Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3278/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2021. Зареєстровано: 05.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2021.
Дата набрання законної сили: 26.03.2021
Номер судового провадження: 35/201/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 35/201/20
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		02.03.2021 Справа № 908/3278/20
		м.Запоріжжя Запорізької області 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., 
		за участю секретаря судового засідання Соколова А.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, б.6, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945)
		до відповідача Публічного акціонерного товариства Запорізький завод Перетворювач (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, б. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 5755571)
		про стягнення коштів
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача: Літовченко Г.В., довіреність б/н від 21.12.2020.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		17.12.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Запорізький завод Перетворювач про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 19 790,32 грн, пені у сумі 822,15 грн.
		17.12.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3278/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
		Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3278/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
		14.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
		Ухвалою суду від 15.01.2021 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Запорізький завод Перетворювач про розгляд справи №908/3278/20 у судовому засіданні з викликом сторін. Призначено справу №908/3278/20 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 09.02.2021 об 11 год. 15 хв.
		У зв`язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 09.02.2021 не відбулось. 
		Сторонам у справі направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання.
		Ухвалою суду від 16.02.2021 судове засідання призначено на 17.02.2021.
		В судовому засіданні 17.02.2021 оголошено перерву до 02.03.2021.
		В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди державного нерухомого майна, що не увійшло при корпоратизації ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» №3449 від 30.11.2015, у зв`язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати за період з березень-квітень 2020 року у сумі 19 790,32 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню у сумі 822,15 грн. 
		14.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 №211 було введено заборону роботи закладів громадського харчування, а орендоване майно відповідно до умов договору оренди відповідач мав використовувати лише як заклад громадського харчування - їдальню, то з 17.03.2020 відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості використовувати орендоване майно за призначенням.
		Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення суми орендної плати за період з 01.03.2020 по 01.05.2020, тоді як в цей період відповідач користувався майном лише 16 днів (неповний календарний місяць) з 01.03.2020 по 17.03.2020, отже відповідно і сплачувати орендну плату повен був за 16 днів березня, оскільки відповідно до п. 3.4. договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідний місяць пропорційно дням користування. Отже за користування майном в березні відповідач в строк до 15.04.2020 повинен був перерахувати до бюджету 5 600,74 грн.
		Однак, у відповідності до п. 3.10 договору, зобов`язання відповідача щодо сплати орендної плати по договору було забезпечено завдатком у розмірі 6 535,72 грн, сплаченим відповідачем 14.01.2016, та який повинен бути у відповідності до зазначеного пункту договору зараховано в рахунок орендної пати за останній місяць оренди, тобто березень 2020р. Позивач визнає наявність завдатку в розмірі 6 535,72 грн, проте зараховує його, відповідно розрахунку, в погашення заборгованості за травень 2020 - місяць коли відповідач фактично був позбавлений можливості користуватись орендованим майном, та від сплати за який повинен бути звільнений.
		Крім того, відповідно до розрахунку позивача, станом на 11.03.2020 відповідач мав переплату у сумі 64,42 грн. Таким чином, зважаючи на те, що відповідач повинен бути звільнений від сплати орендної плати за період з 17.03.2020, а за 16 днів березня сума орендної плати погашається завдатком, то починаючи з 15.04.2020 (дата коли відповідач повинен був сплатити орендну плату за березень) та до теперішнього дня відповідач не лише не має заборгованості з орендної плати, а й має надмірно сплачену суму орендної плати (переплату), у сумі 999,40 грн. 
		Також відповідач зазначає, що відповідач до підписання договору про зміну орендної вартості майна не знав нову переоцінену вартість орендованого майна та не отримував ані рецензії на звіт з незалежної оцінки ані повідомлення про те, що така рецензія надана. Більш того, сам договір про зміни № 3 від 04.04.2019 до договору оренди, яким визначена збільшена вартість орендованого майна позивачем було направлено відповідачу лише 09.04.2019 та відповідно відповідач отримав його лише 15.04.2019, що підтверджується вхідним штампом на супровідному листі Позивача № 11/1-13-01646, при цьому відповідно до супровідного листа про направлення договору про зміни № 3 рецензія на звіт з незалежної оцінки Відповідачу не надавалась.
		До 15.04.2019 відповідач навіть не знав нову переоцінену та погоджену вартість майна, та відповідно фізично не міг робити жодних перерахунків та тим паче не міг сплатити збільшену суму орендної плати 16.03.2019 (дата, з якої позивач нараховує пеню).
		09.02.2021 від відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому зазначає, зокрема, що крім того, 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року 3№1071-IX "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на пері од здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобіган ня поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (далі - Закон).
		Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Зако ну пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона-вірусної хвороби (СОVID-19)" доповнено підпунктам 6 такого змісту:
		« 6) суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державно го або комунального майна.".
		Отже, зважаючи на те, що діяльність відповідача з моменту встановлення карантину (17.03.2020) та до моменту припинення орендних відносин була заборонена, в сулу вищеза значених приписів чинного законодавства, вимоги щодо стягнення орендної плати є непра вомірними і на думку Відповідача задоволенню не підлягають.
		В судому засіданні 02.03.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
		Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно  апаратного комплексу Акорд.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		30.11.2015 між РВ ФДМУ по Запорізькій області  орендодавець та ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» - орендар укладено договір №3449 оренди державного майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, б. 9, а саме: - нежитлові приміщення з №30 по №36 включно, з №38 по №40 включно, з №42 по №53 включно, з №55 по № 59 включно, площею 640,8 кв.м. першого поверху триповерхової будівлі їдальні (літ. А-3), інвентарний номер 7, реєстровий номер 05755571.4.АААДЕВ056; - індивідуально визначене майно 9згідно переліку).
		Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 1.2. договору).
		Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку  жовтень 2015 року 6 535,72 грн.
		Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).
		Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті ФДМУ (п. 3.3. договору).
		Договором про зміни 3 сторони виклали п. 3.1. договору в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика розрахунку).
		Розмір орендної плати за перший після перерахунку місяць оренди  листопад 2018 року становить без ПДВ - 10274,16 грн та діє з 29.1 1.2018 (Додаток 1 до Договору про зміни № 3 до Договору оренди).
		Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.11.2015 по 28.11.2018 включно.
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються договором про зміни, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (п. 10.4.).
		Договором про зміни 32 продовжено строк дії договору до 27.11.2021 включно. 
		13.05.2020 сторонами укладено договір про розірвання №12/1-57/3449 договору оренди від 30.11.2015 №3449.
		13.05.2020 сторони підписано та скріплено печатками акт приймання-передавання орендованого майна.
		26.06.2020 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №11/1-34-02530 про сплату заборгованості з орендної плати за період березень-квітень 2020 року в сумі 19 790,32 грн та пені в сумі 822,15 грн. 
		Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати орендних платежів стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
		Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. 
		Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
		Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
		Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
		В той же час, відповідно до частини 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на усій території України було установлено карантин з 12 березня до 24 квітня 2020 року. Після 24.04.2020 строк карантину неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
		Вказаною постановою зі змінами від 17.03.2020 було заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
		В подальшому, подовжуючи строки карантину відповідно подовжувалися і строки, на які було заборонено здійснення певних видів діяльності, у тому числі і роботу закладів громадського харчування.
		Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30 березня 2020 року N 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11 березня 2020 року N 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".
		Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Держави України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року N 553-ІХ, який набрав чинності ( пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів Укр. метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".
		Отже, оскільки Постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 N 211 було введено заборону роботи закладів громадського харчування, а орендоване майно відповідно до умов договору оренди відповідач мав використовувати лише як заклад громадського харчування - їдальню, 17.03.2020 відповідачем було видано наказ №21 «Про заходи запобігання розповсюдження захворювання на коронавірус СОVID-19в зв`язку з запровадженням карантину», пунктом 2 якого наказано призупинити роботу цеху харчування (їдальні), приміщення їдальні зачинити. Тобто з 17.03.2020 відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості використовувати орендоване майно за призначенням.
		Листом №35/19 від 27.04.2020 відповідач проінформував позивача про те, що ним повністю зупинено роботу цеху харчування (їдальні) в наслідок позбавлення можливості користуватись об`єктом оренди, в якому також просив звільнити від плати за користування нерухомим майном (орендної плати).
		28.04.2020 відповідач повторно листом вих. № 35/20 проінформував позивача про зупинення роботи їдальні, та в`язку з неможливістю використовувати об`єкт оренди попросив достроково розірвати договір оренди та направив Позивачу додаткову угоду про розірвання договору та акти приймання-передачі орендованого майна.
		Листом №11/1-30-02051 від 18.05.2020 позивачем надано відповідь відповідачеві на лист №35/19 від 27.04.2020 в якій зазначено, зокрема, наступне: «Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2», зі змінами в Україні введено карантин.
		Зазначеною постановою встановлюється, що наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостою статті 762 Цивільного кодексу України.
		Частина шоста статті 762 Цивільного кодексу України передбачає, звільнення наймача від плати за весь, час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Відповідно до листа Фонду державного майна України від 07.04.2020 № 10-16-6964, для розгляду та прийняття рішення щодо застосування цієї статті Цивільного кодексу. України орендодавцям державного майна необхідно мати докази того, що наймач не використовує майно за призначенням, крім випадків коли постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 введено пряму заборону на використання певних об`єктів оренди.»…
		10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року 3№1071-IX "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на пері од здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобіган ня поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (далі - Закон).
		Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Зако ну пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона-вірусної хвороби (СОVID-19)" доповнено підпунктам 6 такого змісту:
		« 6) суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державно го або комунального майна.".
		Таким чином, з викладеного вбачається, що з 17.03.2020 діяльність відповідача з надання послуг їдальні була заборонена, робота їдальні відповідачем призупинена, про що відповідач повідомив позивача, відтак підстави для нарахування орендної плати за період з 17.03.2020 по 13.05.2020 відсутні.
		Що стосується нарахування орендної плати за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 3.4. договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідний місяць пропорційно дням користування.
		Розмір орендної плати за 31 день березня 2020 року (повний календарний місяць) становить, як визначає позивач, 10 851,44 грн. Зважаючи на те, що відповідач фактично мав можливість користуватися орендованим майном лише до 17.03.2020 (16 календарних днів), то розмір оплати за 16 днів березня 2020 розраховується, відповідно до п. 3.4 договору, пропорційно до кількості днів користування, а саме:
		10 851,44 грн. (розмір орендної плати за повний місяць березень) / 31 (число календарних днів в березні) * 16 днів фактичного користування майном = 5 600,74 грн. (сума орендної плати за 16 днів березня).
		Отже за користування майном в березні Відповідач в строк до 15.04.2020 повинен був перерахувати до бюджету 5 600,74 грн.
		Однак, у відповідності до п. 3.10 договору, зобов`язання відповідача щодо сплати орендної плати по договору було забезпечено завдатком у розмірі 6 535,72 грн, та який повинен бути у відповідності до зазначеного пункту договору зараховано в рахунок орендної пати за останній місяць оренди, тобто березень 2020.
		За викладених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати.
		Враховуючи, що судом відмовлено в задоволення вимог про стягнення орендної плати, відтак похідні вимоги про стягнення пені за порушення строків внесення орендної плати також задоволенню не підлягають. 
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, спростовуються вищевикладеними приписами чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
		 
		 
		Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		Судові витрати покласти на позивача.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 05 березня 2021 року.
		 
		 
		СуддяО.А. Топчій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...