Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 370/1339/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2021. Зареєстровано: 17.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2021.

Номер судового провадження: 2/370/187/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"03" березня 2021 р. Справа №370/1339/20
		 
		Макарівський районний суд Київської області у складі 
		головуючого судді Тандира О.В., 
		із секретарями судового засідання Гребінською Н.П., Прокопчук О.О., 
		за участю 
		позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
		відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом 
		ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 , (далі - позивач) в особі представника адвоката Семашка Д.М., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , (далі - відповідач), в якому вказала, що з 11.03.2005 року з відповідачем перебувала у шлюбі, що був реєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 332.
		Під час шлюбу народилися ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		23.12.2019 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , було розірвано.
		З 2019 року між позивачем та відповідачем припинено шлюбні відносити та будь-які інші.
		За час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем було набуте майно, а саме: 
		- 03.06.2006 року на підставі договору купівлі-продажу був придбаний житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 77,7 кв.м., житловою площею: 44,1 кв.м., (нова назва АДРЕСА_2) , що зареєстровані за ОСОБА_3 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі під № 5473. Ринкова вартість вищезазначеного будинку та земельної ділянки становить 1061000 грн., що підтверджується роздруківками з інтернет-ресурсу продажу нерухомості. 
		- у січні 2013 року подружжям був придбаний автомобіль Skoda Yeti, днз НОМЕР_1 , 2011 р.в., та був також зареєстрований за відповідачем. Ринкова вартість вказаного автомобіля становить 305465 грн., що підтверджується роздруківками з інтернет-ресурсу продажу автомобілів.
		Станом на даний час відповідач не визнає вищезазначене майно спільною сумісною власністю, позбавив позивачку доступу до нього та користується ним одноособово, а тому позивачка змушена звернутись з даним позовом до суду.
		Враховуючи викладене, позивач, посилаючись на ст.ст. 60, 61, 69, 70-71 СК України, просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя позивача та відповідача домоволодіння із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 77,7 кв.м., житловою площею: 44,1 кв.м., та автомобіль Skoda Yeti НОМЕР_1 , 2011 р.в.
		В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , право власності на: 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 77,7 кв.м., житловою площею: 44,1 кв.; 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , 1/2 вартості автомобіля Skoda Yeti НОМЕР_1, 2011 р.в., у розмірі 152732,50 грн. Також позивач просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 6832,40 грн., сплаченого судового та 3000 грн., витрат на професійну правничу допомогу.
		У встановлений судом строк та у встановленому процесуальним законом порядку відповідач подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні.
		В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що визнає той факт, що з 11.03.2005 року по 03.01.2020 року перебував з позивачем у шлюбі, під час якого народилися ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		При цьому вказує, що майно, яке є предметом позову, не є спільною сумісною власністю. Так, будинок був придбаний за особисті його кошти, які спочатку були ним позичені, а віддані з коштів від продажу особистого майна. Земельна ділянка отримана ним шляхом реалізації права на її приватизацію. А автомобіль, про який зазначає позивач, мав суттєві технічні несправності та був проданий ще до звернення позивача з даним позовом за незначні кошти.
		Відповідач вказує, що до реєстрації шлюбу з позивачкою, він перебував у шлюбі, в якому було спільно нажите нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходився в АДРЕСА_3 ; також земельна ділянка загальною площею 0,0668 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на якій побудований зазначений житловий будинок.
		В свою чергу, відповідач за позичені ним грошові кошти у колег по роботі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в загальній сумі 20000 доларів США, за які і купив житловий будинок за номером АДРЕСА_1 , уклавши договір купівлі-продажу 03.06.2006 року.
		Пізніше, кошти від реалізації нерухомого майна, що належало йому на праві особистої власності, та яке набуте за час попереднього шлюбу, відповідач вніс на депозитний рахунок АКБ «Укрсоцбанк» відповідно Договору №1709 від 03.05.2007 року, у розмірі 444000 грн., з яких і повернув борг ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 . Даний факт, підтверджується договорами купівлі-продажу майна, договором банківського рахунку, розписками від 21.05.2007 року, та 04.06.2007 року, а також Банківською випискою про рух грошових коштів терміном від 03.05.2007 року. 
		Також позивач зазначає, що станом на час звернення позивача з даним позовом, вже після розірвання шлюбу, домоволодіння, яке є предметом спору, вже не існує з огляду на ступінь зносу та на проведену реконструкцію. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер КС141201120680, видану 21.04.2020 року Департаментом ДАБІ у Київській області, домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровано як таке, що введене в експлуатацію та внесене до державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності під номером 2077767632227, що засвідчує витяг із державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності під номером 208441386. В даний час згідно технічного паспорту домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складається із будинку площею 215,9 м. кв., та господарських споруд, які були відсутні у технічному паспорті домоволодіння, що є предметом спору.
		Щодо позовних вимог про визнання права власності на частину земельної ділянки, на якій розташований спірний житловий будинок, то відповідач зазначає, що ця ділянка набута передана йому у власність на підставі рішення Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області від 22.09.2008 року №64-10-05 із земель комунальної власності. Тобто, ця ділянка одержана у приватну власність шляхом приватизації і є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя.
		Щодо позовних вимог про стягнення частини вартості автомобіля, то відповідач зазначає, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження заявленої вартості спірного автомобіля у розмірі 305465 грн. Крім того, відповідач вказав на суттєві технічні несправності та значну вартість ремонту вказаного автомобіля, а тому він проданий за незначні кошти що до подання даного позову.
		Правом на подання відповіді на відзив на позов і на подання відповідних заперечень учасники справи не скористалися.
		Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10.08.2020 року позов ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. 
		Ухвалою суду від 28.08.2020 року від відповідача та приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., витребувано докази, які надані суду та приєднані до матеріалів справи. 
		Ухвалою суду від 13.11.2020 року задоволено заяву про відвід судді і справу передано на розгляд іншого судді у порядку ст. 33 ЦПК України.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 року справа передана на розгляд судді Тандира О.В.
		Ухвалою суду від 23.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		У судовому засіданні позивач та її представник вимоги за позовом підтримали, просили його задовольнити.
		Відповідач та його представник просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		Заслухавши учасників справи, дослідивши її матеріали, суд встановив  наступне.
		Позивач та відповідач з 11.03.2005 року по 03.01.2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого народилися ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23.12.2019 року та копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 18-20) та визнається обома сторонами.
		Як вбачається з розписок від 21.05.2007 та від 04.06.2007 року ОСОБА_3 , 02.06.2006 року отримав у борг від ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , 20000 доларів США на придбання будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується оригіналами розписок (а.с. 97, 98), а також показами допитаних у судовому засіданні вказаних осіб.  
		03.06.2006 року ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу був придбаний житловий будинок за АДРЕСА_1 . 
		Будинок літ (А) побудований у 1986 році, загальною пощею: 77,7 кв.м., житловою площею: 44,1 кв.м. До складу домоволодіння входять господарські будівлі і споруди: сарай (Б), погріб (В), літня кухні (Е), уборна (Ж), огорожа 1-3 (п. 1 Договору). Вказані обставини підтверджуються також копією технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок від 20.05.2006 року (а.с. 104-106). 
		Право власності продавця на вказане домоволодіння зареєстроване за продавцем у Макарівському БТІ 29.11.2005 року, номер запису 179 у книзі 1, реєстраційний номер 12145377 (п. 2 Договору).  
		Договір посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі під № 5473. 
		Згідно п. 3 вказаного договору продаж вчинено за 79500 грн., які продавець одержала від покупця до підписання договору. 
		Відомостей щодо згоди іншого з подружжя на придбання будинку, застережень щодо набуття його у особисту чи спільну сумісну власність вказаний Договір не містить.   
		Право власності за ОСОБА_3 , на вказане домоволодіння було зареєстровано 17.06.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 101). 
		Судом також встановлено, що ОСОБА_3 , 03.05.2007 року отримав 444000 грн., кошти від реалізації нерухомого майна, що належало йому на праві особистої власності та яке набуте за час попереднього шлюбу, які він вніс на депозитний рахунок АКБ «Укрсоцбанк» відповідно Договору №1709 від 03.05.2007 року, у розмірі 65000 доларів США, з яких і повернув борг ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 . Дані обставини підтверджується договорами купівлі-продажу майна, договором банківського рахунку, розписками від 21.05.2007 року, та 04.06.2007 року, а також Банківською випискою про рух грошових коштів терміном від 03.05.2007 року (а.с. 116-126), показами допитаних у судовому засіданні ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .  
		Як вбачається з рішень Мар`янівської сілської ради Макарівського району Київської області від 19.10.2015 року та від 25.12.2015 року АДРЕСА_4 перейменована на АДРЕСА_7, а номеру будинку «НОМЕР_5» присвоєно номер «НОМЕР_6 » (а.с. 102-103).
		Також судом встановлено, що станом на час звернення позивача з даним позовом та відповідно і розгляду справи, 05.05.2020 року за позивачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок (А), загальною площею 215,9 кв.м., житловою площею 103,5 кв.м., та господарські будівлі і споруди: прибудова (А1), тераса (а), сарай (Б), погріб (підБ), гараж (З), септик (І), ворота з хвірткою (№1), огорожа (№2), хвіртка (№3), огорожа (№4), ворота (№5), розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2077767632227; номер об`єкта в РПВН 12145377; відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер КС141201120680, видана 21.04.2020 року Департаментом ДАБІ у Київській області, що засвідчує витяг із державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності (а.с. 107). Площа житлового будинку та склад домоволодіння підтверджуються копією технічного паспорту домоволодіння від 07.04.2020 року (а.с. 108-117).
		Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №415377 від 30.06.2010 року, ОСОБА_3 , рішенням Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області від 22.09.2008 року №64-10-05 передано у власність земельну ділянку площею 0,1924 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222784501:01:005:0001. Акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011094802294 30.06.2010 року (а.с. 118). 
		Як вбачається з видаткової накладної ТОВ «Автоцентр Київ» від 18.01.2013 року, та акту прийому-передачі автомобіля від 18.01.2013 року, ОСОБА_3 , за 247470 грн., було придбано автомобіль Skoda Yeti Elegance 1.8 TSI/118kW 4x4, 2011 р.в. (а.с. 127-128).
		Будь-яких доказів реєстрації вказаного автомобіля у підрозділах Національної поліції за ОСОБА_3 , чи за іншими особами, зняття його з реєстрації, продажу, відчуження іншим чином, дійсної його вартості як на час розлучення, так і на час розгляду справи суду не надано.
		З договорів добровільного страхування наземного транспорту «Каско» вбачається, що протягом 2018-2019 року ОСОБА_3 , був страхувальником майнових інтересів, пов`язаних з автомобілем Skoda Yeti, 2011 р.в., та вигодонабувачем за вказаними договорами страхування (а.с. 129, 130). Крім того, з актів виконаних робіт «ТОВ Автоцентр Прага Авто на Кільцевій» у період з листопада 2016 року по лютий 2020 року регулярно проводився ремонт автомобіля Skoda Yeti Elegance 1.8 TSI/118kW 7 м4x4, 2011 р.в., замовником якого був ОСОБА_3 , та відповідно був ним і сплачений (а.с. 133-167).     
		Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Ще одним принципом цивільного судочинства є диспозитивність. Статтею 13  ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Так способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України, при чому вказаний перелік не є вичерпним. Згідно ч. 3 вказаної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Законом, що регулює, в тому числі, майнові права подружжя є Сімейний кодекс України (далі - СК України), а також на ці правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що регулює правовий статус спільного майна.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
		Частиною 1 ст. 70 СК України, визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 77-78 ЦПК України) і це є її процесуальним обов`язком (ст. 12, 81 ЦПК України).
		При цьому, згідно із частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте ними до шлюбу; майно, набуте ними за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто; житло, набуте ними за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
		Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
		Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.
		Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).
		Так вирішуючи спір в частині визнання спільною сумісною власністю придбаного 03.06.2006 року житлового будинку за АДРЕСА_1 та відповідно вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на 1/2 його частину, судом було встановлено, що такого об`єкту на час розгляду справи вже не існує. Вказаний будинок був побудований у 1986 році, та мав загальну площу 77,7 кв.м., житлову - 44,1 кв.м., та до складу домоволодіння входили господарські будівлі і споруди: сарай (Б), погріб (В), літня кухні (Е), уборна (Ж), огорожа 1-3 (п. 1 Договору купівлі-продажу, копія технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок від 20.05.2006 року а.с. 104-106). 
		В той же час, як було встановлено судом, 05.05.2020 року за позивачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок (А), загальною площею 215,9 кв.м., житловою площею 103,5 кв.м., та господарські будівлі і споруди: прибудова (А1), тераса (а), сарай (Б), погріб (підБ), гараж (З), септик (І), ворота з хвірткою (№1), огорожа (№2), хвіртка (№3), огорожа (№4), ворота (№5), розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2077767632227; номер об`єкта в РПВН 12145377; відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер КС141201120680, видана 21.04.2020 року Департаментом ДАБІ у Київській області, що засвідчує витяг із державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності (а.с. 107). Площа житлового будинку та склад домоволодіння підтверджуються копією технічного паспорту домоволодіння від 07.04.2020 року (а.с. 108-117).
		Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Таким чином, оскільки вже після розірвання шлюбу, а саме 05.05.2020 року позивачем у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, який має інші технічні характеристики щодо площі та прибудинкових споруд, відносно якого позивачем позовних вимог не заявлялося, відповідно попередній об`єкт нерухомості як юридично так і фактично вже не існує, позовні вимоги позивача в частині житлового будинку судом не можуть бути задоволені у заявленому вигляді. 
		При цьому лише покази допитаної у судовому засіданні ОСОБА_1 , щодо проведення перебудови спірного будинку під час шлюбу не є достатніми та допустимими доказами на підтвердження цієї обставини.  
		Що стосується позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю земельної ділянки та визнання права на її ? частину слід зазначити наступне.
		Як встановлено судом, земельна ділянка, що є предметом спору, набута позивачем на підставі рішення Мар`янівської сільської ради Макарівського району Київської області від 22.09.2008 року №64-10-05 шляхом безоплатної її передачі органом місцевого самоврядування відповідачу із земель комунальної власності, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача, який було видано та у встановленому порядку зареєстровано 30.06.2010 року. 
		Згідно ч. 1 ст. 57 СК України (у редакції на час набуття у власність відповідачем земельної ділянки) особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, визнавалося земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
		Враховуючи викладене, з урахуванням наведеної норми, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення 1/2 вартості автомобіля Skoda Yeti НОМЕР_1, 2011 р.в., у розмірі 152732,50 грн., слід зазначити наступне. 
		Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України). 
		У разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. 
		Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно. 
		Як було встановлено в судовому засіданні, а саме з видаткової накладної ТОВ «Автоцентр Київ» від 18.01.2013 року, та акту прийому-передачі автомобіля від 18.01.2013 року, ОСОБА_3 , за 247470 грн., придбавався автомобіль Skoda Yeti Elegance 1.8 TSI/118kW 4x4, 2011 р.в. (а.с. 127-128).
		Разом із тим, будь-яких доказів реєстрації вказаного автомобіля у підрозділах Національної поліції за ОСОБА_3 , чи за іншими особами, зняття його з реєстрації, продажу, відчуження іншим чином, дійсної його вартості як на час розлучення, так і на час розгляду справи суду не надано.
		При цьому позивач не був обмежений у можливості клопотати перед судом про витребування інформації з будь-якого сервісного центру МВС України щодо продажу спірного автомобіля, його вартості на момент продажу, а у випадку незгоди з оціночною вартістю клопотати перед судом про призначення експертизи.
		Роздруківки з інтернет-ресурсу з продажу автомобілів не можуть бути належними та допустимими доказами дійсної ринкової вартості спірного автомобіля, а є лише припущенням, на якому не може ґрунтуватися рішення суду.
		У зв`язку із викладеним у задоволенні цієї частини вимог суд також відмовляє.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати позивача стягненню з відповідача не підлягають. Відповідач в свою чергу 
		Керуючись ст.ст. 259, 263, 265-268, 354-355 ЦПК України суд, 
		у х в а л и в :
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Макарівський районний суд. 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
		Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2021 року.
		 
		Реквізити сторін:
		ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
		ОСОБА_3 - адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                             О.В. Тандир

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...