Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/3826/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2021. Зареєстровано: 16.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2021.
Дата набрання законної сили: 12.03.2021
Номер судового провадження: A/855/17/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3826/20                                                          Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  12 березня 2021 року                                                                                       м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області  про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
		 
		     В С Т А Н О В И В :
		 
		09.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив суд:
		- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непризначення та невиплати з 17.03.2020 позивачу пенсії за вислугу років, станом на 01.03.2020 25 років 4 місяці 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 18 років 1 місяць 4 дні відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України  «Про прокуратуру»  від 14.10.2014 № 1697-VII; 
		- зобов`язати  відповідача скасувати рішення від 02.04.2020 №2300-0302-8/13003 (протокол №232730007265 від 26.03.2020) щодо відмови в призначенні та виплаті з 17.03.2020 позивачу пенсії за вислугу років, станом на 01.03.2020 25 років 4 місяці 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 18 років 1 місяць 4 дні відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України  «Про прокуратуру»  від 14.10.2014 № 1697-VII;
		-  зобов`язати відповідача прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 17.03.2020 позивачу пенсії за вислугу років, станом на 01.03.2020 25 років 4 місяці 8 днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 18 років 1 місяць 4 дні відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України  «Про прокуратуру»  від 14.10.2014 № 1697-VII. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не зараховано до вислуги років позивача період участі у антитерористичній операції з 27.09.2017 по 30.04.2018 та в операції об`єднаних сил 01.05.2018 по 15.06.2020. Тому, на думку позивача, відмова у призначенні пенсії за вислугою років є протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки період участі  у вказаних операціях повинен зараховуватись на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. 
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 р. позов задоволено повністю.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із протиправності дій органу пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні позивачу періоду його участі у антитерористичній операції з 27.09.2017 по 30.04.2018 та в операції об`єднаних сил 01.05.2018 по 15.06.2020 у трикратному розмірі до стажу при обчисленні пенсії. 
		Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити рішення про відмову у задоволені позову.
		На обгрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що загальний стаж позивача на день звернення за призначенням пенсії склав 22 роки 9 місяців 12 днів, із них на посадах, які дають право на вислугу років 20 років 3 місяці 14 днів, тому відсутні законні підстави для призначення пенсії за вислугу років, оскільки відповідно до ст. 86 «Про прокуратуру» стаж роботи має складати 24 роки  6 місяців.
		Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, яким просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, підтримавши висновки суду першої інстанції.
		Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується  посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.06.2018.
		З довідки Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 15-435 вих.20 вбачається, що позивач в період з 27.09.2017 по 30.04.2018 брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Згідно з довідкою Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 15-436 вих.20, позивач з 01.05.2018 залучений до складу сил та засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
		Даний факт також підтверджується довідкою Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.06.2020 № 15-492 вих-20, де зокрема, зазначено, що в період з 01.05.2018 по 15.06.2020 позивач приймав участь в операції об`єднаних сил.
		Відповідно до наказу Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 214 к «Про оголошення вислуги років ОСОБА_1 станом на 1 березня 2020 року» вислуга років, що дає право на виплату щомісячної надбавки за вислугу років, включаючи пільгову вислугу років складає 25 років 4 місяці 8 днів. (а.с.31-32)
		17.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до  статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
		Листом від 02.04.2020 №2300-0302-8/13003 відповідач повідомив, що згідно з поданими документами загальний стаж позивача склав 22 роки 9 місяців 13 днів, тому рішенням (протокол №232730007265 від 26.03.2020) відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», так як не вистачає 24 років 6 місяців загального стажу.
		Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
		Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII),  «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей".
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		За статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		На момент звернення позивача про призначення пенсії діє Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.
		У пункті 5 частини першої статті 16 Закону № 1697-VІІ визначено, що гарантії незалежності прокурора забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.
		Статтею 86 Закону № 1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.
		Відповідно до частини 1 статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
		з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
		За змістом ч.ч. 6-8 цієї статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
		слідчими, суддями;
		на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
		у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
		на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
		на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
		військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
		відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
		Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ).
		Статтею 15 Закону № 1697-VII визначена категорії посад, які підпадають від визначення прокурора органу прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
		Аналіз наведених діючих норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття «вислуги років, що дає право на пенсію» як загального стажу і «стажу роботи на прокурорських посадах» як спеціального стажу лише на визначених законом посадах. При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах, тобто до спеціального стажу, і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на посадах в органах прокуратури. 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що на час звернення позивача за призначенням пенсії (17.03.2020) пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано Законом № 1697-VII, а саме статтею 86.
		Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» № 2300-0302-8/13003 від 02.04.2020, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».
		Як вбачається зі спірного рішення відповідач визначив загальний стаж позивача у 22 роки 9 місяців 13 днів.
		Однак, наказом Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 214 к «Про оголошення вислуги років ОСОБА_1 станом на 1 березня 2020 року» визначено вислугу років позивача, що дає право на виплату щомісячної надбавки за вислугу років, включаючи пільгову вислугу років складає 25 років 4 місяці 8 днів.
		При цьому, до вислуги років позивача було зараховано період участі у антитерористичній операції з 27.09.2017 по 30.04.2018 та в операції об`єднаних сил 01.05.2018 по 15.06.2020. на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
		Статтею1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» врегульовано, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		За приписами ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
		Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 Про часткову мобілізацію. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
		Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей": до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
		Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року за № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей": установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: зокрема - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в Збройних Силах, органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки; та служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
		З наданої копії трудової книжки НОМЕР_2 , послужного списку ОСОБА_1 встановлено, що з 01.09.1996 по 29.06.2001 - навчався в Харківській національній академії України ім. Я.Мудрого; з 05.02.2002 по 14.08.2012 - проходив службу на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури; з 15.08.2012 по 28.08.2014 - працював на посаді Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері; з 29.08.2014 по 26.03.2015 - працював на посаді військового прокурора Черкаського гарнізону; з 27.03.2015 по 12.11.2015 - працював на посаді військового прокурора Київського гарнізону; з 13.11.2015 по 18.09.2017 - працював на посаді військового прокурора Криворізького гарнізону; з 18.09.2017 по 27.09.2017 - перебував у розпорядженні військового прокурора сил антитерористичної операції; з 27.09.2017 по 10.05.2018 - працював на посаді прокурора відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції; з 10.05.2018 по 06.02.2020 - працював на посаді прокурора відділу військової прокуратури об`єднаних сил;  з 06.02.2020 по теперішній час працює на посаді заступника начальника відділу військової прокуратури об`єднаних сил.
		Як вбачається з довідки Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 15-435 вих20 , позивач з 27.09.2017 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в атитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України/районах проведення антитериростичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Відповідно до довідки Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 15-436 вих20 ОСОБА_1 у період з 01.05.2018 по теперішній час залучений до складу сил та засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
		Отже, матеріалами справи підтверджено, що стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років становить 25 років 4 місяці 8 днів, стаж роботи в органах прокуратури станом на 01.03.2020 - 18 років 1 місяць 4 дні.
		Зарахування позивачеві до вислуги років для призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» у відповідній редакції часу проходження військової служби на пільгових умовах, передбачено іншими нормативними актами, а не лише Законом України «Про прокуратуру» та повинно пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний період часу.
		Висновок щодо необхідності застосування положень п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, а саме необхідності зарахування на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій за вислугою років прокурорам і слідчим, підтверджується судовою практикою Верховного Суду, а саме постановою Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 27.06.2018 року у справі № 750/9775/16-а.
		Визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. До актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
		Разом з тим, відповідачем не взято до уваги положення вказаних нормативних актів та не враховано строки участі позивача в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях: 27.09.2017 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 15.06.2020.
		Положення Закону України «Про прокуратуру» у відповідній редакції не містять обмежень щодо зарахування до загальної вислуги років періодів вислуги державної служби (зокрема військової) на пільгових умовах.
		Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).
		У рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
		При цьому, колегія суддів зауважує, що наказом Військової прокуратури об`єднаних сил від 16.03.2020 № 214 к «Про оголошення вислуги років ОСОБА_1 станом на 1 березня 2020 року» вже було визначено вислугу років позивача, що дає право на виплату щомісячної надбавки за вислугу років, включаючи пільгову вислугу років, яка складала 25 років 4 місяці 8 днів, й у відповідача не було  підстав його не враховувати під час прийняття рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років.
		Таким чином, апеляційний суд вважає, оскільки в позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії була необхідна вислуга років, передбачена законом України Про прокуратуру, рішення відповідача від 02.04.2020 №2300-0302-8/13003 (протокол №232730007265 від 26.03.2020), яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» є протиправним.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.
		При цьому, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
		Постанову складено 12.03.2021.
		Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,  апеляційний суд, 
		                                        П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 р. - залишити без задоволення.
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області  про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
		 
		 
		Колегія суддів:                                                                                              О.В. Карпушова  
		 
		                                                                                                             Л.В. Губська
		 
		                                                                                                              А.Г. Степанюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...