Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/73/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2021. Зареєстровано: 14.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.
Дата набрання законної сили: 13.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/354/39/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090110000179

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 354/73/21
		Провадження № 1-кп/354/39/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 березня 2021 року м.Яремче
		 
		Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
		            головуючої судді:             ОСОБА_1 
		            при секретарі:                 ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		 
		            прокурорів:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		            обвинувачених:             ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яремче кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно:
		 
		 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із повноюзагальною середньоюосвітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, останній раз:
		-вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.20217 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 128 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3роки (умовно-достроково звільнений Коломийським міськрайонним судом 26.10.2018, невідбутий термін 10 місяців 24 дні), 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, -
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Лісна Тарновиця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні шестеро неповнолітніх дітей, раніше судимого, останній раз:
		-вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.07.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили наругу над могилами за попередньою змовою групою осіб, а також незаконно заволоділи предметами, що знаходились на могилах, з корисливих мотивів, за наступних обставин.
		16.11.2020 приблизно о 14 год 00 хв ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_6 перебуваючи на кладовищі в м. Яремче, вул. Шептицького, Івано-Франківської області, яке відповідно дост.2Закону України«Про похованнята похороннусправу» є місцем поховання, з корисливих мотивів, вирішили незаконно заволодітипредметами, що знаходилисяна могилах померлих,тобто, вчинити наругу над могилою з корисливих мотивів.
		В подальшому ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного та протиправного умислу, перебуваючи на вказаному кладовищі, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до місць поховання померлих, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, незаконно, шляхом пошкодження могил, застосовуючи фізичну силу, демонтували металеві конструкції з місць поховань (могил) померлих ОСОБА_8 (роки життя 1912 -1985), ОСОБА_9 (роки життя 1938-1991) та ОСОБА_10 (роки життя 1935-1986), які знаходились на вказаних похованнях, чим заподіяли потерпілим, а саме: ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 888 гривень, ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 1 687 гривень та ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 1 281 гривень.
		Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із викраденим майном покинули місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд.
		Своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні наруги над могилами за попередньою змовою групою осіб, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходились на могилах, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 297 КК України.
		16.11.2020 приблизно о 14 год 00 хв ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_5 , перебуваючи на кладовищі в м. Яремче по вул. Шептицького, Івано-Франківської області, яке відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу»є місцем поховання, з корисливих мотивів,вирішили незаконно заволодітипредметами, що знаходилисяна могилах померлих,тобто, вчинити наругу над могилою з корисливих мотивів.
		В подальшому ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного та протиправного умислу, перебуваючи на вказаному кладовищі, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до місць поховання померлих, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, незаконно, шляхом пошкодження могил, застосовуючи фізичну силу, демонтували металеві конструкції з місць поховань (могил) померлих ОСОБА_8 (роки життя 1912 -1985), ОСОБА_9 (роки життя 1938-1991) та ОСОБА_10 (роки життя 1935-1986), які знаходились на вказаних похованнях, чим заподіяв потерпілим, а саме: ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 888 гривень, ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 1 687 гривень та ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 1 281 гривень. 
		Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_5 із викраденим майном покинули місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд.
		Своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні наруги над могилами за попередньою змовою групою осіб, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходились на могилах, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 297 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.297 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.297 ККУкраїни визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. 
		Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися, надали на адресу суду аналогічні заяви із проханням розглядати справу без їх участі. Не заперечують, щодо проведення судового розгляду справи на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та не мають жодних претензій до обвинувачених.
		Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
		Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
		При ухваленні вироку відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
		Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні наруги над могилами за попередньою змовою групою осіб, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходились на могилах, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, а також вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні наруги над могилами за попередньою змовою групою осіб, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходились на могилах, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 297 КК України.
		Дії обвинувачених підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 297 КК України як наруга надмогилами запопередньою змовоюгрупою осіб,а також незаконному заволодінні предметами, що знаходились на могилах, з корисливих мотивів.
		Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 ККУкраїни відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працює, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є рецедив злочину.
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , висновку досудової доповіді органу пробації та те, що останній вчинив злочин в період непогашеної та незнятої судимості, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_6 положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
		У той же час, суд вважає, що застосування ст.71 КК України стосовно часткового приєднання невідбутої ОСОБА_6 частини покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 128 КК України, про що просив прокурор у судових дебатах - не підлягає застосуванню у даному випадку, виходячи з такого.
		Вироком Надвірнянськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від15.03.2017  ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185, ст. 128 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.
		Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.10.2018 ОСОБА_6 умовно-достроково звільнено від невідбутої частини покарання десять місяців двадцять чотири дні позбавлення волі. 
		У вказаній ухвалі суду зазначено, що початком строку відбування покарання є: 02.01.2017, а кінець строку: 11.08.2019.
		Злочин за ч.3 ст. 297 КК України, який є предметом розгляду судом на даний час, обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено 16.11.2020 року, тобто після закінчення строку покарання, яке було призначене йому вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2017.
		За правилами ч. 5 ст. 71 КК України приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду можливо лише тоді, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень.
		Оскільки в рамках даного кримінальне провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 297 КК України, яке мало місце 16.11.2020, що по часових рамках вчинено вже після закінчення строку відбування покарання останнім за попереднім вироком суду, то правові підстави для застосування ст. 71 КК України при призначенні покарання ОСОБА_6  відсутні. Тим більше, що застосування ст. 71 КК України не покращить, а навпаки - обтяжить становище обвинуваченого ОСОБА_6 . 
		Інших належних і допустимих доказів, які б достовірно свідчили про те, що ОСОБА_6 вчинено кримінальні правопорушення у межах невідбутої частини покарання за попереднім вироком, суду не надано. Обвинувальні акти, які долучені до матеріалів справи, не є доказом вчинення кримінального правопорушення, оскільки наявність чи відсутність вини особи встановлюється у судовому порядку. 
		Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працює, раніше судимий, має на утриманні шестеро неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є рецедив злочину.
		Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , висновку досудової доповіді органу пробації, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_5 положень ст. ст. 69, 75 КК України.
		З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді обмеження волі.
		В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
		Цивільний позов не заявлено. 
		У кримінальному провадженні є процесуальні витрати у зв`язку із проведенням експертиз, які слід стягнути із обвинувачених.
		 
		Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 16.11.2020 року.
		Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, а саме: з 16.11.2020 року по 12.03.2021 року.
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 16.11.2020 року.
		Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, а саме: з 16.11.2020 року по 12.03.2021 року.
		Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави 6047 (шість тисяч сорок сім) гривень 45 копійок витрат за проведення судових експертиз.
		Речові докази:18 (вісімнадцять металевих труб)  повернути законному власнику.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Головуючий суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...