Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/9170/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Номер судового провадження: 2/466/671/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/9170/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 лютого 2021 року   Шевченківський районний суд м. Львова  
		в складі :  головуючого  -  судді      Єзерського Р.Б.
		при секретарі                                     Ваврин М.М.
		з участю представника позивача    ОСОБА_2                                          
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення зайво сплачених коштів за кредитним договором,    
		                                                         ВСТАНОВИВ:
		20 листопада 2020 року ОСОБА_1   звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан" про стягнення зайво сплачених коштів за кредитним договором у розмірі 10 500, 00 гривень. 
		В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 18.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та нею було укладено кредитний договір № 2502165, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надало їй кредит у гривні у розмірі 12 000, 00 гривень, а вона зобов`язувалась повернути кредит не пізніше 17.09.2020 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами. 
		Вказаний договір укладено в електронній формі у особистому кабінеті позичальника, що був створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на вимогу цього товариства.
		Проте, ОСОБА_1 стверджує, що через неправомірні дії відповідача не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін. 
		Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем було заблоковано доступ до його особистого кабінету на сайті miloan.ua та надано консультантом «гарячої лінії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» неправдиву інформацію щодо відсутності інших можливих способів повернення кредитних коштів. Скориставшись цим, після закінчення терміну (дати) повернення кредиту 17.09.2020 року, відповідач самостійно збільшив процентну ставку за користування кредитом з 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом до 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що становило 1825 % річних. 01.10.2020 року позивач самотужки дізналась про можливість сплати кредиту в інший спосіб - через відділення «Нової Пошти». Позивач стверджує, що станом на 01.10.2020 року, нею було повністю сплачено проценти за користування кредитом у розмірі 1 800, 00 гривень та тіло кредиту у розмірі 12 000, 00 гривень за цим кредитним договором. Проте, як ствердила позивач, відповідач заперечував факт припинення кредитного договору та вимагав додатково сплатити 8 400, 00 гривень. Станом на 06.10.2020 року відповідач нарахував вже 10 500, 00 гривень додаткових процентів за вищезгаданим договором та у зв`язку з постійними погрозами відповідача та психологічним тиском, що вчинявся ним, позивач 06.10.2020 року сплатила вищезгадані кошти. 
		Крім цього, позивач у позовній заяві наголошує, що в період дії кредитного договору, по всій території України був введений карантин через розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID - 19) та пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України. Зокрема, вищезгаданими положеннями Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустройку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного Кодексу України. Тому, позивач просить стягнути з відповідача зайво сплачені 10 500, 00 гривень за укладеним між Сторонами кредитним договором № 2502165.
		На адресу Шевченківського районного суду м. Львова був направлений відзив на позовну заяву вих. № 3508/30-12 від 30.12.2020 року за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, просив розглядати цивільну справу на підставі наданих матеріалів без участі представника відповідача та відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі. 
		Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що ОСОБА_1 не було виконано в строк взяті на себе фінансові зобов`язання по кредитному договору, тому відповідачем правомірно нараховано відсотки в розмірі 5.00 % від фактичного залишку за кожен день користування кредитом в період з 18.09.2020 року по 01.10.2020 року в розмірі 8 400, 00 гривень та в період з 02.10.2020 року по 06.10.2020 року в розмірі 2 100, 00 гривень. Відповідач зазначає, що позиція позивача щодо надання їй нібито неправдивої інформації консультантом «гарячої лінії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» щодо cпособів оплати та нібито блокування входу позивачеві в особистий кабінет на веб-сайті miloan.ua, не відповідає дійсності та не може враховуватись при вирішенні даного спору. Відповідач не надав аудіозапису розмови консультанта «гарячої лінії» з позивачем.
		12 січня 2021 року представником позивача через канцелярію суду було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Відповідача 10 500, 00 гривень зайво сплачених коштів за кредитним договором. Крім цього, у відповіді на відзив представник позивача зазначає, що пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не звільняє позичальника від обов`язку платити вчасно і в повному обсязі за кредитом (тіло боргу та проценти), а лише звільняє від штрафних санкцій за порушення цих обов`язків та гарантує, що кредитор в цей період не погіршить умови договору для позичальника, зокрема не підвищить процентну ставку за кредитом.
		12 січня 2021 року представником позивача через канцелярію суду також було подано заяву про уточнення позовних вимог у якій він просить виправити технічні помилки в позовній заяві.
		02 лютого 2021 року представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог у якій той просив зменшити позовні вимоги з 10 500, 00 гривень до 9 639, 00 гривень. Заява обґрунтована тим, що позивач не заперечує, що відповідач мав право нараховувати проценти за користування кредитом, після закінчення терміну кредитування - 17.09.2020 року, однак не мав право їх збільшувати з 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом до 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Крім цього, у вищезгаданій заяві представником позивача проведено власний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2502165.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позов підтримав повністю, просив задовольнити позовні вимоги.
		В судове засідання представник відповідача не з`явився, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглядати справу у його відсутності, у позові просить відмовити, з підстав зазначених у відзиві.
		Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 18.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ: 40484607 та ОСОБА_1 ІПН - НОМЕР_1 , було укладено кредитний договір № 2502165. Кредитний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позивача, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача на його вимогу.
		18.08.2020 року ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору отримала за кредитним договором у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредит шляхом переказу на картковий рахунок у розмірі 12 000, 00 гривень. 
		Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 17.09.2020 року.
		Пунктом 1.5.2. вищезгаданого договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 1800, 00 гривень, які нараховуються за ставкою 0.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
		Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3. цього договору.
		Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути Товариству з обмеженою Відповідальністю «Мілоан» кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни встановлені договором.
		Як вбачається з матеріалів справи та відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором доданої відповідачем до відповіді на відзив позовну заяву, ОСОБА_1 несвоєчасно сплатила кредит та проценти за користування кредитом, внаслідок чого, станом на 01.10.2020 року за нею виникла заборгованість у розмірі 22 200, 00 гривень, яка складалась з:
		тіла кредиту - 12000 грн. 00 коп.;
		проценти за користування кредитом в період з 18.08.2020 року по 17.09.2020 року, які нараховувались за ставкою 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (60, 00 гривень за кожен день користування кредитом) - 1 800, 00 гривень;
		проценти за користування кредитом в період з 18.09.2020 року по 01.10.2020 року,  які нараховувались за ставкою 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (600, 00 гривень за кожен день користування кредитом) - 8 400, 00 гривень.
		Позивач, 01.10.2020 року, сплатила за кредитним договором 12 000, 00 гривень, що підтверджується документом на переказ готівки в гривні № НОМЕР_2 та 1 800, 00 гривень, що підтверджується документом на переказ готівки № 2169185356. Після чого, позивач надіслала лист-повідомлення на офіційну електронну адресу Товариства info@miloan.ua з вимогою припинити дію кредитного договору у з`язку з повним фактичним його виконанням.
		Однак, відповідач відмовився припинити дію кредитного договору у зв`язку з його повним фактичним виконанням мотивуючи це тим, що загальна сума оплат позивача по кредиту станом на 01.10.2020 р. складала лише 13 800, 00 гривень та у позивача залишалась заборгованість станом на 01.10.2020 року у розмірі 8 400, 00 гривень. 
		Крім цього, у пункті 5.1. кредитного договору № 2502165 зазначено, що позичальник до підписання цього Договору ознаи?омився з усіма и?ого умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-саи?ті Товариства miloan.ua та є невід`ємною частиною кредитного договору № 2502165.
		Пунктом 6.7. Правил надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 10.03.2020 року) передбачено, що кошти сплачені позичальником у погашення заборгованості по кредиту спрямовуються на погашення заборгованості у такій послідовності:
		- нараховані прострочені проценти;
		- нарахована прострочена комісія за надання кредиту;
		- прострочена заборгованість за кредитом;
		- нараховані проценти по кредиту;
		- нарахована комісія за надання кредиту;
		- заборгованість за кредитом;
		- нарахована неустойка.
		Таким чином, відповідач після 01.10.2020 року продовжив нарахування процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого, станом на 06.10.2020 року заборгованість позивача становила 10 500, 00 гривень, яка складалась з:
		тіла кредиту - 8 400, 00 гривень;
		проценти за користування кредитом в період з 01.10.2020 по 06.10.2020 року які нараховувались за ставкою 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (420, 00 гривень за кожен день користування кредитом) - 2 100, 00 гривень.
		Позивач, 06.10.2020 року, на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» сплатила 10 500, 00 гривень, що підтверджується квитанцією № 0.0.1860576081.1.
		Вищезгадані платежі позивача на загальну суму 24 300, 00 гривень, за кредитним договором № 2502165, відповідачем не оспорюються. Так, відповідачем до відповіді на відзив додано довідку № 102/2502165 від 06.10.2020 року, якою відповідач засвідчує, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором № 2502165 від 18.08.2020 року, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів. 
		Проте, позивач, стверджує що не мала можливості вчасно повернути кредитні кошти та проценти за користування кредитом у зв`язку  неправомірними діями відповідача,  а саме блокування відповідачем особистого кабінету позивача на сайті miloan.ua та наданням консультантом «гарячої лінії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» неправдивої інформації щодо інших можливих способів повернення кредитних коштів.
		Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд звертає увагу, що позивачем, всупереч статті 81 ЦПК України, не додано жодних доказів наведених аргументів щодо блокування Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», доступу до входу в Особистий кабінет позивача.
		Також, пунктом 2.5. кредитного договору укладеного між Сторонами передбачено, що позичальник зобов`язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту/сплату за продовження строку кредитування одним з способів, зазначених на сайті Товариства miloan.ua.
		Так, Інформація щодо способів оплати знаходиться у відкритому доступі та розміщена на офіційному веб-сайті відповідача miloan.ua, у вкладенні «Як погасити кредит», що підтверджується знімками екрану «скріншотами» з веб-сайту miloan.ua з інформацією щодо існуючих способів оплати кредитної заборгованості.
		Тому, суд критично оцінює твердження позивача, що вхід в її особистий кабінет на сайті miloan.ua був заблокований та їй було надано неправдиву інформацію про інші способи погашення кредиту на «гарячій лінії» відповідача за номером телефону НОМЕР_3 . Таке твердження є безпідставним, оскільки зазначене не підтверджено жодними доказами та не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
		В той же час у період договірних правовідносин між сторонами кредитного договору № 2502165, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на всій території України з 01.08.2020 року по 19.12.2020 року, було встановлено карантин.
		Згідно пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
		Як вбачається із п. 1.3. та 1.4. кредитного договору № 2502165 укладеного між сторонами на суму 12 000, 00 гривень строк кредитування за цим договором становив 30 днів.
		Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на 29.05.2020 року) передбачено, що Закон України «Про споживче кредитування» не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.
		Однак, згідно останнього речення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 Закону України «Про споживче кредитування». Таким чином, норми цього пункту поширюються на кредитний договір укладений між сторонами.
		Нормами вищезгаданого пункту Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що в разі допущення прострочення платежів споживач звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Крім цього, забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.
		Пунктом 1.5.2. кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за кредитним договором № 2502165: фіксована.
		Згідно ч.ч. 1, 3 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. 
		Так пунктом 2.2.3. кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4., окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2. процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. Договору. Якщо визначена в пункті 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним пунктом 1.4. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно пункту 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальник зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6. та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2. Договору. 
		Крім цього, вищезгаданим пунктом кредитного договору передбачено, що незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6. Договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6. Договору.
		Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання.
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», неправомірно, всупереч вимогами Закону України «Про споживче кредитування» змінило розмір процентної ставки з 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом на 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту - 17.09.2020 року. 
		   Суд погоджується з аргументами представника позивача, що пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не звільняє позичальника від обов`язку платити вчасно і в повному обсязі за кредитом (тіло боргу та проценти), а лише звільняє від штрафних санкцій за порушення цих обов`язків та гарантує, що кредитор в період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України не погіршить умови договору для позичальника, зокрема не підвищить процентну ставку за кредитом.
		Згідно укладеного між сторонами кредитного договору, позивач у період з 18.08.2020 року по 17.09.2020 року повинен був сплатити на користь відповідача 12 000, 00 гривень (тіло кредиту) та 1800, 00 гривень (проценти за користування кредитними коштами). Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами позивач всупереч умов договору кредитного договору № 2502165 продовжувала користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту.
		Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору. 
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		У разі порушення зобов`язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Таким чином, відповідач в період дії карантину на всій території України мав право нараховувати проценти за користування позивачем кредитом всупереч умовам кредитного договору після спливу терміну (дати) повернення кредиту в розмірі 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
		Отже, враховуючи заборону на збільшення процентної ставки, з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) передбаченої  пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», станом на 01.10.2020 року у позивача повинна була виникнути заборгованість у розмірі не 22 200, 00 гривні а 14 640, 00 гривні, яка складається з:
		тіла кредиту - 12000, 00 гривень;
		проценти за користування кредитом в період з 18.08.2020 року по 17.09.2020 року, які нараховувались за ставкою 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (60, 00 гривень в день) - 1800, 00 гривень; 
		проценти за користування кредитом в період з 18.09.2020 по 01.10.2020 року, які повинні були нараховувались за ставкою 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (60, 00 гривень в день) - 840, 00 гривень. 
		Позивачем, 01.10.2020 року, було сплачено на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 13 800, 00 гривень (12 000, 00 + 1 800, 00). 
		Так, пунктом 6.7. Правил надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 10.03.2020 року) передбачено, що кошти сплачені позичальником у погашення заборгованості по кредиту спрямовуються на погашення заборгованості у такій послідовності:
		- нараховані прострочені проценти;
		- нарахована прострочена комісія за надання кредиту;
		- прострочена заборгованість за кредитом;
		- нараховані проценти по кредиту;
		- нарахована комісія за надання кредиту;
		- заборгованість за кредитом;
		- нарахована неустойка.
		Таким чином, після сплати позивачем 01.10.2020 року на користь відповідача грошових коштів у розмірі 13 800,00 гривень у позивача залишалась заборгованість у розмірі 840, 00 гривень (14 640, 00 - 13 800, 00 = 840) на яку Відповідач мав право нараховувати проценти у розмірі 0,50 % за кожен день строку користування цими коштами. 
		Отже, станом на 06.10.2020 року у позивача повинна була виникнути заборгованість у розмірі не 10 500, 00 гривні а 861, 00 гривня, яка складається з:
		тіла кредиту - 840, 00 гривень;
		проценти за користування кредитом в період з 01.10.2020 по 06.10.2020 року, які повинні були нараховувались за ставкою 0.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (4, 20 гривень в день) - 21, 00 гривня.
		З викладеного, вбачається, що відповідачем неправомірно нараховано за кредитним договором №  2502165 - 9 639, 00 гривень (10 500 - (840 + 21) = 9 639).
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення.
		У зв`язку із задоволенням позову та відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 840, 80 гривень.
		На підставі викладеного, керуючись пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 625, 629, 1048, 1056-1 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд -,
		 
		                                                         ухвалив:
		позовні вимоги ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ: 40484607, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21 про стягнення зайво сплачених коштів за кредитним договором Акцінерного - задовольнити повністю.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ: 40484607, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21 на користь ОСОБА_1 ( ІПН - НОМЕР_1 , банківські реквізити: п/р ІВАN НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО: 305299, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) 9639 (дев`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень, 00 копійок як зайво сплачені кошти за кредитним договором №2502162 від 18.08.2020 року.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ: 40484607, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21 на користь ОСОБА_1 ( ІПН - НОМЕР_1 , банківські реквізити: п/р ІВАN НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО: 305299, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення виготовлено 01.03.2021 року.
		Суддя  Р.  Б.  Єзерський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...