Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/17674/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2021. Зареєстровано: 14.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.

Результат оскарження 08.12.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: П/520/21341/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 березня 2021 р. № 520/17674/2020 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді - Горшкової О.О., 
		при секретарі судового засідання - Бондар О.В., 
		за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача  Ярічевського В.В.,
		представника відповідача - Маслоша С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858;
		- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.12.2020 № 381о/с;
		- поновити ОСОБА_1  на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 01.12.2020;
		- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області грошові кошти в сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накази Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 та від 01.12.2020 № 381о/с є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивачу взагалі не було відомо про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не повідомлялось про проведення службового розслідування, про прийняття наказів, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. У витязі із наказу ГУНП в Х/о від 01.12.2020 міститься посилання на наказ ГУНП в Харківській області від 26.11.2020 № 858, як на підставу звільнення ОСОБА_1 . Позивач зазначив, що 26.11.2020 він знаходився на робочому місці, однак із зазначеним наказом його не ознайомлювали. Позивач зазначив, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Відповідачем в ході службового розслідування не встановлено належними та допустимими доказами порушення позивачем службової дисципліни. Фактично Головним управлінням Національної поліції в Харківській області притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із оголошенням підозри у скоєнні кримінального правопорушення. Поряд із тим, службовим розслідуванням будь-яких порушень службової дисципліни відповідачем виявлено не було. Отже, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджується належними доказами, у зв`язку зі чим, накази підлягають скасуванню, з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою компенсації за час вимушеного прогулу. Крім того, позивач зазначив, що наказ ГУНП в Х/о від 01.12.2020 № 381, виданий в період його тимчасової непрацездатності, порушує заборону встановлену ст. 40 КзпП України, а отже є незаконним.
		Ухвалою суду від 10.12.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
		Протокольною ухвалою суду від 15.12.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
		У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що виданню оскаржуваних наказів слугувало службове розслідування, яким підтверджено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", а саме: використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, не утримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, не дотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків. Так, за результатами обшуку у службовому кабінеті підполковника поліції ОСОБА_1 виявлено та вилучено предмети, документи та 10000 гривень. Слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави підполковнику ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави 168160,00 грн. В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, отримав неправомірну вигоду у виді грошових коштів за сприяння в отриманні документів за для отримання пенсії у більшому розмірі. Таким чином, за результатами проведення службового розслідування встановлений факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку із чим накази є законними, а тому представник відповідача просив суд залишити позов без задоволення. 
		Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , підполковник поліції, працював у Головному управління Національної поліції Харківської області на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.11.2020 № 2105 за фактом надходження доповідної записки начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Іванчишина І.І. від 02.11.2020 № 7346/119-12/01-2020 про проведення слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НП України під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області в рамках кримінального провадження від 27.03.2020 № 42020220000000180 внесеного до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України призначено службове розслідування та відсторонено підполковника поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.
		Службовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2020 до ГУНП в Харківській області надійшла, інформація про те, що цього ж дня працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, спільно з працівниками Харківського управління ДВБ НП України під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури, в рамках кримінального провадження від 27.03.2020 № 42020220000000180, внесеного працівниками ТУ ДБР до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави, проведено обшуки в службових приміщеннях адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області (вул. Мироносицька, 4, м. Харків), а також за місцем мешкання начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 . 
		Згідно з протоколом обшуку від 02.11.2020, складеного слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в приміщенні службового кабінету підполковника поліції ОСОБА_1 виявлено та вилучено: предмети, документи та 10000 гривень.
		03 листопада 2020 року працівниками ТУ ДБР вручено повідомлення, про підозру підполковнику поліції ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368, ч. З ст. 368 КК України.
		Також, 03 листопада 2020 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави підполковнику поліції ОСОБА_1 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на 60 діб та визначено розмір застави 168160 гривень. Цього ж дня за ОСОБА_1 внесли визначену суму застави, у зв`язку з чим 04.11.2020 він був звільнений з-під варти.
		Так, в ході службового розслідування встановлено, підполковник поліції ОСОБА_1 , займаючи керівну посаду - начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, усвідомлюючи можливість прийняття рішення відповідно своїх функціональних обов`язків щодо оформлення документів, визначення розміру грошового забезпечення, подання документів для призначення (перерахунку) пенсій, виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від колишнього поліцейського Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , за безперешкодне оформлення документів, необхідних для призначення пенсії в підвищеному розмірі. Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, ОСОБА_1 через невстановлену на даний час в ході досудового розслідування особу, сприяв ОСОБА_2 в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в ОВС, та яка стала підставою для отримання останнім пенсії в підвищеному розмірі, а також отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності. У подальшому, після перерахування на рахунок ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в результаті втрати працездатності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти з метою злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , підполковник поліції ОСОБА_1 01.07.2020 о 10.00, перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 580, який розташований на першому поверсі адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Мироносицька, 4, м. Харків, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 20000 грн.
		Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 09.07.2020 близько - о 14.15 підполковник поліції ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, в ході розмови з поліцейським Великобурлуцькрго ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 висунув вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди за прийняття рішення щодо оформлення документів, визначення розміру грошового забезпечення, подання документів для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_3 , а також за сприяння в отриманні медичної документації, якою буде встановлено причинно- наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в ОВС, та яка стане підставою для отримання ОСОБА_3 пенсії в підвищеному розмірі, також отриманні ним одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності. Отримавши згоду від ОСОБА_3 та діючи відповідно до домовленостей з останнім, підполковник поліції ОСОБА_1 прийняв від нього заяву про призначення пенсії та здійснив підготовку відповідних для цього документів. У подальшому, після отримання ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти з метою злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , 02.11.2020 о 11.20 підполковник поліції ОСОБА_1 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, одержав неправомірну-вигоду у виді грошових коштів у розмірі 10000 грн.
		Висновком службового розслідування від 25.11.2020 ухвалено за порушення вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, до начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 " за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
		На підставі вищевказаного наказу 01.12.2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 381 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		19 січня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 16 о/с, яким внесено зміни у пункт наказу Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ від 01.12.2020 № 381 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, та вважати днем його звільнення - 08.12.2020. 
		Не погоджуючись із наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 та від 01.12.2020 № 381о/с, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
		Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
		Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
		Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
		Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
		Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
		Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
		Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
		Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
		Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони
		При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.12.2020 № 381 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		Підставою для видачі наказу по особовому складу став наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 26.11.2020 № 858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 " в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім видом дисциплінарного стягнення.
		Як слідує, з наказу №858, такий винесено за порушення позивачем вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію".
		Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача із органів Головного управління Національної поліції України став факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у не дотриманні положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, які на думку відповідача полягали у несвоєчасному реагуванні позивача на ознаки корупційних діянь.
		Поряд із тим, суд критично оцінює такі доводи відповідача, з огляду на наступне.
		Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
		При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
		Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.
		Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
		Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
		Як слідує з матеріалів справи, фактично висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР за № 42020220000000180 від 27.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, також ухвала слідчого судді від 03 листопада 2020 року про застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Суд відмічає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.
		З урахуванням приписів частини 1 статті 62 Конституції України суд зазначає, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть наявні усі правові підстави для звільнення позивача з посади відповідно до положень пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
		Однак, оскільки позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідач в силу частини 2 статті 77 Кодексу адмінітсратвиного судочинства має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті.
		В наказі відповідач вказує, що позивач порушив вимоги статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 5 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
		Поряд із тим, ані під час проведення службового розслідування, ані в судовому засіданні відповідачем не зазначено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , що є порушенням підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Представник відповідача посилався лише на проведення дій в рамках кримінального провадження № 42020220000000180, на обшук у службовому кабінеті підполковника поліції ОСОБА_1 під час якого виявлено та вилучено предмети, документи та 10000 гривень.
		Також, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що в інтернет мережі була розміщена інформація щодо викриття працівниками ТУ ДБР спільно із співробітниками прокуратури в Харківській області факту вимагання та отримання начальником сектору ГУНП в Харківській області неправомірної вигоди від колишніх поліцейських за сприяння в отриманні соціальних виплат, пов`язаних із втратою працездатності на службі, як на думку відповідача викликає суспільний резонанс та підриває авторитет Національної поліції України, оскільки розміщення інформації про затримання позивача не є дисциплінарним проступком, ОСОБА_1 не розміщував вказаної інформації в інтернеті, тобто не вчинив протиправних винних дій, що підривають авторитет поліції. 
		Крім того, сама по собі інформація про факт порушення відносно ОСОБА_1 кримінального провадження не підриває авторитет поліції, оскільки не є установленим фактом вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення та не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.
		Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, оскільки повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
		Відповідного статті 62 Конституції України, частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, щоб вони. утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.
		У рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Тобто, сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру і обрання запобіжного заходу позивачеві не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Суд вважає, що в даному випадку доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду, набрання законної сили яким є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.
		Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача під час проведення службового розслідування на пояснення ОСОБА_3 щодо передачі ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 10000 гривень, оскільки вказаним обставинам буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.
		Як зазначив сам позивач у судовому засіданні 03.03.2021 він не мав підстав повідомляти керівництво щодо факту передачі грошової суми ОСОБА_1 , оскільки цієї події взагалі не було.
		Крім того, суд зазначає, відповідачем не надано жодної оцінки численним нагородам, грамотам та подякам ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах справи, при прийнятті спірних наказів.
		Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
		З урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.
		Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
		Така ж позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року № 520/8550/18 та від 28 лютого 2020 року № 818/1274/17.
		Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 ", яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пунтку 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 5 пунтку 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
		Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 01.12.2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 381 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді.
		Поряд із тим, суд вважає необґрунтованим посилання позивача як на підставу для скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.12.2020 № 381о/с те, що він виданий в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , порушує заборону встановлену ст. 40 КзпП України, оскільки наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, а не поновлення на роботі.
		Аналогічний за змістом висновок висловлений також у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц (провадження № 61-17196вв19), від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15-ц (провадження № 61-43676св18), від 16 червня 2020 року у справі № 750/8456/17 (провадження № 61-22946св18).
		Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді з 01.12.2020, суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною другою статті 21 та частини першої статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
		Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, позаяк встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.
		При цьому, п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
		Днем звільнення вважається останній день роботи.
		Враховуючи, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.01.2021 № 16 о/с внесено зміни у пункт наказу Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ від 01.12.2020 № 381 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.12.2020, та днем його звільнення зазначено - 08.12.2020, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області з 09.12.2020.
		Згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		З довідки про доходи, наданої Головним управлінням Національної поліції в Харківській області вбачається, що середньоденний заробіток позивача, виходячи з виплат за два останні календарні місяці, що передують місяцю звільнення позивача, становив 541,33 грн. Враховуючи тривалість вимушеного прогулу позивача до дня постановлення рішення у справі, яка становить 81 календарних днів, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 43847,73 грн (81 Х 541, 33 грн.), які належить стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2020 № 858 "Про застосування дисциплінарного стягнення відносно підполковника поліції ОСОБА_1 ".
		Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.12.2020 № 381о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 .
		Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 09.12.2020.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2020 по день фактичного поновлення на службі в Головному управлінні Національної поліції України в Харківській області у розмірі 43847 (сорок три тисячі вісімсот сорок сім) грн 73 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 11.03.2021.
		 
		Суддя О.О. Горшкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...