Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/1104/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/36251/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 819/1104/16
		адміністративне провадження № К/9901/36251/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Дашутіна І.В.,
		суддів: Шишова О.О.,  Яковенка М.М., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року у складі головуючого судді  Дерех Н.В. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Матковської З.М.,  Затолочного В.С., Каралюса В.М. у справі №819/1104/16 за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального ОСОБА_1 до Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та рішень про застосування штрафних санкцій,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. У вересні 2015 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі відповідач), в якому, з врахуванням заяв про зменшення позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати:
		1.1. - податкове повідомлення - рішення Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 01.04.2016 № 0001071700/100, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 2494,31 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 623,60 грн;
		1.2. - вимогу Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № Ф-0002161700 від 23.05.2016 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 103572,72 грн;
		1.3. - рішення Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №131 від 23.05.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 14142,24 грн
		2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року,   позов задоволено.
		2.1. Визнано протиправними та скасовано:
		- податкове повідомлення - рішення Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 01.04.2016 № 0001071700/100, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 2494,31 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 623,60 грн;
		- вимогу Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № Ф-0002161700 від 23.05.2016 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 103572,72 грн;
		- рішення Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №131 від 23.05.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 14142,24 грн;
		2.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551 грн 53 коп.
		3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		3.1. З 21.01.2015 по 02.02.2015 працівниками Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на підставі наказу № 2 від 06.01.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.
		3.2. За результатами перевірки складено Акт від 16.02.2016 № 82/17-2941508928, у якому встановлено наступні порушення:
		- п. 178.3. статті 178 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено оподатковуваний (чистий) дохід в розмірі 15266,90 грн, в т.ч. за 2012 рік - 4 667,7 грн, за 2013 рік - 5052,51 грн, за 2014 рік - 5546,68 грн. Відповідно до п. 167.1. ст.167, п. 178.2 ст.178 податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений в сумі 2494,31 грн, в т.ч. за 2012 рік - 793,50 грн, за 2013 рік - 757,88 грн, за 2014 рік - 942,93 грн;
		- п. 179.7. ст. 179 Податкового кодексу України внаслідок встановленого порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за періоди діяльності 2010, 2011, 2013 в сумі 8235,85 грн;
		- абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у загальному розмірі 103572,7 грн, в т.ч. за 2012 рік - 36964,30 грн, за 2013 рік - 1771,20 грн, за 2014 рік - 64837,2 грн;
		- абз.1 п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI внаслідок несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за червень 2014 в сумі 482,40 грн по строку сплати - до 20.07.2014.
		3.3. На підставі Акта перевірки відповідачем винесено наступні рішення:
		- податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 № 0001071700/100, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 2494,31 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 623,6 грн;
		- податкове повідомлення-рішення від 01.04.2016 №101/0001051700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 8235,85 грн та 1647,17 грн за штрафними санкціями;
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2016 № Ф-9, якою визначено, що станом на 21.03.2016 заборгованість зі сплати єдиного внеску позивача становить 103572,70 грн;
		- рішення №174 від 01.04.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 14142,24 грн;
		- рішення від 01.04.2016 №0001081700 №175 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 48,24 грн та 8,23 грн пені.
		3.4. Не погодившись із вказаними рішенням №174 від 01.04.2016 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2016 №Ф-9, позивач звернулася у відповідності до ст. 56 ПК України до контролюючого органу із скаргами про перегляд цього рішення та цієї вимоги. Згідно рішення № 146/6/19-00-10-01-06/4300 від 04.05.2016 прийнятого ГУ ДФС у Тернопільській області, скарги позивача в частині оскарження рішення Бучацької ОДПІ № 174 від 01.04.2016 задоволено частково, зобов`язано Бучацьку ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області винести та направити скаржнику нові вимогу та рішення.
		3.5. На підставі цього відповідачем було винесено вимогу № 0002161700 від 23.05.2016 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 103572,70 грн та рішення №131 від 23.05.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 14142,24 грн
		4. Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень виходили з того, що оскільки нормами чинного Податкового кодексу України не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, то основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об`єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності (Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), яка затверджена наказом ДПС України 24.12.2012 № 1185).
		4.1. Ураховуючи те, що витрати (електропостачання, додаткове споживання електроенергії пристроями зовнішньої реклами орендаря, телефонний зв`язок, комунальні платежі (оплата з теплопостачання, обслуговування прибудинкової території) були необхідними для провадження незалежної професійної діяльності нотаріуса та були підтверджені документально, суд дійшов висновку, що вони правомірно були віднесені позивачем до витратної частини документально підтверджених сум, пов`язаних із здійсненням діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 самозайнятої особи ОСОБА_1 .
		4.2. Суди вказали, що жоден із нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.
		4.3. Таким чином, суди встановили, що позивачем приватним нотаріусом ОСОБА_1 протягом 2012 -2014 років правильно, вчасно та в повному обсязі, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплачено відповідні суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а Бучацькою ОДПІ дані обставини, при проведені перевірки та складанні Акту, безпідставно не враховані.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Бучацька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		5.1. Зазначає, що позивач не є власником приміщення, яке орендує для здійснення нотаріальної діяльності, відповідно вона неправомірно віднесла до витрат, які необхідні для провадження незалежної професійної діяльності нотаріуса, витрати на оплату електроенергії та комунальні послуги даного приміщення.
		5.2. Вказує, що обчислення суми єдиного соціального внеску, який підлягає до сплати, слід враховувати шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців
		6. Позивачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено про безпідставність викладених в касаційній скарзі доводів, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		6.1. Вказує, що скаржник в поданій касаційній скарзі наводить норми щодо обліку єдиного соціального внеску, які не діяли у періоді, за який він був нарахований і сплачений.
		6.2. Зауважує, що витрати, сплачені за електроенергію та комунальні послуги, є обов`язковими до сплати відповідно до укладеного між позивачем і орендодавцем договору.
		6.3. Вказує на застосування податковим органом на власний розсуд максимальної бази нарахування єдиного соціального внеску шляхом ділення загальної суми одержаного доходу за рік та множенням середньомісячної суми доходу на 34,7%.
		7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		9. Частиною першою статті 25 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII визначено, що робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.
		10. Відповідно до п.п. 178.2., 178.3. ст. 178 ПК України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
		11.          Оподатковуваним доходом уважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
		12.          Листом Міністерства юстиції України "Щодо переліку витрат, пов`язаних з організацією роботи приватних нотаріусів" від 02.02.2006 № 31-35/20 надано роз`яснення, що при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період враховувати документально підтверджені обов`язкові витрати, пов`язані з організацією їх роботи: користування приміщенням (оренда плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов`язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України "Про нотаріат").
		13.          Аналогічна позиція викладена і у листі Міністерства юстиції України "Щодо переліку витрат приватного нотаріуса" від 23.02.2012 № 13.1-17/74 згідно якого визначено перелік витрат нотаріуса як особи, що провадить незалежну професійну діяльність. Серед яких є комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій тощо).
		14.          З огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки нормами чинного Податкового кодексу України не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, то основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об`єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності (Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), яка затверджена наказом ДПС України 24.12.2012 № 1185).
		15.          Як встановлено проведеною податковим органом перевіркою та судом, з 01.01.2012 по 31.12.2014 робочим місцем позивача було приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , передане їй в строкове оплатне користування за відповідним договором оренди, яким на позивача покладався обов`язок крім орендної плати сплачувати інші платежі (електропостачання, додаткове споживання електроенергії пристроями зовнішньої реклами орендаря, телефонний зв`язок, комунальні платежі (оплата з теплопостачання, обслуговування прибудинкової території), які не входять в орендну плату. 
		16.          Оплата за надані послуги проведена в повному обсязі у готівковій формі, про що свідчать надані для перевірки рахунки та квитанції про оплату за надані послуги, та у відповідності до умов договору оренди.
		17.          Ураховуючи те, що зазначені витрати були необхідними для провадження незалежної професійної діяльності нотаріуса та були підтверджені документально, колегія суддів уважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані витрати правомірно були віднесені позивачем до витратної частини документально підтверджених сум, пов`язаних із здійсненням діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 самозайнятої особи ОСОБА_1 .
		18.          Стосовно нарахування позивачу єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Суд зазначає таке.
		19.          Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ). Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
		20.          Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-УІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		21.          Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
		22.          Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 та частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених, зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
		23.          Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 статті 7 Закону № 2464-VI).
		24.          Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
		25.          Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (абзац 4 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI). Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.
		26.          Згідно п.3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №454 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
		27.          Пунктом 4.12 вказаного Порядку визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку.
		28.          З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про те, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.
		29.          Суд також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податковим органом не враховано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		30.          Як встановив суд першої інстанції з поданих позивачем податкових декларацій за 2012 - 2014 роки, сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску становить: за 2012 рік - 133178,61грн; за 2013 рік - 33374,94 грн; за 2014 рік - 215408,04 грн. Відповідно, позивачем було сплачено єдиний внесок виходячи з даних сум та ураховуючи щомісячні авансові платежі.
		31.          З огляду на викладене, суди дійшли правильних висновків про те, що відповідач на власний розсуд застосував максимальну базу нарахування єдиного внеску без відповідного нормативного обґрунтування.
		32.          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №826/24060/15.
		33.           08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до  Кодексу адміністративного судочинства  (далі -  КАС України), внесені  Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим  Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом
		34.          За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		35.          Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		36.          З огляду на наведене, касаційна скарга Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		37.          Касаційну скаргу Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.
		38.          Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року - залишити без змін.
		39.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                      І.В. Дашутін
		Судді                                                                                                                О.О. Шишов
		                                                                                                      М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...