Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13394/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2021. Зареєстровано: 17.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" березня 2021 р.                             Справа № 910/13394/20
		 
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Демидової А.М.
		суддів:            Євсікова О.О. 
		          Ходаківської І.П. 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А.
		за участю представників учасників справи:
		від позивача: Молічева Ю.К.
		від відповідача: Ярмак М.М.
		від третьої особи: не з`явився
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 (повне рішення складено 01.12.2020) (суддя Гумега О.В.) 
		 
		у справі № 910/13394/20 Господарського суду міста Києва
		 
		за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
		до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		про стягнення 855 017,75 грн
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст і підстави первісних позовних вимог
		 
		1.          Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - ПрАТ "МАУ", відповідач) про стягнення 855 017,75 грн заборгованості за договором оренди №  1505 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013, у тому числі: 825 630,02 грн основного боргу, 23 689,46 грн пені, 5  369,36 грн 3% річних, 328,91 грн інфляційних втрат.
		 
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПрАТ "МАУ" в порушення умов зазначеного договору не сплатило на користь ДП "МА "Бориспіль" орендну плату (відповідно до п. 3.6 договору) за користування майном у період лютий-липень 2020 року, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 825 630,02 грн (основний борг), на яку нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
		 
		3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №  910/13394/20 (суддя Гумега О.В.) позов ДП "МА "Бориспіль" задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "МАУ" на користь ДП "МА "Бориспіль" 825 630,02 грн основного боргу, 23 689,46 грн пені, 5 369,36 грн 3% річних, 233,84 грн інфляційних втрат та 12 823,85 грн судового збору; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		4. Судове рішення ухвалено з посиланням на ст.ст. 283, 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 6, 11, 253, 509, 525-526, 530, 549, 610-612, 625-628, 759, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та мотивоване тим, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату у строки та в розмірі, встановлені договором № 1505 від 30.10.2013. Водночас, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з лютого по липень 2020 року в розмірі 825  630,02 грн.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		5. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПрАТ "МАУ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
		 
		6. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, судом неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, надано невірну оцінку доказам, поданим сторонами, неправильно застосовано законодавство, яке врегульовує спірні правовідносини, не забезпечено право відповідача на отримання документів, направлених до суду позивачем і, як наслідок, позбавлено відповідача можливості заперечити проти них.
		 
		7. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату у строки та в розмірі, встановлені договором № 1505 від 30.10.2013, є безпідставними, оскільки ПрАТ "МАУ" вжито належних і достатніх заходів, що підтверджується листом № 01.3.1/10-52 від 20.03.2020 та направленням у подальшому на адреси орендодавця та балансоутримувача листа № 01.3.1-10/120 від 13.10.2020.
		 
		8. Також, на переконання скаржника, судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин лист Фонду державного майна України № 10-16-15429 від 04.08.2020.
		 
		9. Крім того, ПрАТ "МАУ" в апеляційній скарзі вказує, що за період часу, починаючи з моменту встановлення карантину і до його відміни (скасування), відповідача має бути звільнено від орендної плати, для чого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області мало здійснити комісійний огляд об`єкта оренди, однак таких дій здійснено не було.
		 
		10. В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		 
		11. Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить суд долучити до матеріалів справи сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1725 від 26.10.2020.
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
		12. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "МАУ" передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демидової А.М., суддів Євсікова О.О., Ходаківської І.П.
		 
		13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "МАУ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №  910/13394/20 залишено без руху; витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали даної справи.
		 
		14. 18.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13394/20.
		 
		15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 задоволено клопотання ПрАТ "МАУ" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 та поновлено ПрАТ "МАУ" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "МАУ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі  910/13394/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.02.2021; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.02.2021. 
		 
		16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 розгляд апеляційної скарги ПрАТ "МАУ" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №  910/13394/20 відкладено на 09.03.2021 о 10 год. 30 хв.
		Позиції учасників справи
		17. ДП "МА "Бориспіль" у відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Північного апеляційного господарського суду 19.02.2021, проти апеляційної скарги ПрАТ "МАУ" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
		Явка представників учасників справи. Клопотання учасників справи
		18. У судове засідання, призначене на 09.03.2021, з`явились представники позивача та відповідача (скаржника).
		19. Представник третьої особи у судове засідання 09.03.2021 не з`явився, хоча   третя особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання ухвалою суду від 23.02.2021; про причини його нез`явлення суд не повідомлений.
		20. З приводу доданого до апеляційної скарги (у копії) сертифікату № 3100-20-1725 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.10.2020, виданого відповідачу Торгово-промисловою палатою України, який скаржник просить Північний апеляційний господарський суд долучити до матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
		21. Обґрунтовуючи зазначене клопотання про долучення доказу, скаржник вказує, що сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1725 від 26.10.2020 був переданий відповідачем на поштове відділення та отриманий судом першої інстанції 02.12.2020, тобто після ухвалення судом оскаржуваного рішення у даній справі. Це зумовлено тим, що відповідач перебуває у стані простою, і виконання більшості процесів затримується через значне скорочення персоналу відповідача та перебування іншої його частини у вимушених відпустках.      
		22. При цьому, як вказує скаржник в апеляційній скарзі, зазначений сертифікат засвідчує, що у період з 17.03.2020 до 04.06.2020 відповідач перебував під впливом обставин непереборної сили.
		23. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		24. Згідно з ч. 1  ст. 43 ГПК України  учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		25. За змістом  ст. 42 ГПК України  учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
		26. Відповідно до положень ч. 4  ст. 74 ГПК України  суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.    
		27. Згідно зі  ст. 80 ГПК України  учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений     законом     або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		28. Відповідно до частин 1, 2, 3  статті 269 ГПК України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		29. Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою  ГПК України  покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18.
		30. Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі від 01.10.2020 про відкриття провадження у даній справі було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, до якого додати всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. При цьому, у вказаній ухвалі суд звернув увагу учасників справи, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з поважних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
		31. Ухвалу від 01.10.2020 про відкриття провадження у даній справі вручено відповідачу 05.10.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу (арк. справи 103).
		32. Отже, відповідач мав подати відзив на позовну заяву з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до 20.10.2020.   
		33. Однак у встановлений строк відповідачем не було подано до суду першої інстанції сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). 
		34. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач повідомляв суд першої інстанції про неможливість отримання та подання такого доказу у встановлений строк.
		35. Зокрема, відзив на позовну заяву, що поданий ПрАТ "МАУ" у строк, встановлений місцевим господарським судом (20.10.2020), не містить відомостей про здійснення відповідачем дій, спрямованих на отримання сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), чи, принаймні, про намір відповідача отримати такий сертифікат.  
		36. Щодо посилань скаржника, наведених в апеляційній скарзі в обґрунтування клопотання про долучення доказу, на те, що він перебуває у стані простою, і виконання більшості процесів затримується через значне скорочення персоналу відповідача та перебування іншої його частини у вимушених відпусках, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у разі існування відповідних обставин, які ускладнюють своєчасне подання доказів, відповідач не був позбавлений можливості повідомити про це суд першої інстанції під час розгляду справи, зокрема, у відзиві на позовну заяву. Однак, цього ним зроблено не було.      
		37. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначений сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1725, який видано відповідачу 26.10.2020, був надісланий до Господарського суду міста Києва лише 30.11.2020, тобто через понад місяць після його видачі, що не узгоджується з приписами ст. 42 ГПК України, відповідно до якої учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази у строки, встановлені законом або судом.  
		38. З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено поважності причин неподання сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-20-1725 від 26.10.2020 під час розгляду справи у суді першої інстанції. 
		39. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 10.12.2019 у справі № 913/479/18, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених  статтею 269 ГПК України  підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті  124, пунктів 2,  3,  4  частини 2 статті  129 Конституції України, статей  7,  13 ГПК України  основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4  ст. 13 ГПК України).
		40. З огляду на вищевстановлені обставини, оскільки скаржником відповідно до  ст. 269 ГПК України  не доведено суду апеляційної інстанції неможливості подання доданого до апеляційної скарги доказу - сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-20-1725 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 26.10.2020 - під час розгляду даної справи в суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, такий доказ Північним апеляційним господарським судом не приймається та не оцінюється.
		41. Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
		42. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
		43. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, яке відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 було реорганізоване у Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), та ПрАТ "МАУ" (орендар) був укладений договір оренди № 1505 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 (далі - Договір або Договір № 1505 від 30.10.2013).
		44. До Договору укладено додаткові договори, що є його невід`ємною і складовою частиною, а саме:
		- додатковий договір № 1 від 10.11.2014 (з додатком);
		- додатковий договір № 2 від 12.01.2015;
		- додатковий договір № 3 від 17.12.2015 (з додатком);
		- додатковий договір № 4 від 16.01.2017 (з додатком);
		- додатковий договір № 5 від 30.10.2017;
		- додатковий договір № 6 від 31.10.2018;
		- додатковий договір № 7 від 03.02.2020 (з додатком).
		45. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору (в редакції додаткового договору №  7 від 03.02.2020) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення № 1.4.29, №  1.4.50, № 1.4.68, № 1.4.69, № 1.4.100 загальною площею 251,9 кв.м на 1-му поверсі терміналу "D" та частину нежитлового приміщення № 4.2.59 загальною площею 69,7 кв.м на 4-му поверсі термінала "D" (далі - майно). Майно знаходиться на балансі ДП "МА "Бориспіль" (далі - балансоутримувач) та розміщене за адресою: 08307, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30 вересня 2019 року і становить за незалежною оцінкою - 24    399    000,00 грн, без врахування ПДВ, в тому числі:
		- нежитлові приміщення № 1.4.29, № 1.4.50, № 1.4.68, № 1.4.69, №  1.4.100 загальною площею 251,9 кв.м на 1-му поверсі термінала "D" - 19  111  032,65 грн;
		- частина нежитлового приміщення № 4.2.59 загальною площею 69,7 кв.м на 4-му поверсі термінала "D" - 5  287  967,35 грн.
		46. Згідно з п. 1.3 Договору майно передається в оренду з метою здійснення діяльності авіаційних пасажирських перевезень.
		47. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передавання підписують балансоутримувач та орендар (п. 2.1 Договору).
		48. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду орендоване нерухоме майно за актом № 1 приймання-передачі державного майна від 30.10.2013, який підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками.
		49. Орендар повернув орендодавцю частину орендованого майна, а саме: нежитлове приміщення № 1.4.27 на першому поверсі терміналу "D" площею 12,7 кв.м, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", про що свідчить акт № 2 від 29.08.2014 приймання-передачі орендованого майна до договору оренди від 30.10.2013 № 1505.
		50. 29.09.2015 згідно з актом № 3 приймання-передачі орендованого майна орендар повернув орендодавцю частину орендованого майна, а саме: частину нежитлового приміщення № 3.1.4 на третьому поверсі терміналу "D" площею 30,0 кв.м, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
		51. Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 1075 від 04.11.2019 "Про деякі питання продовження договорів оренди на новий строк", у п. 4 додаткового договору № 7 від 03.02.2020 сторони домовились, що термін дії Договору продовжено на 1 (один) рік до 29 жовтня 2020 року включно.
		52. Згідно з п. 3.1 Договору (в редакції додаткового договору № 7 від 03.02.2020) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами)        (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року - 304 987,50 грн. 
		53. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).
		54. За змістом п. 3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.
		55. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач (п. 3.6 Договору).
		56. Пунктом 5.3 Договору визначено обов`язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
		57. У силу п. 5.17 Договору орендар зобов`язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами.
		58. Як вбачається з матеріалів справи, для сплати орендної плати за період з лютого по липень 2020 року позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 1  981  512,03 грн, а саме:
		- рахунок-фактура № 76/280 від 29.02.2020 на суму 367 807,22 грн, згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020;
		- рахунок-фактура № 76/281 від 29.02.2020 на суму -254 516,88 грн, згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020. Зазначеним рахунком було проведено коригування рахунків за період з 30.10.2019 по 31.01.2020 згідно з  додатковою угодою № 7 згідно з договором № 1505 від 30.10.2013;
		- рахунок-фактура № 76/452 від 31.03.2020 на суму 370 749,68 грн, згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2020;
		- рахунок-фактура № 76/702 від 30.04.2020 на суму 373 715,69 грн, згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2020;
		- рахунок-фактура № 76/924 від 31.05.2020 на суму 374 836,84 грн, згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2020;
		- рахунок-фактура № 76/1101 від 30.06.2020 на суму 375 586,50 грн, згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2020;
		- рахунок-фактура № 76/1312 від 31.07.2020 на суму 373 332,98 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2020.
		59. Згідно з наявними в матеріалах справи копіями реєстрів виданих/отриманих оригіналів документів, зазначені рахунки-фактури були отримані відповідачем.
		60. Відповідно до умов п. 3.6 Договору, згідно з пропорціями розподілу, установленими Кабінетом Міністрів України, відповідач (орендар) мав сплати на користь позивача (балансоутримувача) за оренду майна:
		- 47 204,31 грн за рахунками-фактурами № 76/280 та № 76/281 від 29.02.2020 згідно з актами приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020 у строк до 15.03.2020;
		- 154 479,03 грн за рахунком-фактурою № 76/452 від 31.03.2020 згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2020 у строк до 15.04.2020;
		- 155 714,87 грн за рахунком-фактурою № 76/702 від 30.04.2020 згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2020 у строк до 15.05.2020;
		- 156 182,02 грн за рахунком-фактурою № 76/924 від 31.05.2020 згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2020 у строк до 15.06.2020;
		- 156 494,38 грн за рахунком-фактурою № 76/1101 від 30.06.2020 згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2020 у строк до 15.07.2020;
		- 155 555,41 грн за рахунком-фактурою № 76/1312 від 31.07.2020 згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2020 у строк до 15.08.2020.
		61. Оскільки відповідач не сплатив на користь позивача орендну плату (відповідно до п. 3.6 Договору) за користування майном у період лютий-липень 2020 року, ДП "МА "Бориспіль" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до ПрАТ "МАУ" про стягнення 855 017,75 грн заборгованості за Договором, з яких: 825 630,02 грн основного боргу, 23 689,46 грн пені, 5  369,36 грн 3% річних, 328,91 грн інфляційних втрат.
		62. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач послався на відсутність у позивача підстав для нарахування орендних платежів за період, коли ПрАТ "МАУ" не мало доступу до орендованих приміщень, оскільки зазначена обставина, відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, є підставою для звільнення від плати за користування майном на весь час, протягом якого майно не могло бути використане.
		63. Крім того, відповідач вважає, що в силу положень п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України він має право на зменшення плати до розміру обсягу витрат, необхідних для утримання орендованого майна. 
		64. Також, відповідач вказав, що ПрАТ "МАУ" як підприємство галузі авіаційного транспорту, яке здійснює перевезення пасажирів та багажу, відповідно до ч. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" має право на зниження орендної плати на 50% від суми нарахованої орендної плати.
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови 
		65. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		66. Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди.
		67. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України). 
		68. Приписами частини 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		69. Положеннями статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		70. Оскільки орендоване майно є державною власністю, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
		71. Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
		72. Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		73. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).
		74. Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		75. За змістом статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		76. У силу статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		77. Враховуючи положення статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		78. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		79. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
		80. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин. 
		81. Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		82. Приписи частини 6 статті 762 ЦК України визначають в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
		Отже, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини, за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
		Така правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.
		83. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин щодо неможливості користування орендованим майном відповідач у відзиві на позовну заяву послався на інформацію з офіційного сайту позивача щодо тимчасового закриття міжнародного регулярного пасажирського сполучення з 17.03.2020 . 
		84. Посилання відповідача на те, що запровадження карантинних заходів з 12.03.2020 та встановлення Урядом України відповідних обмежень у сфері авіаперевезень і закриття кордонів призвело до вимушеного простою ПрАТ "МАУ", яке здійснює господарську діяльність у сфері повітряних перевезень пасажирів, не є безумовною підставою для звільнення від сплати орендної плати за Договором, оскільки має бути оцінено неможливість використання орендованого майна відповідача у сукупності з усіма обставинами.
		85. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що закриття регулярних пасажирських перевезень не позбавляє ПрАТ "МАУ" права доступу до орендованих приміщень та їх використання, а відтак, доводи відповідача щодо неможливості користування орендованим майном, з посиланням на інформацію з офіційного сайту позивача щодо закриття міжнародного регулярного пасажирського сполучення з 17.03.2020 є необґрунтованими.
		86. Водночас, ПрАТ "МАУ" не подано доказів на підтвердження того, що воно було позбавлене можливості доступу до орендованих приміщень і користування ними та призупинило діяльність на об`єкті оренди як орендар, що могло б бути підставою для повного звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України.   
		87. Поряд з цим, пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
		Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
		88. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ПрАТ "МАУ" не доведено наявності підстав для застосування при вирішенні даного спору вищенаведених положень п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки відповідачем не наведено розрахунку розміру, до якого підлягає зменшенню плата за користування спірним майном з урахуванням положень абзацу другого цього пункту, та не надано доказів, які б підтверджували такий розрахунок (щодо обсягу витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг).
		89. Також, постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном. 
		90. Так, відповідно до п. 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
		1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
		2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст.  57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:
		50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
		25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
		91. Відповідно до п. 2 Постанови № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
		92. З урахуванням вищевикладеного, на підставі Постанови № 611 від орендної плати звільняються лише ті орендарі, що зазначені у додатку № 1 до цієї Постанови.
		93. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що до переліку орендарів, визначених додатком № 1 до Постанови № 611, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном, включено орендарів, які, з-поміж іншого, орендують приміщення з метою побутового обслуговування населення.   
		94. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що відповідно до Постанови № 611 він має право на звільнення від орендної плати повністю, оскільки згідно з Галузевим  класифікатором "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування", затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.02.2002 № 51 (далі - ГК 201-01-2001) та Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 № 313, послуги перевезення, які, власне, надає ПрАТ "МАУ", відносяться до побутового обслуговування населення. 
		95. Однак, ПрАТ "МАУ" є підприємством галузі авіаційного транспорту, яке здійснює перевезення пасажирів та багажу, про що вказав сам відповідач у відзиві на позовну заяву.
		96. ГК 201-01-2001 визначено вичерпний перелік послуг і продукції у сфері побутового обслуговування. Проте, послугу зі здійснення діяльності з авіаційних перевезень не віднесено до послуг у сфері побутового обслуговування, а тому така послуга відсутня у ГК 201-01-2001.
		97. За таких обставин, враховуючи, що діяльність відповідача не відноситься до сфери надання послуг у сфері побутового обслуговування, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у ПрАТ "МАУ" не виникло право на звільнення від орендної плати, передбачене п. 1 Постанови № 611.
		98. Водночас, відповідно до п. 1 додатку № 2 до Постанови № 611 "Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків", до цього переліку включено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення транспортних підприємств з перевезення пасажирів.
		99. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПрАТ "МАУ" як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення транспортного підприємства з перевезення пасажирів, відповідно до п. 2 Постанови № 611, мав право на зниження орендної плати на 50 відсотків.
		100. Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що для реалізації свого права на зниження орендної плати, ПрАТ "МАУ" необхідно було звернутися із відповідною заявою до орендодавця - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, оскільки положеннями Постанови № 611 нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не ставиться у залежність від звернення орендаря до орендодавця із такою заявою.  
		 
		101. Так само Постанова № 611 не містить положень про необхідність внесення змін до договору оренди для такого нарахування. 
		102. А тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату за спірний період у розмірі, встановленому Договором, який ґрунтується на відсутності у матеріалах справи доказів укладення між сторонами додаткового договору до Договору про зміну розміру орендної оплати, також визнається судом апеляційної інстанції помилковим.
		103. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що згідно з Постановою № 611, починаючи з дати встановлення карантину, нарахування орендної плати за Договором підлягає здійсненню у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати.   
		104. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що належною до нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача як балансоутримувача є орендна плата у розмірі 30%, розрахована відповідно до визначеної Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), із зменшенням на 50% відповідно до положень пп. 2 п. 1 Постанови № 611 та додатку № 2 у період з 12.03.2020 по 31.07.2020.
		105. Таким чином, за перерахунком суду апеляційної інстанції, за лютий 2020 року орендна плата на користь балансоутримувача підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем - 47 204,31 грн, за період з 01.03.2020 по 11.03.2020 орендна плата на користь балансоутримувача без наявності підстав для зменшення, підлягає стягненню у розмірі 54 815,14 грн; за період з 12.03.2020 по 31.07.2020, враховуючи зменшення орендної плати на 50% в силу норм чинного законодавства, належною до сплати є орендна плата у розмірі: 49 831,95 грн за березень 2020 року (з 12.03.2020 по 31.03.2020), 77 857,44 грн за квітень 2020 року, 78 091,01 грн за травень 2020 року, 78 247,19 грн за червень 2020 року, 77 777,71 грн за липень 2020 року, всього 463  824,75 грн.
		106. Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за вказаний період у розмірі 463  824,75 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять, а факт відсутності розрахунків між сторонами у спірний період відповідач не заперечує, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати частково, у сумі 463  824,75 грн.
		107. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		 
		108. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
		 
		109. Орендна плата, перерахована невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 Договору).
		110. Як вбачається із наданого позивачем розрахунку пені, останній просить суд стягнути з відповідача:
		- 3 224,34 грн пені, нарахованої з 16.03.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунками-фактурами № 76/280 та № 76/281 від 29.02.2020 на суму 47 204,31 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020;
		- 7 934,99 грн пені, нарахованої з 16.04.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунком-фактурою № 76/452 від 31.03.2020 на суму 154 479,03 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2020;
		- 5 820,16 грн пені, нарахованої з 16.05.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунком-фактурою № 76/702 від 30.04.2020 на суму 155 714,87 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2020;
		- 3 789,33 грн пені, нарахованої з 16.06.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунком-фактурою № 76/924 від 31.05.2020 на суму 156 182,02 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2020;
		- 2 257,62 грн пені, нарахованої з 16.07.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунком-фактурою № 76/1101 від 30.06.2020 на суму 156 494,38 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2020;
		- 663,02 грн пені, нарахованої з 16.08.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунком-фактурою № 76/1312 від 31.07.2020 на суму 155 555,41 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2020.
		111. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що визначені позивачем періоди для нарахування пені є правомірними.
		112. Разом з тим, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення орендної плати, то пеня підлягає нарахуванню на суми боргу з урахуванням цього зменшення.
		113. З урахуванням викладеного, за перерахунком суду апеляційної інстанції, належною до стягнення є сума пені у розмірі 14 864,73 грн.
		114. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		115. Судом апеляційної інстанції визнаються вірними періоди нарахування трьох процентів річних, визначені позивачем. Водночас, з огляду на встановлення судом наявності підстав для зменшення орендної плати, три проценти річних підлягають нарахуванню на суми боргу з урахуванням цього зменшення.
		116. З урахуванням викладеного, за перерахунком суду апеляційної інстанції, належною до стягнення є сума трьох процентів річних у розмірі 3  309,10 грн.
		117. Щодо позовних вимог про стягнення 328,91 грн інфляційних втрат, слід зазначити таке.
		118. Як вбачається з розрахунку позивача, інфляційні втрати у розмірі 328,91 грн нараховані ним з 16.03.2020 по 28.08.2020 за прострочення сплати орендної плати за рахунками-фактурами № 76/280 та № 76/281 від 29.02.2020 на суму 47 204,31 грн згідно з актом приймання-здачі виконаних послуг від 29.02.2020, тобто за період користування орендованим майном до початку дії карантину. Таким чином, сума заборгованості, на яку нараховані інфляційні втрати, визначена позивачем вірно. 
		119. Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в межах заявленого періоду, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню - у розмірі 233,84 грн. 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
		120. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		121. Нормою ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		122. З огляду на викладені обставини, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині позовних вимог про стягнення основного боргу, пені та трьох процентів річних, а саме в частині сум, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		123. Так, у наведеній частині позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню основний борг у розмірі 463  824,75 грн, пеня у розмірі 14  864,73 грн та три проценти річних у розмірі 3  309,10 грн.
		124. У частині висновків суду першої інстанції щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. 
		Судові витрати.
		125. У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції здійснює перерахунок судових витрат згідно зі ст. 129 ГПК України.
		126. Так, витрати позивача з оплати позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог, а саме, у розмірі 7 233,49 грн. 
		127. Витрати відповідача за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України частково покладаються на позивача, а саме, у розмірі 8  387,73 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" задовольнити частково.
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі                                  № 910/13394/20 змінити.
		3.  Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 в редакції цієї  постанови.
		4.  Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 викласти в такій редакції:
		"2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, місто Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 463  824,75 грн (чотириста шістдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 75 коп.) основного боргу, 14  864,73 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 73 коп.) пені, 3  309,10 грн (три тисячі триста дев`ять гривень 10 коп.) 3% річних, 233,84 грн (двісті тридцять три гривні 84 коп.) інфляційних втрат та 7  233,49 грн (сім тисяч двісті тридцять три гривні 49 коп.) судового збору.".
		5.  В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 залишити без змін.
		 
		6. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, місто Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) 8  387,73 грн  (вісім тисяч триста вісімдесят сім гривень 73 коп.)  в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату апеляційної скарги судовим збором.
		 
		7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
		 
		8. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/13394/20 в частині, яка не була змінена.
		 
		9. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
		10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		 
		Повний текст постанови складено 15.03.2021.                                                                   
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            А.М. Демидова 
		 
		Судді                                                                                О.О. Євсіков
		 
		                                                                                І.П. Ходаківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...