Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/4092/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 03.03.2021
Номер судового провадження: 852/1066/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		03 березня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4092/20
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Щербака А.А. (доповідач),
		                               суддів:  Баранник Н.П., Малиш Н.І.,     
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від  02 грудня 2020 року (суддя Сагун А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України,  Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області про стягнення матеріальної шкоди,-
		                                                            
		                                                                    ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державної судової адміністрації України,  Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області про стягнення матеріальної шкоди.
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов було задоволено.
		Суд вирішив стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 215 459 (двісті п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 29 коп., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта.
		Державною судовою адміністрацією України була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального  та процесуального права, суд першої інстанції не врахував, що  рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020 на спірні правовідносини з 18.04.2020 до 28.08.2020 не може вплинути, правовідносини виникли до прийняття цього рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на них. Зазначено, що посилання суду першої інстанції на неконституційність Закону №553-ІХ не можуть бути підставою для  визнання дій оповідача протиправними та зобов`язання вчинити дії. Судом не було враховано положення бюджетного законодавства, особливості нормативного регулювання  порядку фінансового забезпечення судів. Також зазначено про відсутність закону, який встановлював би праве регулювання  порядку та умов відшкодування шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними. 
		Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1  ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. 
		Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки від 28.09.2020 № 330   ОСОБА_1 працює у Ленінському районному суді м. Кіровограда на посаді судді. 
		За період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року позивачу нараховано та виплачено суддівську винагороду в обмеженому розмірі, згідно зі ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року.
		Загальна сума утримання обмеження, за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 склала 215 459, 29 грн. (а.с.8).
		Позивач вважаючи це протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що Конституцією України встановлено процедуру захисту прав особи внаслідок дії законодавчих актів, визнаних неконституційними, шляхом відшкодування державою матеріальної шкоди.
		За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
		Згідно із статтею 130 Конституції України та частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
		13 квітня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 553-IX, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено статтею 29, відповідно до якої встановлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.
		Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).
		Вказаним Законом було визначено розмір заробітної плати (суддівської винагороди) на період дії карантину.
		Рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
		Конституційним Судом України визнано, що скасування чи зміни законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
		Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, загальна сума утримання обмеження, за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 склала 215 459, 29 грн. 
		Недоотриманні суми суддівської винагороди позивач визначає як збитки у вигляді недоотриманих доходів.
		Згідно з частинами 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
		Отже, Цивільний кодекс України визнає, що особа вправі вимагати відшкодування шкоди у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що недоотриманні суми суддівської винагороди, в період дії закону який визнано неконституційним, є збитками для позивача у вигляді недоотриманих доходів (упущена вигода).
		Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
		З огляду на положення статті 152 Конституції України, можливо дійти висновку про те, що Основний Закон передбачає як можливість виправлення помилок, допущених при ухваленні законів, у спосіб визнання таких законів неконституційними повністю чи в окремій частині, так і передбачає право особи на компенсацію матеріальної чи моральної шкоди, яка заподіяна фізичній чи юридичній особі актом, який визнаний неконституційним.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на компенсацію заподіяної матеріальної шкоди, в силу положень ст. 152 Конституції України.
		Доводи апеляційної скарги про те, що рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії у часі, що  є підставою для відмови в задоволенні позову, є помилковими. 
		У спірному випадку йдеться не про можливість ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, тобто можливості застосування рішення на правовідносини, які відбувалися до часу його ухвалення, а про відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок прийняття закону, що був визнаний неконституційним. При цьому, фактичне зменшення розміру суддівської винагороди, що було запроваджено вищезазначеним законом, суперечить Конституції України не з часу прийняття рішення Конституційним Судом України, а з часу прийняття закону, який визнано неконституційним.
		Суд апеляційної інстанції також бере до уваги те, що у справі, що розглядається, позивачем було порушено питання про відшкодування шкоди на підставі положень ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії, у зв`язку з прийняттям Державою закону, що визнаний неконституційним, а не у зв`язку з неправомірним рішенням, дією чи бездіяльності органу державної влади.
		Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність закону, який встановлював би праве регулювання  порядку та умов відшкодування шкоди, завданої актами, що визнані неконституційними.
		Право особи на компенсацію матеріальної шкоди, яка заподіяна фізичній чи юридичній особі актом, який визнаний неконституційним, прямо передбачено статтею 152 Конституції України, а відсутність законодавчо встановленого механізму відшкодування такої шкоди, не може бути підставою для відмові особі у реалізації права, яке визначено Основним законом.
		Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
		 
		                                                  ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення. 
		Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України,  Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області про стягнення матеріальної шкоди залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		Постанова у повному обсязі складена 03 березня 2021 року.
		   
		Головуючий - суддя                                                                      А.А. Щербак 
		 
		                               суддя                                                                      Н.П. Баранник 
		 
		                               суддя                                                                      Н.І. Малиш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...