Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 236/1016/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2021.
Дата набрання законної сили: 25.02.2021
Номер судового провадження: 61-17150ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		25 лютого 2021 року
		м. Київ
		справа № 236/1016/19-ц
		провадження № 61-17150ск20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє Лисаченко Дмитро Михайлович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
		ВСТАНОВИВ:
		17 листопада 2020 року подана касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє Лисаченко Д. М., на рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року, повний текст якої складено 7 жовтня 2020 року. 
		Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2020 року поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» строк на касаційне оскарження судових рішень; касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
		5 лютого 2021 року до суду касаційної інстанції від Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє Лисаченко Д. М., надійшла виправлена касаційна скарга.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу 
		(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		Касаційна скарга подана на судові рішення, ухвалені у малозначній справі.
		У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги постанову Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі № 236/396/18. 
		Зазначені доводи заявника є істотними та підлягають перевірці за матеріалами справи, оскільки свідчать про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. 
		Доводи касаційної скарги свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції.
		Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
		Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
		Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
		Підставою касаційного оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 264/925/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 225/5072/17, від 7 лютого 2020 року у справі № 236/396/18, у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 11 травня 2016 року у справі № 6-383цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-365цс16, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, від 31 травня 2017 року у справі 
		№ 2-2163цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
		Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. 
		Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
		Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваних судових рішень,касаційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
		Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами. 
		Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
		Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року позов задоволено частково. 
		Стягнено з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 24 887,11 грн у відшкодування заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та одноразової грошової вихідної допомоги.
		Стягнено з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 53 997,77 грн.
		Стягнено з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 344 грн. 
		У іншій частині позову відмовлено.
		Стягнено з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 832,28 грн. 
		Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року - без змін. 
		Перелік справ, у яких суди допускають негайне виконання судових рішень, визначений статтею 430 ЦПК України і включає справи про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
		За таких обставин касаційний суд не вбачає правових підстав для зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах платежу за один місяць. 
		У іншій частині касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника, оскільки Акціонерним товариством «Українська залізниця» не надано доказів відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року.
		Касаційний суд не вбачає правових підстав для зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, оскільки вказане судове рішення, яким залишено без змін рішення суду першої інстанції, примусовому виконанню не підлягає, тому підстав для зупинення виконання постанови немає. 
		Крім того, заявником не обґрунтовано та не наведено правових підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.
		Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє Лисаченко Дмитро Михайлович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року.  
		Витребувати з Печерського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 236/1016/19-ц за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. 
		Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
		Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє Лисаченко Дмитро Михайлович, про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                                        С. О. Карпенко 
		В. М. Ігнатенко 
		В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...