Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/112/14-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2021. Зареєстровано: 05.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 03.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/17126/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 березня 2021 року 
		Київ
		справа №501/112/14-а
		адміністративне провадження №К/9901/17126/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого  - Бучик А.Ю.,
		суддів -  Мороз Л.Л.,  Стеценка С.Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження  касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Гавань» на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2016 року (суддя Семенова О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (колегія суддів: Градовський Ю.М., Кравченка К.В., Лук`янчук О.В.) у справі №501/112/14-а за позовом Малого приватного підприємства «Гавань» до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, Чорноморської міської ради Одеської області про скасування рішення, -     
		ВСТАНОВИВ:
		В квітні 2007 року МПП «Гавань» звернулось до суду із позовом до виконкому Чорноморської міської ради Одеської області та Чорноморської міської ради Одеської області, в якому з врахуванням, змін та доповнень просило визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області №99 від 25.01.2007 «Про знесення самовільних збудованих будівель СКПВС «Бриз» по вул.     Парковій, 11-П в м.     Іллічівську Одеської області та МПП «Гавань» по вул.     Героїв Сталінграду кут вул.     Леніна в м.     Іллічівську Одеської області» в частині зобов`язання директора малого приватного підприємства «Гавань» Гаврик Н.П. у строк до 09.02.2007 за власні кошти провести знесення самочинно збудованої будівлі.
		Постановою Іллічівського міського районного суду Одеської області позов від 07.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017,  задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області від 25.01.2007 №99 «Про знесення самовільних збудованих будівель СКПВС «Бриз» по вул. Парковій, 11-П в м.     Іллічівську Одеської області та МПП «Гавань» по вул.     Героїв Сталінграду кут вул. Леніна в м. Іллічівську Одеської області», в частині зобов`язання директора МПП «Гавань» у строк до 9.02.2007  за власні кошти провести знесення самовільно збудованої будівлі.
		Не погоджуючись з судовими рішеннями,  позивач  подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
		Позивач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що будівництво, здійснене МПП «Гавань»  не містить ознак самочинного будівництва, а виконком не наділений повноваженнями  щодо  зобов`язання знести спірне будівництво.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 відкрито касаційне провадження.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Справу передано до Верховного Суду.
		У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає  задоволенню  з таких підстав.
		Судами встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради №92 від 23.02.1995 за МПП «Гавань» оформлено право тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,35га. в м. Іллічівську, вул. Героїв Сталінграда кут вул. Леніна для будівництва пивбару.
		На підставі вказаного рішення, між Іллічівською міською радою та МПП «Гавань» укладено договір довгострокового користування земельною ділянкою загальною площею 0,035га, згідно плану землекористування строком на 20 років, зареєстрований в книзі запису договорів на право тимчасового користування землею 08.10.1997 № ОД-29-207.
		Інспекцією ДАБК 06.05.1999 наданий дозвіл за №07 директору МПП «Гавань» на виконання будівельних робіт з будівництва пивного бару за вказаною адресою, у відповідності до проектної документації. Строк дії дозволу визначений до 31.12.2001.
		18.10.2006 Інспекцією ДАБК м.Іллічівська виданий припис директору МПП «Гавань» - Гаврик Н.П., в якому запропоновано припинити здійснення усіх будівельних робіт до пред`явлення кошторисної документації. Вказаний припис отримано директором 21.10.2006.
		Не погоджуючись із змістом прийнятого припису, директор МПП «Гавань» оскаржила його в судовому порядку та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 у справі № 2-а-9426/08/1570 у задоволенні вимог про скасування припису та протоколу про правопорушення відмовлено.
		22.01.2007 інспекцією ДАБК м.     Іллічівська виданий припис директору МПП «Гавань» - Гаврик Н.П., в якому запропоновано негайно припинити проведення усіх будівельних робіт до отримання дозволу на проведення будівельних робіт, та надати кошторисну документацію. Вказаний припис було надіслано на адресу керівника позивача 23.02.2007.
		Рішенням Господарського суду Одеської області у справі  № 32/67-07-2268 від 10.05.2007, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 та ухвалою Вищого господарського суду України  від 28.11.2007, розірвано договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди загальною площею 0,035га, укладений між Іллічівською міською радою та МПП «Гавань» від 08.10.1997 та зобов`язано МПП «Гавань» знести самовільно збудовану будівлю пивного бару у м. Іллічівську вул. Г. Сталінграду кут вул. Леніна за власний рахунок.
		З урахування виявлених правопорушень у сфері містобудування та відсутності відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, виконавчим комітетом Іллічівської міської ради 25.01.2007 прийнято рішення за №99 «Про знесення самовільно збутових будівель СКПВС «Бриз» по вул.Парковій,11-П в м.Іллічівську та МПП «Гавань» по вул.Г. Сталінграду кут вул.Леніна в м.Іллічівську», яким вирішено: директору МПП «Гавань» Гаврик Н.П. у строк до 09.02.2007 за власні кошти провести знесення самовільно збудованих будівель.
		Вважаючи вказане рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд,  виходив з того, що виконавчий комітет Іллічівської міської ради обґрунтовано прийняв рішення про наявність підстав для знесення самовільно збудованих будівель, однак безпідставно зобов`язав безпосередньо директора МПП «Гавань» Гаврик Н.В. за власний рахунок провести роботи щодо знесення спірних споруд.
		Дослідивши в межах касаційної скарги спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140). 
		Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними (п. 2 рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 ).
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		За змістом підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
		Згідно ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» №2780-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до компетенції  виконавчих   органів   сільських,   селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, забезпечення в  установленому  законом   порядку   державного контролю за дотриманням законодавства,  затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення  у  випадках,  передбачених  законом,  будівництва,  яке проводиться з порушенням містобудівної  документації  та  проектів окремих  об`єктів,  а  також  може  заподіяти  шкоду навколишньому природному середовищу.
		Відтак, ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані іншими нормативними актами, що регулювали відносини в сфері будівництва станом на момент винесення оскаржуваного рішення не передбачено повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування ухвалювати рішення стосовно знесення самочинного будівництва.
		Водночас частиною першою статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
		Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі виявлення ознак самочинного будівництва орган місцевого самоврядування  може звернутися з відповідним позовом про примусове знесення такого будівництва.
		Саме в межах розгляду  справи про знесення будівництва судам необхідно надати оцінку наявності хоча б однієї  з ознак, перелічених в ч. 1 ст. 376 ЦК України, та визначити статус будівлі МПП «Гавань» по вул. Г. Сталінграду кут вул. Леніна в м. Іллічівську самочинним будівництвом.
		Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення виконкому Іллічівської міської ради від 25.01.2007 №99 прийнято поза межами наданих повноважень, а тому підлягає скасуванню.  Однак колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення винесене щодо двох юридичних осіб, зокрема і СКПВС «Бриз», який не є позивачем в цій справі, а відтак рішення підлягає скасуванню лише в частині, що стосується МПП «Гавань».
		Відповідно до частин першої статті 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Отже, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
		Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Гавань» задовольнити.
		Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		Позов задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Іллічівської міської ради Одеської області від 25.01.2007 №99 «Про знесення самовільних збудованих будівель СКПВС «Бриз» по вул. Парковій, 11-П в м. Іллічівську Одеської області та МПП «Гавань» по вул. Героїв Сталінграду кут вул. Леніна в м. Іллічівську Одеської області» в частині стосовно зобов"язання знести самовільно збудованої будівлі МПП «Гавань» по вул. Героїв Сталінграду кут вул. Леніна в м. Іллічівську Одеської області.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                      А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                Л.Л. Мороз
		 
		 С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...