Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/861/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2021. Зареєстровано: 15.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2021.
Дата набрання законної сили: 04.03.2021
Номер судового провадження: 2-а/428/50/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 428/861/21
		Провадження № 2-а/428/50/2021 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		19 лютого 2021 року                                                        м. Сєвєродонецьк
		 
		Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
		головуючого судді                                    Шубочкіної Т.В.,
		за участю секретаря                                  Підгорної Я.Е.,
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 УПП в Луганській області Романішвілі Зураба Давидовича про скасування постанови, - 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до інспектора взводу №2 УПП в Луганській області Романішвілі Зураба Давидовича про скасування постанови.
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до винесеної спірної постанови, позивач визнаний у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.122, 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення України. Позивач вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач суттєво порушив норми КУпАП, що призвело до незаконного накладення адміністративного стягнення на позивача.
		На підставі викладеного позивач просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 №812430 від 23.01.2021.
		Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Відповідач надав клопотання в якому просив проводити розгляд справи без його участі, та зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України.
		Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до  Закону України "Про дорожній рух" встановлюють  Правила дорожнього руху, затверджені  постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Підпункт 16.11 пункту 16 Правил дорожнього руху України визначає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
		Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		23.01.2021 року інспектором взводу №2 роти №4 Управління патрульної поліції в Луганській області Романішвілі З.Д. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДП18 № 812430 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
		ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 23.01.2021 року о 10:22 год. в м. Сєвєродонецьк Луганської області водій керуючи транспортним засобом, рухаючись по проспекту Центральному по другорядній дорозі не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя по головній дорозі, при перевірці документів не надав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пп. 16.11, пп. 2.1а ПДР України.
		Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція).
		Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
		Відповідно до приписів ч. 1, 2  ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які  фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається   на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд зазначає, що відповідачем не було надано жодних належних доказів, на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.
		Суд звертає увагу, з наданого відповідачем диску №1746 із відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, неможливо встановити факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки відеозапис починається з моменту коли інспектор патрульної поліції підходить до зупиненого автомобілю OPEL FRONTERA за кермом якого перебував позивач, та повідомляє останньому про вчинення ним порушення п.16.11 ПДР України. При цьому, відео файл із безпосереднім вчиненням позивачем вказаного правопорушення, а саме з якого можливо було б встановити факт порушення позивачем п. 16.11 Правил дорожнього руху відсутній.
		Таким чином, суд вважає, що докази правопорушення з боку ОСОБА_1 при розгляді даної справи відсутні.
		З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
		Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
		В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
		За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №812430 від 23.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене, ч. 1 ст.126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень 00 копійок, такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		       Оскільки відповідач є посадовою особою Управління патрульної поліції в Луганській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, судові витрати підлягають стягненню з останнього.
		Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №0.0.2000448438.1 від 02.02.2021.
		Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 454,00 грн.
		Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями КАС України, ст.283 КУпАП України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1  до інспектора взводу №2 УПП в Луганській області Романішвілі Зураба Давидовича про скасування постанови - задовольнити.
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДП18 № 812430 від 23.01.2021 року.
		Провадження по адміністративній справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях  ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення.
		Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код: 40108646, місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3) на користь  ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).
		Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                        Т. В. Шубочкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...