Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/1263/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2021. Зареєстровано: 12.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2021.
Дата набрання законної сили: 20.12.2022
Номер судового провадження: 1-кп/755/686/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100040000938

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/1263/21
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"12" березня 2021 р. м. Київ
		 
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		при секретарі             ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040000938 від 04.02.2019 року, за обвинуваченням  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Митищі Російської Федерації, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_4 ,
		потерпілого                 ОСОБА_5 ,
		захисника                 ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_3 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_3 отримав у безоплатне тимчасове користування автомобіль марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 .
		У подальшому, навесні 2018 року, ОСОБА_3 стало відомо про те, що ОСОБА_5 має намір придбати автомобіль такої ж марки, тобто «Skoda Superb», і в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння коштів в особливо великих розмірах.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами в особливо великих розмірах, ОСОБА_3 , не маючи права власності та права розпорядження автомобілем «Skoda Superb», який належить ОСОБА_7 , з метою заволодіння грошовими коштами у особливо великих розмірах, запропонував ОСОБА_5 придбати вказаний автомобіль, повідомивши, що автомобіль належить йому, тим самим повідомивши ОСОБА_5 неправдиві відомості для реалізації своїх злочинних дій.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами в особливо великих розмірах, у березні 2018 року ОСОБА_3 , розуміючи матеріальне становище ОСОБА_5 , який не був у змозі сплатити всю суму грошових коштів за придбання автомобіля, запропонував останньому в якості передоплати сплатити частину суми грошей, на що ОСОБА_5 погодився. Так, 16 березня 2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні торгівельного центру «Квадрат», що розташований по бульвару Перова, 36 у місті Києві, ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 в якості передоплати за придбання автомобіля «Skoda Superb», який належить ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 15000 доларів США, будучи впевненим у тому, що вищевказаний автомобіль належить ОСОБА_3 та після сплати другої половини коштів - автомобіль стане його власністю.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 , не будучи власником автомобіля «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом обману, заволодів грошовими коштами в сумі 15 000 доларів США, що станом на 16.03.2018 року відповідно до курсу Національного Банку України становить 394 050 гривень та в 400 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 шкоду в особливо великому розмірі.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та показав суду про те, що дійсно навесні 2018 року у його розпорядженні перебував автомобіль «Skoda Superb», що належав ОСОБА_7 . У ході спілкування з ОСОБА_5 , який мав намір придбати такий же автомобіль, він вирішив його ошукати та заволодіти його грошовими коштами, для чого запропонував йому сплатити за вказаний автомобіль передплату в розмірі 15 000 доларів США, на що останній погодився та 16.03.2018 року передав йому у приміщенні торгівельного центру «Квадрат» грошові кошти у вказаному розмірі. Таким чином він заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 15000 доларів США та розпорядився ними на власний розсуд. Зокрема, показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. Також зазначив, що відшкодував потерпілому ОСОБА_5 завдану шкоду у повному обсязі.
		Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив покази обвинуваченого ОСОБА_3 та факт того, що обвинуваченим йому було відшкодовано завдану шкоду готівкою у повному обсязі у кінці 2020 року, а також повідомив, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має, хоча обвинувачений і не попросив у нього вибачення, просив його суворо не карати.
		Відповідно до ч. 3 ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Положення ч. 3 ст.349КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
		За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		Винуватість ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
		Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману у особливо великих розмірах, тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4ст. 190 КК України.
		Відповідно до ч. 1ст.2КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно дост. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує:
		- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4ст. 190 КК України, яке відповідно дост.12КК України віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, а також характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (завдано шкоди в особливо великому розмірі); 
		- особу обвинуваченого, який не одружений, не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання та задовільний стан здоров`я.
		Відповідно до ст.66КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд визнає пом`якшуючою обставиною добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому. 
		Крім того, у ході судового розгляду такої пом`якшуючої покарання обставини як щире каяття, про яку зазначав прокурор у обвинувальному акті та у судовому засіданні, судом встановлено не було, зважаючи на посткримінальну поведінку обвинуваченого, який після вчинення злочину і повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину переховувався від слідства, був оголошений у розшук, а потім був затриманий на кордоні та доставлений до органів досудового розслідування (16.03.2018 року ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, 21.02.2019 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, 25.02.2019 року Дніпровським районним судом м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу у розгляді клопотання про тримання під вартою, 26.02.2019 року ОСОБА_3 оголошено в розшук (ОРС №04498), 07.03.2019 року постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_3 оголошено в міжнародний розшук, 10.12.2020 року ОСОБА_3 затримано у міжнародному пункті пропуску «Дорогуськ-Ягодин» Волинської області та здійснено конвоювання до органу досудового розслідування; 10.12.2020 року постановою слідчого відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 у зв`язку з встановленням місця знаходження останнього).
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненому, розкаяння передбачає окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненні певного кримінального правопорушення, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки.
		Суд також враховує те, що лише у останньому слові обвинувачений попросив вибачення у потерпілого та просив суд суворо його не карати, тому з огляду на вищевикладене позицію ОСОБА_3 щодо щирого каяття у вчиненні злочину суд розцінює як намагання пом`якшити відповідальність за вчинений злочин.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Підстав для звільнення від відбування покаранняз випробуванням у відповідності до вимогст. 75 КК України або ж застосуванняст. 69 КК Українидо обвинуваченого суд не вбачає. 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у межах санкціїч. 4 ст. 190 КК Україниу виді позбавлення волі з конфіскацією майна і таке покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.
		Дане покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого злочину і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання, обраний ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2021 року, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Речові докази у кримінальному проваджені відсутні. 
		Керуючись ст. ст.368-371,373-374,376 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України, тапризначити йомупокарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією майна.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи № СЕ-19/111-20/60594-ТР від 12.12.2020 року в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн 60 (шістдесят) коп. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання у порядку виконання вироку.
		Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та його захиснику, потерпілому, прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...