Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3571/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2021. Зареєстровано: 09.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2021.
Дата набрання законної сили: 03.06.2021
Результат оскарження 03.06.2021 Дніпровський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/0203/432/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040000000913

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 201/3571/20
		1-кп/0203/432/2021 
		 
		У Х В А Л А 
		іменем України
		 
		25 лютого 2021 року м. Дніпро
		 
		Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
		 
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря  ОСОБА_4 ,
		 
		за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
		захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		представник потерпілого  Регіональне відділення Фонду державного майна 
		України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській 
		Областях  ОСОБА_10 
		 
		розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12019040000000913 від 11 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 та ч.4 ст.358 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31.07.2020року доКіровського районногосуду м.Дніпропетровська надійшовобвинувальний акту кримінальномупровадженні відомостіу якомувнесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12019040000000913від 11.11.2019року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої за ч.4 ст.190 та ч.4 ст.358 КК України.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_9 під час підготовчого судового засідання подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. 
		У зазначеному клопотанні захисник ОСОБА_9 просив суд закрити кримінальне провадження відомості про яке внесені 11.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040000000913 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, а судові витрати у сумі 13 878,00 гривень пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз в межах даного кримінального провадження покласти на рахунок держави.
		У своєму клопотанні захисник вказує на те, що строк досудового розслідування у кримінальному проваджені №42017040000000456 від 24.04.2017 року було продовжено до 6-ти місяців, тобто до 12.12.2019 року. Після цього, було винесено постанову прокурора про виділення матеріалів з кримінального провадження, якою виділено з матеріалів досудового розслідування №42017040000000456 матеріали відносно адвоката ОСОБА_6 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
		Крім того, захисник ОСОБА_9 вказував, що до дня відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту для ознайомлення, а саме до 14.01.2020 року, залишок строку досудового розслідування становив 0 (нуль) днів, так як, кінцевим днем строку досудового розслідування була дата - 12.12.2019 року, після якої строки досудового розслідування у встановленому кримінальним процесуальним законодавством не продовжувалися, а строк досудового розслідування який сплив поновленню не підлягає, а обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було складено та затверджено лише 16.03.2020 року, та направлено до суду 15.04.2020 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.
		Враховуючи зазначенеу клопотанні,захисник ОСОБА_9  стверджував,що існуєнаявність юридичнихпідстав длязакриття кримінальногопровадження внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза номером№12019040000000913від 11.11.2019року заобвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.4ст.358КК України, напідставі п.10ч.1ст.284КПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, так як, після повідомлення про підозру ОСОБА_6 станом на 12.12.2019 року закінчився строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження, визначений статтею 219 цього Кодексу. 
		Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підтримали клопотання захисника ОСОБА_9 та просили його задовольнити. 
		Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись лише на те, що положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року не можуть бути застосовані у кримінальному провадженні за номером №12019040000000913 від 11.11.2019 року так як вказане провадження було виділено в окреме кримінальне провадження із кримінального провадження №42017040000000456 від 24.04.2017 року. 
		Представник потерпілого - Дніпровської міської ради який брав участь в підготовчому судовому засіданні 09.02.2021 року висловив свою думку щодо клопотання захисника ОСОБА_9 та просив суд відмовити у задоволенні клопотання захисника. 
		Представник потерпілого  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській Областях просив вирішити клопотання захисника на розсуд суду згідно чинного законодавства. 
		   Крім того, від представника потерпілого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській Областях надійшла заява про зняття арешту накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.07.2017 року по справі №201/10251/17 щодо об`єкту незавершеного будівництва Водно-спортивної бази «Локомотив» у місті Дніпрі по вул.Н. Перемоги,1-к.
		У вказаній заяві представника потерпілого зазначено, що арешт необхідно скасувати так як, на теперішній час відпала потреба арешту майна, та з метою недопущення обмеження права державного органу приватизації в реалізації повноважень продавця. 
		Заслухавши думку прокурора, представників потерпілих, обвинуваченої та її захисників, дослідивши матеріали, на які захисник посилається у своєму клопотанні, та які були додані до нього, суд вважає, що клопотання необхідно задовольнити повністю з огляду на наступне.
		12 червня 2019 року прокурор Дніпропетровської області ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №42017040000000456 від 24.04.2017 року, здійснив повідомлення адвокату ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України. 
		Постановою прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_11 від 19 липня 2019 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017040000000456 від 24.04.2017 року за підозрою ОСОБА_6 за ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України - до 4-х місяців, тобто до 12 жовтня 2019 року.
		11.10.2019 року постановою прокурора Дніпропетровської області строк досудового розслідування у кримінальному проваджені №42017040000000456 від 24.04.2017 року було продовжено до 6-ти місяців, тобто до 12.12.2019 року. 
		11.11.2019року винесенопостанову прокурорапро виділенняматеріалів зкримінального провадження,якою виділеноз матеріалівдосудового розслідування№420170000000456матеріали відносноадвоката  ОСОБА_6 за ч.4ст.190,ч.4ст.358КК України,після чогобули внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за номером кримінального провадження 12019040000000913.
		10.01.2020 року здійснено повідомлення захисника ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за номером кримінального провадження 12019040000000913 для ознайомлення.
		14.01.2020 року здійснено повідомлення ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування за номером кримінального провадження 12019040000000913, та відкриття матеріалів досудового розслідування кримінального провадження для ознайомлення.
		15.01.2020 року по справі №202/70/20 (відомості про ухвалу зазначені у Реєстрі матеріалів досудового розслідування) ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, слідчий суддя відмовив стороні обвинувачення у встановленні стороні захисту строків на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження за номером 12019040000000913, так як було встановлено, що у спосіб передбачений КПК України адвоката ОСОБА_9 та ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування лише 10.01.2020 року та 14.01.2020 року відповідно.
		Так, згідно ч.5 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки передбачені цією статтею.
		Відтак, з огляду на вище встановлені обставини, коли у спосіб передбачений КПК України адвоката ОСОБА_9 було 10.01.2020 року повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження за номером 12019040000000913, залишок строку досудового розслідування становив 0 (нуль) днів, оскільки строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 Кримінального процесуального кодексу України, не включається у строки передбачені цією статтею лише у випадку фактичного надання для ознайомлення стороні захисту відповідних матеріалів в межах строку досудового розслідування, тобто коли особа безпосередньо приступила до їх ознайомлення ще до того як такі строки ще не сплили. 
		Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було складено та затверджено 16.03.2020 року, а направлено до суду 15.04.2020 року, що підтверджується відміткою суду на супровідному листі з яким було направлено до суду обвинувальний акт.
		Згідно ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Відтак, саме направлення до суду обвинувального акту є датою, якою закінчується досудове розслідування.
		Відповідно до ч.2 ст.113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. 
		Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ч.1 ст.116 КПК України).
		Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. 
		Згідно ч.5 ст.28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. 
		Суд такожвраховує правовіпозиції щодонеобхідності закриттякримінального провадженняколи післяповідомлення особіпро підозрузакінчилися строкидосудового розслідування,які буливикладені вухвалі ВерховногоСуду від26.05.2020року посправі №712/6375/18,постанові ВерховногоСуду від26.05.2020року посправі №556/1381/18,постанові ВерховногоСуду від25листопада 2020року посправі №201/10434/19.
		Системний аналіз положень п.2 ч.3 ст.114 та п.10 ч.1 ст.284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов`язує виключно із фактом закінчення строків досудового розслідування, а не завершення досудового розслідування, можливістю проведення слідчих дій, виконанням вимог ст.290 КПК України, тощо. 
		Можливість продовження досудового розслідування, зокрема, складанням обвинувального акту за межами цього строку законом не передбачена, незалежно від кваліфікації злочину, наслідків, повноти досудового розслідування. У зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України, виключається можливість проведення будь-яких процесуальних чи слідчих дій, оскільки проведення таких дій поза строками досудового розслідування є неприпустимим.
		Відтак, суд перевіривши вищевказані обставини встановив, що тільки включно до 12.12.2019 року, уповноважений у кримінальному провадженні прокурор, дотримуючись строків досудового розслідування згідно з ст.ст. 5, 110, 115, п. 3 ч. 2 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК України, мав право прийняти процесуальне рішення у вигляді складання, затвердження обвинувального акта та здійснити процесуальну дію щодо направлення його до суду, а звернення прокурора з обвинувальним актом після закінчення цього строку є неможливим та таким, що здійснено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства та загальних засад кримінального провадження - законності та розумних строків.
		Відповідно після того, як 12.12.2019 року закінчився строк досудового розслідування, здійснення повідомлення ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування кримінального провадження для ознайомлення, а також складання, затвердження, вручення ОСОБА_6 обвинувального акту та направлення його до суду, що все у сукупності відбулося поза межами строку досудового розслідування визначеного ст.219 КПК України, - є істотним порушенням норм кримінального процесуального закону у даному кримінальному провадженні. 
		Пунктом 10 ч.1 ст.284 КПК України, імперативно встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		За висунутим ОСОБА_6 обвинуваченням, вона не обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. 
		Із змісту обвинувального акту по кримінальному провадженню №12019040000000913, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР у даній справі було внесено 11.11.2019 року, тобто після введення в дію змін згідно із законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року. 
		Крім того, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення ОСОБА_6 про підозру здійснено 12.06.2019 року у кримінальному провадженні №42017040000000456 від 24.04.2017 року, тобто також після введення в дію змін згідно із законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року, і відомості про повідомлення про підозру також згідно положень ч.4 ст.278 КПК України, невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		Та згідно п.п. 19 п.7§ 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 частину першу статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (яка передбачає перелік підстав для закриття кримінального провадження) було доповнено пунктом 10 наступного змісту: «після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи». 
		Відповідно доп.4§2«Прикінцеві положення»Закону України«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів»№2147-VIIIвід 3жовтня 2017року,підпункти 11-27,45пункту 7§ 1цього розділувводяться вдію черезтри місяціпісля набраннячинності цимЗаконом,не маютьзворотної діїв часіта застосовуютьсядо справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
		Вказаний Закон набрав чинності 15.12.2017, а отже вищезазначені зміни введено в дію 15.03.2018 року.
		Отже, в примітці до п.10 ч.1 ст.284 КПК України, вказано, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. 
		Так як, безпосереднього визначення такого поняття як «відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР» не існує, з аналізу норм діючого кримінального процесуального законодавства України вбачається наступне. 
		Згідно ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. 
		Згідно п. 1 параграфу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139 (далі- Положення),реєстр  створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених упункті 1глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. 
		Згідно п. 1 параграфу 2 Положення 1 до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п`ятастатті 36,частина сьомастатті 214,статті 216,218КПК України); прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату затримання особи; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176178,200,202,492,493,508КПК України); час та дату повідомлення про підозру, зміну повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четвертастатті 278,стаття 279КПК України); час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об`єктивних причин (стаття 277КПК України); юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьмастатті 214 КПК України); дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шостастатті 297-4КПК України); зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четвертастатті 280,частина другастатті 281,частина третястатті 282 КПК України); оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281КПК України); об`єднання та виділення матеріалівдосудових розслідувань (стаття 217КПК України); продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197,199,219,294КПК України); встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред`явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; закінчення досудового розслідування (частина третястатті 283 КПК України); інші відомості, передбачені первинними обліковими документами.
		Таким чином, із системного аналізу вищевказаних положень законодавства, відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР  це інформація про факти і обставини у кримінальному провадженні внесення яких до ЄРДР передбачено КПК України та Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування. 
		Зокрема, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.4 ст.278 КПК України)  це стосується і повідомлення про підозру (ч.1 ст.279 КПК України). Тобто, інформація і про повідомлення про підозру, також є відомостями про кримінальне правопорушення внесеними в Єдиний реєстр досудових розслідувань, а тому, якщо зазначені відомості були внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року, незалежно від того, існувало ЄРДР до 16.03.2018 року або ні, то необхідно керуватись положеннями п.10 ч.1 ст.284 КПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року у даному кримінальному провадженні №12019040000000913 в якому відомості до ЄРДР були внесені 11.11.2019 року, і це відповідатиме п.4 §2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року. 
		Оскільки в п.4 Прикінцевих положень вище вказаного закону йдеться не про відомості про початок досудового розслідування, або перші, початкові відомості внесенні в ЄРДР, а про відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після ведення в дію цих змін. Таким чином, головним для застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року є не дата, коли було розпочато досудове розслідування, а дата внесення певних відомостей по кримінальному провадженню до ЄРДР. 
		Враховуючи те, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12019040000000913 були внесені 11.11.2019 року, тобто після введення в дію змін згідно із законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року, а також, те що відомості про повідомлення ОСОБА_6 про підозру за ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні також були внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року, то у даному кримінальному провадженні необхідно застосовувати положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України в редакції вказаного Закону, який передбачає як підставу для закриття кримінального провадження те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу. 
		Аналогічну позицію щодо застосування положень Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року до кримінального провадження, первинні відомості у якому були внесені в ЄРДР до введення в дію цих змін займає також і Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 року по справі №310/9496/19 та в ухвалі від 01.06.2020 року по справі №937/2351/20.
		В цьому аспекті слід зауважити, що приписами п.51, п.56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. 
		Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. 
		Європейський судз правлюдини неодноразовозвертав увагуна необхідністьдотримання принципуправової визначеності. Так практика ЄСПЛ виходить з того, що дискримінація особи за будь-якими ознаками не допускається (рішення від 04.10.2012 року у справі «Chabauty v. France» та від 03.04.2012 року у справі Van der Heijden v. The Netherlands»). А тому, сторона захисту не може мати різний обсяг прав, в тому числі прав на закриття кримінального провадження, з огляду лише тільки на дату внесення певних відомостей до ЄРДР. 
		В рішенні від 21.10.2010 у справі «Дія-97 проти України» Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного здійснення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності та, на що сторони провадження мають право сподіватися, застосування зазначених положень. Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися нею у своїх діях (рішення від 25.11.99 справі «Hashman and Harrup v. The United Kingdom»).
		У свою чергу Конституційний Суд у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 вказав, що «із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі» (абз.2 пп.5.4 п.5 мотивувальної частини).
		Крім того, практика ЄСПЛ виходить з того, що дискримінація особи за будь-якими ознакам не допускається (рішення від 4.10.2012 у справі «Chabauty v. France» та від 3.04.2012 у справі «Van der Heijden v. the Netherlands»). А тому сторона захисту не може мати різний обсяг прав щодо можливості закриття кримінального провадження після повідомлення особі про підозру, лише з огляду тільки на дату внесення певних відомостей до ЄРДР.
		Відповідно до ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. 
		Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. 
		Відповідно до ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права. Слідчий суддя застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. 
		У практиціЄвропейського судуз правлюдини принципверховенства праварозглядається якневід`ємнийвід доступудо правосуддя(рішенняу справі«Голдер протиСполученого Королівства»).У рішенніу справі«Belletv.France»додатково булоуточнено,з оглядуна принципверховенства правав демократичномусуспільстві визначаєтьсярівень доступудо суду,наданий національнимзаконодавством,що маєбути достатнімдля забезпеченняправа особина суд. 
		У рішенніу справі«Функе протиФранції» вказано,що «якість»внутрішніх правовихнорм відповіднодо Конвенціїзалежить відточності,з якоюзаконодавство тасудова практикавизначають обсягі умовиздійснення владнихповноважень,виключаючи небезпекусваволі.Саме тому,виходячи зположень рішенняЄвропейського судуз правлюдини усправі «Олссонпроти Швеції»,потрібно нелише зважатина якістьзакону,але також,щоб останнійвідповідав принципуверховенства права.Останнє потребуєіснування увнутрішньому правівідповідних засобівзахисту протидовільного втручанняпублічної владиу здійсненняправ. 
		З огляду на все вищевказане у своїй сукупності, в даному випадку з урахуванням принципу верховенства права, підлягають застосуванню положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року до справи за номером в ЄРДР №12019040000000913, в котрій ОСОБА_6 вручено обвинувальний акт, та по якій відомості про кримінальне правопорушення внесені 11.11.2019 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, тобто після введення в дію вищевказаних змін.
		У відповідності до вимог п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
		При вирішенні питання розподілу процесуальних витрат суд встановив наступне. Відповідно до Обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019040000000913 від 11 листопада 2019 року, загальний розмір витрат на залучення експертів в ході досудового розслідування даного кримінального провадження складає 13 878,00 гривень. 
		Але, оскільки згідно з ч.2 ст.122, ч.2 ст.124КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим ус тановам з Державного бюджету України, такі витрати стягуються з обвинуваченого, щодо якого постановлено обвинувальний вирок, - тому судові витрати за проведення експертизи в межах даного кримінального провадження слід покласти на рахунок держави.
		Щодо заяви представника потерпілого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській Областях про зняття арешту накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.07.2017 року по справі №201/10251/17 щодо об`єкту незавершеного будівництва Водно-спортивної бази «Локомотив» у місті Дніпрі по вул. Н. Перемоги,1-к, суд заслухавши думку прокурора, представників потерпілих, обвинуваченої та її захисників, дослідивши обвинувальний акт з доданими матеріалами вважає, що у задоволенні клопотання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській Областях про зняття арешту та заборони проведення будь-яких реєстраційних дій необхідно відмовити у зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження №12019040000000913 прокурором до обвинувального акту не долучено, тому суд позбавлений можливості дослідити вищевказані рішення та порівняти з оригіналом.
		Крім того, у вказаній заяві представника потерпілого не наведено жодних конкретних фактичних донних які б вказували на те, що на теперішній час відпала потреба арешту майна. Відтак у задоволенні клопотання про зняття арешту необхідно відмовити. 
		Враховуючи все вищенаведене та керуючись ч.1 ст.2, п.5 ч.1 ст.3, ч.1 ст.9, ч.ч.1, 2 ст.28, ст.110, ч.1 ст.113, ч.2 ст.113, п.2 ч.1 ст.219, ч.3 ст.219, ч.1 ст.283, п.3 ч.2 ст.283, ст.294, ст.295, п.10 ч.1 ст.284, ст.372 КПК України суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_9 - задовольнити. 
		 
		Кримінальне провадження відомості про яке внесені 11.11.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером №12019040000000913 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, - закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.
		 
		Судові витрати пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз в межах даного кримінального провадження, - покласти на рахунок держави із Державного бюджету України.
		У задоволенні клопотання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кірововтратирадській Областях про зняття арешту та заборони проведення будь-яких реєстраційних дій  відмовити. 
		Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська. 
		 
		 
		 
		Головуючий Суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_2 
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...