Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/2314/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.
Дата набрання законної сили: 09.03.2021
Номер судового провадження: А/857/15720/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2314/20 пров. № А/857/15720/20Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		судді-доповідача Шинкар Т.І.,
		суддів Кухтея Р.В.,
		Онишкевича Т.В.,
		секретаря судового засідання Максим Х.Б., 
		розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Шумей М.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську о 11 год. 44 хв. 04 листопада 2020 року, повне судове рішення складено 09 листопада 2020 року, у справі №300/2314/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11.09.2020 Публічне акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» (далі  Товариство) звернулось в суд з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004365208 та №0004345208 від 22.06.2020.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час камеральної перевірки позивача, податковим органом використовувалися виключно дані декларації та дані інформаційно-аналітичних систем ДПС, не проводилося дослідження первинних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Суд першої інстанції вказав, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку, податковий орган, встановивши розбіжності даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, зобов`язаний був провести документальну позапланову виїзну перевірку продавця та покупця товарів/послуг. 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що згідно з даними ЄРПН розрахунки коригування щодо помилково виписаних та зареєстрованих позивачем податкових накладних станом на 03.06.2020 не зареєстровано. Скаржник вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, дано невірно оцінку обставинам у справі.
		В судовому засіданні 09.03.2021 представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник Товариства щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
		Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» зареєстровано як юридична особа 22.03.1994, основний вид діяльності за виробництво продуктів нафтоперероблення, перебуває на податковому обліку.
		На підставі пп.19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст.19, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із наступними змінами та доповненнями), головним державним ревізором-інспектором Івано-Франківського відділу податкового супроводження підприємств Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС Пилипонюк Тетяною Романівною у період з 21.05.2020 по 03.06.2020 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у звітній Податковій декларації з податку на додану вартість ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за квітень 2020 року.
		За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 03.06.2020 №401/28-10-52-08/00152230, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що в порушення ст.192, п.200.1. п.200.2 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Порядок заповнення податкової декларації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (із наступними змінами та доповненнями), Товариством за квітень 2020 року, занижено податкові зобов`язання в сумі 97 117 654,28 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 11 079 792,00 гри. (рядок 21 Декларації).
		10.06.2020 Товариством подано заперечення на акт перевірки від 03.06.2020 за №401/28-10-52-08/00152230, в якому вказано, що висновок органу ДПС про заниження податкового зобов`язання не вірний, відповідно збільшення рядка 9 декларації, зменшення рядка 19 декларації, збільшення рядка 18 декларації є безпідставним. 
		На подане заперечення, Товариству листом Офісу великих платників податків ДПС від 19.06.2020 №22341/10/28-1052-08 надано відповідь щодо правомірності прийнятих на підставі акта перевірки податкових повідомлень-рішень. 
		На підставі акта камеральної перевірки від 03.06.2020 №401/28-10-52-08/00152230 контролюючим органом 22.06.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення №0004365208, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 121 397 067,85 грн. в тому числі 24 279 413,57 грн.  за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також №0004345208, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 11 079 792,00 грн.
		Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, Товариство звернулось із позовом до суду.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час проведення перевірки, (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
		Підпункт 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
		Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
		Таким чином, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
		Фактично, предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
		Як зазначено Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №809/911/17 зважаючи на вимоги норм ПК України, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність сплати позивачем податків з огляду на господарські відносини з контрагентом-постачальником, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.
		Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (пункт 86.8 статті 86 ПК України).
		Так, наявність повноважень, підстави та порядок проведення контролюючим органом перевірки, за результатами якої складено акт від 03.06.2020 №401/28-10-52-08/00152230, Товариством не оскаржуються.
		Як вбачається з акта камеральної перевірки від 03.06.2020 №401/28-10-52-08/00152230, висновки контролюючого органу щодо допущеного Товариством порушення податкового законодавства ґрунтуються на тому, що за результатами аналізу ЄРПН за квітень 2020 Товариством зареєстровано в ЄРПН податкові зобов`язання на ПАТ «Укртатнафта» в сумі ПДВ 172 207 485,70 грн., виписано та зареєстровано податкові накладні на зазначену суму. 20.05.2020 Товариство подало Декларацію з ПДВ за квітень 2020 року №91112448832 з додатками, в якій задекларовано від`ємне значення в сумі 11 079 792,00 грн. та в Додаток 5 (рядок 2) включено податкові зобов`язання по взаємовідносинах з ПАТ «Укртатнафта» в сумі ПДВ 64 010 039,42 грн. проти фактично зареєстрованих по ЄРПН в сумі 172 207 485,70 грн., тобто менше на суму ПДВ108 197 446,28 грн.
		Контролюючим органом в акті перевірки, також, зазначено, що ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» у Декларації з ПДВ від 20.05.2020 №91112448832 за квітень 2020 року зроблено відмітку про надання доповнення відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ ПК України. ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» листом від 20.05.2020 №523-14 до податкової Декларації з ПДВ за квітень 2020 надало пояснення в електронній формі та повідомило, що 20.04.2020 по контрагенту ПАТ «Укртатнафта» помилково складено податкові накладні на реалізацію нафти на суму ПДВ 108 197 446,28 грн., по яких не було операцій з постачання товарів та надано Реєстр помилково складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Крім того, Товариством виписано Розрахунки коригування до помилково складених та зареєстрованих податкових накладних, які направлено контрагенту для реєстрації в ЄРПН та надано реєстр розрахунків коригування. 
		Як зазначено у акті перевірки від 03.06.2020 №401/28-10-52-08/00152230, проте, згідно з даними ЄРПН розрахунки коригування щодо помилково виписаних та зареєстрованих ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» податкових накладних ПАТ «Укртатнафта» станом на 03.06.2020 не зареєстровано.
		Так, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
		З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість та пункт 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено абзацом 8 такого змісту: «З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування».
		Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. 
		Згідно з пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
		Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 207 ПК України).
		Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
		Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.
		Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
		Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 192.3 статті 192 ПК України).
		Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
		Згідно з абзацом 2 пункту 46.4 статті 46 ПК України у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. 
		Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 затверджено форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі  Порядок), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до положень розділу ІІІ якого до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
		Отже, у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
		В свою чергу, помилково подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника податків та не підтверджені первинними документами, не є підставою для внесення даних за такою податковою накладною до податкової декларації.
		Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 затверджено Порядок заповнення податкової накладної, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі  Порядок №1307).
		Відповідно до пункту 21 Порядку №1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
		Згідно з пунктом 22 Порядку №1307 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
		З матеріалів справи та наданих представником Товариства пояснень вбачається, що 30.04.2020 позивачем зареєстровані податкові накладні №№10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 23, 8, 9 від 29.04.2020 по контрагенту ПАТ «Укртатнафта».
		14.05.2020 у зв`язку з виявленням у вказаних податкових накладних помилок зареєстровано податкові накладні №№71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 85, 86 від 29.04.2020 з внесеними виправленями. 
		15.05.2020 Товариством відправленні розрахунки коригування, обов`язок реєстрації яких в ЄРПН, з огляду на приписи статті 192 ПК України, покладено на покупця - ПАТ «Укртатнафта», однак останнім такий обов`язок з незалежних від позивача причини в період з 15.05.2020 по 19.06.2020 виконано не було.
		19.06.2020 ПАТ «Укртатнафта» відправлено на реєстрацію відповідні розрахунки коригування, однак така реєстрація не відбулась через технічну помилку, а тому Товариство 19.06.2020 повторно відправило розрахунки коригування ПАТ «Укртатнафта», які зареєстровані контрагентом в ЄРПН 21.06.2020.
		Враховуючи встановлені обставини у справі, а також поінформованість податкового органу про доповнення до декларації за квітень 2020 року та його зміст, про що зазначено відповідачем і у акті перевірки від 03.06.2020 за №401/28-10-52-08/00152230, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючому органу були відомі факти вчинення позивачем дій щодо виникнення виявлених розбіжностей даних податкової декларації квітня 2020 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних, вчинені дії на їх усунення, остаточна реалізація яких не залежала від Товариства, оскільки законодавцем така закріплена за контрагентом.
		При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (пунктом 201.10 статті 201 ПК України).
		Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.06.2020 за №0004365208 та №0004345208 прийняті передчасно, оскільки 21.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом Товариства були зареєстровані розрахунки коригування.
		За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючим органом за відсутності правових підстав винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, такі не відповідають встановленому статтею 2 КАС України критерію обґрунтованості, що має наслідком їх скасування та задоволення позовних вимог Товариства.
		Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
		У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
		Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі №300/2314/20  без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей   Т. В. Онишкевич  Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 17.03.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...