Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/3330/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2021. Зареєстровано: 11.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2021.
Дата набрання законної сили: 14.07.2021
Результат оскарження 14.07.2021 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/753/708/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		        ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА         
		справа № 753/3330/20
		провадження № 2/753/708/21
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючої судді- Сирбул О.Ф.,
		за участю секретаря- Лаптєвої Ю.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» про визнання кредитного договору недійсним, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів і визнання договору недійсним.
		В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 10.01.2020 приблизно о 19:00 за адресою м. Київ, пр. Ю. Гагаріна, 1, знаходячись на автостанції «Дарниця» в нього викрали мобільний телефон марки Samsung AG ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , банківські картки ПРИВАТ БАНК та УКРСИББАНК, пенсійне посвідчення та карту киянина (ЄО 3127), що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020100030000315. 
		З виписки по картці йому стало відомо про зарахування на картковий рахунок коштів та їх списання.
		Позивач звертався до відповідача для встановлення обставин перерахування коштів.
		11 січня 2020 року невідомі особи від його імені уклали договір № 976022597 з ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про отримання кредиту в сумі 8000 грн.00 коп. строком у дев`ять днів.
		У зв`язку з тим, що були викрадені банківські картки, а саме банківська карта AT «Укрсиббанк» на яку власне і були перераховані кошти у розмірі 8000 грн. 00 коп. та після того не зняті через банкомат, оскільки у невідомих осіб відсутня інформація щодо ПІН-коду від картки, однак наявний його фінансовий номер та мобільний телефон куди надходять смс-повідомлення щодо списання з карткового рахунку коштів, відповідно вказані особи розрахувались з отриманих коштів в інтернет-магазині. Що підтверджується випискою по картці.
		У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та у вимогах якого просив суд визнати недійсним кредитний договір № 976022597 від 11 січня 2020 року укладений між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року провадження у справі відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні.
		Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
		У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду письмові пояснення аналогічні змісту позовної заяви та клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити та розгляд даної справи проводити у його відсутність. 
		Відповідач у судове засідання не з`явився, однак надав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надавши до суду відзив на позовну заяву у якому вказував на те, що 11.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 976022597 на суму 8000,00 грн зі сплатою процентів строком на 9 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (банківська картка № НОМЕР_3 AT «Укрсиббанк»), що засвідчує факт укладання між ними кредитного договору у формі електронного документу. Договір було укладено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № 9ZD229ZE, оскільки кошти за ним були перераховані. 11.01.2021 о 12:01:44 на картковий рахунок № НОМЕР_3 , який відкритий в AT «Укрсиббанк» та належить позивачу, що також підтверджується випискою, з вказаного карткового рахунку, яку надано позивачем, крім того картковий рахунок є активним на сьогоднішній день. 
		Посилання позивача про наявність кримінального провадження щодо скоєння невідомими особами злочину щодо ОСОБА_1 не можуть братися до уваги, оскільки навіть встановлення винної особи, яка заволоділа його грошовими коштами у сумі 8000,00 грн. не дає підстав для визнання укладеного договору недійсним, оскільки для отримання грошових коштів через інформаційно телекомунікаційну систему онлайн-кредитування, недостатньо зазначити лише номер мобільного телефону та номер банківського рахунку, потрібно вчинити певну сукупність дій із зазначенням персональних даних Позичальника, які були відомі лише позивачу.
		Будь-які звернення до правоохоронних органів з заявою про те, що невстановлені особи заволоділи персональними даними ОСОБА_1 та оформили злочинним шляхом кредит у фінансовій установі в матеріалах справи відсутні. 
		Звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та витяг з ЄРДР не може слугувати підставою щодо визнання договору недійсним. 
		Будь-яких вироків суду, які набрали законної сили, про шахрайські дії стосовно персональних або паспортних даних, банківської картки, які належать позивачу, до позовної заяви додано не було, відповідно підстави для задоволення позову відсутні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, дотримуючись принципів змагальності, диспозитивності, об`єктивності цивільного судочинства, суд встановив наступні обставини.
		Відповідно до виписки на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , спочатку зараховано 11.01.2020, а потім з вказаного рахунку знято грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. 
		Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100030000315 від 17.01.2020, за заявою ОСОБА_1 від 16.01.2020 слідчим Ральченко В.Ю. внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.185 КК України, у зв`язку із тим, що 10.01.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, пр. Ю. Гагаріна, 1, знаходячись на автостанції «Дарниця», прокинувшись після розпиття алкогольних напоїв виявив крадіжку мобільного телефону марки Samsung AG IMEI: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , робочий інструмент та банківські картки Приват банку та Укрсиббанку, пенсійне посвідчення та карту киянина на ім`я ОСОБА_1 (ЄО № 3127).
		Матеріали справи свідчать про те, що 11.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 976022597 за умовами якого фінансова установа (ТОВ «Манівео швдка фінансова допомога») зобов`язалася надати позичальнику ( ОСОБА_1 ) кредит у розмірі 8 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, зазначені у п. 1.4. цього Договору.
		Згідно п. 1.2. сторонами погоджено строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 9 днів.
		Згідно п. 1.4. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступним чином: 0,01% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту визначеному в п. 1.3 цього Договору; позичальник сплачує фінансовій установі проценти за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами у розмірі 3,66% річних (п. 1.5).
		Договір укладений в електронній формі.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що вищевказаний кредитний договір ним не укладався, він особисто гроші не отримував, а вказані дії були вчинені невідомими особами, які шахрайським шляхом заволоділи його особистими даними, уклали від його імені вказаний договір та отримали грошові кошти. 
		Перевіряючи обґрунтованість таких тверджень позивача, в контексті дослідження обсягу наявних доказів в їх сукупності, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Положеннями ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Позивач у позовній заяві посилається на те, що з банківської виписки по картці йому стало відомо про зарахування на картковий рахунок коштів та списання їх. Надалі позивач звертався до відповідача для встановлення обставин перерахування коштів, проте позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини.
		До вказаних правовідносин підлягають застосуванню Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Постанова Правління НБУ №705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», якою затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання.
		Відповідно до ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
		Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції(п. 9 Розділу VI Положення).
		Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
		Таким чином, навіть якщо персоналізацію від імені позивача проведено сторонньою особою, яка заволоділа карткою, що не доведено, саме позивач - Клієнт несе ризик та негативні наслідки такого незаконного заволодіння у зв`язку з тим, що ним не вжито заходів попередження несанкціонованого використання особистих даних.
		Відповідно до п.2 Розділу VI Положення, Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
		В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
		Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
		Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
		Згідно пункту 4.1. кредитного договору, невід`ємною частиною Договору є Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства:https://moneweo.ua
		Розділом 3 Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" встановлений порядок надання грошових коштів у кредит.
		Так, згідно розділом 3 з п. 3.1.-3.3. заявник заповнює заявку на отримання кредит на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, позначені в заявці в якості обов`язкових для заповнення.
		У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні, для прийняття товариством рішення про надання кредиту. 
		Заповнюючи заявку, заявник у відповідності до розділу 6 цих Правил, надає свою згоду на передачу товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов`язання за договором.
		Заповненням заявки позичальник засвідчив (підтвердив) прийняття загальних умов з надання кредиту, як невід`ємних умов кредитного договору, а також засвідчив (підтвердив), що він повідомлений кредите давнем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частиною 2 статі 11 Закону України «Про захист прав споживачів», та їх зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
		Відповідно до пункту 4 Правил надання грошових у позику тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за користування кредитом Позичальник виплачує Товариству проценти, в розмірі, визначеному в Договорі.
		Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
		Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 
		На виконання умов розділу 3 цих Правил Позивач, акцептував оферту, здійснивши дії, спрямовані на укладання кредитного договору і настання юридичних прав та обов`язків: заповнила заявку на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит.
		Фінансова установа свої зобов`язання за кредитним договором виконала в повному обсязі. Факт надання грошових коштів за договором підтверджується платіжним дорученням.
		Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
		Зі змісту оспорюваного кредитного договору №976022597 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № 9ZD229ZE.
		Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
		При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не був би укладений. 
		Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
		Згідно ст.ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. 
		За положеннями ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Як вбачається з матеріалів справи, вказаний кредит був отриманий ім`я позивача із застосуванням он-лайн послуг. Для отримання для оформлення кредиту позичальнику обов`язково необхідно ввести у відповідні поля свої персональні дані та іншу інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по- батькові, дату народження, номер мобільного телефону, Email, сімейний стан, освіта, номер паспорту, коли був виданий, ким був виданий, РНОКПП, адреса проживання, працевлаштування і т.д.), особи, що бажає отримати кредит.
		Належних та допустимих доказів про те, що Договір № 976022597 від 11.01.2020 він не укладав, позивач ОСОБА_1 до матеріалів справи не надав.
		Посилання позивача про те, що в нього невідомі особи викрали мобільний телефон та банківські картки Приват банк та Укрсиббанк, пенсійне посвідчення та карту киянина на ім`я ОСОБА_1 судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки оспорюваний договір містить ідентифікуючі дані позичальника (прізвище, ім`я, по- батькові, дату народження, номер мобільного телефону, Email, сімейний стан, освіта, номер паспорту, коли був виданий, ким був виданий, РНОКПП, адреса проживання, працевлаштування), про викрадення яких позивач правоохоронні органи не повідомляв, а без наявності цих даних договір не міг би бути укладеним.
		Крім того, позивач в обґрунтування позову вказує про наявність кримінального провадження щодо скоєння невідомими особами злочину щодо ОСОБА_1 проте так само вказані доводи не можуть братися до уваги судом, оскільки відкриття кримінального провадження не дає підстав для визнання укладеного Договору недійсним, оскільки для отримання грошових коштів через систему онлайн-кредитування, недостатньо заначити лише номер мобільного телефону, потрібно вчинити певну сукупність дій із зазначенням персональних даних позичальника, які були відомі лише йому.
		Відповідно до п. 5 Загальних правил безпеки користування платіжною карткою AT «Укрсиббанк» необхідно зберігати картку у місці, недоступному для сторонніх осіб, а також віддаленому від джерел електромагнітного випромінювання (мобільних телефонів, телевізорів, моніторів тощо), які можуть привести картку в неробочий стан.
		Відповідно до Основних правил безпеки використання платіжних карток AT «Укрсиббанк» головне - негайно повідомити банк про втрату чи крадіжку платіжної картки (для її блокування), а також при виявленні підозрілих операцій по рахунку, які ви не здійснювали, щоб банк міг оперативно провести розслідування.
		Разом з тим, до позовної заяви позивач не додав доказів звернення до AT «Укрсиббанк» блокування платіжної карти.
		Посилання позивача на наявність кримінального провадження щодо скоєння щодо нього невідомими особами злочину за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України є безпідставними та не приймаються судом до уваги, оскільки даний факт за відсутності особи, яка визнана винною у вчиненні цього злочину, не має правового значення для вирішення вказаного спору.
		Будь-які звернення до правоохоронних органів з заявою про те, що невстановлені особи заволоділи персональними даними ОСОБА_1 та оформили злочинним шляхом кредит у фінансовій установі позивачем до матеріалів не додано.
		Законодавець у пункті третьому частини першій статті 3 ЦК визначив, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
		Положення статті 204 ЦК встановлюють презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (пункт 7).
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду обставини, суд приходить до переконання про відсутність встановлених законом підстав для визнання недійсним договору № 976022597 від 11.01.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
		Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи, до чого також зводиться позиція Європейського суду з прав людини у рішенні «Проніна проти України» № 63566/00 від 18.07.2006.
		Таким чином, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, приходить до висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, отже, у задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
		Вирішуючи питання стягнення судових витрат, приймаючи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено та позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 57, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 273, 354, 355, суд, -
		 
		В И РІ Ш И В :
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...