Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/3200/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 30.03.2021
Номер судового провадження: 2/216/92/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                Справа № 216/3200/16-ц
		                                                провадження №2/216/92/21
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		25 лютого 2021 року м. Кривий Ріг
		 
		Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
		головуючого судді                Бутенко М. В. 
		за участю 
		секретаря судового засідання                 Котенко А.В.
		представник ДТЕК Шеремет І.О.
		представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 
		представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізькі міські електричні мережі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (на сьогодні Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі») про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, та за зустрічним уточненим позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, шляхом порушення споживачем ПКЕЕН, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		27.06.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди. 
		Ухвалою суду від 29.06.2016 року позовну заяву було залишено судом без руху. 
		На виконання ухвали суду, 13.07.2016 року позивачем було подано уточнену позовну заяву.
		Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 14.07.2016 року. 
		25.08.2016 року Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські Електромережі» до суду подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, шляхом порушення споживачем ПКЕЕН. 
		Згідно розпорядження заступника керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Подгородньої І.В. № 568 від 29.07.2019 року, цивільна справа, відповідно до п. 2.3.50 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду", шляхом повторного перерозподілу була передана судді Бутенко М. В., та ухвалою суду від 29.07.2019 року була прийнята до свого провадження. 
		30.07.2020 року Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські Електромережі» було подано уточнену зустрічну позовну заяву, у якій позовні вимоги з суми стягнення 30490,37 грн. були зменшені до суми 4002,63 грн.. 
		Свою позовну заяву позивач ОСОБА_1 обґрунтовує наступним: вона є уповноваженим квартиронаймачем житла за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою 04.04.2016 року представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" КМЕМ було проведено перевірку користування електричною енергією та складено акт № 117249 про порушення. В акті зазначено, що ОСОБА_1 порушено п. 48 ПКЕЕН, а саме: використання недооблікованої електричної енергії за допомогою самовільного підключення до електричної мережі поза засобом обліку. При цьому прилад обліку та пломби постачальника в наявності та не мають пошкоджень. На підставі цього акту відбулося засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду вказаного акту. При цьому, ані копії протоколу, ані детального розрахунку обсягів недорахованої електричної енергії, та/або збитків та розрахунку на їх сплату ОСОБА_1 надано не було. Крім того, вона не отримала ані акту технічної перевірки, ані акту про відключення та копії фотоматеріалів на які є посилання в додатках до акту про порушення. Копію протоколу їй надали лише 15.06.2016 року під розпис. Представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" КМЕМ було проведено відключення квартири  ОСОБА_1 від енергопостачання. Вважає акт таким, що складено лише на міркуваннях та припущеннях про можливість розкрадання електричної енергії та її споживання поза приладу обліку, внаслідок виявлених порушень у підключенні електричних проводів до приладу обліку, є лише їх припущеннями, а не є доказом скоєння споживачем ОСОБА_1 таких дій, так як на час проведення перевірки електрична енергія у споживача обліковувалась через прилад обліку. 
		Крім того, позивач ОСОБА_1 вважає, що діями відповідача їй завдано також моральну шкоду, оскільки вона вважає, що її виставили крадійкою, зганьбили перед родичами та сусідами. Позивач вже літня людина та вимушена скитатися по родичах та знайомих, бо не має можливості жити у власній оселі. Єдиною підставою для перевірки та складання акту зі слів представників відповідача стало те, що останнім часом в позивача нібито різко зменшилося постачання електроенергії. Це дійсно було так, бо раніше разом з позивачем мешкали донька з чоловіком та дитиною, але вони переїхали і більшу частину електричних побутових пристроїв, якими позивач не користується зібрали з собою. Позивач залишилася мешкати в квартирі одна, і звичайно не могла потребляти стільки ж електроенергії, як з дітьми, оскільки практично крім холодильника нічим не користується. За електричну енергію позивач завжди сплачувала вчасно, боргу не мала. 
		Просить суд винести рішення, яким визнати недійсними та скасувати: акт відповідача ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" КМЕМ № 117249 від 04.04.2016 року про порушення ПКЕЕН, рішення КМЕМ"ДТЕК Дніпрообленерго", на підставі акта про порушення ПКЕЕН, оформлене протоколом № 205 від 05.04.2016 року, про нарахування вартості не облікованої електричної енергії. Усунути порушення прав позивача ОСОБА_1 , як споживача електричної енергії, та зобов`язати відповідача відновити постачання електричної енергії на житлову квартиру, що перебуває у користуванні позивача ОСОБА_1 , та розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Просить суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди 50000,00 грн. та понесені судові витрати по справі за сплату судового збору. 
		Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі» звернулося до суду з зустрічним уточненим позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, шляхом порушення споживачем ПКЕЕН, який обґрунтовує наступним:
		Згідно з п.2.2.Статуту, Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» є правонаступником майна, прав та обов`язків ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою КРЕКП № 310 від 14.03.2018 року, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП ; 312 від 14.03.2018 року, є оператором систем розподілу електричної енергії споживачам. ОСОБА_3 у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про житлово - комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», є споживачами Криворізького району електричних мереж за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме на нього відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 
		Під час проведення перевірки 04.04.2016 року за вказаною адресою представниками енергопостачальника у відповідності до п. 37 ПКЕЕН було проведено перевірку дотримання ПКЕЕН, в результаті якої було виявлено порушення споживачем п. 48 ПКЕЕН, а саме: самовільне використання едооблікованої електричної енергії за допомогою самовільного підключення до електричної мережі поза засобом обліку відкритим способом. 
		Факт порушення ПКЕЕН зафіксований актом Н № 117249 від 04.04.2016 року, який підписаний трьома представниками Енергопостачальника та ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є матір`ю ОСОБА_3 . Отже у відповідності із ПРРЕЕ він є дійсним. Другий екземпляр акту вручено споживачу. Жодних зауважень до акту не вносилось. 
		Відповідно до протоколу № 548 від 04.02.2020 року засідання комісії по розгляду актів про порушення № 117249 від 04.04.2016 року, членами комісії було вирішено, що акт складено правомірно, виявлене порушення відповідає пп.3.1.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, та прийнято рішення: розрахунок виконати у відповідності до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, згідно з пунктом 3.1.5. та формулою 2.7. за період з 13.01.2016 року (дата останнього контрольного огляду приладу обліку) по 04.04.2016 року (дата виявлення порушення) на суму 4002.63 грн. 
		В зв`язку з цим просить суд уточнений зустрічний позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити повністю. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» вартість необлікованої електричної енергії, шляхом порушення споживачем ПКЕЕН у розмірі 4 002,63 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		В судовому засіданні, 24.02.2021 року, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, та просив суд задовольнити позов. В судовому засіданні ним також було повідомлено про підключення ОСОБА_1 до енергоживлення ще у 2017 році, у зв`язку з чим представник Позивача за первісним позовом завив про те, що не підтримує позовну заяву в частині усунення порушення прав споживача ОСОБА_1 , як споживача електроенергії та зобов`язання Відповідача відновити постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні уточненого зустрічного позову про стягнення з відповідачів за зустрічним позовом у солідарному порядку суми 4002,63 грн. на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» , просив суд відмовити. 
		В судовому засіданні, 24.02.2021 року, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить суд у задоволенні уточненого зустрічного позову відмовити. 
		Представник Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» Шеремет І. О., в судовому засіданні 24.02.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» не визнав, з підстав, викладених у письмових поясненнях, та просив у її позові відмовити, уточнену зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, шляхом порушення споживачем ПКЕЕН підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.
		Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно дост.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно зі статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Згідно зі статті 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.
		Особа, право якої порушено, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Судом встановлено, що позивач за попереднім позовом ОСОБА_1 вимагає визнати недійсним та скасувати акт про порушення № 117249 від 04.04.2016 р. та протокол № 205 від 05.04.2016 р., зобов`язати Відповідача відновити постачання електричної енергії до її приміщення, а також та стягнути з Відповідача моральну шкоду.
		Згідно з п.6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
		В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
		Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
		Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
		У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
		Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
		Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
		Згідно з п.6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
		Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
		Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
		Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
		Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
		У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.
		Відповідно до п. 53 ПКЕЕН разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
		Згідно п. 4.6. Методики, зі змісту якого вбачається, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: - меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. 
		Вказаний акт про порушення було досліджено в судовому засіданні за результатами чого в ньому не було встановлено жодних порушень вимог п. 53 ПКЕЕН та п. 4.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. 
		Враховуючи факт складання акту про порушення № 117249 від 04.04.2016 р. та його підписання трьома уповноваженими представниками енергопостачальника, а також враховуючи зазначення в акті всіх обов`язкових даних, передбачених Методикою для визначення обсягу неврахованої електроенергії та/або суми завданих споживачем збитків, слід прийти до висновку про відсутність правових підстав для визнання акту про порушення недійсним та його скасування. 
		Крім того, як вбачається зі змісту уточненої зустрічної позовної заяви протоколом № 584 від 04.02.2020 р. було здійснено перерахунок вартості необлікованої електричної енергії з урахуванням висновків НКРЄКП в листі від 10.01.2020 р. № 312/20/7-20, в результаті чого позовні вимоги за зустрічною позовною заявою було зменшено до 4 002,63 грн., що свідчить про відсутність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення комісії, оформлене протоколом № 205 від 05.04.2016 р.
		Так, при розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статей 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду.
		Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
		Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
		Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно п. 3 абз. 3 Постанови пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуального), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку із незаконним перебування під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та ст. 81 ЦПК України.
		Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки факт завдання Позивачу моральної шкоди в результаті винних дій або бездіяльності Відповідача не знайшов свого підтвердження, а Позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування обставин, викладеного в позові.
		29.05.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову по справі № 487/3436/17, в якій визначив, що згідно положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
		Таким чином, у правовідносинах, що виникають з порушень зобов`язання в процесі споживання електричної енергії, не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», норми про відшкодування моральної шкоди відсутні в Законі України «Про електроенергетику», Правилах користування електричною енергією для населення та, відповідно, в типовому договорі про користування електричною енергією.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.
		Крім того, згідно з положеннями частини 1 статті 1167 ЦК України, яка регулює позадоговірні (деліктні) відносини, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її завданні. Особа звільняється від відповідальності щодо відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. 
		З`ясуванню підлягає: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		При цьому, а ні в позовній заяві ОСОБА_1 , а ні в судовому засіданні не було наведено конкретно чим підтверджується факт заподіяння їй моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується, що свідчить про відсутність достатніх правових підстав для стягнення з Відповідача за первісним позовом моральної шкоди за правилами ст. 1167 ЦК України. 
		Що до позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» за уточненою зустрічною позовною заявою, то вони є обґрунтованними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт без облікованого споживання електроенергії було встановлено під час технічної перевірки 04.04.2016 р. та підтверджено актом про порушення № 117249 та протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення № 584 від 04.02.2020 р.
		Отже, враховуючи доведення факту безоблікованого споживання електричної енергії, суд вважає,що існують всі правові підстави для задоволення уточненої зустрічної позовної заяви.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити повністю, зустрічний уточнений позов підлягає до задоволення. 
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 11,15,16,22 ЦК України,  Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджено Постановою НКРЕ України 04.05.2006 року за № 562, ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів, п. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок еклектичної енергії», ст.ст. 4,12, 81, 133,141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди - відмовити. 
		Уточнений зустрічний позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити повністю.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» вартість необлікованої електричної енергії, шляхом порушення споживачем ПКЕЕН у розмірі 4 002,63 грн. 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                         М. В. Бутенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...