Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/18887/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2021. Зареєстровано: 17.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/522/1331/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016160000000023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		15.03.2021 
		 
		 
		Справа №522/18887/16-к
		Провадження №1-кп/522/1331/21
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 березня 2021 року                            Місто Одеса 
		Приморський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді -                     ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання -     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016160000000023 від 17.01.2016 року, за обвинуваченням  ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянин України, з вищою освітою, на момент інкримінованого злочину обіймав посаду слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, одружений, має на утриманні неповнолітніх доньку 2014 року народження та сина 2020 року народження, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурор - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинувачений - ОСОБА_5 ,
		захисники - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнано судом недоведеним.
		 
		Згідно із обвинувальним актом, складеного слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_11 , та затвердженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_12 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживання владою - тобто умисне, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
		Відповідно до викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вказаного злочину за таких обставин.
		 
		Згідно із наказом № 3633 від 21.12.2012 р. прокуратури Одеської області на посаду слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області призначено юриста першого класу ОСОБА_5 , який перебував у ній до його звільнення з органів прокуратури на підставі наказу № 338 к від 10.02.2016 р. прокуратури Одеської області.
		Відповідно до функціональних обов`язків між працівниками слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області від 07.10.2015р, затвердженого заступником прокурора Одеської області, в обов`язки слідчого ОСОБА_5 входило: здійснення своєї процесуальної діяльності згідно вимогам Конституції України, чинними законодавчими актами, Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме за дорученням керівництва розглядати і вирішувати заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та забезпечувати внесення відомостей щодо них до Єдиного реєстру досудових розслідувань; здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях, користуючись повноваженнями, передбаченими ст. 40 КПК України, та забезпечувати дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу України; очолювати та організовувати роботу слідчих груп, особисто проводити основні слідчі дії, за вказівкою керівництва прокуратури області, слідчого управління здійснювати виїзди на місця надзвичайних подій для організації безпосереднього розслідування скоєних кримінальних правопорушень; забезпечувати захист і поновлення порушених конституційних прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави, оперативність та якість досудового розслідування, швидке, повне та неупереджене дослідження усіх обставин кримінального провадження, виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, вжиття заходів щодо їх усунення, а також щодо відшкодування збитків, заподіяних злочинами; забезпечення виконання наданих у визначеному законом порядку вказівок у кримінальному провадженні; реєстрація і ведення обліку речових доказів і цінностей, вилучених у кримінальних провадженнях, вжиття заходів щодо їх збереження.
		Крім того, як вказано в обвинувальному акті, відповідно до вимог ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений у тому числі проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Стороною обвинувачення зазначено в обвинувальному акті, що слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000695, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2015, за підозрою ОСОБА_13 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		В ході документування злочинної діяльності заступника Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_13 , 23.10.2015 р. встановлено, що того ж дня о 23.50 годин останній отримав від ОСОБА_14 грошові кошти в якості неправомірної вигоди у розмірі близько 230000 (двохсот тридцяти тисяч) гривень за невжиття заходів щодо осіб, які скоюють крадіжки зерна на залізничному перегоні між с. Свердлове та с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області.
		Після отримання ОСОБА_13 вказаної грошової суми, останній був затриманий безпосередньо після скоєння злочину.
		В ході огляду місця події та проведених обшуків слідчими прокуратури Одеської області та працівниками УВБ в Одеській області були вилучені - мобільний телефон Samsung Verizon, мобільний телефон Samsung imei: НОМЕР_1 білого кольору, мобільний телефон IPHONE 08TG54DHDDP7, ноутбку LENOVO s/n НОМЕР_2 , банківські картки ПАТ Приватбанк № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , п`ять патронів калібру 9х18 мм, призначених для стрільби з пістолетів ПМ, АПС та їх модифікацій, грошові кошти банкнотами НБУ номіналом 500, 200, 100 гривень на загальну суму 220654 (двісті двадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривень, грошові кошти ФРБ США банкнотами номіналом 100 доларів на загальну суму 1141 долар, службове посвідчення НОМЕР_8 , чоловічі брюки чорного кольору Format40 Mens Sportweear, в яких був одягнутий ОСОБА_13 , на момент затримання, змиви з рук ОСОБА_13 , та ОСОБА_15 , зроблені в ході освідування вказаних осіб, медичні рукавички.
		Вказані предмети та грошові кошти на місці були упаковані в окремі пакети опечатані та скріплені підписами понятих, слідчого та оперативних працівників.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 р. Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
		Відповідно до вказаного порядку, стороною обвинувачення встановлено, що вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.
		Зберігання вилученої (отриманої) під час кримінального провадження вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів здійснюється в господарчих підрозділах МВС, Головних управлінь МВС, управлінь МВС, СБУ, Головних управлінь та управлінь СБУ після їх перевірки та дослідження державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність. У разі необхідності поміщення зразків боєприпасів, вогнепальної або холодної зброї до натурно-довідкових колекцій такі зразки за узгодженням з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні, можуть зберігатися у державній спеціалізованій установі, що здійснює судово-експертну діяльність.
		Речові докази у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ (далі - уповноважений банк). У разі коли готівка у національній валюті України чи іноземній валюті не містить слідів кримінального правопорушення, валютні кошти зараховуються на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) уповноваженого банку.
		Слідчий ОСОБА_5 в порушення вищевказаних положень закону, зловживаючи владою, використовуючи свої службові повноваження, якими він був наділений в силу займаної посади, всупереч інтересам служби, не бажаючи рахуватися з покладеними на нього службовими обов`язками, з метою створення у подальшому умов для ускладнення доказування вини ОСОБА_13 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ухилення від кримінальної відповідальності останнього при розгляді обвинувального акту по суті у суді, вилучені матеріальні цінності та боєприпаси на зберігання до відповідних установ не здав, а протягом досудового розслідування зберігав у службовому кабінеті першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області по провулку Лермонтовський, 1.
		Також, діючи всупереч інтересам служби, у період з 24.10.2015 р., тобто з моменту вилучення при огляді місця події речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695, по 14.01.2016 р., слідчим ОСОБА_5 не призначались відповідні судово-технічна експертиза документів та експертиза спеціальних хімічних речовин, по вилученим грошовим коштам у сумі 220654 (двісті двадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривень, що створило передумови умисного порушення розумних строків досудового розслідування кримінального провадження та відсутності належних доказів за ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні.
		У зв`язку із зміною розташування вказаного слідчого відділу, у період з 04.01.2016 р. по 06.01.2016 р. слідчими здійснювалося перевезення особистих речей, кримінальних проваджень та речових доказів до іншої адміністративної будівлі прокуратури Одеської області, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14-а.
		Слідчим ОСОБА_5 , разом з іншими службовими документами до вказаної адміністративної будівлі перевезенні речові докази у кримінальному провадженні № 42015160000000695 за підозрою ОСОБА_13 .
		У подальшому, з метою реалізації злочинного наміру, в порушення вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, протягом часу з 05.01.2016 р. по 13.01.2016 р., вказані речові докази ОСОБА_5 зберігались складеними у поліетиленовий пакет зеленого кольору на підлозі службового кабінету № 24, розташованого на другому поверсі першого слідчого відділу адміністративної будівлі прокуратури Одеської області, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14-а та 14.01.2016 р. приблизно об 11 годині слідчим ОСОБА_5 виявлено їх відсутність.
		Внаслідок неналежного виконання слідчим ОСОБА_5 своїх службових обов`язків, вилучені грошові кошти та інші предмети і документи не були долучені до матеріалів кримінального провадження № 42015160000000695, були втрачені, що ускладнює подальше доказування вини ОСОБА_13 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та унеможливлює відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України їх конфіскацію та звернення на користь держави.
		Слідчий ОСОБА_5 , скоївши злочин, а саме зловживання владою, спричинив тяжкі наслідки державним інтересам, які виразились в підриві авторитету та престижу органів прокуратури України, а в їх обличчі державі України.
		Таким чином, сторона обвинувачення зазначила наступну правову кваліфікацію діяння: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками, зловживання владою, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
		Відповідно до формулювання обвинувачення ОСОБА_5 інкримінують наступне, що він займаючи посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого управління прокуратури Одеської області, в порушення Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 р. та ст. 100 КПК України, зловживаючи владою, використовуючи свої службові повноваження, зберігав речові докази у кримінальному провадженні № 42015160000000695 за підозрою ОСОБА_13 в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке знаходилось у нього в провадженні, а саме: грошові кошти 220654 (двісті двадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривень та інші предмети і документи, складеними у поліетиленовий пакет зеленого кольору на підлозі службового кабінету № 24, розташованого на другому поверсі першого слідчого відділу адміністративної будівлі прокуратури Одеської області, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14-а, та 14.01.2016 приблизно о 11.00 годин, ОСОБА_5 виявлено їх відсутність.
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Під час судового розгляду ОСОБА_5 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та пояснив суду, що він дійсно обіймав посаду слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з грудня 2015 року по лютий 2016 року, а до вказаного часу працював на посаді старшого слідчого зазначеного відділу.
		Безпосередніми керівниками ОСОБА_5 були начальник першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_16 , начальник слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_17 , перший заступник прокурора Одеської області ОСОБА_18 .
		Як пояснив ОСОБА_5 , в коло його посадових обов`язків входило проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розгляд звернень громадян та інші обов`язки передбачені його посадовою інструкцією.
		В жовтні 2015 року ОСОБА_5 у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №42015160000000695. 
		Вказане кримінальне провадження зареєстроване на підставі матеріалів УВБ в Одеській області ДВБ МВС України. Ці матеріали безпосередньо призначались для слідчого ОСОБА_19 , але з причин що не залежали від нього, в результаті доручення керівництва, ці матеріали передано слідчому ОСОБА_5 з метою їх реєстрації та проведення досудового розслідування.
		На даний час кримінальне провадження №42015160000000695 розглядається у Комінтернівському районному суді Одеської області.
		Начальником першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_16 прийняте рішення щодо створення слідчої групи до складу якої включив наступних слідчих першого слідчого відділу: ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Старшим даної слідчої групи призначено  ОСОБА_5 .
		Після початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 проведено низку слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих дій, під час проведення яких отримані докази щодо вчинення кримінального правопорушення.
		Далі ОСОБА_5 разом із співробітниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України були організовані заходи щодо фіксації протиправної діяльності співробітників Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області з метою їх подальшого викриття та затримання.
		Після отримання усіх необхідних даних та доказів, слідчі ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_20 , разом з співробітниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України виїхали на місце вчинення злочину, а саме до будівлі Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області.
		Після проведення усіх необхідних заходів ОСОБА_5 встановлено, що на протязі 2015 року заступнику начальника районного відділу  начальнику міліції громадської безпеки Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_13 , в ході виконання ним своїх службових обов`язків, стало відомо про факти розкрадання товарно-матеріальних цінностей на Одеській залізниці. Враховуючи це, з метою отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_13 вступив у позаслужбові стосунки з особами, які вчиняють крадіжку зерна на залізничному перегоні у Комінтернівському районі. Так, з метою отримання вказаної неправомірної вигоди, ОСОБА_13 звернувся до свого знайомого ОСОБА_14 , завідомо дізнавшись про те, що він знайомий з особами, які вчиняють вищевказані крадіжки зерна та запропонував йому стати посередником передачі неправомірної вигоди від цих осіб безпосередньо йому з метою сприяння останнім у здійсненні протиправної діяльності. При цьому вказав ОСОБА_14 , що з цією метою їм необхідно сплачувати неправомірну винагороду у розмірі що дорівнює половині від продажу викраденого зерна щоп`ятниці. У випадку відмови виконати умови ОСОБА_13 , останній вказав, що створить їм проблеми та притягне їх до кримінальної відповідальності. З метою зацікавлення ОСОБА_14 у даному питанні, ОСОБА_13 запропонував йому, у разі досягнення позитивного результату, отримувати частку від вказаної неправомірної винагороди, на що ОСОБА_14 погодився.
		У жовтні 2015 року ОСОБА_14 зустрівся з невстановленою слідством особою, яка має безпосереднє відношення до викрадення зерна на вказаному залізничному перегоні, та на виконання незаконних домовленостей з ОСОБА_26 , отримав від цієї особи неправомірну вигоду у розмірі близько 230000 гривень.
		Цього ж дня ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_13 біля будівлі Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області. ОСОБА_13 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно, всупереч інтересам служби, використовуючи надану йому владу, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду у розмірі близько 230000 гривень за укриття та сприяння протиправній діяльності, яка полягає у викраденні товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться ДП «Одеська залізниця». 
		Невдовзі після отримання зазначених грошових коштів, ОСОБА_13 передав частку неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень ОСОБА_27 .
		Після того, як ОСОБА_13 повернувся до приміщення Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області, його було викрито та затримано ОСОБА_5 та іншими співробітниками прокуратури Одеської області та УВБ в Одеській області ДВБ МВС України. Під час огляду місця події у службовому кабінеті ОСОБА_13 виявлено грошові кошти у розмірі 5000 гривень, отриманні ним від ОСОБА_27 . Також під час огляду місця події у гуртожитку при Комінтернівському РВ ГУМВС України в Одеській області, виявлено іншу частку грошових коштів у розмірі 208 200 гривень, отриманих ОСОБА_13 від ОСОБА_27 .
		У подальшому ОСОБА_13 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.
		Закінчити проведення досудового розслідування у двомісячний строк у ОСОБА_5 не видалось можливим, враховуючи вищевказані обставини та те, що співробітники УВБ в Одеській області ДВБ МВС України з причин реорганізації органів внутрішніх справ та створення Національної поліції, а також у зв`язку з втратою ліцензії щодо державної таємниці не виконали в повній мірі численні доручення (в порядку ст. 40 КПК України), які їм надавались.
		ОСОБА_5 неодноразово вказував на необхідність виконання цих доручень відповідним співробітникам УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, разом з цим останні доручення фактично не виконували, чи надавали ОСОБА_5 недостовірну інформацію з приводу їх виконання. Про даний факт, ОСОБА_5 неодноразово повідомляв своїх керівників.
		Доручення (в порядку ст. 40 КПК України), які ОСОБА_5 направляв на виконання УВБ в Одеській області ДВБ МВС України стосувалися безпосередньо встановлення та затримання осіб, причетних до викрадення зерна, яке транспортували залізничним шляхом та які фактично і передали ОСОБА_13 неправомірну вигоду, а також з приводу розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та надання зразків спецзасобу.    Не виконання цих доручень, а саме встановлення цих осіб, незважаючи на те, що ОСОБА_5 напередодні вже були встановлені окремі дані з цього приводу, а також затримання цих осіб, дало ОСОБА_5 підстави вважати, що співробітники УВБ в Одеській області ДВБ МВС України не мали на меті затримувати цих осіб, оскільки шляхом затримання ОСОБА_13 бажали перемкнути сферу впливу та відповідно одержувати неправомірну вигоду від крадіїв зерна на залізній дорозі особисто.
		Враховуючи виниклі обставини, про які повністю було відомо усім керівникам ОСОБА_5 , першим заступником прокурора Одеської області ОСОБА_18 прийняте рішення про продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до 4 місяців. При цьому, ОСОБА_18 зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні цілком відповідає вимогам чинного законодавства та те, що порушень з боку слідчого та процесуального керівника не встановлено.
		ОСОБА_5 вказав, що на посаду слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області його було переведено у грудні 2015 року, а до цього часу він працював на посаді старшого слідчого цього ж відділу. Рішення про переведення ОСОБА_5 на посаду слідчого в особливо важливих справах пов`язане з тим, що останній проводив розслідування у резонансних кримінальних провадженнях щодо тяжких злочинів, при цьому ніколи не притягався до дисциплінарної відповідальності, лише заохочувався з боку керівництва прокуратури Одеської області. Тобто призначення ОСОБА_5 на вказану посаду було, свого роду, заохоченням.
		В кінці грудня 2015 року, керівництвом слідчого управління прокуратури Одеської області повідомлено про те, що в період з 04 по 06 січня 2016 року планується переїзд співробітників першого та другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області у зв`язку зі зміною місця розташування даних відділів, а саме переїзд з будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (перший відділу) та АДРЕСА_3 (другий слідчий відділ), до будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, жодного офіційного документу з приводу цього переїзду прокуратура Одеської області не складала, а саме розпорядження про організацію переїзду та безпосередьно сам переїзд наданий першим заступником прокурора Одеської області ОСОБА_18 в усній формі.
		Вказаний переїзд був безпосередньо пов`язаний з тим, що начебто приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо можливого розміщення у ньому слідчого підрозділу. У зв`язку з цим, вказане приміщення планувалось передати для інших службових потреб працівникам прокуратури Одеської області.
		У зв`язку з цим у кінці грудня 2015 року ОСОБА_16 разом з іншими співробітниками першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, у тому числі з ОСОБА_5 , відвідали приміщення вказаної будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , з метою розподілу службових кабінетів між працівниками відділу. Під час перебування у вказаному приміщенні, ОСОБА_5 виявив бажання зайняти за собою приміщення службового кабінету № 24, розташоване на другому поверсі, на що ОСОБА_16 відповів своєю згодою.
		Крім того, після огляду зазначеного приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , також у грудні 2015 року, працівники як першого, так і другого слідчих відділів слідчого управління прокуратури Одеської області, кожні окремо, склали колективні звернення прокурору Одеської області ОСОБА_28 , якими просили не вживати заходів щодо цього переїзду та надати можливість слідчим прокуратури Одеської області продовжувати виконувати посадові обов`язки за їх фактичним, на той момент, знаходженням. Вказані звернення направлено у зв`язку з тим, що в приміщенні по вул. Середньофонтанській не було належних умов для розташування у ньому слідчого підрозділу, зокрема була відсутня камера зберігання речових доказів.
		Вказане звернення працівників першого слідчого відділу вручене безпосередньо прокурору Одеської області ОСОБА_28 слідчим ОСОБА_29 , та у подальшому було передано для розгляду начальнику матеріально технічної частини прокуратури Одеської області ОСОБА_30 . У подальшому вказане звернення так і не було розглянуто та відповідно не було надано жодної відповіді.
		ОСОБА_5 зазначив, що під час переїзду до вказаного приміщення, у нього відбувся конфлікт із одним із слідчих, у зв`язку з тим, що він також виявив бажання зайняти службовий кабінет № 24, при цьому ОСОБА_5 зауважив, що з цією особою у нього були неприязні стосунки вже на протязі якогось часу, які виникли на ґрунті службових відносин. З урахування цього факту, ОСОБА_5 під час зазначеного переїзду до службового кабінету № 24, був демонтований старий замок вхідних дверей та встановлений новий, при цьому дублікат ключів від нового замка ОСОБА_5 не залишав ні своєму керівництву ні черговим, які працюють у вказаній будівлі. Єдиний дублікат вказаного ключа ОСОБА_5 надав слідчому ОСОБА_31 .
		Надалі після святкування новорічних свят, 04.01.2016 р. розпочався вказаний переїзд. Керівництвом прокуратури Одеської області транспорт для транспортування речей відділу та зокрема окремо кожного слідчого не організовувався, у зв`язку з чим працівники відділу організували такий транспорт особисто чи взагалі перевозили усі свої речі, документи та речові докази за допомогою особистих автомобілів.
		Усі свої речі, у тому числі кримінальні провадженні та речові докази до кримінальних провадженнях перевозились ОСОБА_5 на його особистому автомобілі самостійно. 
		Після перевезення вказаних речей за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14а, ОСОБА_5 самостійно заніс усі ці речі до приміщення службового кабінету № 24 та після влаштування меблів, особисто розклав їх по місцях у цьому ж кабінеті.
		Усі речі, які вилучались під час оглядів місця події та обшуків в рамках кримінального провадження № 42015160000000695, ОСОБА_5 помістив до пакету зеленого кольору.
		ОСОБА_5 вказав, що за час роботи в органах прокуратури Одеської області йому ніколи не надавався сейф, який би знаходився на балансі прокуратури, у зв`язку з чим самостійно облаштував свій кабінет металевою шафою. Тобто, посилання сторони обвинувачення на те, що кабінет ОСОБА_5 був оснащений сейфом не відповідає дійсності, оскільки це була його особиста металева шафа, яку він придбав на особисті кошти. 
		Кожного разу, коли ОСОБА_5 залишав робоче місце, вказаний зелений пакет з речовими доказами у кримінальному провадженні № 42015160000000695 він клав до своєї особистої металевої шафи, яку він також перевіз разом з іншими речами зі свого кабінету, що був розташований у пров. Лермонтоському. 
		ОСОБА_5 також вказав, що вищевказаний пакет з речовими доказами у кримінальному провадженні № 42015160000000695 він доставав з металевої шафи і клав його поруч, враховуючи те, що цей пакет заважав йому доставати з цієї шафи матеріали інших кримінальних проваджень. 
		Вказаний пакет ОСОБА_32 не ховав в інше місце чи іншим чином у зв`язку з тим, що частину речей, які в ньому знаходились, він збирався найближчим часом відправити на судову біо-хімічну та криміналістичні експертизи, а іншу частину речей необхідно було оглянути. На необхідність проведення вказаних слідчих дій вказано безпосередньо в постанові про продовження строків досудового розслідування.
		Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000023, у якому ОСОБА_5 є обвинуваченим, проводився слідчий експеримент, під час якого ОСОБА_5 вказував на відсутність будь-яких інвентаризаційних номерів на вказаній металевій шафі, а також фізично показував на пакеті такого самого розміру, як він вміщував та діставав цей пакет з речовими доказами з цієї металевої шафи.
		З пояснень ОСОБА_5 , до переїзду в приміщенні по пров. Лермонтовському також не було камери зберігання речових доказів. При цьому також, в прокуратурі Одеській області не існує банківської комірки для розміщення грошей, які зберегли на собі сліди злочину. 
		ОСОБА_5 зазначив, що в прокуратурі Одеської області ситуація, пов`язана з відсутністю належних умов для зберігання речових доказів існувала довгий період. У 2013 році, ОСОБА_5 в ході досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні, ініціював перед головним бухгалтером прокуратури Одеської області та процесуальним керівником у кримінальному провадженні питання щодо роз`яснення куди саме йому потрібно передати на зберігання 150 тис. дол. США, вилучених під час розслідування. Жодної відповіді на вказаний лист ОСОБА_5 не отримував. Тобто з 2013 по 2016 роки у прокуратурі Одеської області фактично відсутні усі суттєві умови для зберігання речових доказів, у тому числі грошей, що зберегли на собі сліди злочину, а слідчий ОСОБА_5 вимушений був зберігати такі докази, зокрема гроші, у своїй вказаній металевій шафі.
		ОСОБА_5 під час розслідування у іншому кримінальному провадженні в 2013 році, за вказівкою керівництва, вимушений був звернутись до другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, з метою передачі на зберігання до цього відділу вилучених речових доказів, оскільки їх об`єм та кількість фактично не дозволяла розмістити їх в робочому кабінеті ОСОБА_5 , чи в будь-якому іншому можливому приміщенні. Звернення з такого приводу було однократним та вимушеним у зв`язку із викладеними обставинами та тим, що лише другий слідчий відділ був обладнаний камерою зберігання речових доказів. Про прийняття цих речових доказів на зберігання складались відповідні квитанції. Будь-яких інших випадків передачі речових доказів з першого слідчого відділу до другого слідчого відділу ні у ОСОБА_5 , ні у жодного іншого слідчого не існує.
		Інформація про те, що у другому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області існувала банківська комірка для розміщення в ній коштів, що зберегли на собі сліди злочину є недостовірною. А ні вказаний відділ, а ні прокуратура Одеської області особисто не відкривали таку комірку. При цьому, комірка, якою користувались працівники другого слідчого відділу, була відкрито безпосередньо на ім`я ОСОБА_33 , як на фізичну особу, навіть не як на працівника органів прокуратури. Враховуючи це, ОСОБА_5 не вживав жодних заходів щодо розміщення грошей, вилучених під час розслідування кримінальних проваджень, у вказаній комірці, оскільки її було відкрито у непередбачений законом спосіб. 
		13-14 січня 2016 року ОСОБА_5 помічено, що зазначений пакет зеленого кольору разом з усіма речами зник.
		Про даний факт ОСОБА_5 одразу повідомив в.о. начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_34 та начальника слідчого управління прокуратури області ОСОБА_17 .
		ОСОБА_17 в свою чергу повідомив про цей факт новопризначеному заступнику прокурора Одеської області ОСОБА_35 .
		За вказівкою ОСОБА_17 , ОСОБА_5 з 14.01.2016 р. по 16.01.2016 р. здійснено ряд заходів з метою встановлення вказаного пакету зеленого кольору разом з усіма речами, вилученими під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, у тому числі оглянуто приміщення службового кабінету № 24, здійснено огляд усіх службових та підсобних приміщень слідчого управління прокуратури області, здійснений огляд та аналіз відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих на території слідчого управління прокуратури області за період часу із 06.01.2016 р. по 14.01.2016 р.
		Під час огляду вказаних відеозаписів з камер відеоспостереження були встановлені деякі важливі обставини, яким ніхто не надав належної оцінки.
		Не дивлячись на проведені заходи, встановити місцезнаходження пакету з речами, вилученими у кримінальному провадженні № 42015160000000695, та особу, яка могла його взяти не видалось можливим.
		Після зникнення речових доказів, начальник слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_17 повідомив усіх співробітників першого слідчого відділу, що у неділю до відділу привезуть поліграф з метою проведення опитування, з використанням спеціальних технічних засобів, усіх працівників першого слідчого відділу на предмет встановлення особи, яка фактично вкрала ці речові докази. При цьому, з наказом про проведення такого опитування нікого не ознайомлювали, а обмежились лише усною вказівкою, оскільки цей захід було організовано за взаємною згодою начальника першого слідчого відділу та особи на ім`я ОСОБА_36 .
		Необхідність проведення такого опитування було пов`язано з тим, що після огляду та аналізу відеозаписів з камер відеоспостереження, встановлено, що у січні 2016 року до приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , сторонні особи майже не заходили взагалі, а відвідувачами були самі співробітники першого слідчого відділу, чи співробітники інших правоохоронних органів, які відвідували це приміщення за службовою необхідністю.
		Враховуючи всі відомі ОСОБА_5 обставини, встановлені під час проведення перелічених заходів, останній прийшов до висновку, що викрадення зазначеного пакету з його службового кабінету могло бути здійснено лише співробітниками першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, при цьому серед них ОСОБА_5 зазначив трьох осіб. 
		ОСОБА_5 пояснив, що він ніколи не залишав свій кабінет відчиненим, за виключенням тих випадків коли він знаходився в межах свого поверху та тільки в межах коридору у якому знаходився його службовий кабінет і тільки на нетривалий проміжок часу. 
		У вечорі 16.01.2016 р. один із слідчих, дізнавшись про те, що до відділу найближчим часом приїде поліграф з метою відшукання особи, яка причетна до викрадення вказаного пакету, почав нервувати, вказуючи при цьому на те, що йому потрібно до дому і що він не бажає у вихідний день затримуватись на роботі, а після цього одразу пішов споживати алкогольні напої, як зазначив ОСОБА_5 , щоб уникнути небажаної реакції під час його опитування з використанням поліграфу.
		Так, в день проведення опитування з використанням поліграфу, незважаючи на вказівку керівництва слідчого управління та заступника прокурора Одеської області прибути до робочого місця та не споживати алкогольні напої у зв`язку з необхідністю проходження опитування з використанням поліграфу, двоє слідчих, знаходячись в службовому кабінеті, випили одну пляшку алкогольного лікеру та приховали інші пляшки для споживання на протязі дня. Про вказаний факт ОСОБА_5 стало відомо від слідчого ОСОБА_37 . Зазначені обставини призвели до того, що в результаті цього опитування були отриманні недостовірні дані, що унеможливило надання об`єктивного висновку. 
		 
		Результатів проведення опитування співробітників першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з використанням поліграфу не існує, оскільки їх ніколи ніхто не складав, у зв`язку з чим, до теперішнього часу не відомо чи були отримані якісь корисні дані під час проведення такого заходу, чи ні.
		ОСОБА_5 встановлено, що жодні треті особи в період зникнення речових доказів до його службового кабінету потрапити не могли, при цьому, безпосередньо співробітники першого слідчого відділу мали таку можливість. Враховуючи це, виникло питання, чи міг хтось із співробітників першого слідчого відділу здійснити крадіжку цих речових доказів. 
		ОСОБА_5 стверджує, що фактично інвентаризація речових доказів у кримінальних провадженнях в першому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області не проводилась ніколи, а інформація, зазначена в актах інвентаризація не відповідає дійсності.
		Також ОСОБА_5 зазначив, що одночасно з реєстрацією кримінального провадження № 42016160000000023, прокуратурою Одеської області у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 42016160000000022, за фактом викрадення речових доказів з службового кабінету № 24 у приміщенні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14а. 
		Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000022 ОСОБА_5 визнано потерпілим, що підтверджується врученою пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 . На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, осіб причетних до викрадення речових доказів у кримінальному провадженні не встановлено. При цьому, ОСОБА_5 зазначив, що стороною обвинувачення взагалі не здійснюється належне досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, слідчі дії не проводяться взагалі, у тому числі ті, які сторону обвинувачення зобов`язано провести відповідно до ухвали слідчого судді. Замість цього, стороною обвинувачення вже неодноразово приймалось рішення щодо закриття цього кримінального провадження, які у подальшому скасовувалось рішеннями слідчих суддів.
		 
		Викрадення цих речових доказів безпосередньо пов`язано з діяльністю співробітників УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, оскільки з матеріалів кримінального провадження № 42015160000000695 можливо дійти висновку про те, що останні умисно не виконували доручення слідчого ОСОБА_5 та фактично не бажали затримувати осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у своїх корисних цілях.
		ОСОБА_5 неодноразово повідомляв окремих співробітників УВБ в Одеській області ДВБ МВС України про необхідність виконання його доручень, наданих в порядку ст. 40 КПК України. Разом з цим, вказані доручення залишались без виконання.
		На початку січня 2016 року, ОСОБА_5 подав начальнику першого слідчого відділу рапорт про необхідність реєстрації у ЄРДР іншого кримінального провадження, у подальшому це провадження отримало - № 42016160000000005. Дане кримінальне провадження було зареєстровано за фактом зловживання владою та службовими обов`язками співробітниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України під час здійснення оперативного супроводу у кримінальному провадженні № 42015160000000695.
		Отже, зникнення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695 сталося одразу після реєстрації кримінального провадження № 42016160000000005.
		Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000023 призначено та проведено судово-технічну експертизу замків металевої шафи, що належала ОСОБА_5 та розташовувалась в службовому кабінеті № 24 у приміщенні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14а. За результатом проведення цієї експертизи встановлено, що верхні замки сейфу мають сліди сторонніх предметів.
		Також проведено судово-технічну експертизу замка вхідних дверей службового кабінету слідчого ОСОБА_5 , за результатом якої встановлено, що не можливо достовірно встановити, чи оригінальним ключем відкривався замок вхідних дверей, чи його копією, чи стороннім предметом. Сам ОСОБА_5 , користувався лише оригінальним ключем від цього замка.
		ОСОБА_5 зазначив, що станом на січень 2016 року, в першому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області була відсутня належно обладнана камера зберігання речових доказів, особа відповідальна за ведення обліку речових доказів, книга обліку речових доказів та банківська комірка.
		Через пів року після подій, пов`язаних зі зникненням речових доказів, тобто влітку 2016 року, було обладнано камеру зберігання речових доказів та призначено особу, відповідальну за ведення обліку речових доказів.
		У приміщенні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14а, була охорона, але яка саме, та як вона була організована ОСОБА_5 не відомо. 
		ОСОБА_5 вказав, що фактично охорона не здійснювала належної охорони під час пропуску сторонніх осіб до приміщень цієї будівлі та не здійснювали запис відвідувачів до відповідного журналу.
		У цієї будівлі влаштовано кілька входів та виходів, доступ до приміщень через які жодним чином не контролювалися.
		Договір про надання послуг з користування банківською коміркою також був підписаний вже після подій пов`язаних зі зникненням речових доказів, але згодом його було розірвано, що знову фактично призвело до відсутності належних умов зберігання грошових коштів.
		Також ОСОБА_5 стверджує, що він ніколи не вступав в змову з ОСОБА_13 , з особою яку він затримував, та вину якої ОСОБА_5 намагався довести. ОСОБА_5 ніколи не зловживав своїми повноваженнями, і не вчиняв жодних інших дій в інтересах ОСОБА_13 . Особисто з ОСОБА_13 . ОСОБА_5 ніколи не зустрічався, та бачив його лише у присутності адвокатів. Сам ОСОБА_13 , у той час коли ОСОБА_5 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4215160000000695, завжди знаходився під вартою.
		ОСОБА_5 вказав, що відносно нього спочатку було зареєстроване кримінальне провадження за фактом службової недбалості, про що йому вручили повідомлення про підозру. Разом з цим, сторона обвинувачення не встигла закінчити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні у шестимісячний строк та вирішила перекваліфікувати дії ОСОБА_5 на більш тяжке кримінальне правопорушення - зловживання владою або службовим становищем.
		Враховуючи це, ОСОБА_5 а ні під час отримання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а ні на даний час не розуміє суті свого обвинувачення, а також не розуміє, які він дії вчинив, чи не вчинив за для того, щоб надати можливості ОСОБА_13 уникнути кримінальної відповідальності.
		ОСОБА_5 не розуміє кому та у якому розмірі від завдав шкоди. Під час досудового розслідування у провадженні № 4215160000000695 жодні державні кошти для фіксації злочинної діяльності ОСОБА_13 не виділялись. Грошові кошти, які ОСОБА_13 отримав в якості неправомірної вигоди фактично передані особами, які здійснювали викрадення зерна з вагонів на залізній дорозі. Грошові кошти передані ОСОБА_13 безпосередньо отримані від продажу краденого зерна. 
		Жоден з керівників прокуратури Одеської області під час проведення ОСОБА_5 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4215160000000695, не виказували йому жодної недовіри та підозр з приводу зловживання владою або службовим становищем у цьому кримінальному провадженні. 
		Після того, як ОСОБА_5 отримав повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри з приводу зловживання владою або службовим становищем, захисник ОСОБА_5 звернувся до прокурора - процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні з клопотанням (в порядку ст. 220 КПК України) з метою отримання роз`яснень щодо суті обвинувачення, викладеного в у цьому повідомленні. У відповідь на це клопотання, прокурор виніс нічим не передбачений документ - постанову про задоволення клопотання, зі змісту якого стало відомо, що прокурор взагалі не надав жодних роз`яснень з приводу суті обвинувачення ОСОБА_5 , а лише скопіював текст підозри до мотивувальної частини цієї постанови.
		З огляду на викладене обвинувачений стверджує, що не вчиняв жодного злочину, у тому числі інкримінованого, а тому просив ухвалити виправдувальний вирок. 
		Правове регулювання. 
		Відповідно до ст.368КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		Відповідно до вимог ст. 370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимог ст. 337КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		Обов`язок доказування, обставин зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
		Відповідно до частини 1 статті 94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Докази, які були надані стороною обвинувачення, досліджені безпосередньо під час судового розгляду, і мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення, а також підстави для виправдання обвинуваченого.
		Показання свідків.
		Під час судового розгляду допитано усіх свідків сторони обвинувачення, за виключенням свідка ОСОБА_38 , від допиту якого сторона обвинувачення відмовилась, а сторона захисту не заперечувала.
		Усі свідки сторони обвинувачення фактично надали показання на користь обвинуваченого ОСОБА_5 та підтвердили його версію.
		Так, під час допиту слідчих першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, а саме  ОСОБА_22 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_23 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , останні підтвердили, що вони працювали разом з ОСОБА_5 в першому слідчому відділі. Вказали, що їх безпосередніми керівниками були начальник першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_16 та начальник слідчого управління ОСОБА_17 . Усі свідки надали позитивну характеристику ОСОБА_5 та його діловим якостям як слідчого органів прокуратури.
		Свідки зазначили, що дійсно співробітники першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області у грудні 2015 року, до переїзду в приміщення по АДРЕСА_4 , готували звернення до прокурора Одеської області ОСОБА_28 , яким просили не вживати заходів щодо цього переїзду та надати можливість слідчим прокуратури Одеської області продовжувати виконувати посадові обов`язки за їх фактичним, на той момент, знаходженням, у тому числі у зв`язку з відсутністю камери зберігання речових доказів. При цьому, свідки ОСОБА_43 , ОСОБА_34 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 підтвердили факт підписання цього звернення. В свою чергу, свідок ОСОБА_29 підтвердив, що особисто передавав це звернення прокурору Одеської області ОСОБА_28 . 
		Усі свідки зазначили, що їм не відомо про існування відповіді, чи будь-якого документу за результатом розгляду цього звернення, та вказали, що переїзд першого слідчого відділу в приміщення по АДРЕСА_4 , у подальшому здійснено. Разом з цим, нікому не відомо про існування наказу, розпорядження, чи будь якого іншого документа на підставі якого здійснювався цей переїзд.
		Так, слідчими на початку січня 2016 року, на виконання вказівки керівництва прокуратури Одеської області, самостійно організовано переїзд з приміщень будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , до приміщень будівлі за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, слідчі вказаний переїзд здійснювали власними силами та засобами, у тому числі власними автомобілями, чи за допомогою спеціального транспорту за замовленням. 
		Щодо порядку зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях та його виконання, усі слідчі вказали, що у будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , на момент переїзду була відсутня належно облаштована камера зберігання речових доказів, не було особи відповідальної за зберігання речових доказів, не було журналу обліку речових доказів, а також не було відкритої банківської комірки для зберігання грошових коштів, які зберегли на собі сліди злочину. Всі слідчі зберігали свої речові докази в своїх службових кабінетах у свої сейфах, чи в будь-якому іншому місці кабінету, якщо такі докази не можливо було помістити до сейфу. 
		Усі зазначили, що після події пов`язаної зі зникнення речових доказів з службового кабінету слідчого ОСОБА_5 , їм повідомили про те, що до першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області запрошено спеціаліста з метою проведення опитування усіх співробітників вказаного відділу з використанням спеціального засобу Поліграф. У зв`язку з цим, усім вказали знаходитись у визначений час на робочому місці з вказаною метою. На підставі яких документів проводилось це опитування ніхто не знає. Крім того, нікого не ознайомлювали з результатами цього опитування, та нікому не відомо чи складались такі результати взагалі чи ні.
		Про факти зловживання владою або службовим становищем з боку слідчого ОСОБА_5 нікому не відомо, так само не відомо щодо будь яких неправомірних дій ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_13 , під час здійснення останнім досудового розслідування кримінального провадження № 42015160000000695.
		Свідки  ОСОБА_22 , ОСОБА_20  підтвердили обставини зазначені ОСОБА_5 з приводу проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42015160000000695, а саме підтвердили, що вони також входили до складу слідчої групи у цьому кримінальному провадженні, та обставини з приводу затримання ОСОБА_13 .При цьому інші суттєві обставини розслідування цього кримінального провадження їм не відомі.
		Свідки  ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 також підтвердили, що були включені до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42015160000000695, при цьому з приводу обставин справи нічого не пояснили, оскільки їм про це нічого не відомо.
		Свідок  ОСОБА_19 , підтвердив, що напередодні переїзду він посварився з ОСОБА_5 через кабінет.
		Свідок  ОСОБА_34  вказав, що ОСОБА_5 завжди був обережний, та ніколи б не залишив свій кабінет відчиненим, а також зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_5 під час переїзду до будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , замінив старий замок вхідних дверей на новий. Банківська комірка, якою користувались працівники другого слідчого відділу відкрита слідчим ОСОБА_44 на своє ім`я, а не від імені прокуратури Одеської області. ОСОБА_45 відомо, що у ОСОБА_5 були якісь проблеми з працівниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України, а саме те, що вони не хотіли затримувати осіб, які здійснювали викрадення зерна. Враховуючи це, ОСОБА_5 паралельно організував роботу з співробітниками СБУ, для того, щоб все ж таки викрити та затримати крадіїв. Про зникнення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695 ОСОБА_45 стало відомо 14.01.2016 р. від ОСОБА_5 . Одразу як йому стало відомо про цей факт, він вирушив с ОСОБА_5 та почав оглядати кабінет останнього, а також кабінети інших слідчих першого слідчого відділу. Надалі, ОСОБА_34 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_46 здійснювали огляд відеозаписів з камер відеоспостереження, з метою встановлення осіб причетних до зникнення речових доказів з кабінету ОСОБА_5 . При цьому, на цих відеозаписах третіх осіб не встановлено, на відміну від працівників першого слідчого відділу.
		Свідок  ОСОБА_47 вказав, що в день проведення опитування усіх співробітників першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області з використанням спеціального засобу Поліграф у ранку він зайшов до робочого кабінету одного із слідчих, де на цей момент також знаходився інший слідчий, під час чого побачив, що останні вживають алкогольні напої, не дивлячись на заборону з боку керівництва. При цьому, вказані особи запропонували ОСОБА_48 приєднатись до них та теж випити, на що він відмовився. Після цього, ОСОБА_47 розповів про даний факт слідчому ОСОБА_5 .
		Свідок  ОСОБА_49  зазначив, що під час здійснення ОСОБА_5 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000695 йому як прокурору було доручено здійснення процесуального керівництва у даній справі. При цьому свідок ОСОБА_49 також вказав, що в цілому ОСОБА_5 здійснював належне досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, та те, що у нього не було жодних претензій з цього приводу. ОСОБА_49 вказав, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні не могло бути закінчене в строк до двох місяців, оскільки у той час в органах внутрішніх справ проходила реорганізація, у зв`язку з чим УВБ в Одеській області ДВБ МВС України не виконувала доручення слідчого ОСОБА_5 , та не надавали зразок спеціального засобу, який використовувався під час негласних слідчих (розшукових) дій, та мав бути наданий експертам для проведення біохімічного дослідження. У зв`язку з цим, ОСОБА_49 та ОСОБА_5 вимушені були звернутись з відповідним клопотанням до заступника прокурора області ОСОБА_18 з метою продовження строків досудового розслідування цього кримінального провадження. З приводу переїзду першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області до нової будівлі, та щодо обставин викрадення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695, ОСОБА_49 нічого не відомо. Підстав вважати, що ОСОБА_5 зловживав владою чи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_13 з метою надання останньому можливості уникнути кримінальної відповідальності, у ОСОБА_49 не має. Жодних протиправних дій з боку ОСОБА_5 помічено не було. Вказівки прокурора, останній виконував своєчасно. 
		Свідок  ОСОБА_50 підтвердив позицію ОСОБА_5 та свідчення ОСОБА_51 . При цьому вказав, що під час обставин, пов`язаних зі зникнення речових доказів у слідчого ОСОБА_5 , він займав посаду начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Одеської області. Конкретні обставини здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000695 йому не відомі, оскільки ОСОБА_5 перед ним не звітував. Прокурор ОСОБА_49 знаходився в підпорядкуванні у ОСОБА_52 . В свою чергу, прокурору ОСОБА_53 було доручено здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні. Від ОСОБА_54 жодних зауважень та претензій з приводу здійснення ОСОБА_5 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000695 не надходило. Точні обставини переїзду першого слідчого відділу та чи дотримувались співробітники першого слідчого відділу умов зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях ОСОБА_55 не відомі. У заступника прокурора Одеської області ОСОБА_18 проходили наради з приводу проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000695, на яких вирішувалось активізувати досудове розслідування, при цьому питань з приводу роботи слідчого ОСОБА_5 не виникало. Про факти зловживання владою або службовим становищем з боку слідчого ОСОБА_5 , ОСОБА_55 не відомо. За результатом проведення службового розслідування за фактом зникнення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695 у січні-лютому 2016 року ОСОБА_56 було депремійовано. 
		Свідок  ОСОБА_16 пояснив, що в 2015 році на початку 2016 року займав посаду начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, при цьому слідчий ОСОБА_5 був його підлеглим. ОСОБА_16 зазначив, що на початку січня 2016 року, за усною вказівкою в.о. прокурора Одеської області ОСОБА_18 , здійснено зміну місця розташування з будівлі по АДРЕСА_2 , до будівлі по АДРЕСА_4 . У зв`язку з цим усі кримінальні провадження та речові докази перевозились до нової будівлі. ОСОБА_16 , вказав, що усі речові докази у кримінальних провадженнях повинні були здаватись на зберігання до відповідної камери. У даному випадку така камера зберігання речових доказів була у другому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області. За цю камеру відповідав слідчий ОСОБА_57 , який приймав речові докази та давав про це відповідну квитанцію. Грошові кошти, які зберегли на собі сліди злочину до камери зберігання речових доказів другого слідчого відділу не здавались. Безпосередньо в першому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області камери зберігання речових доказів не було. Разом з цим, питання з даного приводу підіймалося перед керівництвом прокуратури Одеської області, але вирішено було повернутись до його вирішення вже після переїзду першого слідчого відділу до будівлі по вул. Середньофонтанській, 14а. Грошові кошти, які зберегли на собі сліди злочину, та вилучалися слідчими на місці вчинення злочину, зберігались безпосередньо у слідчих, з метою їх огляду та призначення і проведення судових біохімічних експертиз. Зачислити такі кошти для зберігання на розрахунковий рахунок прокуратури Одеської області представлялось неможливим. У слідчого ОСОБА_5 був свій окремий службовий кабінет, який замикався на замок, та в якому був сейф. Під час здійснення слідчим ОСОБА_5 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015160000000695, ОСОБА_16 їздив на місце вчинення кримінального правопорушення до Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області, де затримували ОСОБА_13 та вилучили в останнього грошові кошти та мобільні телефони. Під час зникнення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695 зі службового кабінету ОСОБА_5 , ОСОБА_16 знаходився у відпустці, а виконувачем обов`язків начальника першого слідчого відділу був призначений ОСОБА_31 . Разом з цим, після того, як начальник слідчого управління ОСОБА_17 повідомив ОСОБА_16 про цю ситуацію, останній повернувся на своє робоче місце. З метою встановлення осіб причетних до викрадення вказаних речових доказів з службового кабінету ОСОБА_5 проводилось опитування усіх працівників першого слідчого відділу з використанням поліграфу. Висновки спеціаліста поліграфолога не складались, оскільки усе це було неофіційно. Цього спеціаліста було залучено за усною вказівкою начальника слідчого управління. ОСОБА_5 не ставив перед ОСОБА_16 питань щодо необхідності передачі речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695 кудись на зберігання, оскільки йому потрібно було проводити слідчі дії з цими доказами. ОСОБА_16 відомо про звернення працівників першого слідчого відділу до прокурора Одеської області з питань неможливості переїзду до приміщень будівлі за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_16 зазначив, що до переїзду першого слідчого відділу до нової будівлі, він проводив інвентаризацію речових доказів, та те що за результатом її проведення не встановлено жодних порушень. ОСОБА_16 доповідав про неможливість переїзду до нової будівлі, у тому числі у зв`язку з відсутністю камери для зберігання речових доказів, заступнику прокурора Одеської області ОСОБА_58 та начальнику слідчого управління ОСОБА_17 . ОСОБА_57 відмовлявся приймати кошти вилучені працівниками першого слідчого відділу посилаючись на те, що він до цього жодного відношення не має. У подальшому, вже після подій пов`язаних зі зникненням речових доказів, прокуратура Одеської області відкрила свою банківську комірку, але потім знову закрили її. Чи мав сейф, що знаходився в службовому кабінету ОСОБА_5 , якийсь інвентаризаційний номер ОСОБА_16 не відомо, але останній вказав, що це службовий сейф. ОСОБА_16 не пам`ятає хто був призначений відповідальною особою за зберігання речових доказів у першому слідчому відділі. ОСОБА_16 вказав, що за весь період роботи ОСОБА_5 під його керівництвом, останній ніколи не вчинював жодних протиправних дій під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, не зловживав владою чи службовим становищем. ОСОБА_16 вважає, що речові докази були викрадені з кабінету ОСОБА_5 , про що також свідчить інше кримінальне провадження з цього приводу за фактом крадіжки. 
		Свідок  ОСОБА_17 пояснив, що з ОСОБА_5 знайомий, оскільки він його колишній підлеглий, працювали разом в органах прокуратури. З 5 грудня 2014 року Кушнір призначений на посаду начальника слідчого управління прокуратури Одеської області. Слідчі підрозділи знаходились у м. Одеса за адресами - вул. Щорса, 2а та пров. Лермонтовський, 1. ОСОБА_17 мав особистий кабінет за двома адресами. В грудні 2015 року, на підставі наказу прокурора Одеської області, перший слідчий відділ здійснював переїзд з пров. Лермонтовського, 1 у нове приміщення за адресою - вул. Середьнофонтанська, 14а. Кожний слідчий отримав новий службовий кабінет, і самостійно собі їх облаштовував. Слідчі самостійно перевозили матеріали кримінальних проваджень, речові докази та їх особисті речі. В січні 2016 року, до ОСОБА_17 звернувся ОСОБА_5 і повідомив, що в нього зникли речові докази у кримінальному провадженні. ОСОБА_17 повідомив про це заступника прокурора Одеської області ОСОБА_59 , а він в свою чергу повідомив про це в.о. прокурора Одеської області ОСОБА_18 . За даним фактом було зареєстровано кримінальне провадження, а також розпочалось службове розслідування. В результаті ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у службовій недбалості. У подальшому ОСОБА_17 був виведений за штат у зв`язку з чим інформацією щодо цього кримінального провадження не володіє. У листопаді 2016 року ОСОБА_17 звільнений з органів прокуратури України у зв`язку із скороченням штату. Грошові кошти, які були речовими доказами у кримінальному провадженні були не в сейфі, а ОСОБА_5 під час переїзду їх у сейф не поклав. Яким чином ці грошові кошти були викрадені і ким встановлено не було. Як ОСОБА_17 зрозумів, якщо б гроші були у сейфі то нікуди вони б не зникли. На період досудового розслідування речові докази у кримінальних провадженнях зберігались у слідчих в сейфах, враховуючи те, що ці докази необхідно було використовувати слідчим під час слідчих дій. У другому слідчому відділі була облаштована кімната зберігання речових доказів, а також наявна відкрита банківська комірка, куди можливо було здати на зберігання цінності за актом прийому-передачі. Відповідальним за цю комірку був заступник начальника другого слідчого відділу ОСОБА_60 . Слідчі здавали кошти і цінності ОСОБА_61 за актом прийому-передачі, а він клав їх на зберігання до банківської комірки. Банківська комірка на ім`я прокуратури Одеської області не відкривалась. У кожного слідчого була можливість реально дотримуватись порядку зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях. ОСОБА_17 зі слідчими міркували відкрити банківський рахунок для розміщення вилучених коштів на депозитний рахунок, але не зробили цього, оскільки це входить до компетенції прокурора Одеської області. В приміщенні на Середньофонтанській цілодобово була охорона, з якою був укладений відповідний договір. Прохід у приміщення здійснювався через пред`явлення документів, через охорону, яка телефонувала до працівників першого слідчого відділу, які підтверджували, що очікують цих осіб. ОСОБА_17 дав позитивну характеристику ОСОБА_5 та повідомив, що претензій та нарікань до ОСОБА_5 у нього ніколи не було. Розпорядження прокурора області про переїзд першого слідчого відділу було усним. Про звернення працівників другого слідчого відділу до прокурора Одеської області з приводу неможливості переїзду до будівлі по АДРЕСА_4 , ОСОБА_17 відомо. Разом з цим, про подібне звернення від працівників першого слідчого відділу ОСОБА_17 не відомо. ОСОБА_17 зазначив що щодо першого слідчого відділу було прийняте рішення щодо переїзду і те, що воно було виконано. Під час переїзду до будівлі по АДРЕСА_4 , було підвальне приміщення, яке у подальшому планувалось облаштувати, як кімнату для зберігання речових доказів. Фактично кімната для зберігання речових доказів була облаштована у січні 2016 року вже після подій пов`язаних зі зникненням речових доказів з службового кабінету слідчого ОСОБА_5 . ОСОБА_17 зазначив, що усі слідчі були забезпечені сейфами, у тому числі ОСОБА_5 , який перевозив свій сейф з АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_17 не відомо чи знаходився сейф ОСОБА_5 на балансі прокуратури Одеської області та чи мав він інвентаризаційний номер. Факт того, що ОСОБА_5 не зберігав речові доказів у своєму сейфі доведено під час проведення службового розслідування. В результаті проведення цього службового розслідування ОСОБА_17 оголошено догану у зв`язку з неналежним виконанням своїх службових обов`язків, що призвело до зникнення речових доказів у кримінальному провадженні, яке перебувало у слідчого ОСОБА_5 , що виразилося у неналежному контролі за зберіганням речових доказів, що перебувають у слідчих. ОСОБА_17 зазначив, що інвентаризація речових доказів у кримінальних провадженнях, як і самих кримінальних проваджень, проводилась лише тоді, коли призначався новий прокурор Одеської області, для чого кожним слідчим складався акт прийому-передачі усіх кримінальних проваджень разом з речовими доказами, які передавались начальникам слідчих відділів, які в свою чергу передавали цю інформацію ОСОБА_17 , а він вже готував акт прийому-передачі усіх кримінальних проваджень з речовими доказами новому прокурору області. ОСОБА_17 пояснив, що йому відомо про існування актів інвентаризації речових доказів у кримінальних провадженнях, що перебувають у слідчих, та те, що ці акти складаються та підписуються начальниками слідчих відділів. Сам ОСОБА_17 ніколи таку інвентаризацію не проводив та не складав жодних актів з цього приводу. ОСОБА_17 не отримував жодних заяв з приводу зловживання слідчим ОСОБА_5 своєю владою або службовим становищем під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42015160000000695.
		Свідок  ОСОБА_62 пояснив, що з ОСОБА_5 знайомий, знає, що він працював в прокуратурі. ОСОБА_62 вказав на те, що він займав посаду начальника матеріально технічного забезпечення прокуратури Одеської області. В жовтні 2015 року прокурор Одеської області ОСОБА_28 наказав ОСОБА_62 розглянути питання щодо переїзду слідчого відділу з АДРЕСА_2 до будівлі по вул. Середньофонтанська, 14а. Цей наказ прокурора області був усним. Жодного документу з приводу переїзду слідчого відділу не має, зокрема ОСОБА_62 зазначив, що він отримав на розгляд два окремих звернення двох слідчих відділів з приводу неможливості переїзду до нової будівлі за вказаною адресою, у тому числі у зв`язку з відсутністю камери зберігання речових доказів. На одному з цих звернень була резолюція прокурора Одеської області ОСОБА_28 , якою він доручив розгляд цього звернення ОСОБА_62 , заступнику прокурора Одеської області ОСОБА_18 , та керівникам слідчих відділів. ОСОБА_62 домовився з керівниками слідчих відділів виїхати до приміщень будівлі по АДРЕСА_4 , з метою встановлення, яке облаштування додатково їм потрібно для організації роботи слідчого відділу. Встановили, що потрібно здійснити ремонт даху в одному з кабінетів, привести приміщення підвалу до придатного стану, створити та облаштувати кімнату для зберігання речових доказів. ОСОБА_62 розповів про організацію створення та облаштування цієї кімнати. На початку січня 2016 року ОСОБА_62 пішов у відпустку, та повернувся з неї 18-19 січня. За цей час здійснювався переїзд слідчого відділу до нової будівлі по АДРЕСА_4 , при цьому ОСОБА_62 не відомо, як здійснювався цей переїзд. А потім стало відомо про факт зникнення речових доказів у слідчого ОСОБА_5 . В лютому 2016 року, за результатом проведення службового розслідування за вказаним фактом, ОСОБА_63 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_62 оскаржив рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності до суду, в результаті Вищим адміністративним судом позов ОСОБА_62 було задоволено. Кімната речових доказів, на момент переїзду слідчого відділу до нової будівлі, була вже практично готова до використання, не було тільки сигналізації. При цьому, ОСОБА_62 вказав, що за попереднім місцем розташування слідчого відділу, не було кімнати для зберігання речових доказів. Кімната зберігання речових доказів в будівлі по АДРЕСА_4 , повністю була готова 17-19 січня 2016 року. Відкриття банківської комірки для розміщення грошових коштів, які зберегли на собі сліди злочину стосується компетенції фінансово бухгалтерського відділу прокуратури Одеської області. ОСОБА_62 вказав, що такої комірки в прокуратурі Одеської області не було. До моменту переїзду першого слідчого відділу до будівлі по АДРЕСА_4 , ОСОБА_64 нічого не було відомо про те, що у приміщенні слідчого відділу по пров. Лермонтовському, 1, також не було камери зберігання речових доказів.
		Свідок  ОСОБА_65 пояснила, що станом на 2015-2016 рік займала посаду начальника фінансового бухгалтерського відділу прокуратури Одеської області. Вказала, що у 2015-2016 роках банківської комірки в користуванні прокуратури Одеської області не було, при цьому не пам`ятає чи була така комірка в період з грудня 2015 року по листопад 2016 року.
		Свідок  ОСОБА_66 пояснив, що є спеціалістом поліграфологом. З ОСОБА_5 познайомився у січні 2016 року, до цього з ним знайомий не був. Так, в середині січня 2016 року, керівництво першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області запросили ОСОБА_67 до будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , з метою проведення опитування співробітників вказаного відділу з використанням поліграфу. Вказане опитування проводилось з метою встановлення осіб причетних до викрадення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695. При цьому, ОСОБА_66 зазначив, що жодних офіційних документів прокуратури Одеської області, з приводу призначення та організації проведення вказаного опитування він не отримував, а проводилось це опитування за результатом усної домовленості з керівництвом першого слідчого відділу. В результаті проведення цього опитування з використанням поліграфу, встановити осіб причетних до викрадення речових доказів у кримінальному провадження № 42015160000000695 не представилось можливим. Причетність ОСОБА_5 до якихось протиправних дій встановлено не було. Зробити об`єктивний висновок про те, чи причетний хтось з працівників першого слідчого відділу до викрадення цих речових доказів не видалось можливим, у тому числі у зв`язку з виникнення підозри щодо перебування окремих слідчих у нетверезому стані. Результати проведення цього опитування жодним чином не оформлювались, жодних документів з цього приводу не складалось. 
		Свідки  ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 не надали жодних свідчень, що можуть мати доказове значення для справи.
		Дослідивши показання усіх наведених свідків, суд приходить до переконання, що показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_23 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , ОСОБА_71 , ОСОБА_56 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_62 , ОСОБА_65 , ОСОБА_67 взагалі не містять жодних доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, при цьому не містять жодних даних щодо злочинної змови ОСОБА_5 з третіми особами в інтересах ОСОБА_13 , з метою надання останньому можливості уникнути кримінальної відповідальності, а стосуються переважно питань, щодо переїзду першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, дотримання Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, а також внутрішнього розслідування з приводу встановлення осіб причетних до викрадення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695.
		Свідки сторони захисту в суді не допитувались.
		   Показання, які надав свідок ОСОБА_62 частково суперечать показам свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_39 , ОСОБА_72 , ОСОБА_23 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які зазначили, що на початку січня 2016 року на момент переїзду першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області до будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14а, була відсутня належно облаштована камера для зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях, у той час коли ОСОБА_62 вказав що ця камера за вказаною адресою фактично вже була облаштована у грудні 2015 року, за виключенням сигналізації, та була готова до використання.
		Крім цього, суд повинен звернути увагу на той факт, що згідно з показаннями свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_71 , ОСОБА_56 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , встановлено, що слідчий ОСОБА_5 здійснював усі необхідні слідчі (розшукові) дії під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42015160000000695, жодних претензій чи скарг на дії слідчого ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ні у кого не виникало, про факти зловживання владою чи службовим становищем з боку слідчого ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_13 , нікому не відомо.
		Суд зазначає, що свідок ОСОБА_49 підтвердив покази ОСОБА_5 з приводу необхідності продовження строків досудового розслідування кримінального провадження № 42015160000000695 у зв`язку реорганізацією органів внутрішніх справ, відсутності у зв`язку з цим допуску до державної таємниці у відповідних працівників, а також щодо відсутності виконання доручень слідчого ОСОБА_5 в порядку ст. 40 КПК України з боку співробітників УВБ в Одеській області ДВБ МВС України.
		Суд встановив, що свідок ОСОБА_34 підтвердив покази ОСОБА_5 з приводу складнощів, які виникали в останнього у зв`язку з проведенням досудового розслідування кримінального провадження № 42015160000000695, у тому числі ті, що співробітники УВБ в Одеській області ДВБ МВС України не виконували доручення ОСОБА_5 в порядку ст. 40 КПК України та не бажали затримувати осіб, які здійснювали викрадення зерна на залізній дорозі.
		Суд також звертає увагу, що свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_43 , ОСОБА_73 , ОСОБА_23 , ОСОБА_47 , ОСОБА_34 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_62 підтвердили покази ОСОБА_5 з приводу того, що переїзд першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області здійснювався лише за усною вказівкою керівництва прокуратури Одеської області самостійно слідчими, підтвердили існування звернення слідчих першого слідчого відділу до прокурора Одеської області з приводу неможливості переїзду до нової будівлі.
		Суд звертає увагу, що свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_43 , ОСОБА_73 , ОСОБА_23 , ОСОБА_47 , ОСОБА_34 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_62 , ОСОБА_65 підтвердили покази ОСОБА_5 з приводу того, що на момент подій пов`язаних з зникненням речових доказів кримінального провадження у слідчого ОСОБА_5 , у прокуратури Одеської області була відсутня банківська комірка для розміщення грошових коштів, які зберегли на собі сліди злочину. Грошові кошти вилучені слідчими першого слідчого відділу на місцях вчинення кримінальних правопорушень зберігались ними безпосередньо у сейфах їх службових кабінетів.
		Надані стороною обвинувачення письмові докази.
		 
		Відповідно до рапорту слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 від 16.01.2016 р. останнім встановлено факт зникнення речових доказів у кримінальному провадженні. Фактично ОСОБА_5 надав пояснення з обставин зникнення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695, які оформив рапортом.
		Даний рапорт направлено прокурору Одеської області і в результаті він став підставою для реєстрації кримінального провадження № 42016160000000023 від 17.01.2016 у якому ОСОБА_5 є обвинуваченим.
		Тобто, ОСОБА_5 надав пояснення, ще до повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а про право відмовитись від надання пояснень йому ніхто не роз`яснив. 
		Відповідно до ч. 2 ст.93КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		При оцінці доказів, згідно з вимогами ст. 94 КПК України, суд повинен переконатися у їх допустимості.
		Частиною 2 ст.86КПК України передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		 
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		 
		Недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62Конституції України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо.
		Вказаний рапорт від 16.01.2016 використано стороною обвинувачення внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , тому суд не може визнати його допустимим доказом.
		 
		Протокол огляду від 19.01.2016 разом з фототаблицею, засвідчує проведення слідчої дії - огляду службового кабінету № 24, який розташований в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Середьньофонтанська, 14а, та перебував у користуванні слідчого ОСОБА_5 . 
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
		 
		Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Суд повинен брати до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄС у справі «Веренцов проти України» - п.86, «Яллох проти Німеччини»).
		Суд встановив, що слідчий 19.01.2016 під час проведення огляду службового кабінету № 24, що перебував у користуванні ОСОБА_5 , не залучив його до участі у проведенні цієї слідчої дії не зважаючи на те, що права та законні інтереси ОСОБА_5 могли бути обмежені, або порушені, а також не забезпечив участь двох понятих.
		 
		Таким чином, слідчий позбавив ОСОБА_5 можливості приймати участь в огляді його службового кабінету, робити зауваження, заявляти клопотання та доповнення до протоколу. 
		 
		Суд вважає, що огляд службового кабінету № 24, який розташований в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Середьньофонтанська, 14а, та належить слідчому ОСОБА_5 , проведено без дотримання вимог чинного законодавства у зв`язку з чим протокол цього огляду від 19.01.2016 разом з фототаблицею не може вважатися допустимим доказом.
		 
		Відповідно до протоколу огляду документів від 18.03.2016 встановлено факт огляду документів матеріалів кримінального провадження № 42015160000000695 з долученими копіями окремих матеріалів з цього кримінального провадження. При цьому, фактично огляд складається з опису матеріалів вказаного кримінального провадження та не містить жодного аналізу чи даних, які можуть мати якесь доказове значення.
		 
		Судом не встановлено яким чином кримінальне провадження № 42015160000000695 потрапило до слідчого, що дало йому можливість його оглянути.
		 
		Відповідно до протоколу огляду документів від 16.03.2016 р. встановлено, що стороною обвинувачення проводився огляд документів з іншого кримінального провадження № 4201317001000060 від 11.02.2013, з долученням копій окремих матеріалів з цього кримінального провадження.
		   
		Суду не вдалось встановити походження копій матеріалів кримінального провадження № 4201317001000060 від 11.02.2013 та яким саме чином вони потрапили до слідчого.
		 
		Відповідно до протоколу огляду документів від 06.06.2016 р. встановлено, що стороною обвинувачення оглянуто матеріали кримінального провадження № 42016160000000022 від 17.01.2016 зареєстровані за ч. 4 ст. 185 КК України, з долученням копій окремих матеріалів з цього кримінального провадження.
		 
		Суду не вдалось встановити походження копій матеріалів кримінального провадження № 42016160000000022 від 17.01.2016 та яким саме чином вони потрапили до слідчого.
		Відповідно до ч. 1 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, відносяться у тому числі верховенство права та безпосередність дослідження показань, речей і документів.
		Відповідно до ч. 2 ст.8КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У ч. 5 ст.9КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначено, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
		Крім цього, у рішеннях Європейського суду з прав людини, неодноразово вказано про те, що вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).
		Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішенні у справі «Балицький проти України», різновид доктрини «плодів отруєного дерева» - визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		З витягу ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження № 42016160000000023 від 17.01.2016 встановлено, що досудове розслідування цього кримінального провадження здійснювалось групою слідчих, у число яких входили: ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_11 , ОСОБА_76 .
		Про те, в наданих до суду матеріалах кримінального провадження № 42016160000000023 не встановлено жодного документу з приводу прийняття рішення про створення такої слідчої групи, зокрема рішення керівника органу досудового розслідування про створення чи про доручення проведення досудового розслідування групі слідчих. 
		Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 28.04.2016 р. слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_77 відведено від участі у досудовому розслідуванні вказаного кримінального провадження.
		Після цього, досудове розслідування здійснювалось слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА_78 . Разом з цим, в матеріалах кримінального провадження відсутній жодний документ, який б підтверджував повноваження ОСОБА_79 щодо можливості проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		Відсутність документів, якими підтверджується факт визначення слідчого чи слідчих, яким надається право здійснювати досудове розслідування кримінального провадження № 42016160000000023, ставить під сумнів допустимість окремих доказів сторони обвинувачення.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений зокрема визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
		Відповідно до ч. 6 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що протокол огляду документів від 18.03.2016 разом з додатками копій матеріалів кримінального провадження № 42015160000000695, протокол огляду документів від 16.03.2016 разом з додатками копій окремих матеріалів кримінального провадження № 4201317001000060, протокол огляду документів від 06.06.2016 разом з додатками копій матеріалів кримінального провадження № 42016160000000022 - не можуть бути належними, допустимими доказами вини ОСОБА_5 .
		Відповідно до висновку експерта ОНДЕКЦ МВС України № 55 від 26.01.2016, встановлено, що двосторонній механізм урізного замка, з вхідних дверей кабінету № 24 першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області по вул. Середньофонтанська, 14 а, м. Одеси, знаходиться у справному стані та його можливо відімкнути (замкнути) ключами-оригіналами, наданими для дослідження. Також встановлено, що цей замок, ймовірно міг бути відкритий (закритий), як ключами-оригіналами наданими для дослідження, так і стороннім предметом (предметами), який за своїми розмірними характеристиками не перевищує розміри ключових шпарин, при цьому зламів цього замка не виявлено.
		Встановлено, що вказаний висновок експерта отриманий в іншому кримінальному провадженні - № 42016160000000022 від 17.01.2016 та долучений до кримінального провадження № 42016160000000023 від 17.01.2016 на підставі постанови слідчого про долучення окремих документів до іншого кримінального провадження від 16.03.2016
		Належність доказів регламентована ст. 85 КПК України, а саме: належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч. 4 ст. 217 КПК України, рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначений висновок експерта не містить в собі доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому вказаний документ не долучений до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 в жоден з передбачених законом способів. У зв`язку з чим висновок експерта ОНДЕКЦ МВС України № 55 від 26.01.2016 та постанова слідчого про долучення окремих документів до іншого кримінального провадження від 16.03.2016 є неналежними та недопустимими доказами по справі.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 16.06.2016 р. та додатку - лазерного диску з відеозаписом цього експерименту, судом встановлено, що експеримент проведено за місцем розташування службового кабінету № 24, розташованого у першому слідчому відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин, що передували зникненню речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695. 
		При цьому ОСОБА_5 розповів та показав, як було організовано його робоче місце у службовому кабінету № 24, місце розташування речей в цьому кабінеті. В ході цього слідчого експерименту, забезпечено встановлення металевої шафи, якою користувався ОСОБА_5 , на те саме місце, де вона була встановлена у ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_5 продемонстрував, що на даній металевій шафі відсутній інвентаризаційний номер, що свідчить про те, що ця шафа не взята на баланс прокуратури Одеської області, та з пояснень ОСОБА_5 належить саме йому. ОСОБА_5 відтворив, як він зберігав речові докази у кримінальному провадженні № 42015160000000695, при цьому був створений муляж пакету, який за своїми габаритами відповідав тому самому пакету, у якому зберігались речові докази та який зник. ОСОБА_5 продемонстрував, як і куди він клав цей пакет у вказаній металевій шафі, та як він його діставав та клав назад.
		Суд встановив, що вказаний протокол проведення слідчого експерименту від 16.06.2016 з додатком, є неналежним доказом винуватості ОСОБА_5 , а навпаки підтверджує версію ОСОБА_5 , яку він зазначив під час надання своїх пояснень у суді.
		Суд критично ставиться до факту зазначеного стороною обвинувачення про те, що ОСОБА_5 зберігав речові докази у кримінальному провадженні № 42015160000000695 на підлозі свого службового кабінету та не поміщував їх до свого сейфу. Встановлено, що даний факт не підтверджується жодними належними доказами. 
		Крім того, в підтвердження такого висновку суду, відповідно до листа начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_42 № 17/1/1-3027-16 від 05.09.2016, встановлено, що металева шафа у службовому кабінеті № 24 слідчого ОСОБА_5 використовувалась слідчими з 2013 року, при цьому інвентаризаційний номер на вказаній шафі та підтверджуючі документі, що ця металева шафа взята на баланс прокуратури області у приміщенні першого слідчого відділу також відсутні.
		З цього ж листа судом також встановлено, що у першому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області відсутні документи на підставі яких здійснювався переїзд першого слідчого відділу з будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у будівлю за адресою: АДРЕСА_4 . Крім того, встановлено, що у січні 2016 року у першому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області створено камеру зберігання речових доказів, заведено книгу обліку речових доказів № 1 куди 19.01.2016 внесено перший запис у вказану книгу, та 18.07.2016 наказом прокурора Одеської області № 294 слідчого першого слідчого відділу ОСОБА_22 призначено відповідальною особою за зберігання речових доказів.
		Відповідно до висновку трасологічної експертизи ОНДЕКЦ МВС України № 542 від 24.06.2016, встановлено, що відповісти на питання чи справний представлений на дослідження замок, якщо так, то яка причина його несправності? не представилось можливим у зв`язку з тим, що двосторонній циліндровий механізм урізного замка поступив на дослідження в розібраному та розпиленому стані після проведення попередньої судової трасологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016160000000022 від 17.01.2016. Вказаний замок відмикався і замикався ключами - оригіналами, наданими для дослідження, разом з цим відповісти чи відмикався він якимось стороннім предметом не представляється можливим у зв`язку відсутністю слідів зламу на зовнішніх та внутрішніх поверхнях цього замка.
		Суд зазначає, що висновок трасологічної експертизи ОНДЕКЦ МВС України № 542 від 24.06.2016 є неналежним доказом винуватості ОСОБА_5 , при цьому виникає питання, щодо того, чи мало місце у дійсності відкриття вхідних дверей кабінету № 24 першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області по вул. Середньофонтанська, 14 а у м. Одеса, сторонніми особами, що могло призвести до викрадення речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695.
		Відповідно до договору банківського рахунку № 65/12 між прокуратурою Одеської області та ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 01.06.2012, залучений до матеріалів кримінального провадження під час допиту начальника фінансово-бухгалтерського відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_80 , встановлено, що цей договір укладений з метою відкриття депозитного банківського рахунку прокуратури Одеської області з метою розміщення на ньому грошових коштів, у тому числі вилучених під час досудового розслідування кримінальних проваджень.
		При цьому вказаний договір фактично підтверджує пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_80 , ОСОБА_22 , ОСОБА_39 , ОСОБА_72 , ОСОБА_23 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_62 що в прокуратурі Одеської області була відсутня банківська комірка для розміщення грошових коштів, які зберегли на собі сліди злочину, оскільки згідно Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, гроші, що зберегли на собі сліди злочину не можуть бути розміщені на депозитному банківському рахунку.
		Отже, договір банківського рахунку № 65/12 між прокуратурою Одеської області та ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 01.06.2012 є неналежним доказом винуватості ОСОБА_5 .
		Крім того, судом встановлено, що відповідно до листа начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Одеської області № 18вих-16 від 29.08.2016, підтверджено факт відсутності укладених договорів відкриття банківської комірки.
		Акти перевірки стану та умов зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, які розслідуються слідчими першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області від 02.04.2015, від 02.07.2015 та від 07.10.2015, також є неналежними доказами, оскільки не містять відомостей, що підтверджуються винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. 
		Суд зазначає, що за встановлених обставин, матеріали службового розслідування, у тому числі висновок про результати службового розслідування за фактом втрати речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695, яке розслідувалось слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 не є допустимими доказами вини ОСОБА_5 , оскільки зібрані поза межами кримінального провадження та без додержання правил КПК України щодо дотримання прав і свобод людини.
		Відповідно до звернень працівників першого та другого слідчих відділів слідчого управління прокуратури Одеської області адресованих прокурору Одеської області, встановлено, що ініціатори звернень тим самим просять не здійснювати заходів направлених на переїзд слідчих відділів до нової будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , з ряду причин, у тому числі у зв`язку з відсутністю належно облаштованої кімнати для зберігання речових доказів.
		Існування та природа цього документа підтверджена в ході допиту усіх співробітників першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області та начальником матеріально-технічного забезпечення прокуратури Одеської області ОСОБА_81 .
		З листа слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 № 17/1/2-3027-16 від 30.08.2016 встановлено, що звернення працівників першого та другого слідчих відділів слідчого управління прокуратури Одеської області не розглядались прокуратурою області згідно Закону України Про звернення громадян, чи в іншому порядку передбаченому для надання відповіді та проведення відповідної перевірки, тому документи з приводу розгляду цих звернень, відсутні.
		З урахуванням викладеного, суд зазначає, що вказані звернення підтверджують позицію ОСОБА_5 та є неналежним доказом його вини.
		Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи ОНДЕКЦ МВС України № 599 від 25.08.2016, встановлено, що наданий на дослідження прирізний замок з сувальним механізмом від верхніх дверцят сейфу, який на момент проведення дослідження знаходився в службовому кабінеті, розташованому в будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , справний та працездатний. При цьому тільки один з ключів наданих для дослідження, є ключем оригіналом від наданого замку.
		Разом з цим, даним висновком встановлено, що наданий на дослідження замок неодноразово відчинявся (зачинявся) штатним ключем, про те на його внутрішніх деталях присутні сліди механічної дії, які були залишені стороннім предметом. Встановити чи був відчинений (зачинений) замок за допомогою стороннього предмету, по наявним видимим слідам його дії, не представляється можливим. Будь яких видимих слідів зламу, на зовнішніх і внутрішніх деталях наданого на дослідження замку, не виявлено. 
		Отже, вказаний висновок дає підстави вважати, що сейф розташований в службовому кабінеті № НОМЕР_9 в будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , яким користувався слідчий ОСОБА_5 , ймовірно міг бути відкритий стороннім предметом сторонньою особою. У зв`язку з цим виникає вірогідність того, що речові докази у кримінальному провадженні № 42015160000000695 імовірно були викрадені, шляхом відкриття вказаного сейфу сторонніми особами.
		У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Sраіn» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v. Sраіп, judgment of 6 December 1988, Series А по. 146, Р. 33, § 77).
		У Постанові ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 29червня 1990року з наступними змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (п. 17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Відповідно до п. 23 Постанови всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні; тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Суд встановив, що висновок судової трасологічної експертизи ОНДЕКЦ МВС України № 599 від 25.08.2016, викликає об`єктивні сумніви щодо доведеності обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, які відповідно тлумачяться на користь самого ОСОБА_5 . У зв`язку з чим, вказаний висновок судової трасологічної експертизи є неналежним доказом винуватості ОСОБА_5 .
		Відповідно до протоколу огляду відеозапису з камер відеоспостереження від 05.09.2016 не встановлено жодних даних, що могли б бути використані на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , у зв`язку з чим не є належним доказом.
		Відповідно до протоколу огляду матеріалів службового розслідування за фактом втрати речових доказів у кримінальному провадженні № 42015160000000695, яке розслідувалося слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 від 31.08.2016 не встановлено жодних даних, що могли б бути використані на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , у зв`язку з чим не є належним доказом. Крім того, як вже зазначалось вище, матеріали цього службового розслідування не можуть бути допустимими доказами винуватості ОСОБА_5 , оскільки містять в собі інформацію, яка належним чином не підтверджена.
		Відповідно до протоколу огляду документів Особової справи слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5  від 02.09.2016 не встановлено жодних даних, що могли б бути використані на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , у зв`язку з чим не є належним доказом.
		Відповідно до протоколу огляду документів матеріалів кримінального провадження № 42015160000000695 від 01.09.2016 та додатків до нього, не встановлено жодних даних, що могли б бути використані на підтвердження винуватості ОСОБА_5 , у зв`язку з чим не є належним доказом.
		Рапорт начальника слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_17 про внесення відомостей до ЄРДР від 16.01.2016, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_5 , довідка Одеського обласного психоневрологічного диспансеру від 25.03.2016, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави від 29.01.2016, клопотання про відсторонення від посади від 29.01.2016, квитанція № ПН 1923РКО від 05.02.2016 про сплату 13780 грн, доручення у порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України № 15/1-3027-16 від 24.03.2016, клопотання про продовження строків досудового розслідування до 4 місяців від 23.05.2016, лист начальника відділу інформаційних технологій прокуратури Одеської області № 22-6537вн-16 від 13.06.2016, клопотання про продовження строків досудового розслідування до 5 місяців від 21.06.2016, клопотання про продовження строків досудового розслідування до 6 місяців від 15.07.2016, рапорт слідчого ОСОБА_82 від 05.08.2016, ухвала Приморського районного суду м. Одеси про відвід слідчого ОСОБА_82 від 04.08.2016, інформація з управління інформаційних технологій щодо наявності судимості у ОСОБА_5 від 16.08.2016, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 28.07.2016, повідомлення адвокату ОСОБА_9 про явку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 07.09.2016, повідомлення адвокату ОСОБА_10 про явку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 07.09.2016, повідомлення ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження від 07.09.2016, протокол доступу ОСОБА_5 до матеріалів досудового розслідування від 12.09.2016, рапорт слідчого ОСОБА_11 від 12.09.2016, клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 13.09.2016, ухвала Приморського районного суду м. Одеси про встановлення строку ознайомлення ОСОБА_5 з матеріалами кримінального провадження від 19.09.2016, протокол про надання доступу адвокату ОСОБА_9 до матеріалів досудового розслідування від 23.09.2016, протокол про надання доступу ОСОБА_5 до матеріалів досудового розслідування від 26.09.2016, протокол про надання доступу адвокату ОСОБА_9 до матеріалів досудового розслідування від 26.09.2016, протокол про надання доступу адвокату ОСОБА_10 до матеріалів досудового розслідування від 23.09.2016 - не доводять обставин, які підлягають доказуванню в межах висунутого обвинувачення ОСОБА_5 .
		Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
		У матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які б підтверджували одержання вищевказаних доказів у належному процесуальному порядку, а тому суд не може на них посилатися як на докази.
		Жодних належних і допустимих доказів, які б з достовірністю і достатністю вказували на вчинення обвинуваченим злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, стороною обвинувачення не надано.
		 
		Також судом взято до уваги і докази надані стороною захисту.
		 
		Суд погоджується зі стороною захисту в тому, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України нічим не підтверджуються та протирічить фактичним обставинам справи. Сторона обвинувачення взагалі не вказує, які саме дії чи бездіяльність з використанням влади чи службових повноважень, що суперечить інтересам служби, вчинив ОСОБА_5 , а також не встановлений який у нього був умисел, мотив та мета вчинення такого кримінального правопорушення.
		 
		Встановлено, що після прийняття стороною обвинувачення рішення щодо повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України, сторона обвинувачення не провела жодної слідчої дії, направленої на встановлення доказів з метою підтвердження чи спростування складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в діях ОСОБА_5 , не встановила нічого з переліченого у ст. 91 КПК України, не провела жодного допиту з цього приводу, навіть допит ОСОБА_13 .
		 
		Згідно із диспозицією ч. 2 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем є умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
		 
		Згідно ч. 4 Примітки до ст. 364 КК України, тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Отже, зловживання владою або службовим становищем належить до злочинів із матеріальним складом і визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків.
		Стороною обвинувачення в порушення зазначених норм кримінального права не вказано кому саме та у якому розмірі ОСОБА_5 завдав матеріальні збитки.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.
		 
		Суд погоджується, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 364 КК України є не конкретним, не зрозумілим та таким, що взагалі не передає своєї суті. В обвинуваченні не зазначено час, місце а також інші суттєві обставини вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим істотно порушено право ОСОБА_5 на захист.
		 
		Судом встановлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні рішення щодо продовження строків досудового розслідування приймалось чотири рази, при цьому в порушення ст. 296 КПК України, кожного разу повторне клопотання про продовження строку досудового розслідування подавалось слідчим, а не прокурором, що свідчить про те, що продовження строку досудового розслідування ініціювалося перед прокурором області не уповноваженою на це особою. 
		 
		Судом взято до уваги твердження сторони захисту з приводу того, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (що є злочином середньої тяжкості) вручено ОСОБА_5 29.01.2016, а шестимісячний строк досудового розслідування відповідно спливав 24.08.2016, у зв`язку з чим прийняття прокурором рішення щодо продовження терміну досудового розслідування, що перевищує шість місяців було неможливим.
		 
		Встановлено, що 16.08.2016 р. слідчим повідомлено ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 2 ст. 367 КК України (що є злочином середньої тяжкості) на ч. 2 ст. 364 КК України (що є тяжким злочином) та вручене йому клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42016160000000023 до восьми місяців, тим самим порушив вимоги ст. 296 КПК України, чинної на той період часу.
		Судом також встановлено, що 19.08.2016 р. прокурором відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_12 , ОСОБА_5 вручене ще одне клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		 
		Відповідно до супровідного листа начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_83 № 15-3027-16 від 09.2016 р. встановлено що постанова від 19.08.2016 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000023 від 17.01.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, до восьми місяців, винесена за результатом розгляду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_12 від 19.08.2016 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000023 від 17.01.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України до восьми місяців.
		 
		Відповідно до листа першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_84 № 15-3235вих16 від 01.09.2016 р. встановлено, що слідчим в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури області допущено порушення вимог ст. 28 КПК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000023, у зв`язку з чим йому оголошено догану.
		 
		Наведене свідчить про те, що під час досудового розслідування допущенні суттєві порушення вимог чинного законодавства з приводу дотримання розумних строків. 
		 
		З урахуванням викладеного, суд вважає об`єктивно обґрунтованими твердження сторони захисту з приводу того, що стороною обвинувачення повідомлено ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, лише з метою отримання можливості продовжити строки досудового розслідування в Генеральній прокуратурі до восьми місяців.
		 
		Суд зазначає, що: протокол огляду відеозапису з камер відеоспостереження складений 05.09.2016; протокол огляду документів матеріалів службового розслідування за фактом втрати речових доказів у кримінальному провадженні № 402015160000000695, яке розслідувалось слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 складений 31.08.2016 та додатки до цього протоколу, зокрема матеріали цього службового розслідування; протокол огляду документів матеріалів кримінального провадження № 402015160000000695 від 12.10.2015 за ч. 3 ст. 368 КК України за обвинуваченням ОСОБА_13 складений 01.09.2016 та усі додатки до нього; клопотання про продовження строків досудового розслідування до 4 місяців складене 23.05.2016; постанова про продовження строків досудового розслідування до 4 місяців від 23.05.2016; клопотання про продовження строків досудового розслідування до 5 місяців складене 21.06.2016; постанова про продовження строків досудового розслідування до 5 місяців від 21.06.2016; клопотання про продовження строків досудового розслідування до 6 місяців складене 15.07.2016; постанова про продовження строків досудового розслідування до 6 місяців складене 21.07.2016; постанова про відновлення досудового розслідування складена 10.08.2016; клопотання про продовження строку досудового розслідування до 8 місяців складене 16.08.2016; клопотання про продовження строку досудового розслідування до 8 місяців складене 19.08.2016; постанова про продовження строку досудового розслідування до 8 місяців складена 19.08.2016, - є недопустимими доказами, оскільки зібрані поза межами строків досудового розслідування.
		Суд погоджується зі стороною захисту, що стороною обвинувачення не доведено, що речові докази у кримінальному провадженні № 402015160000000695 зберігались у порушення Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012.
		Відповідно до п. 7 вказаного Порядку, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження. Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією, крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру.
		Відповідно до п. 8 вказаного Порядку, відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження. Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень.
		З п.п. 9-10 вказаного Порядку вбачається, що для обліку речових доказів у кожному органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, відповідальною особою ведеться книга обліку речових доказів. Взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку.
		У п. 13 вказаного Порядку зазначено, що у разі виникнення необхідності у проведенні процесуальних дій з вилученими (отриманими) речовими доказами слідчий, який здійснює кримінальне провадження, отримує з обладнаного приміщення чи спеціального сейфа необхідну упаковку з речовими доказами чи безпосередньо речові докази з прикріпленою биркою. Після закінчення процесуальних дій речові докази в належній упаковці або з прикріпленою биркою у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку, здаються на зберігання до обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.
		Відповідно до п. 21 вказаного Порядку, речові докази у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі коли готівка у національній валюті України чи іноземній валюті не містить слідів кримінального правопорушення, валютні кошти зараховуються на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки уповноваженого банку.
		Судом не отримано від сторони обвинувачення жодного належного та допустимого доказу того, що речові докази не зберігались разом з матеріалами кримінального провадження № 402015160000000695 в індивідуальному сейфі.
		Суд погоджується зі стороною захисту, що питання з приводу наявності в першому слідчому відділі слідчого управління прокуратури Одеської області обладнаного приміщення для зберігання речових доказів стороною обвинувачення взагалі не досліджувались. 
		 
		Із показань свідків, обвинуваченого, а також відповідно до: листа слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 № 17/1/2-1977вих16 від 07.09.2016; звернень співробітників першого та другого слідчих відділів слідчого управління прокуратури Одеської області, адресованих на ім`я заступника Генерального прокурора України  прокурора Одеської області ОСОБА_28 з приводу неможливості переїзду до будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14-а, у тому числі у зв`язку з відсутністю належних умов для зберігання речових доказів; рапорту від 22.01.2016 р. начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_16 , начальника слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_17 за підтримкою заступника прокурора Одеської області ОСОБА_59 ; листа начальника першого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_42 № 17/1/1-9844вн-16 від 05.09.2016, вбачається, що на момент зникнення речових доказів у кримінальному провадженні № 402015160000000695, в першому слідчому відділі не було приміщення для зберігання речових доказів, була відсутня книга обліку речових доказів, а також не призначена відповідальна особа за зберігання речових доказів. 
		Відповідно до листа старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_5 № 17/1/1-9491-13 від 14.11.2013 на адресу начальника відділу-головному бухгалтеру відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Одеської області ОСОБА_80 , встановлено, що ОСОБА_5 ще у листопаді 2013 року підіймав перед уповноваженою особою прокуратури Одеської області питання з приводу можливості розміщення грошових коштів, які зберегли на собі сліди злочину.
		Суд визнає факт призначення 21.12.2015р. ОСОБА_5 на посаду слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області, що підтверджується особовою справою ОСОБА_5 , та протирічить версії сторони обвинувачення, оскільки відкидає сумніви сторони обвинувачення щодо упередженості ОСОБА_5 під час досудового розслідування кримінального провадження № 402015160000000695 у цей же самий час, тобто у грудні 2015 року.
		Суд погоджується зі стороною захисту, що стороною обвинувачення взагалі не перевірено як саме здійснювався переїзд першого слідчого відділу до будівлі розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14-а, та не приділено уваги факту відсутності жодного документу з цього приводу, у тому числі наказів та розпоряджень, тощо. 
		Суд приймає до уваги, що до теперішнього часу здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000022 від 17.01.2016 за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом крадіжки речових доказів у кримінальному провадженні № 402015160000000695 зі службового кабінету № 24, що належав слідчому ОСОБА_5 та був розташований в будівлі за адресою: АДРЕСА_4 .
		Відсутність результатів досудового розслідування кримінального провадження № 42016160000000022, суттєво впливає на розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_5 , оскільки до теперішнього часу не має жодного розуміння куди насправді зникли речові докази у кримінальному провадженні № 402015160000000695, та хто насправді міг вчинити їх крадіжку і з яких мотивів.
		Суд погоджується зі стороною захисту, що стороною обвинувачення не виконані в повному обсязі ухвали слідчих суддів, якими співробітників прокуратури Одеської області зобов`язано провести ряд слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42016160000000022.
		Судом встановлено, що 20.05.2016 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси постановлено ухвалу у справі № 1-кс/522/8475/16 про задоволення скарги ОСОБА_5 про скасування постанови про відмову в задоволенні клопотання від 20.04.2016 слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_77 та зобов`язано співробітників прокуратури Одеської області провести низку слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000023.
		Судом також встановлено, що 28.07.2016 р. слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси постановлено ухвалу у справі № 1-кс/522/14013/16 про задоволення скарги ОСОБА_5 про скасування постанови про відмову в задоволенні клопотання від 13.07.2016 слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області ОСОБА_79 та зобов`язано останнього провести низку слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42016160000000023.
		Встановлено, що відповідно до вказаних судових рішень зобов`язано провести та у подальшому так і не проведені наступні слідчі дії: огляд місця події у слідчому управлінні прокуратури Одеської області, за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14-а, зокрема не оглянуто службовий кабінет слідчого ОСОБА_5 та сейф, який в ньому розташований; не проведено допит свідка ОСОБА_85 ; не проведено допит свідка ОСОБА_86 ; не встановлено та не допитано осіб за результатом огляду записів з камер відеоспостереження слідчого управління прокуратури Одеської області за період з 04.01.2016 по 14.01.2016, які можливо можуть бути причетні до викрадення речових доказів.
		 
		В результаті невиконання стороною обвинувачення окремих слідчих дій, які зобов`язано вчинити двома вказаними ухвалами слідчих суддів, ймовірно не встановлені усі обставини, що мають доказове значення та, які можливо підтверджують вину ОСОБА_5 , чи спростовують її. Тим самим порушили право ОСОБА_5 на захист.
		 
		Судом встановлено, що до теперішнього часу кримінальне провадженні № 402015160000000695 за обвинуваченням ОСОБА_13 є предметом розгляду у Суворовскому районному суді м. Одеси. Інформації з приводу остаточного рішення по даній справі суду не надано.
		Судом взяті до уваги такі твердження сторони захисту і суд не може їх залишити без уваги, так як справді на розсуд стороннього спостерігача дії ОСОБА_5 були активними і могли свідчити про особисту зацікавленість у проведенні кримінального провадження. В той же час, даний факт не є вирішальним при прийнятті рішення по даній справі, так як не зважаючи на значний обсяг доказів, який наданий стороною обвинувачення, кількість допитаних свідків, судом не встановлено жодного достатнього, належного і допустимого доказу, який б підтверджував обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні та надали суду право прийти до висновку, що ОСОБА_5 вчинив злочин у вчиненні якого його звинувачували.
		Відповідно до ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
		У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Кожен факт причетності особи до вчинення злочину та винності має бути підтверджений повнотою зібраних доказів, проте, жодні з наведених показань свідків та доказів, наданих суду стороною обвинувачення не містять будь-яких відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 
		Недоліки, допущені органом досудового слідства при його проведенні, є суттєвим порушенням вимог норм КПК України, їх виправлення за допомогою засобів, якими наділений суд, не видається можливим.
		Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій.
		Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
		1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
		2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
		3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладеного, провівши повно та всебічно судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення за ч. 2 ст.364КК України не підтверджено в результаті судового розгляду, а обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вини.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		У зв`язку із ухваленням виправдувального вироку витрати за залучення експерта необхідно віднести на рахунок держави ( ч.2 ст. 124 КПКУ).
		Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню у зв`язку із завершенням судового розгляду. 
		Речові докази до кримінального провадження не долучались. 
		Керуючись ст. ст.1-380 КПК України, 1-364 КК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.364КК України та виправдати його за ч. 2 ст.364КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - скасувати. 
		Процесуальні витрати,пов`язанііз залученнямекспертів, у сумі 720 (сімсот двадцять) гривень 12 копійок - віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити виправданому та прокуророві.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...