросили продовжити обшук та пішли в гараж, обшук проводили довго, а отже вона вийшла з гаража, через хвилин 7 її покликали, вона зайшла до гаража, побачила на столі коробку, а біля пакунок, який розпакували, в ньому були патрони, які порахували та склали протокол. Вона підписала протокол, в будинку і в гаражі проводили обшук ті ж особи. ОСОБА_4 може охарактеризувати тільки з позитивного боку. Вона особисто телефонувала ОСОБА_70 , який запевнив її, що речі були не бойові. Пояснила, що поняті нікуди не відходили та завжди були присутні під час обшуку з працівниками поліції. Де раніше стояла коробка, в якій виявили пакунок з патронами, вона не пам`ятає, підтвердила, що такі коробки знаходяться у них на полицях в гаражі. Пояснила, що двері гаража були закриті, а ключ знаходився у замку, щоб зайти треба було відкрити ручку. Про незаконне проникнення до гаражу не повідомляла правоохоронні органи. 
		Свідок ОСОБА_26 пояснив, що він працює вчителем у Ріпкинській ЗОШ, 18.02.2015 бачив ОСОБА_60 , який розмовляв зі ОСОБА_71 .. В подальшому він в приміщенні навчального закладу зустрів ОСОБА_22 , яка несла гранатомет та ОСОБА_24 , який також ніс циліндричний предмет. Він погодився допомогти на переніс металевий ящик до кабінету ОСОБА_22 , раніше подібних предметів у школі не бачив, про створення музею йому нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_27 , що працює майстром виробничого навчання в Ріпкинській ЗОШ № 2, пояснив, що ОСОБА_60 знає наглядно як жителя смт.Ріпки, 18.02.2015 бачив у школі приблизно в обідній час, той розмовляв зі ОСОБА_22 недалеко від кабінету завуча, чув розмови з приводу сіток. Приблизно хвилин через 40 на прохання ОСОБА_22 допомагав переносити з кабінету завуча до її кабінету речі, а саме гільзи, що перебували в коробці, трубу зелену з відкритими кришками, снаряд розірваний залізний. ОСОБА_22 несла трубу, а він залізний снаряд. Заносили до школи зазначені предмети діти та ОСОБА_4 . 
		Свідок ОСОБА_72 , яка займає посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Ріпкинської ЗОШ пояснила, що ОСОБА_4 знала як волонтера, що приїздив до школи. 18.02.2015 директор був у відрядженні, їй та ОСОБА_22 дав завдання підготувати меморіальну дошку. Після обіду вона заходила до кабінету, де побачила під стіною розірваний снаряд, гільзи, трубу зеленого кольору, що мала вигляд як новенької, не ушкодженої. В подальшому дізналась, що ці предмети приніс ОСОБА_4 . Пояснила, що у школі створена етнографічна кімната, з приводу музею на військову тематику їй нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_73 повідомив, що до подій у 2015 році неодноразово перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виступав. Для організації куточку воїнів АТО він передавав військове обмундирування, інші предмети, що були у нього вдома.
		Свідок ОСОБА_74 , що є сестрою цивільної дружини ОСОБА_4 та працювала у них в магазині, пояснила, що в той день перебувала в магазині, почула гуркіт, через деякий час зайшли працівники поліції до магазину та спитали про ОСОБА_75 .. До магазину є два входи один через двір ОСОБА_4 , а інший з вулиці, вона приблизно через 10 хв. вийшла на територію господарства ОСОБА_60 та побачила поліцію, які вільно ходили по господарству, вона почала цікавитись, чому останні перебувають на чужому подвір`ї, ті грубо їй відповіли, вихватили мобільний телефон. Калитка на подвір`я була не зачинена, ключ був у гаражі. Вона з ними порозмовляла і працівники поліції вийшли. Вона закрила двері та пішла до магазину. Свідком обшуку не була. Пояснила, що при ній працівники поліції у приміщення не заходили. Чи був гараж того дня не замкнутий вона не перевіряла, однак стверджувала, що господарі нічого не замикають. Пояснила, що подвір`я огороджене сіткою, з вулиці знаходиться металева огорожа, з магазину видно гараж. 
		Свідок ОСОБА_76 , що є кумою ОСОБА_4 , пояснила, що з останнім знайомі близько 10 років. В лютому 2015 року їм зателефонувала ОСОБА_77 і вони разом з ОСОБА_65 приїхали до АДРЕСА_3 . На подвір`ї перебували працівники поліції, від яких вона відчула запах алкоголю. Через деякий час приїхав легковий автомобіль з іншими працівниками поліції. Вона була свідком як шукали понятих. Коли почався обшук у будинку, їм дозволили зайти у двір. Вдягнена по формі дівчина з відеокамерою та декілька чоловіків пішли до будинку, на подвір`ї залишилось дві особи. В подальшому вийшла дівчина з будинку та пояснила, що розрядилась камера. Коли працівники поліції вирішили подивитись, що у мангалі, вона зробила їм зауваження. Також вона бачила як працівник поліції заходив до гаражу, де був близько 2 хв., руки у нього були в кишенях. Біля гаражу стояли три поліцейських та два понятих, двері в гараж були повністю відчинені, ключ був у дверях. Вона весь час спостерігала за працівниками поліції.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_65 пояснив, що вони разом з ОСОБА_78 приїхали до ОСОБА_77 на прохання останньої. ОСОБА_4 він знає з 1993 року, вони разом працювали, займались волонтерською діяльністю. Спочатку йому запропонували бути понятим, в подальшому вони дізнались, що інші поняті працівники поліції, у зв`язку з чим понятих замінили, і його також вже не взяли понятим. Коли проходив обшук вони з ОСОБА_79 знаходились на подвір`ї. Коли вийшли з будинку, один з працівників поліції підходив до мангалу, йому ОСОБА_79 робила зауваження. Потім цей працівник поліції зайшов у гараж, ОСОБА_79 знову зробила йому зауваження, той був у гаражі близько 2-3 хв., у руках у нього нічого не було. В подальшому вони з ОСОБА_79 поспішали додому, а тому поїхали.
		Свідок ОСОБА_80 , що працює в шостій державній пожежно-рятувальній частині смт.Ріпки, пояснив, що 18.02.2015 перебував на чергуванні, почувши потужний вибух, виїхали до школи, огородили територію та чекали приїзду працівників поліції.
		Свідок ОСОБА_81 пояснив, що працює начальником в шостій державній пожежно-рятувальній частині смт.Ріпки, знаходився в той день вдома, почув потужний вибух, зателефонував диспетчеру підрозділу, його повідомили, що стався вибух в ЗОШ № 2, сам також пішов на місце, там працювала поліція, їх підрозділ перебував на місці.
		Свідок ОСОБА_82 пояснила, що на час, коли стався вибух, займала посаду педагога-організатора Ріпкинської гімназії, був звичайний робочий день, вона близько 16 год. зайшла до кабінету, де також її робоче місце, побачила речі, що лежали на столі, це був тубус, інші залізні речі. Звідки ці речі з`явились на той час їй не було відомо. 
		Свідок ОСОБА_83 повідомив, що знайомий з ОСОБА_17 як з волонтером. 18.02.2015 йому зателефонувала дружина і повідомила, що приїхали працівники поліції з метою проведення обшуку, в ході обшуку нічого не знайшли. З приводу несанкціонованого обшуку він звертався з заявою щодо проведення перевірки. На рівні чуток йому відомо, що в школі і в гімназії збирались створювати музей, що пов`язаний з подіями АТО. 
		Свідок ОСОБА_84 пояснила, що знайома з ОСОБА_17 як з волонтером. 18.02.2015 до них прийшли працівники поліції з метою проведення обшуку, повідомивши, що мають право його проводити без дозволу. Поки чекали чоловіка, працівники поліції відкривали їх автомобіль та оглядали. В подальшому приїхав чоловік, якому повідомили, що шукають зброю. За наслідками обшуку нічого не знайшли. Чула, що в майбутньому може бути створений музей на військову тематику, просила бійців, щоб привезли прапора. ОСОБА_4 їй не повідомляв, що збирається привозити предмети з зони АТО до школи та гімназії. Працівники школи та гімназії її не просили привезти предмети військового призначення з зони АТО. 
		Свідок ОСОБА_85 пояснив, що 18.02.2015 перебував вдома, в подальшому пішов до центра селища купити цигарок, до нього підійшли працівники поліції та запропонували побути понятим, знає, що інший понятий був працівник школи. Спочатку обшук проводили у будинку, де в сейфі знайшли зброю. В подальшому вийшли на вулицю, спочатку зайшли за сарай, потім їх запросили до гаражу, який відімкнули ключем. До гаражу зайшли вдвох з понятим, дівчина з відеокамерою, була ще одна дівчина та два чоловіка. Спочатку дивились на стелажах, взяли драбину та по черзі знімали однакові коробки, які були з-під бананів. Стверджує, що подивились всі коробки, потім пішли в інший куток гаражу, де перебували хвилин 15, при цьому двох поліцейських він не бачив. Потім хтось покликав знову до місця, де перебували коробки, коли вони підійшли, то в коробці був загорнутий пакунок, у якому були окремо запаковані дві-три коробки з патронами, ще в коробці була щітка. Пояснив, що багато чого не пам`ятає. Зауважень щодо обшуку в протоколі не зазначав. 
		Свідок ОСОБА_86 , що займав посаду Ріпкинського селищного голови, повідомив, що знає ОСОБА_4 як волонтера, може характеризувати його з позитивного боку, щодо створення музею відомо тільки на рівні розмов. 
		Свідок ОСОБА_87 суду пояснив, що ОСОБА_4 знає як жителя смт.Ріпки, відомо, що останній займається волонтерською діяльністю. Йому відомо, що для підняття патріотичного духу на базах шкіл створювались музеї. 18.02.2015 він почув вибух та, оскільки перебував недалеко від школи, то побіг туди. Також побачив, що з іншого боку підбіг ОСОБА_4 , з яким зустрілись на порозі школи. ОСОБА_4 з`ясував, що він на машині та попросив підвезти до гімназії. Коли під`їхали до гімназії, ОСОБА_4 швидко побіг в бік гімназії та вийшов з річчю, що була схожа на військовий експонат. В подальшому вони пішли у різні боки. ОСОБА_4 розповідав, що предмети були призначені для музею, був шокований.
		Свідок ОСОБА_88 , що станом на 18.02.2015 займав посаду керівника підрозділу піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС в Чернігівській області, пояснив, що після отримання повідомлення про вибух виїхав до Ріпкинської ЗОШ, в подальшому поїхали до Ріпкинської гімназії, де побачив РПГ-18, що був приведений в бойове положення та ніс загрозу життю, він приймав участь у його знешкодженні. Пояснив, що якщо РПГ-18 приведений у бойове положення, то при його переміщенні можливий запуск реактивного двигуна, що призведе до пострілу. За зовнішніми ознаками можна зрозуміти, що він не пустий та бойовий. Даний вид зброї відноситься до категорії небезпечної, транспортувати її заборонено, оскільки можливо самодетонація, остання підлягає знешкодженню. 
		Свідок ОСОБА_89 пояснив, що їздив разом з ОСОБА_11 , яка є його мамою, до зони АТО, пам`ятає, що було два водія, один з яких ОСОБА_90 . Під час, коли брався гранатомет, він присутній не був, зазначені предмети побачив лише в Чернігові. Коли клав свою апаратуру, то не бачив предметів в автомобілі. ОСОБА_11 брала один гранатомет з багажного відділення автомобіля, який він ніс. В подальшому цей гранатомет забрала поліція. Розмов з приводу привезення речей військового призначення під час перебування в автомобілі та в зоні АТО він не чув.
		Свідок ОСОБА_11 , що працює кореспондентом обласного телебачення, пояснила, що ОСОБА_4 знає як волонтера, їздили разом до зони АТО. Після прибуття до місця призначення вони розвантажились. Вона разом з оператором проводила зйомку, на території бачила купу гранатометів, які були використані. Вона попросила взяти тубус з гранатомета до Чернігівського історичного музею, який поклала в порожній автомобіль Дозвіл взяти гранатомет дав ОСОБА_68 , питання чи відстріляні вони не обговорювали. Вона вибрала особисто чистіший і поклала до автомобіля на підлогу, ще взяла коробочку, гільзи різного розміру. Пояснила, що була обізнана, що бере гранатомет. ОСОБА_4 сказав, що і він собі для музею візьме і вибрав два гранатомета та поклав до автомобіля. В подальшому попросила оператора, щоб він штативом придавив в автомобілі ці предмети, щоб вони не рухалися. Їх автомобіль перевіряли на постах та ніхто не питав про гранатомети. 
		Свідок ОСОБА_91 пояснив, що станом на 18.02.2015 займав посаду начальника сектору вибухотехнічних і пожежотехнічних експертиз НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області та виїжджав за викликом до Ріпкинської ЗОШ, де виявив що в одному з приміщень школи відбувся вибух, оглядали місце події, після надійшло повідомлення про наявність вибухового пристрою в приміщенні квартири м.Чернігова. Виїхав туди, в квартирі виявили РПГ-18, що був приведений у бойове положення, транспортували в небезпечне місце та знищили, після поїхали в смт.Ріпки до гімназії, де була ще одна граната. В школі виявили пусковий пристрій від РПГ-18, граната в ньому була відсутня. Пояснив, що за зовнішнім виглядом можливо визначити чи приведений гранатомет у бойове положення, в бойовому положенні він розведений, зняті кришки та піднімається прицільна планка. Також можливо визначити по вазі, видно сам боєприпас. Тубус, якщо пустий, він легкий. Вага спорядженого тубусу 2,6 кг. У складеному стані гранатомет довжиною 75 см, у розкладеному - 1 м 50 см. Даний гранатомет в обов`язковому порядку відстрілюється в бік противника або знищується. Відстріляний гранатомет всередині нічого не містить, що можна визначити візуально. 
		Свідок ОСОБА_92 суду пояснила, що надає інформаційні послуги за договором та за місяць до події, яка трапилась, приблизно 17 січня 2015 року перебувала у школі, був репортаж про допомогу хлопцям на сході, демонстрували куточок, який є у школі, розповідали про бажання створити музей і показували експонати, які б можливо були у цьому музеї, якщо б він був створений. 
		Свідок ОСОБА_12 показав, що їздив з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_93 до с.Піски Донецької області. По приїзду він спілкувався з військовослужбовцями, служив службу. Чув як ОСОБА_4 просив, щоб йому дали щось для музею. Бачив як ОСОБА_68 перебирав бойові припаси в купі. Як передавав ОСОБА_13 тубуси ОСОБА_11 та ОСОБА_4 він не бачив.
		Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він знайомий з ОСОБА_4 та разом з останнім займався збором волонтерської допомоги. Відомо, що в школах смт.Ріпки були розмови зі створення музеїв на військову тематику, та просили привезти відповідні експонати. Директор школи просив привезти щось із зони АТО, також просили привезти тубус, і він просив ОСОБА_4 привезти зазначені речі. Просив ОСОБА_4 привезти саме тубус, а не гранатомет. Свідок був зайнятий, а тому ОСОБА_4 сам повіз речі до шкіл. 
		Заслухавши поясненняобвинуваченого,що невизнав своювину,заперечуючи фактзберігання усвоєму господарствіпатронів,вказуючи,що привозивз зониАТО використанігранатомети,які йомуособисто дозволиливзяти,свідків,дослідивши докази,зібрані вході досудовогорозслідування,оцінивши кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного рішення,з урахуваннямдоводів сторонизахисту,суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.
		18.02.2015 внесені відомості до ЄРДР за фактом повідомлення про те, що внаслідок недбалого зберігання бойових припасів в Р іпкинській ЗОШ І-ІІІ ст. № НОМЕР_4 , яка розташована в смт.Ріпки по вул.Пирогова,5 стався вибух, в результаті чого три особи отримали тілесні ушкодження та в тяжкому стані доставлені до лікарні. Дана подія була кваліфікована за ч.1 ст.263 КК України та розпочато досудове розслідування. ( том 1 а.п.1-15) 
		04.05.2015 внесені відомості за фактом придбання, носіння та зберігання ОСОБА_4 бойових припасів без передбаченого законом дозволу за правовою кваліфікацією ч.1 ст.263 КК України. (том 1 а.п.4) Рапорт про виявлення даного кримінального правопорушення в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12015270220000059 від 18 лютого 2015 року подано слідчим 04.05.2015. ( том 3 а.п.65)
		Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		В даному випадку досудове розслідування проводилось в межах кримінального провадження № 12015270220000059 від 18 лютого 2015 року, за правовою кваліфікацією ч.1 ст.263 КК України, в подальшому слідчий, після виявлення ним обставин, що можуть свідчити про вчинення іншого кримінального правопорушення надав 04.05.2015 рапорт про виявлення факту придбання, носіння та зберігання ОСОБА_4 бойових припасів без передбаченого законом дозволу, відомості за повідомленням були внесені до ЄРДР 04.05.2015, як то передбачено ч.1 ст.214 КПК України.
		У відповідності до протоколу огляду місця події від 18.02.2015 та додатків до нього, встановлено, що об`єктом огляду являється територія ЗОШ № 2 по АДРЕСА_4 , наведено детальний опис пошкоджень приміщення школи, що були виявлені в ході огляду місця події, в ході огляду виявлено та вилучено корпус протитанкового гранатомету, 5 металевих деформованих частин, металевий продовгуватий предмет округлої форми (схожий на трубу), картонний циліндр, металевий ящик, пластина з полімерного матеріалу зі слідами речовини бурого кольору, фрагмент ззовні схожий на постріл з ручного протитанкового гранатомету. ( том 1 а.п. 14-30)
		Щодо доводів захисника про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події, то в даному випадку проводився не огляд житла чи іншого володіння, а проводився огляд безпосередньо місця, де стався вибух, в ході якого три особи отримали тяжкі тілесні ушкодження, отже фактично проводився огляд місця вчинення кримінального правопорушення, а тому в даному випадку не потрібен дозвіл суду на проведення огляду житла. На місце огляду події виїжджала відповідно слідчо-оперативна група, до складу якої можуть залучатись представники інших оперативних підрозділів ОВС України. 
		Статті 236, 237, 240 КПК України передбачають, що слідчий може запросити спеціаліста для проведення слідчої дії, однак у якій формі повинно бути це запрошення, законом не визначено. Відсутні такі положення і в ст.71 КПК України. Таким чином норми закону не містять обов`язковості винесення слідчим письмово постанови про залучення спеціаліста до проведення огляду місця події.
		За таких підстав протокол огляду місця події є належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні.
		В ході огляду місця події, зафіксованого у протоколі огляду місця події від 18.02.2015, ілюстративній таблиці до нього (том 1 а.п.31-40), встановлено наявність в кабінеті педагога-організатора на столі коробки з-під набоїв, уламку металу неправильної форми, два пустих дерев`яних тубуса та РПГ 18 (муха) ВП-18533-3-77, 254-7-77-Я у зведеному бойовому стані, готовий до використання ( зі слів співробітника піротехнічної служби), встановлено наявність снаряду у стволі, наведено детальний опис його положення та розмір. Під час огляду вилучено РПГ-18, що в подальшому було знищено експертом-вибухотехніком, металева коробка, 2 картонні тубуси з кришками, уламок металу неправильної форми, рештки РПГ-18.
		Щодо доводів захисника про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події, то в даному випадку проводився огляд місця, де можуть перебувати небезпечні для життя та здоров`я людей предмети, директор гімназії надала дозвіл на огляд приміщення Ріпкинської гімназії та не заперечувала, щодо проведення даної слідчої дії. 
		Статті 236, 237, 240 КПК України передбачають, що слідчий може запросити спеціаліста для проведення слідчої дії, однак у якій формі повинно бути це запрошення, законом не визначено. Відсутні такі положення і в ст.71 КПК України. Таким чином норми закону не містять обов`язковості винесення слідчим письмово постанови про залучення спеціаліста до проведення огляду місця події. В даному випадку не проводилась експертиза, а експерт-вибухотехнік був залучений як спеціаліст зі знешкодження небезпечного предмета.
		Як слідує з протоколу обшуку від 18.02.2015 року в господарстві АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено і вилучено 120 предметів, схожих на набої калібру 5,45 мм.; ніж СМЕРШ-sm; ПМР № ХКШ3195 калібру 9 мм і два магазини до нього з набоями, спорядженими гумовими кулями; карабін МКМ № 072 Сб № НОМЕР_5 , калібру 7,62 мм з коліматорним прицілом scp-rd40-r; пневматичну гвинтівку Наtsоn з оптичним прицілом  ОСОБА_94 .Оглянутим відеозаписом щодо проведеного обшуку у господарстві АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 , доводиться, що під стелею на полиці в гаражі домоволодіння АДРЕСА_2 виявлено 120 набоїв, поміщених в заводську упаковку, цілісність якої до моменту виявлення, порушена не була. ( том1 а.п.41-45)
		Як слідує з пояснень свідка ОСОБА_95 гараж, в якому проводився обшук відімкнули ключем. Свідок ОСОБА_65 , що є цивільною дружиною ОСОБА_4 стверджувала, що двері гаража були закриті, а ключ перебував у замку. Територія домогосподарства по АДРЕСА_3 огороджена, гараж перебуває на території господарства. Таким чином доступ до гаражу, в якому знайшли патрони, не був вільним. Коробка, в якій знайшли патрони перебувала під стелею, куди неможливо потрапити без допомоги драбини. В ході допиту свідків під час судового засідання не встановлено наявності у працівників поліції при собі предметів, схожих на пакунок, що був виявлений в гаражі. Разом з тим, як вбачається з оглянутого відеозапису під час обшуку весь час за працівниками поліції спостерігала цивільна дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_96 .. Також, за працівниками поліції спостерігали свідки ОСОБА_97 та ОСОБА_96 .. 
		Не відповідають дійсності доводи сторони захисту, що під час виявлення патронів не було понятих, камера не слідкувала за проведенням обшуку.
		З оглянутого відеозапису слідує, що поняті весь час були присутні під час проведення обшуку, у дверях гаражу, біля стелажів перебуває ОСОБА_65 , яка слідкує за ходом проведення обшуку, працівник поліції розпочинає обшук відразу біля дверей, де перебувають стелажі, слідча також при цьому присутня, камера весь час слідкує за діями працівника поліції, який постійно переставляє драбину та проводить обшук знизу вверх, коробки з-під бананів перебувають на горищі та додолу їх не знімали і в них не проводили спочатку обшук, що протирічить показам свідка ОСОБА_95 .. Після того як працівник поліції третій раз переставив драбину, та підіймався по ній вверх, камера слідкувала за кожним його кроком. У невеликій коробці, що перебувала на стелажі під стелею, був знайдений пакунок, співробітник поліції спитав: «Що це таке?». Пакунок був запаяний заводським способом, його було продемонстровано учасникам обшуку, в тому числі понятим, в подальшому він був розпакований. В пакунку перебували окремо запаковані предмети, схожі на патрони, які в подальшому було перераховано та поміщено до спеціального пакету. В ході обшуку вилучались речі, що мали значення для кримінального провадження. 
		Свідок ОСОБА_85 під час судового засідання пояснював, що точно не пам`ятає чи роз`яснювались йому права, при цьому в протоколі зазначено, що понятим роз`яснені положення ст.11, 13, 15, 223 КПК України. Цей протокол підписано понятими, при цьому свідок ОСОБА_95 , підтвердив, що підписував протокол, в якому вже були записи. Також, свідок ОСОБА_85 підтвердив, що йому роз`яснювали, що слід ходити за камерою. 
		В протоколі проведення обшуку зазначено, що проводилась відеофіксація на цифрову відеокамеру SONI DSR-SR 21 і, як слідує з пояснень свідків, що були присутні під час проведення обшуку, їм про це було відомо. 
		Обшук зупинявсяу зв`язкуз технічнимиможливостями камери,яку слідбуло зарядити.Не встановлено,що вході зупиненняпрацівниками поліціїпроводились діїщодо обшукубез відеофіксації,та останнімив цейчас буливиявлені будь-якіпредмети.Під час допиту свідків не встановлено, що під час проведення обшуку безпосередньо в гаражі відеозйомка переривалась. 
		В ході судового розгляду не встановлено особистої зацікавленості працівників поліції у виявленні за місцем проживання ОСОБА_4 патронів, оскільки до цього було проведено огляд місця події у школі та гімназії, де виявлено та вилучено відповідно залишки РПГ, що був занесений до школи ОСОБА_4 і саме у зв`язку з цими подіями останнього було затримано.
		Весь час за проведенням обшуку спостерігали свідки ОСОБА_76 та ОСОБА_96 .. Свідок ОСОБА_76 підтвердила, що весь час спостерігала за працівниками поліції та робила зауваження, якщо бачила, що останні вчиняють неправильно.
		Свідок ОСОБА_98 пояснювала, що при ній працівники поліції до приміщення не заходили, вона працює в магазині та їй видно гараж, подвір`я огороджене та з вулиці знаходиться металева огорожа. 
		У суду немає інформації про те, що в діях посадових осіб правоохоронних органів було встановлено ознаки складу службового злочину. 
		За таких підстав суд вважає безпідставними твердження обвинуваченого та захисника, що виявлені патрони могли бути поміщені в гараж сторонніми особами по причині вільного доступу до нього, а також працівниками поліції.
		В даному випадку після виявлення небезпечних предметів у школі та гімназії було прийняте рішення про проведення обшуку у господарстві ОСОБА_4 , оскільки саме останнім були занесені виявлені предмети, що становлять небезпеку для життя та здоров`я людей, а отже на той момент був наявний невідкладний випадок щодо негайного проведення обшуку без ухвали слідчого судді з метою врятування життя людей та майна. 
		В подальшому, цього ж числа після, проведення обшуку слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку житла, в якому просив надати дозвіл на проведення обшуку господарства, розташованого в АДРЕСА_2 , в якому фактично проживає ОСОБА_4 ..
		Ухвалою слідчого судді від 18.02.2015 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого, в тому числі було виявлено та вилучено 120 предметів зовні схожих на набої калібру 5,45 мм. ( том 1 а.п.52-53)
		Обшук автомобіля відображено у відеозаписі проведеного обшуку, разом з тим, в автомобілі не було нічого виявлено, а отже його обшук і не було в подальшому відображено у відповідних процесуальних документах, що не впливає на правильність проведеного обшуку.
		На початку відеозапису слідча встановила особи всіх присутніх під час проведення обшуку, які назвали свої прізвища, учасники обшуку поставили свої підписи у протоколі обшуку, зауважень щодо ходу проведення обшуку не надходило. Поняті перші зайшли до приміщення гаражу, в якому не перебували сторонні особи.
		У Кримінальному процесуальному кодексі не йдеться категоричного посилання, що перебирати, переставляти, діставати речі під час обшуку має особисто слідча. Законом не заборонено слідчому залучати до участі у проведенні обшуку працівників відповідних оперативних підрозділів. Обшук в приміщенні господарства по АДРЕСА_3 проводила слідча, яка керувала даною слідчою дією та була постійно присутня при її проведенні, слідча вела протокол, а отже обшук проводився слідчою. Виявлення в ході обшуку патронів оперативним працівником, які в подальшому оглянуті слідчою та останньою вилучені і поміщені до спецпакету не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
		Враховуючи те, що свідок ОСОБА_65 є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 , свідок ОСОБА_98 є сестрою цивільної дружини ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_76 , ОСОБА_65 є кумов`ями ОСОБА_4 , то суд ставиться критично до їх показів в частині звинувачень працівників поліції у штучному створенні доказів.
		Встановлено, що у господарстві, де проводився обшук проживають ОСОБА_4 та його цивільна дружина ОСОБА_96 .. Саме ОСОБА_4 їздить до зони АТО, знається на бойових припасах та зброї, оскільки в його житловому будинку буди знайдені відповідно зброя та бойові припаси, а отже саме ОСОБА_4 зберігав в приміщенні гаражу, що знаходиться в господарстві, де він мешкає за адресою АДРЕСА_2 , 120 штук патронів калібру 5,45 мм. При цьому, досудовим розслідуванням не встановлено точного часу, коли ОСОБА_4 придбав та переніс до гаражу виявлені патрони, які в подальшому там зберігав, а отже обвинувачення пред`явлено в межах встановлених досудових розслідуванням обставин.
		Заперечення ОСОБА_4 зазначено факту суд розцінює як захисну версію та спробу уникнути відповідальності за вчинене.
		В ходіданої слідчоїдії використовуваласьвідеофіксація.До протоколудодана відеозаписслідчої дії,що міститьсяна диску,який бувопечатаний тапоміщений доконверту.Як встановленов ходісудового розглядувідеозапис здійснювався на внутрішню пам`ять відеокамери, яку неможливо долучити до матеріалів кримінального провадження. Наявність в матеріалах диску, який знаходиться в конверті, що підписаний слідчим не свідчить про істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами в розумінні положень ст.87 КПК України.
		Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. 
		Враховуючи наведене, доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 18.02.2015 не знайшли свого підтвердження під час дослідження та оцінки зазначеного доказу судом.
		Протокол обшуку від 18.02.2015 господарства по АДРЕСА_2 отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом України, підтверджує обставини, що мають значення у даному кримінальному провадженні, а отже є належним та допустимим доказом. 
		Висновком експертів № 19(Вт)309 (х) від 06.03.2015, за результати проведеної судової вибухотехнічної експертизи (том 1 а.п.154-163) доводиться, що наданий на експертизу предмет, що був вилучений під час огляду Ріпкинської ЗОШ № 2, є пусковим пристроєм у виді гладкоствольної труби від протитанкового гранатомета РПГ-18 Муха, одноразового використання. В даному вигляді пусковий пристрій у вигляді гладко ствольної труби ( телескопічного типу) від протитанкового гранатомета РПГ-18 «Муха» до стрільби не придатний. Основними елементами РПГ-18 для проведення пострілу є пусковий пристрій у вигляді гладкоствольної труби (телескопічного типу) та граната, що знаходиться у ньому. На внутрішній поверхні пускового пристрою виявлено сліди вибухового перетворення нітроцелюлозного пороху. З наданого на дослідження пускового пристрою від протитанкового гранатомета РПГ-18 «Муха» міг здійснитися постріл 18.02.2015. На поверхні предметів неправильної форми із рваними краями, виготовлених з матеріалу, схожого на метал, виявлено сліди вибухової речовини октогену. Надані на експертизу п`ять металевих фрагментів неправильної форми ймовірно представляють собою залишки гранати реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха».
		   Висновок експертів є належним чином мотивованим, в якому детально наведено проведене дослідження, детально описані предмети, що надані на дослідження, зазначені предмети були упаковані в пакети експертної служби МВС України, вилучені в ході огляду місця події, а саме території Ріпкинської ЗОШ. Як речові докази в ході судового розгляду були оглянуті труба телескопічного типу РПГ 18 та 5 металевих фрагментів неправильної форми, що вилучені з приміщення Ріпкинської ЗОШ. За таких підстав у суду відсутні сумніви, що саме ці предмети були досліджені експертами. 
		Висновок експертів № 19(Вт)309 (х) від 06.03.2015 є належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні та таким, що узгоджується з протоколом огляду місця події від 18.02.2015 приміщення Ріпкинської ЗОШ. 
		Як слідує з керівництва по реактивній протитанковій     гранаті РПГ-18 ( том 4 а.п.218-235), реактивна протитанкова граната призначення для боротьби з танками, самохідно-артилерійними установками та іншими броньованими засобами противника, також може бути використана для знищення живої сили противника. Реактивна протитанкова граната РПГ-18 є індивідуальною зброєю, яка складається з пускового пристрою одноразового використання у вигляді гладкоствольної труби телескопічного типу та гранати, що розміщена у пусковому пристрої.
		   Як слідує з п.2, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами", при вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв», судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. N 622 та іншими нормативними актами. Питання провідповідальність занезаконні діяння зі зброєю,бойовими  припасами, вибуховими речовинами,радіоактивними матеріаламиосіб, якіними користуютьсяу зв`язку зі службовоюдіяльністю,вирішуються  з урахуванням  нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводженняз цимипредметами. Судам слідмати наувазі, щоосновною характерноюознакою зброї,бойових припасів,вибухових речовин,вибухових пристроївта радіоактивних матеріалів єїх призначення-ураження живоїцілі,знищення чипошкодження оточуючогосередовища. 
		 
		Відповідно до п.8.2, 8.3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, вогнепальна зброя - зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані. Бойова вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки.
		Таким чином з урахуванням наведеного та висновку експертів № 19(Вт)309 (х) від 06.03.2015 протитанковий гранатомет РПГ-18 Муха є вогнепальною зброєї, на яку поширюються положення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 з наступними змінами.
		Висновком експерта № 22(Вт) від 11.03.2015, за результатами проведеної вибухотехнічної експертизи ( том 1 а.п.171-174), доводиться, що надані на дослідження частини, які відповідно до постанови слідчого про призначення експертизи вилучені при ОМП від 18.02.2015 в АДРЕСА_5 , є рештками протитанкової гранати типу РПГ-18 «Муха» одноразового використання. 
		Як слідує з протоколу огляду місця події від 18.02.2015, проведеного в Ріпкинській гімназії, який судом визнано допустимим доказом, вилучався РПГ  18, який в подальшому було знищено, про що також зазначено у висновку експерта № 22 (Вт) від 11.03.2015, а також вилучались рештки РПГ-18 після знищення. Зазначені рештки були оглянути як речові докази в ході судового розгляду. 
		За таких підстав висновок експерта № 22(Вт) від 11.03.2015 є належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні, що узгоджується з протоколом огляду місця події від 18.02.2015 Ріпкинської гімназії, показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , що були присутні під час огляду місця події, свідка ОСОБА_99 , що вказав про наявність на території Ріпкинської гімназії РПГ-18, який був приведений в бойове положення та ніс загрозу життю, а отже останній було знешкоджено.
		Як слідує з протоколу проведення слідчого експерименту від 03.04.2015 та відеозапису до нього ( том 2 а.п.171-174) ОСОБА_4 за добровільної згоди, в присутності понятих, двох захисників, детально розповів та показав на місці як привіз РПГ  18 до приміщень ІНФОРМАЦІЯ_4 , як заніс та вказав місце куди саме поклав зазначені предмети.
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 у своєму висновку, на якій посилається захисник, вказала, що проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
		В даному випадку слідчий експеримент проводився за добровільної згоди ОСОБА_4 з метою уточнення його показів, під час слідчого експерименту ОСОБА_4 безпосередньо на місці вказував місце куди привіз та поклав РПГ  18, а отже слідчий експеримент містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, і за таких підстав є належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні. 
		   Висновком експерта № 154 від 28.02.2015, за результатами проведеної судової балістичної експертизи (том 3 а.п.71-78), доводиться, що надані на дослідження 120 предметів, зовні схожих на набої калібру 5,45 мм, вилучені 18.02.2015 в АДРЕСА_3 , являються бойовими припасами, патронами калібру 5,45х39 до автоматів АКМ 74 і ручних кулеметів РПК НОМЕР_1 та інші. Патрони виготовлені заводським способом і придатні до стрільби.
		   В судовому засіданні досліджені зазначені речові докази, що були запаковані після проведення експертизи.
		   Експерт на виконання вимог ч.3 ст.101 КПК України безпосередньо дослідив 120 патронів, що були надані йому на дослідження, про що детально зазначив у дослідницькій частині висновку. У дослідницькій частині висновку експерт вказав, що при порівнянні розмірних характеристик та конструктивних даних патронів з ілюстративними та довідковими даними в довідковій літературі, встановлено, що патрони є боєприпасами. Демонтування вибірково взятих 3-х патронів проведено з метою встановлення складових частин патронів, а також морфологічних ознак метального заряду патронів. 
		   Таким чином доводи сторони захисту, що експерт не дослідив всі 120 патронів та зробив висновок на підставі дослідження 3 патронів, що всі є боєприпасами, є безпідставними. 
		   Висновок експерта № 154 від 28.02.2015 є належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні, що узгоджується з протоколом обшуку від 18.02.2015.
		   Об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, утворює носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв (далі  зброя та боєприпаси) без передбаченого законом дозволу. Конструкція наведеної правової норми є бланкетною, тобто містить відсилання до спеціального закону, яким установлено одержання дозволу на зазначені вище дії.
		   Порядок поводження зі зброєю та боєприпасами, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на їх придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 з наступними змінами (далі - Положення), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція). Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції України та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування ст. 263 КК України охоплюються поняттям «закон».
		Отже критерієм законності/незаконності поводження із зазначеними предметами є дотримання/недотримання вимог, установлених Інструкцією та Положенням. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к).
		Як слідує з довідки, виданої інспектором ДС Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_4 згідно обліків інформаційної бази «Арсенал» має дозвіл на носіння та зберігання мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм та боєприпасів до неї аналогічного калібру. На носіння та зберігання всіх інших видів зброї та боєприпасів, в тому числі стрілецької та бойової, дозволу не має. ( том 3 а.п.135)
		Таким чином, ОСОБА_4 не мав дозволу на носіння та зберігання бойових припасів, а саме патронів калібру 5,45 мм, а також РПГ-18, і відповідно не мав законних підстав для придбання та збуту.
		Дозвіл військового керівництва та інших осіб не є законною підставою в розумінні положень наведеної вище Інструкції та Положення. 
		Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, а саме протокол обшуку від 18.02.2015, покази допитаних свідків, які були присутні під час проведення обшуку, а саме свідка ОСОБА_85 , що був понятим та спостерігав за проведенням даної слідчої дії, підтвердив факт виявлення патронів, свідків ОСОБА_65 , ОСОБА_76 , ОСОБА_65 , що також спостерігали за даною слідчою дією, з пояснень яких не встановлено таких процесуальних порушень при проведенні обшуку, яки б тягли за собою визнання даної слідчої дії недопустимим доказом, висновок експерта № 154 від 28.02.2015, суд вважає доведеною винність ОСОБА_4 у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що передбачено ч.1 ст.263 КК України. 
		   Як слідує з п. 11, 12, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами", при вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконним придбаннямвогнепальної зброї  (крімгладкоствольної мисливської), бойовихприпасів,вибухових речовинабо вибухових пристроїв слідвважати умиснідії, пов`язаніз їхнабуттям (за виняткомвикрадення,привласнення, вимагання абозаволодіння шляхомшахрайства чизловживання службовимстановищем)всупереч передбаченомузаконом порядку - в результаті купівлі,обміну,привласнення знайденого, одержання як подарунок, навідшкодування боргутощо. Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі 
		поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.
		 
		   Враховуючи те, що ОСОБА_4 знайшов та привласнив два ручні протитанкові гранатомети РПГ-18, які в подальшому переніс до автомобіля, на якому транспортував зазначену зброю, яку в подальшому помістив до багажника свого автомобіля, а в подальшому передав відповідно до Ріпкинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та Ріпкинської гімназії, то такі дії ОСОБА_4 виразились у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї.
		 
		   Як встановлено, ОСОБА_4 не отримав на це передбачений законом дозвіл, був обізнаний, що це є вогнепальною зброєю, оскільки протитанкові гранатомети РПГ-18 він брав, перебуваючи безпосередньо в зоні АТО. 
		 
		   Таким чином, у ОСОБА_4 наявний умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		 
		   Як зазначив у постанові Верховний Суд від 22 жовтня 2020 року (справа № 490/10608/15-к) мотив та мета злочину не є елементами суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.263 КК України. 
		 
		   Відповідно до п.8.6 Інструкції, яка є у вільному доступі, нейтралізована зброя - стрілецька зброя будь-якої моделі, яка з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов спеціально приведена на заводах-виробниках чи у спеціалізованих майстернях з ремонту зброї в непридатний для стрільби стан. Кожна одиницянейтралізованої зброїповинна мативідповідний висновокпро незворотнеприведення їїв непридатнийдля проведенняпострілів станта віднесенняїї допевного видунейтралізованої зброї. На кожну одиницю нейтралізованої зброї наносять серійний номер та абревіатуру виду нейтралізованої зброї. Нейтралізована зброя залежно від її призначення класифікується, в тому числі як музейна зброя - зброя, яка спеціально приведена в непридатний для стрільби стан та призначена виключно для експонування в музеях.
		Виходячи з наведеного є спеціальний порядок щодо використання вогнепальної зброї як музейної.
		   З пояснень допитаних свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_4 подарував зброю Ріпкинській гімназії, при цьому свідок ОСОБА_9 стверджувала, що їм ці речі не потрібні. 
		   Свідок ОСОБА_20 підтвердила, що ОСОБА_4 заносив речі до Ріпкинської ЗОШ, зазначені обставини підтвердила свідок ОСОБА_21 , свідок ОСОБА_26 бачив як ОСОБА_4 спілкувався зі ОСОБА_22 та він в подальшому переносив гранатомет, їм допомагав ОСОБА_27 , свідок ОСОБА_27 підтвердив зазначені обставини.
		    Як вказав свідок ОСОБА_14 він просив привезти ОСОБА_4 саме тубуси, а не гранатомети. Разом з тим, тубус від гранатомету відрізняється по вазі, а також тубус має бути внутрішньо порожнім, а отже відрізнити тубус від гранатомету не представляє складності навіть для пересічного громадянина. 
		   Сам обвинувачений не заперечував, що заносив гранатомети РПГ-18 до Ріпкинської школи та Ріпкинської гімназії, про що також підтвердив в ході проведення слідчого експерименту.
		 
		   Суд вважає безпідставними твердження сторони захисту, що в ході проведення огляду місця події були вилучені не ті РПГ-18, які в подальшому надані на експертизу, оскільки з пояснень свідків не встановлено, що до школи та до гімназії РПГ-18 були занесені іншими особами, при цьому свідок ОСОБА_87 пояснив, що після вибуху у школі ОСОБА_4 попросив підвезти його терміново до гімназії.
		 
		   Як слідує з пояснень свідка ОСОБА_100 він приймав участь у знешкодженні РПГ-18, який перебував у бойовому положенні, за зовнішніми ознаками можна зрозуміти, що він не пустий, а бойовий, він відноситься до категорії небезпечного, транспортувати його заборонено. Свідок ОСОБА_91 також підтвердив, що за зовнішніми ознаками можливо визначити чи приведений гранатомет у бойове положення, також це можна визначити по вазі.
		 
		Як слідує з довідки № 07201 ОСОБА_4 пройшов курс вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та застосування, а також виконав практичні стрільби і склав залік у Чернігівському обласному стрілецько-спортивному клубі ТСО України. ( том 3 а.п.137)
		За повідомленням Підприємства «Обласний стрілецько-спортивний клуб», ОСОБА_4 дійсно проходив курс навчання матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та застосування, здав залік та екзамен і йому була надана довідка № 07201, на даному курсі проводиться вивчення матеріальної частини мисливської гладкоствольної, нарізної зброї та спецзасобів. Вивчення матеріальної частини реактивних установок, гранатометів програмою проведення курсу не передбачено. На курсі проводяться практичні заняття і проводяться учбові стрільби з малокаліберної гвинтівки ТОЗ-8 та малокаліберного пістолета МЦМ. ( том 5 а.п.43) 
		Щодо посилання сторони захисту, що обвинувачений ОСОБА_4 не був ознайомлений з конструкцією та порядком використання гранатометів, керівництво по експлуатації яких немає у вільному доступі, суд зважає на те, що ОСОБА_4 неодноразово їздив в зону АТО, спілкувався з бійцями АТО, де бачив відстріляні гранатомети, які суттєво відрізняються за своїм зовнішнім виглядом, відсутністю кришок по краях гранатомету, порожнечею всередині, мав змогу оцінити вагу гранатомету, яка суттєво відрізняється від відпрацьованого, при цьому Інструкція є у вільному доступі і ОСОБА_4 був обізнаний, що гранатомет є зброєю на ураження цілі.
		Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, а саме протокол огляду місця події від 18.02.2015 території Ріпкинської ЗОШ № 2, протокол огляду місця події від 18.02.2015 території Ріпкинської гімназії, висновок експертів № 19 (Вт) 309(х) від 06.03.2015, висновок експерта № 22(Вт) від 11.03.2015, протокол проведення слідчого експерименту від 03.04.2015, покази допитаних свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_101 , ОСОБА_63 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_72 , ОСОБА_82 , ОСОБА_87 , ОСОБА_99 , ОСОБА_89 , ОСОБА_11 , ОСОБА_102 , суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, що передбачено ч.1 ст.263 КК України. 
		Разом з тим, в ході судового розгляду обинувачений ОСОБА_4 пояснив, що під час перебування в с.Піски ОСОБА_13 дозволив ОСОБА_11 взяти з купи гранатомет та остання сама його брала і клала до машини, а коли приїхали до м.Чернігова, то ОСОБА_11 забрала гранатомет з автомобіля. Свідок ОСОБА_89 пояснив, що не був очевидцем хто саме клав гранатомети до автомобіля, однак повідомив, що ОСОБА_11 брала один гранатомет з багажного відділення автомобіля. Допитана свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона з дозволу ОСОБА_13 особисто взяла гранатомет, який поклала до автомобіля. 
		Таким чином, як слідує з пояснень обвинуваченого та зазначених свідків ОСОБА_11 самостійно взяла гранатомет, який поклала до машини, після приїзду до м.Чернігова самостійно його взяла з багажного відділення автомобіля.
		Стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 передав ОСОБА_11 один РПГ-18, який до цього знайшов та привласнив, а також перевіз до м.Чернігова.
		Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 13.03.2015 ОСОБА_11 самостійно звернулась до працівників поліції та повідомила про наявність в її квартирі гранатомету, який привезла з зони АТО. Кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. ( том 4 а.п.186-188) 
		Як слідує з пояснень свідка ОСОБА_11 саме вона самостійно взяла РПГ-18, який транспортувала в автомобілі та після приїзду до м.Чернігова самостійно взяла з багажного відділення.
		В даному випадку суд розглядає кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, а ОСОБА_4 не інкримінується допомога ОСОБА_11 у транспортуванні РПГ-18.
		Отже, суд прийшов до висновку про виключення з обвинувачення епізоду щодо того, що ОСОБА_4 передав ОСОБА_11 один РПГ-18, який до цього знайшов, привласнив та перевіз.
		Обвинувачення в цій частині підлягає викладенню наступним чином: ОСОБА_4 , не маючи спеціального встановленого законом дозволу на носіння та зберігання вогнепальної зброї, 17.02.2015, перебуваючи в с. Піски, Донецької області, знайшов та привласнив два ручні протитанкові гранатомети «РПГ-18», які на автомобілі «Фольксваген», моделі Т-4, д.н.з. НОМЕР_2 , жовтого кольору, перевіз до м. Чернігів.
		 
		Щодо доводів сторони захисту в частині закриття провадження про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_11 , то дана постанова прийнята слідчим в межах розслідування іншого кримінального провадження, а отже не може бути оцінена судом в межах розгляду даного кримінального провадження щодо правової підстави для закриття і не може слугувати автоматичною підставою для винесення виправдувального вироку. Оцінка судом доказів проводиться в межах даного кримінального провадження, що розглядаються.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України є раніше не судимим, за наявними даними притягувався до адміністративної відповідальності протягом 2014 року ( том 3 а.п.143, 155-156). Як слідує з наданих стороною захисту документів ОСОБА_4 займається волонтерською допомогою, позитивно характеризується громадськими організаціями, до складу яких він входить, був нагороджений грамотою та подяками від імені Голови СБУ та в.о. начальника УМВС України в Чернігівській області, голови Чернігівської обласної державної адміністрації, отримав медалі «За Жертовність і любов до України», «1300 років Хрещення Київської Русі», є особою з інвалідність 3 групи, має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_103 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ( том 5 а.п.27-31, том 6 а.п. 95-97, том 9)
		Стаття 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		 
		За положеннями п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на грунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є тяжким, суспільна небезпечністьякого визначаєтьсятим,що створюються сприятливіумови длявчинення кримінальнихправопорушень звикористанням зброї,бойових припасів,вибухових речовин,особу винного, що є раніше не судимим в силу ст.89 КК України, його вік, незадовільний стан здоров`я, що є особою з інвалідністю 3 групи, соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, позитивні характеристики як жителя смт.Ріпки, що займається волонтерською діяльністю, має нагороди, позитивно характеризується громадськими організаціями, до складу яких він входить, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, кількість зброї, що була завезена, та бойових припасів, що були виявлені, ставлення обвинуваченого до вчиненого, невизнання ним вини, відсутність щирого каяття, те, що РПГ-18 були передані до учбових закладів, де в подальшому працівникам одного з учбових закладів було завдано шкоди життю та здоров`ю, та вважає, що обвинуваченому має бути призначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в умовах ізоляції від суспільства  у межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі наближеної до мінімальної. 
		У провадженні мають місце процесуальні витрати за залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз на суму 3256 грн 94 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		Речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		 
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді 20 лютого 2015 року підлягає скасуванню. 
		 
		На підставівикладеного,керуючись ст.370,371,373,374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за дане кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на три роки.
		 
		Початок строкувідбування покараннярахувати змоменту фактичногозатримання ОСОБА_4 , зарахувавшив строквідбування покарання строк попереднього ув`язнення з 18.02.2015 року по 27.03.2015 року включно, із розрахунку - один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Речові докази: оптичні носії  диски з відеозаписами до протоколів слідчих дій залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження. 
		 
		Речові докази: 117 набоїв калібру 5.45х39 мм, 3 кулі, 3 гільзи, пусковий пристрій у вигляді гладкоствольної труби ( телескопічного типу) від протитанкового гранатомета РПГ-18, перфоровану металеву трубку із діафрагмою, п`ять металевих частин неправильної форми, які являють собою залишки гранати РПГ-18, герметичну коробку для зберігання патронів, короб для зберігання порохового заряду, фрагмент головної труби 122 мм реактивного снаряду РСЗО «Град», два картонних тубуса, ящик з-під набоїв, сім металевих фрагментів неправильної форми, клапоть шкіри від трупу ОСОБА_8  знищити. 
		 
		Речові докази: ніж СМЕРШ-smз чохлом, ПМР № НОМЕР_6 ,два магазинидо нього,14набоїв згумовими кулямикалібру 9мм,мисливський карабінМКМ №072Сб калібру7,62х39мм № НОМЕР_5 ,магазин іоптичний приціл scp-rd40-rдо нього, пневматичнугвинтівку Наtsоn,з оптичнимприцілом  ОСОБА_94 ,мобільний телефонНокіа зсім-картоюЛайф післянабрання вирокомзаконної сили  повернути ОСОБА_4 . 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області 20 лютого 2015 року, на мобільний телефон Нокіа з сім-картою Лайф- скасувати.
		На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...