Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/643/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2021. Зареєстровано: 11.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2021.
Дата набрання законної сили: 10.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/155/75/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030070000114

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа №155/643/20
		                               Провадження №1-кп/155/75/21
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		                           
		10 березня 2021 року місто Горохів
		Горохівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Риковичі Іваничівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, неодруженого, особи з інвалідністю ІІ групи, раніше судимого вироком Локачинського районного суду Волинської області від 28 листопада 2013 року за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.ч.1, 4 ст.70 КК Українидо 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, 30 серпня 2019 року звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, судимість не знята та не погашена, на утриманні якого особи не перебувають,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28 березня 2020 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке знаходиться по АДРЕСА_2 , звідки по драбині проник на горище житлового будинку, де, керуючись прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, вважаючи, що його дії не помічені пoтерпілим та будь-якими іншими особами, повторно, викрав належний потерпілому похідний рюкзак «Life:)» полiетиленовий плащ - дощовик вартістю 25 грн, мідний кабель, жіночі кеди, жіночі кросівки, одну пару зимового жіночого взуття типу «Уги» вартiстю 86,33 грн. та туристичну сумку «RONE66», які поскладав у рюкзак iз надписом «STUDY» вартістю 83,33 грн.
		Після цього, спускаючись із горища з викраденим майном, ОСОБА_5 , був виявлений власником домоволодіння, однак, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном. 
		Tак, продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_5 , в присутності потерпілого, проти його волі, зайшов у будинок, де, повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відкрито почав викрадати із кімнат будинку майно, належне ОСОБА_6 , а саме: електропилку марки «VITALS» моделі «EKZE 2240» з ланцюгом вартістю1854грн., музичний центр марки «PANASONIC» моделі «SA - HT535» вартістю 228,33 грн., електродрельку, електропродовжувач довжиною 20м вартістю 356 грн., три рулони туалетного паперу марки «Альбатрос» на загальну суму 14,79 грн. слюсарний вороток з плаваючою шестигранною головкою розміром 15 мм, вартістю 195,44 грн., та двохкасетну радіомагнітолу марки «COLDIYIP» вартістю 150 грн., які поскладав у належну потерпілому господарську сумку iз полімерного матеріалу вартістю 23.33 грн., та виніс на веранду будинку, а також мобільний телефон марки «NОКIА» моделі «206» із зарядним пристроєм вартістю 366,33 грн, який поклав собі до кишені штанів. Однак, ОСОБА_5 свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, до кінця не довів, із причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий родичами потерпілого.
		Своїми умисними діями ОСОБА_5 намагався спричинити потерпілому майнову шкоду розмір, якої згідно висновку товарознавчої експертизи №221 від 03.04.2020 року становить -3382,88 грн.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст.15, ч.3 ст.186КК України визнав, однак не у всій частині майна, що зазначене в обвинувальному акті. Обвинувачений суду показав, що точної дати та часу вчиненого ним кримінального правопорушення, він не пам`ятає. Перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_6 , він шнурком прив`язав собаку потерпілого до свого велосипеда і вивіз за село. Потім повернувся і зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 . На горище будинку він не лазив, а зайшов у житло, де взяв телефон, бо хотів зателефонувати і поклав собі у карман штанів. Крім телефону, він брав і намагався викрасти DVD програвач (музичний центр) марки «PANASONIC» та двохкасетну радіомагнітолу марки «COLDIYIP», яку потерпілий дав йому сам, мав намір взяти електропилку. Інші речі він не брав. Дві сумки та рюкзак були у веранді за диваном. Для чого брав речі не знає сам, зайшов до потерпілого, бо хотів накачати колесо у велосипеді. Крім того, обвинувачений зазначив, що хворіє з дитинства, має травму голови та погано себе почуває. У скоєному щиро розкаюється і вважає, що у цьому винна хвороба.
		Потерпілий ОСОБА_6 в дане судове засідання не з`явився, однак скерував до суду заяву, в якій просив провести розгляд кримінального провадження у його відсутності, щодо покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду. 
		Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.15, ч.3 ст.186 КК України,повністю підтверджуєтьсязібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами. 
		Зокрема в судовому засіданні, що відбулося 05.11.2020 року потерпілий ОСОБА_6 підтвердив показання дані ним на досудовому слідстві та суду показав, що 28 березня 2020 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, він перебуваючи у кімнаті свого будинку, читав газету. Раптом почув якийсь звук, глянув у вікно та побачив, що по драбині, яка веде на горище його будинку, піднімалась якась особа. Спочатку подумав, що прийшла донька, щоб повісити випраний одяг. Коли вийшов на подвір`я, то побачив, що з горища вийшов незнайомий йому раніше чоловік із його рюкзаком, наповненим речами. Потерпілий запитав у чоловіка хто він такий та що тут робить. Однак у відповідь, чоловік запитав де дружина, питав чи має він гроші та де його собака. Як стало йому відомо пізніше, собаку обвинувачений прив`язав до свого велосипеду та вивіз за село. Після цього, обвинувачений нічого не кажучи, пішов до будинку, а він пішов за ним. Незнайомець зайшов до його кімнати, взяв мобільний телефон марки «NОКIА» моделі «206», який поклав собі в кишеню. Щоб злодій пішов з будинку та більше нічого не брав, він запропонував йому взяти радіомагнітолу, однак обвинувачений виніс її на веранду, а потім повернувся знову. В кімнаті побачив електропилку з переноскою, ланцюга до пилки, казав, що треба різати дрова, взяв ці речі і виніс їх на веранду, де знайшов господарську сумку та поклав туди переноску, а електропилку поклав на кріслі у веранді біля радіомагнітоли. На прохання забратися із будинку, обвинувачений не реагував, а ходив по кімнатах, заглядав у шафу, тумбочки, холодильник, та щось шукав, при цьому погроз з його сторони не було. Не бажаючи вчиняти самосуд, він пішов до сусідів через дорогу, повідомив, що його грабують та попросив сусідку ОСОБА_7 зателефонувати до дочки. Вони вийшли на вулицю і спостерігали за будинком. Коли приїхали дочка із зятем, всі пішли до будинку і побачили, що на веранді були вже спаковані сумки. Дочка зателефонувала у поліцію. Як прибули працівники поліції, то виявили у клешні штанів обвинуваченого телефон, а на веранді у господарській сумці та рюкзаку були речі, що зазначені в обвинувальному акті, які він намагався пограбувати. Електропилка і магнітола були на кріслі на веранді, їх він також хотів привласнити. Претензій до обвинуваченого ні морального, ні матеріального характеру не має. Просить суворо його не карати. 
		Показаннями свідка ОСОБА_8 , яка ствердила, що 28 березня 2020 року бачила обвинуваченого, який із велосипедом зайшов на подвір`я до ОСОБА_6 , а через деякий час йшов із прив`язаною до велосипеда собакою. Потім десь через 20 хвилин потерпілий прийшов до неї додому попросив зателефонувати до дочки ОСОБА_9 та повідомив, що його грабують. Коли прийшли до будинку, то бачили на веранді стояли сумки з речами. Обвинувачений поводив себе дивно, коли приїхали працівники поліції, він плакав, просив відпустити.
		Показаннями свідка ОСОБА_10 - дочки потерпілого, яка показала, що 28 березня 2020 року до неї зателефонувала ОСОБА_8 і повідомила, що в батька на подвір`ї якийсь невідомий чоловік взяв собаку та повів з двору. Вона подумала, що батько особисто віддав пса. Проте через деякий час, ОСОБА_8 зателефонувала вдруге і сказала, що батька грабують. Вона сказала чоловікові, зібравшись, вони поїхали до будинку батька. Коли підійшли до хати, обвинувачений був на порозі і почав рухатись до них. Батько повідомив їй, що в незнайомого чоловіка в кармані його телефон, зарядка, ланцюг до пилки. Вона зателефонувала у поліцію. Десь через 20 хвилин працівники поліції приїхали, все записували на відео. На прохання повернути телефон, ОСОБА_5 сказав, що немає його. Тоді вона зателефонувала на номер батька і телефон задзвонив у клешні його штанів. На веранді у порозі стояли дві сумки, та її шкільний рюкзак, який знаходився до цього часу на горищі. Працівники поліції нічого самі не кидали у сумку. Свідок підтвердила перелік майна, зазначеного в обвинувальному акті, яке обвинувачений намагався пограбувати.
		Показаннями свідка ОСОБА_11 , який показав, що 28 березня 2020 року десь біля 16 години 30 хвилин, він дивився телевізор, а дружина прибігла та повідомила, що грабують батька. Коли вони приїхали, то ОСОБА_5 був на порозі будинку, казав, що нічого не брав. Просили його віддати телефон батька, він казав, що не брав телефон, вийняв пульт від телевізора із карману. А коли його дружина зателефонувала на номер батька, то почули дзвінок із кишені штанів обвинуваченого. До приїзду працівників поліції в будинок не заходили. ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		Показаннями свідка ОСОБА_12 , який суду показав, що 28 березня 2020 року десь між 16 год. та 17 год. жінка покликала його, бо прийшов сусід ОСОБА_6 та сказав, що його грабують. Тоді вони пішли до будинку потерпілого. Він зайшов до кімнати та спитав незнайомого чоловіка, що він тут робить. Коли вийшов на подвір`я, то чоловік пішов за ним. Згодом приїхала дочка потерпілого та зять. Дочка викликала поліцію. На веранді в порозі стояли дві сумки та рюкзак із майном, яке чоловік намагався пограбувати, на дивані лежала електропилка. У штанах ОСОБА_5 був телефон потерпілого, який він добровільно відмовлявся віддати. Коли чоловік побачив поліцію, то почав плакати, потім погрожував.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також дослідженим в судовому засіданні документами, а саме:
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12020030070000114, зареєстроване 28.03.2020 року;
		- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 29 березня 2020 року;
		-протоколом проведенняслідчого експериментувід 12травня 2020року зфототалицями,за участюпотерпілого ОСОБА_6 у присутностіпонятих,із застосуваннямтехнічних засобів,в ходіякого потерпілийвідтворив обставинивчинення обвинуваченим ОСОБА_5 28 березня 2020 року незакінченого замаху на відкрите викрадення його майна (грабіж).
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12 травня 2020 року, за участю свідка ОСОБА_10 у присутності понятих, із застосуванням технічних засобів, в ході якого свідок розказала та показала як відбувались події 28 березня 2020 року, коли вона приїхала на територію домоволодіння її батька;
		- консультаційним висновком спеціаліста №14 від 28.03.2020 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння;
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.03.2020 року;
		- заявою ОСОБА_6 від 28.03.2020 року про дозвіл на проведення огляду місця події;
		- протоколом огляду приміщення від 28 березня 2020 року із доданими фото таблицями, проведеного в присутності понятих у домоволодінні належному ОСОБА_6 в с.Озерці Волинської області із застосуванням технічних засобів, де виявлено та вилучено майно, яке намагався пограбувати ОСОБА_5 ;
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.03.2020 року, а саме ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільні телефони марки «NОКIА», «Nomi», «Nomi», два зарядних пристроя до мобільних телефонів;
		- протоколом огляду предмету від 29.03.2020 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого було оглянуто вилучене в ході огляду місця події 28.03.2020 року майно;
		- постановою про залучення до матеріалів кримінального провадження предметів та визнання їх речовими доказами від 29.03.2020 року;
		- висновком експерта №221 проведеної товарознавчої експертизи у Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі від 03.04.2020 року та додатками 1 та 2, відповідно до якого визначено ринкову вартість, наданого на дослідження майна, яке намагався пограбувати обвинувачений.
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта №129 від 30 квітня 2020 року, обвинувачений ОСОБА_5 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв ознаки легкої розумової відсталості (легкої дебільності) з вираженими поведінковими розладами та алкогольним обтяженням, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії, однак повною мірою не міг керувати ними. Внаслідок цього може бути визнаний обмежено осудним. В даний час страждає на легку розумову відсталість (легку дебільність) з вираженими поведінковими розладами і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання. На хронічний алкоголізм не страждає. 
		За такихобставин,суд приходитьдо висновкупро винуватість ОСОБА_5  у незакінченомузамаху навідкрите викраденнячужого майна(грабіж),вчиненому повторно,поєднаному ізпроникненням у житло і кваліфікує дії обвинуваченого за ч.3 ст.15, ч.3 ст.186 КК України. При цьому невизнання обвинуваченим кількості викраденого, суд до уваги не приймає і оцінює як намір ухилитись від відповідальності, так як воно повністю спростовується показаннями потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження. 
		Призначаючи покарання, відповідно до ст.ст.50,65 ККУкраїни, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить наявність у обвинуваченого ІІ групи інвалідності, його психічний стан.
		До обставин,що обтяжуютьпокарання,судвідносить вчинення злочину щодо особипохилого віку, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Враховуючи, що повторність вказана як кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, тому суд не враховує її при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
		Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його відношення до скоєного, часткове визнання, те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, отримував амбулаторну психіатричну допомогу та лікувався стаціонарно в обласній психіатричній лікарні м.Луцька, до лікаря нарколога не звертався, думку потерпілого, який претензій до останнього немає, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується по місцю проживання, вчинив тяжкий злочин, маючи незняту та непогашену судимість згідно вироку Локачинського районного суду Волинської області від 28 листопада 2013 року засуджений за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.ч.1, 4 ст.70 КК Українидо 6(шести)років 6(шести)місяців позбавленняволі,30серпня 2019року звільненийз місцьпозбавлення воліпо відбуттюстроку покарання,що свідчитьпро йоговперте небажаннястати нашлях виправленнята пройого підвищенунебезпеку длясуспільства якособи,тому судвважає,що виправленнята перевихованняобвинуваченого неможливебез ізоляціївід суспільства,а томупокарання йомуслід призначитиу видіпозбавлення волів межахсанкції Закону,за якимвін притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності. 
		Крім того, зважаючи на висновок судово-психіатричного експерта №129 від 30 квітня 2020 року та досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 на час вчинення злочину перебував у стані обмеженої осудності і відповідальність за скоєне повинна наставати на загальних підставах з урахуванням положень ч. 2ст. 20 КК України.
		Відповідно до вимог ст. 20 КК України,підлягає кримінальнійвідповідальності особа,визнана судомобмежено осудною,тобто така,яка підчас вчиненнякримінального правопорушення,через наявнийу неїпсихічний розлад,не булаздатна повноюмірою усвідомлюватисвої дії(бездіяльність)та (або)керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Приписами ч.2 ст.504КПК України встановлено, що досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення.
		Положеннями ч.2 ст.94КК України передбачено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
		Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких є критерієм обмеженої осудності (ч.1 ст.20, ч.2 ст.94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.
		Відповідно до п. 8 Постанови, така допомога може надаватися особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане, - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.
		Окрім того, суд звертає увагу й на те, що у п. 6 Постанови №7від 03.06.2005«Про практикузастосування судамипримусових заходівмедичного характерута примусовоголікування» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що враховуючи те, що згідно зі ст.20 КК Україниособа, визнана обмежено осудною, підлягає кримінальній відповідальності. Визнано правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановлюють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.
		Отже, судом встановлено, що обвинувачений вчинив злочин у стані обмеженої осудності, що є підставою, одночасно із призначенням покарання застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання.
		Ухвалою судувід 17.02.2021року, запобіжний західобвинуваченому продовженодо 17квітня 2021року.Тому,міру запобіжногозаходу відносно ОСОБА_5 слід залишитибез зміну видітримання підвартою донабрання вирокомзаконної сили. 
		Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст.100 КПК України. 
		Враховуючи майновий стан обвинуваченого, те, що він має ІІ групу інвалідності, не працює, суд вважає, що він неспроможний оплатити процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи згідно довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні №12020030070000114, а тому судові витрати в розмірі 2512,16 грн. слід віднести на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 20, 94 КК України, ст.ст.373,374,376,504 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.186КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
		На підставі ст.20, ч. 2 ст.94КК України застосувати щодо ОСОБА_5  примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
		Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 28 березня 2020 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України,слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5  у строк покарання строк попереднього ув`язнення з28 березня 2020 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази у справі, а саме: похідний рюкзак iз надписом «STUDY» полiетиленовий плащ, жіночі кеди, жіночі кросівки, одна пара зимового жіночого взуття типу «Уги», рюкзак із надписом «LIFE», туристична сумка «ROUTE 66», DVD програвач марки «PANASONIC», електродрелька, двохжильна електро-переноска в подвійній ізоляції, довжиною 20,5 м, двохжильний електропровід, довжиною 7,35 м, ключ накадний під головку №15 в зборі, двохкасетна радіомагнітола марки «COLDIYIP», господарська сумка із полімерного матеріалу, мобільний телефон марки «NОКIА» моделі «206», які упаковані у господарську клітчасту сумку з полімерного матеріалу та електропилка марки «VITALS» із цепом, яка упакована у чорний поліетиленовий пакет, які передані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Горохівського ВП ГУНП у Волинській області  повернути власнику ОСОБА_6 .
		Судові витрати пов`язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи в розмірі 2512,16 грн (дві тисячі п`ятсот дванадцять гривень 16 копійок) віднести на рахунок держави.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду шляхом її подачі через Горохівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...