Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2881/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Зміна договорів (правочинів); надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2021.
Дата набрання законної сили: 08.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2881/20
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) 
		суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.
		при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
		за участю представників сторін:
		від ПП "Верінет": Демінов Олег Ігорович, ордер серії АЕ №1048753 від 22.12.2020 р., адвокат;
		від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі": Козак Тетяна Вікторівна, довіреність №164 від 30.12.2020 р., адвокат;
		від ПП "Верінет": Дьорфлер Олег Васильович, наказ №1 від 01.07.2011 р., директор;
		розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року (повний текст рішення складений та підписаний 20.08.2020 року) у справі №904/2881/20 (суддя Рудь І.А.) 
		за позовом Приватного підприємства "Верінет", м. Верхівцево Дніпропетровської області 
		до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро 
		про врегулювання розбіжностей по договору,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року у справі №904/2881/20 в задоволенні позову Приватного підприємства "Верінет" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про врегулювання розбіжностей по договору відмовлено повністю.
		Рішення мотивовано тим, що належними і допустимими доказами позивач не довів суду, що у строк, визначений ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України та п. 2 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" він повідомив відповідача про результати розгляду пропозицій щодо укладення Додаткової угоди №3 від 26.12.2019 року з метою приведення договору №04002-00 від 04.03.2013 року на компенсацію затрат, пов`язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів у відповідність із ч.6 ст.16 зазначеного Закону.
		Також суд зазначив, що у справі відсутні докази надсилання позивачем відповідачу проекту саме Додаткової угоди №3 від 26.12.2019 року з урахуванням розбіжностей в редакції позивача, яку він просить визнати в судовому порядку укладеною.
		Не погодившись з рішенням суду, Приватне підприємство "Верінет" оскаржило його в апеляційному порядку.
		В апеляційній скарзі зазначає, що:
		- судом першої інстанції не враховано, що у даному спорі не йдеться про укладення договору, а йдеться про приведення вже існуючого між сторонами договору №04002-00 від 04.03.2013 року у відповідність з вимогами Закону №1834-VIII;
		- 27.12.2019 року на адресу позивача від відповідача надійшов лист №96/0201, в якому відповідач повідомив позивача про необхідність укладення до 31.12.2019 року Додаткової угоди №3 до Договору №04002-00 від 04.03.2013 року у відповідності до норм законодавства; додатком до листа було два примірники додаткової угоди;
		- 03.01.2020 року та повторно 21.01.2020 року позивач надіслав відповідачу протокол розбіжностей до Додаткової угоди №3, що свідчить про дотримання позивачем строків, визначених ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України та п.2 Розділу VI Закону;
		- відповідач проігнорував правила ч.7 ст.16 Закону №1834-VIII, ч.7 ст. 181 Господарського кодексу України, не передав у двадцятиденний строк до суду розбіжності, які залишилися неврегульованими.
		Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам позивача, невірно застосував положення норм матеріального права, зокрема, положення ч. 7 ст. 16 Закону, відповідно до якої власник інфраструктури об`єкта доступу не має права розірвати договір з доступу без згоди замовника або відмовити йому у продовженні строку дії договору з доступу, за умови належного виконання замовником умов договору з доступу.
		Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року у справі № 904/2881/20, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи позивача, просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. 
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2013 року між AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ПП "Верінет" укладено договір № 04002-00 на компенсацію затрат, пов`язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів (далі - договір) (том 1 а.с.22-24).
		Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору він набирає чинності з дня його підписання представниками сторін і укладається на строк до 1 (одного) року, з правом пролонгації шляхом укладання додаткової угоди. 
		Договір вважається продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
		Суть спірних правовідносин по даній справі полягає у вирішенні питання щодо врегулювання між сторонами спору щодо приведення існуючого договору №04002-00 від 04.03.2013 року до вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" (далі - Закон № 1834-VIII).
		Вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.
		Відповідно до п. 2 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1834-VIII, чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами. На вимогу замовника або власника інфраструктури об`єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.
		Відповідно до Закону розроблено та впроваджено в дію Правила надання доступу до інфраструктури об"єкта електроенергетики, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2018 року № 853 (далі - Правила) і Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об"єкта електроенергетики, затверджену наказом Міненерговугілля від 10.12.2018 року № 622 (далі - Методика).
		За приписами п. 2 Правил власник технічних засобів телекомунікацій - суб`єкт господарювання (оператор, провайдер телекомунікацій), у власності (володінні) якого перебувають технічні засоби телекомунікацій.
		Згідно зі ст. 1 Закону замовник доступу до інфраструктури об`єкта доступу (далі - замовник) - суб`єкт господарювання (оператор, провайдер телекомунікацій або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об`єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об`єкта доступу або який уклав договір з доступу.
		Підпунктом 1 пункту 41 Правил передбачено, що власник (володілець) має право вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики.
		Згідно з абз. 2 ч. З ст. 16 Закону ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
		На виконання зазначеної норми Закону, керуючись положеннями ст. 188 Господарського кодексу України, 27.12.2019 року AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" вручило ПП "Верінет" лист № 96/0201, в якому повідомлялось про необхідність укладення додаткової угоди № 3 до договору з метою приведення його у відповідність до норм законодавства. Додатком до зазначеного листа було 2 примірники додаткової угоди N° 3. Даною додатковою угодою пропонувалось викласти договір в новій редакції, яка відповідала б вимогам Закону (том 1 а.с.34).
		Відповідно до п. З ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
		ПП "Верінет" мало повідомити AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" про результати розгляду додаткової угоди N° 3 не пізніше 15.01.2020 року.
		Доводи позивача про те, що у передбачений ст.188 Господарського кодексу України строк ним кур`єрскою поштою 03.01.2020 року направлено на адресу відповідача протокол розбіжностей до додаткової угоди №3 не підтверджено належними доказами.
		Щодо вказаних обставин колегія суддів дослідила в судовому засіданні оригінал накладної, копія якої міститься на аркуші справи 52 в томі першому. Зазначена накладна не надає можливості встановити, яка юридична особа надала позивачу послуги з експрес - доставки, як її можливо ідентифікувати. Крім того, згідно графи 11 вказаної накладної міститься запис про те, що відправлення 26.02.2020 року передано в поштову скриньку. 
		За наявності заперечень відповідача щодо отримання від позивача у встановлений ст. 188 Господарського кодексу України строк (тобто до 15.01.2020 року) результатів розгляду отриманої позивачем додаткової угоди №3, колегія суддів визнає доводи скаржника необгрунтованими, факт своєчасної відповіді не підтвердженим.
		Крім того, подальші дії позивача у даній справі - направлення відповідачу 21.01.2020 року листа про результати розгляду пропозиції щодо укладення додаткової угоди № З, разом з підписаною додатковою угодою N° 3 з приміткою "з протоколом розбіжностей", сам протокол розбіжностей, який датований 18.01.2020 року, підтверджують, що у встановлений законом строк позивач відповідні дії не вчиняв.
		Оскільки позивачем порушено передбачений п.3 ст.188 Господарського кодексу України строк розгляду пропозиції відповідача щодо укладення додаткової угоди №3 до договору, листом № 7/0201 від 10.02.2020 року відповідач повідомив позивача у даній справі про припинення дії договору на підставі п. 6.2 договору з 04.03.2020 року.
		Отже, договір № 04002-00 на компенсацію затрат, пов`язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів від 04.03.2013 року припинив свою дію 03.03.2020 року. Звернувшись до суду з позовом, ПП "Верінет" просить суд визнати укладеною додаткову угоду № 3 до неіснуючого договору.
		Відповідно до положень ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
		Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
		Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
		За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
		Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було враховано положення ч. 7 ст. 16 Закону, відповідно до якої власник інфраструктури об`єкта доступу не має права розірвати договір з доступу без згоди замовника або відмовити йому у продовженні строку дії договору з доступу, за умови належного виконання замовником умов договору з доступу.
		Тобто, за даною нормою, основною умовою позбавлення власника інфраструктури об`єкта доступу права розірвати договір в односторонньому порядку є належне виконання замовником умов договору з доступу.
		При цьому, позивач не спростував доводи відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору та стягнення з нього на користь відповідача у даній справі заборгованості з компенсації витрат, пов`язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів за період з березня 2014 року по грудень 2019 року за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року у справі №904/343/20.
		Наведене є додатковою підставою для того, щоб відповідач відмовився від продовження строку дії договору.
		Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано положення ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, то враховуючи, що протокол розбіжностей до додаткової угоди № З позивачем було направлено на адресу відповідача після спливу двадцятиденного строку, передбаченого п. З ст. 188 Господарського кодексу України, у відповідача не було підстав для звернення з позовом до суду для врегулювання розбіжностей до договору. 
		Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України апелянт не довід свою правову позицію згідно заявлених позовних вимог, не спростував висновки оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга не доведена і не підлягає задоволенню, а судовий збір за її розгляд покладається на апелянта відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст. ст. 269, 271, 276, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу залишити без задоволення. 
		Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року у справі № 904/2881/20 залишити без змін.
		Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3 153,00 грн. покласти на позивача.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Повний текст постанови підписано 10.03.2021 року
		 
		Головуючий суддя Т.А. Верхогляд 
		 
		Суддя Л.М. Білецька
		 
		Суддя І.О. Вечірко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...