Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/18091/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 04.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2021.
Дата набрання законної сили: 13.03.2021
Результат оскарження 21.04.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		03 березня 2021 року                               м. Київ                              № 640/18091/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галунько Л.І. про відкриття виконавчого провадження № 61727741 від 06.04.2020.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем відкрито виконавче провадження на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1720702 від 08.11.2019, щодо якої пропущений строк пред`явлення до виконання.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/18091/20. З огляду на характер спірних правовідносин і предмет доказування розгляд справи судом вирішено здійснювати без повідомлення виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та у порядку, визначеному положеннями статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, під час прийняття оскарженої постанови відповідач діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. Вказує на те, що виконавчий документ був пред`явлений до виконання вчасно, але у зв`язку з великим обсягом роботи діловодами Відділу не було вчасно зареєстровано вищезазначений виконавчий документ. Додатково зазначає, що позивач звернувся із пропуском строку звернення до суду.
		Позивач скористався правом надати відповідь на відзив, у якій зазначив, що твердження відповідача, викладені у відзиві не спростовують доводів позовної заяви.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		06.04.2020 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галунько Л.І. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №61727741 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 1020,00 грн.
		Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією та законами України.
		Згідно із   статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ   виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього   Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього   Закону   підлягають примусовому виконанню (далі -   Закон № 1404-VІІІ).
		Статтею 3 Закону № 1404-VIII   до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього   Закону   віднесено постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
		Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019 є виконавчим документом в розумінні пункту 6 частини 1   статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
		Так, згідно із   статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
		1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
		2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
		3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
		4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
		реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
		5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
		6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
		7) строк пред`явлення рішення до виконання.
		У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
		Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019 оформлена відповідно до   статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» та містить, зокрема, дату набрання законної сили - 17.11.2019 та строк пред`явлення рішення до виконання - три місяці з дня набрання чинності.
		В силу частини 1   статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
		При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		Оскільки постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019, як зазначено у самій постанові, набрала чинності 17.11.2019, отже з урахуванням частини 1   статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»   строк пред`явлення до виконання такої постанови становить до 18.02.2020.
		Проте, як зазначено вище, виконавче провадження №61727741 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019 відкрито постановою відповідача від 06.04.2020, тобто після завершення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		Зазначаючи про правомірність оскарженої постанови відповідач вказує на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019 була пред`явлена до виконання у передбачений Законом України «Про виконавче провадження» строк, на підтвердження чого покликається на реєстр № 2510/41/11/4/02-2020 від 22.01.2020, виданий Управлінням патрульної поліції у м. Києві про надсилання до Відділу постанов про адміністративне правопорушення.
		Суд вважає такі твердження відповідача непереконливими, оскільки реєстр № 2510/41/11/4/02-2020 від 22.01.2020, виданий Управлінням патрульної поліції у м. Києві про надсилання до Відділу постанов про адміністративне правопорушення не може вважатися належним доказом направлення постанови про адміністративне правопорушення. Сам по собі реєстр (супровідний лист) за своїм змістом є описом документів, які направляються (вручаються) адресату. Відповідно дата, яка на ньому міститься не може ототожнюватися з фактом направлення зазначених у ньому документів на адресу відповідача.
		У той же час, суд звертає увагу на наявність в матеріалах виконавчого провадження № 61727741 заяви Департаменту патрульної поліції Управління у місті Києві від 06.04.2020 про направлення для примусового виконання в порядку ст. 308 КУпАП постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019.
		За наведених обставин, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача про пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1720702 від 08.11.2019 до виконання з пропуском граничного строку для його виконання, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав обґрунтованості твердження позивача про невиконання відповідачем вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
		Що стосується зауваження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1   статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України   позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно із частиною   статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України   для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.
		При цьому, частиною 1   статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України   передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		Відповідно до частини 2   статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України   позовну заяву може бути подано до суду   у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
		Частиною 5   статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»   визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
		З матеріалів справи установлено, що позивач дізнався про можливе порушення своїх прав, отримавши копію оскаржуваної постанови під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, 17.07.2020, а з даним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 04.08.2020.
		При цьому, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин.
		На засіданні Кабінету Міністрів України 04 травня 2020 року карантин продовжено до 22 травня 2020 року.
		На засіданні Кабінету Міністрів України 20 травня 2020 року карантин продовжено до 22 червня 2020 року.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №500 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.
		Відповідно до положень пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Таким чином,   враховуючи, що   строки звернення до суду Прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину були продовжені, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
		Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 57639 від 31.08.2020, оригінал якої наявний в матеріалах справи (а.с.13), а тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.
		Також відповідачем було заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10   125,00 грн.
		Суд зазначає, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому      статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно зі      статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України   витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.07.2020 між а ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро «Олександра Осадька» (Бюро) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги 31/07, за умовами якого клієнт доручає, а бюро бере на себе зобовязання надавати клієнту правову допомогу, передбачену Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у сферах господарського, кримінального, цивільного, адміністративного та інших галузях права, а також здійснювати представництво інтересів клієнта в судах, інших органах та у відносинах з третіми особами, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, додатковими угодами (додатками), до нього та зверненнями (замовленнями) клієнта з відповідними дорученнями на надання правової допомоги, а клієнт у свою чергу зобов`язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
		Згідно з додатковою угодою № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 31/07 від 31.07.2020, вартість надання правової допомоги з підготовки і подання в інтересах клієнта позову про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 61727741 від 06.04.2020 складає 10   125,00 грн.
		Відповідно до акта приймання - передачі наданих   послуг від 17.09.2020 винагорода (гонорар) за надання правничої допомоги по Договору про надання правничої (правової) допомоги № 31/07 від 31.07.2020 визначена Сторонами наступним чином:
		-   аналіз наданих клієнтом документів та інформації, запит додаткових документів, вивчення отриманих документів - 1 година (1500,00 грн.);
		- формування правової позиції по справі, аналіз нормативно правової бази та судової практики - 3 години (4500,00 грн.);
		- підготовка позовної заяви разом з додатками, подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва      - 2 години (3000,00 грн.);
		- підготовка заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо витрати на правничу (правову) допомогу адвоката - 0, 75 години (1125,00 грн.).
		Всього на загальну суму 10 125,00 грн.
		Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 31/07 від 31.07.2020, додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 31/07 від 31.07.2020, акта № 1 приймання-передачі наданих послуг від 17.09.2020, довідку від 17.09.2020 про сплату судових витрат з надання професійної правничої допомоги на суму 10   125,00 грн., ордер серії ЧК № 125433.
		Оцінивши долучені до матеріалів справи позивачем докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування вартості послуг у заявленій позивачем сумі, виходячи із такого.
		Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)      чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій      статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5      статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
		Відповідно до      статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»      гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг з урахуванням доводів іншої сторони щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
		Дослідивши письмові докази, надані заявником на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що останнім доведено фактичне надання адвокатом Осадько О.О. правничої допомоги ОСОБА_1 , а також оплату цих послуг позивачем.
		Разом з тим, суд вважає, що заявлені до відшкодування позивачем витрати в сумі 10 125,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
		Суд вважає, що сплачена позивачем сума за надання адвокатом вищевказаних послуг (аналіз наданих клієнтом документів та інформації, запит додаткових документів, вивчення отриманих документів вартістю 1500,00 грн., формування правової позиції по справі, аналіз нормативно правової бази та судової практики вартістю 4500,00 грн., підготовка позовної заяви разом з додатками, подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва   вартістю 3000,00 грн., підготовка заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо витрати на правничу (правову) допомогу адвоката вартістю 1125,00 грн.) не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи, а зазначені у акті витрати на їх виконання є явно завищеними.
		Крім цього, суд вважає, що матеріали справи не підтверджують обґрунтованість тривалості часу, вказаного в акті, витраченого адвокатом на надання таких послуг.
		Так, як вбачається з акту, на формування правової позиції по справі, аналіз нормативної правової бази та судової практики, підготовку позовної заяви адвокатом витрачено в цілому 5 годин. В той же час, враховуючи те, що переданий на вирішення суду спір є нескладним, з точки зору права, не потребує вивчення значної нормативно-правової бази, про що свідчить виклад обставин та обґрунтування позовних вимог на два аркуші позовної заяви, суд не може погодитися з позивачем про те, що фактично на підготовку позовної заяви адвокатом витрачено 5 годин.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що справедливим і співмірним відшкодуванням вищевказаних витрат буде сума 4000,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями   243-246,   250,   255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галунько Л.І. про відкриття виконавчого провадження № 61727741 від 06.04.2020.
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 3448249, місцезнаходження: 04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 5-Б) судові витрати у розмірі 4840 (чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України   до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Т.П. Балась

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...