Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10/189-09(902/186/20) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2021. Зареєстровано: 04.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.

Результат оскарження 24.05.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018,  тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua 
		_______________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"22" лютого 2021 р.                                                                    Cправа № 10/189-09(902/186/20)  
		 
		Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи
		за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс" 
		до: Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" 
		третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
		про стягнення 1 732 645,46 грн
		та за зустрічною позовною заявою: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року
		до: ТОВ "Компанія "Астекс"
		до: ДП "Юрковецький спиртовий завод" 
		третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні другого відповідача: арбітражний керуючий (розпорядник майна) Бобрук Тарас Володимирович
		про визнання недійсним договору 
		у межах справи № 10/189-09
		за заявою: Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" 
		про визнання банкрутом
		 
		за участю :
		від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  (м.Хмельницький): Безверха А.О., за наказом 
		від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:             Кандиба М.В.
		від ДП "Юрковецький спиртовий завод" : Шмаркатюк Я.В., за довіреністю
		арбітражний керуючий (розпорядник майна) Бобрук Т.В.
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод".
		Провадження у даній справі перебуває на стадії розпорядження майном.
		26.02.2020 року до суду від ТОВ "Компанія "Астекс" надійшла позовна заява б/н від 19.02.2020 року (вх. № 02.1-36/128/20) про стягнення з ДП "Юрковецький спиртовий завод" 1 732 645,46 грн.
		Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, матеріали даної позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 10/189-09(902/186/20) передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
		Ухвалою суду від 27.02.2020 року було призначено підготовче засідання з розгляду позовної заяви (вх. № 02.1-36/128/20) ТОВ "Компанія "Астекс" до ДП "Юрковецький спиртовий комбінат" про стягнення 1 732 645,46 грн, в межах справи № 10/189-09 на 07.04.2020 року об 11:00 год.; залучено до участі у справі з розгляду даної позовної заяви в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
		Водночас, 06.04.2020 року від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до суду надійшла зустрічна позовна заява № 2431-05/298 від 30.03.2020 року до ТОВ "Компанія "Астекс" та до ДП "Юрковецький спиртовий завод" про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року по справі № 10/189-09.
		Ухвалою суду від 07.04.2020 року прийнято вищевказану зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Компанія "Астекс" (вх. № 02.1-36/128/20) про стягнення 1 732 645,46 грн, в межах справи № 10/189-09; залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в якості третьої особи за зустрічним позовом, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до участі з розгляду позовної заяви ТОВ "Компанія "Астекс", в межах справи № 10/189-09; залучено арбітражного керуючого (розпорядника майна) Бобрука Тараса Володимировича, третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача 2 за зустрічним позовом до участі з розгляду зустрічної позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року, в межах справи № 10/189-09 та відкладено підготовче засідання на 18.05.2020 року.
		В подальшому, ухвалами суду підготовчі засідання з спільного розгляду позовної заяви ТОВ "Компанія "Астекс" (вх. № 02.1-36/128/20) про стягнення 1 732 645,46 грн та зустрічної позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року, в межах справи № 10/189-09 призначалися на іншу дату.
		Разом з тим, ухвалою суду від 17.08.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу зі спільного розгляду позовної заяви ТОВ "Компанія "Астекс" про стягнення 1 732 645,46 грн та зустрічної позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №2431-05/298 від 30.03.2020 року про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року, в межах справи № 10/189-09 - до судового розгляду по суті на 28.09.2020 року.
		При цьому, ухвалами суду спільний розгляд по суті відповідних позовних заяв в межах справи № 10/189-09 призначався на іншу дату.
		Так, ухвалою суду від 11.02.2021 року призначено спільний судовий розгляд по суті позовної заяви ТОВ "Компанія "Астекс" (вх. № 02.1-36/128/20) про стягнення 1732645,46 грн та зустрічної позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року по справі                         №10/189-09(902/186/20) у межах справи № 10/189-09 на 22.02.2021 року об 11:30 год..
		Окрім того, ухвалою суду від 19.02.2021 року ухвалено забезпечити участь представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у судовому засіданні по справі № 10/189-09(902/186/20), призначеному на 22.02.2021 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 року № 196.
		На визначену дату в судове засідання, яке проведено проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представники Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  (м. Хмельницький), ДП "Юрковецький спиртовий завод" Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та арбітражний керуючий (розпорядник майна) Бобрук Т.В..
		ТОВ "Компанія "Астекс" повноважного представника в судове засідання не направило.
		Однак, судом встановлено, що 22.02.2021 року від представника ТОВ "Компанія "Астекс" до суду надійшло клопотання б/н від 21.02.2021 року про проведення судового засідання 22.02.2021 року об 11:30 год. по справі № 10/189-09 без його участі, у зв`язку із простудним захворюванням.
		В судовому засіданні представники учасників справи вказали про можливість розгляду справи по суті за наявної явки сторін.
		Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Зважаючи на те, що Позивача за первісним позовом повідомлено про дату та час розгляду вищевказаних позовних заяв по суті та представником останнього подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 202 ГПК України для відкладення розгляду справи.  
		Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників процесу, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
		При цьому, у судовому засіданні представником Відповідача за первісним позовом були надані суду додаткові документи, які судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
		В ході розгляду справи по суті, представник ДП "Юрковецький спиртовий завод" та арбітражний керуючий Бобрук Т.В. визнали первісні позовні вимоги та щодо зустрічних позовних вимог заперечили.
		Представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України підтримав зустрічні позовні вимоги, а стосовно первісних позовних вимог заперечив.
		Представник Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо первісного та зустрічних позовів процесуальну позицію не висловила.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується первісний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		За змістом первісного позову та наданих доказів, 05.09.2019 року між Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс" (Виконавець) було укладено договір № 05/09 на ремонтні роботи на таких умовах :
		"Виконавець" зобов`язується здійснити власними чи залученими силами ремонт брагоректифікаційної установки, яка знаходиться на території ДП "Юрковецький спиртовий завод" (24040 Вінницька обл., Могилів-Подільський район, с. Юрківці, вул. Леніна, буд.291), а саме здійснити: ремонт ректифікаційної колони; ремонт епюраційної колони та реконструкцію газових комунікацій у бродильному відділенні, а "Замовник" зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1).
		Ціна договору - це грошові кошти встановлені у національній валюті України, які сплачує ''Замовник" "Виконавцю" за цим договором (п. 2.1).
		Платіж за роботу проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору Акту виконаних робіт, на підставі виставленого рахунку (п. 2.2).
		Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок "Виконавця" (п. 2.3).
		Загальна вартість робіт по договору складає 1 490 000,00 (один мільйон чотириста дев`яносто тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ 248 333,33 грн. Вартість матеріалів входить у загальну вартість робіт за цим договором (п. 2.4).
		Роботи мають бути здійснені протягом 60 календарних днів з моменту підписання дійсного договору (п. 2.5).
		"Замовник" проводить прийняття виконаних робіт на території ДП "Юрковецький спиртовий завод" за участю представників Сторін, шляхом складання Акту виконаних робіт (п. 3.1).
		Датою передачі виконаних робіт вважається дата підписання сторонами Акту виконаних робіт (п. 3.3).
		У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 4.6).
		Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до "31" грудня 2019 р., але не раніше виконання всіх зобов`язань. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності, у тому числі неустойки, за його порушення, які мали місце під час дії цього договору (п. 8.2).
		В подальшому, між ДП "Юрковецький спиртовий завод" та ТОВ "Компанія "Астекс" було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.11.2019 року, згідно договору № 05/09 від 05.09.2019 року на загальну суму 1 490 000,00 грн.
		Поряд з цим, у вказаному акті здачі-приймання робіт зазначено найменування робіт та їх вартість, а також те, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
		Також, Позивачем надано Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 30.11.2019 року на загальну суму 1 490 000,00 грн.
		18.02.2020 року між ТОВ "Компанія Астекс" та ДП "Юрковецький спиртовий завод" підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 15.10.2019 року по 18.02.2020 року по договору № 05/09 від 05.09.2019 року, згідно якого заборгованість становить 1 490 000,00 грн, яка Відповідачем не оплачена.
		Так, згідно довідки АБ "Укргазбанк", за період з 06.12.2019 року по 18.02.2020 року  надходжень оплати від контрагента - ДП "Юрковецький спиртовий завод" згідно договору № 05/09 від 05.09.2019 року на рахунок ТОВ "Компанія Астекс", відкритого у АБ "Укргазбанк" не відбувалось.
		На момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості перед Позивачем за первісним позовом до суду не подано.
		Крім того, у додаткових поясненнях ТОВ "Компанія Астекс" б/н від 09.02.2021 року повідомлено, що Виконавцем згідно п. 1.1 договору № 05/09 від 05.09.2019 року було залучено субпідрядну організацію - ТОВ "Будівельна компанія "Лемберг Буд" на підставі договору про ремонт обладнання № 0210/19-П від 05.09.2019 року.
		Перед ТОВ "Компанія "Астекс" залучені спеціалісти фірми ТОВ "Будівельна компанія "Лемберг Буд" про виконані роботи прозвітували, про що свідчить Акт здачі-приймання робіт № 11 від 30.11.2019 року та надали відповідну будівельно-технічну документацію.
		Про вартість виконаних ремонтних робіт, вартість ресурсів, розрахунок витрат, що надані Позивачем - ТОВ "Компанія "Астекс" на користь Відповідача - ДП "Юрковецький спиртовий завод" на підставі договору № 0210/19-П про ремонт обладнання свідчать наступні документи: пояснювальна записка; дефектний акт (форма № 8); зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва (форма № 5); договірна ціна на будівництво ремонтні роботи, що здійснюється в 2019 році; розрахунок загальновиробничих витрат; локальний кошторис (форма № 1); підсумкова відомість ресурсів; акт здачі-приймання робіт № 11 від 30.11.2019 року.
		Відповідно до письмових пояснень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/472 від 25.05.2020 року, згідно з балансом (звіт про фінансовий стан) ДП "Юрковецький спиртовий завод" станом на 31.12.2018 загальна сума активів Підприємства станом на 31.12.2018 становить 3 063 000,00 грн.
		Частиною 4-2 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" покладено обов`язок на уповноважені органи управління приймати рішення щодо надання згоди на вчинення державним підприємством значного господарського зобов`язання або про відмову в наданні такої згоди. Уповноважені органи управління несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень.
		Таким чином, уклавши договір № 05/09 від 05.09.2019, ДП "Юрковецький спиртовий завод" зобов`язувалось оплатити послуги на загальну суму 1 490 000, 00 грн, з ПДВ, що складає 48,6 % балансової вартості активів Боржника. Тому, зазначений договір є значним правочином, який має вчинятися за обов`язковою згодою органу, до сфери управління якого належить ДП "Юрковецький спиртовий завод".
		Станом на день укладання договору № 05/09 від 05.09.2019 органом управління ДП "Юрковецький спиртовий завод" було Міністерство аграрної політики та продовольства України.
		Поряд з цим, матеріали справи не містять відповідного рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України про надання згоди на вчинення зазначеного правочину.
		Отже, дозвіл уповноваженого органу управління ДП "Юрковецький спиртовий завод" на укладення договору № 05/09 від 05.09.2019 отримано не було, чим на думку третьої особи, порушено приписи статті 73-2 ГК України та спеціального законодавства.
		Також, ТОВ "Компанія Астекс" в порушення вимог встановлених статтю 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами факт наявності рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України про надання згоди на вчинення зазначеного правочину.
		За цих обставин, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ "Компанія Астекс" у повному обсязі.
		Враховуючи встановлені обставини суд зважає на наступні законодавчі положення.
		Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Водночас, суд звертає увагу на те, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУ з процедур банкрутства).
		Частина 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. 
		Згідно п. 1, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУ з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
		Враховуючи наведене, КУ з процедур банкрутства введено в дію з 21.10.2019 року.
		Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУ з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		Тобто, перехід від регулювання передбаченого ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до регулювання передбаченого КУ з процедур банкрутства здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №  924/159/14, від 11.08.2020 у справі №904/3457/19, від 27.08.2020 року у справі № 904/4928/17.
		Відтак, розгляд справи № 10/189-09, в тому рахунку і розгляд позовної заяви ТОВ "Компанія "Астекс" (вх. № 02.1-36/128/20) про стягнення 1 732 645,46 грн та зустрічної позовної заяви Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року, в межах справи № 10/189-09, здійснюється згідно положень КУ з процедур банкрутства.
		За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
		Судом встановлено, що 05.09.2019 року між Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс" (Виконавець) укладено договір № 05/09 на ремонтні роботи, на виконання умов якого Позивачем за первісним позовом на території Відповідача за первісним позовом були виконані ремонтні роботи на загальну суму 1 490 000,00 грн, що підтверджується наданими актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.11.2019 року та рахунком-фактурою № СФ-0000004 від 30.11.2019 року.
		Разом з тим, Відповідач за первісним позовом за виконані ремонтні роботи не розрахувався.
		За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 27.11.2009 року порушено провадження у справі № 10/189-09 про банкрутство Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод".
		Поряд з цим, провадження у даній справі перебуває на стадії розпорядження майном.
		Зважаючи на те, що позовні вимоги, які є предметом даного судового розгляду, виникли на підставі укладеного 05.09.2019 року договору (після порушення провадження у справі № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод") та  заявлені за період 2019-2020 року, відтак така заборгованість є поточною.
		Слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
		Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
		Відповідно до ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
		Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 
		В силу ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України).
		Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу  України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Судом встановлено, що згідно обопільно підписаного 18.02.2020 року між ТОВ "Компанія Астекс" та ДП "Юрковецький спиртовий завод" акту звіряння взаємних розрахунків за період з 15.10.2019 року по 18.02.2020 року по договору № 05/09 від 05.09.2019 року, заборгованість становить 1 490 000,00 грн.
		Відповідна сума заборгованості підтверджується долученими до первісного позову доказами, а саме : актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.11.2019 року, рахунком-фактурою № СФ-0000004 від 30.11.2019 року, довідкою АБ "Укргазбанк".
		Водночас, на момент розгляду справи, доказів щодо погашення заборгованості в розмірі 1 490 000,00 грн перед Позивачем за первісним позовом, Відповідачем за первісним позовом, до суду не подано.
		Слід зазначити, що третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо первісних позовних вимог заперечила. Однак, доказів на спростування наявності заборгованості в розмірі 1 490 000,00 грн до суду подано не було.
		Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення Відповідачем прав Позивача за первісним позовом, за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання послуг по ремонту належного Відповідачу обладнання та відповідно відсутність доказів оплати виконаних ремонтних робіт у повному обсязі, в зв`язку з чим, первісні позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1 490 000,00 грн основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.
		Також, Позивачем за первісним позовом пред`явлено до стягнення з Відповідача за первісним позовом 26 025,81 грн - пені за період з 04.12.2019 року по 18.02.2020 року, 149000,00 грн - 10 % штрафу, 9 307,39 грн - 3% річних за період з 04.12.2019 року по 18.02.2020 року та 2 980,00 грн - інфляційних втрат за 2020 рік.
		Слід зазначити, що в описовій частині первісного позову та розрахунку заборгованості, Позивачем вказано суму пені в розмірі 81 358,07 грн, тоді як у прохальній частині даного позову зазначено про стягнення з Відповідача 26 025,81 грн - пені.
		Отже, загальна сума заборгованості, яка заявлена Позивачем за первісним позовом до стягнення складає 1 677 313,20 грн.     
		Принагідно, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, - мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
		Згідно п. 3, п. 5 ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
		Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. 
		Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
		Отже, щодо конкурсних вимог боржника законодавцем обмежено можливість нарахування неустойки (пені), індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання та трьох процентів річних, законність стягнення яких є предметом спору в даній справі.
		За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2020 року по справі № 925/197/19, встановивши, що провадження у справі про банкрутство відповідача порушено 14.05.2004, перебуває в процедурі розпорядження майном боржника, заявлені до стягнення кошти є поточною заборгованістю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірне звернення позивача з даним позовом в позовному провадженні щодо стягнення поточної заборгованості,  інфляційних втрат та 3 % річних у зв`язку з порушення його охоронюваних законом прав та інтересів з метою їх ефективного захисту.
		Оскільки, заявлена до стягнення з Відповідача за первісним позовом основна заборгованість в розмірі 1 490 000,00 грн є поточною грошовою вимогою, відтак на здійснення нарахування на відповідну заборгованість 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу - дія мораторію не поширюється в силу наведених вище приписів Кодексу України з процедур банкрутства.    
		Водночас, суд зазначає, що провадження у даній справі про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод" перебуває на стадії розпорядження майном та з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника.
		Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
		Отже, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи, основною метою процедури банкрутства є відновлення платоспроможності відповідної особи.
		Згідно відомостей з ЄДРФОГФ, основним видом діяльності ДП "Юрковецький спиртовий завод" є виробництво інших основних органічних хімічних речовин.
		Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Юрковецький спиртовий завод" з метою виявлення причин нестабільних показників якості спирту та недопущення невідповідності державним стандартам, на підставі службової записки головного інженера від 19.08.2019 року було видано наказ № 10А від 19.08.2019 року "Про створення комісії з питань якості спирту".
		Згідно акту про обстеження апаратного відділення від 27.08.2019 року, в ході обстеження та дефектації виявилось, що причиною нестабільних показників якості спирту є: на ректифікаційній колоні зона царг живлення була повністю провалена, в кубовій частині труби і стойки пошкодження відновленню не підлягають, на епюраційній колоні така ж сама ситуація. Заміні підлягають 40 % тарілок двох колон. Відповідно до висновку та пропозиції комісії - об`єкт знаходиться в дуже поганому стані. Необхідно терміново провести ремонтні роботи, оскільки подальше використання обладнання може призвести до значного погіршення якості спирту, що не буде відповідати ДСТУ.
		Отже, необхідність укладення договору № 05/09 від 05.09.2019 року була обумовлена тим, що внаслідок укладення даного договору на ремонтні роботи та їх завершення, відповідно у ДП "Юрковецький спиртовий завод" з`явилася можливість забезпечити подальшу стабільну роботу підприємства та виготовлення готової продукції, що унеможливить зупинку підприємства та в подальшому надасть можливість здійснити погашення існуючої заборгованості по заробітній платі працівників підприємства та сплати заборгованості по податках та зборах до бюджету.
		При цьому, як підтверджено матеріалами справи, згаданий вище договір на ремонтні роботи відповідно був прийнятий сторонами до виконання та ними були вчинені дії щодо схвалення такого договору, внаслідок чого, в зв`язку з невиконанням умов договору, у Відповідача за первісним позовом виникла заборгованість перед Позивачем за первісним позовом, про стягнення якої ухвалено вище, з огляду на що, враховуючи наведені вище обставини та те, що застосування до боржника штрафних санкцій та стягнення 3% річних і індексу інфляції стане надмірним тягарем щодо боржника, який не здійснює господарську діяльність у повному обсязі, а знаходиться в процедурі розпорядження майном, суд вважає за можливе у даному конкретному випадку не застосовувати до боржника стягнення штрафних санкцій та компенсаційних виплат.
		З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 26 025,81 грн - пені, 149000,00 грн - 10 % штрафу, 9 307,39 грн - 3% річних та 2 980,00 грн - інфляційних втрат.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Так, позовні вимоги за первісним позовом задоволені частково, а саме у розмірі 88,83% (1 490 000,00 : 1 677 313,20 * 100).
		Згідно платіжного доручення № 27 від 18.02.2020 року, ТОВ "Компанія "Астекс" за подання позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 25 995,00 грн.
		Таким чином, судові витрати, понесені Позивачем за первісним позовом у зв`язку з розглядом справи у суді, покладаються на Відповідача - ДП "Юрковецький спиртовий завод" у пропорційному розмірі 23 091,36 грн (25 995,00 * 88,83%), та підлягають стягненню з останнього на користь ТОВ "Компанія "Астекс".
		Відповідно, судовий збір за розгляд справи в суді у пропорційному розмірі - 2 903,64 грн слід покласти на Позивача за первісним позовом (25 995,00 * 11,17 %).
		Зазначений вище пропорційний розрахунок судових витрат наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 910/10156/17.
		Також, судом розглянуто зустрічну позовну заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року до ТОВ "Компанія "Астекс" та до ДП "Юрковецький спиртовий завод" про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року по справі № 10/189-09.
		Так, зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що ухвалою суду від 21.11.2019 року  було задоволено клопотання Мінекономіки про процесуальне правонаступництво замінивши Міністерство аграрної політики та продовольства України його правонаступником - Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у справі про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод".
		Згідно з балансом (звіт про фінансовий стан) ДП "Юрковецький спиртовий завод" станом на 31.12.2018 загальна сума активів Підприємства станом на 31.12.2018 становить    3 063 000,00 грн.
		Уклавши договір № 05/09 від 05.09.2019, ДП "Юрковецький спиртовий завод" зобов`язувалось оплатити послуги на загальну суму 1 490 000,00 грн з ПДВ, що складає 48,6% балансової вартості активів Боржника. А отже, зазначений договір є значним правочином, який має вчинятись за обов`язковою згодою органу, до сфери управління якого належить ДП "Юрковецький спиртовий завод".
		Станом на день укладання договору № 05/09 від 05.09.2019, органом управління ДП "Юрковецький спиртовий завод" було Міністерство аграрної політики та продовольства України.
		Матеріали справи не містять відповідного рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України про надання згоди на вчинення зазначеного правочину. А тому, дозвіл уповноваженого органу управління ДП "Юрковецький спиртовий завод" на укладення договору № 05/09 від 05.09.2019 отримано не було, чим порушено приписи статті 73-2 ГК України та спеціального законодавства.
		З огляду на вказане, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору просить суд визнати недійсними договір на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 укладеного між ТОВ "Компанія Астекс" та ДП "Юрковецький спиртовий завод".
		Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
		Як підтверджено матеріалами справи, 05.09.2019 року між Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс" (Виконавець) укладено договір № 05/09 на ремонтні роботи, на виконання умов якого Позивачем за первісним позовом на території Відповідача за первісним позовом були виконані ремонтні роботи на загальну суму 1 490 000,00 грн, що підтверджується наданими актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.11.2019 року та рахунком-фактурою № СФ-0000004 від 30.11.2019 року.
		За виконані ремонтні роботи ДП "Юрковецький спиртовий завод" не розрахувалось, в зв`язку з чим, утворилася заборгованість перед ТОВ "Компанія Астекс" за вказаним договором в розмірі 1 490 000,00 грн.
		Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зустрічному позові посилається на недотримання вимог законодавства під час укладання оскаржуваного договору, а саме ДП "Юрковецький спиртовий завод" не отримано згоду органу управління боржника на укладення договору, всупереч положенням ст. 73-2 ГК України та ч. 4-2 ст. 6 ЗУ "Про управління об`єктами державної власності", що на переконання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є підставами для визнання відповідного договору недійсним.
		За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
		Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
		Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		Поряд з цим, як було зазначено вище, необхідність укладення спірного договору була обумовлена тим, що внаслідок укладення договору на ремонтні роботи та їх завершення, відповідно у ДП "Юрковецький спиртовий завод" з`явилася можливість забезпечити подальшу стабільну роботу підприємства та виготовлення готової продукції, що унеможливить зупинку підприємства та в подальшому надасть можливість здійснити погашення існуючої заборгованості по заробітній платі працівників підприємства та сплати заборгованості по податках та зборах до бюджету.
		При цьому, арбітражний керуючий зазначив, що він не заперечував щодо укладення боржником саме спірного договору на ремонтні роботи № 05/09 від 05.09.2019 року.
		Суд звертає увагу на те, що закріплена у ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19 та від 15.01.2020 у справі №910/14150/19.
		Беручи до уваги те, що спірний договір не суперечить положенням ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, містить всі істотні умови правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення сторонами спірного правочину та обставини щодо необхідності та кінцевої мети укладення такого договору боржником, що перебуває в процедурі розпорядження майном, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи у їх сукупності, у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним договору на ремонтні роботи № 05/09 від 05.09.2019 року, що є предметом зустрічного позову, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн, покладаються на позивача за зустрічним позовом.
		Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Первісний позов ТОВ "Компанія "Астекс" б/н від 19.02.2020 року (вх. № 02.1-36/128/20) про стягнення з ДП "Юрковецький спиртовий завод" 1 732 645,46 грн по справі № 10/189-09(902/186/20), в межах справи № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод", задоволити частково.
		2. Стягнути з Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (24040, вул.Леніна, 291, с. Юрківці, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл.; код ЄДРПОУ 05459186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астекс"      (вул. Марії Луганової, 4Б, офіс 5, м. Бровари, Київська обл., 07400; код ЄДРПОУ 39916370)         1 490 000,00 грн - основного боргу, 23 091,36 грн - витрат на сплату судового збору.
		3. В решті вимог за первісним позовом щодо стягнення 26 025,81 грн - пені, 149 000,00 грн - 10 % штрафу, 9 307,39 грн - 3% річних та 2 980,00 грн - інфляційних втрат, відмовити.
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		5. В задоволенні зустрічного позову Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/298 від 30.03.2020 року до ТОВ "Компанія "Астекс" та до ДП "Юрковецький спиртовий завод" про визнання недійсним договору на виконання ремонтних робіт № 05/09 від 05.09.2019 року по справі № 10/189-09(902/186/20), в межах справи № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод", відмовити повністю.
		6. У зв`язку з відсутністю фінансування суду на відправлення вихідної поштової кореспонденції, копію рішення направити сторонам та третім особам на відомі суду адреси електронної пошти, а саме: арбітражному керуючому Бобруку Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1; Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України  - meconomy@me.gov.ua; ТОВ "Компанія "Астекс" - ІНФОРМАЦІЯ_2; ДП "Юрковецький спиртовий завод" - yurk_spirt@ukr.net.
		 
		Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).        
		Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 04 березня 2021 р.
		 
		 
		Суддя                                                         Тісецький С.С.    
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Віддрук. прим.: 1 - до справи.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...