Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/12879/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 23.02.2021
Номер судового провадження: 51-2402км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		23 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 752/12879/15-к
		провадження № 51-2402 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисника ОСОБА_6 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження закасаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 17лютого 2020 року стосовно 
		 
		 ОСОБА_7 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 уродженця м. Ірпінь Київської області, який
		мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини 
		Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 17лютого 2020року, ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні зач.2ст.345КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину. 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 27 травня 2015 року приблизно 18.30, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно заподіяв легких тілесних ушкоджень працівнику міліції ОСОБА_8 у зв`язку з виконанням останнім службових обов`язків.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано погодився з рішенням суду першої інстанції про недоведеність винуватості та виправдання ОСОБА_7 , оскільки матеріали провадження на підтвердження винуватості обвинуваченого містять достатньо доказів, які, на думку прокурора, не були належним чином досліджені та оцінені. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції викладених в апеляційній скарзі доводів прокурора щодо безпідставного виправдання  ОСОБА_7  за ч. 2 ст. 345 КК України не перевірив і не спростував, свого рішення належним чином не мотивував, що призвело до постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення, в яких він просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення стосовно ОСОБА_7  без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор не підтримав подану касаційну скаргу.
		Захисник заперечив проти касаційної скарги, водночас просив урахувати, що ОСОБА_7 на час касаційного провадження помер.
		Мотиви Суду
		 
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		Частиною 2 ст. 419 КПК України визначено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		 
		Прокурор у поданій касаційній скарзі зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, не навівши достатніх аргументів, безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 345 КК України. 
		 
		Проте Суд із такими доводами не погоджується з огляду на таке.
		 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		 
		За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		 
		Положенням ст. 17 КПК Українивизначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		 
		 Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме  винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_7 за ч.2 ст. 345 КК України, врахував показання: 
		 
		- потерпілого ОСОБА_8 , який по суті підтвердив свідчення обвинуваченого про те, що потерпілий був без форменого одягу, посвідчення не пред`являв, обвинувачений не знав, що останній був працівником міліції, ніяких ухвал про проведення обшуку йому не зачитували, умисно тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, а лише сприйняв це як напад і захищав житло. При цьому потерпілий ОСОБА_8 звертався до суду із заявою про відмову від обвинувачення й закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого злочину; 
		 
		- свідка ОСОБА_9 про те, що вона була очевидцем того, як невідомі особи без форменого одягу намагалися проникнути на подвір`я сусідів, ламали хвіртку, на запитання: «Що діється і хто вони?», відповіли, що їй не треба це знати, особи не були схожі на працівників міліції;
		 
		- свідка ОСОБА_10 про те, що невідомі люди, які не були в міліцейській формі, ламали хвіртку і намагалися потрапити на територію домогосподарства обвинуваченого, ударів останній не наносив;
		 
		- свідка ОСОБА_11 про те, що невідомі у цивільному одязі, без будь яких пояснень намагалися ламати замок у хвіртці, батько  обвинувачений ударів не наносив.
		 
		Суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 85, 86, 94 КПК України зробив ґрунтовний аналіз доказів та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_7 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов`язків.
		 
		Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції належним чином умотивував свої висновки та ухвалив вирок, який відповідає вимогам статей370, 373 КПК України.
		 
		Суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України, переглянув вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора, доводи якої є аналогічними доводам його касаційної скарги, перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них достатньо переконливі відповіді, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх необґрунтованими. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		 
		При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
		 
		Та обставина, що на час касаційного провадження ОСОБА_7 помер, не перешкодила суду касаційної інстанції перевірити доводи касаційної скарги прокурора та проаналізувати ухвалені в даному кримінальному провадженні судові рішення.
		 
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказував прокурор у скарзі, Судом не встановлено.
		 
		Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд 
		постановив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 17лютого 2020 року стосовно ОСОБА_7  без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...