Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/3499/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2021. Зареєстровано: 16.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2021.
Дата набрання законної сили: 15.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/34403/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 480/3499/20
		адміністративне провадження № К/9901/34403/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Комісії з розгляду заяв деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей про виплату грошової компенсації для отримання житлового приміщення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області
		про визнання дій протиправними та скасування рішення
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (ухвалене у складі головуючого судді Воловика С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Бершова Г.Є.),
		В С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Комісії з розгляду заяв деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей  про виплату грошової компенсації для отримання житлового приміщення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області (далі також - Комісія), Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (далі також - Управління соцзахисту), Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області (далі також - Виконавчий комітет), в якому просив:
		визнати протиправними дії Комісії при прийнятті рішення від 25 травня 2020 року; 
		скасувати рішення Комісії від 25 травня 2020 року;  
		визнати протиправними дії Комісії при прийнятті рішення від 9 липня 2020 року; 
		скасувати рішення Комісії від 9 липня 2020 року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Комісія у спірних правовідносин діяла у межах та у спосіб, визначений законодавством, зокрема, Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 (далі - Порядок виплати грошової компенсації № 214), у зв`язку з чим оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій невірно застосували положення Порядку виплати грошової компенсації №214, оскільки із внесенням змін до вказаного Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 зменшилася сума грошової компенсації для отримання житлового приміщення, а отже звужено зміст права скаржника на житло та порушено його право на житло.
		Також позивач зазначає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, оскільки предметом спору було, зокрема, питання виплати скаржнику коштів у розмірі 1    310 021,11 грн, а тому справа, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повинна була розглядатися в порядку загального провадження.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		Касаційна скарга надійшла до суду 14 грудня 2020 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №480/3499/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку попереднього провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 березня 2021 року.
		З касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участі, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року.
		Позиція інших учасників справи
		19 січня 2021 року до суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Роменської міської ради на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Зокрема, Управління соцзахисту зазначає, що оскільки грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення позивач не отримував, то Комісією правомірно 25 травня 2020 року прийнято рішення про визначення такої компенсації у розмірі, передбаченому чинним станом на 25 травня 2020 року законодавством.
		Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, інвалідом II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 942010 від 21 листопада 2018 року.
		18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соцзахисту з заявою щодо призначення грошової компенсації відповідно до Порядку № 214.
		Також 18 грудня 2018 року до Управління соцзахисту з заявою щодо включення в розрахунок компенсації, яка належить ОСОБА_1 звернулась дружина позивача ОСОБА_2 .
		Рішеннями Комісії від 3 січня 2019 року, оформленим протоколом № 1, вирішено призначити позивачу грошову компенсацію для отримання житлового приміщення.
		В подальшому рішенням Комісії від 31 травня 2019 року, оформленим протоколом № 4, зазначені вище рішення скасовані, прийнято нове рішення про відмову у виплаті компенсації, у зв`язку з тим, що позивач не перебував на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української PCP станом на 1 січня 2018 року як особа з інвалідністю II групи внаслідок війни.
		Зазначені рішення оскаржені позивачем у судовому порядку та рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2019 року у справі № 480/2269/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, рішення Комісії від 31 травня 2019 року, оформлене протоколом № 4, скасовано.
		25 травня 2020 рішенням Комісії визнано такими, що втратили чинність рішення Комісії від 3 січня 2019 року, від 24 січня 2019 року та від 31 травня 2019 року. Переглянуто вищевказані рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та затверджено розмір грошової компенсації у сумі 645   056,32 грн, яка розрахована по новій формулі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214».
		9 липня 2020 року рішенням Комісії здійснено перерахунок розміру грошової компенсації у сумі 664   964,79 грн для отримання житлового приміщення осіб з інвалідністю ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) та, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, зазначеного в Протоколі № 3 від 25 травня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами (зміна опосередкованої вартості спорудження за 1 кв. метра загальної площі житла), та затверджено новий розмір грошової компенсації, який розрахований по формулі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214".
		Не погодившись із такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, інвалідом II групи й має право на пільги, передбачені Законом № 3551-XII.
		Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
		Згідно з пунктом 7 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах.
		Положеннями пункту 18 частини першої статті 13 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 214 від 28 березня 2018 року затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (далі - Порядок та умови надання субвенції  на виплату грошової компенсації) та Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.
		Пункту 1 Порядку та умов надання субвенції на виплату грошової компенсації визначено механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I - II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР станом на 1 січня 2018 року.
		Пунктом 1 Порядку виплати грошової компенсації визначено умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I - II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
		Пунктом 5 Порядку виплати грошової компенсації встановлено, що за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах рад за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (в разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія).
		До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, всеукраїнських громадських об`єднань ветеранів (за їх згодою).
		Відповідно до пункту 4 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей грошова компенсація членам сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, визначених пунктом 2 цього Порядку, а особам з інвалідністю - у повному обсязі в порядку черговості включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 № 214» змінено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей. Змінено та доповнено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (вказані зміни набули чинності 6 травня 2020 року).
		Так, відповідно до пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації до повноважень комісії належить: перевірка наявності в особи статусу члена сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та статусу особи з інвалідністю; визначення категорії особи як члена сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; перевірка складу сім`ї особи з інвалідністю; перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік (в тому числі про включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень - для осіб з інвалідністю) членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членів її сім`ї (для малолітніх за наявності); перевірка факту спільного або окремого проживання членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які мають право на грошову компенсацію; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у складі сім`ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла тощо); визначення розміру грошової компенсації; перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно чи права власності на нерухоме майно членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особи з інвалідністю, а також всіх членів сім`ї, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації; перевірка факту надання раніше одержувачу грошової компенсації або членам його сім`ї житла або виплати грошової компенсації за рахунок бюджетних коштів.
		У ході судового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації Комісією здійснено перевірку наявності права власності на нерухоме майно за заявником та членами його сім`ї та встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Роменської міської ради народних депутатів від 16 грудня 1992 № 295 «Про квартирні питання» ОСОБА_1 отримав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) в 50-квартирному будинку МЖК-2 за рішенням адміністрації і профкому об`єднання «ТЕСТ» заводу АТС».
		Відповідно до пункту 6, 19 Порядку виплати грошової компенсації Комісія з розгляду заяв деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, про виплату грошової компенсації для отримання житлового приміщення, прийняла рішення:
		1) здійснити перегляд рішень комісії від 3 січня 2019 року та від 24 січня 2019 року про призначення та перерахунок розміру грошової компенсації для отримання житлового приміщення особі з інвалідністю II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, гр. ОСОБА_1 у зв`язку з нововиявленими обставинами (зміна показників опосередкованої вартості спорудження житла; наявна жила площа, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації; призначена грошова компенсація заявнику не виплачена), що враховується у формулі для розрахунку грошової компенсації) та затвердити розмір грошової компенсації, який розрахований по новій формулі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №214 зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214» у сумі 645   056,32 грн;
		2) вважати такими, що втратили чинність рішення комісії з розгляду заяв деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, про виплату грошової компенсації для отримання житлового приміщення, від 3 січня 2019 року, 24 січня 2019 року та від 31 травня 2019 року.
		Відповідно до останнього абзацу пункту 20 Порядку виплати грошової компенсації розмір грошової компенсації підлягає перерахунку у зв`язку із зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, якщо грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.
		Таким чином, рішенням Комісії від 9 липня 2020 року здійснено перерахунок розміру грошової компенсації для отримання житлового приміщення осіб з інвалідністю ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, позивачу, 25 травня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами (зміна опосередкованої вартості спорудження за 1 кв. метра загальної площі житла) та затверджено новий розмір грошової компенсації в сумі 664   964,79 грн.
		Так, пунктом 19 Порядку виплати грошової компенсації передбачено, що у разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія визначає її розмір виходячи з таких нормативів:
		1) за нормою - 13,65 кв. метра жилої площі на кожного із членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, віднесеного до однієї категорії, з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, якщо він перебував на квартирному обліку разом із членами своєї сім`ї;
		2) за нормою - 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена її сім`ї, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 21 цього Порядку;
		3) за нормою - 35,22 кв. метра загальної площі на членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які належать до однієї категорії, або на сім`ю особи з інвалідністю;
		4) додатково - 10 кв. метра жилої площі на кожного члена сім`ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням заявника).
		У свою чергу пунктом 20 Порядку № 214 встановлено, що розмір грошової компенсації розраховується за формулою:
		ГК = ((13,65 х Nс) - Вп + 35,22 + (10 х Nп)) х Bг х Км + ПЗ,
		де ГК - грошова компенсація;
		Nс - кількість віднесених до однієї категорії членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або кількість членів сім`ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація;
		Вп - жила площа, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації);
		Nп - кількість членів сім`ї заявника, які є особами з інвалідністю або дітьми з інвалідністю і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного (у тому числі на заявника);
		Вг - опосередкована вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, на день звернення за грошовою компенсацією;
		Км - коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. метра загальної площі житла для міст, визначених в абзаці сьомому пункту 19 цього Порядку;
		ПЗ - витрати (гривень), пов`язані з купівлею житла, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів (обов`язкових платежів).
		Як правильно встановлено судами попередніх, Комісією розрахунок розміру грошової компенсації для отримання житлового приміщення позивача здійснено наступним чином:
		1) за нормою - 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена
		сім`ї, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 21 цього Порядку;
		2) жила площа, що перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації) 19,93 кв. м. (29,9 /3x2)
		3) за нормою - 35,22 кв. метра загальної площі на членів сім`ї загиблого, які належать до однієї категорії, або на сім`ю особи з інвалідністю;
		4) додатково - 10 кв. метра жилої площі на кожного члена сім`ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням заявника):
		13,65 х 2 - 19,93 + 35,22 + (10x1) = 52,59 кв. м.
		Розмір грошової компенсації становить: 52,59 х 11794 х 1 = 620   246,46 грн
		Витрати, пов`язані з купівлею, оформленням права власності на житло та сплату передбачених законом податків та зборів (обов`язкових платежів) становлять 4% від обрахованої вартості житла (620 246,46 + (620 246,46 х 0.04)= 645 056,32 грн). 
		Таким чином, загальний розмір грошової компенсації становить: 645   056,32 грн.
		В подальшому, оскаржуваним рішенням Комісії від 9 липня 2020 року, у зв`язку зі зміною опосередкованої вартості спорудження за 1 кв. метра загальної площі житла відповідно до пунктів 19, 20 Порядку виплати грошової компенсації, здійснено перерахунок розміру грошової компенсації для отримання житлового приміщення осіб та визначено на рівні 664   964,79 грн.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Комісія у спірних правовідносин діяла у межах та у спосіб, визначений законодавством, зокрема, Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. 
		Колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій невірно застосували положення Порядку виплати грошової компенсації, оскільки із внесенням змін до вказаного Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333 зменшилася сума грошової компенсації для отримання житлового приміщення, а отже звужено зміст права скаржника на житло та порушено його право на житло, виходячи із наступного.
		Як було зазначено вище, відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Водночас Порядок Порядку виплати грошової компенсації, як до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 333, так і  після внесення таких змін не встановлює будь-яких обмежень для позивача щодо реалізації його права на отримання пільгового житла у відповідності до пункту 18 частини першої статті 13 Закону № 3551-ХІІ.
		Вказаним Порядком передбачено можливість особам, які мають право на пільгове отримання житла, зокрема, відповідно до пункту 18 частини першої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, скористатися правом на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення. Тобто, законодавством передбачено два альтернативні шляхи  щодо позачергове забезпечення житлом певних категорій осіб, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до Закону № 3551-ХІІ, а саме, шляхом постановлення на квартирний облік, як осіб які потребують поліпшення житлових умов та отримання такого житла у порядку, визначеному законодавством, або отримання в порядку черговості грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №214, якою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.
		При цьому, добровільне подання позивачем заяви на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації не позбавляє права останнього, до моменту отримання такої грошової компенсації, на отримання житла в порядку, визначеному пунктом 18 частини першої статті 13 Закону № 3551-ХІІ та Житлового кодексу Української РСР. 
		Особа, яка бажає отримати грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення може отримати її у порядку та умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №214, яка, як було зазначено вище, передбачає, що така компенсація відповідно до пункту 4 Порядку виплати грошової компенсації надається в порядку черговості включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав; розраховується відповідно до пунктів 19, 20 Порядку та може бути перерахована відповідно до останнього абзацу пункту 20 Порядку. 
		Суд зазначає, що зміна Кабінетом Міністрів України порядку та умов отримання такої компенсації до моменту її фактичного отримання не може розцінюватися як звуження змісту права скаржника на житло та порушено його право на житло.
		Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, а справа, на думку скаржника, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України повинна була розглядатися в порядку загального провадження, виходячи із наступного.
		Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
		1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
		2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
		4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
		6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
		Таким чином, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а також інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, за виключенням тих, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, зокрема, у випадках передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.
		З ухвали суду першої інстанції про від 10 червня 2020 року вбачається, що призначаючи розгляд справи №480/3499/20 за правилами спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
		Суд вважає помилковим посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 12 КАС України, як на підставу скасування рішень судів попередніх інстанцій у зв`язку із порушенням норм процесуального права, оскільки вказані положення стосуються оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення з фізичної або юридичної особи грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наприклад, постанова про накладення штрафу.
		Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень Порядку виплати грошової компенсації №214 та порушення пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України не знайшли свого підтвердження.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Комісії з розгляду заяв деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей про виплату грошової компенсації для отримання житлового приміщення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області про визнання дій протиправними та скасування рішення, а доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.
		Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач                                                                       Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          В.М. Бевзенко
		                                                                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...