Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/990/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: 11-кп/812/70/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000001815

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15 лютого 2021 року        м. Миколаїв
		 
		Миколаївський апеляційний суд
		в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2          ОСОБА_3 
		 
		за участю секретаря     ОСОБА_4 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР №42017000000001815 
		 
		за апеляційними скаргами прокурора Другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого Компанії «Зонел Оперейшн Лімітед» ОСОБА_6 та представника потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_7 
		 
		на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2020 року у відношенні 
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Кривий РігДніпропетровської області, одруженого,з вищоюосвітою,пенсіонера,раніше несудимого,який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		- обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України,
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Парутине Очаківського району Миколаївської області, одруженого,з вищоюосвітою,не працюючого,який зареєстрованийта проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		- обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України,
		 
		 
		 
		Учасники судового провадження: 
		 
		прокурор           ОСОБА_5 
		обвинувачені           ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		захисники            ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		 
		представники потерпілих: 
		     Компанії «ЗонелОперейшн Лімітед»          ОСОБА_6 
		ТОВ «Океан-Судоремонт»          ОСОБА_12 
		ТОВ Торговий дім Аннона  адвокат      ОСОБА_13 
		 
		представник цивільного позивача: 
		ГУ Державної служби з надзвичайних 
		ситуаційУкраїни вМиколаївській області    ОСОБА_14 . 
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 
		 
		Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2020 року ОСОБА_8 визнаний невинуватим та виправданий у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України.
		 
		Цим жевироком  ОСОБА_9 визнаний невинуватим та виправданий у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України.
		 
		Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_9 у вигляді арешту майна.
		 
		Цивільні позови головного управлінняПенсійногофондуУкраїни вМиколаївськоїобласті, Державного агентства резерву України, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, Компанії «Зонел Оперейшинз Лімітед», товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аннона», товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт», - залишено без розгляду.
		 
		Процесуальні витрати за проведення судових експертиз віднесено на рахунок держави. 
		 
		Вирішено питання речових доказів.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
		 
		Прокурор відділуОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5  просить вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
		 
		Представник потерпілогоТовариство з обмеженоювідповідальністю «Океан-Судоремонт» ОСОБА_7  та представник потерпілого Компанії «Зонейл Оперейшин Лімітед» ОСОБА_6 , висловлюючи аналогічні вимоги, просять вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винними:
		 
		ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України, та призначити покарання:
		 
		-за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, та з конфіскацією всього належного йому майна;
		 
		-за ст. 219 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій на 3 роки.
		 
		На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі, та штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією всього належного їм майна.
		 
		ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України, та призначити покарання:
		 
		-за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, та з конфіскацією всього належного йому майна;
		 
		-за ст. 219 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій на 3 роки.
		 
		На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі, штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, та з конфіскацією всього належного їм майна.
		 
		В частині вирішення цивільного позову просять:
		 
		-цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальність «ОКЕАН- СУДОРЕМОНТ» задовольнити та стягнути з цивільних відповідачів солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ОКЕАН- СУДОРЕМОНТ» 5 508 020 грн.
		 
		-цивільний позовКомпанії «ЗонейлОперейшин Лімітед»       задовольнитиповністю тастягнути зцивільних відповідачівсолідарно накористь Компанії«Зонейл ОперейшинЛімітед» 2782401748 грн 41 коп. 
		 
		Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
		 
		В апеляційнійскарзі прокурорвідділу ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_5  вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		 
		На думку апелянта, вирок є незаконним, оскільки ухвалений незаконним складом суду. Зазначив, що згідно автоматизованого розподілу вказаного кримінального провадження, склад суду змінювався декілька разів, зокрема, спочатку визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_16 , судді ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Потім здійснено заміну головуючої судді ОСОБА_16 на суддю ОСОБА_19 . 
		 
		Вказує, що підставою повторного автоматизованого розподілу стало розпорядження керівника апарату суду від 07.03.2019, яке не містить підстав призначення повторного авторозподілу, а вказаний у розпорядженні п. 2.3.52 Положення про автоматизований розподіл на час винесення розпорядження взагалі не існував. 
		 
		Також прокурор посилається на порушення таємниці нарадчої кімнати. Зазначає, що суддею ОСОБА_19 12.05.2020, в період її перебування в нарадчій кімнаті, розглядалась справа про адміністративне правопорушення №488/460/20 та прийнято відповідне рішення по справі, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування вироку. 
		 
		На думку апелянта, висновки суду першої інстанції, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. 
		 
		Так, в оскаржуваному вироку зазначено, що на підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України, сторона обвинувачення посилається на показання представника потерпілого ТОВ «ТД «Аннона» ОСОБА_13 . 
		 
		Проте, як зазначив апелянт, під час судового розгляду прокурор категорично заперечував проти проведення допиту вказаного потерпілого та під час виступу у судових дебатах прокурор наполягав на визнанні показань вказаного представника потерпілого недопустимим доказом, що залишилось поза увагою суду. Тобто, сторона обвинувачення не могла і не посилалась на вказаний доказ як на підтвердження вини обвинувачених.
		 
		Апелянт зазначив, що в оскаржуваному вироку наведено перелік та зміст доказів, наданих стороною обвинувачення. Однак, у цьому переліку не зазначено докази, які надані прокурором у судовому засіданні та є основними доказами у кримінальному провадженні, а саме: супровідний лист Державної аудиторської служби України від 07.11.2017 № 15/17/1002 про направлення матеріалів перевірки; довідка перевірки від 03.11.2017 заступника начальника відділу Державної аудиторської служби України ОСОБА_20 як спеціаліста у перевірці фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»; Акт позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 Державної аудиторської служби України за № 15-21/1 від 15.02.2018; постанова про призначення судово-економічної експертизи від 11.12.2017; супровідний лист Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про направлення висновку експерта від 16.03.2018; акт здачі-приймання висновку судового експерта від 16.03.2018 та відомості про витрати на проведення експертизи від 16.03.2018 № 25252/17-45; висновок експерта № 25252/17-45 від 16.03.2018 за результатами проведення судово-економічної експертизи з додатками; акт приймання-передачі від 26.12.2012 до договору купівлі-продажу цінних паперів № Д 090712-80-1 від 09.07.2012; розпорядження на виконання операцій № 10000/34 від 26.12.2012; акт від 07.07.2012 прийому-передачі цінних паперів по договору купівлі- продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 09.07.2012; розпорядження на виконання операцій № 2/6255/2 від 07.07.2012; анкета юридичної особи ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» від 25.12.2012; довіреність від 25.12.2012, яка видана ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»; передавальне розпорядження від 26.12.2012 ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» та ТОВ «Віком»; акт прийому-передачі сертифікату іменних інвестиційних сертифікатів від 25.12.2012; повідомлення про розгляд вимог, адресоване до господарського суду Миколаївської області, ТОВ «Консалтинг- Гамма», ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» від 28.01.2013 про визнання кредиторських вимог ТОВ «Консалтинг-Гамма»; 
		розпорядження на виконання операцій № 2/6675/1 від 25.12.2012; супровідний лист Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України про направлення висновку експерта за № 19/111/8-4/38329 від 27.11.2017; довідка про витрати на проведення почеркознавчої експертизи від 22.11.2017 № 8-4/1358; висновок експерта № 8-4/1358 від 22.11.2017 за результатами почеркознавчої експертизи.
		 
		Зазначене, на думку апелянта, свідчить про необґрунтованість оскаржуваного вироку.
		 
		Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги в якості доказів обвинувачення висновки, що викладені у наступних судових рішеннях: у постанові господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ПАТ МСЗ «Океан», ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ТОВ «Фінком-Трейдінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12, відповідно до якого зазначений договір визнано недійсним; у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 та постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2015, якими вказане рішення залишено без змін; у постанові Верховного Суду України за результатами розгляду справи №3-358гс 15 (т. 3 а.с. 178-208), якими встановлено, що сума вказаного договору суттєво перевищувала вартість активів ПАТ МСЗ «Океан», а сам договір укладено без додержання вимог ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства».
		 
		Разом з тим, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, оцінивши надані стороною захисту копії рішень господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та постанову Вищого господарського Суду України від 17.06.2014 по справі №904/6642/13 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним (т. 9 а.с. 100-122). Як зазначив суд першої інстанції, зазначені судові рішення, як і судові рішення, надані стороною обвинувачення, набрали законної сили та є чинними, і що судом встановлено істотну суперечливість встановлення господарськими судами різних інстанцій та різних територіальних юрисдикцій обставин укладення та виконання умов договору купівлі-продажу №3-1БВ12 від 06.07.2012.
		 
		Ці висновки вважає хибними, враховуючи те, що стороною обвинувачення та стороною захисту на підтвердження та на спростування вини обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, надані копії судових рішень господарських судів, якими перевірялась дійсність договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012. 
		 
		Звертає увагу, що надані стороною захисту рішення суду не є копіями судових рішень, як зазначено в оскаржуваному вироку, а є роздруківками електронних копій судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень, які, на думку прокурора, не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, оскільки вони носять інформативний характер. Також зазначив, що стороною захисту не надано суду адвокатського запиту, відповіді на запит чи інших документів, які підтверджують отримання вказаних доказів в порядку, встановленому КПК. Тому вважає, що є обґрунтовані підстави для визнання наданих стороною захисту роздруківок судових рішень недопустимими доказами.
		 
		Зазначає, що судові рішення, які надані стороною захисту, прийняті з основним обґрунтуванням щодо недостатності доказів, наданих позивачем (ТОВ «Океан-Судоремонт»), для прийняття рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012. Пояснює, що пізніше, іншим позивачем (ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот») зібрано достатньо доказів для прийняття рішення про визнання недійним цього договору, про що свідчать судові рішення, які надані стороною обвинувачення. 
		 
		Вважає, що ці рішення прийняті на підставі більш детально з`ясованих обставин укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, та на підставі більшої кількості доказів (документів), наданих позивачем, а тому є більш обґрунтовані. На думку апелянта, вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України є однією з підстав для скасування або зміни судового рішення.
		 
		Апелянт навів доводи щодо висновків суду першої інстанції, якими визнано недопустимим як доказ акт №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. В своїх доводах зазначив, що підставою визнання судом цього доказу недопустимим стала надана стороною захисту ухвала Київського апеляційного суду від 30.05.2019, якою скасована ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017, на підставі якої і було проведено зазначену перевірку. Вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 30.05.2019 є недопустимим доказом, оскільки вона не була відкрита стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України. 
		 
		Щодо визнання недопустимим доказом довідку перевірки від 03.11.2017 Державної аудиторської служби України, прокурор в поданій апеляційній скарзі висловив незгоду з цими висновками суду першої інстанції. На думку апелянта, у вказаній довідці спеціалістом законно та обґрунтовано надані пояснення з поставлених слідчим запитань. Зазначає, що довідка перевірки є документом, а отже, джерелом доказів. 
		Як зазначив апелянт, довідка перевірки Держаудитслужби від 03.11.2017 є одним із видів консультації особи, яка володіє спеціальними знаннями, викладена в письмовій формі та оформлена як довідка перевірки. Спеціаліст зобов`язаний виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, та давати пояснення з поставлених запитань. Отже, в зазначеній довідці спеціалістом законно та обґрунтовано надані пояснення з постановлених слідчим запитань. Вважає обгрунтованою ту обставину, що результати участі спеціаліста Держаудитслужби у перевірці були оформлені саме довідкою.
		 
		Вважає, посилання суду на неможливість оцінити, чи являлася зазначена перевірка, яку проводила Генеральна прокуратура України в частині питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» слідчою, розшуковою або іншою процесуальною дією, є необгрунтованим, оскільки отримання актів перевірок є процесуальною дією.
		 
		Враховуючи допустимістьвищевказаної довідкиперевірки Держаудитслужбивід 03.11.2017,прокурор вважаєтакож допустимимі висновокексперта зарезультатами проведеннясудово-економічноїекспертизи №25252/17-45від 16.03.2018,складений напідставі цієїдовідки таінших документівкримінального провадження,які надавалисяексперту.Посилання судуна недопустимістьзазначеного висновкуексперта узв`язкуіз «не зазначенням у вступній частині методик, рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз», прокурор вважає формальним та необґрунтованим.
		 
		На думку прокурора, підставою для скасування оскаржуваного вироку є неповнота судового розгляду, а саме під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, судом безпідставно відхилено клопотання прокурора (т. 9 а.с. 94-95) про призначення експертизи.
		 
		Пояснює, що під час дослідження судом доказів, наданих стороною захисту, прокурором було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи, оскільки вивченням документів встановлено, що їх висновки суперечать висновкам, які містяться у проведених під час досудового розслідування перевірки та ревізії Державної аудиторської служби України, а також у висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи. Також викликали обґрунтовані сумніви висновки аудиторських досліджень, наданих стороною захисту, у зв`язку з незначною кількістю документів, яка була надана для досліджень та невідомим джерелом отримання вказаних документів стороною захисту, що викликало сумнів у їх достовірності. 
		 
		На думку апелянта, у оскаржуваному вироку суд першої інстанції зробив висновки щодо не підтвердження в ході судового розгляду обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в умисному доведенні товариства до банкрутства. Зазначає, що суд посилається на визнані ним же недопустимі докази як на підставу для виправдання обвинувачених за ст. 219 КК України, що на думку прокурора, свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а вказані у вироку висновки мають істотні суперечності. 
		 
		Прокурор також вважає, що показання свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які на думку суду, спростували версію сторони обвинувачення щодо доведення ПАТ МЗС «Океан» до банкрутства та заволодіння його майном, такими, що не відповідають дійсності, оскільки ці свідки взагалі не надали показань про обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки і показанням свідка ОСОБА_25 .
		 
		В апеляційних скаргах представник потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_26 та представник потерпілого Компанії «Зонейл Оперейшин Лімітед» ОСОБА_6 , наводячи аналогічнідоводи, вважають вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		 
		Зокрема, в апеляційній скарзі представник потерпілого - Компанії «Зонел Оперейшинз Лімітед», вважає,що неповнотасудового розглядута істотніпорушення судомвимог кримінальногопроцесуального законуполягають,зокрема,у тому,що підчас судовогорозгляду безпідставновідхилені клопотанняпрокурора тапредставників потерпілихщодо викликута допитуряду свідків,яким буливідомі абомогли бутивідомі важливіобставини,що підлягалидоказуванню укримінальному провадженні. 
		 
		Пояснює,що слідчимипід часдосудового розслідуваннябули допитанів якостісвідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ,        ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ,які надалипоказання,що певноюмірою коженокремо,та увзаємозв`язкуз іншимидоказами зісторони обвинувачення,на думкуапелянта,підтверджували наявністьу діяннях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу інкримінованихїм злочинів. Прокурор у встановленому порядку заявляв суду клопотання про допит вищевказаних свідків під час судового розгляду, і це клопотання підтримали представники потерпілих.
		 
		 
		 
		 
		 
		Зазначив, що суд безпідставно не допустив до дачі показань у судовому засіданні в якості свідків обвинувачення голову Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» ОСОБА_27 та колишнього директора з правових питань ПАТ «МСЗ «Океан» ОСОБА_28 , оскільки вказані свідки до вирішення питання щодо їх допиту були присутні у залі судового засідання під час судового розгляду.
		 
		Апелянт вказує, що ОСОБА_27 дійсно декілька разів був присутній у залі з початку судового розгляду та при дослідженні документів. Зазначає, що жодного разу перед початком судового розгляду та тих судових засідань, на яких був присутній ОСОБА_27 , ані головуючий суддя, ані секретар судового засідання, не виконали свій обов`язок щодо оголошення присутнім особам про заборону перебування свідків у залі судового засідання, та видалення таких із залу. 
		 
		Просить врахувати,що підчас судовогопровадження увесьчас узалі судовогозасідання перебувалапредставниця місцевогоЗМІ -інтернет-сайту«Корабелов.Інфо»,яка задозволом судупроводила повнийвідеозапис всіхсудових засідань.У подальшому,всі цівідеозаписи судовихзасідань,без будь-якихвиключень,викладалися длязагальної аудиторіїгромадян насайті «Корабелов.Інфо»,звідки будь-хто,у томучислі ісвідки уцьому кримінальномупровадженні,могли отриматиповну інформаціюпро те,що відбуваєтьсяпід часцього судовогопровадження,хто іякі документиоголошує,зміст цихдокументів,позиції сторінта інше. Зазначив, що жодному з допущених до дачі показань свідків суд не задавав питання, звідки їм відомі відомості про обставини, про які вони надають свідчення у суді, та чи не сформовані такі показання попереднім переглядом відео трансляцій судових засідань і отриманою з Інтернету інформацією.
		 
		Також вважає, що аналогічним чином, з надуманих підстав, судом незаконно та необґрунтовано відхилено клопотання прокурора про допит як свідка колишнього директора з правових питань ПАТ «МСЗ «Океан» ОСОБА_28 , підтримане представниками потерпілих Компанії «Зонел Оперейшинз Лімітед» та ТОВ «Океан-Судоремонт». Зазначає, що ОСОБА_28 є важливим свідком сторони обвинувачення, оскільки він перебував на посаді директора з правових питань ПАТ «МСЗ «Океан» саме в той період часу, коли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладалися незаконні угоди з ТОВ «Консалтинг Гамма» та ТОВ «Аглая Капітал», вчинялися інші дії, що складають об`єктивну сторону кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються вказані особи. Додає, що свідків обвинувачення ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 суд визнав за непотрібне допитувати у судовому засіданні через те, що вони протягом майже року тривалості судового розгляду не з`являлися у судове засідання на виклики суду, а прокурор через таку неявку в подальшому відмовився від їх допиту.
		На думку апелянта, судом безпідставно були відхилені клопотання прокурора та потерпілих про допит значної кількості свідків обвинувачення та дослідження в судовому засіданні їх показань для ствердження чи спростування обставин, з`ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, що в силу ст. 410 КПК України, свідчить про упередженість суду та суттєву неповноту судового розгляду.
		 
		Зазначає, що підтвердженням упередженості колегії суддів до сторони обвинувачення, є факт незаконної відмови судом ухвалою від 24.05.2019 у задоволенні клопотання голови Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» - ОСОБА_27 , про визнання вказаної організації потерпілим у цьому кримінальному провадженні. На думку апелянта, незаконна позиція суду щодо не допущення Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод ОКЕАН» до участі у судовому провадженні в якості потерпілого, а потім не допущення важливих свідків обвинувачення ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших до дачі показань у суді, свідчить не тільки про явну неповноту судового розгляду, а й про упередженість суду у цьому судовому провадженні.
		 
		Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 у справі № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан», затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено кредиторські вимоги Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» у сумі 401 899,04 грн. 
		 
		Зазначив, що про неповноту судового розгляду та упередженість до сторони обвинувачення також свідчить той факт, що судом безпідставно відхилено клопотання прокурора про призначення судової економічної експертизи. Просить врахувати, що прокурором в якості доказів вини обвинувачених у доведенні підприємства до банкрутства надано суду та досліджено під час судового розгляду наступні документи та висновки експерта: довідка Державноїаудиторської службиУкраїни від03.11.2017; Акт №15-21/1від 15.02.2018позапланової виїзноїревізії окремихпитань фінансово-господарськоїдіяльності ПАТМСЗ «Океан»за періодз 01.01.2011по 31.12.2013,яку проведено на підставіухвали Печерськогорайонного суду         м. Києва від12.12.2017по справі№ 757/73926/17-кв період з 17.01.2018 по 09.02.2018; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 25252/17-45 від 16.03.2018. 
		 
		На думку апелянта, відповідно до вищевказаних доказів, які ґрунтуються на результатах проведеного спеціалістами та експертами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за період 2011-2013, є всі підстави стверджувати, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи службовими особами ПАТ МСЗ «Океан», своїми діями щодо укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 з ТОВ «Аглая Капітал», унеможливлення їх скасування в подальшому, та іншими незаконними діями, суттєво погіршили фінансово-господарський стан підприємства, збільшили розмір його кредиторської та дебіторської заборгованості, що призвело до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		Вказує, що 12.02.2020 під час судового засідання захисниками обвинувачених заявлене клопотання, яке в цей же день задоволено судом, про долучення до матеріалів кримінального провадження в якості доказів, в числі інших, наступних документів: копії ухвали Київського апеляційного суду від 30.05.2019 по справі №11-сс/824/3169/2019, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017, якою задоволено клопотання прокурора та призначено у кримінальному провадженні №42014150020000020 від 20.03.2014 позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2011-2013 роки ПАТ МЗС «Океан»; висновок профактичні результативиконання узгодженихпроцедур заудиторського дослідження питань виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за період 2009-2012 роки, враховуючи укладені договори купівлі-продажу цінних паперів ПАТ МСЗ «Океан», складеного ТОВ «Бентамс Аудит»; висновок профактичні результативиконання узгодженихпроцедур з аудиторського дослідження питання економічної обґрунтованості укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1 БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012, складеного ТОВ «Бентамс Аудит».
		 
		Зазначає,що зурахуванням того,що фінансово-економічнівисновки аудиторськоїфірми ТОВ«Бентамс Аудит»суперечать висновкампроведених підчас досудовогорозслідування Державноюаудиторською службоюУкраїни перевіркита ревізії,а такожвисновку експертаза результатамипроведення судово-економічноїекспертизи, 12.02.2020 прокурор звернувся до суду з обґрунтованим клопотанням про призначення по справі судової економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання щодо документального підтвердження наданих стороною захисту висновків аудиторського дослідження, оскільки висновки аудиторської фірми ТОВ «Бентамс Аудит», окрім вищевказаних протирічь з висновками спеціалістів та експертів державних установ, також викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності у зв`язку з незначною кількістю документів, яка була надана для досліджень та невідомим джерелом отримання вказаних документів стороною захисту.
		 
		На думку апелянта, при наявності всіх вищевказаних суперечностей у наданих сторонами доказах, обґрунтованих сумнівів в правильності висновків «незалежних аудиторів», суд повинен був призначити проведення судової економічної експертизи. 
		 
		Вважає, що при ухваленні вироку суд першої інстанції допустив таку невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що суттєво вплинула на вирішення питання про винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		 
		Вказує, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у вказаній справі, договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1 БВ12 визнано недійсним та залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 та Вищого господарського суду України від 23.09.2015. 
		 
		Зазначає,що судомпершої інстанціїбезпідставно невраховано висновки,які містятьсяу постановіВерховного СудуУкраїни,а такожу рішеннях,які набрализаконної силигосподарських судіввсіх судовихінстанцій посправі №915/55/14,які визналидоговір купівлі-продажуцінних паперів№ 3-1БВ12від 06.07.2012між ПАТ«МСЗ «Океан»та ТОВ«Консалтинг-Гамма»недійсним.Вважає,що суднезаконно їхвідкинув,а прийнявдо увагилише висновки,викладені унаданих стороною захисту рішенніГосподарського судуДніпропетровської областівід 26.09.2013,постанові Дніпропетровськогоапеляційного господарськогосуду від17.06.2014по справі№944/6642/13, якими ТОВ «ОкеанСудоремонт» відмовлено у задоволенні позову про визнання вищевказаного договору недійсним. 
		 
		Зазначає,що вказанісудові рішеннявзагалі немістять жодногоконкретного висновкупро законністьоспорюваного договору.Натомість,у мотивувальнійчастині рішенняГосподарського судуДніпропетровської областівід 26.09.2013,залишеного всилі апеляційноюта касаційноюінстанцією,відмова позивачуу задоволенніпозову обґрунтованатим,що суду не надано належні та допустимі докази наявності зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною при укладенні оспорюваного договору. На думку апелянта, такі міркування суду, не дають жодної підстави вважати, що судами у справі № 904/6642/13 зроблено правовий висновок щодо законності та дійсності спірного договору.
		 
		Вказує, що рішення Господарськогосуду Дніпропетровськоїобласті усправі №904/6642/13, якесуд взявза основусвоїх висновківдля обґрунтуванняу вирокузаконності укладаннята виконання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказаного договорукупівлі-продажуцінних паперів, приймалося 26.09.2013. У вказаній господарській справі, поряд з ТОВ «Консалтинг Гамма», відповідачем також було ПАТ «МСЗ Океан», у якому на керівній посаді у період розгляду справи у господарському суді продовжував перебувати  ОСОБА_9 , який був підписантом оспорюваного договору та безумовно зацікавленою особою у визнанні цього правочину законним.
		 
		Вважає,що викладенісудом першоїінстанції увироку висновкищодо наявності істотних суперечностей у вищевказаних судових рішеннях господарських судів, є надуманими і такими, що жодним чином не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
		 
		На думку апелянта, всі без виключення надані стороною обвинувачення та дослідженні у судовому засіданні докази, є належними, допустимими, достовірними і достатньо переконливими для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у пред`явленому їм обвинуваченні, ухвалення обвинувального вироку, та задоволення у повному обсязі цивільного позиву Компанії «Зонел Оперейшинз Лімітед».
		 
		В апеляційній скарзі представник потерпілого - ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_26 , вважає, що головуюча суддя ОСОБА_19 була заінтересована у результатах розгляду справи. В обгрунтування цих доводів наводить дані щодо колишнього сімейного стану судді ОСОБА_19 , та дані щодо її колишнього чоловіка та сестри чоловіка. 
		 
		Також просить врахувати, що у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 425016/1284/2012(5/45) про банкрутство ПАТ «МСЗ «ОКЕАН». За результатами конкурсу з вибору організатора аукціону з продажу майна ПАТ МСЗ «Океан» у справі №5016/1284/2012(5/45) було визначено переможця - ПП "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ГРУПП", кінцевим беніфіціарним власником якого є сестра колишнього чоловіка судді ОСОБА_19 . Тому апелянт вважає, що головуючий суддя у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_19 та сестра її колишнього чоловіка є пов`язаними між собою особами родинним зв`язком, а, відтак, суддя ОСОБА_19 могла мати зацікавленість у визнанні у цьому кримінальному провадженні законності банкрутства, ліквідації та продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		Всі інші доводи представника потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_26 є аналогічними доводам представника потерпілого Компанії «Зонейл Оперейшин Лімітед - ОСОБА_6 .
		 
		Позиції інших учасників процесу.
		 
		В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_8  адвокат ОСОБА_10 , вважає вирок суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а доводи прокурора безпідставними.
		 
		Щодо автоматизованого розподілу кримінального провадження захисника зазначає, що будь-яких порушень під час розподілу справи в суді першої інстанції не було. Також додає, що перед початком судового розгляду по суті, суд з`ясував, чи є відвід суду. 
		Проте, прокурор зайняв позицію повної довіри до суду, хоча всі обставини автоматизованого розподілу справи, були відомі прокурору на стадії заявлення відводів. 
		 
		Вважає безпідставними доводи прокурора про порушення таємниці нарадчої кімнати, оскільки відповідно до даних, що містяться на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі про адміністративне правопорушення (справа №488/460/20), постанова надіслана до реєстру 14.05.2020, що свідчить про розгляд цієї справи поза межами знаходження суду у нарадчій кімнаті з ухвалення вироку відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		 
		Щодо не зазначення судом у вироку численних документів та речових доказів, захисник зазначив, що прокурором суду були надані на дослідження докази у вигляді протоколів огляду документів з додатками, просить врахувати, що в цих додатках є посилання на різні супровідні листи, постанови, довідки про витрати на проведення експертиз, що, на думку захисника, не можна вважати джерелами доказів в розумінні ст. 84 КПК України. 
		 
		Також просить врахувати, що з наданих стороною обвинувачення копій документів, які визнані речовими доказами, вбачається, що жодна з них не завірена в установленому законом порядку, а частина з них відтворена з інших незавірених копій, що, на думку захисника, є однією з підстав визнання цих доказів недопустимими.
		 
		Щодо дослідженнясудом копіїпротоколу загальнихзборів акціонерівПАТ МСЗ«Океан» від18.05.2012захисник зазначив,що вказаний протокол ретельно досліджений господарськими судами різних інстанцій, а юридичні факти, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, оцінені судом у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема і наданими прокурором.
		 
		Стосовно думки прокурора, що роздруківки судових рішень з Єдиного реєстру судових рішень не є доказами у справі, захисник вважає їх надуманими. 
		 
		Щодо довідкиперевірки Державноїаудиторської службиУкраїни від03.11.2017захисник вважає,що вонане єджерелом доказіву розумінніст.84КПК України. Вказує, що жодного судового рішення, ухваленого у кримінальному провадженні стосовно цієї перевірки, стороною обвинувачення не надано. Тому, на його думку, вказана довідка перевірки є недопустимим доказом. 
		 
		 
		 
		Щодо висновку експерта за результатами проведення судово- економічної експертизи №25252/17 від 16.03.2018, захисник вважає його також недопустимим доказом, оскільки він є похідним доказом та ґрунтується на довідці перевірки ДАСУ від 03.11.2017. Також додає, що висновок експерта не містить переліку методик, що були використані експертом під час проведення експертизи, що, на думку захисника, ставить під сумнів обґрунтованість висновку.
		 
		Щодо відхиленняклопотання прокурорапро призначення економічної експертизи,захисник вважає,що ухвала суду першої інстанції від 13.03.2020 про відмову у задоволенні клопотання прокурора є законною та обґрунтованою. На думку захисника, мотиви наведені прокурором для призначення вказаної експертизи, не спрямовані на з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		 
		Встановлені судом першої інстанції обставини.
		 
		Органом досудовогорозслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_39  обвинувачуються у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ст. 219 КК України, за наступних обставин.
		 
		Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 у справі № 5016/3395/2011(11/37) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва, порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (далі  ПАТ «МСЗ «Океан»), розташованого за адресою: 54050, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, оскільки останнє було неспроможне сплатити заборгованість в сумі 1 209 668 грн 43 коп. по збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		 
		Під час провадження про банкрутство рішенням наглядової ради ПАТ «МСЗ «Океан» (протокол № 11/2012 від 31.05.2012) на посаду президента ПАТ «МСЗ «Океан» призначено ОСОБА_40 , який відповідно до наказу №578/к від 01.06.2012, приступив до виконання своїх обов`язків з указаної дати. Згідно з положеннями п. п. 11.1, 14.1, 14.16.1-14.16.5, 14.16.10, 14.16.11, 14.17 та 14.18 статуту ПАТ «МСЗ «Океан», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів № 14 від 18.05.2012, президент ОСОБА_8 був наділений повноваженнями на виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій та у розумінні положень ч. 3 ст. 18 КК України, являвся службовою особою ПАТ «МСЗ «Океан». Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_8 оперував повним обсягом інформації про фінансовий стан підприємства, його активи, кредиторські та дебіторські вимоги, в тому числі, про загальну вартість активів ПАТ «МСЗ «Океан», яка згідно з балансом (звіту про фінансовий стан підприємства), станом на 31.12.2011, становила 752 338 000 грн.
		В подальшому, 14.06.2012 між ТОВ «Селект», від імені та за рахунок якого як повірений діяло ТОВ «Віком», в особі генерального директора ОСОБА_41 , та ТОВ «Консалтинг-Гамма», в особі директора «Л», укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 59-1 (12БВ), згідно з яким останнє придбало у власність іменні інвестиційні сертифікати ТОВ «КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс», ПВНЗІФ «Мегаполіс-Інвест», у кількості 1 904 363 штук, загальною ціною 2000000109 грн 86 коп.
		 
		Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2012 у справі № 5016/3395/2011(11/37) ПАТ «МСЗ «Океан» визнано вільним від боргів та припинено провадження у справі про банкрутство.
		 
		Враховуючи вказані обставини, не пізніше 04.07.2012 ОСОБА_8 та ОСОБА_39 вступили в злочинну змову з особою ОСОБА_42 , особою ОСОБА_43 , особою ОСОБА_44 та іншими невстановленими особами, що мали намір заволодіти майном ПАТ «МСЗ «Океан», розробивши злочинний план, який передбачав:
		 
		1. створення штучної кредиторської заборгованості ПАТ «МСЗ «Океан» перед ТОВ «Консалтинг-Гамма», шляхом оформлення договору купівлі-продажу цінних паперів (іменних інвестиційних сертифікатів ТОВ «КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс») на загальну суму 1500000660 грн;
		 
		2.виведення вказаного активу з ПАТ «МСЗ «Океан», на підставі договору купівлі-продажу, на користь ТОВ «Аглая Капітал», із створенням відповідної кредиторської заборгованості;
		 
		3.ліквідацію ТОВ «Аглая Капітал» в судовому порядку, з метою унеможливлення повернення ПАТ «МСЗ «Океан» на користь ТОВ «Консалтинг-Гамма» вказаних цінних паперів та, відповідно, унеможливлення скасування створеної кредиторської заборгованості, з урахуванням передбаченого статтею 1213 ЦК України, обов`язку набувача повернути безпідставно набуте майно в натурі;
		 
		4.ініціювання в судовому порядку провадження у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан»;
		 
		5.забезпечення визнання створеної кредиторської заборгованості судом у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан»;
		 
		6.забезпечення не проведення з боку ПАТ «МСЗ «Океан» претензійно-позовної роботи щодо скасування вищевказаних угод до моменту прийняття судом рішення про ліквідацію юридичної особи ТОВ «Аглая Капітал».
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		На виконання досягнутих злочинних домовленостей, 04.07.2012 ОСОБА_8 , займаючи посаду президента ПАТ МСЗ «Океан» та достовірно знаючи про незадовільний фінансовий стан заводу і розмір його активів, за відсутності об`єктивної необхідності, ввів до штатного розкладу ПАТ МСЗ «Океан» посаду виконавчого директора. 
		 
		В той же день, ОСОБА_8 видав наказ про призначення, а ОСОБА_45 заступив на відсутню до цього, як у статуті, так і у штатному розкладі підприємства посаду. При цьому, ОСОБА_9 раніше не був працівником ПАТ МСЗ «Океан», а після призначення на посаду ОСОБА_8 не був ані забезпечений відповідним робочим місцем на підприємстві, ані представлений керівником трудовому колективу ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, за відсутності фінансової спроможності та економічної доцільності у придбанні підприємством цінних паперів, 06.07.2012 ОСОБА_8 видав довіреність від 06.07.2012 строком на один рік, якою ОСОБА_9 уповноважено бути представником (розпорядником рахунку в цінних паперах) і діяти від імені ПАТ МСЗ «Океан» та в його інтересах перед зберігачем цінних паперів-ТОВ «Джером Секьюритиз», а також видав та підписав картку зі зразками підписів розпорядників рахунку у цінних паперах та відбитку печатки за вх.№2/6253/3 від 06.07.2012 ТОВ «Джером Секюритиз». 
		 
		Крім того, за відсутності службової необхідності та відповідного бухгалтерського оформлення відрядження, ОСОБА_8 видав наказ №6709 від 06.07.2012, згідно з яким на період його відрядження 07.07.2012 виконуючим обов`язки президента ПАТ МСЗ «Океан» призначив ОСОБА_9 .
		 
		Таким чином, ОСОБА_8 наділив ОСОБА_9 повноваженнями на виконання адміністративно-господарських функцій на підприємстві, що, в свою чергу, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України, визначає ОСОБА_9 як службову особу ПАТ «МСЗ «Океан». 
		 
		Згідно висунутому обвинуваченню, ОСОБА_8 свідомо не здійснював контроль ані за діяльністю новопризначеного ним виконавчого директора, ані за використанням ним щойно делегованих повноважень, ані за рахунками ПАТ МСЗ «Океан» у ТОВ «Джером Секьюритиз» щойно після видачі довіреності новопризначеній особі на розпорядження цінними паперами підприємства у даній депозитарній установі.
		 
		 
		 
		В свою чергу, ОСОБА_9 06.07.2012 на виконання узгодженого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та всупереч інтересам товариства, уклав від імені ПАТ МСЗ «Океан» завідомо незаконний договір купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» в особі директора особи «Л», від імені та за рахунок якого як повірений діяло ТОВ «Фінком Трейдінг», відповідно до якого ТОВ «Консалтинг-Гамма» передало у власність ПАТ МСЗ «Океан» іменні інвестиційні сертифікати ТОВ КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс» ПВНЗІФ «Мегаполіс-Інвест» у кількості 1428300 штук за ціною 1500000660 грн.
		 
		На підставі вказаного договору, 07.07.2012 ОСОБА_9 укладено з директором ТОВ «Консалтинг-Гамма» - особою «Л», відповідний акт прийому-передачі цінних паперів та видано розпорядження на виконання операцій №2/6255/2 про переказ (зарахування) вказаних цінних паперів на рахунок ПАТ МСЗ «Океан» № НОМЕР_1 в ТОВ «Джером Секьюритиз». 
		 
		09.07.2012 ОСОБА_9 від імені ПАТ МСЗ «Океан» укладено з ТОВ «Аглая Капітал», в особі заступника директора  особи «С», договір №Д-090712-80-1 купівлі-продажу цінних паперів UA4000064224, яким продано останньому вищевказані цінні папери за ціною 1501000660 грн. 
		 
		Наступного дня, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2012 у справі №5016/1284/2012(5/45) порушено провадження про банкрутство ПАТ МСЗ «Океан», а ухвалою від 24.07.2012 у даній справі введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого  особу «Д». 
		 
		У продовження виконання злочинного плану, не звертаючи уваги на нездійснення ТОВ «Аглая Капітал» оплати за договором від 09.07.2012, ОСОБА_8 25.12.2012 видано довіреність, якою ОСОБА_9 уповноважено представляти інтереси ПАТ МСЗ «Океан» перед зберігачами цінних паперів та реєстраторами, що здійснюють діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів. 
		 
		На підставі вказаної довіреності ОСОБА_9 від імені ПАТ МСЗ «Океан» підписано акт приймання-передачі від 26.12.2012 про передачу ТОВ «Аглая Капітал» в особі «С» інвестиційних сертифікатів ТОВ КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс» ПВНЗІФ «Мегаполіс-Інвест» у кількості 1428300 штук, а також акт прийому-передачі від ТОВ «Перше реєстраційне бюро», сертифікату іменних інвестиційних сертифікатів, випущених у документарній формі, емітенту ТОВ «КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс» ПВНЗІФ «Мегаполіс-Інвест» на 1428300 штук, видано розпорядження ТОВ «Джером Секьюритиз» на виконання операції з цінними паперами №2/6675/1 від 25.12.2012, передавальне розпорядження ТОВ «Віком» від 26.12.2012 та розпорядження ТОВ «Віком» №№10000/34, 10000/34/1 від 26.12.2012 на здійснення операцій з цінними паперами.
		 
		28.12.2012 ТОВ «Консалтинг-Гамма» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання його кредиторських вимог до ПАТ МСЗ «Океан» в сумі 1500012660 грн заборгованості. 
		 
		З метою забезпечення визнання створеної кредиторської заборгованості судом у справі про банкрутство ПАТ МСЗ «Океан», 28.01.2013 р. ОСОБА_8 разом із особою ОСОБА_42 складено, підписано та скеровано до Господарського суду Миколаївської області повідомлення про визнання ПАТ МСЗ «Океан» кредиторських вимог ТОВ «Консалтинг-Гамма» у розмірі 1500012660 грн.    
		 
		Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2013, визнано грошові вимоги кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» до боржника ПАТ «МСЗ «Океан» в сумі 1 500 012 660 грн заборгованості. 
		 
		При цьому,судом зазначено,що грошовівимоги кредитораґрунтуються напідставі договорукупівлі-продажуцінних паперів№ 3-1БВ12від 06.07.2012,боржник тарозпорядник майнанадали письмовеповідомлення,в якомувизнали грошовівимоги кредиторау повномуобсязі таповідомили,що йоговимоги підлягаютьвключенню дореєстру вимогкредиторів,а томувимоги кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» підлягають визнанню.
		 
		З метою доведення злочинного умислу до кінця та унеможливлення повернення вказаних цінних паперів, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Аглая Капітал» №8 від 13.08.2013, особа «С» був призначений ліквідатором ТОВ «Аглая Капітал», якому було доручено провести процедуру припинення вказаного товариства. 
		 
		05.11.2013 ТОВ «Аглая Капітал» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство, за результатами розгляду якої, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 у справі №904/8767/13, юридичну особу ТОВ «Аглая Капітал» ліквідовано.
		 
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ПАТ МСЗ «Океан», ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ТОВ «Фінком-Трейдінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12, зазначений договір визнано недійсним. Постановами Одеського апеляційного Господарського суду від 30.09.2014 та Вищого Господарського суду України від 23.09.2015 вказане рішення залишено без змін. 
		 
		Згідно з постановою Верховного Суду України, ухваленою за результатами розгляду справи №3-358гс15, сума вказаного договору суттєво перевищувала вартість активів ПАТ МСЗ «Океан», а сам договір укладено без додержання вимог ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства». 
		 
		Згідно висунутому обвинуваченню, з урахуванням того, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12 укладено за чотири дні до порушення судом справи про банкрутство покупця, суди першої та апеляційної інстанції правильно оцінили договір як такий, що не відповідає вимогам закону і спрямований на безпідставне створення домінуючого кредитора у процедурі банкрутства. 
		 
		Викладені обставини у свої сукупності вказують, що наказ №6709 від 06.07.2012, довіреності від 06.07.2012 та від 25.12.2012, а також картка із зразками підписів розпорядників рахунків в цінних паперах та відбитку печатки були складені та видані за підписом президента ПАТ МСЗ «Океан» ОСОБА_8 , виключно з метою надання ОСОБА_9 повноважень на укладання у зазначений період часу правочинів, а також вчинення ними інших юридично значимих дій від імені ПАТ МСЗ «Океан» для реалізації заздалегідь узгодженого ними злочинного плану. 
		 
		Згідно з висновками акту № 15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «МСЗ «Океан», за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 Державної аудиторської служби України, проведення у грудні 2012 року по бухгалтерському обліку ПАТ МСЗ «Океан», списання інвестиційних сертифікатів UA4000064224 в кількості 1428300 штук, призвело до втрат активів, а саме: цінних паперів в кількості 1428300 штук та нанесення збитків ПАТ МСЗ «Океан» на суму 1500000660 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великими розмірами.
		 
		Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_8 , займаючи посаду президента ПАТ «МСЗ «Океан», за попередньою змовою з ОСОБА_9 , а також особою ОСОБА_42 , особою ОСОБА_43 , особою ОСОБА_44 та іншими невстановленими слідством особами, досудове розслідування яких здійснюється в окремих провадженнях, в інтересах невстановлених слідством третіх осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан» на суму 1500000660 грн, що є особливо великим розміром. 
		 
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що вчинені ними дії на виконання злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном, були способом доведення ПАТ МСЗ «Океан» до банкрутства, тобто умисного, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб вчинення службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди кредитору та державі.
		 
		Як вбачається з обвинувального акта, здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, розпочато 16.03.2015 на підставі заяви голови наглядової ради ПАТ МСЗ «Океан» ОСОБА_46 про те, що посадовими особами ПАТ МСЗ «Океан» штучно створено заборгованість перед кредитором  ТОВ «Консалтинг-Гамма» у розмірі 1500000660 грн шляхом укладення фіктивного договору для подальшого доведення ПАТ МСЗ «Океан» до банкрутства.
		 
		Після цього, із заявами про спричинену кримінальним правопорушенням шкоду, звернулися потерпілі ТОВ «Океан-Судоремонт» та ТОВ ТД «Аннона», чиї кредиторські вимоги в сумах 5508020 грн. та 34891850,95 грн до ПАТ МСЗ «Океан» відповідно, визнані ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 у справі №5016/1284/2012(5/45). 
		 
		Крім того, вказаним судовим рішенням затверджено кредиторські вимоги до ПАТ МСЗ «Океан» державних підприємств, установ та організацій, що свідчить про спричинення державі великої матеріальної шкоди на загальну суму 103393844,43 грн, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Відповідно до ухвали Господарського суду Миколаївської області до реєстру вимог кредиторів включено вимоги:
		 
		-Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 7329 грн;
		 
		-відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області у сумі 720019,42 грн;
		 
		-відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Березнегуватському районі Миколаївської області у сумі 355817,25 грн; 
		 
		-відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв у сумі 43 570557,77 грн;
		 
		-відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв у сумі 3152,90 грн. (шоста черга кредиторських вимог);
		 
		-Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у сумі 5026973,83 грн;
		 
		-Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у сумі 11615855,61 грн;
		 
		-Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у сумі 212827,57 грн;
		 
		-Корабельного районного центру зайнятості у сумі 1739,52 грн;
		 
		-Державного агентства резерву України у сумі 3651292,86 грн;
		 
		-Державного агентства резерву України у сумі 15575008,14 грн;
		 
		-Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва у сумі 19891590,04 грн;
		 
		-Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва у сумі 1906711,71 грн;
		 
		-Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області у сумі 576543,06 грн;
		 
		- обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» у сумі 122340,19 грн;
		 
		-обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» у сумі 3432,04 грн;
		 
		-Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» у сумі 8304 грн;
		 
		-міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» у сумі 145349, 52 грн.
		 
		Згідно обвинуваченню, ОСОБА_8 , являючись службовою особою, оперував повним обсягом інформації про фінансовий стан підприємства, його активи, кредиторські та дебіторські вимоги, в тому числі про загальну вартість активів ПАТ МСЗ «Океан», яка згідно з балансом (звіт про фінансовий стан підприємства) станом на 31.12.2011 становила 752338000 грн.
		 
		Також з обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_8 , вступивши у невстановлений слідством час, але не пізніше 04.07.2012, з ОСОБА_9 , а також особою ОСОБА_42 , особою ОСОБА_43 , особою ОСОБА_44 та іншими невстановленими слідством особами, що мали намір заволодіти майном ПАТ МСЗ «Океан», досудове розслідування стосовно яких здійснюється в окремих провадженнях, у злочинну змову, ОСОБА_8 повинен був виконати і виконав передбачені злочинним планом та обумовлені займаною ним посадою дії, в тому числі:
		 
		1) свідомо створив умови з боку ПАТ МСЗ «Океан» для укладання 
		 ОСОБА_9 вищезазначених договорів від 06.07.2012 та від 09.07.2012;
		 
		2) забезпечив можливість для ОСОБА_9 здійснити рух цінних паперів відповідно до вказаних договорів від ТОВ «Консалтинг-Гамма» через ПАТ «МСЗ «Океан» до ТОВ «Аглая Капітал»;
		 
		3) забезпечив непроведення з боку ПАТ «МСЗ «Океан» претензійно-позовної роботи щодо скасування вищевказаних угод;
		 
		4) забезпечив визнання створеної кредиторської заборгованості судом у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		Ураховуючи, що згідно з балансом ПАТ МСЗ «Океан» станом на 31.12.2011 загальна вартість його активів становила 752338000 грн, наслідками вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вищевказаних дій стали:
		 
		1.збільшення кредиторської заборгованості ПАТ МСЗ «Океан» на суму, що майже вдвічі перевищувала вартість всіх активів товариства, та визнання її судом у справі про банкрутство ПАТ МСЗ «Океан»;
		 
		2.створення безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 1501000660 грн, яка майже вдвічі перевищувала вартість всіх активів товариства;
		 
		3.визнання рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015 у справі №5016/1284/2012(5/45) ПАТ МСЗ «Океан» банкрутом.
		 
		Таким чином,як вважаєорган досудовогорозслідування,введення ОСОБА_8 04.07.2012до штатногорозкладу ПАТМСЗ «Океан»посади виконавчогодиректора,видання ОСОБА_8 наказу пропризначення ОСОБА_47 на вказанупосаду,видання довіреностівід 06.07.2012щодо уповноваження ОСОБА_9 бути представником(розпорядникомрахунку вцінних паперах)і діятивід іменіПАТ МСЗ«Океан» тав йогоінтересах передзберігачем ціннихпаперів ТОВ «ДжеромСекьюритиз»,видання тапідписання карткизі зразкамипідписів розпорядниківрахунку уцінних паперахта відбиткупечатки завх.№2/6253/3від 06.07.2012ТОВ «ДжеромСекьюритиз» тазабезпечення тимсамим укладення ОСОБА_9 договору купівлі-продажуцінних паперів№3-1БВ12від 06.07.2012та               Д 090712-80-1від 09.07.2012,а такожневжиття ОСОБА_8 ,як президентомПАТ МСЗ«Океан» заходівщодо проведенняповної тасвоєчасної претензійно-позовноїроботи, а також укладання ОСОБА_9 від імені ПАТ МСЗ «Океан» з ТОВ «Консалтинг-Гамма» договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та акту прийому-передачі цінних паперів від 07.07.2012, укладання від імені ПАТ МСЗ «Океан» з ТОВ «Аглая Капітал» договору купівлі-продажу цінних паперів №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 та акту приймання-передачі від 26.12.2012 з ТОВ «Аглая Капітал», а також акту прийому-передачі сертифікату іменних інвестиційних сертифікатів від 25.12.2012 з ТОВ «Перше реєстраційне бюро», видання розпорядження на виконання операцій з цінними паперами №2/6255/2 від 07.07.2012, №2/6675/1 від 25.12.2012, №№10000/34, 10000/34/1 від 26.12.2012 та передавального розпорядження від 26.12.2012 ТОВ «Віком», є економічними ознаками дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з доведення ПАТ МСЗ «Океан» до банкрутства. 
		 
		Таким чином, свідоме вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дій, спрямованих на штучне збільшення розміру кредиторської заборгованості на 1 500 000 660 грн, збільшення розміру дебіторської заборгованості на 1501000660 грн, підписання ПАТ «МСЗ «Океан» завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів, а також не проведення ОСОБА_8 повної та своєчасної претензійно-позовної роботи щодо захисту інтересів ПАТ «МСЗ «Океан», вказують на свідоме вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дій, які призвели до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «МСЗ «Океан», що, в свою чергу, завдало великої матеріальної шкоди кредиторам, а саме ТОВ «Океан-Судоремонт» в сумі 5508 020 грн та ТОВ «ТД «АННОНА» в сумі 34891850,95 грн, а також державі в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Березнегуватському районі Миколаївської області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв, Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, Корабельного районного центру зайнятості, Державного агентства резерву України, Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» та Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на загальну суму 103394844,43 грн, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		 
		Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожного, органом досудового розслідування кваліфіковані:
		 
		- за ч. 5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном в інтересах третіх осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
		 
		- за ст. 219 КК України як умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, вчинення службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди кредитору та державі.
		 
		Виправдовуючи обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України, суд першої інстанції зазначив, що з досліджених судом доказів не вбачається, яким саме чином обвинувачені  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 використали для заволодіння чужим майном офіційно надані їм за посадою, та які саме службові повноваження, а також яким саме чином вони їх порушили. 
		 
		За висновком суду, під час судового розгляду спростовано, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порушили свої повноваження та використали організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна на свою користь чи користь третіх осіб.
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення в ході судового розгляду не надано належних та допустимих доказів, які б кожен окремо, чи у своїй сукупності достовірно вказували б на те, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили у змову з будь-якою особою для досягнення злочинного умислу, відсутні дані «злочинної групи», зокрема, час її створення, організатора та членів групи, розподіл ролей, час та місце, тобто коли, де та за яких умов обвинувачені вступили у змову з невстановленими особами. 
		 
		Також відсутні докази того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були обізнані про свою участь у складі «злочинної групи» та про те, що вони діяли саме з метою виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		Суд першої інстанції вказав, що на час укладання спірного договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 ПАТ «МСЗ «Океан» було прийнято рішення загальних зборів акціонерів про попереднє схвалення зазначеного правочину щодо купівлі-продажу цінних паперів. 
		 
		Також суд першої інстанції дійшов висновку про істотну суперечливість встановлення господарськими судами різних інстанцій та різних територіальних юрисдикцій обставин укладення та виконання умов договору купівлі-продажу ЦП №3-1БВ12 від 06.07.2012. 
		 
		З урахуванням положень ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України про тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, суд не прийняв до уваги в якості доказів обвинувачення висновки, що викладені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014, у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015, у постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2015. 
		 
		Також суд першої інстанції визнав недопустимим доказом, наданим стороною обвинувачення, акт №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, оскільки ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017, на підставі якої і було проведено зазначену ревізію, скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 30.05.2019. 
		 
		Крім того, оцінюючи на предмет допустимості довідку перевірки від 03.11.2017, складену спеціалістом - заступником начальника відділу Державної аудиторської служби України ОСОБА_20 (т. 7 а.с. 82-140), на підставі якої було складено акт №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан», суд першої інстанції дійшов висновку про недопустимість вказаного доказу, оскільки суд позбавлений можливості оцінити, чи являлася зазначена перевірка, яку проводила Генеральна прокуратура України, слідчою, розшуковою або іншою процесуальною дією, а стороною обвинувачення не надано листів Генеральної прокуратури України, на підставі яких проводилась перевірка, а також матеріалів кримінального провадження №42014150020000020 від 20.03.2014, які були предметом дослідження спеціаліста.
		 
		Враховуючи концепцію«плодівотруєногодерева»,судпершої інстанціївважав,щонедопустимимє і протокол огляду документів від 14.06.2018, яким оглянуті матеріали перевірки Державної аудиторської служби  Довідку перевірки від 03.11.2017 та супровідний лист від 07.11.2017.
		 
		Також судомпершої інстанції був дослідженийвисновок експертаза результатамипроведення судово-економічноїекспертизи №25252/17-45від 16.03.2018 (т. 7а.с. 227-232),який також визнаний судом недопустимим з тих підстав, що зазначений висновок ґрунтується на вихідних даних та матеріалах, зокрема, судових рішеннях та довідці перевірки від 03.11.2017 Державної аудиторської служби України, які визнані судом недопустимими доказами, тобто є похідним від них, та був складений з грубими порушеннями вимог законодавства.
		 
		Твердження сторони обвинувачення, якими викладено вчинення  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у злочинній змові та на підставі розробленого плану дій, які складають об`єктивну сторону інкримінованого злочину за ч.5 ст. 191 КК України, суд вважав не підтвердженими жодним із засобів доказування, вважав ці твердження лише припущенням та формальним констатуванням сторони обвинувачення, які спростовані встановленими судом обставинами.
		 
		Суд першої інстанції також вважав викладені стороною обвинувачення фактичні обставини, такі як: введення ОСОБА_8 за відсутності об`єктивної необхідності до штатного розкладу ПАТ «МСЗ «Океан» посади виконавчого директора, відсутність у статуті посади виконавчого директора, незабезпечення ОСОБА_9 відповідним робочим місцем на підприємстві, відсутності службової необхідності та відповідного бухгалтерського оформлення відрядження ОСОБА_9 , є лише припущенням сторони обвинувачення, адже, доказів на їх підтвердження суду не надано.
		 
		Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191 КК України за недоведеністю вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказаного кримінального правопорушення.
		 
		Виправдовуючи обвинувачених  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст. 219 КК України, суд першої інстанції зазначив, що на час укладання спірного договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» було прийнято рішення загальних зборів акціонерів про попереднє схвалення значного правочину щодо купівлі-продажу цінних паперів. 
		 
		Дані обставини, на переконання суду першої інстанції, не свідчать про наявність умислу обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у доведенні підприємства до банкрутства за ознаками підписання фіктивних договорів. 
		 
		Також суд вважав, що посилання сторони обвинувачення на не проведення обвинуваченим та забезпечення ним не проведення повної та своєчасної претензійно-позовної роботи щодо захисту інтересів підприємства, є необґрунтованим, оскільки виконання зазначеного обов`язку покладено на розпорядників та ліквідаторів майна. Суд оцінив зазначені доводи як припущення, оскільки стороною обвинувачення в ході судового розгляду не надано належних та допустимих доказів, які б кожен окремо чи у своїй сукупності достовірно вказували б на те, що обвинувачений вступив у змову з будь-якою особою для досягнення злочинного умислу щодо забезпечення не проведення такої роботи.
		 
		Крім того, суд послався на висновок про фактичні результати виконання узгоджених процедур з аудиторського дослідження питань виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за період 2009  2012, враховуючи укладені договори купівлі-продажу цінних паперів ПАТ МСЗ «Океан», складеного ТОВ «Бентамс Аудит» 13.06.2017, з якого вбачається, що укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012, не мало вплив на фінансову стійкість ПАТ МСЗ «Океан», оскільки підприємство було у кризовому стані вже протягом 2009  2011 років, тобто до укладання цих Договорів. 
		 
		Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012, жодним чином не вплинула на порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що як начасповідомлення ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 підозри,так інамомент ухваленнявироку,процедурабанкрутства ПАТ МСЗ «Океан» не завершена, а відтак, неможливо зробити висновок про дійсний розмір матеріальних збитків та вважав, що сам по собі факт банкрутства підприємства, не є підставою для притягнення його власників, керівних органів та інших осіб до кримінальної відповідальності. 
		 
		Суд першоїінстанції такожзазначив,що показаннядопитаних усудовому засіданнісвідків неспростовують вищенаведенихвисновків суду,оскільки вонине містятьфактичних даних,які прямовказують навчинення обвинуваченимизлочинів. Зокрема, виходячи зі змісту показань свідків  ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (співробітників ПАТ МСЗ «Океан»),  ОСОБА_24 (ліквідатора), суд першої інстанції вважав, що останні не підтвердили, а, навпаки, в тій чи іншій частині спростували версію сторони обвинувачення як щодо попередньої змови групи осіб, направленої на заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан», так і щодо доведення підприємства до банкрутства.
		 
		Також суд зазначив, що свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 не підтвердили фактичних обставин, на які посилається орган державного обвинувачення в обґрунтування провини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , викладених в обвинувальному акті, а в своїх показаннях (свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_48 ) навели свої економічні висновки щодо операцій з цінними паперами, які прямо не вказують на факт заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан», а лише підтверджують їх висновки, викладені в акті позапланової виїзної ревізії та у довідці перевірки, які визнані судом недопустимими доказами, а свідок ОСОБА_49 зазначила, що нею перевірялася діяльність реєстратора цінних паперів - ТОВ «Перше реєстраційне бюро», а ТОВ «Консалтинг Гамма», ПАТ МСЗ «Океан» та ТОВ «Аглая Капітал» взагалі не були клієнтами реєстратора. 
		 
		Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст. 219 КК України за недоведеністю вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказаного кримінального правопорушення.
		 
		Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
		 
		Під час апеляційного розгляду прокурор Другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підтримав подану апеляційну скаргу та просив вирок скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Прокурор частково підтримав апеляційні скарги, які подані представника потерпілого Компанії «Зонел Оперейшн Лімітед» ОСОБА_6 та представника потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_7 .
		 
		Представники потерпілих - Компанії «Зонел Оперейшн Лімітед» ОСОБА_6 , ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_12 , підтримали подані апеляційні скарги, та частково підтримали апеляційну скаргу прокурора. 
		 
		   Представник ТОВ Торговий дім Аннона ОСОБА_13 не підтримав апеляційні скарги, які подані прокурором та представниками Компанії «Зонел Оперейшн Лімітед» та ТОВ «Океан-Судоремонт», вважав вирок законним та обгрунтованим.
		 
		   Представник цивільного позивача - ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області ОСОБА_14 , підтримав апеляційну скаргу прокурора.
		 
		Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок  без змін.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, з огляду на таке.
		 
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. 
		 
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Пунктом 1 ч. 3ст. 374 КПКпередбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких суд відкидає докази обвинувачення. 
		 
		За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення і захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.
		 
		Згідно зі ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		 
		Суд дотримався зазначених вимог закону під час розгляду кримінального провадження у відношенні  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції провів розгляд кримінального провадження, дотримуючись принципів диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		Дотримався суд першої інстанції також норм, установлених статтями 10, 22 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. 
		 
		Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
		 
		Ретельно перевіривши всі зібрані під час досудового розслідування та надані стороною обвинувачення докази, на підставі яких висунуто обвинувачення, а також докази, надані стороною захисту, суд першої інстанції навів детальний аналіз усіх досліджених доказів, надав належну оцінку кожному з них в їх сукупності та взаємозв`язку.
		 
		Так, суд першої інстанції проаналізував показання  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не визнали вину у висунутому їм обвинуваченні.
		 
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що в період з 01.06.2012 по січень 2013 займав посаду Президента ПАТ «МСЗ «Океан». На цю посаду заступив за рішенням Наглядової ради від 31.05.2012, в той час завод вже був у стані банкрутства, з 2009 року. Одним з його заступників - виконавчим директором підприємства, був ОСОБА_9 , який в період його відсутності на підприємстві призначався наказом на посаду виконуючого обов`язки Президента ПАТ «МСЗ «Океан». 06.07.2012 його було відряджено через виробничу необхідність, та на період відрядження виконуючим обов`язки Президента ПАТ «МСЗ «Океан» було призначено ОСОБА_9 , на ім`я якого були видані відповідні документи - наказ, довіреність. Йому було відомо, що ОСОБА_9 підписано договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладено з ТОВ «Консалтинг-Гамма», метою якого було отримання прибутку в розмірі 1000000 грн. 
		 
		Стверджував, що цей договір був економічно доцільним, був погоджений всіма службами підприємства (службою безпеки та фінансовою службою) та таким, що укладено без перевищення повноважень, оскільки існувало рішення Загальних зборів акціонерів про дозвіл на укладання подібного виду договорів. 
		Крім того, в подальшому, законність та дійсність вказаного договору підтверджено судовими рішеннями господарських судів Дніпропетровської області, які залишені без змін постановою Верховного Суду України. 
		 
		Пояснив, що 28.01.2013 він разом з арбітражним керуючим підписав повідомлення до Господарського суду Миколаївської області, яким визнавалися кредиторські вимоги ТОВ «Консалтинг-Гамма», оскільки ці дії базувалися на вимогах законодавства, так як договір, на момент підписання повідомлення, був дійсним та ніким не оспорювався. Попередню змову з ОСОБА_9 та іншими особами на заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан» ОСОБА_8 заперечував. Зазначив, що всі значні питання роботи підприємства погоджувались з Наглядовою радою. 
		 
		Вину у доведенні ПАТ МСЗ «Океан» до банкрутства заперечував, оскільки неплатоспроможність заводу існувала в період з 2009, ще до його призначення на посаду Президента ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		Обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що в період з 04.07.2012 приблизно по червень 2014 займав посаду виконавчого директора ПАТ «МСЗ «Океан». Будучи виконуючим обов`язків Президента ПАТ «МСЗ «Океан», ним у липні 2012 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, стороною якого було ТОВ «Консалтинг-Гамма». Договір попередньо погоджено Загальними зборами Товариства та укладено за погодженням з Наглядовою радою. Метою укладення договору було отримання прибутку у розмірі близько 1000000 грн. У подальшому, цінні папери були продані іншому підприємству  ТОВ «Аглая-Капітал». 
		 
		Стверджував про відсутність попередньої змови з іншими особами, направлену на заволодіння майном підприємства, а також у вчиненні дій, направлених на доведення ПАТ «МСЗ «Океан» до банкрутства, оскільки воно було банкрутом ще до його працевлаштування.
		 
		Показання обвинувачених  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового розгляду належним чином перевірені. 
		 
		Зокрема, суд першої інстанції перелічив та навів детальний зміст усіх доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту. Як слідує з вироку, судом першої інстанції досліджені наступні докази. 
		 
		Судом першої інстанції допитані представники потерпілих - ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_12 , ТОВ «Зонел Оперейшенз Лімітед» ОСОБА_6 , ТОВ «ТД «Аннона» ОСОБА_13 , а також представники цивільних позивачів ГУ ПФУ в Миколаївській області ОСОБА_50 та ГУ ДСНС в Миколаївській області ОСОБА_14 .
		 
		Зокрема, представник потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_12 суду повідомив, що працював на ПАТ МСЗ «Океан» з 1984 по квітень 2018 року. В 2011 році підприємство перебувало у тяжкому фінансовому стані та ситуація погіршувалася. Стверджував, що укладений 06.07.2012 від імені ПАТ МСЗ «Океан» договір купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» є незаконним та таким, що призвело до банкрутства підприємства.
		 
		Аналогічні пояснення надав представник потерпілого «Зонел Оперейшенз Лімітед» ОСОБА_6 , який вважав укладений договір від 06.07.2012 незаконним. Пояснив, що «Зонел Оперейшенз Лімітед» зареєстроване за законодавством Кіпру, та придбало акції ПАТ МСЗ «Океан» у кількості 98,737 % від статутного капіталу у 2010, чим отримала відповідне майнове право на отримання частини прибутку підприємства та частини майна у разі його ліквідації. Вважає, що підприємство було штучно доведено обвинуваченими до банкрутства.
		 
		В свою чергу, в суді представник потерпілого ТОВ «ТД «Аннона» ОСОБА_13 відмовився від цивільного позову до обвинувачених. Вважав, що висновок виїзної позапланової ревізії є недопустимим доказом. На його думку, вина обвинувачених  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інкримінованих злочинах не доведена.
		 
		Представник цивільного позивача - ГУ ПФУ в Миколаївській області ОСОБА_50 підтримав цивільний позов, зазначивши, що сума кредиторської заборгованості становить 21798 301,51 грн.
		 
		Представник цивільного позивача - ГУ ДСНС в Миколаївській області ОСОБА_14 , теж підтримав цивільний позов та пояснив, що рішенням суду від 01.11.2011 у справі про банкрутство з ПАТ МСЗ «Океан» стягнуто 648 113,20 грн, заборгованість частково погашена, залишок складає 576 543,06 грн, і ці вимоги включені до реєстру кредиторів. Державою ці збитки відшкодовано, оскільки ця заборгованість складається з грошового забезпечення особового складу. 
		 
		Разом з тим, ці пояснення представників потерпілих та цивільних позивачів ніяким чином не доводять вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів. 
		 
		Є голослівнимитвердження прокурорапро порушеннясудом першої інстанціїпередбачених ст.94КПК Україниправил оцінкидоказів черезнадання перевагидоказам сторонизахисту.Матеріали кримінальногопровадження свідчать,що сторонаобвинувачення скористаласьрівним зістороною захиступравом назбирання таподання досуду доказівта клопотаньзаконними засобами(ст.22КПК України). 
		 
		Судом першої інстанції допитані свідки, досліджені усі надані письмові докази як стороною обвинувачення, так і стороною захисту. При цьому, зміст кожного доказу наведено детально.
		 
		За такого, відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, про що стверджують апелянти. Тому є безпідставними посилання в поданих апеляційних скаргах на цю обставину як на підставу для скасування оскаржуваного вироку.
		 
		Зокрема, під час судового розгляду досліджено наказ про призначення ОСОБА_8 . Президентом ПАТ «МСЗ «Океан» № 578/с від 01.06.2012, з якого вбачається, що це призначення відбулося на підставі рішення Наглядової Ради ПАТ МСЗ «Океан», протокол №11/2012 від 31.05.2012 (т. 3, а.с. 132).
		 
		Згідно довіреності від 06.07.2012, ПАТ МСЗ «Океан» в особі Президента ОСОБА_8 уповноважило ОСОБА_9 бути представником і діяти від імені Товариства та в його інтересах перед Зберігачем ТОВ «Джером Секьюритиз» з відповідними правами (т. 3, а. с. 145).
		 
		Відповідно до наказу № 6709 від 06.07.2012, тимчасове виконання обов`язків Президента ПАТ МСЗ «Океан» покладено на ОСОБА_9 на період відрядження ОСОБА_8 (т. 3, а. с. 147). 
		 
		Окрім того, в матеріалах кримінального провадження міститься копія наказу ТОВ «Консалтинг-Гамма» №38к від 25.04.2009, з якого вбачається, що з дати наказу ОСОБА_51 є директором ТОВ «Консалтинг-Гамма» (т. 3, а. с. 148).
		 
		З договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 слідує, що зазначена угода укладена між продавцем ТОВ «Консалтинг-Гамма», повіреним ТОВ «Фінком-Трейдінг» та покупцем ПАТ МСЗ «Океан»», предметом якого є цінні папери  іменні інвестиційні сертифікати у кількості 1428300 шт. загальною вартістю 1500000660 грн. Від продавця підписний ОСОБА_52 , від повіреного  ОСОБА_53 , а від покупця  ОСОБА_9 (т. 3, а.с. 149).
		 
		Згідно акту прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12, 07.07.2012 ТОВ «Консалтинг-Гамма» передало, а ПАТ МСЗ «Океан» прийняло цінні папери у загальній кількості 1428300 шт. Зазначений акт підписано ОСОБА_52 та ОСОБА_9 (т. 3, а. с. 154).
		 
		 
		 
		За умовами договору купівлі-продажу цінних паперів №Д 090712-80-1 від 09.07.2012, укладеного між продавцем ПАТ МСЗ «Океан» та покупцем ТОВ «Аглая Капітал»», предметом договору є цінні папери  іменні інвестиційні сертифікати (емітент  ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний дім «Мегаполіс») у кількості 1428300 шт. загальною вартістю 1501000660 грн. Від продавця підписний ОСОБА_9 , від покупця  ОСОБА_54 (т.3, а.с. 156).
		 
		Отже, є неспроможними доводи апелянтів про недійсність правочину - договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, з тих підстав, що цей правочин зі сторони ПАТ МСЗ "Океан" нібито вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення, оскільки ці доводи не відповідають дійсності.
		 
		Окрім того, як вбачається з досліджених судом першої інстанцій рішень Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 та Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, як за позовом представника апелянта  ТОВ «Океан-Судоремонт», так і за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ПАТ МСЗ «Океан», ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ТОВ «Фінком-Трейдінг», позивачами ставилося питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12. 
		 
		При цьому, господарські суди різних інстанцій та різних територіальних юрисдикцій дійшли протилежних висновків щодо обставин укладання та виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, оскільки рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 (яке залишено без змін) договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12 визнано недійсним, а за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Океан-Судоремонт» (який у даному кримінальному провадженні визнано потерпілим), про визнання вище вказаного договору недійсним.
		 
		Як слідує зі змісту висунутого обвинувачення, та наведених у апеляційних скаргах доводах, сторона обвинувачення та представники потерпілих - компанії «ЗонелОперейшн Лімітед» та ТОВ «Океан-Судоремонт», стверджують про недійсність договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та про наявність зловмисноїдомовленості збоку обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при укладанніцього договору.Але ж,як встановленоу рішеннігосподарського судуДніпропетровської областівід 26.09.2013,позивачем -ТОВ «Океан-Судоремонт», який у даному кримінальному провадженні визнано потерпілим, не надано жодного доказу, що свідчив би про наявність зловмисної домовленості осіб, що підписали оспорюваний договір. 
		 
		Твердження позивача щодо наявності зловмисної домовленості як підстави визнання договору недійсним, господарським судом визнано необґрунтованими.
		 
		Окрім того, відповідно до висновку про фактичні результати виконання узгоджених процедур з аудиторського дослідження питання економічної обґрунтованості укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 вбачається, що прийняте управлінське рішення стосовно підписання цих договорів ставило за мету отримати очікуваний прибуток та покращити фінансово-господарський стан підприємства тому, що у разі виконання умов договорів сторонами, у ПАТ МСЗ «Океан» покращилися б показники ліквідності та платоспроможності (т. 11, а.с. 1-102, т. 10, а.с. 1-216).
		 
		Судом першої інстанції також досліджено акт №1 5-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТМСЗ «Океан» за періодз 01.01.2011по 31.12.2013, який на думку обвинувачення, та як слідує з апеляційної скарги прокурора, підтверджує висунуте обвинувачення (т. 7 а.с. 132-201). 
		 
		З зазначеного акта вбачається, що ревізію проведено в період з 17.01.2018 по 09.02.2018 ревізійною групою у складі заступника начальникавідділу Держаудитслужби ОСОБА_20 та головнимдержавним фінансовимінспектором Держаудитслужби ОСОБА_55 на підставіухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017 по справі №757/73926/17-к. 
		 
		З висновківакта вбачається,що внаслідокукладання протягомперіоду злистопада 2011 по квітень 2013років договорів та нездійсненняроботи щодо вжиття заходів для захисту майна, посадові особи ПАТМСЗ «Океан» ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 ,за участі ОСОБА_58  та ОСОБА_59 , погіршили фінансово-господарський стан підприємства, збільшили розмір кредиторської заборгованості, безпідставно збільшили дебіторську заборгованість,що призвело до стійкої фінансової неспроможності ПАТ МСЗ«Океан», що унеможливило задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів, та відповідно є ознаками доведення до банкрутства підприємства. 
		 
		Окрім того,у актізазначено,що проведенняу грудні2012по бухгалтерськомуобліку ПАТМСЗ «Океан»списання інвестиційнихсертифікатів вкількості1428300шт.здійсненобезпідставно,щопризвелодо втратактивів,асамецінних паперіввкількості1428300шт.,щопризвелодо нанесеннязбитків ПАТМСЗ«Океан»на суму1500000660грн. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Оцінюючи на предмет допустимості зазначений акт №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 (т. 7 а.с. 141-210), суд першої інстанції достатньо вмотивував свої висновки щодо визнання зазначеного доказу недопустимим, з чим погоджується і суд.
		 
		Зокрема, суд першої інстанції врахував, що ревізію проведено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017 по справі №757/73926/17-к. Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 30.05.2019 скасовано зазначену ухвалу слідчого судді від 12.12.2017, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_60 та призначено у кримінальному провадженні №42014150020000020 позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2011-2013 роки ПАТ МСЗ «Океан».
		   
		Окрім того, враховано, що прокурор ОСОБА_61 , який входить до групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, особисто брав участь при розгляді Київським апеляційним судом скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017, а, отже, сторона обвинувачення була обізнана про прийняте з цього приводу рішення. 
		 
		Враховуючи зазначену обставину, а також те, що ухвала апеляційного суду від 30.05.2019 не є доказом у кримінальному провадженні, суд дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо недопустимості ухвали Київського апеляційного суду від 30.05.2019 з мотивів її невідкриття прокурору та, як наслідок, не допущення відомостей, які містяться в ній як доказів.
		 
		Також судом першої інстанції надана ретельна оцінка на предмет допустимості довідки перевірки від 03.11.2017, складеної спеціалістом - заступником начальника відділу Державної аудиторської служби України ОСОБА_20 (т. 7 а.с. 82-140), на підставі якої було складено акт №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		У довідці зазначено про проведення перевірки з 25.09.2017 по 03.11.2017 за матеріалами, що містяться у кримінальному провадженні №42014150020000020 від 20.03.2014. Згідно з висновками спеціаліста, внаслідок укладання протягом періоду з листопада 2011 по квітень 2013 всіх договорів посадові особи ПАТ МСЗ «Океан» ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 погіршили фінансово-господарський стан підприємства, збільшили розмір кредиторської заборгованості, що призвело до стійкої фінансової неспроможності ПАТ МСЗ «Океан», унеможливило задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів, що відповідно до Методичних рекомендацій є ознаками доведення до банкрутства підприємства.
		 
		Є цілком вмотивованими висновки суду першої інстанції про визнання недопустимим як доказ зазначеної довідки, і з цими висновками теж погоджується суд.
		 
		Так, з довідки перевірки вбачається, що вона є документом, складеним відповідно до листів Генеральної прокуратури України від 14.08.2017, 20.09.2017, 29.09.2017 та 18.10.2017 спеціалістом  ОСОБА_20 , якій поставлено питання щодо фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан», зокрема, питання, чи допущено службовими особами ПАТ порушення вимог чинного законодавства при укладанні протягом 2011-2013 років та організації виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів, та чи була у ПАТ фінансова спроможність виконати умови договорів купівлі-продажу цінних паперів та договорів поворотної фінансової допомоги, укладених у 2011-2013р.р.
		 
		Суд першої інстанції, визнаючи зазначений доказ недопустимим, врахував, що стороною обвинувачення не надано листів Генеральної прокуратури України, на підставі яких проводилась перевірка, а також матеріалів кримінального провадження №42014150020000020 від 20.03.2014, які були предметом дослідження спеціаліста. Крім того, всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» від 26.01.1993, судоверішення з приводу такоїперевірки, за наслідками якої складенозазначену довідку, відсутнє. Довідка перевірки, складена спеціалістом, не є допустимим доказом у кримінальному провадженні.
		 
		Окрім того,суд першоїінстанції дійшовобгрунтованого висновку,визнавши недопустимимі протокол огляду документів від 14.06.2018, яким оглянуті матеріали перевірки Державної аудиторської служби  довідку перевірки від 03.11.2017 та супровідний лист від 07.11.2017.
		 
		Визнаючи цей доказ недопустимим суд першої інстанції вірно послався на сформовану практику ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева», відповідно якій, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева», є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		 
		 
		 
		Сторона обвинувачення в обгрунтування вини  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 посилалася також на висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №25252/17-45 від 16.03.2018, з висновків якої вбачається, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за період 2011-2013 можна зробити висновок, що у ПАТ МСЗ «Океан» не було фінансової спроможності виконати умови договорів купівлі-продажу цінних паперів та договорів поворотної фінансової допомоги, укладених у 2011-2013 роках.
		 
		Окрім того, зазначена у довідці Державної аудиторської служби від 03.11.2017 про результати перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» сума матеріальної шкоди, заподіяної ПАТ МСЗ «Океан», в розмірі 1501000660,00 грн, документально підтверджується.
		 
		Показники фінансово-економічного стану ПАТ МСЗ «Океан» у 2011-2013 роках мають ознаки доведення до банкрутства (т. 7а.с. 227-252).
		 
		Однак, і цей доказ визнано недопустимим. Так, відповідно до мотивувальної частини висновку експерта, питання стосовно документального підтвердження суми матеріальної шкоди, заподіяної ПАТ МСЗ «Океан», ґрунтується на висновках, отриманих за результатами проведення відповідних ревізійних дій в ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» Державною аудиторською службою від 03.11.2017, матеріали якої визнані судом недопустимим доказом.
		 
		Окрім того, суд першої інстанції врахував, що висновки зазначеної експертизи зроблені також з урахуванням рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ПАТ МСЗ «Океан», ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ТОВ «Фінком-Трейдінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014, постанови Вищого господарського суду України від 23.09.2015, висновки яких судом першої інстанції не враховані під час розгляду даного кримінального провадження. 
		   
		Отже, враховуючидоктрину «плодівотруйного дерева», приймаючи до уваги, що висновок судово-економічної експертизи №25252/17-45 від 16.03.2018 ґрунтується на вихідних даних та матеріалах, зокрема, судових рішеннях та довідці перевірки від 03.11.2017 Державної аудиторської служби України, які визнані судом недопустимими доказами, тобто є похідним від них, суд першої інстанції обгрунтовано визнав зазначений доказ недопустимим.
		 
		 
		 
		Окрім того, в обгрунтування обвинувачення ОСОБА_8 орган досудового розслідування послався на наказ №6709 від 06.07.2012, довіреності від 06.07.2012 та від 25.12.2012, а також картку із зразками підписів розпорядників рахунку в цінних паперах та відбитку печатки, які, згідно обвинуваченню, були складені та видані за підписом Президента ПАТ «МСЗ «Океан» ОСОБА_8 , з метою надання ОСОБА_9 повноважень на укладання у зазначений період часу правочинів, а також вчинення ним інших юридично значимих дій від імені ПАТ «МСЗ «Океан» для реалізації заздалегідь узгодженого ними злочинного плану, а в свою чергу, ОСОБА_9 06.07.2012, на виконання узгодженого злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів та всупереч інтересам товариства, за попередньою змовою групою осіб, уклав від імені ПАТ «МСЗ «Океан» завідомо незаконний договір купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» в особі директора «Л».
		 
		Проте, з цих доказів не вбачається, яким саме чином обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 використали для заволодіння чужим майном офіційно надані їм за посадою та які саме службові повноваження, а також яким саме чином вони їх порушили.
		 
		В поданій апеляційній скарзі прокурор зазначив, що не усі надані прокурором у судовому засіданні докази у кримінальному провадженні досліджені, що не відповідає дійсності. Зміст усіх доказів наведено у вироку, їм надана оцінка з точки зору допустимості. При цьому, суд звертає увагу, що деякі документи, які на думку прокурора не враховані (перелік їх зазначено у доводах апеляційної скарги), а саме, супровідні листи, постанови про призначення експертиз, взагалі не є доказами у розумінні положень ст. 84 КПК України.
		 
		Судом також допитані свідки, і судом першої інстанції теж надана належна оцінка їх показанням.
		 
		Зокрема, свідок  ОСОБА_21 пояснила, що у 2012-2013 рр. займала посаду головного бухгалтера ПАТ «МСЗ «Океан». У цей період Президентом ПАТ був ОСОБА_8 , а виконавчим директором підприємства  ОСОБА_9 . Пояснила, що цінні папери за угодою з ТОВ «Консалтинг-Гамма» були придбані ПАТ, та метою укладання договору було отримання прибутку у розмірі близько 1000000 грн. Договір купівлі-продажу цінних паперів був погоджений зі всіма службами підприємства. Зазначила, що грошові кошти від продажу цінних паперів надійшли на рахунки підприємства, оскільки з прибутку був сплачений податок, що було підтверджено податковою перевіркою. Також пояснила, що до 2011 р. підприємство було в стані банкрутства. 
		 
		Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що з жовтня 2011 року працював першим віце-Президентом ПАТ МСЗ «Океан». ОСОБА_9 був прийнятий на посаду виконавчого директора відповідним наказом. Виконуючий обов`язки Президента підприємства призначався наказом керівника на період його відсутності (відрядження тощо). Перше банкрутство підприємства було в 2011. Свідок був секретарем загальних зборів товариства у 2012 році, де було прийнято рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які мав виконувати директор. При цьому, голова Наглядової ради ОСОБА_62 був на цих зборах.
		 
		З показань свідка ОСОБА_20 в суді слідує, що вона, як державний фінансовий інспектор Державної аудиторської служби України, приймала участь в якості спеціаліста при проведенні з 25.01.17 по 03.11.2017 перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 за матеріалами кримінального провадження Генеральної прокуратури України. Позапланова ревізія проводилась на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва. Матеріалів було багато. Вона разом з іншим інспектором ОСОБА_55 працювала в кабінеті слідчого ГПУ ОСОБА_63 , який надавав матеріали. Слідчий не надав матеріали, які підтверджували повноваження ОСОБА_9 на підписання договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012. При проведенні перевірки враховувала рішення господарських судів, якими вказаний договір було визнано недійсним. На підставі цього договору, а також договору щодо реалізації цінних паперів, було зроблено висновок щодо доведення підприємства до банкрутства. При отриманні від ТОВ «Аглая Капітал» коштів, збитки були б відсутні. Всі цінні папери були зараховані на відповідні рахунки, потім відбулося їх списання, проте грошей не отримано. Довідку перевірки від 03.11.2017 року вона складала, як спеціаліст, на підставі підзаконних актів. На підставі вказаної довідки було складено акт ревізії.
		 
		В суді свідок ОСОБА_48 - головний державний фінансовий інспектор Державної аудиторської служби України, надала аналогічні пояснення. Проаналізувавши договір купівлі-продажу цінних паперів, свідок вважала, що ОСОБА_9 не мав права його підписувати. За її поясненнями, придбання цінних паперів було здійснено безпідставно, несплата за них призвела до збільшення кредиторської заборгованості. Вважає, що було штучне доведення підприємства до банкрутства. 
		 
		Також судом допитана свідок ОСОБА_49 , яка працювала головним спеціалістом Департаменту НКЦПФР у Східному регіоні та була залучена Генеральною прокуратурою України до робочої групи при проведенні перевірки ТОВ «Перше реєстраційне бюро». Метою перевірки було питання здійснення перереєстрації права власності на цінні папери  іменні інвестиційні сертифікати ТОВ КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс». 
		Підставою перевірки була ухвала Печерського районного суду м. Києва та відповідне доручення. Щоб встановити певні порушення по операціям з цінними паперами, товариства мають бути клієнтами компанії, яка перевіряється, тобто ТОВ «Перше реєстраційне бюро, до кола яких не входили ТОВ «Консалтинг Гамма», ПАТ МСЗ «Океан» та ТОВ «Аглая Капітал». 
		 
		Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що постановою Господарського суду Миколаївської області з 25.11.2015 її призначено ліквідатором ПАТ МСЗ «Океан». Пояснила, що на момент її допиту ліквідаційна процедура не завершена. Всі події, щодо яких здійснюється судовий розгляд, відбувалися до її призначення ліквідатором. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не знає. З 25.11.2015 ПАТ МСЗ «Океан» перебуває в процедурі банкрутства. Перша ліквідаційна процедура підприємства була у 2011 р. На її замовлення було проведено аудит підприємства, висновок якого було вилучено в ході обшуку Генеральною прокуратурою України. Всі її рішення, як ліквідатора, контролюються господарським судом. 25.09.2016 майно ПАТ МСЗ «Океан» було передано ТОВ «Океан-Судоремонт», представники якого знищили досьє арбітражного керуючого, а Генеральною прокуратурою знищено інші документи, вилучені в ході обшуку на підприємстві, в тому числі і матеріали первинної інвентаризації. Під час перебування підприємства на відповідальному зберіганні ТОВ «Океан-Судоремонт», було вивезене багато документів. Після ТОВ «Океан-Судоремонт» була проведена повторна інвентаризація ПАТ МСЗ «Океан», яка виявила недостачу майна майже на 40 млн. грн. Щодо продажу підприємства був проведений аукціон, переможцем якого стало ТОВ ТД «Аннона». ТОВ «Консалтинг Гамма» включено до реєстру кредиторів. «Зонел Оперейшенз Лімітед» ніколи не було власником майна ПАТ «МСЗ «Океан» та не входить до реєстру кредиторів підприємства.
		 
		Також судом допитано свідка ОСОБА_25 , який суду пояснив, що представляв інтереси АО «СК «Укррічфлот» у судах. Під час здійснення представництва дізнався, що загальна заборгованість ПАТ МСЗ «Океан» близько 2 млрд. грн. Заборгованість перед ТОВ «Консалтинг Гамма» близько 1,5 млрд. грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів. Договір з ТОВ «Консалтинг Гамма» визнано господарським судом недійсним.
		 
		З показань свідка ОСОБА_23 , який працював на ПАТ МСЗ «Океан» з листопада 2011 по травень 2012, а потім у 2013 на посаді Президента, слідує, що в листопаді 2011 була перша процедура банкрутства підприємства внаслідок вкрай тяжкої матеріальної ситуації, відсутності державної підтримки суднобудування в Україні та збиткових контрактів. Після його призначення дізнався про кредиторську заборгованість підприємства перед ТОВ «Консалтинг Гамма». Вважає, що до банкрутства підприємство довів його колишній керівник, а не ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		 
		Проаналізувавши показання зазначених свідків, суд вважає, що їх показання не вказують на вчинення обвинуваченими злочинів. 
		 
		При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, виходячи зі змісту показань свідків  ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23  - співробітників ПАТ МСЗ «Океан»,  ОСОБА_24 - ліквідатора, свідки не підтвердили, а навпаки в тій чи іншій частині спростували версію сторони обвинувачення, як щодо попередньої змови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан», так і щодо доведення ними підприємства до банкрутства.
		 
		Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 не підтвердили фактичних обставин, на які посилається орган державного обвинувачення в обґрунтування вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , викладених в обвинувальному акті, а в своїх показаннях (свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_64 ). навели свої економічні висновки щодо операцій з цінними паперами, які прямо не вказують на факт заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан», а лише підтверджують їх висновки, викладені в акті позапланової виїзної ревізії та довідки перевірки, які обгрунтовано визнані судом першої інстанції недопустимими доказами, а свідок ОСОБА_49 зазначила, що нею перевірялася діяльність реєстратора цінних паперів - ТОВ «Перше реєстраційне бюро», а ТОВ «Консалтинг Гамма», ПАТ МСЗ «Океан» та ТОВ «Аглая Капітал», взагалі не були клієнтами реєстратора. 
		 
		Що стосується доводів прокурора, наведених в апеляційній скарзі, про безпідставне неврахування судом першої інстанції рішень господарських судів, які нібито доводять вину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 5 ст. 191, ст. 219 КК України, то і ці доводи не є слушними, з огляду на наступне.
		 
		Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, перевірив і ці обставини, на які посилалася сторона обвинувачення.
		 
		Так, суд першої інстанції зазначив, що як на обставини заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан» орган досудового розслідування посилається на те, що ОСОБА_9 06.07.2012 на виконання узгодженого злочинного плану, за попередньою змовою групою осіб та всупереч інтересам товариства, уклав від імені ПАТ МСЗ «Океан» завідомо незаконний договір купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» в особі директора «Л», від імені та за рахунок якого як повірений діяло ТОВ «Фінком Трейдінг», та відповідно до якого ТОВ «Консалтинг-Гамма» передало у власність ПАТ МСЗ «Океан» іменні інвестиційні сертифікати ТОВ КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс» ПВНЗІФ «Мегаполіс-Інвест» у кількості 1428300 штук за ціною 1500000660 грн.
		На обґрунтування зазначених обставин щодо укладання обвинуваченими завідомо незаконного договору, орган досудового розслідування послався на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ПАТ МСЗ «Океан», ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ТОВ «Фінком-Трейдінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12, відповідно до якого позов задоволено та зазначений договір визнано недійсним. 
		 
		Як слідує з матеріалів кримінального провадження, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015 вказане рішення залишено без змін (т. 3 а.с. 178-208). 
		 
		Окрім того, орган досудового розслідування послався на постанову Верховного Суду України від 24.06.2015, яка ухвалена за результатами розгляду справи №3-358гс15, в якій зазначено, що сума вказаного договору суттєво перевищувала вартість активів ПАТ МСЗ «Океан», що договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12 укладено без додержання вимог ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», та його укладено за чотири дні до порушення судом справи про банкрутство покупця.
		 
		Також сторона обвинувачення посилалася на зміст мотивувальної частини зазначених судових рішень, в яких зазначалося, що спірний правочин зі сторони ПАТ МСЗ "Океан" вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення. Тому, зазначена обставина слугувала підставою для визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним, виходячи із того, що умови вчинення значних правочинів повинні визначатися тільки правлінням ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", і в подальшому ці правочини можуть вчинятися за умови отримання попереднього дозволу Наглядової ради. 
		 
		   Судом першої інстанції досліджені вище зазначені рішення, в яких зазначалося, що судами не встановлено, а матеріали справи не містили належних та допустимих доказів того, що правління ПАТ МСЗ "Океан" приймало рішення щодо умов правочину на купівлю цінних паперів товариством, а Наглядова рада надавала попередній дозвіл на укладення саме договору купівлі-продажу цінних паперів за раніше визначеними правлінням товариства умовами. 
		 
		Також у цих рішеннях містилося посилання на те, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ПАТ МСЗ "Океан" станом на 06.07.2012 був ОСОБА_8 . 
		 
		 
		 
		Між тим, як вбачається із преамбули договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, інтереси покупця  ПАТ МСЗ "Океан" представляла інша особа - тимчасово виконуючий обов`язки Президента ПАТ ОСОБА_9 .
		 
		В обгрунтування цих рішень також зазначалося, що доказів на підтвердження прийняття Наглядовою радою ПАТ МСЗ «Океан» рішення про призначення ОСОБА_9 тимчасово виконуючим обов`язки Президента ПАТ МСЗ «Океан» або повідомлення про призначення тимчасово виконуючого обов`язки Президента з числа працівників товариства, матеріали справи не містили.
		 
		Отже, як слідує зі змісту вищезазначених судових рішень, підставою недійсності правочину стало те, що спірний правочин зі сторони ПАТ МСЗ «"Океан» вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладання. 
		 
		Разом з тим, суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження дослідив надані стороною захисту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2014 по справі №904/6642/13 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним (т. 9, а.с. 100-122), та з`ясував, що відповідно до цих рішень, встановлені інші обставини укладання спірного договору купівлі продажу цінних паперів.
		 
		Оцінюючи надані стороною захисту копії зазначених рішень, судом першої інстанції встановлено, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та постанови Вищого Господарського суду України від 17.06.2014, як і вище зазначені судові рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 та постанова Вищого Господарського суду України від 23.09.2015, надані стороною обвинувачення, набрали законної сили та є чинними.
		 
		Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, яке оскаржувалося в апеляційному та касаційному порядку, та залишено без змін, були встановлені інші обставини, ніж у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014, що спростовує висунуте обвинувачення в цій частині. 
		 
		       Так, відповідно до мотивувальної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» (яке у даному кримінальному провадженні визнано потерпілим) до Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг-Гамма» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним, в задоволенні позову відмовлено. 
		 
		У зазначеному рішенні констатовано, що 18.05.2012 відбулися чергові загальні збори акціонерів ПАТ МСЗ "Океан" (протокол № 14), на яких прийнято наступне рішення з питання № 13 порядку денного: 
		 
		1. Попередньо схвалити укладання Товариством значних правочинів, що вчинятимуться Товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття цього рішення, за якими ринкова вартість майна або послуг, що є предметом кожного такого правочину, перевищує 25 відсотків та менша ніж 50 відсотків або перевищує 50 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, при цьому сукупна вартість по кожній групі нижче вказаних правочинів, не повинна перевищувати 300 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, а саме: правочини з суднобудування; правочини з судноремонту; правочини щодо придбання цінних паперів (акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, векселів та ін.); правочини щодо відчуження цінних паперів (акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, векселів та ін.); правочини щодо надання фінансової допомоги, позик; правочини щодо отримання кредитів; правочини щодо отримання фінансової допомоги, позик; правочини щодо надання застав, порук, гарантій, в тому числі за третіх осіб;
		 
		2. Надати повноваження Правлінню Товариства приймати рішення щодо вчинення попередньо схвалених в п. 1 цього рішення правочинів, визначати їх умови, а Президенту Товариства або особі, що виконуватиме його обов`язки, протягом 1 (одного) року з дати проведення цих Загальних зборів, відповідно до рішень Правління Товариства здійснювати від імені Товариства всі необхідні дії щодо вчинення значних правочинів, які попередньо схвалені Загальними зборами акціонерів та вказані в п. 1 цього рішення, за умови отримання попереднього дозволу Наглядової ради на вчинення такого правочину;
		 
		3. Дозволити Наглядовій раді надавати повноваження Правлінню Товариства у разі необхідності самостійно приймати рішення щодо вчинення попередньо схвалених в п. 1 цього рішення правочинів, визначати їх умови, а також надавати повноваження Президенту Товариства або особі, що виконуватиме його обов`язки, протягом 1 (одного) року з дати проведення цих Загальних зборів, відповідно до рішень Правління Товариства здійснювати від імені Товариства всі необхідні дії щодо вчинення значних правочинів, які попередньо схвалені Загальними зборами акціонерів та вказані в п. 1 цього рішення, без необхідності отримання попереднього дозволу Наглядової ради».
		 
		Отже, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 встановлено, що загальними зборами ПАТ МСЗ "Океан" прийнято рішення про попереднє схвалення укладення Товариством значних правочинів, що вчинятимуться Товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття цього рішення, за якими ринкова вартість майна або послуг, що є предметом кожного такого правочину, перевищує 25 відсотків та менша ніж 50 відсотків або перевищує 50 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, при цьому сукупна вартість по кожній групі правочинів, не повинна перевищувати 300 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, у тому числі правочинів щодо придбання цінних паперів (акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів, векселів та ін.).
		 
		Зазначена обставина спростовує наведені апелянтами доводи в цій частині.
		 
		Також, як встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, на час укладання спірного договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 ПАТ МСЗ "Океан" було прийнято рішення загальних зборів акціонерів про попереднє схвалення значного правочину щодо купівлі-продажу цінних паперів.
		 
		       При прийнятті зазначеного рішення, господарський суд також вказав, що зловмисна домовленість  це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. 
		 
		У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. 
		 
		У тойже час,під часрозгляду господарськимсудом позовуТОВ «Океан-Судоремонт»визнано доведеним,що договіркупівлі-продажуцінних паперів№ 3-1БВ12від 06.07.2012укладався тапідписувався самекерівниками юридичнихосіб:директоромТОВ «Консалтинг-Гамма»,директором ТОВ«Фінком Трейдінг»,тимчасово виконуючимобов`язкиПрезидента ПАТ«МСЗ «Океан». Крімцього,господарський судконстатував,що позивачем-ТОВ «Океан-Судоремонт», не надано жодного доказу, що свідчив би про наявність зловмисної домовленості осіб, що підписали оспорюваний договір. 
		 
		Отже, твердження позивача, який у даному кримінальному провадженні визнаний потерпілим, та аналогічні доводи апелянтів щодо наявності зловмисної домовленості, як підстави визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним, визнано господарським судом необґрунтованими.
		   
		Надаючи оцінку зазначеним судовим рішенням, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про істотну суперечливість встановлення господарськими судами різних інстанцій та різних територіальних юрисдикцій обставин укладання та виконання умов договору купівлі-продажу ЦП №3-1БВ12 від 06.07.2012.
		 
		За такого, з урахуванням положень ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України про тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, суд першої інстанції обгрунтовано не врахував як докази на підтвердження висунутого обвинувачення висновки, що викладені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014, у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 та у постанові Вищого Господарського суду України від 23.09.2015.
		 
		Отже, відповідні доводи апелянтів про безпідставне неврахування зазначених судових рішень не є слушними.
		 
		На думку суду, висунуте обвинувачення, яке вважають доведеним прокурор та представники потерпілих  компанії «Зонел Оперейшн Лімітед» та ТОВ «Океан-Судоремонт», за наявності судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Океан-Судоремонт» (потерпілого у даному кримінальному провадженні) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, переслідують мету фактичного перегляду ухвалених судових рішень, якими відмовлено у визнанні недійсним зазначеного договору. 
		 
		Суд звертає увагу, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів та гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
		 
		У рішенні від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. 
		 
		 
		 
		Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. ЄСПЛ зазначив, що сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи (рішення від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії").
		 
		Досліджені та встановлені судом першої інстанції фактичні обставини в сукупності вказують на те, що між ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ПАТ «МСЗ «Океан» склались цивільно-правові відносини. Укладений між сторонами договір оспорювався в порядку цивільного судочинства. 
		 
		Але ж, висунуте обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на думку суду, вказує на намагання стороною обвинувачення фактичного перегляду ухвалених судових рішень, оскільки висунуте обвинувачення стверджує про зловмисну домовленість осіб (зокрема, обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), на підписання оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012, який орган досудового розслідування вважає недійсним, і підписання якого нібито призвело до банкрутства ПАТ «МСЗ «Океан». Однак, з урахуванням вище зазначених рішень господарських судів різних інстанцій та різних територіальних юрисдикцій, висунуте обвинувачення суперечить принципу юридичної визначеності. 
		 
		   Частиною 5 ст. 191 КК України встановлена кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном в інтересах третіх осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Надаючи оцінку висунутому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191 КК України обвинуваченню в частині зловживання службовим становищем як способу заволодіння майном ПАТ «МСЗ «Океан», суд першої інстанції врахував, що особливістю такого заволодіння є те, що щоб особу визнати винною в такому злочині слід встановити не те, чи є у винного певні правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а факт використання особою для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.    
		 
		  Дії винної особи характеризуються корисливим мотивом та метою обернення чужого майна на користь третіх осіб, здійснюється тільки з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
		   
		   Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.
		      
		       Однак, під час судового розгляду спростовано, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порушили свої повноваження та використали організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна на свою користь чи користь третіх осіб.
		 
		   Заволодіння чужим майном через зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиняється шляхом активної поведінки і вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися цим майном на власний розсуд.В результаті такого злочину для власника цього майна виникають наслідки у вигляді тільки реальної майнової шкоди, прямих майнових збитків, які носять характер нестачі.
		 
		Разом з тим, з висунутого обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що воно є неконкретним, оскільки з висунутого обвинувачення не зрозуміло, яким чином обвинувачені заволоділи майном ПАТ «МСЗ «Океан», а з формулювання обвинувачення слідує, що органом досудового розслідування фактично викладені обставини, пов`язані з цивільно-правовими відносинами, які виникли внаслідок укладання договору купівлі-продажу цінних паперів.
		 
		       При цьому, висунуте обвинувачення обгрунтовано наявністю ухвали господарського суду Миколаївської області від 13.03.2013, якою визнано грошові вимоги кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» до боржника ПАТ «МСЗ «Океан» в сумі 1 500 012 660 грн. заборгованості. 
		 
		Тобто, як вважає сторона обвинувачення, заволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майном ПАТ «МСЗ «Океан» через зловживання останніми своїм службовим становищем є закінченим, бо ТОВ «Консалтинг-Гамма» мало і має на даний час грошові вимоги до ПАТ «МСЗ «Океан» в розмірі вартості проданих цінних паперів, та у разі задоволення кредиторських вимог матиме достатньо голосів в комітеті кредиторів та можливість незаконно заволодіти цілісним майновим комплексом ПАТ «МСЗ «Океан», з метою його знищення шляхом демонтажу.
		 
		Однак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки кредиторські вимоги ТОВ «Консалтинг-Гамма» в розмірі вартості проданих цінних паперів на момент ухвалення оскаржуваного вироку не задоволені, відсутня можливість розпорядитися майном ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		    При цьому, визнання господарським судом грошових вимог кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» до боржника ПАТ «МСЗ «Океан» в сумі 1 500 012 660 грн заборгованістю неможливо вважати реальною майновою шкодою та прямими майновими збитками, заподіяними ПАТ «МСЗ «Океан», оскільки повернення боргу кредитору повинно відбуватися через процедуру банкрутства, яка на даний час ще не завершена.
		 
		    Сторона обвинувачення посилається на укладання ОСОБА_9 06.07.2012 на виконання узгодженого злочинного плану від імені ПАТ «МСЗ «Океан» завідомо незаконного договору купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 з ТОВ «Консалтинг-Гамма», що призвело до визнання грошових вимог кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» до боржника ПАТ «МСЗ «Океан» в сумі 1 500 012 660 грн заборгованості, відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області від 13.03.2013. 
		 
		При цьому, як зазначено в обвинувальному акті, грошові вимоги кредитора ґрунтуються на договорі купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012, боржник та розпорядник майна надали письмове повідомлення, в якому визнали грошові вимоги кредитора у повному обсязі та повідомили, що його вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, а тому вимоги кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» підлягають визнанню.
		 
		   Між тим, зазначені стороною обвинувачення фактичні обставини, не відповідають дійсності, оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015, яка є чинною, змінено ухвалу суду від 13.03.2013 в частині зазначення підстав визнання грошових вимог кредитора до боржника, а саме, абзац сьомий мотивувальної частини ухвали суду викладено в наступній редакції: «грошові вимоги кредиторав сумі 1 433 339 999,0 грн. ґрунтуються на підставі положеньст. 1213 ЦК Українита є вартістю іменних інвестиційних сертифікатів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Мегаполіс-Інвест», які були придбані боржником за договором купівлі-продажу від 06.07.2012 №3-1БВ12, визнаного в судовому порядку недійсним,та які боржник не може повернути кредитору в натурі, а грошові вимоги кредитора в сумі 12000,0 грн ґрунтуються на підставі акту здачі-приймання наданих послуг від 18.05.2012» (зазначені обставини встановлені судом при дослідженні акту №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 (т. 7 а.с. 193).    
		 
		Таким чином, грошові вимоги кредитора ТОВ «Консалтинг-Гамма» ґрунтуються не на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012, визнаного недійсним в судовому порядку, а на підставі положеньст. 1213 ЦК України (повернення в натурі безпідставно набутого майна).
		 
		       Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що досліджені та встановлені судом фактичні обставини в сукупності вказують на те, що між ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ПАТ «МСЗ «Океан» склались цивільно-правові відносини з приводу повернення безпідставно набутого майна в натурі. 
		 
		Стороною обвинувачення не доведено, що дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 несуть кримінально-караний характер та не спростовано доводи сторони захисту щодо непричетності обвинувачених до вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення.
		 
		Всі іншітвердження сторониобвинувачення, якими викладено вчинення  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у злочинній змові та на підставі розробленого плану дій, які складають об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд вважає такими, що не підтверджені жодним із засобів доказування, є лише припущенням та формальним констатуванням сторони обвинувачення.
		 
		Під час судового розгляду не підтвердилися доводи сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розробили злочинний план, який передбачав, зокрема: 
		 
		- ліквідацію ТОВ «Аглая Капітал» в судовому порядку з метою унеможливлення повернення ПАТ «МСЗ «Океан» на користь ТОВ «Консалтинг-Гамма» цінних паперів та, відповідно, унеможливлення скасування створеної кредиторської заборгованості з урахуванням передбаченого статтею 1213 ЦК України обов`язку набувача повернути безпідставно набуте майно в натурі. Судом першої інстанції встановлено, що на час ліквідації ТОВ «Аглая Капітал» в судовому порядку ОСОБА_8 вже не був Президентом ПАТ МСЗ «Океан»;
		 
		- ініціювання в судовому порядку провадження у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан». Судом першої інстанції встановлено, що ініціатором банкрутства ПАТ МСЗ «Океан» було ВАТ «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга», до якого ОСОБА_8 не мав жодного відношення;
		 
		- забезпечення визнання створеної кредиторської заборгованості судом у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан». Судом першої інстанції встановлено, що кредиторська заборгованість у справі про банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан» визнана ОСОБА_8 та ОСОБА_65 у відповідності до чинного законодавства, оскільки вона існувала і на час розгляду судом даного кримінального провадження, а договір купівлі-продажу цінних паперів визнано недійсним вже після визнання цієї заборгованості. 
		 
		Окрім того, незважаючи на зазначене судове рішення ця кредиторська заборгованість існує на підставі судового рішення у справі про банкрутство; 
		 
		- забезпечення непроведення збоку ПАТ«МСЗ «Океан»претензійно-позовноїроботи щодо скасування вищевказаних угод до моменту прийняття судом рішення про ліквідацію юридичної особи ТОВ «АглаяКапітал». Судом першої інстанції встановлено, що після настання строку виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу до моменту звільнення ОСОБА_8 пройшло більше одного місяця і на момент його звільнення строк позовної давності не пройшов.
		 
		Викладені стороною обвинувачення фактичні обставини, а саме: введення ОСОБА_8 за відсутності об`єктивної необхідності до штатного розкладу ПАТ «МСЗ «Океан» посади виконавчого директора; відсутність у статуті посади виконавчого директора; незабезпечення ОСОБА_9 відповідним робочим місцем на підприємстві; відсутність службової необхідності та відповідного бухгалтерського оформлення відрядження ОСОБА_9 , також є лише припущенням сторони обвинувачення, та доказів на їх підтвердження суду першої інстанції не надано.
		 
		       Відповідно до обвинувального акту, у невстановлений слідством час, але не пізніше 04.07.2012, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також особа ОСОБА_42 , особа ОСОБА_43 , особа ОСОБА_44 та інші невстановлені слідством особи, що мали намір заволодіти майном ПАТ «МСЗ «Океан» та досудове розслідування стосовно яких здійснюється в окремих провадженнях, вступили у злочинну змову, розробивши злочинний план.
		      
		В тойже час,стороною обвинуваченняв ходісудового розглядуне наданоналежних тадопустимих доказів,які бкожен окремо,чи усвоїй сукупностідостовірно вказувалиб нате,що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили узмову збудь-якоюособою длядосягнення злочинногоумислу, були обізнані про свою участь у складі злочинної групи, та про те, що вони діяли саме з метою виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		      Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено складу кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України в діянні обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 
		 
		       Є правильними висновки суду першої інстанції про те, що не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в умисному доведенні ПАТ МСЗ «Океан» до банкрутства, тобто не доведено, що кримінальне правопорушення,передбачене ст.219ККУкраїни, вчинене обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		   
		Ці висновки суду першої інстанції є вмотивованими, з посиланням на чинне законодавство, яке визначає поняття банкрутства та підстави для провадження у справах про банкрутство.
		 
		Виходячи з диспозиції статті 219 КК України, кримінальна відповідальність за доведення до банкрутства настає саме в разі умисних дій, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
		 
		Відповідно до обвинувального акта, доведення ПАТ «МСЗ «Океан» до банкрутства, виявилося у вчиненні  ОСОБА_8 та  ОСОБА_9 дій, які призвели до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «МСЗ «Океан», а саме: підписанні ПАТ «МСЗ «Океан» завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів з відповідними актами прийому-передачі та видання на їх виконання відповідних розпоряджень на здійснення операцій з цінними паперами, що призвело до штучного збільшення розміру кредиторської заборгованості на 1 500 000 660 грн, збільшення розміру дебіторської заборгованості на суму 1501000660 грн, що, в свою чергу, завдало великої матеріальної шкоди кредиторам.
		 
		Як на фіктивність договору від 06.07.2012, сторона обвинувачення послалася на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 у справі №915/55/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до ПАТ «МСЗ «Океан», ТОВ «Консалтинг-Гамма» та ТОВ «Фінком-Трейдінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12, яким зазначений договір визнано недійсним, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 та Вищого господарського суду України від 23.09.2015, якими вказане рішення залишено без змін, а також на постанову Верховного Суду України, винесеною за результатами розгляду справи №3-358гс15.
		 
		Разом з тим, під час судового розгляду встановлена істотна суперечливість встановлення господарськими судами різних інстанцій обставин укладення та виконання умов договору купівлі-продажу ЦП №3-1БВ12 від 06.07.2012. Тому, з урахуванням положень частини 2 статті 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України про тлумачення всіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв в якості доказів висновки, викладені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014, у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 та у постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2015.
		 
		Отже, висновки органу досудового розслідування, які грунтуються на вказаних рішеннях, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.
		 
		Також суд першої інстанції прийняв до уваги фактичні обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та постановою Вищого Господарського суду України від 17.06.2014 по справі №904/6642/13 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним, які є чинними, відповідно до яких відмовлено у визнані договору купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 недійсним, та встановлено, що на час укладання спірного договору було прийнято рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» від 18.05.2012 (Протокол № 14) про попереднє схвалення значного правочину щодо купівлі-продажу цінних паперів. 
		 
		Дані обставини, на переконання суду, не свідчатьпронаявністьумислу обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у доведенні підприємства до банкрутства за ознаками підписання фіктивних договорів. 
		 
		       Судом першої інстанції також встановлено, що, як на вчинення ОСОБА_8 дій, які призвели до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «МСЗ «Океан», орган державного обвинувачення посилається на непроведення обвинуваченим та незабезпечення ним проведення повної та своєчасної претензійно-позовної роботи щодо захисту інтересів підприємства.
		 
		   Однак, зазначені в обвинуваченні дані суперечать встановленим судом обставинам. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з правом першого підпису у ПАТ «МСЗ «Океан» під час ліквідаційної процедури виступали наступні особи: з 24.07.2012 по 31.10.2013, з 19.11.2014 по 03.01.2015, з 06.10.2015 по 24.11.2015 - розпорядник майна - арбітражний керуючий ОСОБА_57 ; з 07.10.2014 по 18.11.2014, 04.01.2015 по 05.10.2015 - розпорядник майна - арбітражний керуючий ОСОБА_66 , з 25.11.2015  ліквідатор ОСОБА_24 .
		 
		       Ліквідатор, з дня свого призначення, здійснює повноваження, визначені в п. 2 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992, якими є забезпечення збереження майна; виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; подання до суду заяви про визнання недійсним правочинів. 
		 
		   Між тим, розпорядниками майна ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ліквідатором ОСОБА_24 не здійснено заходів щодо оспорювання кредиторської заборгованості перед ТОВ «Консалтинг-Гамма» за договором купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 №3-1БВ12, не здійснено заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ Аглая Капітал на користь ПАТ «МСЗ «Океан» щодо пошуку, виявленню та поверненню заводу інвестиційних сертифікатів, які були реалізовані ТОВ Аглая Капітал. 
		 
		   За наведеного, суд погоджується з висновком про те, що висунуте  ОСОБА_8 обвинувачення щодо доведення ПАТ МСЗ «Океан» до банкрутства, зокрема, через непроведення повної та своєчасної претензійно-позовної роботи щодо захисту інтересів підприємства, є необгрунтованим, оскільки виконання зазначеного обов`язку під час ліквідаційної процедури покладається на розпорядників та ліквідаторів майна. 
		 
		В цій частині доводи сторони обвинувачення є припущеннями, оскільки в ході судового розгляду не надано належних та допустимих доказів, які б кожен окремо чи у своїй сукупності достовірно вказували б на те, що обвинувачений вступив у змову з будь-якою особою для досягнення злочинного умислу щодо забезпечення непроведення такої роботи.
		 
		       Як на доказ вини обвинувачених у доведенні підприємства до банкрутства, орган державного обвинувачення посилається на акт №15-21/1 від 15.02.2018 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ МСЗ «Океан» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та складений на його підставі висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №25252/17-45 від 16.03.2018, які суд першої інстанції, як зазначено вище, визнав недопустимими доказами по справі.
		 
		В той же час, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свої висновки про недоведеність вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 послався на обставини, якими обгрунтовані висновки, наведені у зазначеному акті та у висновку експертизи, які апеляційний суд не враховує. Хоча в цій частині і допущена суперечність, на що звертає увагу прокурор, але посилання суду першої інстанції на ці обставини ніяким чином не вплинули на правильність висновків суду в частині виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст. 219 КК України. 
		 
		Відповідно до звіту щодо виявлення ознак неплатоспроможності та ознак з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ПАТ МСЗ «Океан» за період з 2009 по 2011 роки, складеного арбітражним керуючим розпорядником майна підприємства ОСОБА_67 , в результаті проведеного аналізу фінансового стану підприємства встановлено, що ПАТ МСЗ «Океан» є неліквідним та неплатоспроможним, а його фінансовий стан характеризується ознаками критичної неплатоспроможності.
		 
		Звітом про фактичні результати аналізу фінансового становища ПАТ МСЗ «Океан», що складений 02.08.2016 на замовлення ліквідатора ПАТ МСЗ «Океан» ОСОБА_24 , встановлено, що наявні матеріали свідчать про те, що компанії, які володіли 98,7% акцій ПАТ МСЗ «Океан», неефективно керуючи підприємством ще з 2009 року, погіршили фінансовий стан ПАТ МСЗ «Океан», що характеризується постійною неплатоспроможністю та відсутністю фінансової стійкості.
		 
		Відповідно до висновку про фактичні результати виконання узгоджених процедур з аудиторського дослідження питань виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за період 2009  2012 р.р., укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 не мало вплив і не вплинуло на показники кризового стану та на показники платоспроможності, які існували до дати їх укладання. Положення самого договору не містять норм, які б протирічили чинному законодавству. Майже одночасно Товариство продало дані цінні папери ТОВ «Аглая Капітал» за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 за договірною вартістю 1501000 660 грн. 
		 
		Предметом цього договору була передача у власність Покупцю, в порядку та на умовах, визначених цим договором, і чинним законодавством України, цінних паперів, які покупець за умовами договору зобов`язувався оплатити до 31.12.2012. 
		 
		Обгрунтовано очікуваний економічний ефект від здійснення даних операцій передбачав отримання ПАТ «МСЗ «Океан» прибутку у розмірі 1000 000 (один мільйон) грн.
		 
		За цим висновком, прийняте управлінське рішення стосовно підписання договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 ставило за мету отримати очікуваний прибуток та покращити фінансово-господарський стан підприємства, тому що, у разі виконання умов договору, у ПАТ «МСЗ «Океан» покращилися б показники ліквідності та платоспроможності. 
		 
		Укладання ПАТ «МСЗ «Океан» договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 було економічно обґрунтованим (т. 11, а.с. 1-30).
		 
		Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ПАТ «МСЗ «Океан» було у кризовому стані вже протягом 2009-2011 р.р., тобто до укладання цих договорів. 
		 
		 
		 
		Заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів від 06.07.2012 жодним чином не вплинула на порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ МСЗ «Океан».
		 
		10.07.2012 року відповідно до ухвали господарського суду Миколаївської області відносно ПАТ МСЗ «Океан» порушено провадження по справі про банкрутство за заявою кредитора ВАТ Малярно-ізоляційне підприємство Райдуга.
		   
		В обгрунтування своїх висновків про недоведеність вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, передбаченого ст. 219 КК України, суд також врахував, що для встановлення об`єктивних даних щодо здійснення ПАТ «МСЗ «Океан» господарської діяльності, зокрема, наявності у товариства ознак стійкої фінансової неспроможності, необхідно досліджувати фінансові показники товариства з періоду, в якому такі ознаки вперше почали з`являтись, але не менш ніж за три роки до дати порушення справи про банкрутство, і відповідно виявити дійсні обставини, що спричинили виникнення таких ознак, при наявності звіту державного органу з питань банкрутства.
		 
		       Однак, обвинувачення в цій частині лише пов`язує доведення ПАТ до банкрутства лише через укладання ОСОБА_9 договорів купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» та № Д 090712-80-1 від 09.07.2012 з ТОВ «Аглая Капітал».
		 
		   Між тим, вже станом на 2011 рік ПАТ МСЗ «Океан» було неліквідним та неплатоспроможним, а його фінансовий стан мав ознаки критичної неплатоспроможності.
		 
		Отже, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування, при наявності інших господарських операцій, вчинених іншими посадовими особами, не проаналізовано фінансово-господарський стан ПАТ МСЗ «Океан» з періоду, в якому такі ознаки вперше почали з`являтись, але не менш ніж за три роки до дати порушення справи про банкрутство.
		 
		Також судомпершої інстанціївстановлено,що якна часповідомлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підозри,такіна моментухвалення вирокуу даномукримінальному провадженні,процедура банкрутства ПАТ МСЗ «Океан» не була завершена, а відтак, неможливо зробити висновок про дійсний розмір матеріальних збитків.
		 
		 
		 
		Показання допитаниху судовомузасіданні свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23   працівників ПАТ МСЗ «Океан»,  ОСОБА_24 - ліквідатора, наданих суду, не підтверджують версію сторони обвинувачення, як щодо попередньої змови групи осіб, направленої на заволодіння майном ПАТ МСЗ «Океан», так і щодо доведення підприємства до банкрутства.
		 
		За такого, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 умисних дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності  ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		При цьому, сам по собі факт банкрутства підприємства не є підставою для притягнення його власників, керівних органів та інших осіб до кримінальної відповідальності. 
		 
		Враховуючи наведене, оскільки надані стороною обвинувачення докази не підтверджують обвинувачення, та обгрунтовано визнані судом першої інстанції не допустимими, а усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинувачених, що передбачено ст. 62 Конституції України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виправдання  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинувачених є склад даного кримінального правопорушення, а також за ст. 219 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним даного кримінального правопорушення.
		 
		Щодо доводів прокурора про те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав його ухвалення незаконним складом суду, суд вважає ці доводи необґрунтованими, з огляду на таке. 
		 
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України (в редакції, яка діяла на момент слухання справи), кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
		 
		Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК України, у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
		 
		Як передбаченоч.3ст.35КПК України,визначення судді(запасногосудді,слідчого судді)або колегіїсуддів дляконкретного судовогопровадження здійснюєтьсяавтоматизованою системоюдокументообігу судупід часреєстрації відповіднихматеріалів,скарги,клопотання,заяви чиіншого процесуальногодокумента запринципом вірогідності,який враховуєкількість проваджень,що знаходятьсяна розглядіу суддів,заборону братиучасть уперевірці вироківта ухвалдля судді,який бравучасть вухваленні вирокуабо ухвали,про перевіркуяких порушуєтьсяпитання,перебування суддіву відпустці,на лікарняному,у відрядженніта закінченнятерміну їхповноважень. 
		 
		Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
		 
		Відповідно до пункту 18 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, заміна судді в колегії у випадках, передбачених процесуальним законом, проводиться модулем автоматизованого розподілу з ініціативи судді-доповідача на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків або за ухвалою суду про задоволення відводу (самовідводу) судді в порядку, визначеному пунктом 6 цього Розділу.
		 
		Ці вимоги закону дотримані під час розподілу судової справи.
		 
		Як слідує з матеріалів кримінального провадження, зокрема, зі звіту про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 07.03.2019 (т. 1 а.с.170), у вказаному кримінальному провадженні неможливо сформувати колегію (звіт про неможливість розподілу справи між суддями). 
		 
		Суддя  ОСОБА_19 виключена із розподілу у справі як доповідач (головуючого), так і член колегії у зв`язку із зайнятістю згідно табелю (заборона призначення перед «відрядження коротке»). В той же час, суддя ОСОБА_16 не мала жодних обмежень щодо розподілу у вказаній справі.
		 
		Відповідно до вказаного звіту про автоматизований розподіл станом на 07.03.2019, неможливо утворити склад суду у вказаному кримінальному провадженні. 
		 
		На думку прокурора, зазначена обставина є безумовною підставою для передачі вказаного кримінального провадження на розгляд іншого найбільш територіально наближеного суду, в якому можливо утворити такий склад суду.
		 
		Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою виключення судді ОСОБА_19 з автоматизованого розподілу як на суддю-доповідача (головуючого), так і членів колегії, була її зайнятість згідно табелю (заборона призначення - «відрядження коротке»), яка виявилася помилковою. 
		 
		В подальшому, був здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, згідно якого головуючим суддею (суддя-доповідач) обрано суддю ОСОБА_16 , судді - учасники колегії: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
		 
		Тобто,склад колегіїсуддів бувсформований,про щосвідчить доданапрокурором доапеляційної скаргиінформація насайті Корабельногорайонного судум.Миколаєва,згідно якоїна веб-порталіавтоматично оприлюдненаінформація посудовій справі№488/990/19щодо складусуду. 
		 
		Однак в подальшому, була виявлена помилка під час внесення даних до автоматизованої системи документообігу суду, у зв`язку з чим виникла необхідність у заміні судді  доповідача. 
		 
		В матеріалах кримінального провадження міститься вмотивоване розпорядження керівника апарата Корабельного районного суду м.Миколаєва від 07.03.2019 (т.1, а.с. 171, 172), згідно якого під час автоматизованого розподілу судової справи між суддями були некоректно задані відомості, що впливають на авторозподіл (категорія справи, табель). 
		 
		Зокрема, були помилково внесені дані щодо відрядження судді ОСОБА_19 з 08.03.2019 по 11.03.2019, що призвело до помилки при виконанні автоматизованого розподілу справи. 
		 
		Як слідує з цього розпорядження, згідно наказу голови суду № 57 від 06.03.2019, у відрядження до м. Києва відбувала суддя ОСОБА_16 терміном на 4 календарні дні з 08.03.2019 по 11.03.2019 у межах процедури кваліфікаційного оцінювання. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Тобто, на підставі цього наказу голови суду, суддя ОСОБА_16 повинна була бути виключена з автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а суддя ОСОБА_19 , навпаки, повинна була бути включеною до авторозподілу, оскільки не мала для цього жодних обмежень. 
		 
		Згідно вимог п. 2.3.52 Положення про автоматизований розподіл судової справи між суддями, за вмотивованимрозпорядженням керівникаапарату суду(особи,яка виконуєйого обов`язки)здійснюється повторнийавтоматизований розподілсудових справу разівиявлення очевиднихпомилок вналаштуваннях автоматизованоїсистеми діловодствасуду приавтоматизованому розподілісправ,що призвелидо порушенняпорядку визначеннясудді (колегіїсуддів)для розглядусправи. Електронний примірник такого розпорядження (додаток N 7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.
		 
		Таким чином, на підставі п. 2.3.52 Положення про автоматизований розподіл судової справи між суддями (підпункт 2.3.52 пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 05.06.2015 N 55, у редакції рішення Ради суддів України від 03.03.2016 N 21), було замінено головуючу-суддю ОСОБА_16 на суддю ОСОБА_19 , яка була раніше помилково виключена з автоматизованого розподілу. 
		 
		Отже, немає підстав вважати, що автоматизований розподіл справи між суддями був здійснений з порушенням вимог закону, як про це зазначає прокурор. Як вбачається з наданих прокурором до апеляційної скарги роздруківок звітів автоматизованого розподілу справи, будь-яких порушень вимог ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, не встановлено.
		 
		Окрім того, що стосується доводів прокурора про незаконний склад суду через те, що головуюча у справі є упередженою, то і ці доводи позбавлені підстав.
		 
		Так, як слідує з журналу судового засідання та аудіозапису, перед початком судового розгляду по суті, суд першої інстанції запропонував учасникам судового провадження заявити відвід складу суду або окремому судді. Проте, прокурор цим правом не скористався і зайняв позицію повної довіри суду у складі головуючої судді ОСОБА_19 , суддів ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , хоча всі обставини автоматизованого розподілу справи були відомі прокурору на час стадії заявлення відводу. 
		 
		 
		 
		Суд також вважає безпідставними наведені в апеляційній скарзі доводи представника потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_7 про упередженість головуючої судді ОСОБА_19 та її заінтересованість у результатах розгляду справи.
		 
		Так, в апеляційній скарзі представник потерпілого зазначив, що головуючий по вказаній справі суддя ОСОБА_19 була дружиною ОСОБА_69 , наводячи родинні зв`язки останнього, посаду його батька та його місце проживання на тимчасово окупованій території України, а також зазначив, що дружиною рідного брата ОСОБА_70 є ОСОБА_71 .
		 
		Також апелянт послався на те, що у провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває справа 425016/1284/2012(5/45) про банкрутство ПАТ «МСЗ «ОКЕАН», і що за результатами конкурсу з вибору організатора аукціону з продажу майна ПАТ у справі №5016/1284/2012(5/45) визначено переможця - ПП "Юридична фірма "Правовий аспект групп», де кінцевим беніфіціарним власником зазначеного ПП є ОСОБА_71 . 
		 
		Тому апелянт вважає, що головуючий суддя у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_19 , та ОСОБА_72 є пов`язаними між собою особами родинним зв`язком, а відтак, суддя ОСОБА_19 могла мати зацікавленість у визнанні у цьому кримінальному провадженні законності банкрутства, ліквідації та продажу на аукціоні цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		Однак зазначені доводи представника потерпілого про упередженість судді ОСОБА_19 , не є слушними, з огляду на таке. 
		 
		Як слідує з матеріалів кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 19.03.2019, суддя ОСОБА_19 при роз`яснені учасникам судового провадження права на відвід, повідомила про те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_73 в період з 17.07.2010 до 24.11.2010, і що будь-яких взаємних прав, обов`язків та спілкування між колишнім подружжям не існує.
		 
		Отже, про зазначені обставини учасникам судового провадження було відомо з початку судового розгляду, у тому числі і присутньому під час судового засідання представнику потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_12 . Проте, ніким з учасників процесу під час підготовчого судового засідання відвід судді ОСОБА_19 заявлено не було. 
		 
		В подальшому, у ході судового розгляду, 03.05.2019 представник потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_12 подав заяву про відвід судді ОСОБА_19 з вищевказаних підстав. 
		 
		Вмотивованою ухвалою суду від 03.05.2019 відмовлено у задоволенні зазначеної заяви про відвід судді ОСОБА_19 . 
		 
		Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про відвід судді, оскільки батько колишнього чоловіка судді ОСОБА_19  ОСОБА_74 та його невістка ОСОБА_75 не є близькими родичами або членами родини судді ОСОБА_19 , та не були такими особами під час перебування її у шлюбі з ОСОБА_73 , шлюб з яким розірвано ще у 2010 році. Як зазначила суддя ОСОБА_19 під час підготовчого судового засідання, ніяких відносин із зазначеними особами не підтримує.
		 
		Окрім того, ПП Юридична фірма «Правовий аспект групп» (власник ОСОБА_72 ), яка є організатором аукціону з продажу майна ПАТ МСЗ «Океан», не відноситься до учасників кримінального провадження та ніяким чином не фігурує в даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 
		 
		Тому, з огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати суддю ОСОБА_19 зацікавленою в результатах розгляду справи. За такого суд вважає, що вирок відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був ухвалений законним складом суду.
		 
		Також апеляційний суд вважає доводи прокурора про порушення таємниці нарадчої кімнати неспроможними, з огляду на таке. 
		 
		Прокурор зазначив,що укримінальному провадженніу відношенні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд 08.05.2020вийшов донарадчої кімнатидля ухваленнясудового рішення(т.16а.с.56),яке проголосивпісля виходуз нарадчоїкімнати 13.05.2020(т.16а.с.57).Прокурор посилаєтьсяна інформаціюз сайтуЄдиного державногореєстру судовихрішень,згідно якої,головуючим усправі суддею ОСОБА_19 ,в періодчасу їїперебування внарадчій кімнаті,нібито проведенорозгляд справипро адміністративнеправопорушення,за результатамиякого 12.05.2020 винесено постанову (справа №488/460/20).
		 
		Перевіряючи зазначені доводи прокурора, суд встановив наступне. 
		 
		Так, під час апеляційного розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_9  адвокатом ОСОБА_11 , надано відповідь на адвокатський запит, згідно якого Корабельний районний суд м. Миколаєва повідомив, що адміністративна справа №488/460/20 була розглянута судом 14.05.2020. Рішення по адміністративній справі №488/460/20 було завірено цифровим підписом судді саме 14.05.2020 та в цей день внесене до Єдиного державного реєстру судових рішень. 
		 
		Зазначена дата у судовому рішенні по адміністративній справі  12.05.2020, є технічною опискою. 
		 
		За повідомленням суду, 06.07.2020 прийнято рішення про виправлення зазначеної описки. 
		 
		На підтвердження зазначеної інформації, захисником додано постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12.05.2020 та постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.07.2020.
		 
		Як слідує з постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.07.2020, виправлено описку, допущену Корабельним районним судом м. Миколаєва в постанові суду про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_76 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановлено вважати правильною дату винесення рішення  14.05.2020. 
		 
		Окрім того, відповідно до даних, що містяться на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі про адміністративне правопорушення (справа №488/460/20), зазначена постанова у справі про адміністративне надіслана до реєстру 14.05.2020, що свідчить про розгляд цієї справи поза межами знаходження суду у нарадчій кімнаті у звязку із ухваленням рішення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а постанова від 12.05.2020 на сайті ЄДРСР не існує. 
		 
		З огляду на наведене, таємниця нарадчої кімнати під час ухвалення вироку відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порушена не була, як про це зазначає прокурор. 
		 
		Щодо доводів прокурора про безпідставне врахування пояснень представника потерпілого ТОВ «ТД «Аннона» - ОСОБА_13 , наданих суду, то ці доводи не є слушними. Зазначений представник надавав свої пояснення як учасник судового провадження, під час судового розгляду відмовився від заявленого цивільного позову, що є його процесуальним правом. Крім того, прокурор не зазначає, з яких саме підстав суд мав би визнати показання представника потерпілого недопустимим доказом. 
		 
		Щодо доводів апелянтів - представника потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_26 та представника потерпілого Компанії «Зонейл Оперейшин Лімітед» ОСОБА_6 про безпідставну відмову у допиті в якості свідків обвинувачення голову Первинної профспілкової організації «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» ОСОБА_27 та колишнього директора з правових питань ПАТ «МСЗ «Океан» ОСОБА_28 , суд встановив таке. 
		Так, згідно журналу судового засідання від 05.02.2020 (т. 9 а.с. 87-89) та звукозапису судового засідання, захисник ОСОБА_10 заперечував проти допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_28 , оскільки останній був присутній у залі судового засідання з початку судового розгляду та при дослідженні документів. 
		 
		Як слідує з журналу судового засідання від 05.02.2020, прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого Компанії «Зонел оперейшнз лімітед» ОСОБА_6 наполягали на допиті свідка ОСОБА_28 . Захисник ОСОБА_11 та обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти допиту зазначеного свідка. Представник потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» ОСОБА_12 , представник цивільного позивача Головного управління пенсійного фонду ОСОБА_50 та представник цивільного позивача ГУ ДС НС України в Миколаївській області ОСОБА_14 просили вирішити питання про допит зазначеного свідка на розсуд суду. 
		 
		Згідно вимог ч. 4 ст. 352 КПК України, кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду. За такого, суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову у допиті свідка ОСОБА_28 , оскільки перебування свідка під час судового розгляду кримінального провадження до його безпосереднього допиту, заборонено законом. 
		 
		Твердження представників потерпілих про те, що під час судового провадження увесь час у залі судового засідання перебував представник місцевого ЗМІ - інтернет-сайту «Корабелов.Інфо», яка за дозволом суду проводила повний відеозапис всіх судових засідань, та у подальшому, всі ці відеозаписи судових засідань, без будь-яких виключень, викладалися для загальної аудиторії громадян на сайті «Корабелов.Інфо», звідки будь-хто, у тому числі і свідки у цьому кримінальному провадженні, могли отримати повну інформацію про те, що відбувається під час судового провадження, хто і які документи оголошує, зміст цих документів, позиції сторін та інше, що на думку апелянтів, дає можливість для допиту свідків, які були присутні в залі суду під час розгляду справи до їх безпосереднього допиту, не ґрунтуються на вимогах ч. 4 ст. 352 КПК України, яка встановлює заборону на перебування свідків у залі судового засідання під час розгляду справи. 
		 
		Окрім того, є безпідставними і посилання апелянтів на те, що в судовому засідання суд не допитав свідків обвинувачення ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , оскільки суд визнав за непотрібне допитувати у судовому засіданні зазначених свідків через те, що вони протягом майже року тривалості судового розгляду не з`являлися у судове засідання на виклики суду, а прокурор, через їх неявку, в судовому засіданні, що відбулося 05.02.2020, відмовився від їх допиту.
		На думку прокурора, підставою для скасування оскаржуваного вироку є неповнота судового розгляду, а саме під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, судом безпідставно відхилено клопотання прокурора (т. 9 а.с. 94-95) про призначення експертизи для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
		 
		Аналогічні доводи висловили також інші апелянти  представники потерпілого ТОВ «Океан-Судоремонт» та Компанії «Зонейл Оперейшин Лімітед». 
		 
		Однак, ці доводи не є слушними, враховуючи наступне.
		 
		Прокурором в якості доказів вини обвинувачених у інкримінованих злочинах надано суду та досліджено під час судового розгляду наступні документи та висновки експерта: довідка Державної аудиторської служби України від 03.11.2017;Акт №15-21/1від 15.02.2018позапланової виїзноїревізії окремихпитань фінансово-господарськоїдіяльності ПАТМСЗ «Океан»за періодз 01.01.2011 по 31.12.2013, яку проведено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017 по справі № 757/73926/17-к в період з 17.01.2018 по 09.02.2018; висновок судово-економічної експертизи № 25252/17-45 від 16.03.2018.
		 
		За твердженнями представників потерпілих, згідно вищевказаних доказів, які ґрунтуються на результатах проведеного спеціалістами та експертами аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за період 2011-2013, є всі підстави стверджувати, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи службовими особами ПАТ МСЗ «Океан», своїми діями щодо укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів № 3-1БВ12 від 06.07.2012 з ТОВ «Консалтинг-Гамма» та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012 з ТОВ «Аглая Капітал», унеможливлення їх скасування в подальшому, та іншими незаконними діями, суттєво погіршили фінансово-господарський стан підприємства, збільшили розмір його кредиторської та дебіторської заборгованості, що призвело до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «МСЗ «Океан».
		 
		12.02.2020 в суді захисниками обвинувачених заявлено клопотання про долучення до матеріалів кримінальної справи в якості доказів, наступних документів: копію ухвали Київського апеляційного суду від 30.05.2019 по справі №11-сс/824/3169/2019, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2017, якою задоволено клопотання прокурора та призначено у кримінальному провадженні №42014150020000020 від 20.03.2014 позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2011-2013 роки ПАТ МЗС «Океан»; висновок профактичні результативиконання узгодженихпроцедур заудиторського дослідження питань виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за період 2009-2012 роки, враховуючи укладені договори купівлі-продажу цінних паперів ПАТ МСЗ «Океан», складеного ТОВ «Бентамс Аудит»; висновок про фактичні результати виконання узгоджених процедур з аудиторського дослідження питання економічної обґрунтованості укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1 БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012, складеного ТОВ «Бентамс Аудит».
		 
		Зурахуванням того,що фінансово-економічнівисновки аудиторськоїфірми ТОВ«Бентамс Аудит»суперечать висновкампроведених підчас досудовогорозслідування Державноюаудиторською службоюУкраїни перевіркита ревізії,а такожвисновку експертаза результатамипроведення судово-економічноїекспертизи, 12.02.2020 прокурор звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі судової економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання щодо документального підтвердження наданих стороною захисту висновків аудиторського дослідження, оскільки висновки аудиторської фірми ТОВ «Бентамс Аудит», окрім вищевказаних протирічь з висновками спеціалістів та експертів державних установ, на думку сторони обвинувачення, викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності у зв`язку з незначною кількістю документів, яка була надана для досліджень та нібито невідомим джерелом отримання вказаних документів стороною захисту (т. 9 а.с. 94-95).
		 
		Дослідивши зазначені докази та доводи клопотання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні вже проведено судову економічну експертизу, висновок якої досліджено в ході судового розгляду та долучено до матеріалів кримінального провадження. 
		 
		Мотивуючи рішення про відмову у призначенні судової економічної експертизи, суд першої інстанції правильно зазначив, що з вказаних прокурором мотивів для її призначення, а саме, для усунення суперечливості наданих сторонами висновків (про фактичні результати виконання узгоджених процедур з аудиторського дослідження питання економічної обґрунтованості укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів №3-1БВ12 від 06.07.2012 та №Д 090712-80-1 від 09.07.2012, та про фактичні результати виконання узгоджених процедур з аудиторського дослідження питань виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства за період 2009-2012 р.р.) є правовим питанням, вирішення якого не потребує спеціальних знань. 
		 
		З цими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Ухвала суду першої інстанції від 13.03.2020 про відмову у призначенні судової економічної експертизи судом першої інстанції належим чином мотивована та обґрунтована (т. 9 а.с. 178). 
		 
		Щодо доводів прокурора про не зазначення та неврахування судом численних документів та речових доказів, то ці доводи теж не відповідають дійсності. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор надавав суду на дослідження протоколи огляду документів, які були складені слідчим, та містили відповідні додатки до протоколів, в яких є посилання на різні супровідні листи, постанови, довідки про витрати на проведення експертиз. Однак, ці документи не можуть вважатися джерелами доказів в розумінні ст. 84 КПК України, та належним чином копії наданих прокурором документів не завірені.
		 
		З наданих стороною обвинувачення копій документів, які визнані речовими доказами, слідує, що жодна з них не завірена в установленому законом порядку, а частина з них відтворена в свою чергу з інших незавірених копій, що є однією з підстав визнання цих доказів недопустимими через недотримання процесуальних вимог КПК України.
		 
		Окрім того, у вироку міститься посилання на усі докази, які надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, і усім доказам судом надана відповідна оцінка. Отже, і в цій частині доводи прокурора не відповідають дійсності.
		 
		В поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, вважаючи безпідставним визнання наданих стороною обвинувачення доказів недопустимими, зазначив, що при прийнятті рішення не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки суду, а самі висновки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. На думку апелянта, зазначене є підставою для скасування судового рішення.
		 
		Разом з тим, статтею 415 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, жодної з підстав, передбаченої ч.1 ст. 415 КПК України, для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, прокурором в апеляційній скарзі не наведено. 
		 
		В свою чергу, представники потерпілих просили вирок скасувати та ухвалити новий вирок, проте в поданих апеляційних скаргах не наведено підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для прийняття зазначеного рішення. 
		Є голослівними твердження апелянтів про порушення судом першої інстанції передбачених ст. 94 КПК України правил оцінки доказів через надання переваги доказам сторони захисту. Матеріали кримінального провадження свідчать, що сторона обвинувачення скористалась рівним зі стороною захисту правом на збирання та подання до суду доказів та клопотань законними засобами (ст. 22 КПК України).
		 
		Не встановлено судом апеляційної інстанції також порушення судом першої інстанції і інших засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, публічності, диспозитивності тощо, що спростовує відповідні доводи апелянтів в цій частині.
		 
		Наведені апелянтами доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, і не ставлять під сумнів його законність. 
		 
		Судом не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг немає.
		 
		Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційні скарги прокурора відділуОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 , представникапотерпілого Компанії«Зонел ОперейшинзЛімітед» ОСОБА_6 та представникапотерпілого ТОВ«Океан-Судоремонт» ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		 
		Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2020 року у відношенні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , - залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення. 
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...