Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11316/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою; щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2021. Зареєстровано: 15.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2021.
Дата набрання законної сили: 02.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" березня 2021 р.           Справа№ 910/11316/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Разіної Т.І.
		суддів:            Іоннікової І.А. 
		          Тарасенко К.В. 
		 
		Секретар судового засідання: Бовсунівська Л.О.
		За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання
		 
		Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі    № 910/11316/19 (суддя Літвінова М.Є., м.    Київ, повний текст рішення складено 20.01.2020)
		 
		за позовом 1) Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, м. Київ
		2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум- Капітал", м. Київ
		до 1) Підприємства об`єднання громадян Київське учбово - виробниче підприємство № 3 (УВП -3) Українського товариства сліпих (УТОС), м. Київ
		2) Київської міської ради, м. Київ
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
		1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно - український будівельний альянс", м. Київ
		2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2", м. Київ
		3) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
		про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування державного акту
		 
		За результатами розгляду апеляційних скарг Північний апеляційний господарський суд 
		 
		                                        ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва (далі - позивач -1/ОСН "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум- Капітал" (далі - позивач- 2/ТОВ"Оптимум- Капітал"  ) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства об`єднання громадян Київське учбово - виробниче підприємство № 3 (далі - відповідач -1УВП -3) Українського товариства сліпих (УТОС) (далі - відповідач 1) та Київської міської ради (далі - відповідач- 2/ КМР) про :
		- визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004;
		- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:85:381:0029, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів № 85-6-00197 від 27.04.2005;
		- визнання протиправним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №385033 від 09.07.2012.
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі вказують на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно - український будівельний альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2" здійснюються будівельні роботи, з будівництва багатоповерхового житлового комплексу "Подол град Vintage" на території земельної ділянки, яка розташована в межах території пам`ятки археології місцевого значення "Культурний шар Копиревого кінця ХІ-ХІІ ст" та в межах території Державного історико - архітектурного заповідника "Стародавній Київ", площею 0,57 га з кадастровим номером: 8000000000:85:381:0029 за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз 28-30, чим завдається непоправна шкода землям історико - культурного призначення. Земельну ділянку рішенням Київської міської ради № 419-20/1829, передано Підприємству об`єднання громадян Київське учбово - виробниче підприємство № 3 (УВП -3) Українського товариства сліпих (УТОС) в короткострокову оренду для будівництва житлового комплексу.
		В подальшому на виконання рішення Київської міської ради № 419-20/1829 між Київської міською радою та Підприємством об`єднання громадян Київське учбово - виробниче підприємство № 3 (УВП -3) Українського товариства сліпих (УТОС) укладено договір оренди №85-6-00197, який у 2012 році, переоформлено на право постійного користування земельною ділянкою.
		За твердженнями позивачів, вищевказані дії призвели до порушення прав гарантованих статтею 54 Конституції України, законом України "Про охорону культурної спадщини", завдають шкоди інтересам позивачів і призводять до загрози життю та здоров`ю громадян України, членів територіальної громади, які проживають на території вулиць Воздвиженська, Дегтярна, Кожум`яцька, Гончарна у Подільському районі м. Києва (т. 1, а.с. 33-45).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 910/11316/19 призначено на 02.10.2019; на підставі ст.50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно - український будівельний альянс" (далі - третя особа-1/  ТОВ "Північно - український будівельний альянс"  та Товариство з  обмеженою відповідальністю "Мостицький 2" (далі - далі/третя особа -2/ ТОВ "Мостицький 2").
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 задоволено клопотання відповідача 2 про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ( далі - третя особа-2).
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі                 №     910/11316/19 у задоволенні позову відмовлено повністю ( т. 4, а. с. 64-85).
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
		- діяльність ОСН "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва не поширюється на територію - Вознесенський узвіз, 28-30у Подільському районі м. Києва, на якій знаходиться спірна земельна ділянка, користувачем якої є відповідач -1;
		- позивачем -1 не надано належних доказів, які б підтверджували надання ОСН "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва повноважень щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням земельного законодавства;
		- ОСН "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва наділений повноваженнями здійснювати представництво лише жителів мікрорайону, що проживають на території діяльності орган самоорганізації населення, при цьому ОСН "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва не здійснює представництва усієї територіальної громади та не наділений повноваження щодо здійснення державного контролю у сфері охорони культурної спадщини та дотримання земельного законодавства;
		- позивач -1  не довів, яким чином рішення Київської міської ради, що прийняте у 2004, тобто більш як за 15 років до створення органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, стосується прав чи інтересів жителів мікрорайону до якого спірна земельна ділянка не входить;
		- позивачем -2  не надано суду належних та допустимих доказів того, що заклад освіти, яким є позивач-2 наразі функціонує, а будівництво багатоповерхового житлового комплексу "Подол град Vintage", що ведеться на земельній ділянці 8000000000:85:381:0029, яке здійснюються у безпосередній близькості до закладу освіти-школи створює небезпеку для життя та здоров`я малолітніх дітей, які проходять навчання у закладі освіти-школі за адресою: м. Київ, вул. Кожум`яцька, буд. № 12 б.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачами не доведено належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень ст.ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу  України, правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів оскаржуваним рішенням Київської міської ради, а також оспорюваним договором оренди земельної ділянки.
		Щодо заяви відповідача-2 про пропуск позивачами строку позовної давності та застосування наслідків такого спливу, суд першої інстанції вказав, що відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості, не застосовуючи, при цьому, позовну давність та наслідки її спливу.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва (далі - скаржник-1) та ТОВ "Оптимум-Капітал" (надалі- скаржник-2) звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м.    Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 13, 14, 19,  41, 53, 54 Конституції України, ст.ст. 15, 319, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19, 20, 21, 53, 54, 92, 93, 103, 116, 122, 150, 151  Земельного кодексу України,  ст. 1, 10, 11 Закону України «Про Державний  земельний кадастр», ст.ст. 1, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 1 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 2, 14,  Закону України «Про органи самоорганізації населення», ст. 13, 18 Закону України «Про оренду землі», а також порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 236, 238,  Господарського процесуального кодексу України; неповним з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, 
		На думку скаржників 1, 2, судом помилково ототожнено права та інтереси Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва як юридичної особи із правами та інтересами членів територіальної громади, за захистом яких позивач-1 як представницький орган звернувся до суду.
		Заявники апеляційної скарги наполягають, що передача земельної ділянки в оренду без дотримання встановленої законом процедури зміни цільового призначення та здійснення на земельній ділянці будівельних робіт завдає непоправну шкоду землям історико-культурного призначення та призводить до порушення прав та інтересів членів територіальної громади, які мали легітимні очікування, що Київська міська рада буде діяти від імені та в інтересах громади та належним чином здійснювати охорону земель історико-культурного призначення. Крім того, проведення будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу порушує права та інтереси позивача-2, які полягають у забезпеченні використання об`єкту нерухомості - закладу освіти, за його функціональним призначенням.
		 
		Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
		01.04.2020 від ТОВ "Мостицький 2" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу,    у якому останній просить апеляційну скаргу позивачів 1, 2 залишити без задоволення, а  рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/11316/19 - без змін.
		Третя особа -2 у відзиві на апеляційну скаргу позивачів указувала на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.     
		03.04.2020 від відповідача - 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу,    у якому останній просить апеляційну скаргу позивачів 1, 2 залишити без задоволення, а  рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/11316/19 - без змін.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач -2 вказує га те, що доводи позивачів про порушення прав, свобод чи інтересів є абстрактним, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним рішенням Київської міської ради на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з оскаржуваним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. Також відповідач -2 зазначив, що спірне рішення прийнято відповідно до норм матеріального права та в межах наданих повноважень.
		Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача -1, третіх осіб 1, 2 до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходили.
		Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач -1, треті особи 1, 2 не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу   через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач -1, треті особи 1, 2 у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзиви на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання останніми відзивів   не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 апеляційні скарги ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" у справі №910/11316/19 передано на розгляд колегії суддів - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 910/11316/19 апеляційну скаргу ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19  залишено без руху.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/11316/19 задоволено клопотання ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11316/19; розгляд апеляційної скарги ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 призначено 07.04.2020.
		Розгляд справи №910/11316/19 неодноразово відкладався; склад колегії змінювався. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2020 розгляд апеляційної скарги ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 призначено на 02.03.2021.
		 
		Явка представників сторін
		У судове засідання 03.02.2021 з`явився уповноважений представники скаржників, відповідачів 2, 3, третіх осіб 2, 3.
		Відповідач -1  та третя особа -1 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача -1 та  третьої особи -1 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.
		Відповідно до ч. 12   ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		З огляду на те, що відповідач -1 та третя особа - 1 належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від відповідача -1 та третьої особи -1 клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача -1 та третьої особи-1.
		 
		Позиція представників сторін у справі
		Представник скаржників у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у ній та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від  23.12.2020 у справі №910/11316/19 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
		У судовому засіданні представник  відповідача -2 та третьої особи -2 просив апеляційну скаргу ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №910/11316/19 залишити без змін як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Представник відповідача - 3 у судовому засіданні просив апеляційну скаргу ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №910/11316/19 залишити без змін як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Представник третьої особи -3 у судовому засіданні просив апеляційну скаргу ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №910/11316/19 залишити без змін як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		Як убачається із матеріалів справи, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, спірна земельна ділянка, розташована на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:381:0029) відноситься до земель - землі житлової та громадської забудови.
		26.11.2002 Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) (найменування змінене на Підприємство об`єднання громадян Київське учбово - виробниче підприємство № 3 (УВП -3) Українського товариства сліпих (УТОС) звернулось до голови Державної адміністрації міста Києва, голови виконкому Київської міської ради народних депутатів Омельченка О.О. з листом за вих.№1009 від 20.11.2002 з проханням про виділення додатково 0,1 га землі по вул. Вознесенський узвіз, 28 для будівництва житлового комплексу для робітників підприємства інвалідів по зору, інвалідів війни та інвалідів загального захворювання, яких на підприємстві працює 265 чоловік.
		Згідно листа за вих.№26670 від 26.11.2002 Київський міський голова Омельченко О.О. просив розглянути даний лист відповідача- 1 у встановленому порядку.
		Відповідно до листа за вих.№225-ПК2-2320 від 06.12.2002 Постійна комісія з питань містобудування та землекористування Київської міської ради надіслало начальнику Головного управління земельних ресурсів лист Київського УВП №3 УТОС (вх.№29670 від 26.11.2002) для складання проекту відведення земельної ділянки (попереднього погодження місця розташування об`єкта) відповідно до Земельного кодексу України та рішення Київради від 14.03.2002 №313/1747.
		Проект відведення земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва пройшов погодження та отримав позитивні висновки від:
		- Подільської районної у м. Києві державної адміністрації згідно листа від 16.05.2003 № 1410-09;
		- Інституту "Київгенплан" AT "Київпроект" згідно листа від 18.08.2003         № 06-1867/КГП;
		- Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації згідно висновку щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для відведення земельної ділянки від 12.09.2003 № 19-2061;
		- Головного державного санітарного лікаря України згідно листа від 19.09.2003 № 6880;
		- Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві Міністерства екології та природних ресурсів України згідно висновку №1842 (позитивний з особливими вимогами) від 06.11.2003 №08-8-20/7518;
		- Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно- відновлювальних робіт згідно листа від 23.10.2003 № 6188;
		- Комунального підприємства Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт згідно листа від 10.02.2004 № 8/1-157;
		- Подільської районної у м. Києві державної адміністрації згідно листа від 17.05.2004 № 1796;
		- Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації згідно висновку про передачу земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва від 09.07.2004 № 03-52/873.
		Відповідно до Інформаційної довідки  про стан використання земельної ділянки, яка розташована на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва, виданої 23.06.2004 відділом землевпорядкування Подільського району м. Києва вбачається, що спірна земельна ділянка, яку передбачено передати Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) згідно викопіювання з чергового кадастрового плану, рахується як відведена під будівництво (будівництво не розпочато), її площа становить 5873,66 кв.м, розташована в зоні житлово-громадської забудови Подільського району, територія ділянки вільна від забудови (на ній знаходять навали піску та сміття).
		Також з пояснювальної записки до Проекту відведення земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва Комунального підприємства "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" основна частина запроектованої спірної земельної ділянки була відведена Українському товариству сліпих (рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 12.06.1964 № 598) та Управлінню капітального будівництва (від 12.06.1960 №751), але рішенням Київської міської ради від 28.11.2002 №118/278 "Про припинення управлінню капітального будівництва Київської міської державної адміністрації права користування земельними ділянками" землі, що надавались Управлінню капітального будівництва віднесли до земель запасу міста відповідних категорій, інша частина земельної ділянки площею 0,07 га, відповідно до довідки госпрозрахункової організації "Центр містобудування та архітектури" Топографо-геодезичного департаменту Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 18.06.2004 №03-1162 раніше не надавалась.
		В подальшому, Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, на підставі перевірки проектних матеріалів щодо відведення земельної ділянки, Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва надано позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 6164 від 08.07.2004.
		Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва, передано Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС), за умови виконання п.1.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,57 га для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва, в тому числі: площею 0,07 га - за рахунок земель міської забудови; площею 0,29 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 12.05.1964 № 598 "Про відвід земельної ділянки Українському товариству сліпих під будівництво виробничого корпусу"; площею 0,21 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 12.05.1964 № 598 "Про відвід земельної ділянки Українському товариству сліпих під будівництво виробничого корпусу".
		Відповідно до листа Державної служби охорони культурної спадщини від 26.08.2004 №22-1384/35 проведення земляних робіт на спірній земельній ділянці можливо лише за погодженням з Інститутом археології Національної академії наук України.
		01.12.2004 на виконання рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Земля-Майно" за участю представника землекористувача та начальника відділу землевпорядкування Подільського району складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		На підставі рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829, між Київською міською радою, як орендодавцем, та Київським учбово-виробничим підприємством №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС), як орендарем, укладено строком на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки від 25.03.2005, який посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 17-729. Даний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.04.2005 за № 85-6-00197 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		Згідно умов цього договору Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) передано в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва; розмір - 5691 кв.м; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу; кадастровий номер - 8000000000:85:381:0029.
		Відповідно до листа Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) від 07.02.2006 №235, останнє просило Київського міського голову Омельченка О.О. змінити формулювання рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 з будівництва житлового комплексу на житловий будинок з напівпідземною стоянкою авто та вбудовано-прибудованими приміщеннями обслуговування, торгівлі та офісного призначення.
		Згідно листа Українського товариства охорони пам`яток історії та культури Київської міської організації від 02.12.2016 №375, останнє погодило проект "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва".
		Листом Головного управління охорони культурної спадщини від 23.01.2007 №369, останнє не заперечило проти надання земельної ділянки для розміщення житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення, офісами та підземним паркінгом на вул. Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському районі м. Києва.
		Рішенням Київської міської ради від 13.12.2007 № 1439/4272 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", зокрема, затверджено зміни в проекті відведення Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва, внесено зміни до пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", а саме: слова "житлового комплексу" замінено на слова "житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом".
		Відповідно до листа Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) від 09.02.2010 №51, останнє просило Київського міського голову Черновецького Л.М. дати доручення на оформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою.
		Відповідно до висновку Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) від 14.06.2010 №05-6431 до справи А - 17391, останнє вважає за можливе передати на розгляд Київської міської ради питання щодо внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" щодо заміни короткострокової оренди строком на 5 років на постійне користування.
		Рішенням Київської міської ради від 06.10.2011 № 341/6557 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.12.2007 №1439/4272), зокрема, внесено зміни до пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", враховуючи зміни, внесені відповідно до рішення Київської міської ради від 13.12.2007 № 1439/4272 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", а саме: слово "передати" замінено словом "надати", слова та цифру "в короткострокову оренду на 5 років" змінено словами "в постійне користування".
		На підставі рішень Київської міської ради від 15.07.2004 № 419-20/1829, від 13.12.2007 № 1439/4272 та від 06.10.2011 № 341/6557 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.07.2012 видано Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) державний акт серії ЯЯ № 9385933 (акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03-9-00064) на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва, площею 5691 кв.м.
		Згідно означеного державного акту, вказана земельна ділянка має наступне цільове призначення - "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом".
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №826/5233/18 за позовом Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" про визнання протиправними та скасування приписів та рішень стосовно об`єкту будівництва "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва", зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 16 березня 2018 року № 21, визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 16 березня 2018 року №21-Д", у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Листом від 12.10.2018 № 994/10-2/61-18 Міністерство культури України повідомило Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) про те, що Міністерство погоджує проектну документацію об`єкта "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва". Також вищевказаним листом Міністерство культури України повідомило про необхідність отримання дозволу на проведення земляних робіт у встановленому порядку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		Листом від 23.10.2018 №125/01-15-842 Інститут археології Національної академії наук України повідомив про те, що не заперечує проти початку циклу земляних та будівельних робіт на спірній земельній ділянці за умови проведення археологічних досліджень згідно з договором 121-А-18 від 22.10.2018.
		05.11.2018 Міністерством культури України надано дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць № 22-070/18з від 05.11.2018.
		Даний дозвіл видано на проведення земляних робіт з метою виконання робіт з облаштування допоміжної супровідної інфраструктури об`єкта: "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва". Термін проведення земляних робіт визначено до 31.12.2018. Також в даному дозволі зазначено, що земляні роботи проводяться відповідно до проектної документації, розробленої та погодженої в установленому законодавством порядку, в тому числі Міністерством культури України від 12.10.2018 за №994/10-2/61-18.
		Листом від 19.12.2018 №125/01-15-1037 Інститут археології Національної академії наук України повідомив про те, що закінчив археологічні дослідження згідно з договором 121-А-18 від 22.10.2018 на земельній ділянці "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва", у зв`язку з чим не виявив археологічних об`єктів та/або археологічного шару та не заперечує проти продовження земляних та будівельних робіт по зазначеній ділянці.
		04.02.2019 Міністерством культури України надано дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць № 22-020/19з від 04.02.2019. Даний дозвіл видано на проведення земляних робіт з метою виконання робіт з облаштування допоміжної супровідної інфраструктури об`єкта: "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва". Термін проведення земляних робіт - до 31.12.2019. Також в даному дозволі зазначено, що земляні роботи проводяться відповідно до проектної документації, розробленої та погодженої в установленому законодавством порядку, в тому числі Міністерством культури України від 05.11.2018 за № 1039/10-2/61-18.
		Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06.02.2019 у справі №758/1483/19, в якій кримінальне провадження розпочате за заявою Громадською організацією "Громада Андріївський Узвіз" про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема: незаконного будівництва за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:85:381:0029 Житлового комплексу "Подол Град Vintage", а також заволодіння грошовими коштами громадян, потенційних покупців, шляхом ведення їх в оману, накладено арешт на об`єкт 
		24.06.2019 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв`язку із соціальною напругою навколо об`єкта "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Вознесенський узвіз, 28-30 в Подільському районі м. Києва" винесено припис №75/П від 24.06.2019, яким зобов`язано замовника будівництва - Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) та генерального підрядника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", зокрема, проінформувати Департамент про відповідність проведених робіт із заявленими в дозволі Міністерства культури України № 22-020/19з від 04.02.2019 роботами.
		В серпні місяці 2019 року Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум- Капітал" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства об`єднання громадян Київське учбово - виробниче підприємство № 3 (УВП -3) Українського товариства сліпих (УТОС) та Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно - український будівельний альянс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просили суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 419-20/1829 від 15.07.2004; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:85:381:0029, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів № 85-6-00197 від 27.04.2005; визнати протиправним та скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 385033 від 09.07.2012.
		В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що Київською міською радою прийнято рішення "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 419-20/1829 від 15.07.2004, яким затверджено проект відведення земельної ділянки Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на Вознесенському узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва, на виконання якого між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:85:381:0029, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів № 85-6-00197 від 27.04.2005, який в подальшому переоформлено на право постійного користування, в результаті чого видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 385033 від 09.07.2012.
		За твердженнями позивачів, вищевказана земельна ділянка розташована в межах: території пам`ятки археології місцевого значення "Культурний шар Копиревого кінця ХІ-ХП ст."; території Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Київ"; території архітектурного заповідника "Місто Володимира"; території пам`ятки археології - культурний шар Подолу, культурний шар ремісних слобод Гончари та Кожум`яки IX-XVII ст.; територія земельної ділянки є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра".
		При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно - український будівельний альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2" за замовленням відповідача -1 на території земельної ділянки здійснюються будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового комплексу "Подол Гранд Vintage", чим завдається непоправна шкода землям історико-культурного призначення, що призвело до порушення прав позивачів, гарантованих статтею 54 Конституції України, Законом України "Про охорону культурної спадщини", завдає шкоду інтересам позивачів і призводить до загрози життю та здоров`ю громадян України, членів територіальної громади, які проживають на території вулиць Воздвиженська, Дегтярна, Кожум`яцька, Гончарна у Подільському районі м. Києва.
		На думку позивачів відповідачем 2 при розгляді питання про виділ Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП №3) Українського товариства сліпих (УТОС) 0,1 га землі вирішено питання про виділ земельної ділянки площею 0,57 га; при вилученні земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель історико-культурного призначення не дотримано процедуру зміни цільового призначення; при виділі спірної земельної ділянки не дотримано процедуру виділу особливо цінних земель; при визначенні цільового призначення не враховано обмеження щодо забудов на землях історико-культурного призначення.
		Також, серед іншого, позивачі вказали, що передача спірної земельної ділянки в оренду без дотримання встановленої законом процедури зміни цільового призначення та здійснення на вказаній земельній ділянці будівельних робіт завдає непоправну шкоду землям історико-культурного призначення та призводить до порушення наступних прав та інтересів громади, за захистом яких орган самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка у Подільському районі м. Києва" звернувся до суду: порушене гарантоване статтею 13 Конституції України право власності українського нараду (а саме територіальної громади, як частини українського народу) на землю; в порушення статті 13 Конституції України діючи від імені українського народу (в тому числі членів територіальної громади), проте в супереч волі членів територіальної громади, із порушенням положень статті 19 Конституції України, діючи на підставі та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України, відповідач 2 передав землі історико-культурного призначення в оренду для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-громадського призначення; порушене гарантоване статтею 54 Конституції України право кожного громадянина України на охорону законом культурної спадщини; порушене гарантоване статтею 54 Конституції України право кожного громадянина України на забезпечення державою збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність; порушене право, передбачене Законом України "Про охорону культурної спадщини" на забезпечення охорони земель історико-культурного призначення із забороною діяльності, що шкідливо впливає, або може вплинути на додержання використання таких земель.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
		У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)     суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача - 1 підлягає задоволенню, а позивача - 2  не підлягає задоволенню. Оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволені позовних вимог позивача -1; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2012  у даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України)  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту можуть бути визнання правочину недійсним та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
		Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
		Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 по справі № 910/4292/13).
		Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач-1 - Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва був легалізований та зареєстрований 01.03.2019 в порядку, передбаченому законодавством України, набув статусу юридичної особи із ідентифікаційним кодом юридичної особи: 42855046, місцезнаходженням якої є: 04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 41, офіс 120.
		Відповідно до Положення Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва здійснює свою діяльність у межах території мікрорайону:
		- вул. Воздвиженська, будинки №№ 5 - 7, 9 - 19, 14, 16-а, 18, 21 - 23, 25, 27, 28 - 30, 29, 29-б, 31-а корпус 2, 32, 33, 34, 38, 40, 48, 50;
		- вул. Дегтярна, будинки №№ 9, 27; 
		- вул. Гончарна, будинок № 15-б, 
		- вул. Кожум`яцька, будинки №№ 14-а, 14-6, 16-а, 18-а, 20-б, 22-а у Подільському районі м. Києва.
		Положенням органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва до повноважень віднесено представництво інтересів жителів відповідної території в Київраді, Київській міській державній адміністрації, Подільській районній в місті Києві державній адміністрації, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, не залежно від їх організаційно-правової форми, підпорядкування та галузевої належності; сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень Київради ті Київської міської державної адміністрації, розпоряджень Київського міського голови тощо на території мікрорайону. 
		За Законом України "Про органи самоорганізації населення" органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом; власними повноваженнями органу самоорганізації населення є повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення (ст. 14 Закону); делеговані повноваження органу самоорганізації населення - повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення (ст. 15 Закону).
		Отже, правоздатність органу самоорганізації населення правомірно ототожнити з правоздатністю жителів відповідного мікрорайону загалом і кожного окремо, оскільки наявність у органу самоорганізації населення як порушеного права так і права на позов нерозривно пов`язана із наявністю такого права у жителів, який такий орган представляє.
		Оскільки у даній справі спір стосується не порушення прав органу самоорганізації населення, а виник у зв`язку з порушення прав та інтересів жителів, якими такий орган створено, то судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що час прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради (у 2003 році) має бути співставним з датою створення органу самоорганізації населення (2019 рік). 
		У відповідності до п. 4 cт. 5 Закону України "Про органи самоорганізації населення" діяльність органів самоорганізації населення ґрунтується, зокрема, на принципі територіальності.
		Орган самоорганізації населення з дня його легалізації в порядку, встановленому статтею 13 цього Закону, у межах території його діяльності набуває власних повноважень, наданих відповідно до ст. 14 Закону України "Про органи самоорганізації населення", зокрема, сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами; організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам`яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об`єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт.
		Крім того, згідно із п. 4 рішення від 21.06.2018 № 977/5041 Київська міська рада надала органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва у межах території його діяльності такі власні повноваження: представляти разом з депутатами Київської міської ради інтереси жителів у Київській міській раді, місцевих органах виконавчої влади; сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів президента України та органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень її виконавчого органу та Київського міського голови; вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів програми соціально - економічного і культурного розвитку, бюджету міста Києва; організовувати на добровільних засадах участь населення у заходах щодо охорони навколишнього природного середовища, проведенні робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані прибудинкових територій, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам`яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів; здійснювати контроль за якістю надання житлово-комунальних послуг жителям, які мешкають на території діяльності органу самоорганізації населення; надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури і спорту; організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім`ям загиблих воїнів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім`ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до Київської міської ради; надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні ними протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки; сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні охорони громадського порядку; розглядати звернення громадян, вести прийом громадян; вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення; сприяти депутатам Київської міської ради в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи з виборцями; інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проектів його рішень з найважливіших питань; в межах своєї діяльності може реалізовувати також інші повноваження, передбачені законодавством України, прийняті на основі добровільно взятих на себе зобов`язань, за наявності згоди жителів відповідної території, вираженої на загальних зборах.
		Відтак, з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про органи самоорганізації населення", яким орган самоорганізації населення наділено повноваженнями представляти інтереси жителів у відповідній місцевій раді та її органах і у місцевих органах виконавчої влади, орган самоорганізації населення має право представляти інтереси жителів відповідної території й у спорі з Київською міською радою.
		Тобто орган самоорганізації населення як юридична особа має право на позов не лише у власних інтересах, але й як представник жителів відповідної території має право на позов в їх інтересах. Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" має право, таким чином, представляти інтереси жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території, в суді, як органі державної влади, у спорі з Київською міською владою.
		Стаття 54 Конституції гарантує, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст. 11 якого і передбачає участь громадян в охороні культурної спадщини.
		Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист  прав  і  свобод  у  судовому порядку.  Суд  не  може  відмовити  у правосудді, якщо громадянин України вважає, що його права і свободи порушені або  порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. 
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини" визначено, що Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Отже, в контексті даного позову, право, за захистом якого звернувся ОСН "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, є правом/охоронюваним законом інтересом жителів відповідної території, яка разом із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029 знаходиться в межах та режимах використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, а саме:
		1) території пам`ятки археології місцевого значення "Культурний шар Копиревого кінця XI-XII ст.";
		2) території Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Київ";
		3) території архітектурного заповідника "Місто Володимира";
		4) території пам`ятки археології - культурний шар Подолу, культурний шар ремісних слобод Гончари та Кожум`яки IX-XVII ст.;
		5) територія земельної ділянки є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра".
		Згідно із положеннями ч. 3 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"  для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини"  об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		Зона охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.
		Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що  зберегла  об`єкти  культурної  спадщини  і  пов`язані  з  ними розпланування та  форму  забудови,  які  походять  з  попередніх періодів  розвитку,  типові  для  певних  культур або періодів розвитку.
		Зона охоронюваного ландшафту - природна чи близька до природної незабудована територія за межами охоронної зони, з якою пам`ятка має активний візуальний зв`язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних утворень, які є характерним історичним середовищем пам`ятки, і відіграє важливу роль в образі населеного місця або окремому пейзажі, що містить пам`ятку. У зоні охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель і споруд, шляхові і земляні роботи, що змінюють ландшафт, що охороняється.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідників територій навколо них мають встановлюватись зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом культурної спадщини.
		Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Частиною 2 ст. ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони  заносяться до Списку історичних населених місць України.
		Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої  влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Межі та  режими  використання  історичних  ареалів  населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць  визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною   науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом  виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини  або  уповноваженими  ним  органами  охорони культурної  спадщини.
		На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони  культурної  спадщини ( ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
		Положеннями ст.ст. 53 - 54 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) визначено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
		Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
		При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		За змістом положень частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Така містобудівна документація на місцевому рівні відповідно до статті 16 зазначеного Закону розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до статті 193 ЗК України є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		З огляду на зазначені норми чинного законодавства, доводи відповідачів про цільове призначення земельної ділянки, обґрунтований виключно відповідністю положенням Генерального плану м. Києва, який передбачає саме розвиток напрямів використання території міста, а не її стале використання, без дослідження у сукупності як містобудівної документації, так і документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, не можна визнати законними і обґрунтованими. (Такий правовий висновок щодо застосування положень Генерального плану м. Києва узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.11.2019 у справі №  910/23595/17.)
		Оцінюючи у сукупності містобудівну документацію та документацію із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції враховує, що місто Київ внесено до Списку історичних населених міст України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.
		Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 р. та проект планування його приміської зони було розроблено у 2001 році та затверджено Рішенням Київради № 370/1804 від 28.03.2002. Відповідно до розділу 7 "Збереження та охорона історико-культурної спадщини" текстової частини Генерального плану міста Києва до 2020 року на історико- містобудівному плані позначено межі історичних районів та історичних ареалів міста, історико-архітектурних та історико-культурних заповідників, а на "Історико-містобудівному плані міста" (графічний додаток) відмічені межі історичного ареалу міста Києва. 
		Судом апеляційної інстанції у даній справі не заперечується факт того, що станом на час розгляду даної справи, зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва повинні визначатись науково-проектною документацією, погоджуватись відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуватись Міністерством культури України у відповідності до ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
		Водночас, згідно із Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, в редакції на час виникнення спірних відносин, (далі - Порядок № 318), історичний ареал є спеціально  виділеною  у населеному місці територією історико-культурного  значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування. 
		Частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території,  належать до  земель  історико-культурного призначення. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування, Мінкультури  або  уповноваженим ним  органом  охорони  культурної спадщини та затверджуються Держбудом або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини. У  разі  коли  на  території населеного місця є державний історико-культурний заповідник, його   територія обов`язково включається до історичного ареалу (п. 11, 12, 13 Порядку № 318).
		У відповідності із п. 14 Порядку № 318 в охоронних зонах здійснюється   реставрація та реабілітація пам`яток, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, усунення споруд і насаджень, які порушують традиційний характер середовища, відтворення втрачених цінних об`єктів. Нове будівництво можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством. Зони охоронюваного ландшафту  можуть  використовуватися для рекреації з мінімальним упорядженням і для традиційної діяльності, що не порушує ландшафт. 
		У п. 15 Порядку № 318 передбачено, що у зонах регулювання забудови  здійснюється реконструкція будівель і споруд. Ступінь реконструкції визначається цінністю наявних об`єктів культурної спадщини,  розташуванням зони в історичному ареалі, особливостями об`ємно-просторового устрою історичного  населеного  місця.  В зоні регулювання забудови зберігаються цінні історичні розпланування і забудова,  озеленення та упорядження, виразні елементи ландшафту; закріплюється та відтворюється значення пам`яток в   архітектурно-просторовій організації історичного ареалу; забезпечуються  сприятливі  умови для огляду пам`яток та історичного ареалу в цілому. У зонах  регулювання забудови нові будівлі регламентуються за розташуванням, прийомами організації, висотою, довжиною фасадів, масштабом,   характером   членувань, пластичним і кольоровим вирішенням, функціональним використанням. Реконструкція існуючих  будівель  і  споруд   регламентується відповідно  до  їх  культурної та містобудівної цінності, а також відповідно до вимог збереження традиційного характеру середовища. 
		Згідно із п. 16 Порядку № 318 для кожного історичного ареалу   визначаються режим використання  та  конкретні  обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони та використання історичних ареалів населених місць. Правила охорони та  використання  історичних  ареалів  населених   місць   повинні враховуватися під час розроблення місцевих правил забудови.
		З листів Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві Міністерства екології та природних ресурсів України згідно висновку №1842 (позитивний з особливими вимогами) від 06.11.2003 №08-8-20/7518 та Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно- відновлювальних робіт згідно листа від 23.10.2003 № 6188 на які міститься посилання в оскарженому рішенні Київської міської ради та договорі оренди, земельна ділянка розташована в історичній місцевості Києва на території державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" у Подільському районі м. Києва (постанова Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1987 року № 183, рішення Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979); на території пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" (наказ Міністерства культури і туризму України від 3 лютого 2010 року № 58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2010 року № 453/0/16-10); на території пам`ятки археології "Культурний шар Копирева кінця ХІ-ХІІІ ст.", "Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІІ ст.ст." та "Культурний шар ремісничих слобод Гончарі та Кожум`яки, ІХ-ХVІІ ст.ст." (рішення виконавчого органу Київської міськради народних депутатів від 17 листопада 1987 року № 1112, рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27 січня 1970 року № 159).
		Зазначене також підтверджується листом Державної служби Охорони культурної спадщини № 22-1384/35 від 26.08.2004 та листом Головного управлінням охорони культурної спадщини №369  від 23.01.2007.
		Тобто, матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, а також розташовується в архітектурній та археологічній охоронній зонах, та належить до земель історико-культурного призначення національного та місцевого значення на підставі положень ст. 53 ЗК України та ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", які визначають поняття та склад земель історико-культурного призначення.
		Також доказами того, що земельна ділянка за кадастровим номером: 8000000000:85:381:0029, яка знаходиться на Вознесенському  узвозі, 28-30 у Подільському районі м. Києва розташована у межах історико-культурних охоронюваних територій є:
		-  лист Міністерства культури України від 12.10.2018 №944/10-2/61/8 відповідно до якого спірна земельна ділянка розташовується в Центральному історичному ареалі.
		Землі історико-культурного призначення згідно з ч. 1 ст. 150 ЗК України відносяться до особливо цінних земель.
		Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається Земельним кодексом України, Законом України "Про охорону культурної спадщини", постановами Кабінету Міністрів України та органів місцевої влади і самоврядування.
		Виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (стаття 96 ЗК України), на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.
		Законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення.
		Підпунктом 5.1 пункту 5 додатку № 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві" передбачено, що охорона ансамблів і комплексів пам`яток історії та культури, визначених згідно з законодавством заповідниками (історико-культурними, архітектурно- і історичними, історико-архітектурними, архітектурними та археологічними, історико-меморіальними тощо) здійснюється згідно з чинним законодавством з такими обов`язковими умовами: на території історико-культурних заповідників забороняється будь-яке будівництво, не пов`язане з прокладкою інженерних мереж, необхідних для заповідників, впорядкуванням території, відтворенням і реставрацією пам`яток історії та культури.
		Залежно від характеру історичного середовища на історико-культурні заповідники і зони охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва поширюється принцип реставрації, реабілітації та режим регенерації з обмеженим перетворенням історичного середовища (пункт 3 додатку № 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979).
		Пунктом 9 додатку № 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 встановлено, що в архітектурних охоронних зонах зберігається стара планувальна структура та історична забудова. Дозволяється будівництво лише особливо важливих споруд з індивідуальними проектами, що регламентуються за висотою з урахуванням архітектурної та масштабної ув`язки з існуючою забудови і загальним силуетом міста.
		Таким чином, відповідно до чинних нормативних актів на території історико-культурних заповідників забороняється будь-яке будівництво, не пов`язане з прокладкою інженерних мереж, необхідних для заповідників. Впорядкуванням території, відтворенням і реставрацією пам`яток історії та культури, та дозволяється будівництво лише особливо важливих споруд за індивідуальними проектами.
		Натомість "житлові будинки з об`єктами соціально-громадського призначення", для будівництва якого було виділено спірну земельну ділянку, не відноситься до особливо важливих споруд, а тому відведення земельної ділянки для цієї мети є порушенням статей 53, 54 ЗК України і статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
		Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України   зміна цільового призначення  земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
		Водночас, як убачається із матеріалів справи відповідачем -2 не приймалось рішень, щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки із «землі історико- культурного призначення» та «землі житлової забудови». 
		В свою чергу, Рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004 не містить посилання на щодо зміни цільового призначення «з історико- культурного призначення» на «землі житлової та громадської забудови».
		За встановлених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржників щодо незаконності спірного рішення Київської міської ради. Враховуючи порушення охоронюваних законом інтересів жителів території історичного ареалу на охорону культурної спадщини, позовні вимоги ОВН "Вуличний комітет "Воздвиженка" щодо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004 в частині передання в оренду земельної ділянки площею 0,57 га з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.
		Згідно із частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.
		З огляду на протиправність рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004 в частині передання в оренду земельної ділянки площею 0,57 га з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029, яке слугувало підставою для подальшого укладення договору оренди спірної земельної ділянки, колегія суддів визнає недійсним договір оренди земельних ділянок, який було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів від 31.01.2004 за № 85-6-00097, в частині оренди земельної ділянки площею 5    691 кв. м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029, оскільки при його укладенні мав місце недостатній обсяг дієздатності орендодавця.
		Відповідно до    статті 19 Конституції України    органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Таким чином, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті рішень щодо розпорядження землями, які належать до державної форми власності та відносяться, згідно із земельним законодавством, до особливо цінних земель,  Київська міська рада вийшла за межі своїх повноважень, що відповідно до ст. 21 ЗК України    є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування.        
		Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі історико-культурного призначення.
		За приписами    ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
		Відповідно до ст. 54 ЗК України    землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
		Частиною 1 ст. 92 ЗК України (в редакції чинній на момент видачі Державного Акта ЯЯ №385033) визначено, що  право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Відповідно до п. б ч. 2 ст. 92 ЗК України право  постійного  користування  земельною ділянкою  із земель державної та комунальної власності набувають громадські організації інвалідів України,  їх підприємства (об`єднання), установи та організації.
		Надання у користування земельної ділянки,  що перебуває  у власності  або  у  користуванні,  провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом  ч.  5 ст. 116 ЗК України).
		Згідно із ч. 1 ст. 123 ЗК України надання   земельних   ділянок  державної або  комунальної власності у користування здійснюється на підставі  рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених  органів  приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: 
		- зміни цільового призначення земельних ділянок  відповідно  до закону; 
		- надання у   користування  земельних  ділянок,  межі  яких  не встановлені в натурі (на місцевості). 
		Отже, враховуючи, що цільовим призначенням земельної ділянки є саме землі історико- культурного призначення, а рішення Київської міської "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004 суперечить положенням законодавства.
		Відповідно до ч. 7 ст. 124  ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів  України входило  передання  земельні ділянки із земель  державної  власності  у  власність  або  у  користування у  випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.
		Згідно із ч.1 ст. 150 ЗК України до   особливо   цінних   земель   відносяться:   чорноземи  нееродовані  несолонцюваті  на  лесових породах;  лучно-чорноземні  незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;  темно-сірі опідзолені  та  чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;  бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі;  дерново-підзолисті  суглинкові  ґрунти;  торфовища  з  глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно  від  глибини;  коричневі  ґрунти Південного  узбережжяКриму; землі, надані в постійне користування НВАО  "Масандра"  та  підприємствам,  що  входять  до його складу; дернові   глибокі   ґрунти  Закарпаття;   землі  дослідних  полів науково-дослідних    установ    і   навчальних   закладів;   землі природно-заповідного     фонду;     землі     історико-культурного призначення.     Вилучення     особливо    цінних    земель    для несільськогосподарських   потреб   не  допускається,  за  винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч. 3 зазначеної статті погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель,  що перебувають  у  власності  громадян  і юридичних  осіб,  провадиться  Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  обласної,  Київської і Севастопольської міських рад. 
		Тобто процедура надання земельної ділянки мала включати наступні етапи: звернення зацікавленої особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки; вилучення земельної ділянки із користування; прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки; розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання до Комісії з питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою; поданням погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до Київської міської державної адміністрації, яка розглядає його і місячний строк надає зазначений  проект із своїми пропозиціями  до Кабінету Міністрів України; затвердження проекту Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка має  правовий режим - землі історико-культурного призначення, то Київською міською радою при прийнятті рішення №341/6557  від 06.10.2011 було порушено вимоги  статті 150 Земельного кодексу України, оскільки не враховано правовий режим земельної ділянки, а також перевищено межі повноважень органу місцевого самоврядування.
		Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також встановлення обставин порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справ у зв`язку з прийняттям відповідного акта.
		Частиною 11    ст. 4 ГПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України  визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних        інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Отже, захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
		Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать    Конституції    і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Охоронюваний законом інтерес стосується: 1) права на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності позивачів, як національної меншини України (стаття 11 Конституції України); 2) права на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність (стаття 54 Конституції України); 3) права на розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії (стаття 6 Закону України "Про національні меншини в Україні"); 4) права на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення (стаття 10 Закону України "Про національні меншини в Україні"); 5) інтерес до прагнення користування конкретним матеріальним та нематеріальним благом, зумовлене загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності апелянта як національної меншини України, збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, збереження життєвого середовища місцях їх історичного й сучасного розселення з метою задоволення індивідуальних колективних потреб.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, а також розташовується в архітектурній та археологічній охоронній зонах, та належить до земель історико-культурного призначення національного та місцевого значення на підставі положень ст. 53 ЗК України та ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", які визначають поняття та склад земель історико-культурного призначення.
		Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржників проте, що відповідачем -1 та відповідачем -2 була порушена процедура надання земельної ділянки відповідачу -1, що є підставою для визнання рішення Київської міської ради № 341/6557 від 06.10.2011 та Державного акта ЯЯ№385033 на право користування земельною ділянкою недійсними.
		При цьому, розглядаючи апеляційну скаргу позивача-2, колегія суддів враховує, що ТОВ "Оптимум- Капітал", зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.11.2018.
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі, серед іншого, стверджували, що в місті Київ по вулиці Кожум`яцька, будинок № 12 б знаходиться заклад освіти - школа, власником якої є позивач 2 і яку відвідують діти жителів будинків, які відносяться до мікрорайону органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2019.
		Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 8000963892019 від 24.06.2019 та додатку до нього (кадастрового плану земельної ділянки) земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:381:0028, на якій розміщена школа, межує з земельними ділянками кадастровий номер: 8000000000:85:381:0029 за адресою: місто Київ, Вознесенський узвіз 28-30 та кадастровий номер: 8000000000:85:381:0016 за адресою: м. Київ, Подільський р-н, на вулицях Воздвиженській, Гончарній, Дегтярній, Кожум`яцькій.
		Таким чином будівельні роботи, з будівництва багатоповерхового житлового комплексу "Подол град Vintage", що ведуться на земельній ділянці 8000000000:85:381:0029 здійснюються у безпосередній близькості до закладу освіти-школи.
		Як зазначають позивачі у позовній заяві, відповідно до п.5.3 розділу 5 ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти" відстань від межі ділянок закладів освіти до стін житлових будівель із входами та вікнами приймається не менше ніж 10 м від будівель закладів освіти до житлових та громадських будівель та споруд - згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту, зазначене положення ДБН В.2.2-3:2018 при будівництві житлового комплексу "Подол град Vintage" не дотримано, а отже проведення будівельних робіт, з будівництва багатоповерхового житлового комплексу "Подол град Vintage" створює небезпеку для життя та здоров`я малолітніх дітей, які проходять навчання у закладі освіти-школі за адресою: м.Київ, вул. Кожум`яцька, буд. № 12 б.
		Водночас, як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до інформації, що відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті https://setam.net.ua/auction/318657, 26.12.2018 відбувся аукціон, на якому здійснено продаж майна - нежитлової будівлі, загальною площею 3700,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Кожум`яцька, 12 б в стані, що потребує ремонту. При цьому відповідно до проекту Плану зонування (зонінгу) Центральної планувальної зони м. Києва, планувального утворення 1.1.016 "Поділ" територія, до якої входить будівля за адресою: м.Київ, вул. Кожум`яцька 12 б, за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель і споруд, водночас, входить до територіальної підзони закладів освіти, а переможець аукціону повинен використовувати відповідний об`єкт нерухомості для функціонування закладу освіти протягом наступних 49 років з дня набуття права власності на нього.
		Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2019 реєстрацію права власності на заклад освіти - школу, загальною площею 3702,9 кв.м за адресою: м.Київ, вул. Кожум`яцька, 12 б за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум- Капітал" здійснено на підставі договору купівлі - продажу №747 від 12.02.2019, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу внесено відповідний запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у зв`язку з чим суд зазначає, що позивачами не надано суду належних та допустимих доказів того, що означений заклад освіти наразі функціонує, а будівництво багатоповерхового житлового комплексу "Подол град Vintage", що ведеться на земельній ділянці 8000000000:85:381:0029, яке здійснюються у безпосередній близькості до закладу освіти-школи створює небезпеку для життя та здоров`я малолітніх дітей, які проходять навчання у закладі освіти-школі за адресою: м.Київ, вул. Кожум`яцька, буд. № 12 б.
		З урахуванням вищезазначених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень статей 76, 77, 78 ГПК України, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Оптимум- Капітал" внаслідок прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, з подальшим укладенням оспорюваного договору.
		Розглянувши заяву відповідача-2 про пропуск позивачами строку позовної давності та застосування наслідків такого спливу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		Згідно із ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ГПК України). 
		За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.
		Оцінюючи доводи сторін, суд апеляційної інстанції виходить з того, що для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що міститься в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Вказана правова позиція напрацьована усталеною судовою практикою як Верховного Суду України в постановах від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі              № 6-178гс15, так і Верховного Суду, зокрема в постанові від 15.05.2018 у справі №   911/3210/17, від 08.05.2018 у справі № 911/2534/17.
		Судом береться до уваги, що позивачі звернулись до суду у зв`язку з початком виконання будівельних робіт на території спірної земельної ділянки, що свідчило про початок її використання всупереч встановленим охоронним обмеженням. В контексті зазначеного суд окремо наголошує на відсутності будь-яких заперечень щодо цієї обставини в заявах по суті спору, зокрема у відзиві на позов, при тому, що позивачем про це зазначалось саме в позовній заяві.
		Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. 
		Незважаючи на твердження відповідача-2 про те, що оскаржуване рішення Київської міської ради є загальнодоступною публічною інформацією, яка міститься на офіційному веб-порталі Київради та друкується в офіційній періодиці останньої, тому строк звернення до суду із позовною заявою завершився 11.07.2006, заявник не надав суду доказів на підтвердження конкретної дати розміщення/опублікування спірного рішення та отримання можливості (доступу) позивачів та/або жителів відповідної території дізнатись про порушення свого права до початку виконання будівельних робіт на території земельної ділянки, на що і посилались позивачі.
		З огляду на недоведеність заявником дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відсутні підстави вважати, що позовна давність сплинула.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
		Позивачем-2 на підставі належних і допустимих доказів не доведено порушення своїх прав оскарженими рішенням та договором між відповідачами. Відповідачами на підставі належних та допустимих доказів не спростовано позовні вимоги позивача-1.
		 
		Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених  скаржниками в апеляційній скарзі
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва знайшли своє підтвердження.
		Водночас, доводи апеляційної скарги ТОВ "Оптимум- Капітал" спростовуються висновками викладеними у мотивувальній частині даної постанови.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 ГПК України).
		Згідно з п.п. 1, 2 , 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. (або) резолютивної частини; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених Органом самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.
		Невідповідність висновків місцевого суду встановленим обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині з розподілом судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України.
		 
		Розподіл судових витрат
		Понесені позивачами судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг підлягають відшкодуванню відповідачами пропорційно задоволеним вимогам, а понесені відповідачами судові витрати покладаються на відповідачів з огляду на приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 задовольнити.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі                 №    910/11323/19 скасувати в частині відмови Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва в задоволенні позову.
		В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі місті Києва задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004.
		Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:85:381:0029, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів № 85-6-00197 від 27.04.2005.
		Визнати протиправним та скасувати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №385033 від 09.07.2012.
		3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 залишити без задоволення.
		В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/11316/19 залишити без змін.
		4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 41, оф. 120, ідентифікаційний код 42855046)  5    763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. судового збору.
		5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 41, оф. 120, ідентифікаційний код 42855046) 8    644 (вісім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
		6. Доручити Господарському суду міста Києва у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.
		7. Матеріали справи №910/11316/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
		8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст судового рішення складено та підписано - 15.03.2021.
		 
		Головуючий суддя                                                            Т.І. Разіна 
		 
		Судді                                                                                І.А. Іоннікова
		 
		                                                                                К.В. Тарасенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...