Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5953/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано судом: 11.03.2021. Зареєстровано: 12.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.

Результат оскарження 08.12.2021 Верховний Суд: скасовано рішення першої та постанову апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.02.2021Справа №  910/5953/17
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Дупляченко Ю. О., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" 
		до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця" 
		про стягнення 70 274 946,74 грн.
		 
		представники сторін:
		від позивача: Горянін А. О.
		від відповідача: Кулініч А. П., Трохимець О. П.
		        від третьої особи: не з`явився 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У квітні 2017 року до Господарського суду м. Києва із позовом звернулось Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго", позивач) до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (найменування відповідача на час розгляду справи було змінене на Акціонерне товариство "Українська залізниця") (далі - АТ "Укрзалізниця") про стягнення вартості електричної енергії у розмірі 70 274 946,74 грн. 
		У обґрунтування позовних вимог ПАТ «Донбасенерго» вказує на неналежне виконання ДП "Донецька залізниця", правонаступником якого є АТ "Укрзалізниця" (відповідач), умов укладеного між учасниками ринку електричної енергії багатостороннього договору від 11.06.2015 року та договору купівлі-продажу електричної енергії № Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015 року в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої ДП "Донецька залізниця" електричної енергії у період з травня 2016 року по лютий 2017 року.
		Протягом вказаного періоду відповідач в особі ДП "Донецька залізниця" здійснював господарську діяльність на тимчасово неконтрольованій території України та отримував електроенергію, вироблену на цій території, в тому числі Старобешівською ТЕС, проте, вартість останньої не сплатив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
		У позові ПАТ "Донбасенерго" просить стягнути з АТ "Укрзалізниця" заборгованість з електроенергії в сумі 70 274 946,74 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 р., у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
		Під час першого розгляду справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 р. до участі в справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця", третя особа).
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 р. справа була прийнята до нового розгляду у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.           Відповідач, у встановлений законом строк, надав суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечив, вказав, що у заявлений позивачем період реорганізація підприємств залізничного транспорту (шляхом злиття), у тому числі ДП "Донецька залізниця", не було завершене, а тому AT "Українська залізниця" не набуло прав та обов`язків правонаступника ДП "Донецька залізниця". Також у письмових поясненнях суду відповідач зазначив, що ПАТ «Донбасенерго» не надало належних доказів того, що AT "Укрзалізниця" чи ДП "Донецька залізниця" отримували електроенергію від ПАТ "Донбасенерго" протягом травня 2016 - лютого 2017. Продаж електроенергії у зазначений період ДП "Донецька залізниця" був неможливим, оскільки з 01.12.2015 ДП "Донецька залізниця" не мало відповідної ліцензії та припинило свою господарську діяльність. При цьому визначені договором від 20.10.2015 № Д/ЭЭ-15422/НЮ точки продажу електроенергії знаходяться на непідконтрольній Україні території, вони не були інвентаризовані та внесені до статутного капіталу AT "Укрзалізниця", як правонаступника ДП "Донецька залізниця", відповідно - твердження позивача про купівлю AT "Українська залізниця" електроенергії, виробленої Старобешівською ТЕС, є безпідставними.
		У підготовчому засіданні представники АТ "Укрзалізниця" заявили клопотання про визнання окремих доказів, поданих позивачем, недопустимими з огляду на положення ч. 2 ст. 77 ГПК України. Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою від 03.12.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні. При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. 
		У той же час, відповідач не довів суду того факту, що надані позивачем докази, про які AT "Укрзалізниця" вказувало у своєму клопотанні, були отримані ПАТ "Донбасенерго" з порушенням закону, хоча у кожної сторони існує обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Також у підготовчому засіданні представники відповідача усно заявили клопотання про витребування від позивача пояснень щодо порядку здійснення розрахунків заборгованості та пояснень від органів, що здійснюють такі розрахунки. За результатами розгляду вказаного клопотання суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.12.2020 р., відмовив у його задоволенні, як необґрунтованому, з тих підстав, що наявні у справі матеріали є достатніми для дослідження питання щодо порядку розрахунків заявленої до стягнення заборгованості, а клопотання відповідача направлене на затягування вирішення спору.
		У судовому засіданні під час нового розгляду справи представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові та зазначених у письмових поясненнях, наданих з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. у даній справі.
		Представники відповідача проти позову заперечили, вважали доводи позивача безпідставними, факт поставки електроенергії ДП "Донецька залізниця" у період з травня 2016 по лютий 2017 - недоведеним, а заявлений у позові обсяг спожитої залізницею електричної енергії - непідтвердженим. Просили відмовити у задоволенні позову.
		Представник третьої особи у судове засідання повторно не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав. Позиція третьої особи щодо даного спору суду невідома.
		Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
		Установлено, що 20 жовтня 2015 року між ПАТ "Донбасенерго" (виробник) та ДП "Донецька залізниця" (постачальник) був укладений двосторонній договір купівлі-продажу № Д/ЭЭ15422/НЮ (далі - договір купівлі-продажу), за умовами якого:
		- виробник зобов`язався продавати постачальнику електричну енергію, вироблену на Старобешівській ТЕС (п. 1.1 договору);
		- постачальник зобов`язаний здійснювати своєчасну підготовку, підписання та передачу виробнику акта приймання-передачі електричної енергії та акта звіряння взаємних розрахунків за продану електричну енергію у розрахунковому місяці (підпункт 3.4.4 пункту 3.4 договору);
		- тариф на відпущену електричну енергію затверджується відповідно до правил і в порядку, визначеними багатостороннім договором між учасниками ринку електричної енергії (пункт 5.1 договору);
		- розрахунок за електроенергію здійснюється в грошовій (готівковій або безготівковій) формі або в інших формах, не заборонених законодавством, відповідно до умов багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії, за рахунок коштів, зібраних від споживачів, та відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів (пункт 5.2 договору).
		Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 травня 2015 року.  Договір діє протягом дії постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 7 травня 2015 року. Припинення строку дії договору не звільняє постачальника від оплати фактично отриманої за договором електричної енергії (пункт 9.1 договору).
		Зазначений договір був укладений у порядку, визначеному  Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (набув чинності 26.04.2015), який встановлює, що особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов`язаних з продажом електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажом і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (далі - постанова КМУ № 263) передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (НКТ), на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі - виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" у Донецькій області і Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" у Луганській області. Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб`єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб`єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб`єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території. Виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, здійснюють продаж виробленої ними електричної енергії енергопостачальникам, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та/або споживачам електричної енергії.
		Як встановлено судом, на виконання зазначеної постанови КМУ № 263 ПАТ "Донбасенерго", разом з іншими підприємствами електроенергетики, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території, 11 червня 2015 року уклало багатосторонній договір (далі - багатосторонній договір), за умовами якого сторони зобов`язались укласти двосторонні договори в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 2.5.2). 
		Також встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів делегованих представників сторін багатостороннього договору від 25 червня 2015 року, ДП "Донецька залізниця" було приєднане до цього договору, як енергопостачальник, що провадить діяльність на неконтрольованій території.
		Таким чином, договір купівлі-продажу № Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015 р. був укладений сторонами на виконання спеціального законодавства, що регулює відносини поставки електричної енергії на неконтрольованій території. 
		При цьому у спірних правовідносинах ПАТ "Донбасенерго" в особі структурної одиниці - Старобешівської теплової електростанції (далі - Старобешівська ТЕС), що знаходиться у м. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, здійснювало діяльність з виробництва та продажу електричної енергії на тимчасово неконтрольованій території України. А ДП "Донецька залізниця" здійснювало господарську діяльність з купівлі та постачання електроенергії на тимчасово неконтрольованій території Донецької області за регульованим тарифом.
		Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті). Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що на виконання укладеного сторонами договору купівлі-продажу у період з травня 2016 року по лютий 2017 р. ПАТ "Донбасенерго" поставило ДП "Донецька залізниця" електричну енергію (що надходила в електричні мережі залізничного транспорту на неконтрольованій території) обсягом 58 466 889 Квт. на загальну суму 70 274 946,74 грн. Проте, ДП "Донецька залізниця" неналежним чином виконало свої зобов`язання за вказаною угодою - отримало електроенергію, що надійшла в його електромережі, використало її в господарській діяльності, але не сплатило вартості такої електроенергії, у зв`язку з чим ПАТ "Донбасенерго" звернулось до суду з даним позовом, визначивши відповідачем AT "Укрзалізниця" як правонаступника ДП "Донецька залізниця".
		Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, зокрема, що AT "Укрзалізниця" не є правонаступником ДП "Донецька залізниця", виходячи з того, що підставою правонаступництва є факт припинення юридичної особи, який пов`язується з днем внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А оскільки такий запис у ЄДР щодо ДП "Донецька залізниця" внесений не був, то відповідати за позовом має саме ДП "Донецька залізниця".
		Разом з тим, питання правонаступництва відповідача вже було вирішене Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 р., ухваленою за результатами перегляду судових рішень у даній справі. 
		Так, Велика Палата ВС прийняла до уваги, що державна реєстрація рішення про припинення ДП "Донецька залізниця" була здійснена 25 листопада 2014 року, передавальний акт між учасниками юридичної особи (АТ "Укрзалізниця") складений 5 серпня 2015 року, а 21.10.2015 року відбулась державна реєстрація АТ "Укрзалізниця". Разом з цим, Верховний Суд зазначив, що згідно із Законом України від 23 лютого 2012 року "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та статутом АТ "Укрзалізниця", затвердженим постановою КМУ № 735 від 02 вересня 2015 року, АТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких є ДП "Донецька залізниця". Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку. При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві  все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.
		Також Верховний Суд прийняв до уваги ст. 10 Закону про особливості утворення Укрзалізниці, яка визначає, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за товариством на праві господарського відання. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб`єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна. Тому передача майна не у власність АТ "Укрзалізниця", а у повне господарське відання, не означає, що це майно залишилося в повному господарському віданні державних підприємств залізничної галузі, які припиняються, або те, що реорганізація не  відбулась чи призупинена.
		Відсутність у передавальному акті ДП "Донецька залізниця" від 5 серпня 2015 року певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки Акціонерним Товариством "Укрзалізниця", як єдиним правонаступником, прийнято усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом злиття.
		При цьому касаційний суд зазначив, що правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, а отже, всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ "Укрзалізниця" у порядку  універсального правонаступництва щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, з дня його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року.
		З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що АТ "Укрзалізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця" з дати державної  реєстрації АТ "Укрзалізниця" (п. 64 постанови). Також Верховний Суд зробив висновок стосовно спірних правовідносин та зазначив, що оскільки двосторонній договір купівлі-продажу був підписаний 20 жовтня 2015 року, тобто за один день до дати державної реєстрації АТ "Укрзалізниця", яка відбулась 21 жовтня 2015 року, то до відповідача перейшли права та обов`язки ДП "Донецька залізниця" як за багатостороннім договором, так і за договором купівлі-продажу (п. 72 постанови). 
		Вищевказані висновки Великої Палати Верховного Суду щодо настання правонаступництва АТ "Укрзалізниця" суд приймає до уваги та застосовує їх при розгляді справи у спірних правовідносинах, а тому відхиляє заперечення відповідача проти набуття АТ "Укрзалізниця", як правонаступником, прав і обов`язків ДП "Донецька залізниця", а також доводи про те, що майно ДП "Донецька залізниця", зокрема, точки продажу електроенергії не були інвентаризовані та внесені до статутного капіталу АТ "Укрзалізниця".
		Щодо належного виконання сторонами умов багатостороннього договору та договору купівлі-продажу електроенергії при новому розгляді справи суд зазначає наступне.
		Переглянувши попередні рішення судів у цій справі, Велика Палата ВС вказала, що по суті спір з виконання АТ "Укрзалізниця" багатостороннього договору та договору купівлі-продажу № Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015 року не розглядався та, як наслідок, не досліджувались обставини виникнення у відповідача заборгованості у сумі 70  274  946,74 грн. Зокрема, судами не були встановлені наступні обставини:
		-  чи здійснювало АТ "Укрзалізниця" господарську діяльність (перевезення, постачання електроенергії) на тимчасово неконтрольованій території протягом спірного періоду;
		- чи мала можливість АТ "Укрзалізниця" володіти та користуватися своїм майном, яке перейшло до товариства від ДП "Донецька залізниця" та знаходилося на тимчасово неконтрольованій території протягом травня 2016 року - лютого 2017 року;
		- чи надавало АТ "Укрзалізниця" щоденний добовий прогноз споживання електроенергії в порядку, передбаченому багатостороннім договором;
		- чи отримувало електроенергію для здійснення перевезень на неконтрольовану територію відповідно до умов багатостороннього та двостороннього договорів і якщо так, то чи споживалася ця електроенергія для власних потреб або передавалася кінцевим споживачам;
		- чи складало та направляло виробнику щомісячні акти приймання-передачі спожитої електроенергії;
		- чи брало участь у роботі координаційного центру та чи підписувало щомісячні протоколи координаційного центру про погодження тарифу на електроенергію, тощо.
		Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		Тому, вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи учасників справи з урахуванням вказівок, викладених Верховним Судом, господарський суд виходив з наступного.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша та друга статті 509 ЦК України).
		За змістом багатостороннього договору від 11.06.2015 р. та договору купівлі-продажу електричної енергії від № Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015 року ПАТ "Донбасенерго" та ДП "Донецька залізниця" є сторонами зобов`язання, предметом якого є постачання електроенергії на неконтрольованій території, що регулюється спеціальним законодавством України.
		Так, відповідно до п. 2.3.1 багатостороннього договору його предметом є визначення принципів, порядку і механізму взаємодії між сторонами цього договору, які виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, розподілом і постачанням, купівлею і продажем електричної енергії на неконтрольованої території.
		Згідно з п. 2.5.1 багатостороннього договору позивач зобов`язаний з моменту вступу в силу цього договору продавати всю вироблену електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до цього договору та прямими двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього.
		При цьому згідно з пунктом 3 постанови КМУ № 263 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії і передача електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на неконтрольованій території здійснюються відокремленим підрозділом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Донбаською електроенергетичною системою (далі - Донбаська електроенергетична система).
		Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про електроенергетику» усі оперативні команди і розпорядження державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління відповідно до законодавства України, підлягають беззаперечному виконанню всіма суб`єктами господарської діяльності, об`єкти електроенергетики яких підключені до об`єднаної енергетичної системи України.
		Відповідно до пункту 3.5 додатку 2, що є невід`ємною частиною багатостороннього договору (Правила ринку НКТ) постачальники (у даному випадку - відповідач) мають надавати системному оператору прогноз споживання електричної енергії на кожен розрахунковий період наступної доби, який має включати обсяг купівлі електроенергії у виробників для постачання власним споживачам, обсяг енергії, купленої у виробників споживачами, приєднаними до мереж відповідного постачальника за прямими двосторонніми договорами, тощо. Згідно з пунктом 3.8 додатку 2 до багатостороннього договору у разі відсутності заявок постачальника до 12:00 в розрахунок приймається заявка за останню добу, дані про яку є в наявності.
		За змістом п. 5.1 Правил ринку НКТ (додаток 2 до багатостороннього договору) системний оператор щодня не пізніше 17-00 год. зобов`язаний повідомити усім сторонам договору, що здійснюють діяльність на ринку електричної енергії НКТ, відомості за встановленим графіком навантаження та виробництва електроенергії. Виробники, оператори зовнішніх перетоків, системний оператор та постачальники зобов`язані виконувати встановлений графік навантаження або команди диспетчера у відповідності до інструкцій (п. 6.1.2 Правил ринку НКТ).
		Отже, як діючим законодавством, так і багатостороннім договором, був визначений обов`язок ПАТ "Донбасенерго" здійснювати виробництво електроенергії у обсягах відповідно до завдань диспетчера.
		З іншого боку, відповідно до п.п. 2, 10 постанови КМУ № 263, енергопостачальник (відповідач), що здійснює діяльність на НКТ, зобов`язаний здійснювати купівлю електричної енергії, яка відпускається виробниками електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, на підставі багатостороннього договору.
		Згідно з п. 2.6.1 багатостороннього договору постачальники здійснюють купівлю електричної енергії у виробників електроенергії за тарифами, затвердженими координаційним центром, на межі  балансової належності електричних мереж.
		Таким чином, ДП "Донецька залізниця" була зобов`язана купувати електроенергію, що вироблена позивачем та надійшла в його електричні мережі, розташовані на НКТ.
		Окрім сторін та інших суб`єктів ринку електричної енергії НКТ, багатостороннім договором визначено також поняття координаційного центру, яким є виборний орган, що складається з делегованих представників сторін договору, які виконують свої повноваження відповідно до договору. Координаційний центр створюється з представників виробників електричної енергії, виробників електричної енергії з відновлювальних джерел (окремо), постачальників та споживачів електричної енергії, що здійснюють відповідну діяльність на неконтрольованій території окремо на Донецькій та Луганській областях, а також представника системного оператора (ДП "НЕК "Укренерго").
		Так, відповідно до п. 5.1.1 багатостороннього договору до складу координаційного центру входять представник виробників електроенергії теплової генерації у Донецькій області - Зуєвської ТЕС, представник виробників електроенергії теплової генерації Донецької області - Старобешівської ТЕС, представник виробників електроенергії з поновлюваних джерел енергії Донецької області, представник споживачів Донецької області, представник виробників електроенергії з поновлюваних джерел енергії Луганської області, представник виробників електроенергії Луганської області, представник постачальників електроенергії Луганської області, представник споживачів Луганської області, представник системного оператора без права голосу.
		До повноважень координаційного центру відносяться, зокрема, затвердження типових форм двосторонніх договорів купівлі-продажу електроенергії, затвердження цін (тарифів) на електричну енергію, що поставляється в межах відповідної неконтрольованої території і між неконтрольованими територіями; розподіл і постачання електричної енергії, затвердження алгоритму розподілу коштів; розрахунок цін (тарифів) відповідно до правил ринку (п. 5.11, 5.20 багатостороннього договору).
		У подальшому, як вже встановлено судом, на виконання умов багатостороннього договору та на підставі типового договору купівлі-продажу електроенергії, затвердженого протоколом координаційного центру, ПАТ "Донбасенерго" та  ДП "Донецька залізниця" уклали двосторонній договір купівлі-продажу електроенергії № Д/ЭЭ-15422/НЮ від 20.10.2015 р.
		Згідно з п. 1.1 вказаного договору виробник (ПАТ "Донбасенерго") бере на себе зобов`язання продавати електричну енергію, вироблену на Старобешівській ТЕС, постачальнику (ДП "Донецька залізниця"), який здійснює діяльність з поставки електричної енергії по регульованому тарифу на території Донецької області. А постачальник (ДП "Донецька залізниця"), у свою чергу, зобов`язується купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.
		Відповідно до пункту 5.1 договору купівлі-продажу тариф на відпущену енергію затверджується згідно з правилами і в порядку, визначеному багатостороннім договором. Тарифи затверджуються на засіданні координаційного центру щомісячно. Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Постачальник кожного місяця оформлює, підписує зі своєї сторони і направляє виробнику акти приймання-передачі електричної енергії та акти звіряння розрахунків (п. 5.3 договору купівлі-продажу).
		Згідно з п. 3.4.4 договору купівлі-продажу постачальник (ДП "Донецька залізниця") зобов`язаний здійснювати своєчасну підготовку, підписання та передачу виробнику (ПАТ "Донбасенерго") акта приймання-передачі електричної енергії та акта звіряння взаємних розрахунків за продану електричну енергію у розрахунковому місяці.
		Відповідно до п. 4.2 договору не пізніше 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник (ДП "Донецька залізниця") оформляє і підписує зі свого боку та направляє виробнику (ПАТ "Донбасенерго") 2 екземпляри акту приймання- передачі електричної енергії.
		Відповідно до п. 9.1 договору купівлі-продажу його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.05.2015 р.
		Судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 263 14.07.2016 р. та 04.11.2016 р. відокремлений підрозділ "Донбаська електроенергетична система" ДП "НАЕК "Укренерго" листами № 01-71-30/1634 та 01-54/1238 (відповідно) направило ПАТ "Донбасенерго" фізичні баланси Донецької області за травень 2016 року - лютий 2017 року, якими встановлювались обсяги виробництва електроенергії виробникам на неконтрольованій території та надходження електроенергії в електричні мережі постачальників, що знаходяться на неконтрольованих територіях.
		Відповідно ПАТ "Донбасенерго", на підставі наданих йому фізичних балансів електроенергії на неконтрольованій території, у період з 1 травня 2016 року по 30 квітня 2017 року здійснило відпуск електроенергії, виробленої Старобешівською ТЕС на непідконтрольній території, в таких обсягах: у травні 2016 року - 381 669 356 кВтг; у червні 2016 року - 218 118 738 кВтг; у липні 2016 року - 362 683 038 кВтг; у серпні 2016 року - 330 551 156  кВтг; у вересні 2016 року - 343 716 794 кВтг; у жовтні 2016 року - 393 895 938 кВтг; у листопаді 2016 року - 391 697 594 кВтг; у грудні 2016 року - 448 202 376 кВтг; у січні 2017 року -  430 451 218 кВтг; у лютому 2017 року - 476 564 284 кВтг, всього - 3 067 204 022 кВтг.
		У свою чергу, на підставі вказаних фізичних балансів електроенергії Донбаського регіону, ДП "Донецька залізниця" отримало у власні електричні мережі електроенергію в загальній кількості за періодами (кВтг), а саме: у травні 2016 року - 6 662 619 кВтг; у червні 2016 року - 4 235 930 кВтг; у липні 2016 року -7 336 562 кВтг; у серпні 2016 року - 7 230 481 кВтг; у вересні 2016 року - 6 051 761 кВтг; у жовтні 2016 року - 11 277 616 кВтг; у листопаді 2016 року - 13 196 482 кВтг; у грудні 2016 року - 16 395 080 кВтг; у січні 2017 року - 16 237 934 кВтг; у лютому 2017 року - 12 907 606 кВтг.
		Отже, загальна кількість електроенергії позивача, що надійшла в електричні мережі ДП "Донецька залізниця (залізничний транспорт, розташований на неконтрольованій території) в період із травня 2016 року по лютий 2017 року, склала: травень 2016 року - 4 844 475 кВтг; червень 2016 року - 2 966 510 кВтг; липень 2016 року - 4 426 009 кВтг; серпень 2016 року -  4 107 024 кВтг; вересень 2016 року - 3 560 835 кВтг; жовтень 2016 року - 6 343 193 кВтг; листопад 2016 року - 6 934 946 кВтг; грудень 2016 року - 8 731 719 кВтг; січень 2017 року - 8 516 252 кВтг; лютий 2017 року - 8 035 926 кВтг, всього - 58 466 889 кВтг.
		При цьому згідно листа відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" ДП "НАЕК "Укренерго" № 01-71-30/1634 від 10.10.2016 р. Старобешівська ТЕС ПАТ "Донбасенерго" при здійсненні виробництва електроенергії у період з травня 2016 року по лютий 2017 року дотримувалось графіків електричних навантажень, визначених фізичними балансами, та випадків порушень навантажень на Старобешівській ТЕС не було зафіксовано.
		Також встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу, протоколами засідання координаційного центру № 20 від 06.05.2016 р., № 21 від 14.06.2016 р., № 22 від 21.07.2016 р., № 23 від 19.08.2016 р., № 24 від 27.09.2016 р., № 25 від 31.10.2016 р., № 26 від 09.02.2017 р., у яких взяли участь сторони багатостороннього договору від 11.06.2015 р., у тому числі представники ПАТ "Донбасенерго" (Ларіонов О. В.) та ДП "Донецька залізниця" (Горін В. В.), були затверджені тарифи електричної енергії Старобешівської ТЕС ПАТ "Донбасенерго", а саме: у травні 2016 року вартість електричної енергії становить - 840,30 грн./МВтг; у червні 2016 року - 865,60 грн./МВтг; у липні 2016 року - 808,30 грн./МВтг; у серпні 2016 року - 857,50 грн./МВтг; у вересні 2016 року - 885,80 грн./МВтг; у жовтні 2016 року - 966,30 грн./МВтг; у листопаді 2016 року - 960,00 грн./МВтг; у грудні 2016 року - 1154,80 грн./МВтг; у січні 2017 року - 1135,80 грн./МВтг; у лютому 2017 року - 1235,80 грн./МВтг.
		З урахуванням вказаних тарифів на електричну енергію Старобешівської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" вартість електроенергії, відпущеної позивачем, з ПДВ склала: у травні 2016 року - 4 884 974,81 грн; у червні 2016 року - 3 081 373,27 грн; у липні 2016 року - 4 293 051,68 грн; у серпні 2016 року - 4 226 127,70 грн; у вересні 2016 року - 3 785 025,17 грн; у жовтні 2016 року - 7 355 312,88 грн; у листопаді 2016 року - 7 989 057,79 грн; у грудні 2016 року - 12 100 066,92 грн; у січні 2017 року - 11 607 310,82 грн; у лютому 2017 року - 10 952 645,70 грн, а всього - 70 274 946,74 грн.
		Проте, ДП "Донецька залізниця", правонаступником якого є АТ "Українська залізниця", свої зобов`язання за укладеними сторонами угодами виконало неналежним чином та у порушення спеціального законодавства, вартість електричної енергії не сплатило. Відтак, у відповідача виникла заборгованість у сумі 70 274 946,74 грн.
		Заперечуючи наявність вказаної заборгованості, відповідач вказував, зокрема, на відсутність доказів отримання ДП "Донецька залізниця" протягом травня 2016 року - лютого 2017 року електричної енергії.
		Перевіривши такі доводи відповідача та виконуючи вказівки касаційного суду, господарський суд виходив з наступного.
		Так, АТ "Українська залізниця" зазначило, що позивач не надав належних первинних документів, що підтверджують передачу відповідачу електроенергії у заявленому обсязі та у заявлений період, у тому числі, щомісячних актів приймання-передачі спожитої електроенергії, а надані ПАТ "Донбасенерго" фізичні баланси електроенергії не можуть свідчити про належну поставку електроенергії.
		З цього приводу судом встановлено, що на підтвердження своїх доводів позивач надав фізичні баланси поставленої ПАТ "Донбасенерго" електроенергії на неконтрольовану територію за період з травня 2016 року по лютий 2017 р., де зазначені обсяги спожитої ДП "Донецька залізниця" електроенергії за період з травня 2016 року по лютий 2017 р., протоколи координаційного центру тарифів Старобешівської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" та акти приймання-передачі електричної енергії за період: травень 2016 - лютий 2017, підписані позивачем.
		При цьому з фактичних фізичних балансів електроенергії ДП "НЕК "Укренерго" слідує, що електроенергія протягом вказаного періоду надходила в електричні мережі, які належали ДП "Донецька залізниця", та була спожита останньою.
		У той же час, судом встановлено, що у порушення умов багатостороннього договору та договору купівлі-продажу постачальник (відповідач), який був зобов`язаний надавати системному оператору (ВП "Донбаська електроенергетична система" ДП "НЕК "Укренерго") прогноз споживання електричної енергії на кожен розрахунковий період, таких прогнозів не надавав (у позивача та відповідача докази надання відповідних прогнозів - відсутні). Проте, умовами вказаних угод (зокрема, пунктами 3.8, 4.1 додатку 2 до багатостороннього договору) передбачався інший механізм прогнозування обсягу споживання електричної енергії у разі ненадання заявок постачальником (ДП "Донецька залізниця"), який і був застосований системним оператором (ДП "НЕК "Укренерго").
		Зазначені умови кореспондуються з обов`язком ПАТ "Донбасенерго", як виробника електроенергії, що здійснював діяльність на неконтрольованій території, виробляти електроенергію у обсягах відповідно до завдань диспетчера ДП "НЕК "Укренерго" в силу спеціального законодавства (ст. 13 ЗУ «Про електроенергетику», постанова КМУ № 263). І наявний в матеріалах справи лист ВП «Донбаська електроенергетична система» ДП "НЕК "Укренерго" від 10.10.2016 № 01-71-30/1634 підтверджує виконання позивачем своїх обов`язків в повному обсязі.
		Також суд враховує пояснення позивача про те, що Старобешівська ТЕС була приєднана і відпускала вироблену нею електроенергію до електричних мереж ДП "НЕК "Укренерго". При цьому електроенергія, як специфічний товар, має свої особливості: процеси виробництва та споживання електроенергії збігаються в часі, обсяги виробленої та спожитої електроенергії однакові в кожен момент часу, неможливо створити запаси електроенергії як готового товару, тому неможливо припинити поставку електроенергії іншим чином, ніж шляхом відключення електричних мереж від джерела живлення (що можуть зробити лише власники суміжних мереж).
		Отже, обставини виконання чи невиконання з боку відповідача обов`язку надавати щоденні добові прогнози споживання електроенергії не впливають на висновок суду про встановлений факт надходження електроенергії в мережі ДП "Донецька залізниця".
		Стосовно участі ДП "Донецька залізниця" у роботі координаційного центру та підписання щомісячних протоколів координаційного центру щодо погодження тарифу на електроенергію, про що вказував суд касаційної інстанції у своїй постанові, господарський суд встановив, що такий координаційний центр було створено на підставі протоколу загальних зборів делегованих представників сторін багатостороннього договору 25 червня 2015 року. До його складу увійшли, зокрема, ПАТ "Донбасенерго" (Старобешівська ТЕС) (представник Ларіонов О. В. ) - як виробник електричної енергії у Донецькій області та ДП "Донецька залізниця" (представник Горін В.В.) - як постачальник електроенергії у Донецькій області. Склад координаційного центру не змінювався протягом всього періоду його діяльності.
		При цьому з наданих протоколів засідань координаційного центру № 20 від 06.05.2016р., № 21 від 14.06.2016р., № 22 від 21.07.2016р., № 23 від 19.08.2016р., № 24 від 27.09.2016р., № 25 від 31.10.2016р., № 26 від 09.02.2017р., вбачається, що у всіх засіданнях координаційного центру, на яких вирішувались питання, що стосувались Донецької області, був наявний необхідний кворум, представник ДП "Донецька залізниця" Горін В.В. був у них присутній та приймав участь у погодженні питань, у тому числі, й про затвердження тарифів на електроенергію, алгоритму розподілу грошових коштів за електроенергію,  про що свідчить його особистий підпис на кожному протоколі.
		Разом з тим,  судом встановлено, що у порушення умов багатостороннього договору та двостороннього договору купівлі-продажу електроенергії ДП "Донецька залізниця", яке було зобов`язане щомісячно складати та направляти виробнику акти приймання-передачі спожитої електроенергії, таких актів ПАТ "Донбасенерго" не направляло.
		Зі свого боку, ПАТ "Донбасенерго" надіслало АТ "Українська залізниця" листа від 27.03.2017 № 01-1.1/00857 про необхідність складення, підписання та направлення позивачу актів приймання-передачі електроенергії за період травень - грудень 2016 року, у якому, крім того, просило негайно оплатити вартість отриманої відповідачем електроенергії за період травень 2016 - лютий 2017 року в розмірі 70 274 946,74 грн. Проте, вказаний лист позивача залишився без задоволення.
		У відповідь на раніше надісланий лист ПАТ "Донбасенерго" про підписання актів приймання-передачі електроенергії за період травень 2015 - квітень 2016 АТ "Українська залізниця" повідомило, що не вважає себе правонаступником ДП "Донецька залізниця", тобто, відмовилось підписувати надані позивачем акти приймання-передачі електроенергії.
		За таких обставин, з урахуванням положень пунктів 1.2.3, 2.1.5, 3.5, 3.8, 6.1, 9.6 додатку № 2 до багатостороннього договору, пунктів 3.4.4, 4.2 договору купівлі-продажу та на підставі належної правової оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, фізичні баланси про поставлену електроенергію, складені Донбаською енергетичною системою за заявлений період, є належними доказами отримання електроенергії відповідачем у вказаний період (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 913/225/17).
		При цьому, як встановлено судом, у вказаних фактичних фізичних балансах електроенергії назва постачальника не була змінена системним оператором з ДП "Донецька залізниця" на ПАТ "Українська залізниця", оскільки у порушення укладених угод відповідач не повідомив сторін цих угод, а також ВП "Донбаська електроенергетична система" ДП "НЕК "Укренерго" про реорганізацію ДП "Донецька залізниця" та створення ПАТ "Українська залізниця".
		Крім того, суд враховує, що фактичні фізичні баланси наданої на неконтрольованій території електроенергії містять інформацію про загальний обсяг виробництва електроенергії на цій території та загальний обсяг її отримання постачальниками на неконтрольованій території. Разом з тим, як випливає з умов багатостороннього договору, кожний з постачальників,  що здійснює діяльність на неконтрольованій території (зокрема, ПAT "Укрзалізниця"), купує електроенергію у кожного з виробників пропорційно частці кожного виробника в загальному виробництві електроенергії на неконтрольованій території.
		Виходячи з таких умов договору, позивач надав суду технічний висновок ДП "Доноргрес" щодо розрахунку кількості та обсягу відпуску електроенергії виробником ПАТ "Донбасенерго" (Старобешівська ТЕС) постачальнику ПАТ "Укрзалізниця", який суд вважає належним та вірогідним доказом. Відповідно до вказаного технічного висновку застосований ПАТ "Донбасенерго" підхід (принцип) розрахунку обсягу електричної енергії, виробленої Старобешівською ТЕС на неконтрольованій території, що надійшла в електричні мережі ПАТ "Укрзалізниця" в період з травня 2016 року по лютий 2017 року включно, є правильним. Також експерт зазначив, що розрахунок кількості електричної енергії, що надійшла в електричні мережі ПAT "Укрзалізниця" в період з травня 2016 року по лютий 2017 року від Старобешівської ТЕС, є технічно обґрунтованим та виконаним правильно.
		З огляду на встановлені обставини та наявні у справі докази суд дійшов висновку, що твердження відповідача про недоведеність факту поставки електроенергії в мережі ДП "Донецька залізниця" та необґрунтованість розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, є безпідставними.
		Також заперечуючи проти позову, АТ "Укрзалізниця" вказувало про те, що відповідач не мав можливості володіти та користуватися своїм майном, яке перейшло до товариства від ДП "Донецька залізниця" і знаходилося на тимчасово неконтрольованій території протягом травня 2016 року - лютого 2017 року, та не міг здійснювати господарську діяльність (перевезення, постачання електроенергії) на тимчасово неконтрольованій території протягом заявленого періоду.
		Зазначені доводи відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
		Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України № 512-Ц/од від 30.11.2015 р. "Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту" передбачено, що 30.11.2015 є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200. До вказаного переліку включено і ДП "Донецька залізниця" та з 21.10.2015 р. (дати державної реєстрації відповідача) АТ "Укрзалізниця" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Донецька залізниця".
		При цьому, як було встановлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.06.2020, усе майно ДП "Донецька залізниця" у заявлений період вже перебувало у володінні його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".
		Указані обставини, а також факт використання відповідачем переданого йому майна у господарській діяльності, підтверджуються наступними доказами, наявними у матеріалах справи:
		- передавальним актом ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015, затвердженим Міністром інфраструктури України, відповідно до якого все майно ДП "Донецька залізниця" передано ПАТ "Українська залізниця, в тому числі майно, що знаходиться на неконтрольованій території (на праві господарського відання);
		- постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 977, відповідно до якої власник ПАТ "Українська залізниця" - держава в особі Кабінету Міністрів України прямо передбачив, що діяльність на неконтрольованій території здійснюватиме саме АТ "Українська залізниця;
		- наявними у матеріалах справи копіями договорів перевезення вантажів залізничним транспортом на неконтрольованій території, зокрема, договором № ДФ/20-075 від 25.12.2018 р. на перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеним між ПАТ "Донбасенерго" та Регіональною філією Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", а також транспортними накладними, що підтверджують фактичне виконання відповідачем цього договору;
		- звітом незалежних аудиторів "Ернст енд Янг" від 26.06.2016 р. про фінансовий стан ПАТ "Українська залізниця" та консолідованою фінансовою звітністю, що є додатками до звіту аудитора.
		Так, у консолідованій фінансовій звітності ПАТ "Українська залізниця" станом на 31.12.2017 р., що була розміщена на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://smida.gov.ua) зазначено, що у результаті реорганізації активи та зобов`язання структурних підрозділів ДП "Донецька залізниця", розташованих на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, були передані ПАТ "Українська залізниця" та обліковуються на балансі Регіональної філії "Донецька залізниця". Деякі об`єкти основних засобів були закріплені за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання. Право господарського відання дозволяє володіти, користуватися і розпоряджатися майном, окрім дій з розпорядження майном, які можуть призвести до відчуження такого майна. ПАТ "Українська залізниця" веде окремий облік зазначених активів, вільно використовує їх у своїй господарській діяльності та несе ризик їх випадкового знищення або пошкодження. Відсутні спеціальні обмеження щодо доходів, отриманих від використання цих активів, а товариство підтримує їх належний функціональний стан за власні кошти.
		Об`єкти основних засобів, що були закріплені за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання, відповідають визначенню основних засобів, так як використовуються у господарській діяльності протягом більше одного періоду. Зазначені об`єкти включені до відповідних груп основних засобів. Деякі об`єкти основних засобів, а саме - магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої тощо, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, були закріплені за товариством на праві господарського відання. 
		Більш того, у консолідованій фінансовій звітності експерти дійшли висновку, що незважаючи на антитерористичну операцію, група ПАТ "Українська залізниця" та її підрозділи протягом 2016 року змогли забезпечити здійснення залізничних перевезень із залученням неконтрольованої території. Вантажне залізничне сполучення із неконтрольованою територією було припинено з 15 березня 2017 року.
		Також суд враховує численну судову практику за участю ПАТ "Українська залізниця", яка підтверджує факт здійснення АТ "Українська залізниця" у період з травня 2016 р. по лютий 2017 р. господарської діяльності (перевезення) на неконтрольованій території із використанням власних засобів.  Зокрема, вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду Донецької області від 16.05.2017 р. у справі № 905/778/17 за позовом ПрАТ "МК "Азовсталь" до ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості, що набрало законної сили, у якому суд встановив, що саме АТ "Українська залізниця" у 2016 році здійснювало перевезення вантажів замовника (ПрАТ "Макіївкокс"), що фактично знаходився на неконтрольованій території. 
		Із рішень Краснолиманського міського суду Донецької області від 02.11.2018 р. у справі № 236/2453/18, Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2019 р. у справі № 361/5099/18, постанови Донецького апеляційного суду від 15.01.2019 р. у справі № 221/3872/18, які набрали законної сили, вбачається, що у 2016 році працівники ДП "Донецька залізниця" (що здійснювало свою діяльність на неконтрольованій території) були переведені на роботу до Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Ці працівники були звільнені з Регіональної філії "Донецька залізниця" після 15.03.2017 р., коли діяльність залізниці на неконтрольованій території стала неможливою.
		При цьому суд зважає на пояснення позивача щодо обставин, які є загальновідомими, зокрема, з джерел масової інформації, про те, що, починаючи з березня 2017 року, активи усіх українських підприємств, які здійснювали діяльність на неконтрольованій території, були захоплені невідомими особами. До їх переліку увійшло й ПАТ "Донбасенерго", яке втратило контроль над управлінням Старобешівською ТЕС. Про вказаний факт ПАТ "Донбасенерго" офіційно повідомило органи державної влади України: Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки і оборони України, Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Національну поліцію України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Фонд державного майна України.
		Крім того, встановлено, що заявою № 01-1.26/00948 від 04.04.2017 р. ПАТ "Донбасенерго" повідомило Національну поліцію України про вчинення щодо ПАТ "Донбасенерго" кримінального правопорушення. У свою чергу, заступник начальника Слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Донецькій області листом № 3391/20/02-2017 від 19.04.2017р. повідомив ПАТ "Донбасенерго" про те, що відомості про скоєне кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017050640000133.
		Ураховуючи викладене, суд робить висновок, що з 01.12.2015 р. до 15.03.2017 р. (до якого входить і заявлений період: травень 2016 р. - лютий 2017 р.) АТ "Українська залізниця" не тільки мало змогу здійснювати, а здійснювало господарську діяльність на неконтрольованій території із використанням свого майна (основних засобів). 
		Матеріали справи не містять, а сторони не надали, доказів продажу відповідачем отриманої ним електроенергії іншим особам (споживачам), тому суд вважає, що фактично електроенергія, яка надходила в електричні мережі ДП "Донецька залізниця", використовувалась останнім для перевезень залізничним транспортом, тобто для власних потреб під час здійснення своєї господарської діяльності.
		Вищенаведені обставини, встановлені судом, а також оцінка зазначених вище доказів, у їх сукупності спростовують доводи відповідача про неможливість здійснення залізничних перевезень у період з травня 2016 р. по лютий 2017 р. з посиланням на те, що більша частина вантажних перевезень здійснюється АТ "Укрзалізниця" без допомоги електроенергії, при цьому в Донецькій та Луганській областях існують дільниці неелектрифікованих колій, а всі лінії електропередач станом на травень 2016 р. були пошкоджені внаслідок проведення антитерористичної операції, враховуючи також те, що надані відповідачем докази на підтвердження зазначених ним обставин носять загальний характер та не свідчать, що такі докази стосуються спірних правовідносин. 
		Окрім цього, відповідач вказував на відсутність ліцензії та права у ДП "Донецька залізниця" на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, оскільки 19.02.2016 р. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 210 було анульовано відповідну ліцензію ДП "Донецька залізниця", а тому з цього часу ДП "Донецька залізниця" не могло бути учасником енергоринку України. 
		Проте, суд відхиляє такі твердження відповідача, враховуючи що:
		- ліцензія видається на право здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії, яка відповідно до Ліцензійних умов передбачає купівлю електроенергії на Оптовому ринку електричної енергії (у ДП Енергоринок») та її продаж споживачам, проте, відповідач отримував електроенергію для власних потреб, а не для продажу її іншим споживачам, у той час, як для купівлі електроенергії для власних потреб необхідність отримання ліцензії не передбачена;
		- в силу спеціального законодавства, що регулює спірні відносини, зокрема, ч. 4 ст. 23 Закону України Про електроенергетику" та постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2015 року № 263, на неконтрольованій території створено особливі умови купівлі-продажу електроенергії, які не передбачають отримання відповідної ліцензії,  а тому Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не провадить своєї діяльності щодо ліцензування суб`єктів енергетики на неконтрольованій території. Така діяльність здійснюється на підставі багатостороннього договору у визначеному законом порядку.
		Також суд не приймає до уваги доводи АТ "Українська залізниця" про те, що у період з травня 2016 р. по лютий 2017 р. ПАТ "Донбасенерго" на неконтрольованій території здійснювало продаж електричної енергії не відповідачу, а іншому підприємству - "Государственному предприятию "Донецкая железная дорога". Суд вважає такі доводи недоведеними та безпідставними, оскільки відповідач не надав належних та вірогідних доказів на їх підтвердження, а долучене ним до матеріалів справи оголошення, що було розміщене на сайті АТ "Українська залізниця", містить лише інформацію про створення зазначеного підприємства. 
		Водночас, судом вже встановлено, що у вказаний період на неконтрольованій території саме відповідачем, згідно з умовами багатостороннього договору та договору купівлі-продажу, була отримана електрична енергія, вироблена Старобешівською ТЕС. 
		Більше того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/22748/16, на яке посилався відповідач, заперечуючи проти позову, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Донбасенерго" до AT "Укрзалізниця" про стягнення заборгованості за електроенергію, придбану у період з травня 2015 року по квітень 2016 року, на підставі укладеного між ДП "Донецька залізниця" та ПАТ "Донбасенерго" договору купівлі-продажу № Д/ЭЭ-15422/НЮ від 20.10.2015 р. було відмовлено. Водночас, зазначеним рішенням, що набрало законної сили, вказаний позов був задоволений до Державного підприємства "Донецька залізниця", стягнуто з останнього на користь ПАТ "Донбасенерго" 69  179  723, 28 грн. боргу. У цьому ж рішенні судом були встановлені обставини постачання ПАТ "Донбасенерго" та отримання ДП "Донецька залізниця" електроенергії, що вироблялась Старобешівською ТЕС за договором № Д/ЭЭ-15422/НЮ від 20.10.2015 р., тобто за тим же договором купівлі-продажу електроенергії, що є предметом розгляду цієї справи, але за попередній період: з травня 2015 року по квітень 2016 року. І будь-яких заперечень (в т.ч. апеляційної скарги) проти встановлених обставин AT "Укрзалізниця" не висувало, зокрема, щодо відсутності актів приймання-передачі електроенергії, неможливості її отримання та використання, відсутності ліцензії, пошкодження ліній електропередач, неможливості здійснення господарської діяльності ДП "Донецька залізниця" і т.д. 
		А в подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду у вказаній справі від 12.10.2020 р., що набрала законної сили, сторону боржника у виконавчому провадженні, відкритому на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/22748/16 від 10.04.2017, за заявою ПАТ "Донбасенерго" було замінено, а саме: з ДП "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне    товариство "Укрзалізниця". При цьому суд апеляційної інстанції  виходив з правових висновків суду касаційної інстанції, що узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.06.2020 р. у справі № 910/5953/17 (тобто по справі, що розглядається).
		За змістом ст.  73, 74,  76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Відповідно до  ст. 79 ГПК України  наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно зі ст. 86 ГПК України  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач доказів належного виконання зі свого боку умов багатостороннього договору та договору купівлі-продажу договору не надав, доводів ПАТ "Донбасенерго" щодо порушення АТ "Укрзалізниця" в особі ДП "Донецька залізниця" господарського зобов`язання та наявності у нього заборгованості не спростував. Відтак, суд вважає, що у відповідача виник обов`язок зі сплати вартості електричної енергії, поставленої у період з травня 2016 року по лютий 2017 року, на суму 70  274 946,74 грн.
		Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Частиною 1 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
		Оскільки відповідач доказів належного виконання зобов`язання з оплати вартості поставленої йому електричної енергії не надав, доводів позивача не спростовав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Донбасенерго" щодо стягнення боргу з АТ "Укрзалізниця".
		Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а саме - витрати зі сплати судового збору за подання позову, апеляційної скарги ПАТ "Донбасенерго" від 29.05.2017 р., касаційної скарги ПАТ "Донбасенерго" від 29.03.2019 р., а також касаційної скарги АТ "Укрзалізниця" від 22.11.2017 р. на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 р.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця" про стягнення 70  274 946,74 грн. задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-А, ідентифікаційний код 23343582) заборгованість у сумі 70 274 946 (сімдесят мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок шість) грн. 74 коп., судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у сумі 984 000 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.
		Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 18 лютого 2021 року.
		Повний текст рішення складений 11 березня 2021 року.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                            Головіна К. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...