Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/9035/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: 850/385/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		09 березня 2021 року справа №200/9035/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів:, Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Кобець О.А., за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року (повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/9035/20-а (суддя в І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАС СЕКЬЮРІТІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Секьюріті Груп» (далі  ТОВ Донбас Секьюріті Груп», платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі  ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2020 року № 0010415641, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 115708 грн.
		В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту камеральної перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким нараховано податок на прибуток та штрафні санкції. У вказаному податковому повідомленні-рішення зазначено, що штрафні санкції застосовано згідно з пп. 53.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі  ПК України) з посиланням на п. 123.1 ст. 123 ПК України.
		Позивач зазначив, що пункт 123.1 статті 123 ПК України не містить посилань на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, а отже штрафні санкції відповідно до цього підпункту не застосовуються.
		Крім того, відповідно до змін до ПК України, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» (далі  Закон № 540-IX) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, крім визначеного остаточного переліку санкцій.
		Також позивач зазначив про необґрунтоване посилання податкового органу на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, однак об`єкт оподаткування, зазначений в рядку 4 декларації з податку на прибуток визначено виключно з дотриманням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2020 року № 0010415341 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 23142 грн.
		В іншій частині позову  відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
		На обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на невідповідність висновків суду приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, й обставинам справи. На переконання апелянта, місцевим судом не надано правильну оцінку тому, що звітність використана при перевірці, згідно з якої визначено грошове зобов`язання та прийнято спірне рішення, надана в період як до набрання чинності Закону № 540-IX, так і після, однак період, за який допущено заниження є 2019 рік.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення  без змін.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
		Позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію за три квартали 2019 року з податку на прибуток підприємства, якою задекларовано податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду (рядок 17)  1 368 545 грн., податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 18)  890 349 грн., податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19)  478 196 грн.
		Відповідно до квитанції № 2 вказана декларація була прийнята 03 грудня 2019 року.
		У квітні 2020 року позивачем було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019 рік, якою задекларовано податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду (рядок 17)  1836173 грн., податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 18)  1461111 грн., податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19)  375062 грн.
		Відповідно до квитанції № 2 податковим органом прийнято вказану декларацію 10 квітня 2020 року.
		Податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, за результатами якої складено акт від 15 квітня 2020 року № 321/05-99-535887582.
		Відповідно до висновків вказаного акту дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік на суму 92566 грн.
		На підставі висновків вказаного акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2020 року № 0010415341, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 115708 грн., з яких 92566 грн.  за податковим зобов`язанням, 23142  за штрафними санкціями.
		За результатом розгляду скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення, рішенням Державної податкової служби України скаргу залишено без задоволення.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд дійшов таких висновків.
		Слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволенні позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі  ПК України).
		Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Пункт 135.1 статті 135 ПК України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
		Відповідно до пп.137.4 ст.137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
		виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
		Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
		Судами встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік ТОВ «Донбас Секьюріті Груп».
		Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
		У зв`язку з виявленням порушень податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 92566 грн. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010415341 від 14 травня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 115708 грн., з яких 92566 грн.  за податковим зобов`язанням, 23142 грн.  за штрафними санкціями.
		Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
		тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
		Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до п. 52.1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині; обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
		Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які податковим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в частині заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток.
		Крім того, слід зазначити, що вказані порушення виявлені під час проведення камеральної перевірки в декларації № 9335480875, яка подана 10 квітня 2020 року, тобто наведені порушення були вчинені позивачем під час дії карантину, який запроваджено постановою Кабінету Міністрів України.
		Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2020 року № 0010415341 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 23142 грн.
		Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Отже, відповідачем не доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
		Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області  залишити без задоволення.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 200/9035/20-а  залишити без змін.
		Повне судове рішення  09 березня 2021 року.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя І. В. Сіваченко
		 
		Судді А. А. Блохін 
		 Т. Г. Гаврищук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...