Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/678/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2021. Зареєстровано: 16.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2021.

Номер судового провадження: 3/522/850/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/678/21
		Провадження № 3/522/850/21
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		04 березня 2021 року                                 м. Одеса
		Суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді адміністратора закладу «True Man», до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,-
		В С Т А Н О В И В:
		14 січня 2021 року на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення, серії АПР18 № 268955 від 29 грудня 2020 року, 29 грудня 2020 року о 04 годині 30 хвилин за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 75, заклад «True Man» зафіксовано роботу після 23 години 00 хвилин суб`єкта господарювання (ТОВ Трумен Клаб) із наданням послуг харчування та організації дозвілля, а саме прийняття відвідувачів під адмініструванням гр. ОСОБА_1 , чим порушив п.п.12 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		В судовезасідання ОСОБА_1 не з`явився, був сповіщений про судові засідання шляхом надсилання на номер телефону, який вказаний у протоколі, SMS-повідомлення, а також засобами поштового зв`язку. На адресу суду повернуто рекомендоване поштове відправлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неявки не повідомив та не звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення по суті справи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У зв`язку з чим, згідно з ст. 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які містяться у ній. 
		З приводу цього суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». З огляду на вищевикладене, враховуючи ігнорування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, викликів до суду, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами. Інших засобів зв`язку особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не повідомила. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року за № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. 
		Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні, «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника». Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідчать про недобросовісність наданих їй процесуальних прав, у вирішенні даного адміністративного протоколу.
		Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Згідно диспозиції ст. 44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		А також відповідальність настає за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, -
		Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною (відсилочною), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту та пункту, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі 
		У протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 є адміністратором закладу та порушив п.п.12 п.2. 
		Пункт 2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, викладений у наступній редакції: « залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки)».
		Таким чином суд вказує, що вказаний пункт Постанови не містить підпунктів, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
		Також матеріали справи не містять, належних доказів про те, що ОСОБА_1 , є суб`єктом господарської діяльності.
		З цього приводу суд зазначає, що відповідальність за порушення вказаних норм покладається виключно на суб`єктів господарювання, а не на їх персонал, оскільки останні не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб`єкта господарювання.
		Також протокол про адміністративне правопорушення, всупереч ч. 1 ст. 256 КУпАП не містить даних про свідків вчиненого правопорушення. В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення осіб, які могли б підтвердити обставини вчинення ОСОБА_2 вказаного у протоколі правопорушення. Однак зазначено, що заклад продовжував роботу, що в свою чергу передбачає відвідування закладу громадянами та надання послуг.
		Суд звертаєувагу,що упротоколі проадміністративне правопорушенняпрацівниками поліціїзазначено,що ОСОБА_1 є адміністраторомзакладу тане припинивроботу закладу«TrueMan»,за адресоюм.Одеса,вул.Пушкінська,буд.75.Однак,належних доказівпро те,що  ОСОБА_1 є директором даного закладу, є суб`єктом господарської діяльності, та що, за вказаною адресою здійснює конкретно цей суб`єкт господарської діяльності, - до протоколу не надано.
		З цього приводу суд зазначає, що відповідальність за порушення вказаних норм покладається виключно на суб`єктів господарювання, а не на їх персонал, оскільки останні не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб`єкта господарювання.
		До матеріалів справи долучено відеозапис на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		Однак з відеозапису не вбачається ні суб`єкта правопорушення, ні місця його вчинення. На відео у кімнаті невстановленого приміщення наявні декілька осіб, однак з матеріалів справи слідує, що свідків не виявлено, будь-яких ознак, які б вказували на те, що зазначений заклад здійснює роботу та надає послуги з відео не вбачається.
		Також суд вказує, що поліцейським до матеріалів справи не надано виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб для встановлення належного суб`єкта правопорушення.
		Таким чином, суд вказує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що саме ОСОБА_1 являється суб`єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
		Згідно приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого їй правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого їй діяння.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
		Крім того, 29 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справ № 310/4923/17(2-а/310/157/17) вказав, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
		Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" від 09.06.2011 р.
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення і винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія і вина особи повинні бути прирівняні до доведеної невинності цієї особи. При таких обставинах факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є недоведеним.»
		Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об`єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення відносно неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.ст.44-3, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.
		Суддя:                                     А.В. Науменко
		04.03.21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...