Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/9525/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2021. Зареєстровано: 12.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2021.
Дата набрання законної сили: 30.06.2021
Результат оскарження 30.06.2021 Третій апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		01 березня 2021 року Справа №  280/9525/20   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Батрак І.В.,
		за участю секретаря Прус Я.І.,
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області
		про зобов`язання вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), третя особа на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області), в якому просить зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3200,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції №0004441 від 30.09.2019 під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Тетяною Михайлівною.
		На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що позивач придбав житло вперше, іншого житла не має, не отримував та не брав участі у приватизації житла. Таким чином, вважає, що звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу на підставі п. 9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із чим 07 грудня 2020 року звернулась із заявою, яка адресована ГУ ПФУ в Запорізькій області про повернення помилково сплачених коштів, у якій просила відповідача сформувати і надати до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованих до бюджету коштів у сумі 3200,00 грн. згідно з квитанцією №0004441 від 30.09.2020. Зауважує, що у зв`язку із бездіяльністю відповідача, в тому числі неповідомлення про результати розгляду заяви про повернення коштів, не сформування і не подання до органів казначейства подання про повернення помилково сплачених коштів, змушена звернутися до суду.
		Ухвалою судді від 30.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження та призначене перше судове засідання на 28 січня 2021 року без виклику учасників справи. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
		Відповідач позов не визнав, 25 січня 2021 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №4466), у якому вказує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. При цьому, надані позивачем в якості доказів придбання житла вперше документи не можна вважати належними та допустимими доказами придбання житла вперше з боку позивача, а отже відсутності у особи обов`язку сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Стверджує також, що не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також йому невідомо, чи такі придбавають житло вперше. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Крім того, від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №4325), у якій звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував повноваження Шовкопляс Т. на підписання та подання відзиву на позовну заяву. Додатково на обґрунтування позову наголошує, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове держане пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Щодо посилання відповідача на зазначення позивачем двох адрес вказує, що міркування відповідача щодо придбання позивачем майна не вперше не є, і не може бути доказом в даному провадженні і така необізнаність не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати перевірку інформації про факт придбання нерухомості вперше. На підставі наведеного, наполягає на задоволенні позовних вимог.
		Стосовно посилання представника позивача на ту обставину, що відзив від імені ГУ ПФУ в Запорізькій області подано неуповноваженою особою, суд вважає за необхідне наголосити, що на підтвердження повноважень Головного спеціаліста-юрисконсульта відділу представництва інтересів в судах та інших органах №1 ГУ ПФУ в Запорізькій області Шевкопляс Т.В. до матеріалів справи долучено, посвідчення №1087 від 31.05.2019, витяг з наказу ГУ ПФУ в Запорізькій області від 27.06.2019 №202 «Про затвердження Положення про структурні підрозділи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області» та витяг із вказаного Положення, а саме п. 1.5, за змістом якого головним спеціалістам - юрисконсультам надано право представляти інтереси Головного управління в місцевих та апеляційних судах, Верховному Суді з усіма правами та обов`язками позивача, відповідача, третіх осіб, потерпілого, цивільного позивача, представника юридичної особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
		Ухвалою суду від 28.01.2021 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - ГУ ДКСУ у Запорізькій області), розгляд справи відкладений на 25 лютого 2021 року.
		15 лютого 2021 року на адресу суду від ГУ ДКСУ у Запорізькій області надійшли пояснення на позовну заву (вх. №8897), в яких із посиланням на ст. 45 Бюджетного кодексу України, Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2019 року за №1650/24182, вказує, що подання повинно бути надано платником ( ОСОБА_1 ) разом із заявою до Головного управління, а не ГУ ПФУ в Запорізькій області до УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні позову в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області подати подання до УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області.
		Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України). 
		Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
		30 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Тетяною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за №4240. Відповідно до пункту 2.1 договору, купівля-продаж нерухомого майна здійснюється за 320000,00 грн.
		Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 3200,00 грн. відповідно до квитанції №000441 від 30.09.2020.
		08 грудня 2020 року позивач направив на адресу  ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву від 07.12.2020, в якій просив сформувати і надати до відповідного органу Державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованих до бюджету коштів у сумі 3200,00 грн. згідно з квитанцією №0004441 від 30.09.2020 з операцій купівлі-продажу квартири.
		У зв`язку з неотриманням відповіді 17 грудня 2020 року на адресу відповідача направлений адвокатський запит про надання інформації і документального підтвердження стосовно розгляду заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів.
		Проте, у зв`язку із бездіяльністю відповідача, в тому числі неповідомлення про результати розгляду заяви про повернення коштів, не сформування і не подання до органів казначейства подання про повернення помилково сплачених коштів, позивача звернулась до суду із даним позовом.
		Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97).
		Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок).
		Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
		Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
		З системного аналізу наведених правових актів суд приходить до висновку, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Матеріалами справи, зокрема Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 235273996) сформованої 03 грудня 2020 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2020 №4240, виданим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Т.М.
		Відомості щодо придбання іншого нерухомого (житлового) майна до 30 вересня 2020 року позивачем у матеріалах справи відсутні.
		Водночас, суд зазначає, що під час розгляду даної справі відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачів про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ними будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у них права на звільнення від сплати збору, не надано.
		У той же час, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
		У постанові від 03.07.2018 (справа №819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
		Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
		Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 по справі №819/1498/17, від 14.02.2018 по справі № 826/23087/15, від 20.02.2018 по справі №819/1730/17.
		Таким чином, позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбали житло вперше, а тому суд вважає, що при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири 30.09.2020 позивач безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 3200,00 грн.
		Виходячи із встановлених обставин та доказів по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на повернення помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2020.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
		Пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
		Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
		У силу пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
		У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
		Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
		Таким чином, суд наголошує, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17.
		Виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 3200,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
		При цьому, з аналізу положень Порядку №787, які є чинними на теперішній час, вбачається, що повернення помилково сплачених зборів входить до повноважень головних управлінь Казначейства, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача сформувати та подати до ГУ ДКС України у Запорізькій області подання про повернення ОСОБА_1 3200,00 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. А тому, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Що стосується стягнення з відповідача 1 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
		Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №01/12/44/20 від 01.12.2020 з адвокатом Скуратовим Д.В. (з урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору від 02.12.2020), що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001718 від 26.06.2018, ордеру на надання правової допомоги серія АР №1032354 від 24.12.2020.
		Відповідно до Замовлення на правничу (правову) допомогу, рахунків на оплату, Актів приймання-передачі виконаних робіт згідно Договору №01/12/44/20 від 01.12.2020, адвокатом надано наступні послуги:
		- усну консультацію щодо правових підстав повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування - 30 хв. у сумі 908,00 грн.;
		- підписання та направлення заяви до ГУ ПФУ в Запорізькій області про повернення помилково сплачених грошових коштів - 40 хв. у сумі 1211,00 грн.,
		- складення та надіслання адвокатського запиту - 20 хв. у сумі 605,00 грн., 
		- аналіз висновків щодо застосування норм права в даних відносинах, правові позиції Європейського суду з прав людини, складено тата подано позовну заяву до суду - 2 год. 40 хв. у сумі 4843,00 грн.,
		- складання та подання до суду відповіді на відзив - 40 хвилин у сумі 1210,60 грн.
		Розмір гонорару за цими Актами складає 8777,60 грн., виходячи з наступного розрахунку: 4 годин 50 хвилин*1816,00 грн.
		Зазначені послуги були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №02/12/2020 від 02.12.2020, №07/12/2020 від 07.12.2020, №16/12/2020 від 16.12.2020№23/12/2020 від 23.12.2020, 26/01/2021 від 26.01.2021.
		У поданому суду відзиві відповідач заперечує щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу та зазначає про їх необґрунтованість.
		Суд, дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним та не є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений в поданій заяві.
		Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує на таке.
		Суд зазначає, що звернення до відповідача із заявою та адвокатським запитом про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна є обов`язковою передумовою для вчинення дій позивачем щодо повернення йому безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна та до одержання відмови від пенсійного органу не виникає порушеного права у позивача та спірних правовідносин.
		При цьому, суд наголошує, що усна консультація з вивченням документів, укладання договору про надання правової допомоги, підготовка аналітичної довідки щодо судової практики була надана до виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з чим такі дії не є правовою допомогою, наданою адвокатом протягом розгляду справи в суді.
		Суд також вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду,  викладену в додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), відповідно до якої суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
		Судом встановлено, що адвокатом Скуратовим Д.В. складено та подано до суду позовну заяву з додатками, а також відповідь на відзив.
		Предмет спору у цій справі полягав у немайновій вимозі про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України сформувати та подати до відповідного органу казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
		Практика розгляду спорів зазначеної категорії є досить поширеною та сталою, що не потребує значних зусиль для розв`язання цієї справи.
		Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача такі витрати у сумі 2500,00 грн. Вказана сума, на переконання суду, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
		Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 38025409), Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.168, код ЄДРПОУ 37941997) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3200,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції №0004441 від 30.09.2019 під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматською Тетяною Михайлівною.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок). 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. 
		 
		 
		Суддя                                                             І.В. Батрак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...