Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3278/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2021.
Дата набрання законної сили: 15.06.2021
Результат оскарження 15.06.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		       "25" лютого 2021 р.м. Одеса  Справа № 916/3278/20
		Господарський суд Одеської області у складі:
		судді                                                  В.С. Петрова
		при секретарі судового засідання  Г.С. Граматик     
		 
		        за участю представників:
		        від позивача   -     Поддимай А.Б.
		        від відповідача -   Шишлов В.А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" про стягнення заборгованості в розмірі 422753,02 грн., - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 422753,02 грн., в т.ч. 419316,00 грн. основного боргу, 2096,58 грн. інфляційних втрат, 1340,44 грн. 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. щодо здійснення оплати поставленого товару.
		Як вказує позивач, 23.10.2019 р. ТОВ "Гран-Прі Ойл" уклало з ТОВ "Зернофарт" агентський договір № 3Ф-6/А про надання послуг, відповідно до п. 1.1 ТОВ "Зернофарт" зобов`язалось знайти для ТОВ "Гран-Прі Ойл" контрагентів по закупівлі та/або продажу сільгосппродукції (пшениця, кукурудза, соя, тощо) та/або продуктів її переробки (макуха, олія, тощо) за гривню на умовах СРТ, EXW, FCA. Для цього ТОВ "Зернофарт" здійснює діяльність з пошуку постачальників та/або покупців сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки шляхом проведення необхідної роботи з контрагентами, результатом якої має стати укладення між замовником і постачальником (покупцем), якого знайшов агент, договору купівлі-продажу. Під постачальником (покупцем) розуміється юридична особа, з якою внаслідок виконання агентом обов`язків по цьому договору, замовником буде укладено договір купівлі-продажу.
		Так, позивач зазначає, що на виконання агентського договору № 3Ф-6/А про надання послуг від 23.10.2019 р. ТОВ "Зернофарт" надало ТОВ "Гран-Прі Ойл" потенційного контрагента (покупця), а саме ТОВ "Хорсагро Інвест", про що було складено додаткову угоду № 2 від 31.10.2019 р. За сприяння ТОВ "Зернофарт" 05.11.2019 р. ТОВ "Гран-Прі Ойл" уклало з ТОВ "Хорсагро Інвест" договір купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ. При цьому позивач зауважує, що додатково факт здійснення ТОВ "Зернофарт" перемовин в інтересах ТОВ "Гран-Прі Ойл" щодо укладання договору купівлі-продажу з ТОВ "Хорсагро Інвест" та в подальшому виконання вказаного договору підтверджується відповіддю на адвокатський запит № 3Ф-2 від 02.09.2020 р. разом з наданими матеріалами листування, нотаріально посвідченою заявою свідка.
		Наразі позивач вказує, що за умовами договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ ТОВ "Гран-Прі Ойл" зобов`язалось продати окремими партіями сільськогосподарську продукцію українського походження та здійснити першу поставку товару в асортименті, за ціною, якістю, вагою і на умовах, узгоджених з покупцем і зазначених у додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, а ТОВ "Хорсагро Інвест" зобов`язалось купити і здійснити приймання та оплату окремих партій і загального обсягу товару. 
		Між тим позивач додає, що відповідно до п. 4.2 договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 23.10.2019 р. ТОВ "Гран-Прі Ойл" зобов`язалось поставити товар на користь ТОВ "Хорсагро Інвест" відповідно до термінів, обумовлених сторонами в додатку до вказаного договору. У пункті 4.3 сторони погодили, що датою поставки вважається дата передачі товару у власність покупця.
		Водночас, як зазначає позивач, у додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. сторони визначили, що ТОВ "Гран-Прі Ойл" продає, а ТОВ "Хорсагро Інвест" купує наступний товар, зокрема: ячмінь українського походження урожаю 2019 року у кількості 430 т (+/- 10%) з якісними показниками вологості не більше 14% та сміттєвої домішки не більше 2%. При цьому пунктом 4 вказаного додатку сторони визначили ціну за 1 (одну) тонну товару 4980,00 грн. на загальну суму 2141400,00 грн., а п. 6 сторони погодили термін поставки товару з 05.11.2019 р. по 15.11.2019 р.
		За ствердженнями позивача, у пункті 5.1 договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. сторони погодили, що ТОВ "Хорсагро Інвест" сплачує на користь ТОВ "Гран-Прі Ойл" 80% вартості товару протягом 20 банківських днів з моменту реалізації товару (підписання накладних на поставку товару двома сторонами) після підтвердження прийомки кількості та якості товару згідно рахунку-фактури, переданого засобами факсимільного зв`язку, та/або на умовах попередньої оплати. Відповідно до п. 5.2 покупець сплачує 20% від вартості товару після реєстрації продавцем податкових накладних та отримання повного пакету оригіналів документів (а саме оригіналів договору купівлі-продажу, додаткових угод, рахунків та видаткових накладних).
		Як стверджує позивач, ним було здійснено такі поставки товару на користь ТОВ "Хорсагро Інвест": згідно видаткової накладної № 592 від 09.11.2019 р. ячмінь 3 класу урожаю 2019 року у кількості 49,86 т на суму 206919,00 грн.; згідно видаткової накладної № 597 від 09.11.2019 р. ячмінь 3 класу урожаю 2019 року у кількості 151,98 т на суму 630717,00 грн.; згідно видаткової накладної № 631 від 15.11.2019 р. ячмінь 3 класу урожаю 2019 року у кількості 151,84 т на суму 630136,00 грн.; згідно видаткової накладної № 680 від 16.11.2019 р. ячмінь 3 класу урожаю 2019 р. у кількості 84,2 т на суму 419316,00 грн. При цьому позивач зазначає, що за результатами здійснення поставки товару ТОВ "Гран-Прі Ойл" зареєструвало податкові накладні, які в подальшому неодноразово надавались та надсилались на адресу ТОВ "Хорсагро Інвест".
		Також позивач додає, що ТОВ "Гран-Прі Ойл" здійснювало поставку вказаного товару для ТОВ "Хорсагро Інвест" на термінал ТОВ "ТІС-Зерно" за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, 1 км-автодороги порту Південний, буд. 1-А, оскільки в подальшому даний товар реалізовувався за зовнішньоекономічним контрактом в квоту ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна". Як зазначає позивач, про вказаний факт йому стало відомо від ТОВ "Зернофарт", тому задля необхідності документального підтвердження зазначеної інформацію в інтересах ТОВ "Гран-Прі Ойл" були направлені адвокатські запити на адресу ТОВ "Хорсагро Інвест", ТОВ "ТІС-Зерно" та ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" щодо надання належним чином засвідчених копій документів (заявок, товарно-транспортних накладних та інших документів), які були підписані у зв`язку з поставкою товару на користь ТОВ "Хорсагро Інвест" в квоту ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна". Разом з тим, як вказує позивач, відповіді на вказані адвокатські запити не надійшли.
		За ствердженнями позивача, для оплати отриманого товару ТОВ "Гран-Прі Ойл" виставило ТОВ "Хорсагро Інвест" рахунок № 1 від 07.11.2019 р. за договором № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. на суму 2141400,00 грн., який відповідач частково оплатив, а саме: 13.11.2019 р. у сумі 199000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р."; 14.11.2019 р. у сумі 200000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р."; 19.11.2019 р. у сумі 250000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р."; 21.11.2019 р. у сумі 500000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р."; 12.12.2019 р. у сумі 31642,40 грн. з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р."; 18.12.2019 р. у сумі 400000,00 грн. двома платежами по 200000,00 грн., кожний з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р."; 24.12.2019 р. у сумі 180684,00 грн. з призначенням платежу з призначенням платежу "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р.". Так, позивач зазначає, що всього у період з 14.11.2019 р. по 24.12.2019 р. ТОВ "Хорсагро Інвест" перерахувало на користь ТОВ "Гран-Прі Ойл" грошові кошти у сумі 1722084,00 грн., який підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку за період з 13.11.2019 р. по 24.12.2019 р. 
		Поряд  цим 12.03.2020 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості у розмірі 419316,00 грн. разом з випискою по рахунку та податковими накладними. 30.03.2020 р. відповідачем було надано відповідь на вказану претензію, в якій відповідач просив з метою всебічного вивчення наведених доводів у претензії надати завірені належним чином копії договорів, додатків до договорів, актів прийому-передачі, товарно-транспортних накладних та за наявності, актів звірки по даним операціям.
		Водночас, за ствердженнями позивача, ТОВ "Хорсагро Інвест" всі вищезазначені документи мало та неодноразово їх отримувало від ТОВ "Гран-Прі Ойл" та від ТОВ "Зернофарт", яке діяло на підставі агентського договору. Разом з тим, як вказує позивач, ТОВ "Хорсагро Інвест" не повертало оригінали вказаних документів та на його адресу неодноразово направлялися листи щодо необхідності повернення оригіналів документів, що підтверджується показами свідка, які викладені у нотаріально посвідченій заяві в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, свідок ОСОБА_1 , яка працює на посаді менеджера з питань комерційної діяльності та управління ТОВ "Зернофарт" повідомила, що у листопаді 2019 року вона направляла за допомогою електронної пошти та через компанію "Нова Пошта" на адресу ТОВ "Хорсагро Інвест" оригінали документів (договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні) щодо поставки 430 тонн ячменю від ТОВ "Гран-Прі Ойл" на користь ТОВ "Хорсагро Інвест".
		Крім того, 28.08.2020 р. ТОВ "Гран-Прі Ойл" повторно направило на адресу ТОВ "Хорсагро Інвест" вимогу про погашення заборгованості з оригіналами документів, яку було отримало останнім 10.09.2020 р., однак на момент подання даного позову Товариство відповіді на вимогу про погашення боргу не надало. Наразі, за ствердженнями позивача, ТОВ "Хорсагро Інвест" свої грошові зобов`язання перед ТОВ "Гран-Прі Ойл" виконало частково, а саме сплатило 81% від визначеної сторонами вартості товару, з огляду на що його заборгованість перед позивачем становить 419316,00 грн.
		При цьому щодо зобов`язання відповідача повернути оригінали підписаних документів позивачу останній вказує, що пунктом 10.2 договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ сторони погодили, що факсимільні копії цього договору, доповнення і додатки до нього мають для сторін юридичну силу оригіналу. У будь-якому випадку сторони беруть на себе зобов`язання обмінятися оригіналами договору, доповнень і додатків до нього протягом 10 календарних днів з моменту обміну факсимільними копіями. 
		Таким чином, за ствердженнями позивача, наведені вище обставини справи, хронологія взаємовідносин між позивачем та відповідачем, наявні матеріали листування та свідчення свідка ілюструють, що ТОВ "Хорсагро Інвест" отримало оригінали документів, але разом з тим ухилилось від їхнього повернення позивачу.
		Вказані обставини, на думку позивача, дають підстави для висновку про необхідність застосування при вирішенні даного спору доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
		Так, надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін, позивач звертає увагу суду, що ТОВ "Хорсагро Інвест" неодноразово змінював свою позицію на протилежну (вчинив дії, які підтверджують зобов`язання; надавав обіцянки про повернення оригіналів документів; потім додатково вимагав надати документи, які вже отримував, та взагалі почав ухилятися і відмежовуватись від виконання зобов`язань), що свідчить про зловживання правом. Таким чином, відповідач, який постійно змінює свою позицію щодо отриманих ним оригіналів документів та проведення оплати, в такий спосіб діє недобросовісно та з порушенням меж здійснення цивільних прав, встановлених ст. 13 ЦК України, що, в свою чергу, не відповідає ані конституційним принципам, ані загальним принципам права, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України.
		Між тим стосовно зобов`язання з повного розрахунку за поставлений товар позивач з посиланнями на ст. 655 ЦК України та п. 5.1 спірного договору зазначає, що з виписки по рахунку ТОВ "Гран-Прі Ойл" вбачається, що ТОВ "Хорсагро Інвест" сплатило на користь позивача 80% вартості товару, тобто виконало пункт 5.1 договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. Відповідно до п. 5.2 договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. ТОВ "Хорсагро Інвест" сплачує 20% від вартості товару після реєстрації ТОВ "Гран-Прі Ойл" податкових накладних та отримання повного пакету оригіналів документів (а саме, оригінал договору купівлі-продажу, додаткових угод, рахунків та видаткових накладних).
		Також, посилаючись на ст. 201.1 Податкового кодексу України, позивач наголошує, що факт реєстрації податкових накладних ТОВ "Гран-Прі Ойл" додатково підтверджує поставку товару на користь ТОВ "Хорсагро Інвест".
		Поряд з цим, за ствердженнями позивача, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку належать: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 р. у справі № 911/3685/17, постанові Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18).
		Як вказує позивач, ТОВ "Хорсагро Інвест" здійснило часткову оплату рахунку № 1 від 07.11.2019 р. за договором № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., що виставлявся на суму загальну суму 2141400,00 грн. та з банківських виписок вбачається, що відповідачем у графі "призначення платежу" зазначало саме рахунок № 1 від 07.11.2019 р., який виписаний за договором № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., з огляду на що, враховуючи факт часткової оплати (80,41% від основного боргу) поставленого товару, ТОВ "Хорсагро Інвест" вважається таким, що визнає свої зобов`язання визначені пунктом 5.2 договору від 05.11.2019 р. та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України.
		Таким чином, як вказує позивач, враховуючи взаємний зв`язок наявних доказів та обставин справи, ТОВ "Хорсагро Інвест" зобов`язане сплатити на користь ТОВ "Гран-Прі Ойл" повну вартість отриманого товару шляхом доплати в розмірі 419316,00 грн., оскільки ТОВ "Хорсагро Інвест" своїми діями визнало наявність грошового зобов`язання та ухиляється від добровільного виконання умов договору, зазначена сума коштів у розмірі 419316,00 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
		Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого товару, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 1340,44 грн. та інфляційні втрати в сумі 2096,58 грн., що заявлені до стягнення. 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2020 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" (вх. № 3391/20) залишено без руху, оскільки позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, що заявлено до стягнення, договору про надання правової допомоги, а також доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
		01.12.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 32193/20), до якої позивачем надано обґрунтований розрахунок суми основного боргу, що заявлено до стягнення, договір про надання правової допомоги, а також докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3278/20, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 21.12.2020 р.  
		21.12.2020 р. відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. По-перше, відповідач вказує, що до суду були надані документи з підписами директора ТОВ "Хорсагро Інвест" Лаєвського Дмитра Олеговича, які він не підписував та печатками підприємства, які він не ставив, а саме: копія договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р.; копія додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р.; копія видаткових накладних № 592 від 09.11.2019 р., № 597 від 12.11.2019 р., № 631 від 15.11.2019 р., № 680 від 16.11.2019 р. Як зазначає відповідач, у листопаді 2019 р. службовими особами ТОВ "Хорсагро Інвест" та ТОВ "Гран-Прі Ойл" було узгоджено ціну, згідно якої за 437,88 тони поставленого ячменю 3 класу урожаю 2019 року ТОВ "Хорсагро Інвест" повинно було сплатити - 1761326,40 грн., однак у подальшому службовими особами ТОВ "Гран-Прі Ойл" було надіслано примірники документів, у яких сума за поставлений товар зросла до 2180642,40 грн. За ствердженнями відповідача, підписувати документи з некоректною інформацією службові особи ТОВ "Хорсагро Інвест" не стали та намагалися в ході переговорів владнати дану ситуацію, проте безрезультатно. Таким чином, як вказує відповідач, у позивача не може бути ані оригіналів, ані копій, ані сканкопій вищевказаних документів, підписаних ТОВ "Хорсагро Інвест" з некоректною ціною, що були надані суду.
		По-друге, відповідач зазначає, що на адресу ТОВ "Хорсагро Інвест" надійшов адвокатський запит Кравцова Ігора Володимировича № 1-06/20 від 23.06.2020 р. щодо надання підписаних та завірених оригіналів примірників договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. та видаткових накладних № 592 від 09.11.2019 р., № 597 від 12.11.2019 р., № 631 від 15.11.2019 р., № 680 від 16.11.2019 р., відповідь на який була відправлена, однак повернулася за закінченням терміну зберігання. У подальшому ж, як зауважує відповідач, на адресу ТОВ "Хорсагро Інвест" надійшла вимога ТОВ "Гран-Прі Ойл" від 26.08.2020 р. про погашення заборгованості та вчергове надіслані документи з некоректними сумами та відповідь на дану вимогу також була відправлена та повернулася за закінченням терміну зберігання. За ствердженнями відповідача, в усіх вищевказаних відповідях ТОВ "Хорсагро Інвест" просить надати можливість обсудити ситуацію, що склалася на зустрічі з службовими особами ТОВ "Гран-Прі Ойл".
		По-третє, як додає відповідач, надані суду податкові накладні, а саме: № 150 від 09.11.2019 р., № 177 від 12.11.2019 р., № 232 від 15.11.2019 р. не погоджені з ТОВ "Хорсагро Інвест" саме з підстав некоректної ціни, оскільки у разі погодження повинен бути присутній штамп "Документ прийнято контрагентом?, а не "Документ доставлено контрагенту?, як є на даних податкових накладних. При цьому відповідач зазначає, що податкова накладна № 284 від 16.11.2019 р. взагалі не відправлялася ТОВ "Хорсагро Інвест", оскільки відсутній навіть штамп "Документ доставлено контрагенту?.
		Також 21.12.2020 р. відповідачем подано до господарського суду клопотання про витребування доказів.
		Під час підготовчого засідання 18.01.2021 р. представник відповідача просив суд розглянути подане раніше клопотання про витребування доказів та задовольнити його. Зокрема, представник відповідача просив суд витребувати від позивача оригінали договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р.; видаткової накладної № 592 від 09.11.2019 р., видаткової накладної № 597 від 12.11.2019 р., видаткової накладної № 631 від 15.11.2019 р., видаткової накладної № 680 від 16.11.2019 р. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, що вищезазначені документи ТОВ "Хорсагро Інвест" не підписувалися з причини некоректності розрахунків ціни, однак, позивачем було надано до суду копії вищевказаних документів. Таким чином, як зазначає відповідач, є підстави вважати, що у позивача наявні оригінали даних документів.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2021 р. у справі № 916/3278/20 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів; витребувано від ТОВ "Гран-Прі Ойл" оригінали договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р.; видаткової накладної № 592 від 09.11.2019 р., видаткової накладної № 597 від 12.11.2019 р., видаткової накладної № 631 від 15.11.2019 р., видаткової накладної № 680 від 16.11.2019 р. Також вказаною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 28 січня 2021 р.  
		28.01.2021 р. представником позивача надані суду письмові пояснення на виконання ухвали суду, в яких позивач вказав, що оригінали витребуваних судом документів знаходяться у відповідача, що підтверджується матеріалами судової справи. Так, позивач зазначає, що 05.11.2019 р. відповідач надіслав електронною поштою договір купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. з додатком на електронну адресу агента ТОВ "Зернофарт", що підтверджується копією електронних листів за 05.11.2019 р. з додатками, які долучені до матеріалів справи. При цьому позивач додає, що копії даних листів були отримані позивачем від ТОВ "Зернофарт" у відповідь на адвокатський запит, а оригінали електронних листів знаходяться у розпорядженні відповідача та ТОВ "Зернофарт", з огляду на що зазначений вище договір № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. з додатком зі специфікацією (додатком) був підготовлений саме відповідачем та отриманий для підписання саме від останнього. Тобто, як вказує позивач, відповідач самостійно визначив умови договору та вказав ціну, на які в подальшому погодився позивач. Водночас, як вказує позивач, отримані від відповідача документи (договір з додатком) позивач підписав та в цей же день - 05.11.2019 р. підписаний договір з додатком був направлений агентом ТОВ "Зернофарт" на адресу відповідача, що підтверджується копією електронних листів за 05.11.2019 р. з додатками, які долучені до матеріалів справи, при цьому копія даних листів була отримана позивачем від ТОВ "Зернофарт" у відповідь на адвокатський запит та оригінали електронних листів знаходяться у розпорядженні відповідача та ТОВ "Зернофарт". Отже, за ствердженнями позивача, 05.11.2019 р. відповідач засобами електронної пошти отримав підписаний договір купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. з додатком., в якому були зафіксовані сформовані самим відповідачем умови поставки, об`єм поставки та ціна, а тому відповідач вводить суд в оману, заявляючи про те, що ціна договору ним не погоджувалась, крім того, як наголошує позивач, відповідач жодних доказів того, що сторонами були погоджені інші умови та ціна суду не надав.
		Подалі ж, як зазначає позивач, 07.11.2019 р. відповідач надіслав на адресу агента ТОВ "Зернофарт" листи із запитами щодо виписки рахунку та видаткових накладних, що підтверджується копіями електронних листів за 07.11.2019 р., які долучені до матеріалів справи та які були отримані позивачем від ТОВ "Зернофарт" у відповідь на адвокатський запит, оригінали яких знаходяться у розпорядженні відповідача та ТОВ "Зернофарт". Між тим, як вказує позивач, запит відповідача на виставлення рахунку також підтверджує факт погодження з його сторони умов договору та його ціни, зазначеної у договорі та додатку і рахунку.
		Водночас, як додає позивач, 07.11.2019 р. ним було виписано рахунок на оплату товару за спірним договором на суму 2141400,00 грн., який в цей же день був виставлений відповідачу, що підтверджується копією електронного листа за 07.11.2019 р., який долучений до матеріалів справи та який було отримана позивачем від ТОВ "Зернофарт" у відповідь на адвокатський запит, оригінал електронного листа знаходиться у розпорядженні відповідача та ТОВ "Зернофарт". Отже, за ствердженнями позивача, 07.11.2019 р. відповідач засобами електронної пошти отримав рахунок на оплату за договором купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. та в подальшому у період з 13.11.2019 р. по 24.12.2019 р. здійснив часткову оплату рахунку, з огляду на що факт отримання рахунку та здійснення подальшої його оплати свідчить про те, відповідач повністю погодився на умови договору поставки і навіть приступив до виконання. За ствердженнями позивача, доказів того, що мали місце які-небудь заперечення відповідач не надано, отже факт погодження сторонами всіх істотних умов поставки, в тому числі і ціни, очевидним.
		В подальшому, як вказує позивач, 18.11.2019 р. відповідач надіслав листа з проханням надіслати оригінали документів на адресу, яку зазначив сам, а відтак документи були надіслані на зазначену відповідачем адресу, а 28.11.2019 р. на адресу відповідача був надісланий лист з проханням забрати документи, оскільки вони прибули в місто Одеса на відділення Нової Пошти, яке вказував відповідач. 
		Крім того, як зазначає позивач, 10.01.2021 р. та 03.02.2020 р. на адресу відповідача надсилались вимоги щодо повернення оригіналів документів, разом з тим відповідач оригінали документів не повернув, а відтак останній самостійно попросив надіслати йому оригінали документів та в подальшому ухилився від їх повернення.
		Всі вищезазначені факти, за ствердженнями позивача, підтверджуються копіями електронних листів, які долучені до матеріалів справи, копії яких були отримані позивачем від ТОВ "Зернофарт" у відповідь на адвокатський запит, а оригінали електронних листів знаходяться у розпорядженні відповідача та ТОВ "Зернофарт".
		Як вказує позивач, в матеріалах справи міститься опис вкладення у цінний лист № 0105474172062 разом з квитанціями, накладною, з яких вбачається, що на адресу відповідача були направлені, зокрема: два екземпляри оригіналу договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., два екземпляри додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р.; два екземпляри видаткової накладної № 592 від 09.11.2019 р., два екземпляри видаткової накладної № 597 від 12.11.2019 р., два екземпляри видаткової накладної № 631 від 15.11.2019 р., два екземпляри видаткової накладної № 680 від 16.11.2019 р., один екземпляри оригіналу рахунку № 1 від 07.11.2019 р. на суму 2141400,00 грн. За ствердженнями позивача, факт того, що відповідач отримав вказані оригінали документів підтверджується інформацією про доставку цінного листа, яка також міститься в матеріалах справи та була долучена разом з позовною заявою.
		У підготовчому засіданні 09.02.2021 р. представником позивача були надані суду письмові пояснення щодо факту укладення спірного договору та підтвердження факту електронного листування з приводу укладення і виконання вказаного договору, в яких позивач додатково зазначає, що на адресу відповідача було надіслано пропозицію на укладення договору поставки з істотними умовами: товар, кількість товару, ціна товару, з огляду на що в розумінні ст. 641 ЦК України на адресу відповідача була надіслана оферта на укладення договору поставки, у відповідь на яку 05.11.2019 р., тобто в день отримання пропозиції відповідач надіслав електронною поштою договір купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. з додатком на електронну адресу агента ТОВ "Зернофарт". Тобто, за ствердженнями позивача, спорів чи неузгодженостей щодо ціни договору у сторін не виникало і не було, оскільки умови договору вказані в оферті знайшли своє повне відображення у договорі та специфікації, які були підготовлені відповідачем, будь-яких коментарів чи зауважень листи з договором та специфікацією від відповідача не містили. Отже, з огляду на наведені факти та в розумінні ч. 1 ст. 642 ЦК України, на думку позивача, відповідач надав акцепт, підготувавши та надіславши договір із специфікацією, які відображали повне співпадіння із даними вказаними в оферті по товару, його кількості та ціні. Наразі позивач посилається на положення ч. 1 ст. 640 ЦК України, за якими договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Таким чином, позивач вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 640 ЦК України договір між ТОВ "Гран-Прі Ойл" та ТОВ "Хорсагро Інвест" щодо поставки 430 т ячменю за ціною товару у розмірі 4980,00 грн. на загальну суму 2141400,00 грн. є укладеним. Щодо додаткового підтвердження факту електронного листування між ТОВ "Гран-Прі Ойл" через агента ТОВ "Зернофарт? з ТОВ "Хорсагро Інвест" щодо укладення та виконання умов договору про поставку 430 т ячменю за ціною товару у розмірі 4980,00 грн. на загальну суму 2141400,00 грн. позивач зауважує, що факт та автентичність листування між ТОВ "Гран-Прі Ойл", ТОВ "Зернофарт? та ТОВ "Хорсагро Інвест" щодо укладення та виконання умов спірного договору окрім відповіді на адвокатський запит з додатками (електронними листами) та показами свідка, які наявні в матеріалах справи додатково підтверджується звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 05.02.2021 року № 37/2021-ЗВ, який містить 36 електронних листів з додатками (угода, специфікація, видаткові накладні, рахунок на оплату, реєстри завантажених товаром автомобілів), даними листами обмінювалися ТОВ "Гран-Прі Ойл", ТОВ "Зернофарт? та ТОВ "Хорсагро Інвест" під час укладання та виконання договору про поставку 430 т ячменю за ціною товару у розмірі 4980,00 грн. на загальну суму 2141400,00 грн. Також у вказаних письмових поясненнях заявник просить поновити строк на подачу вказаного доказу. 
		Зазначене клопотання судом задоволено та надані пояснення з доданим доказом залучено до матеріалів справи.   
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2021 р. у справі № 916/3278/20 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 18 лютого 2021 р.
		Так, у судовому засіданні 18 лютого 2021 року по справі № 916/3278/20 було протокольно оголошено перерву до 25 лютого 2021 р. о 14 год. 30 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.
		Також у судовому засіданні 25.02.2021 р. представником позивача було оголошено промову у судових дебатах. Зокрема, представник позивача вказує, що матеріалами справи та відповідачем визнаються наступні обставини: 1) ТОВ "Хорсагро Інвест" (відповідач) самостійно підготувало та направило на підпис договір № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. та додаткову угоду, в якому було зазначено всі істотні умови, зокрема, товар: ячмінь; кількість: 430 тон; ціна: 4980,00 грн. за тону з ПДВ; загальна вартість 2141400,00 грн. з ПДВ; строк поставки: з 11.11.2019 р. по 15.11.2019 р.; 2) ТОВ "Хорсагро Інвест" 07.11.2019 р. отримало один рахунок на загальну суму 2141400,00 грн. з ПДВ та перераховувало на користь позивача грошові кошти на підставі отриманого рахунку у період з 13.11.2019 по 24.12.2019 р.; 3) жодних письмових доказів, з яких вбачається існування заперечень щодо ціни договору та поставленого товару матеріали справи не містять; 4) відповідач у судових засіданнях неодноразово підтвердив, що будь-яких письмових заперечень щодо ціни договору та ціни поставленого товару він на адресу позивача не надсилав; 5) відповідач неодноразово у судових засіданнях (09.02.2021 р. та 18.02.2021 р.) посилався на пункт 2.4 договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., що свідчить про визнання відповідачем факту укладення договору; 6) відповідач неодноразово плутався у надання пояснень щодо погодження ціни договору. Так, у судовому засіданні 18.01.2021 року відповідач зазначав, що умови по ціні договору погоджувались з керівництвом ТОВ "Гран-Прі Ойл", з ким конкретно умови погоджувались та ким саме - відповідач відповіді не надав. У судовому ж засіданні 28.01.2021 р. відповідач зазначав, що ціна договору та товару погоджувалась на рівні менеджерів позивача та відповідача, контактні дані менеджерів відповідач не надав. В подальшому у судовому засіданні 09.02.2021 року відповідач пояснював, що ціна договору погоджувалась між керівництвом відповідача та керівництвом агента ТОВ "Зернофарт". Тобто, за ствердженнями позивача, чіткої позиції протягом чотирьох судових засідань щодо процедури погодження ціни відповідач не висловив; 7) відповідач у судовому засіданні 09.02.2021 р. визнав, що використовує для листування електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 8) відповідач у судових засіданнях 09.02.2021 р. та 18.02.2021 р. визнав, що отримував від агента ТОВ "Зернофарт", який діяв в інтересах ТОВ "Гран-Прі Ойл" електронний лист 05.11.2019 р. з умовами поставки: ячмінь, 430 тон, 4980,00 грн. за тону з ПДВ; 9) відповідач у судовому засіданні 18.02.2021 р. визнав, що бухгалтерією відповідача готувався договір та готовий варіант був надісланий агенту ТОВ "Зернофарт" 05.11.2019 р. орієнтовно через дві години; 10) факт надсилання оферти зі сторони позивача через агента та факт отримання акцепту зі сторони відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу (поставки) сільськогосподарської продукції на умовах: товар: ячмінь; кількість: 430 тон; ціна: 4980,00 грн. за тону з ПДВ; загальна вартість 2141400,00 грн. з ПДВ; строк поставки: з 11.11.2019 по 15.11.2019 р. підтверджується матеріалами листування, як електронною поштою, так і конклюдентними діями відповідача щодо прийняття товару у повному обсязі без заперечень, а також проведенням оплати єдиного виставленого рахунку; 11) відповідач визнає, що оригінали всіх документів у двох примірниках (договори, видаткові накладні) знаходяться у нього. Також відповідач визнає, що не підписав отримані документи, оскільки не погодився з ціною після того, як товар було отримано у повному обсязі без жодних заперечень.
		Таким чином, позивач зауважує, що відповідач жодного доказу, який би спростовував позицію позивача не надав, зокрема, відповідачем не надав жодного документу, який би вказував, що сторонами була погоджена інша ціна, а також не вказано на свідків, які могли б підвередити, що сторонами була погоджена інша ціна. З огляду на викладене, на думку позивача, в розумінні ст. 79 ГПК України докази надані ним є більш вірогідними та підтверджують факт укладання сторонами договору і погодження всіх його істотних умов, в тому числі і ціни. Окремо позивач звертає увагу, що відповідно до судової практики висновок ДП "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" щодо фіксації інформації, яка розміщена в мережі Інтернет (в даному випадку матеріалів листування електронною поштою) визнається належним та допустимим доказом.
		Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, відповідач в свою чергу просив у задоволенні позову відмовити.
		 
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
		23.10.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (агент) укладено агентський договір № 3Ф-6/А про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого агент зобов`язується надати замовнику наступні послуги: пошук контрагентів по закупівлі та/або продажу сільгосппродукції (пшениця, кукурудза, соя, тощо) та/або продуктів її переробки (макуха, олія, тощо) за гривню на умовах CPT, EXW, FCA. 
		Для цього агент здійснює діяльність з пошуку постачальників та/або покупців сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки шляхом проведення необхідної роботи з контрагентами, результатом якої має стати укладення між замовником і постачальником (покупцем), якого знайшов агент, договору купівлі-продажу.
		Згідно п. 1.1.1 договору від 23.10.2019 р. під постачальником (покупцем) розуміється юридична особа, з якою внаслідок виконання агентом обов`язків по цьому договору, замовником буде укладено договір купівлі-продажу.
		31.10.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (агент) було укладено додаткову угоду № 2 до агентського договору № 3Ф-6/А про надання послуг від 23.10.2019 р., відповідно до п. 1 якого, виконуючи умови вказаного агентського договору № 3Ф-6/А про надання послуг, агент надає замовнику потенційного контрагента, з яким замовник підписує контракт на поставку с/г продукції, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" (код ЄДРПОУ 39497560) на закупівлю 430 т (+/-10%) ячменю українського походження урожаю 2019 року за ціною 4980 грн. з ПДВ.
		Так, в межах виконання агентського договору № 3Ф-6/А про надання послуг від 23.10.2019 р. ТОВ "Зернофарт" як агент надало ТОВ "Гран-Прі Ойл" як замовнику потенційного контрагента (покупця) - ТОВ "Хорсагро Інвест". 
		Як випливає з матеріалів справи, зокрема з наявного листування між сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" (продавець) було вчинено правочин щодо купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.
		При цьому позивачем на підтвердження здійснення вказаного правочину між сторонами надано до суду копію договору купівлі-продажу від 05.11.2019 р. № 110-209/ХАИ, відповідно до п. 1.1 якого позивач як продавець зобов`язується продати окремими партіями сільськогосподарську продукцію українського походження власного виробництва та здійснює першу поставку, в подальшому "товар", в асортименті, за ціною, якістю, вагою і на умовах, погоджених з покупцем і зазначених у додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, а відповідач, як покупець, зобов`язується купити і здійснити приймання та оплату окремих партій і загального обсягу товару.
		Згідно п. 2.1 договору ціна товару визначається згідно додатка до цього договору і дійсна протягом терміну поставки, зазначеного в додатку.
		Відповідно до п. 2.2 договору вага окремих партій товару та якість визначаються згідно додатка до цього договору.
		За умовами п. 2.3 договору остаточні показники ваги товару, прийняті для взаєморозрахунків, визначаються видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін.
		В п. 2.4 договору зазначено, що у випадку зміни кон`юнктури ринкових цін покупець має право змінити погоджену ціну, зазначену в додатку до цього договору. Така зміна ціни оформляється додатком до цього договору і підписується уповноваженими представниками сторін. Сторони можуть домовитися про інший порядок зміни ціни на товар.
		За положеннями п. 3.1 договору продавець зобов`язується робити поставки товару в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння. Товар повинен мати нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого та сторонніх запахів), нормальний колір, не допускається зараження шкідниками хибних запасів, схована зараженість та радіоактивність.
		Пунктом 3.2 договору передбачено, що товар по якості повинен відповідати специфікації, зазначеній в додатку до цього договору. В разі невідповідності товару параметрам якості, передбачених цим договором, покупець має право відмовитися від товару.
		Продавець поставляє Товар на умовах ЕХW/СРТ - місце, зазначене в додатку до цього договору (у подальшому, пункт прийомки). Умови поставки визначаються і тлумачаться відповідно до правил "Інкотермс - 2000? (п. 4.1 договору).
		Згідно п. 4.2 договору терміни поставки обумовлюються сторонами в додатку до цього договору та можуть бути змінені у випадку письмової згоди сторін.
		Відповідно до п. 4.3 договору датою поставки вважається дата передачі товару у власність покупця.
		В п. 5.1 договору зазначено, що покупець сплачує продавцю 80% від вартості товару протягом 20 банківських днів з моменту реалізації товару (підписання видаткових накладних на поставку товару двома сторонами), після підтвердження прийомки кількості та якості товару, згідно рахунку-фактури, переданого засобами факсимільного зв`язку, та/або на умовах попередньої оплати.
		За положеннями п. 5.2 договору сторони погодили, що покупець сплачує 20% від вартості товару після реєстрації продавцем податкових накладних та отримання повного пакету оригіналів документів (а саме оригінал договору купівлі-продажу, додаткових угод, рахунків та видаткових накладних).
		Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата проводиться в національній валюті України у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
		Товар вважається переданий продавцем та прийнятий покупцем: по кількості - у відповідності із заліковою вагою, вказаною в пункті прийомки товару; по якості - у відповідності із проведеними замірами та аналізом в місці прийомки (п. 6.1 договору).
		Відповідно до п. 7.1 договору продавець зобов`язаний здійснити належну та своєчасну поставку товару згідно умов цього договору і додатків до нього.
		За умовами п. 7.2 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату товару відповідно до пункту 5 цього договору.
		В п. 8.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання, неповне чи несвоєчасне виконання своїх зобов`язань за цим договором, за винятком випадків дії непереборної сили (форс-мажор).
		Згідно розділу 9 договору суперечки і розбіжності, що можуть виникнути з цього договору чи в зв`язку з ним, вирішуються в господарському суді у відповідності з чинним законодавством України.
		В п. 10.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 р.
		Згідно п. 10.2 договору факсимільні копії цього договору, доповнення і додатки до нього мають для сторін юридичну силу оригіналу. У будь-якому випадку, сторони беруть на себе зобов`язання обмінятися оригіналами договору, доповнень і додатків до нього протягом 10  календарних днів з моменту обміну факсимільними копіями.
		Відповідно до п. 10.5 договору усі виправлення та/або доповнення до цього договору мають юридичну силу в тому разі, коли вони зроблені в письмовому вигляді та підписані належним чином уповноваженими представниками сторін.
		Також позивачем надано до суду копію додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 110-209/ХАИ від 05.11.2019 р., в якому визначено найменування товару - ячмінь українського походження власного урожаю 2019 року (код 1003 згідно з УКТ ЗЕД); кількість товару - 430,00 т. +/- 10%; якісні показники - вологість не більше 14,0%, сміттєва домішка не більше 2,0%; ціну за 1 тону товару - 4980,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%; загальна сума - 2141400,00 грн.,  в т.ч. ПДВ 20%; термін поставки товару - 05.11.2019 р. - 15.11.2019 р.
		Поряд з цим сторонами визнається факт здійснення ТОВ "Гран-Прі Ойл" протягом листопада 2019 року на адресу відповідача поставки сільськогосподарської продукції, зокрема ячменю. На підтвердження вказаного факту позивачем надано до суду копії відповідних  видаткових накладних на поставку товару, зокрема: 
		- № 592 від 09.11.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: ячмінь 3 класу урожаю 2019 р. на загальну суму 248302,80 грн. (в т.ч. ПДВ 41383,80 грн.);
		- № 597 від 12.11.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: ячмінь 3 класу урожаю 2019 р. на загальну суму 756860,40 грн. (в т.ч. ПДВ 126143,40 грн.);
		- № 631 від 15.11.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: ячмінь 3 класу урожаю 2019 р. на загальну суму 756163,20 грн. (в т.ч. ПДВ 126027,20 грн.);
		- № 680 від 16.11.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: ячмінь 3 класу урожаю 2019 р. на загальну суму 419316,00 грн. (в т.ч. ПДВ 69886,00 грн.).
		Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що за фактом поставки обумовленого договором купівлі-продажу № 110-209/ХАИ від 05.11.2019 р. товару позивачем було виписано та зареєстрованого наступні податкові накладні (а.с. 109-112 т. 1): від 09.11.2019 р. № 150 на суму 248302,80 грн. (ПДВ 41383,80 грн.), від 12.11.2019 р. № 177 на суму 756860,40 грн. (ПДВ 126143,40 грн.), від 15.11.2019 р. № 232 на суму 756163,20 грн. (ПДВ 126027,20 грн.), від 16.11.2019 р. № 284 на суму 419316,00 грн. (ПДВ 69886,00 грн.).
		Водночас, з наявного в матеріалах справи листування між ТОВ "Хорсагро Інвест" та ТОВ "Гран-Прі Ойл" вбачається, що останнім було виставлено ТОВ "Хорсагро Інвест" рахунок  № 1 від 07.11.2019 р. про сплату 2141400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 356900,00 грн.) за ячмінь українського походження власного врожаю 2019 року в кількості 430 тон за ціною 4980,00 грн. за тону з ПДВ. 
		При цьому господарський суд зазначає, що рахунок-фактура - це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати покупцям за поставленні (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.
		Водночас, як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ТОВ "Хорсагро Інвест" було сплачено  на користь ТОВ „Гран-Прі Ойл" 1761326,40 грн. із призначенням платежу: "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р., в т.ч. ПДВ?, що підтверджується платіжними дорученнями № 1916 від 13.11.2019 р. на суму 199000,00 грн., № 1923 від 14.11.2019 р. на суму 200000,00 грн., № 1948 від 19.11.2019 р. на суму 250000,00 грн., № 1957 від 21.11.2019 р. на суму 500000,00 грн., № 2038 від 12.12.2019 р. на суму 31642,40 грн., № 2058 від 18.12.2019 р. на суму 200000,00 грн., № 2060 від 18.12.2019 р. на суму 200000,00 грн., № 2069 від 24.12.2019 р. на суму 180684,00 грн., а також випискою ПАТ "МТБ Банк" по рахунку клієнта ТОВ "Гран-Прі Ойл" за період з 01.11.2019 р. по 12.05.2020 р.
		В подальшому позивачем була пред`явлена відповідачу претензія про сплату заборгованості в сумі 419316,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк до 20.03.2020 р. 
		30.03.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" в листі за вих. № 26 надано позивачу відповідь на претензію, в якій з метою всебічного вивчення наведених доводів у претензії відповідач просив надати завірені належним чином копії договорів, додатків до договорів, актів прийому-передачі, товарно-транспортних накладних та, за наявності, актів звірки по даним операціям.
		Разом з тим позивач, звернувшись до суду із заявленим позовом, вказує, що відповідачем повна оплата за поставлений товар в розмірі 419316,00 грн. не здійснена, у зв`язку з чим просить стягнути вказану суму боргу.
		Водночас, відповідач не визнає факту підписання наданих позивачем до суду в засвідчених копіях договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. і додатку № 1 до цього договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., а також видаткових накладних № 592 від 09.11.2019 р., № 597 від 12.11.2019 р., № 631 від 15.11.2019 р., № 680 від 16.11.2019 р. з підстав саме непогодження відповідачем визначеної ціни товару, вказуючи, що домовленості між сторонами передбачали меншу вартість товару, що придбавається. 
		Відтак, з метою встановлення та дослідження даних обставин господарський суд ухвалою від 18.01.2021 р. за клопотанням відповідача витребував від ТОВ "Гран-Прі Ойл" оригінали договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р.; видаткової накладної № 592 від 09.11.2019 р., видаткової накладної № 597 від 12.11.2019 р., видаткової накладної № 631 від 15.11.2019 р., видаткової накладної № 680 від 16.11.2019 р.
		Так, на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2021 р. позивачем було надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено про неможливість надання суду для огляду оригіналів витребуваних документів, оскільки вони знаходяться у відповідача. Так, позивач вказав, що спірний договір був підготовлений саме відповідачем та саме від нього отриманий позивачем для підписання, з огляду на що відповідач самостійно визначив умови договору та ціну, на які в подальшому погодився позивач, однак, отримавши на підписання вказані документи відповідач їх не повернув та на неодноразові звернення позивача щодо їх повернення не реагував.
		Відтак, з огляду на відсутність у позивача оригіналів вказаних вище документів, останнім не надано їх на огляд суду. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Таким чином, з огляду на ненадання позивачем оригіналів витребуваних ухвалою від 18.01.2021 р. документів, господарський суд, керуючись частиною шостою статті 91 ГПК України, не бере до уваги надані позивачем копії договору купівлі-продажу № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р. і додатку № 1 до договору № 110-2019/ХАИ від 05.11.2019 р., видаткових накладних № 592 від 09.11.2019 р., № 597 від 12.11.2019 р., № 631 від 15.11.2019 р., № 680 від 16.11.2019 р. як докази вчинення правочину купівлі продажу ячменя на викладених у вказаних документах умовах. Посилання позивача на умови договору щодо можливості укладення договору шляхом обміну факсимільними копіями судом оцінюються критично, оскільки належних факсимільних копій договору сторонами не надано. Надані до суду роздруківка з електронного листування не є факсимільною копією договору, отже не може бути свідченням укладення договору у такій формі. Також наданий позивачем до суду звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет судом не приймається до уваги як належний доказ на підтвердження укладення договору купівлі-продажу в письмовій формі, а лише свідчить про ведення листування між менеджерами агента, позивача та відповідача.     
		Поряд з цим, враховуючи факт визнання обома сторонами поставки ТОВ "Гран-Прі Ойл" у період з 09.11.2019 р. по 16.11.2019 р. на користь ТОВ "Хорсагро Інвест" ячменю українського походження власного врожаю 2019 року в кількості 437,88 тон, господарський суд зазначає, що вказані дії ТОВ "Гран-Прі Ойл" та факт часткової оплати    ТОВ "Хорсагро Інвест" виставленого позивачем зазначеного вище рахунку № 1 за ячмінь українського походження власного врожаю 2019 року" (ціна за 1 тону - 4980,00 грн.) в сумі 1761326,40 грн. свідчать про те, що між сторонами виникли зобов`язання з поставки товару, що не оспорюється відповідачем.
		Так, згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. 
		Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно ч. 1 та 2 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
		За приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Наразі стаття 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.
		Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		При цьому відповідно до ч. 1, 2  ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
		Відповідно до ч. 2  ст. 184 ГК України  укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого   статтею 181 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1   ст. 639 ЦК України   договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		В даному випадку з огляду на відсутність належним чином укладеного у письмовій формі договору поставки/купівлі-продажу "ячменю українського походження власного врожаю 2019 року" (з урахуванням відсутності оригіналу договору та оригінальних підписів повноважних представників сторін), та враховуючи те, що законом не встановлена особлива форма такого договору, суд вважає, що сторонами вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення сторонами договору на придбання вказаного товару "ячменю українського походження власного врожаю 2019 року".
		В свою чергу вказані обставини свідчать про виникнення у сторін по справі господарських зобов`язань відповідно до ст. ст.   173,   174 ГК України   (ст.ст.   11,   202,   509 ЦК України).
		Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		Як встановлено судом та визнається сторонами, за їх домовленістю ТОВ "Гран-Прі Ойл" було здійснено відповідачу поставку обумовленого сторонами товару - ячменю українського походження власного врожаю 2019 року в кількості 437,88 тон.
		За положеннями ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		При цьому господарський суд зазначає, що здійснення відповідачем часткової оплати поставленого позивачем товару у розмірі 1761326,40 грн. згідно вказаних вище платіжних доручень із призначенням платежу: "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р., в т.ч. ПДВ?, яким визначено ціну товару - 4980,00 грн. за 1 тону ячменю, свідчать про погодження відповідача із зазначеною ціною, з огляду на що судом критично оцінюються посилання відповідача на непогодження останнього із визначеною ціною товару.
		Наразі судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що між ТОВ "Гран-Прі Ойл" та ТОВ "Хорсагро Інвест" існувала домовленість щодо меншої вартості товару, що придбавається відповідачем, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази такої домовленості. Більш того, відповідачем не надано жодного доказу не тільки узгодження сторонами іншої ціни ячменю, а й навіть доказів вчинення позивачем такої оферти, що містила б іншу ціну товару, та акцептування її відповідачем. Адже ціна товару є суттєвою  умовою договору купівлі-продажу, тому недосягнення згоди сторонами з цієї умови договору виключало б в подальшому сам факт його виконання, натомість відповідач, здійснивши часткову оплату рахунку № 1 за вказаною в ньому ціною товару, погодився з такою умовою.              
		З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про погодження ТОВ "Гран-Прі Ойл" та ТОВ "Хорсагро Інвест" вартості однієї тони ячменю українського походження власного врожаю 2019 року саме в розмірі 4980,00 грн., тому загальна вартість поставленого відповідачу товару становить 2180642,40 грн. (437,88 тон. х 4980,00 грн. вартість 1 тони).
		Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 
		1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 
		2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
		В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
		Отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. 
		Так, відповідно до роз`яснень, наведених  абз. 1 п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань?, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530   ЦК України.
		До того ж, строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692   ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.
		Таким чином, відповідач, отримавши від позивача спірний товар - ячмінь українського походження власного врожаю 2019 року, зобов`язаний був оплатити його відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України саме після його прийняття.
		Як вже зазналось вище, відповідачем було здійснено часткову оплату на рахунок позивача за поставлений останнім товар в розмірі 1761326,40 грн., про що свідчать платіжні доручення № 1916 від 13.11.2019 р. на суму 199000,00 грн., № 1923 від 14.11.2019 р. на суму 200000,00 грн., № 1948 від 19.11.2019 р. на суму 250000,00 грн., № 1957 від 21.11.2019 р. на суму 500000,00 грн., № 2038 від 12.12.2019 р. на суму 31642,40 грн., № 2058 від 18.12.2019 р. на суму 200000,00 грн., № 2060 від 18.12.2019 р. на суму 200000,00 грн., № 2069 від 24.12.2019 р. на суму 180684,00 грн. із призначенням платежу: "оплата за ячмінь згідно рахунку № 1 від 07.11.2019 р., в т.ч. ПДВ?, а також виписка ПАТ "МТБ Банк" по рахунку клієнта ТОВ "Гран-Прі Ойл" за період з 01.11.2019 р. по 12.05.2020 р.
		При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем поставленого позивачем товару в матеріалах справи відсутні. 
		Відтак, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача заборгованості за поставку товару в сумі 419316,00 грн. (2180642,40 грн. - 1761326,40 грн.). Адже наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів протилежного або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин не надав. Частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи. 
		Таким чином, суд доходить до висновку про безпідставне невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. 
		За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача  спірної суми заборгованості в розмірі 419316,00 грн.
		Щодо інших доводів сторін слід зазначити, що оскільки спір між сторонами існує в частині лише ціни поставленого позивачем ячменю, то відповідно суд не вбачає підстав для надання оцінки решті доводів, оскільки вони не спростовують вказаних висновків суду щодо існування обов`язку у відповідача по сплаті всієї вартості поставленого ячменю.
		Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, Європейський Суд зазначив, що, хоча пункт 1   статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
		Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. 
		Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством. 
		Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. 
		Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів оплати отриманого товару, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 1340,44 грн. за період з 11.09.2020 р. по 19.10.2020 р. (419316,00 грн./100% х 3% 366 дн.х 39 дн.), судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1340,44 грн.
		Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. 
		Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно  встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення. 
		З огляду на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату отриманого товару та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат було здійснено позивачем невірно, з огляду на невірно визначений сукупний індекс інфляції. Так, позивачем за період з 11.09.2020 р. по 19.10.2020 р. нараховано 2096,58 грн. із застуванням сукупного індексу інфляції - 100,5, однак за даними Державної служби статистики України у вказаному періоді сукупний індекс інфляції дорівнював 1,015. Відтак, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат з урахуванням встановленого судом сукупного індексу інфляції за весь період прострочення складає 6289,74 грн. ((419316,00 грн. х 1,015) - 419316,00 грн.). В свою чергу оскільки заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем остаточно в розмірі 2096,58 грн. 
		Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.
		У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6341,30 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" про стягнення заборгованості в розмірі 422753,02 грн. задовольнити.
		2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, буд. 7; код ЄДРПОУ 39497560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі Ойл" (49020, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 1-А, офіс 324; код ЄДРПОУ 42413957) основний борг в сумі 419316/чотириста дев`ятнадцять тисяч триста шістнадцять/грн. 00 коп., 3% річних в сумі 1340/одна тисяча триста сорок/грн. 44 коп., інфляційні втрати в розмірі 2096/дві тисячі дев`яносто шість/грн. 58 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6341/шість тисяч триста сорок одна/грн. 30 коп.  
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 09 березня 2021 р.
		 
		Суддя                                                                              В.С. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...