Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2770/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 11.03.2021. Зареєстровано: 12.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.
Дата набрання законної сили: 29.07.2021
Результат оскарження 29.07.2021 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 17/163/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 17/163/20
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		03.03.2021 Справа № 908/2770/20
		м. Запоріжжя 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. 
		при секретарі судового засідання Василенко В.В. 
		розглянувши матеріали справи № 908/2770/20
		 
		за позовною заявою: заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17) в інтересах держави в особі: 
		позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу, 73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10 
		до відповідача: товариства з обмежен6ою відповідальністю Стімекс, 69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 93, кв. 37
		про стягнення 364 405,17 грн.
		 
		В судовому засіданні присутні представники:
		від позивача: Галагуз М.О., витяг з ЄДР, паспорт серії НОМЕР_1 від 23.01.07
		від відповідача: Чалаплюк С.В., ордер серії АР № 1012560 від 18.01.21
		прокурор: Селезньова Т.В., посвідчення від 18.12.19 № 054543
		  ОСОБА_1 , посвідчення від 09.07.18 № 050278
		вільний слухач: Скурідін Ю.Г., посвідчення від 07.07.20 № 056615
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		28.10.20 до господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області з позовною заявою за вих. № 1843 від 27.10.20 № 33-10402991-20 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  державної екологічної інспекції у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю Стімекс (далі ТОВ Стімекс) про стягнення з відповідача 364 405,17 грн. збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу на викиди.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
		Ухвалою від 02.11.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2770/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.12.20.
		25.11.20 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
		01.12.20 на електронну адресу суду надійшла заява без номеру та дати, а також без електронного цифрового підпису, в якій представник відповідача  адвокат Бахмут М.С. просив суд відкласти проведення підготовчого засідання призначеного на 01.12.20 по справі № 908/2770/20.
		Вказана заява не розглядалась судом оскільки не містить електронного цифрового підпису підписанта, а тому не є офіційним документом. 
		Ухвалою від 01.12.20 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів  по 01.02.21 включно та відкладено підготовче засідання на 17.12.20.
		08.12.20 до суду надійшла відповідь за вих. від 04.12.20 № 33-104-2991-20 на відзив відповідача, в якій прокурор вказує, що доводи та аргументи викладені представником відповідача у відзиві є безпідставними, а позовні вимоги прокурора обґрунтованими. 
		11.12.20 до суду надійшла відповідь за вих. від 11.12.20 № 4334/12 на відзив, в якій представник позивача підтримав доводи прокурора та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		16.12.20 до суду надійшло клопотання за вих. від 16.12.20 № 4376, в якому Державна екологічна інспекція у Запорізькій області інформує суд про те, що: інспекція перебуває у стані припинення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.20 № 802 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції»; відповідно до Закону України «Про державну службу» та Кодексу законів про працю України здійснено звільнення працівників Інспекції. А тому, з урахуванням вказаного, просить суд відкласти розгляд справи № 908/2770/20 на іншу дату для вирішення питання щодо процесуального правонаступництва у справі.
		17.12.20 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому представник відповідача просив суд закрити провадження у справі № 908/2770/20 в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		З урахуванням клопотання представника позивача за вих. від 16.12.20 № 4376 про відкладення розгляду справи, ухвалою від 17.12.20 судом відкладено підготовче засідання на 18.01.21. 
		18.01.21 до суду надійшов лист-інформація за вих. від 15.01.21 № 33-104-2991-вих.21, в якому прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 1 Жданова О.Б. інформує суд про те, що (пряма мова): 
		«… У вказаній справі місцевою прокуратурою підготовлено клопотання про приєднання до матеріалів справи в якості доказів копію інформації Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 16.12.2020, копію інформації ДП «Запорізький державний авіаційний завод «Мігремонт» від 11.01.2021, копії договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4280/1/2016 від 26.08.2016 та № 3732/1/2014 від 30.12.2014.
		Наразі, Запорізькою місцевою прокуратурою №1 здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за №12020080030000556 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України за фактом забруднення атмосферного повітря ТОВ «Стімекс», тому вказані документи є доказами у кримінальному провадженні.
		З огляду на викладене, відповідно до ч. 2 ст. 222 КПК України дозволяю розголошувати та використовувати відомості досудового розслідування, які містяться у зазначених вище документах, в обсягах необхідних для доведення позовних вимог Запорізької обласної прокуратури до ТОВ «Стімекс» про стягнення збитків заподіяних навколишньому природному середовищу у сумі 364 405,17 грн. у справі №908/2770/20.».
		Також, 18.01.21 до суду (в порядку ст. 42, ч. 10 ст. 80 ГПК України) надійшло клопотання за вих. від 15.01.21 № 33-104-2991-20 про приєднання до матеріалів справи доказів, в якому заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 просить суд долучити до матеріалів справи копії інформації Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 16.12.20, інформації ДП «Запорізький державний авіаційний завод «Мігремонт» від 11.01.21, договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.08.16 № 4280/1/2016 та від 30.12.14 № 3732/1/2014.
		18.01.21 до суду супровідним листом від 18.01.21 надійшло клопотання Державної екологічної інспекції Південного округу за вих. від 16.01.21 № 66-06/2-34 про заміну позивача у справі № 908/2770/20 з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на Державну екологічну інспекцію Південного округу та залучення її до участі у справі № 908/2270/20 як позивача.
		Ухвалою від 18.01.21 судом задоволено клопотання Державної екологічної інспекції Південного округу за вих. від 16.01.21 № 66-06/2-34 про здійснення процесуального правонаступництва позивача у справі № 908/2770/20. Здійснено процесуальне правонаступництво та замінено позивача у справі № 908/2770/20 з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72 а, код ЄДРПОУ 38025388) на Державну екологічну інспекцію Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код ЄДРПОУ 43877338).
		У підготовчому засіданні 18.01.21, з`ясувавши думку учасників справи, а також враховуючи положення ст.ст. 42, 46, 165, 166 ГПК України, судом прийнято до розгляду відзив без номеру та дати на позовну заяву, відповідь за вих. від 04.12.20 № 33-104-2991-20 на відзив Запорізької місцевої прокуратури № 1 та відповідь за вих. від 11.12.20 № 4334/12 на відзив позивача.
		В судовому засіданні 18.01.21 оголошувалась перерва на 21.01.21. 
		21.01.21 на електронну адресу суду надійшло заперечення (з ЕЦП) за вих. від 20.01.21, в якому представник позивача надає заперечення на клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, в якому представник відповідача просить суд закрити провадження у справі № 908/2770/20 в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		Також, 21.01.21 до суду від представника відповідача надано лист-повідомлення за вих. від 14.01.21 № 14/1, в якому зазначено, що ТОВ «Стімекс» повідомляє, що у «Довідці про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів, розташованих на промисловому майданчику за адресою м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124» №1 від 09.01.20, було допущено помилку. У колонці «Години фактичної роботи джерела викиду з початку експлуатації...» було помилково вказано період не з введення в експлуатацію, а з початку придбання.
		В судовому засіданні 21.01.21 судом прийнято до розгляду заперечення представника позивача за вих. від 20.01.21, в якому представник позивача надає заперечення на клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, в якому представник відповідача просить суд закрити провадження у справі № 908/2770/20 в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України та оголошено перерву без винесення ухвали на 27.01.21. 
		У підготовчому засіданні 27.01.21 суд заслухавши учасників справи прийняв до розгляду лист-пояснення відповідача від 14.01.21 № 14/1. Клопотання прокурора від 15.01.21 № 33-104-2991-20 про приєднання до матеріалів справи доказів у порядку ст. 42, ч. 10 ст. 80 ГПК України судом залишено без розгляду на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України, оскільки особа, яка їх подала, не обґрунтувала неможливість подання доказів у встановлений законом строк, з причин, що не залежали від неї.
		У підготовчому засіданні 27.01.21 судом оголошено перерву на 01.02.21 відповідно, розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 908/2770/20 в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України відкладено.
		01.02.21 в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 подано до суду клопотання від 27.01.21 № 33-104-2991-20 про приєднання до матеріалів справи доказів, в прохальній частині якого в.о. керівника просить суд: визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів та поновити його; долучити в якості доказів копії наступних документів: 1) копію інформації Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 16.12.20; 2) копію інформації ДП Запорізький державний авіаційний завод Мігремонт від 11.01.21; копії договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4280/1/2016 від 26.08.16 та № 3732/1/2014 від 30.12.14.
		У підготовчому засіданні 01.02.21 приймали участь представники позивача, відповідача та прокурори, які надали усні пояснення з питань що виникли у суду у ході підготовчого провадження, у т.ч. судом з`ясовано в часників по справі питання визначені ст. 182 ГПК України.
		У засіданні 01.02.21, після з`ясування правової позиції представників сторін, прокурора та виходу до/з нарадчої кімнати, судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, якою задоволено клопотання в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 від 27.01.21 № 33-104-2991-20 в частині визнання поважними причини пропуску процесуального строку на подання доказів та поновлено його.
		Враховуючи поновлення судом строку на подання прокурором доказів, у засіданні 01.02.21 судом прийнято до розгляду докази надані в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 разом із клопотанням від 27.01.21 № 33-104-2991-20 про що винесено відповідну ухвалу від 01.02.21.
		З огляду на те, що закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст. 231 ГПК України можливе як на стадії підготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про доцільність розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі в порядку ч.1 ст. 231 ГПК України після з`ясування всіх обставин справи № 908/2770/20. У зв`язку із чим, судом розгляд клопотання відповідача про закриття провадження у справі відкладено.
		У засіданні 01.02.21 судом з`ясовано у представників сторін та прокурора їх думку щодо подальшого розгляду справи, а саме: прокурор та представник позивача повідомили суду, що вважать за можливе на підставі письмової зави закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті у засіданні 01.02.21; представник відповідача повідомив, що у нього відсутня можливість подати суду таку письмову заяву та, відповідно, що він заперечує проти початку розгляду справи по суті у засіданні 01.02.21.
		Ухвалою від 01.02.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2770/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.02.21. Про вказане повідомлено всіх учасників по справі під розпис.
		В судове засідання 02.02.21 з`явились прокурор та представник позивача. Представник відповідача не з`явився. 
		З метою забезпечення учасників справи на належний судовий захист в засіданні судом оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору на 01.03.21.
		В судовому засіданні 01.03.21 представник відповідача в усній формі просив суд оголосити перерву в судовому засіданні по справі № 908/2770/20.
		Представник позивача та прокурор не заперечили проти усного клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви в судовому засіданні 01.03.21.
		Таким чином, в судовому засіданні 01.03.21 судом задоволено усне клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви та оголошено перерву без винесення ухвали до 03.03.21.
		В судовому засіданні 03.03.21, на стадії з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами представник відповідача заявив усно а після перерви (наданої судом вказаному представнику) надав у письмовому вигляді заяву за вих. від 03.03.21 про відвід судді Корсуну В.Л. у справі № 908/2770/20. 
		У засіданні 03.03.21 розглянувши заяву представника відповідача за вих. від 03.03.21 про відвід судді Корсуну В.Л. у справі № 908/2770/20, суд, через необґрунтованість, відмовив у задоволенні вказаної заяви, про що винесено відповідну ухвалу.
		У засіданні 03.03.21, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача та прокурору повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі. При цьому, представник відповідача в судове засідання після виходу суду з нарадчої кімнати для оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з`явився. 
		Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».
		Прокурор та позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 27.10.20 № 33-104-2991-20, у відповіді на відзив за вих. від 04.12.20 № 33-104-2991-20 та у відповіді на відзив за вих. від 11.12.20 № 4334/12. Просили суд стягнути з ТОВ «Стімекс» 364 405,17 грн. збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу на викиди.
		Відповідач, в особі уповноважених представників, в судових засіданнях проти позову заперечив (ли) в повному обсязі з підстав викладених у відзиві без номеру та дати. Просив (ли) суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Крім того, представник відповідача підтримував клопотання без номеру та дати про закриття провадження у справі № 908/2770/20 та вважає, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Дослідивши матеріали справи і заслухавши представників сторін та прокурора (ів), суд 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		У період з 29.08.18 (12 год. 30 хв.) по 31.08.18 (15 год. 30 хв.) Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на підставі наказу від 23.08.18 № 355 «Про проведення планової перевірки» та направлення від 23.08.18 № 296 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Стімекс», виданих в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання ТОВ «Стімекс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено відповідний Акт за № 050/355/04.
		Як свідчить розділ VІ Акту № 050/355/04 Опис виявлених порушень, перевіркою зокрема встановлено наступні порушення ТОВ «Стімекс» вимог природоохоронного законодавства:
		« 1. ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - ТОВ «Стімекс» на промислових майданчиках за адресами: 69013, м. Запоріжжя вул. Військобуд, буд. 124 та 69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади …». 
		Акт № 050/355/04 підписано трьома посадовими особами органу державного нагляду (контролю)  старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Чижеликовим О.Л. і Ємел`яновим Д.В. та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Заапорізької області Деркач О. В., які приймали участь у перевірці. Згідно з відміткою у вказаному Акті, директор ТОВ «Стімекс» Пермяков М.А. також був присутнім при перевірці та отримав Акт № 050/355/04 28.07.18, про що свідчить підпис останнього увідповідному акті.
		Відповідно до змісту даного акту (пряма мова): 
		«… На час перевірки, ТОВ «СТІМЕКС» на промисловому майданчику за адресою 69013, м. Запоріжжя вул. Військобуд, буд. 124 здійснює експлуатацію технологічного обладнання пов`язаного з утворенням забруднюючих речовин розташованого у боксах, компресори 4 шт., кромко обрізна машина 2 шт., машина прямо шліфувальна 2 шт., станок для різки шипа, станок для обклейки кромки, станок кромко-обліцьовочний, станок многошипний припадочний, станок обрізний, станок фуговальний, котли (твердопаливні) 4 шт. для опалення приміщень, тощо, та на промисловому майданчику за адресою: 69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А здійснює експлуатацію технологічного обладнання пов`язаного з утворенням забруднюючих речовин розташованого у боксах генератор, компресор, заточний станок, зварювальний апарат здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без дозволів спеціального уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, що передбачений статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пунктом «а» частини першої статті 32, абзацом 7 статті 33, пунктом «с» статті 17 Закону України «Про відходи» у ТОВ «СТІМЕКС» відсутній. Нормативно-правові акти у відповідність із зазначеними Законами не приведені, Порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на даний час не затверджено.».
		За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області видано припис від 04.09.18 № 017/050/355/04 про усунення виявлених під час здійснення контрольного заходу природоохоронного законодавства, а саме, зокрема:
		« 1. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Стімекс» на промислові майданчики за адресою: 69013, м. Запоріжжя вул. Військобуд, буд. 124 та 69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А  термін виконання 05.11.18.
		2. Забезпечити здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел підприємства  термін виконання 05.11.18.».
		Вказаний припис від 04.09.18 № 017/050/355/04 прийнято (отримано) генеральним директором ТОВ «Стімекс» ОСОБА_2 про що свідчить його підпис у вказаному приписі.
		Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Деркач О.В. 04.09.18 складено протоколом № 008287 про адміністративне правопорушення щодо генерального директора ТОВ «Стімекс» ОСОБА_2 , а саме за порушення ст. ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У вказаному протоколі від 04.09.18 № 008287 про адміністративне правопорушення генеральний директора ТОВ «Стімекс» ОСОБА_2 зазначив, що (мовою оригінала): «С нарушением согласен. Будут устранены. Прошу дело рассмотреть на месте». 
		Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Деркач О.В. від 04.09.18 № 000540/01/05 про накладення адміністративного стягнення, на генерального директора ТОВ «Стімекс» ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.
		У відповідності до дублікату квитанції від 05.09.18 № 0.0.1125520960.1 генеральним директором ТОВ «Стімекс» Пермяковим М.А. було сплачено адмін. штраф у розмірі 136,00 грн. згідно протоколу від 04.09.18 № 008287 та постанови від 04.09.18 № 000540/01/05.
		Державна екологічна інспекція у Запорізькій області надіслала на адресу ТОВ «Стімекс» листа за вих. від 03.12.19 № 4888/05, в якому просила останнього надати:
		1) завірену копію дозволу № 2310137500-306 від 10.10.19 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
		2) завірену копію звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин (титульний аркуш з таблицями 2.1 та 2.2) до вищевказаного дозволу на викиди;
		3) закріплену підписом керівника довідку про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів розташованих на промисловому майданчику ТОВ «Стімекс» за адресою: 69013, м. Запоріжжя вул. Військобуд, буд. 124а, за період з дати введення/початку експлуатації (з зазначенням дати) по 09.10.19 включно. 
		Відповідно до довідки за підписом генерального директора ТОВ «Стімекс» Пермякова М.А. за вих. від 09.01.20 № 1, визначено фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів розташованих на промисловому майданчику ТОВ «Стімекс» за адресою: 69013, м. Запоріжжя вул. Військобуд, буд. 124а, а саме:
		- № 1 труба (робочі столи для виготовлення планшетів (знежирення)  з 16.03.15 по 09.10.19 (3 157,44 год.);
		- № 2 труба (робочі столи для виготовлення планшетів)  з 16.03.15 по 09.10.19 (3 432 год.);
		- № 3 труба (котел «BULLER-02»)  з 20.04.15 по 09.10.19 (6 310 год.);
		- № 4 труба (стіл поклейки)  з 16.03.15 по 09.10.19 (8 076,64 год.);
		- № 5 труба (лазерний верстат)  з 20.03.15 по 09.10.19 (7 907,20 год.); труба (лазерний верстат)  з 26.03.15 по 09.10.19 (2 718,10 год.);
		- № 6 труба (котел «BULLER-02»)  з 20.04.15 по 09.10.19 (601,60 год.);
		- № 7 труба (котел «BULLER-02»)  з 20.04.15 по 09.10.19 (752 год.);
		- № 8 компресор  з 25.02.15 по 09.10.19 (924,80 год.).
		10.10.19 Запорізька обласна державна адміністрація видала ТОВ «Стімекс» дозвіл № 2310137500-306 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 
		Державна екологічна інспекція у Запорізькій області 24.01.20 направила на адресу ТОВ «Стімекс» претензію за вих. від 23.01.20 № 264/12 (яка отримана останнім 05.02.20, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи), в якій просить відповідача відшкодувати заподіяну державі шкоду у розмірі 364 446,42 грн. 
		Згідно із листом за вих. від 14.01.21 № 14/1 за підписом генерального директора ТОВ «Стімекс» Пермякова М.А., останній повідомляє господарський суд, що у «Довідці про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів, розташованих на промисловому майданчику за адресою м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124» №1 від 09.01.20, було допущено помилку. У колонці «Години фактичної роботи джерела викиду з початку експлуатації...» було помилково вказано період не з введення в експлуатацію, а з початку придбання, а саме:
		- № 1 труба (робочі столи для виготовлення планшетів (знежирення)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 2 труба (робочі столи для виготовлення планшетів)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 3 труба (котел «BULLER-02»)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 4 труба (стіл поклейки)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 5 труба (лазерний верстат)  введено в експлуатацію з 01.11.19; труба (лазерний верстат)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 6 труба (котел «BULLER-02»)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 7 труба (котел «BULLER-02»)  введено в експлуатацію з 01.11.19;
		- № 8 компресор  введено в експлуатацію з 01.11.19.
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані у справу докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
		Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
		Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
		Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
		Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
		У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Судом враховано, що відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
		Положеннями ст. 13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).
		Згідно із ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Частиною 3 ст. 16 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища унормовано, що державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території АР Крим - орган виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій. 
		До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону атмосферного повітря; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (п. а ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).
		Частиною 2 ст. 1 Закону України Про Кабінет Міністрів України передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів АР Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.17 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраекології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п.п. 8 п. 4 Положення). 
		Крім того, відповідно до п. 7 вказаного Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області (далі - Інспекція, Позивач) …, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.
		Таким чином, позивач мав право на проведення спірної перевірки.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
		Згідно із приписами ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання.
		У відповідності до ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.
		Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Статтею 69 вказаного вище Закону встановлено принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
		Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Статтею 22 ЦК України визначено питання відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. 
		Так, зокрема, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
		Згідно із статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди.
		Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
		Судом встановлено, що за наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області ТОВ «Стімекс» (за результатом якої було складено акт № 050/355/04) видано припис від 04.09.18 № 017/050/355/04 про усунення виявлених під час здійснення контрольного заходу порушень природоохоронного законодавства.
		Крім того, за вказаним фактом державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області 04.09.18 складено протокол № 008287 про адміністративне правопорушення щодо генерального директора ТОВ «Стімекс» ОСОБА_2 , в якому останній визнав вказані в акті № 050/355/04 виявлені порушення, зазначивши в ньому (мовою оригінала): «С нарушением согласен. Будут устранены. Прошу дело рассмотреть на месте.». 
		За виявлене порушення постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області від 04.09.18 № 000540/01/05 накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.
		Даний штраф сплачено ОСОБА_2 , що підтверджується дублікатом квитанцією від 05.09.18 за № 0.0.1125520960.1.
		В подальшому, ТОВ «Стімекс» надано позивачу для розрахунку шкоди завданої викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наступні документи:
		- довідку за вих. від 09.01.20 № 1 про фактичні години стаціонарних джерел викидів розташованих на промисловому майданчику ТОВ «Стімекс» за адресою: 69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124а;
		- звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ «Стімекс».
		Тому, на підставі довідки ТОВ «Стімекс» від 09.01.20 № 1 про фактичні години роботи джерел викидів, сума заподіяних ТОВ «Стімекс» державі збитків, що заподіяні внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду за відсутності дозволу на викиди, згідно з розрахунку, становить 364 405,17 грн. 
		Сума збитків ТОВ «Стімекс» добровільно не сплачена.
		З урахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено, що у діях відповідача вбачається наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків): 
		1) протиправність поведінки, яка полягає у порушенні правових норм, ст. ст. 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря; 
		2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, закон визначає спричинення шкоди; 
		3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, в порушення ст. ст. 10 та 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря, спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок); 
		4) вина відповідача полягає у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
		Вказаний дозвіл був виданий лише 10.10.19.
		Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів, забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання врегульовані Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08 № 639.
		Згідно з пп. 2.1.2. п. 2.1. Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини,;викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
		Пунктом 2.7. Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне: повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.
		Згідно із пунктом 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
		У відповідності до п. 3.11 Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
		Судом враховано, що відповідач (в особі його представника в суді) відсутність своєї (відповідача) вини належними доказами не спростував, доказів сплати суми шкоди відповідачем суду не надано. 
		Наданий лист адресований господарському суду Запорізької області за вих. від 14.01.21 № 14/1, в якому генеральний директор ТОВ «Стімекс» Пермяков М.А. повідомляє суд, що у «Довідці про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів, розташованих на промисловому майданчику за адресою м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 124» №1 від 09.01.20, було допущено помилку, у колонці «Години фактичної роботи джерела викиду з початку експлуатації...» було помилково вказано період не з введення в експлуатацію, а з початку придбання, а фактична дата введення в експлуатацію джерел викиду відповідно до дозволу на викиди та матеріалів інвентаризації є 01.11.19, судом, через необґрунтованість та безпідставність, судом відхиляється у зв`язку з тим, що не є належним доказом. Зокрема, підставою для такого висновку судом визнається той факт, що за наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області ТОВ «Стімекс» (за участі генерального директора товариства ОСОБА_2 ) були виявлені порушення, які зафіксовано у акті № 050/355/04 та не оскаржувались останнім.
		Більш того, вказаний генеральний директор Пермяков М.А. надаючи довідку за вих. від 09.01.20 № 1 не був позбавлений правових підстав з`ясувати та надати перевіряючим відомості про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів на промисловому майданчику товариства, керівником якого він був станом на час перевірки та є станом на час розгляду цієї справи в суді. 
		Тим більше, у відповідності до протоколу від 04.09.18 № 008287 про адміністративне правопорушення щодо генерального директора ТОВ «Стімекс» ОСОБА_2 , останній визнав вказані в акті № 050/355/04 виявлені порушення, зазначивши в ньому (мовою оригінала): «С нарушением согласен. Будут устранены. Прошу дело рассмотреть на месте.». 
		А також той факт, що за виявлене порушення накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн., який було сплачено ОСОБА_2 , що підтверджується дублікатом квитанцією від 05.09.18 за № 0.0.1125520960.1.
		Наведене вище в тексті цього рішення спростовує всі заперечення відповідача щодо правових підстав для відмови у задоволенні позову у цій справі. 
		А тому, як наслідок, судом задовольняються позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
		Крім того, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 908/2770/20 в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України, судом відмовляється в його задоволені виходячи з наступного.
		В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначив, що (пряма мова): «… Позивачем у зазначеній справі виступає суб`єкт владних повноважень Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, яка в силу своїх владних повноважень в період з 29.08.2018 по 31.08.2018 р. здійснювала планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки, в зв`язку з виявленням порушень у відповідача, позивачем здійснювались заходи реагування, зокрема: складання припису, притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб відповідача, звернення до адміністративного суду з вимогами зупинити діяльність джерел забруднення.
		Статтею 4 ГПК України визначено право осіб які мають звертатись до господарського суду, з питань, що віднесені до його юрисдикції. Згідно ч. 2 зазначеної статті юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		З позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу на викиди. Тобто дійсна вимога фактично є санкцією за вчинене порушення законодавства, при цьому Позивач недоречно обґрунтовує стягнення збитків нормами ст. 1166 ЦК України, напевно маючи на меті змінити юрисдикцію вирішення спору.
		Доречи, Позивач взагалі не може виступати ініціатором подачі позову про стягнення збитків на підставі ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Зазначена норма права не регулює спірні правовідносини, викладені в позовній заяві або, як мінімум, Позивач повинен надати відповідні докази, що шкода завдана безпосередньо йому, при цьому в позовній заяві Позивач неодноразово наголошує на завданні збитків саме державі.
		Також не може бути нормою матеріального права, на підставі якої підлягає вирішенню спір, ст. 96 ЦК України, яка встановлює межі відповідальності юридичної особи, як суб`єкта господарських відносин.
		Необхідно звернути увагу й на невідповідність позовної заяви, щодо предметної підсудності, визначеної ст. 20 ГПК України. Відповідно до зазначеної статті ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках …». 
		Представник відповідача зазначав в судових засіданнях, що вказана справа повинна бути підсудна адміністративному судочинству.
		Судом враховано, що ст. 1 Конституції України встановлено, що Україна проголошується правовою державою і, як будь-яка правова держава, гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи в Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у т.ч. міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
		У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.97 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
		Доступом до правосуддя, згідно із стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вважається здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		Правоздатністю пред`являти позови, вимагати відшкодування шкоди й домагатися рішення суду вважається право подання позову до суду, наділеного повноваженнями розглядати питання фактів і прав, щодо конкретного спору з метою постановлення рішення, що матиме обов`язкову силу (рішення ЄСПЛ від 23 червня 1981 року у справі ЛеКонт, Ван Левен і Де Мейєр проти Бельгії, заяви № 6878/75, 7238/75).
		Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи ін. виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та ін. справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в т.ч. у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у т.ч. учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, ін. корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в т.ч. пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в т.ч. землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в т.ч. у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у т.ч. справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України Про третейські суди, якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у т.ч. посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, ін. реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) ін. справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. 
		Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.19 у справі № 822/3345/17 (яку було розглянуто судами першої та апеляційної інстанції в порядку адміністративного судочинства), доводи сторони щодо безпідставності проведених Державною екологічною інспекцією розрахунків (мовою оригіналу): … можуть бути перевірені господарським судом у разі звернення Інспекції з позовом до Підприємства про відшкодування шкоди». 
		Таким чином, вбачається, що Велика Палата Верховного Суду чітко визначила, що справи щодо відшкодування шкоди (збитків) за позовом Державної екологічної інспекції до підприємств підсудні господарському судочинству.
		А тому, як наслідок, місцевим господарським судом, через необґрунтованість і безпідставність, відмовляється у задоволенні клопотання відповідача без номеру та дати про закриття провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України (як стверджував в господарському суді представник відповідача при розгляді справи № 908/2770/20 вказаний спір у справі має розглядатись в порядку адміністративного судочинства). 
		Керуючись ст. ст. 11-15, 53, 73-80, 86, 91, 129, 195, 208, 210, 231, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити в задоволенні клопотання відповідача без номеру та дати про закриття провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 231 ГПК України (надійшло на адресу суду 17.12.20). 
		Позов задовольнити. 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Стімекс (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 93, кв. 37, код ЄДРПОУ 23848543) на користь Державного бюджету України (місцевого бюджету Запорізької міської ради, р/р № UA648999980333159331000008009, код ЄДРПОУ 38025367, МФО 19010100, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач  УДКСУ у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./24062100, стягувач: Державна екологічна інспекція Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, код ЄДРПОУ 43877338) - 364 405 (триста шістдесят чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 17 коп. збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу на викиди. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Стімекс (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 93, кв. 37, код ЄДРПОУ 23848543) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, р/р № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету  2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура) кошти витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 5 466 (п`ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 07 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
		 
		Повний текст рішення складено 11.03.2021.
		 
		Суддя В.Л. Корсун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...