Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/3125/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 10.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2022
Номер судового провадження: 2/286/257/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 286/3125/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 лютого 2021 року                                 м. Овруч
		 
		Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді Кулініча Я. В. 
		з секретарем   Грищенко Н. А., 
		за участю позивача            ОСОБА_1 ,
		представника позивача      ОСОБА_2 ,
		відповідача                          ОСОБА_3 ,
		представника відповідача  Овруцької міської ради Юрківської О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Овруч цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , державного реєстратора Мойсеєвої Інни Василівни про скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов`язання провести реєстрацію, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		19.10.2020 року ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 ,  звернулася з позовом до  Овруцької міської ради  Житомирської області, що знаходиться в м. Овруч, вул. Т. Шевченка, 43 Житомирської області, ОСОБА_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , державного реєстратора Мойсеєвої Інни Василівни, що знаходиться в м. Овруч , вул. Т. Шевченка, 31-А, Житомирської області, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Мойсеєвої І.В. (індексний номер рішення 12490507 від 16.04.2014 року) про державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 1824210100:01:012:0031, що становить 1/1 частину права власності та яка зареєстрована за ОСОБА_3 ( розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 341557818242) та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 належну їй 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 1824210100:01:012:0031). Зобов`язати Овруцьку міську раду провести державну реєстрацію права власності на 1/2 частину земельної ділянки 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 1824210100:01:012:0031) за нею відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549 від 27.04.2010 року. Стягнути з відповідачів на користь позивача  судові витрати в сумі 2522,40 грн..
		Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ,  згідно державного акту серії ЯИ №103549 від 27.04.2010 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй належить  1/2 частина земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за вказаною адресою. Другим співвласником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 .. 10.05.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання недійcним її державного акту на вищевказану земельну ділянку. Рішенням Овруцького районного суду від 02.12.2016 року його позов було задоволено, а рішенням апеляційного суду Житомирської області від 31.01.2017 року рішення Овруцького райсуду скасоване та ухвалено нове, яким ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні позову. Постановою Верховного суду від 18.09.2019 року рішення Апеляційного суду Житомирської області від 31.01.2017 року залишено без змін.  В свою чергу в липні 2017  року вона звернулась з позовом до суду про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину заповітом серії ВЕТ №269715 та серії ВЕТ №269718 від 20.07.2007 року, виданих Овруцькою державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , щодо спадкування земельної ділянки площею 0,0150 га для  будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд  (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_6 . Нотаріусом при оформленні спадщини було допущено помилку, в результаті якої помилково вся земельна ділянка площею 0,0150 га була оформлена на них. Це призвело до того, що рішенням Овруцького районного суду від 03.09.2008 року у справі №2-1875/08 за відповідачем визнано право власності на вказану земельну ділянку, а не на 1/2 її частину. Рішенням Народицького райсуду від 15.04.2019 року її позов було задоволено, яке постановою Житомирського апеляційного суду від 17.07.2019 року залишено без змін. 
		Фактично в результаті чужої помилки  її було позбавлено право власності, а ОСОБА_3 замість того, щоб виправити помилку, вдається до дій аби  і надалі було позбавлено її права власності на  частину земельної ділянки.
		Після набрання законної сили вищевказаних рішень судів 13.07.2020 року вона звернулася із заявою до Овруцької міської ради, в якій вказала наявну проблему- порушення її права та просила знайти шляхи її вирішення. На що остання повідомила листом, що  16.04.2014 року державним реєстратором відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 341557818242 на земельну ділянку, що становить 1/1 частину права власності за ОСОБА_3 , правовстановлюючим документом під час реєстрації права власності за номером 5382653 є рішення суду №2-1875/08 від 03.09.2008 року. Також, в листі було вказано, що реєстраційна справа закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Після цього 06.10.2020 року вона повторно звернулась до Овруцької міської ради із заявою, в якій просила скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, яка зареєстрована за ОСОБА_3 та провести державну реєстрацію права власності на 1/2 частину земельної ділянки, однак їй було відмовлено. 
		Вважає, що державна реєстрація земельної ділянки за ОСОБА_3 є протиправною і проведена з порушенням закону та її прав, оскільки  її речові права на земельну ділянку були оформлені ще в 2010 році, а  ОСОБА_3 в 2014 році. 
		Разом з цим, вважає, що загальний трирічний строк позовної давності пропущений з поважної причини, так як про порушення свого права дізналася в листопаді 2015 року - в цей час ОСОБА_3 почав будівництво на спірній ділянці, у зв`язку з чим вона звернулась до управління ДАБІ   у Житомирській області. Під час перевірки,  відповідач показав рішення суду за 2008 рік. До цього часу вона не знала про існування вказаного рішення. Судовий розгляд справ  за позовом ОСОБА_3 тривав з травня 2016 року фактично по 18.09.2019 року, а за  її позовом з липня 2017 р. по 17.07.2019 року. Тільки після набрання законної сили вказаних рішень отримала змогу звернутись до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 05.01.2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю.
		Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, пояснив, що реєстратор порушив право власності ОСОБА_1 , наявність судових спорів є поважною причиною  пропуску до суду. 
		Відповідач - ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що є заручниками ситуації яка склалась, рішення суду є чинним і він є належним власником, а реєстратор не допустив ніяких помилок. Просив застосувати строки позовної давності, оскільки рішення суду позивачу було надано в 2009 році, могла дізнатися про порушення свого права з державного реєстру, перепон для звернення до суду не було.
		Представник Овруцької міської ради Житомирської області - Юрківська О.В. проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що для реєстрації можна звернутися до будь-якого реєстратора, позивачем не було вчинено всіх можливих заходів для захисту своїх прав.
		Відповідач - ОСОБА_7 надала заяву про розгляд справи без її участі. У підготовчому засіданні 05.01.2021 року позовні вимоги визнала частково.
		Треті особи про час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31 січня 2017 року, яке набрало законної сили  у справі №286/1169/16-ц за позовом ОСОБА_3 до відділу Держгеокадастру в Овруцькому районі Житомирської області, ОСОБА_1 , Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року, яке набрало законної сили у справі №286/2487/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5   про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за заповітом встановлено, що  рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03.09.2008 року визнано за ОСОБА_3   право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_3   з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами та право власності на земельні ділянки площами: 0,0150 га, 0,0123 га та 0,0247 га . Підставою для визнання права власності на вказане майно стало визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будинку та земельних ділянок між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ..
		Згідно  витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, під реєстраційним номером 341557818242, на підставі вказаного рішення суду за ОСОБА_3   зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,015 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4 ,  кадастровий номер 18242110100:01:012:0031.
		ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 ..
		У відповідності до державного акту про право власності на земельну ділянку від 16.04.2004 року ОСОБА_6 належала 1/2 частина зазначеної земельної ділянки, власником іншої частини був ОСОБА_8 ..
		ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частину спірної земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 (кадастровий номер якої 1824210100:01:012:0031) після смерті свого діда ОСОБА_8 , якому ця земельна ділянка належала на праві спільної часткової власності, частка якого у спільній власності становила 1/2 частини.
		27 квітня 2010 року ОСОБА_1   виданий державний акт про право власності на земельну ділянку, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 0,015 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 ,  кадастровий номер 1824210100:01:012:0031, співвласником цієї земельної ділянки зазначений ОСОБА_3 ..
		Помилка, допущена нотаріусом при видачі свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині частки у праві власності на землю, а також рішення Овруцького районного суду від 03.09.2008 року не можуть бути підставою для припинення права власності ОСОБА_1 ..
		Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 31.01.2017 року в задоволені позову ОСОБА_3 до відділу Держгеокадастру в Овруцькому районі Житомирської області, ОСОБА_1 , Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійним державного акту про право власності на земельну ділянку відмовлено за безпідставністю. Постановою Верховного суду від 18.09.2019 року вказане рішення залишено без змін  (а.с. 19-25). 
		Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 15.04.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено, свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВЕТ № 269715 від 20.07.2007 року, видане  Овруцькою державною нотаріальною конторою Житомирської області на ім`я ОСОБА_4   та свідоцтво серії НОМЕР_1 від 20.07.2007 року, видане Овруцькою  державною нотаріальною конторою Житомирської області на ім`я ОСОБА_5 в частині визначення часток останніх щодо спадкування земельної ділянки, площею 0.0150 гектарів для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_3 , визнано недійсними. Постановою Житомирського апеляційного суду від 17.07.2019 року вказане рішення залишено без змін. Постановою Верховного суду від 26.11.2020 року рішення Народицького районного суду від 15.04.2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17.07.2019 року залишено без змін (26-31).
		13.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до голови  Овруцької міської ради, в якій просила надати роз`яснення щодо порядку реєстрації її 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 1824210100:01:012:0031 та шляхи вирішення даної проблеми відповідно до норм чинного законодавства. На що отримала відповідь, що 16.04.2014 року державним реєстратором відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 341557818242 на земельну ділянку    за кадастровим номером  1824210100:01:012:003, що становить 1/1 частину права власності за суб`єктом: ОСОБА_3 . Правовстановлюючим документом під час реєстрації права власності за номером 5382653 є рішення суду 2-1875/08 від 03.09.2008 року. Скасування державної реєстрації права власності проводиться на підставі рішення суду. Дана обставина також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна  (а.с.3, 5, 10).
		06.10.2020 року ОСОБА_1 повторно  звернулася до голови Овруцької міської ради із заявою, в якій просила  скасувати державну реєстрацію  земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , що становить 1/1  частину права власності та яка зареєстрована за ОСОБА_3 16.04.2014 року державним реєстратором та провести державну реєстрацію права власності на 1/2 частини вказаної земельної ділянки за нею. На що було дано відповідь, що скасування державної реєстрації права власності проводиться на підставі рішення суду або за рішенням Міністерства юстиції України та його територіальних органів (а.с.4, 6).
		Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суд зазначає наступне.
		Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. 
		Оскільки, допущення помилки при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_6 його дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призвело до продажу ОСОБА_3 спірної земельної ділянки в більшому розмірі, ніж на який вони фактично мали право, порушені права позивача підлягають судовому захисту, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_3 ..
		Підлягають також задоволенню і позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння ОСОБА_3   належну позивачу 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2, 4 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.       
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
		Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Відповідно до ч. 2, 3  ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;  відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549 від 27.04.2010 року, що підтверджує право власності  позивача   на частку земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1824210100:01:012:0031є дійсним.
		Доводи позивача належними та допустимими доказами відповідачем не спростовано.
		Що стосується позовних вимог до Овруцької міської ради то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотаріат". Зразок та опис печатки державного реєстратора встановлює Міністерство юстиції України.
		Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		З наведеного слідує, що державний реєстратор є самостійним суб`єктом владних повноважень, а Овруцька міська рада як орган місцевого самоврядування,  не наділена повноваженнями здійснювати реєстраційні дії.
		Позивач може звернутися до будь-якого державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.
		Згідно доводів відповідача щодо пропуску позивачем  строку позовної давності, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша, п`ята статті 261 ЦК України).
		Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що строк позовної давності розпочинається з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
		Позивач про порушення свого права дізналася в жовтні 2015 року, коли ОСОБА_3 почав будівельні роботи щодо прибудови до частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 і саме тоді почала звертатись до відповідних органів, а у липні 2017 року, у межах трирічного строку, визначеного ст. 267 ЦК України звернулась з позовом до суду до ОСОБА_3 , Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5   про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за заповітом. 
		Як пояснив представник позивача, ОСОБА_1 не знала в якому саме порядку відновити свої порушені права. 
		Крім того, позивач вживала заходів, щодо врегулювання даного питання в позасудовому порядку, однак їй було відмовлено. 
		Тому суд, вважає, причини пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом поважними.      
		Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2522,40 грн.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
		ОСОБА_3 від сплати судового збору звільнений на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (а.с. 133).
		Дії  державного реєтратора Мойсеєвої І.В. є правомірними, але  іншим чином як в судовому порядку  рішення про державну реєстрацію  скасувати не можливо.   
		Ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, судові витрати в сумі 1681,60 грн. (пропорційно задоволених вимог -  2522,40 грн.  - 840,80 грн. ) підлягають компенсації ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 81,  141, 259, 263-265,  268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 267, 373, 387 ЦК України, ст. ст. 152, 158 ЗК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , державного реєстратора Мойсеєвої Інни Василівни задовольнити  повністю, а  у задоволенні позову до Овруцької міської ради Житомирської області відмовити.
		Скасувати рішення державного реєстратора Мойсеєвої Інни Василівни (індексний номер рішення 12490507 від 16.04.2014 року) про державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,015 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 1824210100:01:012:0031, що становить 1/1 частину права власності, яка зареєстрована за ОСОБА_3 ( розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 341557818242).
		Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_2 ,  належну ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,   1/2 частку земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер  земельної ділянки 1824210100:01:012:0031. 
		Провести державну реєстрацію права власності на 1/2 частину земельної ділянки 0,0150 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1824210100:01:012:0031,  за ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103549 від 27.04.2010 року.
		Компенсувати ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , понесені судові витрати в сумі 1681,60 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана до  Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		Суддя:  Я.  В.  Кулініч   
		 
		Повний текст рішення складено 05 березня 2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...