Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/1447/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 15.03.2021. Зареєстровано: 16.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2021.
Дата набрання законної сили: 29.03.2021
Номер судового провадження: 1-кс/487/1522/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021150000000239

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/1447/21
		                           Провадження № 1-кс/487/1522/21
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   10.03.2021 року          місто Миколаїв
		 
		Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (здислокацією ум.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021150000000239, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , -
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий Першого слідчого відділу (здислокацією ум.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021150000000239, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
		В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами. Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частинами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані дані свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину з використанням наданого службового становища, а також, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності у правоохоронному органі  Національній поліції, основним завданням якого є охорона прав і свобод людини та протидія злочинності, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, також ураховуючи майновий стан ОСОБА_5 , слід призначити ОСОБА_5 заставу у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі не менше 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі не менше 356320грн., та, у випадку внесення застави, необхідно визначити необхідність виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. 
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував, у зв`язку із необґрунтованістю підозри, невірною кваліфікацією дій ОСОБА_5 , недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні, та недоведеністю неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважав, що запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 . 
		Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що він випадково побачив на сайті фото потерпілого та повідомив його про це, після чого ОСОБА_7 в якості подяки з власної ініціативи перевів грошові кошти у сумі 5000 гривень на картку племінника підозрюваного, номер якої ОСОБА_5 йому повідомив. Жодних інкримінованих дій щодо вимагання грошей ОСОБА_5 не вчиняв, всі подальші події є провокацією. 
		Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Пунктом 4ч.2ст.183КПК Українивстановлено,що запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюне можебути застосований,окрім якдо раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021150000000239 від 01.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 № 25 о/с від 19.01.2021 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області (далі - відділення поліції № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області).
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_5 є службовою особою правоохоронного органу, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.
		Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 цього Закону, одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків.
		ОСОБА_5 , будучи працівником Національної поліції, зобов`язаний виконувати покладені на нього посадовою інструкцією обов`язки та обов`язки поліцейського, визначені у ст. 18 Закону, у тому числі неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, Присяги поліцейського та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
		В силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_5 знав та розумів положення Закону та своєї посадової інструкції, якими на нього як на поліцейського покладені вищезазначені обов`язки.
		Нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника правоохоронного органу та грубо ігноруючи їх, достовірно розуміючи суть кримінальних правопорушень проти власності та передбачену за їх скоєння кримінальну відповідальність, замість попередження та припинення правопорушень, ОСОБА_5 сам скоїв умисне кримінально-каране діяння за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_5 , працюючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, у невстановлений слідством час і місці, але не пізніше 27.02.2021, виявив на сайті для спілкування осіб в режимі онлайн у відео-чатах «WebcaClab» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в мережі «Інтернет» обліковий запис « ОСОБА_9 », з розміщеними на ньому інформацією про особисте життя та фотозображеннями інтимного характеру раніше йому знайомого співробітника поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 .
		Усвідомлюючи, що такі відомості про особисте життя ОСОБА_10 бажає зберігати в таємниці, ОСОБА_5 вирішив незаконно збагатитися шляхом вимагання від ОСОБА_10 грошових коштів з погрозою розголошення цих конфіденційних відомостей його друзям, родичам, колегам по роботі та особам начальницького складу ГУНП в Миколаївській області, а також погрозою обмеження його прав, свобод і законних інтересів через звільнення з посади з лав Національної поліції України внаслідок порушення службової дисципліни.
		Для реалізації свого злочинного умислу, направленого на вимагання грошових коштів, ОСОБА_5 будучи службовою особою, працюючою на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області, умисно, з метою набуття у незаконний спосіб чужого майна, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, та використовуючи зв`язки в ГУНП в Миколаївській області та інші можливості оперативної служби, зібрав інформацію про займану ОСОБА_10 посаду поліцейського взводу № 1 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області та його членів сім`ї і близьких родичів: дружину ОСОБА_11 , брата ОСОБА_7 , у тому числі з`ясував засоби зв`язку, якими вони користувались на той час  їх мобільні абонентські номери НОМЕР_1 і НОМЕР_2 відповідно.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 визначив суму грошових коштів в розмірі 2 000 доларів США (що відповідно до курсу Національного Банку України становить 55860 грн.), яку вирішив вимагати від ОСОБА_10 з погрозою обмеження його прав, свобод, законних інтересів та розголошення відомостей, які останній бажає зберегти в таємниці.
		Переслідуючи мету незаконного збагачення та корисливий мотив, ОСОБА_5 мав намір використати отриману ним з використанням свого службового становища інформацію про рід занять та близьких осіб ОСОБА_10 для подальшого вимагання від нього грошових коштів.
		У зв`язку з чим, 27.02.2021 приблизно об 11 год. 20 хв. надіслав з мобільного абонентського номеру НОМЕР_3 через «Інтернет» у месенджері «Viber», призначеному для передачі текстових повідомлень, зображень, відео та аудіо повідомлень, на номери мобільного зв`язку, належні дружині ОСОБА_10  ОСОБА_11 та його брату ОСОБА_7 скрін-шоти зображень облікового запису з фотознімами інтимного характеру ОСОБА_10 з сайту «WebcaClab» та текстове повідомлення щодо його публікації на зазначеному сайті з можливістю доступу до них за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_2 », вказавши у повідомленні про необхідність доведення цієї інформації до відома ОСОБА_10 .
		У подальшому, того ж дня, приблизно о 13 год. 48 хв. ОСОБА_5 , діючи в межах єдиного умислу на вимагання чужого майна, зателефонував з власного мобільного абонентського номеру НОМЕР_4 на номер мобільного зв`язку ОСОБА_10 , котрий користувався абонентським номером НОМЕР_5 , наказавши останньому перетелефонувати йому у месенджері «Viber» через «Інтернет».
		Під час відбутої розмови ОСОБА_5 сповістив останнього про наявність у нього інформації про його особисте життя та надіслав у месенджері «Viber» наявні близько 8 фотозображень інтимного характеру ОСОБА_10 . Після чого, під час продовження телефонної розмови, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення та реалізуючи злочинний умисел, направлений на вимагання чужого майна з використанням свого службового становища, висунув протиправну вимогу ОСОБА_10 передати йому 2000 доларів США шляхом їх зарахування на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 за нерозповсюдження в мережі Інтернет, а також друзям, родичам, колегам по роботі та особам начальницького складу ГУНП в Миколаївській області наявних у нього фотозображень інтимного характеру ОСОБА_10 .
		При цьому, ОСОБА_5 з метою переконання ОСОБА_10 у рішучості своїх дій та доведення злочинного умислу до кінця, запевнив останнього, що у разі не передачі йому зазначеної суми грошових коштів в повному обсязі, ним відповідно до висунутої протиправної вимоги будуть розповсюджені зазначені фотозображення, що призведе до ганебного ставлення до ОСОБА_10 з боку оточуючих його осіб та можливого звільнення з лав Національної поліції України керівництвом ГУНП в Миколаївській області після надання розголосу про його особисте життя.
		Крім того, ОСОБА_5 , будучи працівником оперативного підрозділу органу Національної поліції достовірно знав тактику і методику виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим побоюючись бути викритим співробітниками інших правоохоронних органів, наказав ОСОБА_10 спілкуватись з ним виключно з використанням мобільного месенджеру «Viber» через «Інтернет» та не сповіщати про його протиправні вимоги іншим особам.
		Не маючи іншої змоги захистити свої права, свободи та законні інтереси, ОСОБА_10 був вимушений погодитись на незаконну вимогу ОСОБА_5 та передавати йому всі наявні в нього грошові кошти, беручи їх у займи, оскільки не бажав настання для нього вищезазначених негативних наслідків.
		Так, 27.02.2021 приблизно о 15 год. 57 хв. на прохання ОСОБА_10 його братом ОСОБА_7 здійснено зарахування частини грошових коштів в сумі 5000грн. на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 держателя ОСОБА_12 , який є родичем ОСОБА_5 , про що ОСОБА_10 у месенджері «Viber» через «Інтернет» повідомив ОСОБА_5 , який реалізуючи свій злочинний задум, з 27.02.2021 з власного мобільного телефону зв`язувався через «Viber» із ОСОБА_10 та шляхом здійснення дзвінків і направлення текстових повідомлень, а також під час особистої зустрічі 04.03.2021 приблизно о 15 год. 00 хв. біля адміністративної будівлі ГУНП в Миколаївській області по вул. Декабристів, 5 в м. Миколаєві, здійснював на нього тиск, з вимогою передачі грошових коштів, погрожуючи розголосити відомості, які ОСОБА_10 бажав зберегти в таємниці, при цьому, вимагав з нього негайної передачі всіх наявних в нього грошових коштів в межах раніше доведеної до його відома суми в розмірі 2 000 доларів США. В свою чергу, ОСОБА_10 сприйняв погрози ОСОБА_5 як реальні, побоюючись за оприлюднення вищезазначеної інформації про його особисте життя.
		Розуміючи, що ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, вчиняє у змові з іншими невстановленими особами дії, направлені на вимагання від нього грошових коштів, чим вчиняє злочин, ОСОБА_10 01.03.2021 звернувся із заявою до правоохоронних органів.
		Після чого, 08.03.2021 приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_10 , знаходячись по пр. Центральному в м. Миколаєві, діючи під контролем правоохоронних органів, за попередньою вказівкою ОСОБА_5 зарахував через платіжний термінал самообслуговування ПАТ КБ «Приватбанк», одержані в займи у брата ОСОБА_10 , грошові кошти в сумі 27800 грн. на банківську картку № НОМЕР_6 держателя ОСОБА_12 за не обмеження прав, свобод, законних інтересів ОСОБА_10 та не розголошення відомостей, які він бажав зберегти в таємниці.
		За таких обставин, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих спонукань, використовуючи своє службове становище, у період з 27.02.2021 по 08.03.2021 в м. Миколаєві вимагав та одержав від ОСОБА_10 грошові кошти на загальну суму 32800грн., в результаті чого потерпілому ОСОБА_10 спричинені матеріальні збитки на вказану суму.
		08.03.2021 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України.
		09.03.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 189 КПК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод, законних інтересів потерпілого, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене службовою особою з використанням свого службового становища.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Наявні докази,які містятьсяв матеріалахклопотання покримінальному провадженню,свідчать прообґрунтованість підозривідносно ОСОБА_5 , це, зокрема, дані: 
		- заяви ОСОБА_10 від 01.03.2021 щодо вимагання у нього старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 2000 доларів США за нерозповсюдження фотозображень інтимного характеру ОСОБА_10 , які він бажав зберегти в таємниці;
		- протоколів допитів потерпілого ОСОБА_10 за обставинами скоєних протиправних дій ОСОБА_5 спільно з іншими невідомими особами з вимагання від нього грошових коштів в сумі 2000 доларів США за нерозповсюдження його фотозображень інтимного характеру друзям, родичам, колегам по роботі та особам начальницького складу ГУНП в Миколаївській області, а також обставин зарахування за вказівками ОСОБА_5 грошових коштів на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , видану на ім`я ОСОБА_12 ;
		- протоколу огляду від 05.03.2021, згідно якому за участі потерпілого ОСОБА_10 оглянутий обліковий запис « ОСОБА_9 » на сайті для спілкування осіб в режимі онлайн у відео-чатах «WebcaClab» за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_2 » в мережі «Інтернет», на якому виявлені відомості про особисте життя ОСОБА_10 та його фотозображення інтимного характеру, за нерозповсюдження яких ОСОБА_5 вимагав та одержав від потерпілого грошові кошти;
		- протоколу огляду оптичного носія інформації від 05.03.2021, згідно якому оглянутий диск для лазерних систем зчитування марки «NANOTEX» формату «DVD-R», долучений у вигляді додатку до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 01.03.2021, що містить скрін-шоти відправлених текстових повідомлень та здійснених дзвінків під час спілкування у месенджері «Viber» через «Інтернет» на мобільному телефоні марки «Redmi 8» між підозрюваним ОСОБА_5 № НОМЕР_4 та потерпілим ОСОБА_10 № НОМЕР_5 за обставинами вимагання грошових коштів, а також скрін-шоти зарахування грошових коштів в сумі 5000грн. на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , видану на ім`я ОСОБА_12 ;
		- протоколу огляду речей і документів від 05.03.2021, згідно якому за участі потерпілого ОСОБА_10 оглянутий добровільно виданий ним мобільний телефон марки «Redmi 8», під час якого виявлені та зафіксовані контакти підозрюваного ОСОБА_5 № НОМЕР_4 та чат у месенджері «Viber» між підозрюваним ОСОБА_5 № НОМЕР_4 та потерпілим ОСОБА_10 № НОМЕР_5 за обставинами вимагання грошових коштів;
		- заяви потерпілого ОСОБА_10 від 05.03.2021 та актом приймання-передачі грошових коштів від 05.03.2021, згідно яким потерпілий добровільно видав слідчому 28000 грн. для використання у проведенні слідчих (розшукових) дій з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 ;
		- протоколу огляду від 05.03.2021, а саме грошових коштів на загальну суму 28000 грн., які 08.03.2021 зараховані потерпілим ОСОБА_10 на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , видану на ім`я ОСОБА_12 ;
		- заяви потерпілого ОСОБА_10 від 08.03.2021 та акту приймання-передачі від 08.03.2021, згідно яким потерпілий добровільно видав слідчому квитанцію ПАТ КБ «ПриватБанк» про поповнення банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , видану на ім`я ОСОБА_12 , на суму 27800 грн. (за вирахуванням комісії від суми 28000 грн.);
		- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.03.2021, згідно якому у вказаний день о 14 год. 38 хв. ОСОБА_5 затримано біля автомобілю марки «GELLY MR-7151A» державний номерний знак НОМЕР_7 на території комплексу для миття автомобілів за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1В/5 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та під час особистого обшуку якого виявлений і вилучений мобільний телефон «Samsung», з сім-картками оператору мобільного зв`язку №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_4 , використаний для скоєння кримінального правопорушення;
		- протоколу обшуку від 08.03.2021, згідно якому під час обшуку автомобіля марки «GELLY MR-7151A» державний номерний знак НОМЕР_7 за адресою: м. Миколаїв, вул.Морехідна, 1В/5 виявлені і вилучені 3 різні сім-картки операторів мобільного звязку;
		- протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 08.03.2021, який показав про обставини повідомлення своєму рідному дядьку ОСОБА_5 , який є оперативним співробітником поліції номеру власної банківської картки ПАТКБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 для зарахування на неї від іншої особи грошових коштів та подальшого їх перерахування на зазначений  ОСОБА_5 рахунок;
		- заяви ОСОБА_12 від 08.03.2021 про добровільну видачу власного мобільного телефону марки «XIAOMI Redmi Note 9 6/128», що містить відомості про зарахування грошових коштів потерпілим ОСОБА_10 на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 ;
		-заяви ОСОБА_12 від 08.03.2021про добровільнувидачу власної банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , на яку потерпілим ОСОБА_10 здійснено зарахування грошових коштів, які від нього вимагав ОСОБА_5 ;
		- протоколів оглядів виданих ОСОБА_12 вищезазначених мобільного телефону та банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк», під час проведення яких за участі ОСОБА_12 зафіксовані вказані відомості.
		Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
		Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Тому доводи сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 189 КК України, є безпідставини.
		Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
		При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
		Згідно ч. 2 ст. 189 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. 
		Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 189 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи оперативним співробітником правоохоронного органу, ознайомлений з тактикою та методами розшуку осіб у кримінальних провадженнях, у тому числі шляхом проведення негласних (слідчих) розшукових дій, а тому здобуті знання під час проходження служби у Національній поліції, ОСОБА_5 може використати з метою власного переховування від органу досудового розслідування.
		Крім того, прокурором доведено ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 в міру своєї професіональної діяльності може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки слідство наразі перебуває на початковому етапі, обставини кримінального правопорушення встановлюються. Зокрема, на даний час не встановлене місцезнаходження всієї суми грошових коштів, переданих потерпілим ОСОБА_10 шляхом зарахування на банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , для встановлення та арешту яких слідчому необхідно виконати заходи забезпечення кримінального провадження. У разі перебування ОСОБА_5 на волі, останній буде мати змогу через свого товариша ОСОБА_12 , на ім`я якого видано вказану банківську картку, здійснити з банківського рахунку за цією карткою видаткові фінансові операції з розміщеними на ньому коштами, оформити втрату картки або взагалі її закрити з прив`язаним до неї банківським рахунком. Крім того, на теперішній час не встановлені матеріальні та електронні засоби і способи доступу ОСОБА_5 до облікового запису ОСОБА_10 на сайті «WebcaClab» за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_2 » в мережі «Інтернет», які він може знищити. 
		Також слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 та потерпілого та свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та потерпілого, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
		Крім того, доведено існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що знаходячись на свободі ОСОБА_5 , дізнавшись від органу досудового розслідування про здобуті в ході слідства докази на обґрунтованість його підозри та виявлені під час слідства обставини кримінального правопорушення, наявні у наданих йому додатках до клопотань про обрання запобіжного заходу та відсторонення від посади, може поінформувати інших причетних до злочину осіб з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде мати безперешкодний доступ до мережі «Інтернет» та зможе реалізувати свої погрози відносно потерпілого ОСОБА_10 та розповсюдити самостійно або через інших осіб його фотозображення інтимного характеру друзям, родичам, колегам по роботі та особам начальницького складу ГУНП в Миколаївській області, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, у зв`язку з чим наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		Крім того, доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, яке носило системний характер вимагання грошових коштів та було припинено ОСОБА_5 не з власної волі, а співробітниками правоохоронних органів, що свідчить про можливість продовження та повторення протиправної поведінки шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень. 
		Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання до семироків позбавленняволі. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1983 році; на обліку за станом здоров`я не перебуває; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 розлучений, має на утриманні батьків пенсійного віку та дитину 2015 року народження, на користь якої сплачує аліменти за рішенням суду; має постійне місце мешкання за яким проживає один. ОСОБА_5 працює на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 4 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Згідно вимоги до УІАП ГУНП в Миколаївській області від 08.03.2021 року, ОСОБА_5 був засуджений вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 20.05.2014 року, залишеним без змін Апеляційним судом Миколаївської області 21.07.2014 року, за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на 2 місяці 2 дні, отже, згідно ст. 89 КК України, вважається таким, що не має судимості. Повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 не має.
		Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати затримання (08.03.2021 року) та повідомлення про підозру (09.03.2021 року), оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу. 
		Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки. 
		Доводи, наведені стороною захисту, зазначених висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
		В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
		При застосуваннізапобіжного заходуу виглядізастави підозрюваному,обвинуваченому роз`яснюютьсяйого обов`язкиі наслідкиїх невиконання,а заставодавцю-у вчиненніякого кримінальногоправопорушення підозрюєтьсячи обвинувачуєтьсяособа,передбачене закономпокарання зайого вчинення,обов`язки іззабезпечення належноїповедінки підозрюваного,обвинуваченого тайого явкиза викликом,а такожнаслідки невиконанняцих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).
		Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
		   Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір заставивизначається утаких межах: щодоособи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).
		З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про визначення застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.
		У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-
		УХВАЛИВ:
		Клопотання задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 06 травня 2021 року включно.
		Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти, в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
		У разі звільнення під заставу, зобов`язати ОСОБА_5 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
		- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
		- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: міста Миколаєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , іншими свідками, спеціалістами, експертами у вказаному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального правопорушення, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити та попередити ОСОБА_5 , що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 КПК України.
		За невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Повний текст ухвали оголошено 15.03.2021 року. 
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...