Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 158/2206/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2021. Зареєстровано: 07.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/0158/40/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030100000512

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 158/2206/20
		Провадження № 1-кп/0158/40/21 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 березня 2021 року м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області
		в складі головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		законного представника  ОСОБА_6 
		представника ССД Ківерцівської РДА  ОСОБА_7 
		представника ювенальної превенції  ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12020030100000512 від 14.07.2020 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка, Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 11 класу Тутовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, не одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		24.11.2020 року Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
		23.12.2020р. Сарненським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, вирок не набрав законної сили,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_5 13 липня 2020 року, близько 23:00 години, перебуваючи у АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер вчинених дій, скориставшись відсутністю поряд людей, шляхом вільного доступу, таємно вчинив крадіжку велосипеда синього кольору, типу дамка, марки «Sprick», який знаходився на подвір`ї вказаного вище житлового будинку, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 500 від 31.07.2020р., матеріальних збитків на суму 2876 гривень 67 коп.
		Крім того 14 липня 2020 року близько 02:00 години, ОСОБА_5 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , шляхом подолання металевого паркану, проник на огороджену територію вказаного домоволодіння. Після цього, відчинивши ворота, зачинені з внутрішньої сторони, керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, проник у салон автомобіля марки «Renault» моделі «Twingo» д.н.з. « НОМЕР_1 », 2012 року випуску, дверці якого були незачинені. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 сів на водійське сидіння вищевказаного автомобіля, а в подальшому, за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання, запустивши двигун вищевказаного транспортного засобу, який згідно нотаріально завіреного доручення, перебуває у користуванні ОСОБА_10 , при цьому не маючи дозволу у користувача даного транспортного засобу на вчинення вказаних дій та права керування транспортними засобами, виїхав з території зазначеного домоволодіння та поїхав в напрямку м. Луцьк, чим незаконно заволодів даним автомобілем, вартість якого, згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 72 від 20.08.2020р., становить 148281 гривень 35 коп., чим заподіяв ОСОБА_10 майнової шкоди на вищевказану суму.
		Окрім того, 14 липня 2020 року близько 02 години, ОСОБА_5 , перебуваючи у с. Дерно Ківерцівського району Волинської області поблизу житлового будинку АДРЕСА_3 , знаходячись в автомобілі марки «Renault» моделі «Twingo» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, яким він незаконно заволодів, виявивши в салоні жіночу сумку, реалізовуючи раптово виниклий умисел, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, умисно, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер вчинених дій, повторно, таємно викрав з неї належні ОСОБА_11 , грошові кошти на загальну суму 260 грн., котрі в подальшому використав для заправки вказаного вище автомобіля пальним.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, за обставинами викладеними в обвинувальному акті. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить судово не карати.
		Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим, ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його винуватість в повному об`ємі стверджується показаннями потерпілих та іншими письмовими доказами дослідженими судом.
		Так, в судовому засіданні 17.02.2021р. потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що прокинувшись вранці 14 липня 2020р. побачив, що з двору пропав його автомобіль марки «Renault» моделі «Twingo», після чого він звернувся до поліції. Даний автомобіль постійно зберігається на території його подвір`я, яка є огородженою та ворота закриваються на спеціальні металеві засови. Згодом автомобіль було знайдено та повернуто йому. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, на суворій міри покарання не наполягає.
		Потерпіла ОСОБА_11 показала суду, що у викраденому автомобілі «Renault» моделі «Twingo» 14.07.2020р. на передньому пасажирському сидінні знаходилась її сумка, у якій знаходились грошові кошти в загальній сумі 260,00 грн. різними купюрами, які було викрадено. На даний час збитки їй відшкодовано в повному об`ємі, претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 немає. На суворій міри покарання не наполягає, просить не позбавляти волі останнього.
		Потерпілий ОСОБА_9 показав суду, що 13.07.2020р. йому зателефонувала його дружина та повідомила, що з їхнього двору пропав велосипед, який був в технічно справному стані, після чого він звернувся до поліції. Згодом велосипед було повернуто йому. Претензій до обвинуваченого немає, на суворій міри покарання не наполягає.
		Сторона обвинувачення визнала недоцільним допитувати свідків у даному кримінальному провадженні у зв`язку із повним визнанням вини обвинуваченим, про що не заперечили інші учасники судового провадження.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 стверджується письмовими доказами дослідженими судом:
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (а.с. 103-104);
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.07.2020р. з якою звернувся в правоохоронні органи потерпілий ОСОБА_10 (а.с. 105-107);
		- протоколом огляду місця події від 14.07.2020р., на проведення якого була надана добровільна згода власника, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_10 , звідки 14.07.2020р. було скоєно викрадення транспортного засобу марки «Renault» моделі «Twingo» д.н.з. « НОМЕР_1 », 2012 року випуску, (а.с. 108-111);
		- розпискою про отримання потерпілим ОСОБА_10 викраденого майна  транспортного засобу марки «Renault» моделі «Twingo» д.н.з. « НОМЕР_1 » на відповідальне зберігання (а.с. 114);
		- рапортом слідчого СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області від 14.07.2020р., з якого вбачається, що під час допиту неповнолітній ОСОБА_5 зізнався у таємному викраденні грошових коштів, які знаходились у жіночій сумці в салоні автомобіля, яким він незаконно заволодів (а.с. 116);
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.07.2020р. з якою звернувся в правоохоронні органи потерпілий ОСОБА_9 (а.с. 118);
		- розпискою про отримання потерпілим ОСОБА_9 на відповідальне зберігання велосипеда марки «Sprick» (а.с. 119);
		- постановами слідчого про визнання речовими доказами від 14.07.2020р.- транспортного засобу марки «Renault» моделі «Twingo», велосипеда марки «Sprick» (а.с. 120-121);
		- висновком судово  товарознавчої експертизи з фототаблицями №500 від 31.07.2020р., з якого вбачається, що вартість велосипеда марки «Sprick» становить 2876 грн. 67 коп. (а.с. 123-126);
		- висновком судової автотоварознавчої експертизи з фототаблицями №72 від 20.08.2020р., з якого вбачається, що вартість транспортного засобу марки «Renault» моделі «Twingo» становить 148 281 грн. 35 коп. (а.с. 129-132);
		- протоколом огляду транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Renault» моделі «Twingo», добровільна згода на який була надана ОСОБА_10 (а.с. 140-141);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.07.2020р. з DWD-R диском дослідженого судом, що був проведений із застосуванням відеозйомки за участю підозрюваного ОСОБА_5 в присутності його законного представника ОСОБА_6 , захисника  адвоката ОСОБА_4 в присутності понятих, під час якого ОСОБА_5 детально розповів та показав на місці яким чином вчинив кримінальні правопорушення 13 та 14 липня 2020 року в с. Звірів та с. Дерно Ківерцівського району Волинської області, а саме, щодо заволодіння транспортним засобом марки «Renault» моделі «Twingo», викрадення грошових коштів із салону вказаного автомобіля, які знаходилися у жіночій сумці в сумі 260,00 грн. та крадіжці велосипеда марки «Sprick» (а.с. 154-158);
		Таким чином суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у інше сховище, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту першого частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого  особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		Так, до обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданих збитків.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який, є неповнолітнім, учнем 11 класу Тутовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, що стверджується паспортом громадянина України (а.с. 147), виховується в багатодітній сім`ї, що стверджується довідкою про склад сім та актом обстеження житлово-побутових умов (а.с. 142, 149), за місцем проживання та навчання характеризується посередньо (а.с. 143-144), у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с. 148), вину у вчиненому визнав в повному об`ємі, щиро розкаюється, добровільно відшкодував завдану шкоду потерпілим, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень відповідно до 12 КК України, де кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до кримінальних проступків, за ч. 2 ст. 185 КК України до категорії нетяжких злочинів, за ч. 2 ст. 289 КК України є тяжким злочином; обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, думку потерпілих, які на суворій мірі покарання не наполягають та просили не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_5 волі.
		Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.
		При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , а також попередження вчинення ним нових злочинів, не можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 69 КК України.
		Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав та свобод людини, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинив обвинувачений ОСОБА_5 , визнання його людської гідності передбачає надання йому можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадження не заявлявся.
		Судові витрати, у кримінальному провадженні згідно ст.124 КПК України, за проведення судово  автотоварознавчої експертизи  вартістю 814,25 грн., судово  товарознавчої експертизи  в сумі 817,25 грн., суд вважає за необхідне стягнути з законного представника обвинуваченого  ОСОБА_6 в дохід держави.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Зарахувати у строк відбуття покарання період затримання з 14.07.2020р. по 16.07.2020р. включно.
		Керуючись ст. ст. 370-371, 373-374 КПК України, -
		 
		 ухвалив:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:
		-за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України  у виді 3 (три) роки позбавлення волі без конфіскації майна;
		-за ч. 1 ст. 185 КК України  у виді 2 (два) місяці арешту;
		-за ч. 2 ст. 185 КК України  у виді 1-го (один) року позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3-х (три) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання. Зарахувати у строк відбуття покарання період затримання з 14.07.2020р. по 16.07.2020р. включно.
		Стягнути із законного представника неповнолітнього ОСОБА_5  ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати у справі в сумі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) гривня 50 коп.
		Речові докази по справі:
		- автомобіль марки «Renault» моделі «Twingo» д.н.з. « НОМЕР_1 », 2012 року випуску, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_10  повернути володільцю  ОСОБА_10 .
		- велосипед синього кольору, типу дамка, марки «Sprick», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9  повернути власнику  ОСОБА_9 .
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...