Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20724/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2021. Зареєстровано: 14.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: A/855/24672/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20724/20                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  09 березня 2021 року                                                                                     м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: 
		 
		Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. судді: Пилипенко О.Є.  Собків Я.М. за участю секретаря:                                                                      Зуєнка Д.П. 
		за участю сторін: 
		представника позивача Нестеренко Є.П.,
		представника позивача Квітін Р.В.,
		представника Київської міської ради Перепелицін К.М.,  
		 
		розглянувши у  відкритому судовому засіданні   апеляційні скарги   Київської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції  України   на рішення   Окружного адміністративного суду м. Києва   від   "04" листопада 2020 р.   у справі за адміністративним позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі лізинг"   до   Державної архітектурно-будівельної інспекції України   про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії  , 
		 
		В С Т А Н О В И Л А: 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач, ДАБІ), в якому просить:
		1) визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 № ІУ123200807917 на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)»;
		2) зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифікат на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)»;
		3) зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)» до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. В обґрунтування позову зазначає, що позивачем було вчинено всі необхідні законодавчо передбачені дії для отримання відповідного сертифіката, внаслідок чого відмову суб`єкта владних повноважень у видачі сертифіката від 13.08.2020 №ІУ123200807917 не можна вважати правомірною.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від  04 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 №ІУ123200807917 на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».
		Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифікат на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».
		Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)» до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
		Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 6306,00 (шість тисяч триста шість грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу сертифікату на об`єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)»  діяла ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2015р. у справі №910/27779/14 щодо задоволення клопотання Київської міської ради про  вжиття заходів до забезпечення позову. Зазначив, що позивач знав про існування  ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2015р., якою було вжито заходів забезпечення позову Київської міської ради, оскільки останні є учасником справи  №910/27779/14, і не зважаючи на це подав заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката, хоча вчинення відповідних дій ДАБІ України у період звернення з такою заявою було заборонено. 
		Крім того, апеляційну скаргу подано і Державною архітектурно-будівельною інспекцією  України, в якій останній просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що підстава відмови у видачі сертифіката як неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікатів, ставиться у залежність від відсутності у замовника будівництва документів, перелік яких визначено додатком 9-1 Порядку №461 та ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Вказав, що суд першої інстанції, не дослідивши наявності у позивача усіх необхідних документів, перелік яких встановлено додатком 9-1 Порядку №461 та пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», для ведення об`єкта в експлуатації, втрутився у дискреційні повноваження відповідача шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень видати документ, який свідчить про готовність житлово-офісного комплексу до експлуатації.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 
		Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Державною архітектурно-будівельною інспекцією України заявлено клопотання про виклик  в якості свідка головного інспектора будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1 з метою надання пояснень щодо місця, дати та часу складання довідки для доведення неодноразових спроб проведення огляду об`єкта будівництва за адресою: вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва.
		Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання про виклик свідка. 
		Щодо заявленого клопотання про виклик свідка, який за твердженням відповідача, може підтвердити неодноразові спроби головного інспектора будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_1  провести огляд об`єкта будівництва за адресою: вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва,  судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Згідно ч.1 ст. 91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
		Відповідно до ст. 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
		Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
		Приписами  ч.1 ст. 93 КАС України визначено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
		Враховуючи, що відповідачем не подавалося клопотання про виклик свідка до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення. 
		Окрім того, аналіз змісту заявленого клопотання про виклик свідка  не дає можливості стверджувати, що обставини, які може свідок, на переконання відповідача, підтвердити, не були встановлені судом першої інстанції.
		Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги  підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів справи,   позивачу на праві користування (оренда) належить земельна ділянка на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва, розмір якої становить 3549 кв.м; кадастровий номер - 8000000000:85:417:0036, цільове призначення - для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом.
		На підставі відповідної заяви Позивача про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.11.2012 № КВ11512231404 на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва».
		Позивачем, як Генпідрядною організацією, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт виконано комплекс будівельних робіт з будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва, які передбачені проектною документацією.
		Позивач, як замовник будівництва, звернувся через Центр надання адміністративних послуг до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».
		До заяви про видачу сертифіката додано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 20.07.2020.
		Зазначені документи були подані до Центру надання адміністративних послуг, що підтверджується Описом документів, які надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги, копія якого додана до позовної заяви.
		Головним інспектором будівельного нагляду відділу методології та нагляду за видачею сертифікатів готовності об`єктів до експлуатації Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іванченко А.С. за результатами розгляду заяви, поданої Товариством з обмежено відповідальністю «Пателі Лізинг» про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката, надано Позивачу відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 № ІУ 123200807917 на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».
		Не погоджуючись із правомірністю і обґрунтованістю вказаного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
		Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону № 3038 виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		За приписами частини другої статті 39 Закону України № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).
		Згідно із частиною 3 статті 39 Закону №3038 орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.
		Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
		Пунктом 7 статті 39 Закону № 3038 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
		1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
		2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
		3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;
		4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
		Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.
		Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.
		Порядок № 461 визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
		Згідно з пунктом 23 Порядку № 461 сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.
		Пунктом 24 Порядку № 461 визначено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.
		Отже, за змістом наведених правових норм підставою для видачі сертифіката є заява замовника про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об`єкта до експлуатації.
		За приписами пункту 25 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
		Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).
		Пунктом 26 Порядку № 461 передбачено, що у разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва.
		Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.
		Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта.
		Відтак, орган державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів має право на одержання виконавчої документації.
		Пунктом 27 Порядку № 461 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
		неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
		виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
		невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
		У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій ним особі) протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку. Зазначене кореспондується із частиною 7 статті 39 Закону № 3038.
		За такого правого регулювання відповідач мав право відмовити позивачу у видачі сертифікату лише з підстав визначених законодавством.
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)». До заяви про видачу сертифіката додано Акт готовності об`єкта до експлуатації від 20.07.2020.
		Проте, Головним інспектором будівельного нагляду відділу методології та нагляду за видачею сертифікатів готовності об`єктів до експлуатації Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України Іванченко А.С. за результатами розгляду заяви, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг» про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката  відмовлено у видачі сертифіката від 13.08.2020 № ІУ 123200807917 на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».
		В рішенні  № ІУ 123200807917 від 13.08.2020 в якості підстави для відмови у видачі сертифікату, зазначено абз. 4 п.27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, а саме: не надання документів, необхідних для прийняття рішень. 
		Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України, суд перевіряє, чи є оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень розсудливим, вмотивованим та зрозумілим, оскільки невмотивоване рішення є незаконним та протиправним, тому що з його змісту не вбачається розсуд відповідача. 
		Водночас відповідачем не обґрунтовано, яких конкретно документів не було надано позивачем, не наведено жодних обставин щодо невідповідності чи недостовірності даних акту готовності об`єкта до експлуатації вимогам чинного законодавства чи проектній документації, невідповідності об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
		З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем з метою прийняття об`єкта в експлуатацію подано відповідну заяву за формою, наведеною у Порядку №461, до якої додано акт готовності об`єкта, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність та необхідність скасування рішення відповідача  про відмову у видачі сертифікату.
		Слід також зазначити про те, що ухвалою господарського суду м.Києва від 09.02.2015 у справі №910/27779/14 про вжиття заходів забезпечення позову, заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України (Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві) узгоджувати та видавати відповідні документи (декларації, акти тощо) про готовність зазначеного об`єкта будівництва до експлуатації, а також видавати сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта стосовно офіційно-житлового комплексу "Поділ Престиж" або окремих його частин (приміщень) будівництво яких здійснюється за адресою м. Київ, вул. Нижній Вал, 27-29 (на розі вулиць Костянтинівській та Нижній Вал) у Подільському районі м. Києва. 
		З огляду на викладене, доводи Київської міської ради щодо неможливості здійснення відповідачем будь-яких дій, пов`язаних із видачею сертифіката є слушними. 
		Щодо висновку суду першої інстанції про зобов`язання відповідача виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифікат на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)», колегія суддів зазначає наступне. 
		Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною З статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus     № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.
		Водночас, видача сертифіката є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого сертифіката без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
		Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №640/10444/19. 
		В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неможливість суб`єкта владних повноважень видати сертифікат з урахуванням позиції суду відносно протиправності доводів відповідача щодо неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах     (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
		Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України"     (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі"     (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України"     (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
		За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, беручи до уваги, що відповідач протиправно відмовив у видачі сертифікату з підстав, які не передбачені чинним законодавством, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі лізинг" з урахуванням встановлених в даному судовому рішенні обставин та правових висновків.
		Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)» до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, то колегія суддів вважає їх передчасними, а права позивача у цій частині такими, що не порушено.
		В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем надано висновок експерта №7881 від 12.02.2021 за результатами проведення судового будівельно-технічного дослідження, як новий доказ, який позивач просить дослідити та надати йому оцінку в суді апеляційної інстанції. 
		Представник Київської міської ради заперечив проти задоволення заявленого клопотання про долучення висновку експерта. 
		З цього питання колегія суддів, зазначає наступне. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно ч. 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Колегія суддів зазначає, що даний висновок експерта складений 12.02.2021р., до суду першої інстанції не подавався  і  оцінка судом йому не надавалась, а тому в розумінні вимог ч.4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України не приймається судом апеляційної інстанції. 
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		У відповідності до   ст. 317 КАС України   суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює  нове рішення у відповідній частині  з підстав неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеності обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування  норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		 
		Керуючись ст.ст.241,242,310,317,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,- 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційні скарги   Київської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції  України   задовольнити частково. 
		Рішення   Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.20   скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифікат на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)» та  зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)» до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. 
		Прийняти в цій частині нове рішення. 
		Позов задовольнити частково. 
		Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» про видачу сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».
		Відмовити в задоволенні вимоги про зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифіката на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)» до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
		В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від  04 листопада 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.   
		Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2021 року. 
		 
		 
		Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді: О.Є. Пилипенко  Я.М. Собків

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...