Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 468/477/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2021.
Дата набрання законної сили: 17.02.2021
Номер судового провадження: 61-22780ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 468/477/18
		провадження № 61-22780св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
		Яремка В. В. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служба автомобільних доріг у Миколаївській області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2019 року у складі судді Янчука С. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Миколаївський облавтодор») та Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про відшкодування шкоди.
		На обґрунтування позову посилався на таке. 16 травня 2016 року він на власному автомобілі «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у Баштанському районі Миколаївської області на трасі Н-11 Дніпропетровськ -Миколаїв 282 км + 944 м став учасником дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) з автомобілем ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Того ж дня інспектор поліції Баштанського ВП ГУНП у Миколаївській області щодо нього склав протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 року провадження у справі щодо нього за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що причиною зазначеної ДТП було неналежне дорожнє покриття на місці цієї пригоди. У результаті цієї ДТП його автомобіль отримав пошкодження, вартість яких згідно з висновком експерта дорівнює вартості автомобіля на момент пригоди та складає 88 339 грн. На його думку, йому як власнику пошкодженого транспортного засобу у результаті ДТП завдано матеріальну шкоду у розмірі 88 339 грн. Також він поніс витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 200 грн. 
		30 липня 2018 року позивач подав уточнений позов, у якому просив стягнути солідарно з ДП «Миколаївський облавтодор» та Служби автомобільних доріг у Миколаївській області 88 339 грн на відшкодування завданої шкоди та 1 200 грн - витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.
		Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 88 339 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 1 200 грн на відшкодування витрат на експертне дослідження автомобіля. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що причиною ДТП, яка відбулася 16 травня 2016 року на автодорозі Н-11 Дніпропетровськ - Миколаїв, 282 км + 944 м, між автомобілем «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , було незадовільне дорожнє покриття на зазначеній ділянці дороги, а саме наявність ямковості, що виникло внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг Службою автомобільних доріг у Миколаївській області. Суд першої інстанції зазначив, що Служба автомобільних доріг у Миколаївській області є підприємством, на яке державою покладено обов`язок з утримання у належному стані та ремонту автомобільних доріг у Миколаївській області, у тому числі і автодороги Дніпропетровськ - Миколаїв. Тому саме вона несе відповідальність перед учасниками ДТП за шкоду, завдану користувачам автодоріг внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг, а не ДП «Миколаївський облавтодор».
		Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено шляхомдоповнення його таким змістом: «Зобов`язано ОСОБА_1 після відшкодування йому збитків Службою автомобільних доріг у Миколаївській області передати автомобіль «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1 , Службі автомобільних доріг у Миколаївській області». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів правильно встановив, що внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги загальнодержавного значення позивачу завдано майнову шкоду та дійшов обґрунтованого висновку про наявність складу цивільно-правового правопорушення у бездіяльності Служби автомобільних доріг у Миколаївській області. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційний суд зазначив, що оскільки вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля перевищує його ринкову вартість, то відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» є підстави для покладання на позивача обов`язку з передачі пошкодженого автомобіля відповідачу після відшкодування ним шкоди позивачу.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
		У грудні 2019 року Служба автомобільних доріг у Миколаївській області звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що існує різна судова практика щодо визначення відповідальної особи за відшкодування шкоди, завданої ДТП, пов`язаної з незадовільним станом дорожнього покриття. Зокрема Верховним Судом у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 686/8458/17 (провадження № 61-4813св18), від 02 вересня 2019 року у справі № 369/4095/16 (провадження № 61-27894св18), від 22 липня 2019 року у справі № 137/1428/16 (провадження № 61-29121св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 0508/1310/2012 (провадження № 5632св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 465/1181/13 (провадження № 61-22158св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 711/1803/17 (провадження № 61-24923св18) зазначено, що за наявності укладеного підрядного договору, відповідно до умов якого автомобільні дороги передаються регіональними Службами автомобільних доріг, які є балансоутримувачами цих доріг, в експлуатаційне утримання підрядній організації, підрядна організація бере на себе зобов`язання забезпечувати безпеку руху на вказаних дорогах та несе повну майнову відповідальність за завдану власнику транспортного засобу ДТП шкоду, пов`язану із незадовільним станом дорожнього покриття. Водночас Верховний Суд у постановах від 20 грудня 2018 року у справі № 185/8229/16, від 08 травня 2018 року у справі № 554/13464/15, від 03 квітня 2019 року у справі № 748/60/17 визначив відповідальною особою за відшкодування шкоди, завданої ДТП, пов`язаною з незадовільним станом дорожнього покриття, регіональні Служби автомобільних доріг, оскільки вони є балансоутримувачами цих доріг та зобов`язані організовувати їх ремонт та утримання. Зазначає, що 18 лютого 2016 року між Службою автомобільних доріг у Миколаївській області та ДП «Миколаївський облавтодор» укладений договір, відповідно до пункту 1.4 якого саме підрядник взяв на себе зобов`язання із забезпечення безпеки руху на прийнятих ним в експлуатаційне утримання автомобільних дорогах та повну майнову відповідальність за компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо ДТП сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Тому ДП «Миколаївський облавтодор» відповідно до умов зазначеного договору зобов`язане виявляти пошкодження дорожнього полотна, огороджувати виявлені пошкодження та повідомляти про це Службу автомобільних доріг. Проте жодного повідомлення щодо виявлення пошкоджень на відрізку автомобільної дороги, на якій сталася ДТП, ДП «Миколаївський облавтодор» Службу автомобільних доріг не повідомляло. З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що Служба автомобільних доріг у Миколаївській області, а не ДП «Миколаївський облавтодор» має нести відповідальність та відшкодувати шкоду, завдану ДТП, яка пов`язана з неналежним утриманням автомобільних доріг. Кошторис Служби автомобільних доріг не містить статті видатків на компенсацію учасникам дорожнього руху збитків, завданих внаслідок ДТП. Заявник не отримував відзив від підрядника, а суд першої інстанції у рішенні помилково послався на докази у справі, які не направлялися учасникам справи.  
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
		Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року справу призначено до розгляду.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у грудні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником автомобіля «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1 .
		16 травня 2016 року близько о 04:30 год ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_3 , на автодорозі Н-11 Дніпропетровськ - Миколаїв, 282 км + 944 м, передньою частиною автомобіля заїхав у яму на проїзній частині дороги, внаслідок чого автомобіль виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 року провадження у справі щодо позивача за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та ДТП, оскільки ДТП сталася з причин, незалежних від останнього (неналежне дорожнє покриття). Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року виправлено помилку у постанові від 07 червня 2016 року у частині правильного зазначення номерного знаку автомобіля «Форд Транзит» - НОМЕР_1 .
		Вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу як власнику автомобіля «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_3 , у розмірі 88 339 грн підтверджена висновком експерта від 13 серпня 2016 року № 5708.
		18 лютого 2016 року між Службою автомобільних доріг у Миколаївській області та ДП «Миколаївський облавтодор» укладений договір підряду № 1-Б, згідно з яким строк дії договору встановлено до 31 грудня 2016 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 2 від 07 червня 2016 року (т. 1, а. с. 76-83, 191-195).
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (див. постанову Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17).
		Згідно з частиною третьою статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (у редакції, чинній на час настання ДТП), учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
		Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги» (у редакції, чинній на час ДТП) державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України (правонаступником якої відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є Державне агентство автомобільних доріг України), що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» (у редакції, чинній на час ДТП) органом управління є орган, призначений для управління автомобільними дорогами (вулицями), забезпечення їх функціонування, розвитку та фінансування.
		Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державне агентство автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, який має свої органи управління на місцях.
		Відповідно до організаційної структури Державного агентства автомобільних доріг України органом управління автомобільними дорогами у Миколаївській області є Служба автомобільних доріг у Миколаївській області.
		Пунктом 1.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Миколаївській області (далі - Положення) передбачено, що така є державною організацією, яка належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України.
		Відповідно до пункту 2.1 Положення метою діяльності служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд.
		Положеннями статей 11, 13 Закону України «Про автомобільні дороги» (у редакції, чинній на час настання ДТП), визначено основні обов`язки та відповідальність цього органу за стан автомобільних доріг, якість робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг.
		Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
		Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18.
		У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням підрядника. 
		Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника. 
		Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодовувати її повинен замовник.    
		Відповідно до пункту 1.2 договору підряду від 18 лютого 2016 року № 1-Б (у редакції до внесення змін) склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються завданнями та/або листами замовника на виконання робіт.
		Підрядник приймає від замовника на експлуатаційне утримання автомобільні дороги загального користування державного значення і дорожні споруди на них згідно з додатком № 1 і несе матеріальну відповідальність за їх збереження і утримання в належному стані в межах фінансування (пункт 1.3).
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 14 вересня 2020 року у справі № 127/18036/15-ц зазначив, що відповідно до закону у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами; при розгляді зазначеної категорії спорів підлягає з`ясуванню, чи було заподіяно таку шкоду внаслідок самостійних дій підрядника, або внаслідок виконання ним зобов`язань за договором, укладеним із відповідною Службою автомобільних доріг.
		Судами попередніх інстанцій не встановлено, що Служба автомобільних доріг у Миколаївській області замовляла ямковий ремонт на 282 км + 944 м автодороги Н-11 Дніпропетровськ - Миколаїв, на якій сталася ДТП. 
		Тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що саме Служба автомобільних доріг у Миколаївській області має нести відповідальність за шкоду, спричинену ДТП. 
		Посилання заявника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 686/8458/17 (провадження № 61-4813св18), від 02 вересня 2019 року у справі № 369/4095/16 (провадження 
		№ 61-27894св18), від 22 липня 2019 року у справі № 137/1428/16 (провадження № 61-29121св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 0508/1310/2012 (провадження № 5632св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 465/1181/13 (провадження № 61-22158св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 711/1803/17 (провадження № 61-24923св18), у яких зазначено, що за наявності укладеного підрядного договору, відшкодування шкоди, завданої у звязку з незадовільним станом дорожнього покриття, покладається на підрядника, суд не бере до уваги, оскільки у зазначених справах суди встановили, що саме дії чи бездіяльність підрядника, які полягали у виконанні чи неналежному виконанні ним зобов`язань за договором підряду, призвели до неналежного утримання автомобільних доріг, що призвело до ДПТ. Водночас у цій справі суди не встановили неналежного виконання ДП «Миколаївський облавтодор» договору підряду та правильно зазначили, що саме Служба автомобільних доріг у Миколаївській області є відповідальною особою, оскільки вона не замовляла ямковий ремонт на 282 км + 944 м автодороги Н-11 Дніпропетровськ - Миколаїв.
		З урахуванням наведеного Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Саме Служба автомобільних доріг у Миколаївській області як замовник несе ризики пов`язані з вибором підрядника та визначенням завдань на виконання робіт.
		Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановили обставини справи, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
		Посилання у касаційній скарзі на те, що кошторисом заявника не передбачено витрат на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, пов`язаної із неналежним експлуатаційним утриманням доріг, суд не бере до уваги, оскільки за чинним законодавством саме на Службу автомобільних доріг покладено обов`язок з відшкодування збитків, а відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення юридичної особи від цивільно-правової відповідальності.  
		Доводи касаційної скарги про те, що заявник не отримував всіх наявних у матеріалах справи документів, не є підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки заявник відповідно до статті 43 ЦПК України міг реалізувати своє процесуальне право та ознайомитися з матеріалами справи, зробити з них витяги та копії необхідних документів.  
		Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають та зводяться до власного тлумачення заявником норм матеріального права, незгоди із висновками судів та переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Миколаївській області залишити без задоволення.
		Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 09 вересня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                 О. В. Ступак
		 
		Судді:                                                                                                             І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                   А. С. Олійник
		 
		                                                                                                                   С. О. Погрібний
		 
		                                                                                                                        В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...