Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0308/9191/12 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.
Дата набрання законної сили: 13.04.2021
Номер судового провадження: 1/166/2/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 0308/9191/12
		провадження № 1/166/2/21
		категорія: 48
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 березня 2021 року смт.Ратне
		Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря          ОСОБА_2 ,
		прокурора      ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		захисника                      ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Ратнекримінальну справупро обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Колона Іваничівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда 3-ї групи, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше несудимого, -
		 
		-за ч.3 ст.149 КК України, - 
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в с. Линів Локачинського району Волинської області, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, одруженої, працюючої приватним підприємцем, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше несудимої, - 
		 
		-за ч.3 ст.149 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Підсудний ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, на початку 2009 року вступив в злочинну змову з громадянином Республіки Польща ОСОБА_8 та невстановленою особою на ім`я ОСОБА_9 , з якими домовився про створення стійкої злочинної групи, яка б на постійній основі займалася вербуванням, переміщенням через державний кордон України на територію Республіки Польща, передачею та отриманням молодих жінок привабливої зовнішності з метою їх сексуальної експлуатації. Для досягнення єдиного злочинного умислу, підсудний ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 розробили загальний план вчинення злочину, згідно якого вказані особи повинні були підшуковувати на території Волинської області молодих жінок віком від 18 до 30 років привабливої зовнішності, які були матеріально незабезпеченими. В подальшому, як самостійно, так і за сприянням своїх знайомих, у тому числі осіб, котрі раніше ними ж були вивезені і передані в Республіці Польща для зайняття проституцією та повернулися до України, обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності і оплату, що виразилося в замовчуванні дійсних умов праці, характеру діяльності який полягав у наданні жінками оплатних сексуальних послуг, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу прибиральниці в готелі, стриптизера в нічному клубі чи роботу на будівництві та повідомляючи вигідні умови праці і високі заробітки, а також використовуючи уразливий стан потерпілих, який був викликаний скрутним матеріальним становищем, схиляти їх до поїздки в Республіку Польща. Отримавши згоду жінок на поїздку, з метою отримання контролю над завербованими жінками та змусити працювати їх на вигідних їм умовах, під приводом повного матеріального забезпечення проїзду до місця роботи, працевлаштування та безкоштовного проживання, схиляли жінок не брати в поїздку власних грошових коштів, чим вводили останніх в повну матеріальну залежність. Після цього, легально переправляли їх через державний кордон України на територію Республіки Польща, де в борделі, який був завуальований під нічний клуб «Міленіум» та знаходився по вул. Гожовська, 102 у м. Костшин над Одра Республіки Польща, залучали до зайняття проституцією, що приносило значні кримінальні прибутки, які розподілялися між членами злочинного угрупування, а також створювало можливість тривалий час безкарно займатися протиправною діяльністю. Для полегшення вчинення злочинів ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , та невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 розподілили між собою ролі, відповідно до яких керівництво новоствореною групою та вчиненням злочинів було покладено на підсудного ОСОБА_4 , а ОСОБА_8 та невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 свідомо взяли на себе роль активних її членів.
		В грудні 2009 року, підсудний ОСОБА_10 , отримавши від ОСОБА_5 , котру в серпні 2009 року обманним шляхом вивіз в Республіку Польща та передав ОСОБА_8 для зайняття проституцією, інформацію про те, що громадянин Республіки Польща ОСОБА_11 , котрий є власником нічного клубу «Сімона», що розташований в с. Ошінов Дольний, підшуковує молодих жінок для зайняття проституцією в його клубі, залучив останнього та ОСОБА_5 до складу керованої ним групи, яка тривалий час займалася торгівлею людьми. 
		Роль підсудного ОСОБА_4 як організатора та керівника злочинного угрупування полягала у вчиненні дій по підбору та залученню нових членів злочинної групи, керуванні їх діями, в координації їх дій під час вчинення злочинів, шляхом обману та обіцянок великих заробітків і вигідних умов праці вербуванні майбутніх проституток, перевезенні цих жінок на місце зустрічі та передачі власникам нічних клубів, укладанні з покупцями незаконних угод купівлі-продажу людей, розподілі отриманих доходів між учасниками вчинення злочинів, а також скоєння інших дій, спрямованих на досягнення бажаного спільного злочинного результату.
		Роль ОСОБА_5 , як активного члена злочинної групи полягала у вербуванні майбутніх проституток до поїздки в Республіку Польща в нічні клуби «Сімона» та «Міленіум», у тому числі повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності і оплату, що виразилося в замовчуванні дійсних умов праці, характеру діяльності який полягав у наданні жінками оплатних сексуальних послуг, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу не пов`язану із сексуальною експлуатацією, наданні керівнику групи ОСОБА_4 інформації про завербованих осіб, яких останній мав вивезти до вищевказаних нічних клубів для зайняття проституцією, отриманні доходів від цієї діяльності та вчиненні інших дій, спрямованих на досягнення бажаного спільного злочинного результату.
		Роль ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , як членів організованої групи, полягала в укладенні усних угод купівлі-продажу людей, отриманні жінок, в організації надання ними сексуальних послуг, експлуатації їх діяльності, залучення на території Республіки Польща інших учасників злочину, які сприяли їм в забезпеченні діяльності проституток, отриманні від цього кримінальних доходів та вчиненні інших дій, спрямованих на досягнення бажаного спільного злочинного результату та забезпечення безпеки їх діяльності в Республіці Польща.
		Виконуючи відведену йому роль ОСОБА_11 , приблизно на початку 2010 року залучив до складу вказаного злочинного угрупування невстановлених осіб на ім`я ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , при цьому роль останніх, так як і роль невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9 , полягала в забезпеченні діяльності проституцією жінок шляхом здійснення безпосереднього контролю за їх «роботою», слідкуванні за додержанням ними часу на який було здійснено замовлення проститутки, отриманні від клієнта винагороди за надані сексуальні послуги, передачі цих грошей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , отриманні своєї частки прибутків від діяльності цих жінок, а також вчиненні інших дій, спрямованих на досягнення бажаного спільного злочинного результату.
		Крім того, підсудний ОСОБА_4 , будучи керівником вказаного злочинного угрупування, у лютому 2010 року намагався залучити до складу очолюваної ним організованої групи ОСОБА_16 , схиливши його на початку лютого 2010 року перевезти за обумовлену грошову винагороду до Республіки Польща підшуканих ним жінок для їх послідуючої передачі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 для сексуальної експлуатації, однак після учинення цього злочину останній не погодився здійснювати спільну злочинну діяльність із підсудним ОСОБА_4 та іншими, відмовившись увійти до складу зазначеної злочинної групи. 
		Провівши всі дії організаційного характеру, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, організована група в складі підсудного ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , невстановлених осіб на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , в період з лютого 2009 року по лютий 2011 року систематично займалася торгівлею людьми, отримуючи від цієї діяльності значні кримінальні прибутки.
		В лютому 2009 року, підсудний ОСОБА_4 , діючи в складі організованої групи, підшукав громадянку України ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , котрі перебували в скрутному матеріальному становищі та з метою його покращення виїжджали на тимчасові заробітки в Республіку Польща, обманним шляхом, повідомивши неправдиві відомості про характер майбутньої діяльності, схилив зазначених громадян до поїздки в Республіку Польща на роботу не пов`язану з сексуальною експлуатацією. Отримавши згоду жінок на поїздку в Республіку Польща, підсудний ОСОБА_4 , створюючи сприятливі умови залучення ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до діяльності, що полягала в наданні сексуальних послуг на вигідних йому умовах, мотивуючи, що проїзд до місця роботи, проживання та харчування буде здійснюватися за рахунок роботодавця, умовив останніх не брати із собою в поїздку будь-яких грошових коштів, чим поставив їх в повну матеріальну залежність від себе. Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, підсудний ОСОБА_4 04.02.2009 року належним йому автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перемістив гр. ОСОБА_18 та ОСОБА_19 через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України на територію Республіки Польща, де в м. Костшин над Одра передав членам очолюваної ним організованої групи ОСОБА_8 та невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 для сексуальної експлуатації. Однак, ОСОБА_8 та особа на ім`я ОСОБА_9 не змогли залучити останніх до зайняття проституцією, оскільки дізнавшись про дійсний характер праці, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відмовилися надавати сексуальні послуги та під погрозами звернутися в поліцію і повідомити про дійсну діяльність підсудного ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та інших, змусили останніх повернути їх на Україну. 
		Крім того, підсудний ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, в складі організованої групи, в серпні 2009 року підшукав громадянку України ОСОБА_5 для працевлаштування на території Республіки Польща в якості проститутки і обманним шляхом, повідомивши неправдиві відомості про характер майбутньої діяльності, схилив її до поїздки в Республіку Польща на роботу не пов`язану з наданням сексуальних послуг. Отримавши згоду жінки на поїздку в Республіку Польща, підсудний ОСОБА_4 , створюючи сприятливі умови залучення ОСОБА_5 до діяльності, що полягала в наданні сексуальних послуг на вигідних їм умовах, мотивуючи, що проїзд до місця роботи, проживання та харчування буде здійснюватися за рахунок роботодавця, умовив останню не брати із собою в поїздку будь-яких грошових коштів, чим поставив її у повну матеріальну залежність від себе. Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, пісудний ОСОБА_4 , 26.08.2009 року особисто, власним автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перемістив ОСОБА_5 через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України на територію Республіки Польща, де в м. Костшин над Одра за винагороду передав членам очолюваної ним організованої групи ОСОБА_8 та невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 для сексуальної експлуатації. В свою чергу ОСОБА_8 , отримавши для сексуальної експлуатації ОСОБА_5 , використав відсутність у неї грошових коштів, змусив її займатися проституцією і забезпечив надання нею сексуальних послуг в нічному клубі «Міленіум», що розміщений по вул. Гожовська, 102, у м. Костшин над Одра Республіки Польща, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнював та розподіляв між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи. 
		Крім того, підсудний ОСОБА_4 в січні 2010 року, діючи в складі організованої групи підшукав та обманним шляхом, повідомивши неправдиву інформацію про характер та умови праці, схилив громадянку України ОСОБА_20 до поїздки в Республіку Польща на роботу не пов`язану з наданням сексуальних послуг. Одночасно підсудний ОСОБА_4 , залучивши до складу організованої ним групи ОСОБА_5 , яка ним же була в серпні 2009 року обманним шляхом вивезена на територію Республіки Польща і передана для сексуальної експлуатації ОСОБА_21 і яка повернулась на Україну, дав їй вказівку схилити до поїздки в Республіку Польща займатися проституцією громадянку України ОСОБА_22 , котра, як йому було відомо, з метою покращення матеріального становища виїжджала на заробітки в Республіку Польща на роботу не пов`язану з наданням сексуальних послуг. Виконуючи відведену їй роль, ОСОБА_5 , будучи обізнаною про скрутне матеріальне становище ОСОБА_22 , використовуючи її уразливий стан, схилила зазначену громадянку до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією, повідомляючи при цьому завідомо неправдиву інформацію про умови праці та її високу оплату. Отримавши згоду жінок на поїздку в Республіку Польща на вищевказану роботу, підсудний ОСОБА_4 , спільно ОСОБА_5 , діючи узгоджено між собою, замовчуючи перед ОСОБА_20 дійсні умови праці та її оплати, автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_16 , який був обізнаний про злочинні дії підсудного ОСОБА_4 , однак до складу очолюваної останнім організованої групи не входив, 03.02.2010 року перемістили через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України на територію Республіки Польща, громадян України ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , де на виїзді з міста Костшин над Одра передали ОСОБА_11 , для сексуальної експлуатації. В свою чергу ОСОБА_11 , отримавши для сексуальної експлуатації зазначених жінок, спільно з невстановленими особами на ім`я ОСОБА_12 і ОСОБА_13 забезпечив надання ними сексуальних послуг в нічному клубі «Сімона», що розміщений в с. Ошінов Дольний Республіки Польща, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнював та розподіляв між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи. 
		Крім того, в березні 2010 року підсудний ОСОБА_4 , діючи в складі організованої групи, підшукав громадян України ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , котрі були матеріально незабезпеченими і неодноразово виїжджали на тимчасові заробітки в Республіку Польща, для працевлаштування на території Республіки Польща в якості проститутки. Продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_4 узгодивши час і місце передачі вказаних осіб з ОСОБА_11 , доручив іншому члену керованої ним групи ОСОБА_5 бути присутньою під час передачі жінок гр. ОСОБА_11 і схилити їх до зайняття проституцією на вигідних їм умовах. Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, підсудний ОСОБА_4 , обманним шляхом, скриваючи дійсні свої наміри та умовчуючи дійсний характер майбутньої праці, схилив ОСОБА_24 та ОСОБА_25 до поїздки в Республіку Польща на роботу не пов`язану з наданням сексуальних послуг. Отримавши згоду жінок на поїздку в Республіку Польща на вищевказану роботу, підсудний ОСОБА_4 , діючи узгоджено з підсудною ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , власним автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 19.03.2010 року перемістив через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України на територію Республіки Польща, громадян ОСОБА_24 та ОСОБА_26 , де на виїзді з м. Костшин над Одра передав ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , для сексуальної експлуатації. В свою чергу, підсудна ОСОБА_5 , виконуючи відведену їй роль, скриваючи дійсний характер праці, намагалась схилити ОСОБА_24 та ОСОБА_26 до зайняття проституцією, однак не змогла цього здійснити, оскільки жінки зрозумівши дійсних характер праці в категоричній формі відмовилися займатися цією діяльністю і повернулися на Україну. 
		Крім того, повторно, в липні 2010 року підсудний ОСОБА_4 , діючи в складі організованої групи, підшукав громадянку України ОСОБА_27 , котра перебувала в скрутному матеріальному становищі та з метою його покращення виїжджала на заробітки в Республіку Польща, що на його думку повинно було сприяти у її вербуванні та послідуючому продажі для сексуальної експлуатації на території вищезазначеної держави. Використовуючи уразливий стан ОСОБА_27 , обманним шляхом, повідомивши неправдиві відомості про характер майбутньої діяльності, підсудний ОСОБА_4 запропонував їй поїхати прибиральницею в готель його знайомого ОСОБА_8 , маючи намір передати її останньому, з метою сексуальної експлуатації. Побачивши вагання прийняти його пропозицію, підсудний ОСОБА_4 реалізовуючи єдиний злочинний умисел, щоб створити у ОСОБА_27 уявлення добропорядності своїх намірів щодо сприяння в працевлаштуванні на роботу не пов`язану з наданням сексуальних послуг, зв`язався по телефону з ОСОБА_8 і надав можливість спілкуватися ОСОБА_27 з останнім. В свою чергу, ОСОБА_8 , виконуючи відведену йому роль, по телефону шляхом переконань та пропозицій схиляв ОСОБА_27 прийняти їх пропозицію, маючи намір залучити її до зайняття проституцією на вигідних їм умовах, чим вчинили вербування громадянки ОСОБА_27 , з метою сексуальної експлуатації з використанням обману та уразливого стану особи. В подальшому ОСОБА_27 , обміркувавши вищевказану пропозицію, відмовилась від поїздки до Республіки Польща. 
		Крім того, повторно, підсудний ОСОБА_4 , в жовтні 2010 року, діючи в складі організованої групи, будучи її організатором і керівником, підшукав громадянку України ОСОБА_28 , котра знаходилась в скрутному матеріальному становищі і з метою його покращення виїжджала на заробітки в Республіку Польща, що на його думку повинно було сприяти у її вербуванні та послідуючому продажі для сексуальної експлуатації на території вищезазначеної держави. Продовжуючи свої злочинні наміри, підсудний ОСОБА_4 , використовуючи уразливий стан ОСОБА_28 , а також шляхом обману, повідомляючи неправдиву інформацію про характер і умови праці, в жовтні 2010 року схилив останню до поїздки в Республіку Польща на роботу не пов`язану з наданням сексуальних послуг. Отримавши згоду ОСОБА_28 до поїздки в Республіку Польща, підсудний ОСОБА_4 власним автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 16.10.2010 року перемістив її через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України на територію Республіки Польща, де в м. Костшин над Одра передав членам очолюваної ним злочинної групи ОСОБА_8 та невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 для сексуальної експлуатації. Останні в свою чергу, виконуючи відведену їм роль, залучили ОСОБА_28 до зайняття проституцією, а частину прибутків одержаних від її діяльності спільно з підсудним ОСОБА_4 привласнювали і розподіляли між учасниками злочину. 
		Крім того, повторно, підсудний ОСОБА_4 , в жовтні 2010 року, діючи в складі організованої групи, будучи її організатором і керівником, підшукав громадянку України ОСОБА_29 , котра знаходилась в скрутному матеріальному становищі і періодично виїжджала на тимчасові роботи в Республіку Польща, що на його думку повинно було сприяти у її вербуванні та послідуючому продажі для сексуальної експлуатації на території вищезазначеної держави. Використовуючи уразливий стан ОСОБА_30 , підсудний ОСОБА_4 , з відому ОСОБА_8 , шляхом пропозиції та умовлянь, повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності і оплату, що виразилося в замовчуванні дійсних умов праці, характеру діяльності який полягав у наданні жінками оплатних сексуальних послуг, а навпаки, пропонуючи нібито легальну роботу не пов`язану із сексуальною експлуатацією, схиляв останню до поїздки в Республіку Польща, маючи намір передати її ОСОБА_8 , для сексуальної експлуатації в нічному клубі «Міленіум» у м. Костшин над Одра Республіки Польща. Однак, ОСОБА_29 запідозривши дійсні наміри останніх не погодилася на їх пропозицію та відмовилася виїхати до Республіки Польща.
		   Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю, від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився. Надав заяву про розгляд справи суддею одноособово та просив судовий розгляд здійснювати без аудіо та відеофіксації.
		   Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах визнала повністю, від дачі пояснень в судовому засіданні відмовилася. Надала заяву про розгляд справи суддею одноособово та просила судовий розгляд здійснювати без аудіо та відеофіксації.
		Окрім того, судом роз`яснено підсудним їх права, передбачені ст.263 КПК України (в ред. 1960 року). 
		Потерпілі в судове засідання не з`явилися. Суд, вислухавши думку учасників справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
		Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_4 та підсудною ОСОБА_5 , їх вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
		-показами оголошеними в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 , з якихвбачається,що у 2008 році вона оформила в КБ «Приватбанк» кредит на суму приблизно чотири тисячі гривень на покупку товару. По цьому кредиту за несвоєчасне погашення почали рости відсотки та пеня. Крім того, на утриманні вона мала малолітнього сина, постійної та високооплачуваної роботи в місті Луцьку не знайшла. Вона знала, що її рідний дядько  ОСОБА_31 , який проживає в с.Колона Іваничівського району, їздить в Республіку Польща на сільськогосподарські роботи. У зв`язку з нестачею коштів на проживання, погашення кредиту, утримання дитини та батьків та інші сімейні обставини, вона вирішила звернутись до ОСОБА_32 з проханням знайти роботу в Республіці Польща. ОСОБА_33 дав їй номер мобільного телефону ( НОМЕР_2 ) чоловіка на ім`я ОСОБА_34 та повідомив, що він зможе допомогти з пошуком роботи. Як пізніше дізналась прізвище ОСОБА_35 , мешканець міста Нововолинська та села Милятин Іваничівського району ( ОСОБА_4 періодично живе в цих місцях). Приблизно в квітні 2009 року вона зателефонувала до ОСОБА_36 і він запропонував роботу по збиранню полуниці в с. Шамбоу, що розташоване 20 кілометрів за містом Варшава і повідомив, що оформить відповідні виїзні документи, на що вона погодилась. Про дану пропозицію вона повідомила своїй подрузі ОСОБА_37 , яка на той час працювала в супермаркеті «Там-Там» касиром, мала матеріальні проблеми та якісь проблеми на роботі. 
		Кузора ОСОБА_38 попросила її поговорити з ОСОБА_39 щодо її працевлаштування на роботу по збору полуниці в Республіці Польща. Після чого, вона звернулась до дядька ОСОБА_40 з проханням допомогти оформити запрошення на роботу в Республіку Польща, на що він погодився. Приблизно через тиждень після розмови, дату не пам`ятає, ОСОБА_31 дістав запрошення, вони з ОСОБА_41 , 01 червня 2009 року самостійно відкрили в Луцькому консульстві Республіки Польща візу терміном на один рік з перебуванням на території Республіки Польща протягом шести місяців. Вона звернулась до ОСОБА_4 , з яким домовилась, щоб той відвіз на сільськогосподарські роботи в Республіці Польща та допоміг з підшуканням такої праці. 
		04 червня 2009 року, вона разом з ОСОБА_42 та своїм братом ОСОБА_43 поїхали на заробітки в Республіку Польща по збиранню полуниці в с. Шамбоу. Водієм, який віз їх на дану роботу, був ОСОБА_44 . По закінченню сезону полуниці, вона зателефонувала до ОСОБА_4 та повідомила, що роботи не має і щоб він відвіз їх до дому. 17 липня 2009 року, ОСОБА_4 на їхнє прохання відвіз її та ОСОБА_45 на Україну. Разом з ними на Україну поверталися і інші громадяни, які були їй незнайомими, та які працювали в Республіці Польща.
		В липні 2009 року ОСОБА_46 поїхала в Республіку Польща сама, без неї. Як їй відомо з її слів на сільськогосподарську роботу, а вона залишилась на Україні. Лише 25 липня 2009 року із знайомим виїжджала в Республіку Польща на один день. В цей же день вона повернулась на Україну. В червні 2009 року помер батько чоловіка, а приблизно в липні 2009 року зателефонувала його матір і сказала виселятися з квартири. Вона була в розпачі, змушена була винаймати квартиру.
		Грошей не було, роботи також, а тому в серпні 2009 року вона вирішила поїхати в Республіку Польща на роботу. З цією метою звернулась з питанням працевлаштування до ОСОБА_36 . Останній запропонував їй роботу по збиранню яблук. Вона погодилась. Оскільки виїзна віза у неї була відкрита, то 26 серпня 2009 року ОСОБА_44 повіз її в Республіку Польща. На територію Республіки Польща в`їхали вони через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України, легально. По дорозі вона розповіла ОСОБА_47 про своє скрутне матеріальне становище та проблеми з місцем проживання. Що «свекруха» виселила її з малолітньою дитиною з квартири, дитину виховує самостійно. Їхали вони по території Республіки Польща довго і вона постійно запитувала в ОСОБА_4 , коли доїдуть до її місця роботи. ОСОБА_4 постійно говорив, що скоро доїдуть. При цьому ОСОБА_4 не говорив в деталях в яке місто та на яку роботу везе. Вона лише знала, що на збирання яблук. ОСОБА_4 окрім неї віз ще декількох людей на роботу. Спочатку ОСОБА_4 працевлаштував цих осіб, а її залишив працевлаштувати в останню чергу. Перед містом Варшава ОСОБА_4 взяв в автомобіль раніше незнайомого їй мешканця Іваничівського району ОСОБА_48 . З якою метою поїхала ця особа з ОСОБА_4 їй не відомо. Останній працював із своєю дружиною, залишив її в місті де працював, а сам поїхав з ОСОБА_4 .. По дорозі ОСОБА_4 пригостив її обідом, оскільки грошей з собою вона не мала. По дорозі до містечка Костшин над Одра ОСОБА_44 запропонував їй роботу стриптизера в нічному клубі у його знайомого на ім`я ОСОБА_49 . Чи чув цю розмову ОСОБА_50 , вона не знає. ОСОБА_4 розповів, що працювати вона буде в барі, де є рура (шест для танців). На цій рурі вона буде танцювати і їй будуть за це платити клієнти по 100-200 польських злотих, крім того буде отримувати чайові. Оскільки вона любить танцювати та вміє, вона вважала, що з цією роботою справиться а тому відразу погодилась на цю роботу, хоча раніше стриптиз-танцями не займалась. ОСОБА_4 відвіз її в місто Костшин над Одра до нічного клубу «Міленіум», що розташований на вул. Гожовська,102, де познайомив її з власником нічного клубу - ОСОБА_8 і відразу поїхав по своїх справах. Лешик та ОСОБА_4 розмовляли між собою, але суть їх розмови вона не чула. 
		Вона дізналась, що ОСОБА_49 є власником готелю «Верона» та нічного клубу «Міленіум». Ці заклади розміщені в місті Костшин над Одра. Приміщення нічного клубу триповерхове. Територія клубу огороджена. В`їзд на територію клубу закривався висувними металевими воротами. На опорах воріт розміщений сигнальний маячок, який вмикається при в`їзді клієнта на територію клубу. Це здійснено з тією метою, щоб за цей час, коли клієнт під`їде до клубу дівчата, які працюють, спустилися в бар. Перед в`їздом на територію клубу, розміщений вказівник з написом «Міленіум». Від в`їзду до приміщення клубу велика територія засаджена деревами. Перед фасадом клубу з правої сторони приміщення клубу, розміщені басейн, джакузі та сауна. З ліва розміщена моторний човен та автомобілі, які ОСОБА_49 придбавав у Республіці Німеччина та виставляв на продаж. Фасад нічного клубу у вигляді набризку, покрашений в білий колір. На вході на фасаді напис «Дрінк бар». На першому поверсі розміщені: дві кімнати де проживав власник бару ОСОБА_51 з особою на ім`я ОСОБА_9 мешканкою міста Житомир. Прізвища та анкетних даних цієї жінки, не знає. За кімнатами розміщена кухня, кімната для барменів, склад для товарів, гараж. На другому поверсі розміщені бар. Вхід в бар знаходився з вулиці, а також був запасний вхід із кухні. Це був вхід для обслуговуючого персоналу, в тому числі жінок, які в нічному клубі працювали. На третьому поверсі розміщені 6-ть кімнат де проживали жінки, та в цих же кімнатах надавали сексуальні послуги. Кімнати розміщені по колу та поступово вверх. В барі розміщена барна стійка, стільці біля барної стійки, три журнальні столики із м`якими диванчиками біля столиків. Поблизу бару як підніматися в житлові кімнати розміщена кімната, де знаходяться умивальник та сейф. Як вона пізніше дізналась, в цей сейф складувалися гроші, які дівчина отримувала від клієнта.
		ОСОБА_49 із своєю співмешканкою ОСОБА_52 поселили її в одну із кімнат. ОСОБА_49 сказав, щоб вона одягнула легеньку кофточку, спідничку та прийшла в бар. При цьому умови праці і характер роботи не пояснив. Через декілька хвилин вона прийняла душ, одягнулась і вийшла в приміщення бару. В барі на той час знаходилися клієнти, за барною стійкою працювали ОСОБА_49 та його співмешканка на ім`я ОСОБА_9 . За столиками сиділи незнайомі їй дівчата. Дівчата її запросили за один із столиків. Клієнти до неї зверталися, однак вона, не володіючи польською мовою, не спілкувалась з ними. Дівчата взяли клієнтів і піднялися в кімнати. Вона залишилась в барі з ОСОБА_53 та ОСОБА_9 , де розмовляли. ОСОБА_49 цікавився чим вона займалась, чи танцює та іншими питаннями її особистого життя. В деталях цього вже не пам`ятає. Цього дня вона нічого не робила. 
		Наступного дня ОСОБА_49 передав їй 200 польських злотих, які вона повинна була відпрацювати і повернути, щоб купила еротичний одяг, а саме коротку і з відвертим декольте сукню, туфлі. 
		Вона спільно із співмешканкою ОСОБА_54 та ще однією дівчиною на ім`я ОСОБА_38 , яка працювала в цьому нічному клубі, поїхали в місто і купили потрібний одяг. Після цього, одна із дівчат, котрі працювали в клубі, мешканка, як їй здається міста Біла Церква, на ім`я ОСОБА_55 , називалась в клубі « ОСОБА_56 », прізвища та інших анкетних даних останньої не знає, запитала її чи знає вона умови праці. Коли вона відповіла, що ні, ОСОБА_55 пояснила, що робота полягає в наданні сексуальних послуг, при цьому ці послуги потрібно надавати в презервативі. Окрім звичайного сексу, в обов`язковому порядку в послуги входить оральний секс в презервативні. Цей секс додатково не оплачується, оплачується разом із звичайним сексом. Анальний секс взагалі виключений. Година сексуальних послуг оплачується в сумі 60 євро, а пів години (30 хвилин) оплачується в сумі 35 євро. Із цієї суми 50% заробітку надходить ОСОБА_57 . За свої гроші вона повинна буде купляти продукти харчування, оплачувати проживання в кімнаті в сумі 100 польських злотих на місяць, купляти засоби гігієни, протизаплідні засоби та інші засоби безпеки, еротичний одяг, а також оплачувати нібито податки з легальної роботи в сумі 200 польських злотих в місяць. Ці гроші вони платили ОСОБА_57 із свого заробітку. Робочий час за наявності клієнтів, тривав цілодобово. Дівчата відпочивали тоді, коли не було клієнтів. Коли під`їжджає клієнт дівчата повинні були спускатися в бар і сидіти на м`яких частинах. Клієнт, обравши дівчину, піднімається в її кімнату, замовляє дівчину на певний термін та оплачує її послуги сексуального характеру. Гроші клієнт передає дівчині. Після цього, клієнт йде в душ, що знаходиться в кожній кімнаті. А в цей час дівчина прикріпляє до грошей пояснювальну записку, де зазначає ім`я дівчини, що надає сексуальні послуги та на який час замовлено дівчину (наприклад на годину чи на 30 хвилин), підготовлює презервативи та чекає клієнта. Після цього, дівчина надає сексуальні послуги. Крім того, дівчина повинна спонукати клієнта купляти випивку та цукерки в барі. За це дівчина отримувала за бокал напою «дрік» або цукерки гроші в сумі 2,5 євро. Почувши це, вона перелякалася, була шокована від почутого, оскільки раніше такого роду діяльністю не займалась. ОСОБА_55 стала її втішати, що всі дівчата працюють, нічого тут страшного не має. Однак вона не погодилась на ці умови праці, оскільки ОСОБА_4 їй пропонував інший характер робіт і обіцяв через два дні приїхати і якщо буде не подобатись робота забрати її на іншу. Почекавши два дні, вона побачила, що ОСОБА_4 не приїхав за нею і стала телефонувати. ОСОБА_4 відповів їй і пообіцяв приїхати за нею, однак обманув і не приїхав, при цьому йому було відомо, що в неї з собою не було грошей, так як вона їхала їх заробляти, чим поставив у безвихідне становище. Залишившись без коштів, вона змушена була прийняти пропозицію займатися проституцією. З цього часу на протязі одного місяця та 5 днів вона надавала сексуальні послуги клієнтам за винагороду при умовах викладених вище. Ніякого насильства зі сторони ОСОБА_51 чи будь-кого з клієнтів не було. Робота була важкою в моральному та фізичному плані, за добу в середньому вона обслуговувала по два-три клієнта. Ця діяльність ніяких негативних наслідків для її здоров`я не спричинила. За час роботи заробила 1400 Євро. Під час роботи, ОСОБА_49 її зареєстрував за місцем знаходження бару, після чого повернув паспорт. Документи були постійно при ній. Зароблені нею, її частину грошей, співмешканка ОСОБА_58 , на наступний день передавала їй. На той час в нічному клубі «Міленіум» займалися проституцією ОСОБА_55 про яку вона повідомила вище, особи на ім`я ОСОБА_38 , ОСОБА_59 , ОСОБА_9 , прізвища та інших даних цих дівчат не знає. В клубі вони називалися своїм іменем. 
		До них приходили працівники поліції, які перевіряли легальність їхнього проживання та роботи. Поліції вони не повідомляли про дійсний характер роботи. Вказували ту роботу, яка була написана в запрошенні. Так їм сказав говорити ОСОБА_49 , пояснивши, що в іншому разі у них виникнуть проблеми з поліцією. 
		30 вересня 2009 року ОСОБА_49 посадив її на потяг і вона самостійно повернулась на Україну. Оскільки вона була задоволена заробітком, то ніяких претензій до ОСОБА_36 не виставляла. Крім того, оскільки в неї закінчилась виїзна віза, то ОСОБА_49 надав їй запрошення на роботу і домовився з нею, що вона повторно приїде до нього на роботу. Чи отримав за неї гроші від ОСОБА_60 вона не знала. За те, що він її відвіз в Республіку Польща, ОСОБА_4 взяв від неї 50 Євро. 
		15 жовтня 2009 року вона повторно відкрила за власні кошти виїзну візу терміном на один рік і зателефонувала до ОСОБА_36 , якого вона попросила знову відвезти її до ОСОБА_61 займатися проституцією. 
		04 листопада 2009 року вона знаходилась в селі Колона Іваничівського району в своєї баби. ОСОБА_4 , попередньо зателефонувавши, приїхав до неї в село, де вона сіла в салон його автомобіля  буса білого кольору, і вони поїхали в Республіку Польща. Разом з ОСОБА_4 цього дня в Республіку Польща їхало ще дві дівчини на прізвище ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , а також знайомий ОСОБА_36 - ОСОБА_64 . На яку роботу їхали ці жінки, вона не знає. За кермом автомобіля був ОСОБА_44 , якого в дорозі підміняв ОСОБА_64 . Як вона зрозуміла це був його помічник. ОСОБА_65 вона побачила вперше. По дорозі з дівчатами про свої роботи вони не розмовляли. На територію Республіки Польща вони в`їхали через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України. На в`їзді в міста Костшин над Одра, ОСОБА_44 висадив ОСОБА_66 та Оксану у свого товариша, прізвища та анкетних даних не знає, а її він разом з ОСОБА_67 відвезли в нічний клуб «Міленіум». За те, що ОСОБА_4 перевіз її в нічний клуб, отримав від неї 50 Євро. Чи ОСОБА_49 щось платив йому за неї, вона не знає. На той час в клубі працювали ОСОБА_55 на прізвисько « ОСОБА_56 » та ОСОБА_59 , про яку вона говорила раніше, мешканки міста Біла Церква особи на ім`я ОСОБА_55 на прізвисько « ОСОБА_68 » та ОСОБА_69 , особа на ім`я ОСОБА_38 . Прізвищ та інших анкетних даних цих осіб вона не знає. Вона почала працювати на вищевказаних умовах. Наступного дня в нічний клуб «Міленіум» приїхали ОСОБА_62 та ОСОБА_63 , які в Республіку Польща привіз разом з нею ОСОБА_4 .. З ким ці дівчата приїхали в нічний клуб, вона не знає. Від дівчат вона дізналась, що ОСОБА_64 їх знав, тому вони вийшли раніше, а не приїхали відразу з нею. Не хотіли, щоб ОСОБА_16 бачив на яку роботу вони приїхали. Ці дівчата раніше вже працювали у ОСОБА_51 . Більше нічого ці дівчата не розповідали.
		Ще через день ОСОБА_44 привіз в нічний клуб «Міленіум» мешканку села Милятин ОСОБА_70 . Остання також займалася проституцією в нічному клубі на умовах зазначених вище. Чи ОСОБА_71 приїхала в цей нічний клуб вперше вона не пам`ятає. Обставини її поїздки в нічний клуб не знає. ОСОБА_71 про це не розповідала. Чи отримував гроші ОСОБА_4 та ОСОБА_16 за ОСОБА_71 не знає. 
		Працювала вона до 06 січня 2010 року і ОСОБА_4 з ОСОБА_16 відвезли її на Україну. За це ОСОБА_4 вона заплатила 50 Євро. З ними поверталися на Україну ОСОБА_72 та інші незнайомі їй особи, які з нею в нічному клубі не працювали.
		Ще працюючи у ОСОБА_51 в нічному клубі ОСОБА_44 їй неодноразово говорив, що потрібно в нічний клуб займатися проституцією забрати ОСОБА_45 та просив, щоб вона порозмовляла на цю тему з ОСОБА_42 та схилила до поїздки в нічний клуб. Однак вона постійно відмовлялась, оскільки не знала її майбутню реакцію. Працюючи в нічному клубі «Міленіум» вона часто виходила за продуктами харчування в супермаркет «Інтер-марше». В приміщенні цього магазину вона познайомилась з ОСОБА_11 , котрий, як їй було відомо від ОСОБА_73 , та інших осіб, працював в одному із нічних клубів. Вони обмінялися з ним телефонами. Після цього, почали час від часу спілкуватися з ОСОБА_74 . Останній знав, що вона працювала в нічному клубі «Міленіум». В одній із розмов, яка мала місце в грудні 2009 року ОСОБА_75 зателефонував на її мобільний телефон та, розмовляючи з нею, запропонував переїхати працювати в нічний клуб «Сімона». Вона відмовилась переїжджати, але сказала, що поїде на Україну, а коли знову приїде на роботу, то приїде в нічний клуб «Сімона» до нього. Це рішення вона прийняла, оскільки хотіла змінити місце роботи, так як власник нічного клубу «Міленіум», коли вип`є більше ніж потрібно, то міг влаштувати скандал, сваритися з жінками, які в нього працюють. Про це вона розповіла ОСОБА_47 . Останній попросив в неї номер телефону ОСОБА_76 , щоб познайомитися. При ній ОСОБА_4 набрав номер телефону ОСОБА_76 і про щось розмовляли. Суть розмови вона не знає, так як на той час погано розуміла польську мову. Лише пригадує, що ОСОБА_75 в розмові сказав ОСОБА_4 привозити до нього ще і інших дівчат. Після цієї розмови ОСОБА_4 знову сказав їй запропонувати і схилити до поїздки в нічний клуб і зайняття проституцією ОСОБА_45 . Однак вона боялась за наслідки, якщо ОСОБА_46 відмовиться і розповість стороннім про неї і її пропозицію. Вона вдома нікому не повідомляла чим займалася в Республіці Польща, так як боялася розголосу, осуду, батьки її не зрозуміли б. Перебуваючи в Республіці Польща, вона час від часу спілкувалась з ОСОБА_42 , але про її роботу вони ніколи не спілкувалися. В кінці грудня 2009 року вона зателефонувала з Республіки Польща до ОСОБА_77 , яка в розмові розповіла, що сидить без грошей, без роботи, їй потрібне запрошення на будь-яку роботу в Республіці Польща, щоб мати можливість знову відкрити виїзну візу. Вона запропонувала свою допомогу, пояснила, що у неї в Республіці Польща є товариш на ім`я ОСОБА_75 , який зробить за свої кошти на її ім`я запрошення. Запрошення буде на роботу прибиральницею. Кузора ОСОБА_38 була задоволена цим. В цій розмові ніякої мови про роботу в ОСОБА_76 чи зайняття в нього проституцією не йшло. Вона попросила в ОСОБА_76 запрошення для ОСОБА_78 , той погодився з такою умовою, що ОСОБА_46 приїде працювати до нього в нічний клуб. 
		Оформивши запрошення для ОСОБА_79 , ОСОБА_75 передав це запрошення їй і сказав, щоб вона схилила ОСОБА_80 до поїздки до нього в клуб займатися проституцією.
		06 січня 2010 року вона повернулась на Україну. 08 січня 2010 року в ОСОБА_81 був день народження, і вона приїхала до неї на день народження, а одночасно привезла та передала запрошення на роботу прибиральницею у роботодавця ОСОБА_82 , в м.Костшин над Одра, терміном на 180 днів перебування в Республіки Польща. ОСОБА_83 запитала її чи не матиме проблем, оскільки в запрошенні вказана одна робота, а дійсна робота, на яку вона планує поїхати відрізнятиметься. Вона пояснила, що це не має значення. 
		З 06 січня 2010 року по 03 лютого 2010 року вона перебувала на території України. В кінці січня 2010 року, точну дату не пригадує, до неї зателефонував ОСОБА_44 і повідомив, що ОСОБА_46 звернулась до нього з приводу працевлаштування в Республіці Польща. Деталей розмови не пригадує, приблизно суть полягала в тому, що ОСОБА_4 не знав як запропонувати їй роботу в нічному клубі. Через деякий час до неї зателефонувала ОСОБА_46 і пояснила, що не має роботи, має скрутне матеріальне становище та несплачений грошовий кредит, на який за несвоєчасну оплату нараховується пеня та постійно приходять попереджувальні повідомлення до дому. Вона повідомила ОСОБА_84 , що працює барменом в барі, але хоче попробувати іншу роботу, більш оплачувану. При цьому, характер роботи вона відкрито не називала, а натякнула і ОСОБА_83 відразу її зрозуміла. Вона сказала, що на цій роботі можна більше заробити і вона б погодилась працювати на цій роботі, однак сама не хоче в цей клуб їхати. Виразила своє припущення, що поїхала б на цю роботу, коли б з нею поїхала б будь-яка знайома. Назви клубу вона не називала. Чи пояснювала умови праці в цьому клубі не пригадує. ОСОБА_83 відразу виявила бажання поїхати з нею в нічний клуб займатися проституцією. Вона розповіла їй, що для роботи із собою потрібно взяти плаття, туфлі, косметику та інші необхідні для роботи речі. Також повідомила, що потрібно буде працювати в Республіці Польща, поблизу німецького кордону, неподалік від м. Костшин над Одра, в клубі, в якому є номери для відпочинку. Зароблених грошей вистачить на погашення кредиту та навіть зможе заробити. Вона також сказала, що потрібно буде заплатити по 50 Євро ОСОБА_4 за перевезення до місця роботи і повернення на Україну. При цьому гроші потрібно буде передати на зворотній дорозі. 
		Вона зателефонувала ОСОБА_47 і повідомила, що ОСОБА_85 виявила бажання поїхати в Республіку Польща до ОСОБА_76 займатися проституцією. ОСОБА_4 повідомив їй та ОСОБА_84 , що потрібно їхати 03 лютого 2010 року і домовився про поїздку та зустріч. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що має особу для роботи в нічному клубі у ОСОБА_76 , це сусідка, яка має великі борги, грошей для проживання не має. 
		В призначений час вона приїхала в місто Нововолинськ, де чекала на ОСОБА_4 .. ОСОБА_4 під`їхав за нею з незнайомим чоловіком, як вона зрозуміла автомобілем останнього і відвезли її додому ОСОБА_4 .. Після цього, ОСОБА_4 привіз до себе додому ОСОБА_45 . 
		Коли всі люди, які їхали в Республіку Польща зібралися в ОСОБА_4 вдома, то своїм автомобілем «МерседесСпринтер», реєстраційних номерів якого вона не знає, вони поїхали в напрямку вищевказаної країни. В автомобілі зібралися вона, ОСОБА_46 , ОСОБА_72 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 . Віз їх ОСОБА_44 та ОСОБА_64 , котрий підміняв ОСОБА_4 за кермом в дорозі. 
		ОСОБА_4 та ОСОБА_16 повезли їх до пропускного пункту «Устилуг» державного кордону України. ОСОБА_4 пояснив, щоб під час перетину кордону вони повідомляли прикордонникам, що він їх лише підвозить у м.Варшава. Обставин перетину кордону вона не пригадує. По дорозі вона спілкувалась з ОСОБА_83 та розказувала, що ОСОБА_87 , ОСОБА_72 їдуть в нічний клуб «Міленіум», власником якого є ОСОБА_88 . ОСОБА_86 як і вони їхала до ОСОБА_76 . 
		Під`їжджаючи до міста Варшави Республіки Польща, вони зупинилися, щоб попити кави. ОСОБА_44 відвів її в сторону і попросив поговорити з ОСОБА_89 , переконати займатися проституцією в нічному клубі. Крім того, ОСОБА_4 натякнув їй, що ОСОБА_86 в цілому знає на яку роботу ОСОБА_4 везе її. Вона погодилась. Коли вони пили каву ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_90 запропонував їй розповісти про умови праці. Вона, будучи впевненою, що ОСОБА_91 знає характер роботи, на яку ОСОБА_92 її везе, розповіла, що потрібно сидіти в приміщенні бару, коли клієнт вибере її, то потрібно йти з ним в кімнату і надавати сексуальні послуги. ОСОБА_91 була в паніці і почала плакати, ОСОБА_4 почав заспокоювати, говорити щоб спробувала, а якщо не сподобається, то він приїде і відвезе її на Україну. Однак ОСОБА_91 довго не могла заспокоїтись і ще їдучи в автомобілі, плакала та зверталася до неї з різними запитаннями про роботу. Вона їй розповідала і намагалась заспокоїти. Деталей цієї розмови не пригадує. Окрім того, ОСОБА_4 також заспокоював її щодо роботи, приводив приклад, що дівчата працюють і заробляють гроші. 
		Приїхавши в місто Костшин над Одрою ОСОБА_4 та ОСОБА_16 відвезли спочатку ОСОБА_93 та ОСОБА_70 в нічний клуб «Міленіум» і звідти їх (її, ОСОБА_80 та ОСОБА_94 ) повіз до ОСОБА_76 . Приблизно о 02 годині 00 хвилин вони зупинились на автозаправній станції (АЗС) на в`їзді в місто Костшин над Одрою, де ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_76 та повідомив, що вони вже на місці. Також запитав коли ОСОБА_75 під`їде до них. Приблизно через 15-20 хвилин до них автомобілем чорного кольору, типу джип, марки «Командер авто» 2010 року випуску, державних номерів не пригадує, під`їхав ОСОБА_11 . Останній привітався з ОСОБА_4 та з нею. Маріуш та ОСОБА_4 розмовляли між собою, а вони - всі дівчата стояли та чекали осторонь. Суть розмови вона не чула. Чи передавав гроші ОСОБА_75 за них ОСОБА_4 , вона не бачила. Після цього, ОСОБА_75 розмовляв з ними на побутові теми, чекаючи при цьому ОСОБА_36 , котрий виявив бажання побачили місце їхньої роботи. 
		Вона, ОСОБА_83 та ОСОБА_91 сіли в автомобіль до ОСОБА_76 і останній повіз їх в нічний клуб. ОСОБА_16 та ОСОБА_4 поїхали вслід за ними.
		Маріуш відвіз їх до с. Ошінов Дольний, в готель «Сімона». По приїзду ОСОБА_16 та ОСОБА_4 допомогли віднести їхні речі в клуб. 
		Готель двоповерховий, фасад готелю оброблений «короїдом» сірого кольору. Територія готелю, його двір обнесені кам`яним забором з металевими ворітьми. На в`їзді на територію готелю встановлений вказівник з написом «Найт клуб «Сімона 24 години», який в нічний час світився. На першому поверсі готелю відразу у входу розміщений великий бар. В іншій стороні бару знаходиться вихід в коридор. Відразу по коридору направо розміщена житлова кімната для барменів. В кінці коридору направо знаходиться кухня. Навпроти кухні наявна пральна кімната. На другому поверсі розміщені шість житлових кімнат, які розташовані по колу. З другого поверху ведуть сходи на горище, де розміщений офіс ОСОБА_76 . 
		В барі, з правої сторони, знаходяться м`які дивани. На яких, коли вони зайшли в приміщення бару, сиділо четверо дівчат. Навпроти диванів в дальній правій частині приміщення розташована барна стійка за якою стояв бармен, як вона пізніше дізналась ім`я його ОСОБА_12 . Прізвища та інших анкетних даних його вона не знає. Бармен з села Любехов Республіки Польща. З лівої сторони приміщення також розміщені м`які дивани, а по центру розташована «рура», тобто стійка для стриптиз танців. 
		Маріуш розмістив її та ОСОБА_45 в кімнаті №3, а Козинську Валентину в кімнаті №7. Після цього, в цей же день, ОСОБА_75 зайшов до них та повідомив, щоб вони лягали спати, оскільки це була 5 година ранку. Коли вони пішли в душ, ОСОБА_4 піднявся з ОСОБА_74 в офіс останнього, а ОСОБА_16 пішов до дівчат, які там працювали, на кухню. Про що говорили ОСОБА_75 та ОСОБА_4 їй не відомо. В цей же день, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 залишили в готель. Близько 12 години нічний клуб відкрився. Вони всі вийшли в приміщення бару. Хто їм сказав це робити вона не пам`ятає. Маріуш у денний час в нічному клубі ніколи не був. Він приїжджав лише о 23 годині 00 хвилин і знаходився до 4 години ранку. Проживав він в місті Костшин над Одрою. Як їй стало відомо ОСОБА_75 був знайомим з ОСОБА_53 , вони родом із одного міста. Однак, оскільки вони конкурували між собою, то майже не спілкувалися. 
		Дівчата, які працювали в цьому нічному клубі повідомили, що при виборі клієнтом дівчини, година надання сексуальних послуг буде коштувати - шістдесят євро, пів години  тридцять п`ять євро, а пізніше сорок євро. Клієнт, обравши дівчину, одразу має розрахуватися на барі за певний час, тобто гроші за дівчину передати бармену. З цієї суми половину заробітку отримує дівчина після тижня роботи. Оплативши послуги жінки, клієнт з обраною жінкою піднімаються до неї в кімнату, де дівчина надає сексуальні послуги. При цьому оральний та звичайний секс оплачувався як одне ціле. Також дівчата повідомили, що вони мають займатись «консумацією», а саме спонукати клієнтів до купівлі в даному барі алкогольних напоїв. Одна пляшка шампанського в барі коштувала тридцять Євро, з яких одна дівчина для якої клієнт купував його отримувала сім Євро п`ятдесят центів, тобто четверту частину від заробітку. Якщо на дивані в барі сиділо декілька дівчат і клієнт купував пляшку шампанського, то вищевказані сім Євро п`ятдесят центів розподілялись між усіма дівчатами. Один коктейль на барі коштував вісім Євро, з них дівчина, якій його купували, отримувала два Євро п`ятдесят центів. 
		Із своєї суми зароблених грошей вони повинні купляти продукти харчування, засоби гігієни, засоби безпеки (презервативи), та еротичний одяг, в якому жінки повинні зустрічати клієнтів.
		По приїзду в готель «Сімона», ОСОБА_95 запитала її, хто заплатив ОСОБА_4 за неї за дорогу, вона відповіла, що ОСОБА_75 , та пояснила, що гроші за дорогу в сумі п`ятдесят Євро з її зароблених грошей пізніше ОСОБА_75 вирахує. Маріуш взяв їх паспорти для реєстрації. Зареєстрував їх за місцем роботи. Паспорти відразу після реєстрації повернув. Нічний клуб «Сімона» розташований за адресою: місто Ошінов Дольний,1а. В реквізитах адреси відсутня назва вулиці. З цього часу вони почали працювати на вищевказаних умовах. ОСОБА_83 та ОСОБА_96 також працювали на цих же умовах. Так, як в останніх не було еротичного одягу, то вона їм позичала на перших порах свій. 
		Проституцією в готелі «Сімона» вона, ОСОБА_96 та ОСОБА_83 займалась приблизно два місяці. Працювала вона до квітня. ОСОБА_96 обслуговувала до 2-х клієнтів на добу, ОСОБА_83 та вона обслуговувала в середньому по 3-4-и клієнти на добу. Послуги надавала із застосуванням засобів безпеки. Пропозиції від клієнтів були різні, як надавати послуги без презервативів, так і не стандартні види секс-послуг, однак вона відмовлялась і до цього їх ніхто не примушував. Тиску, грубості зі сторони клієнтів та власника клубу не було з цих питань. 
		ОСОБА_22 працювала навіть і при місячних, але її ніхто до цього не змушував. Їй вона висловлювала побоювання за своє здоров`я, а вона їй відповіла, щоб в такому разі не працювала при місячних. На той час в ОСОБА_76 , крім неї, ОСОБА_78 та ОСОБА_97 працювали особи: на ім`я ОСОБА_98 мешканка Білорусії, ОСОБА_99 мешканка Республіки Польща, ОСОБА_100 та ОСОБА_101 мешканки міста Івано-Франківська. Прізвищ та анкетних даних цих осіб не знає. Описати їх не зможе, але зможе при зустрічі впізнати. За час її перебування в готелі, один чи два рази приходили працівники поліції, перевіряли паспортний режим та запитували, що вона там робить. Перед приходом власник готелю - ОСОБА_75 проінструктував, щоб вони повідомляли, що працюють прибиральницями. Всі дівчата, які працювали в нічному клубі відповідали поліції, як сказав ОСОБА_75 . 
		Працював готель і відповідно вони (жінки, що надавали сексуальні послуги) з 12 години до 4 години ранку. Якщо були клієнти після закриття готелю, робота продовжувалась. Їм дозволялось в поза робочий час виходити в місто. Документи в них були на руках, вони мали змогу в любий час повернутися на Україну, якщо мали кошти на дорогу. З часом в неї з ОСОБА_74 виникли близькі стосунки. ОСОБА_75 довіряв їй, однак вона продовжувала працювати як і всі інші дівчата. Від ОСОБА_76 вона дізналась, що той ОСОБА_4 за кожну з них заплатив по 100 Євро. Як їй відомо він відвіз ОСОБА_102 лише їх трьох. Приблизно в березні 2010 року ОСОБА_4 надав їй номер телефону ОСОБА_103 і попросив, щоб вона схилила її та її подругу ОСОБА_104 поїхати в нічний клуб «Сімона» до ОСОБА_76 , займатися проституцією. Він був знайомий з дівчатами, описував їх і говорив, що дівчата вродливі. ОСОБА_4 запропонував їй, що він в загальних рисах повідомить цим особам про роботу, привезе в місто Кощин над Одрою на автозаправну станцію, а вона та ОСОБА_75 будуть більш детально розмовляти з ними, і умовити на роботу в нічному клубі  проституткою. Спочатку Маріуш хотів сам поїхати розмовляти, але ОСОБА_4 запропонував взяти її, щоб не злякати цих дівчат. Маріуш попросив її поїхати з ним. 17 березня 2010 року ОСОБА_4 привіз зазначених дівчат в домовлене місце, в автомобілі крім вищевказаних осіб знаходилися і інші особи, на скільки вона пригадує чоловічої статті. Вона та ОСОБА_75 приїхали на зустріч з ними на належному останньому автомобілі  джипі темного кольору. Вона, ОСОБА_75 та ОСОБА_4 привіталися та переговорили, після цього ОСОБА_4 пішов у напрямку належного йому автомобіля. Раніше незнайомі їй дівчата, на даний час їй відомо, що це були ОСОБА_105 та ОСОБА_106 , забрали речі з його автомобіля та поставили у багажне відділення автомобіля, належного ОСОБА_102 , допомагали їм у цьому ОСОБА_75 та ОСОБА_4 .. Самі ж дівчата сіли у салон автомобіля.
		ОСОБА_4 та ОСОБА_75 сказали їй сідати до них в салон та схилити до роботи в клубі ОСОБА_76 . Коли вона сіла в автомобіль до дівчат, вони почали розмовляти. З їх слів вона дізналась, що приїхали жінки на роботу прибиральниці в готель «Сімона». Вона сказала, що робота полягає не в прибиранні, а в розважанні чоловіків, а саме, що вони будуть знаходитися в барі, до них підходитимуть чоловіки, які розпиватимуть з ними напої. Коли вона це говорила дівчата здогадалися в чому полягає робота. Не дослухавши її, ОСОБА_107 в категоричній формі відмовилась від такої роботи, а ОСОБА_105 , на скільки пригадує, сказала, що змогла б спробувати цю роботу, однак також відмовилася. Пізніше вона від ОСОБА_97 дізналась, що ці дівчата виставили претензії ОСОБА_4 з приводу роботи в борделі, на що він повідомив останнім, що вважав що це готель «Сімона», а не нічний клуб. Тобто, що він про роботу проституцією нічого не знає. Хоча йому достовірно було відомо про те, на яку саме роботу везе дівчат, так як сам домовлявся про це з ОСОБА_74 . ОСОБА_4 не хотів, щоб було відомо, що він пропонує дівчатам роботу проституток, можливо через те, що боявся, що вони йому відмовлять, так як дівчата були його знайомими, і в цьому випадку розказали б усім чим він займається, а тому з дівчатами говорити про характер роботи казав їй, при цьому говорив, щоб вона казала, що він нічого про це не знає. 
		Більше вона цих жінок не бачила. В квітні 2010 року вона повернулась на Україну. В період часу з 02 квітня по 28 квітня 2010 року вона була на Україні. Приблизно в цей період часу, дату не пригадує, ОСОБА_4 попросив, щоб вона схилила його знайому на ім`я ОСОБА_108 , віком 35 років до поїздки в нічний клуб «Сімона» займатися проституцією. Вона відмовилась. ОСОБА_4 про її відмову розповів ОСОБА_102 . Після цього, останній зателефонував їй і повторив прохання ОСОБА_36 . На це прохання вона також відмовилась. Пояснивши, що ОСОБА_4 возить до ОСОБА_76 дівчат, отримує за це гроші, а вона залишиться винною в цьому. Незважаючи на її відмову, ОСОБА_75 шляхом висловлення образи на неї за це, умовив виконати прохання. ОСОБА_4 надав ОСОБА_109 її номер телефону і коли остання зателефонувала їй, вона розпитала у неї, яку роботу вона бажає отримати, і який бажає отримати заробіток. Повідомила, що робота в барі. Крім того, повідомила, що ОСОБА_108 отримуватиме до 300 гривень в день, деталі роботи мала намір повідомити під час зустрічі. Вони домовилися зустрітися на наступний день, однак ОСОБА_109 не вийшло, а через день не було часу у неї, а тому вона зателефонувала і повідомила, що робота полягає в наданні сексуальних послуг за винагороду. Якщо бажає може поїхати спробувати, але якщо не сподобається повернеться додому. Лариса запитала чи ОСОБА_44 всіх жінок на таку роботу возить. Оскільки ОСОБА_4 просив не говорити, що він причетний до цієї роботи, вона сказала, що ОСОБА_4 про це взагалі не знає. Більше з ОСОБА_110 вона не спілкувалась. Чи поїхала ця особа на роботу в нічний клуб не знає. Пропонуючи роботу в нічному клубі проституткою жінці на ім`я ОСОБА_108 вона про неї, її життя та матеріальне становище нічого не знала (т.3 а.с.218-223).
		- показами оголошенимив судовомузасіданні потерпілої ОСОБА_24 , яка показала, що вона дізналась, що її знайома ОСОБА_25 , мешканка села Світязь, виготовляла виїзні документи в Республіку Польща на роботу прибиральниці в готель «Верона», що розташований в місті Костшин над Одра. ОСОБА_25 запропонувала їй поїхати з нею на роботу в Республіку Польща, а вона попросила ОСОБА_25 дістати запрошення. Однак ОСОБА_25 пояснила, що чоловік, який привіз і передав їй запрошення на роботу, не може допомогти отримати таке запрошення їй. Після цього, вона самостійно дістала запрошення на роботу пов`язану із збиранням яблук та відкрила виїзну візу в Республіку Польща. Здійснивши відкриття віз, вони підшукували роботу в Республіці Польща. З цього приводу ОСОБА_25 звернулась до мешканця міста Нововолинська та села Милятин ОСОБА_36 , котрий відповів, що роботи на даний час в Республіці Польща не має. Через декілька днів, вона сама вирішила зателефонувати ОСОБА_47 щодо роботи. Не афішуючи своє знайомство з ОСОБА_25 , попросила працевлаштувати її і подругу в Республіці Польща. ОСОБА_4 спочатку сказав, що не має роботи, однак наступного дня самостійно зателефонував і запитав чи цікавить ще робота в Республіці Польща, а коли вона пояснила, що цікавить, ОСОБА_4 повідомив, що до неї зателефонують із території Республіки Польща і пояснять характер роботи. Якщо ця робота їх зацікавить, він відвезе на цю роботу. 
		Через декілька годин на її мобільний телефон зателефонувала незнайома жінка, яка, не називаючи своїх анкетних даних, пояснила, що вона є українкою, телефонує із Республіки Польща та розповіла, що вони будуть прибирати в готелі. Детальніше місця роботи та характер не називала. Жінка також повідомила, що для цієї роботи знання польської мови не потрібно. Коли вона запитала, що взяти із собою на роботу, то почула від останньої, що нічого брати із собою не потрібно, одягнутим можна бути в спортивний одяг. З метою дізнатися про те, чи ця робота зацікавила її та її подругу, повідомила, що зателефонує наступного дня. Поспілкувавшись із ОСОБА_25 , вони вирішили поїхати на запропоновану роботу, оскільки нічого протиправного та аморального в цій роботі не вбачали. 
		Наступного дня жінка знову зателефонувала їй і запитала чи прийняли рішення щодо поїздки. Вона повідомила, що згідні їхати на цю роботу і запитала як їм проїхати до неї. Жінка пояснила, що ОСОБА_44 повідомить і організує проїзд до місця роботи. Приблизно 15 березня 2010 року зателефонував ОСОБА_44 і пояснив, що гроші йому за них заплатять, а вони не будуть оплачувати йому проїзд, із собою ніяких грошей брати не обов`язково, оскільки харчування та проживання буде безкоштовно. Виїжджатимуть 17 березня 2010 року з міста Нововолинськ.
		В призначений час вона та ОСОБА_25 приїхали в місто Нововолинськ, де їх зустрів ОСОБА_44 і своїм автомобілем повіз в Республіку Польща. Разом з ними, ОСОБА_44 в Республіку Польща на роботу віз раніше незнайомих їй ОСОБА_111 та інших осіб. В дорозі ОСОБА_4 спілкувався з ними, задавав запитання чи знають на яку роботу їдуть, чому погодилися, в яке місце. Тобто своїм виглядом давав зрозуміти, що не знає, на яку роботу і куди саме вони їдуть, хоча саме він повинен був відвезти на місце роботи. Також по дорозі ОСОБА_4 спілкувався по телефону з жінкою, яка їм запропонувала роботу, як пізніше дізналися - ОСОБА_112 . Остання запитувала його, коли вони приїдуть на місце зустрічі. ОСОБА_4 відвіз їх на автозаправну станцію, що розміщена на виїзді з міста Костшин над Одра, де їх повинні були забрати роботодавці. Під час зустрічі, на яку приїхала ОСОБА_113 разом з особою на ім`я ОСОБА_75 , ОСОБА_4 відніс їхні речі в автомобіль ОСОБА_76 . Вони також сіли в цей автомобіль. ОСОБА_75 залишився і розмовляв з ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 в салоні автомобіля запропонувала роботу, що полягала в розважанні громадян Німеччини, а саме розмовляти та випивати з ними, чим схиляти до покупки випивки. Вони зрозуміли, яку саме роботу пропонує ОСОБА_114 , незважаючи на те, що остання скривала дійсний характер роботи. Вона запитала, хто буде спати з німцями. ОСОБА_25 , почувши це запитання перелякалась, а ОСОБА_5 пояснювала, що це не обов`язково, а лише по бажанню. Вона обурилась цією пропозицією і обманом та сказала, що ОСОБА_5 є «Козою». Остання на ці слова відреагувала спокійно і сказала обміркувати пропозицію. Однак вони відмовилися від цієї пропозиції. Забрали із автомобіля ОСОБА_76 свої речі і сіли в автомобіль ОСОБА_4 .. 
		З ОСОБА_4 вона посварилась з приводу поїздки, але ОСОБА_115 пояснив, що вони самі домовлялися про роботу, а він нічого не знає. Після цього вони поїхали в готель «Верона», де ОСОБА_4 залишив ОСОБА_111 , поїхав купив товар і відвіз їх на Україну.
		31 березня 2010 року ОСОБА_4 щоб заладити конфлікт самостійно запропонував і, коли вони дали згоду, відвіз їх на роботу в Республіку Польща по збиранню петрушки (т.5 а.с.30-31);
		-оголошеними в судовому засіданні показами ОСОБА_29 , з яких вбачається, що з 2009 року в зв`язку із скрутним матеріальним становищем вона вимушена була їздити на заробітки в Республіку Польща. Разом з нею працювала і ОСОБА_116 . В середині жовтня 2010 року ОСОБА_4 відвіз ОСОБА_117 на роботу, як їй повідомили, прибиральниці в одному з приватних будинків. Вона цьому не повірила і зателефонувала до ОСОБА_65 , в якого запитала про характер роботи ОСОБА_118 . Останній повідомив, що вона працює в готелі, однак характер роботи не назвав, лише сказав, що не хоче бути до цього причетний, говорив, що вона не правильно поступила, погодившись на цю роботу. Вона зрозуміла, що це за робота, так як ще раніше чула, що не слід погоджуватися на роботу в готелі, оскільки під цим прихований справжній характер роботи  робота проститутки. В період часу з 16 жовтня по 29 жовтня 2010 року коли вона працювала по збиранню капусти, до неї приїхав ОСОБА_34 , котрий працевлаштовує людей за кордоном щоб відвезти її в Україну. В розмові, ОСОБА_34 запропонував змінити роботу і поїхати до її знайомої ОСОБА_118 на легшу і більш оплачувану роботу.Від пропозиції відмовилася, оскільки здогадувалася, що робота буде полягати у наданні сексуальних послуг (т.2 а.с.74-75).
		-оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_19 , з яких вбачається, що ОСОБА_4 завіз її та ОСОБА_18 в Республіку Польща на заробітки та сказав, що вони будуть працювати на ремонтних роботах і доставив їх в готель «Верона». Там ОСОБА_119 (Чміль) та ОСОБА_120 пробули кілька днів, після чого польський напарник ОСОБА_4 перевіз їх в готель «Міленіум». В даному готелі ОСОБА_19 та ОСОБА_120 запропонували нову роботу, за яку обіцяли великі гроші, також, дівчата які там працювали казали, що їм дуже подобається робота, однак ОСОБА_119 ( ОСОБА_121 ) та ОСОБА_120 зрозуміли, що їм пропонують займатися проституцією, на що вони відмовилися і просили польського напарника ОСОБА_4 відвести їх назад в готель «Верона», після чого їх перевезли в даний готель. Приїхавши в готель «Верона» ОСОБА_19 та ОСОБА_120 телефонували до ОСОБА_4 та казали щоб він забрав з даного місця роботи, оскільки як виявилося, що це зовсім не та робота, що обіцяв ОСОБА_4 , однак, останній сказав, що в нього не має часу, і коли вже ОСОБА_19 та ОСОБА_120 почали погрожувати ОСОБА_4 про те, що вони звернуться в поліцію, то через 3 дні ОСОБА_4 приїхав за ними та забрав. Разом з тим, свідок ОСОБА_19 додала, що польський напарник ОСОБА_4  «Лєшик» забрав паспорта ОСОБА_19 та ОСОБА_120 (т.3 а.с.194-195);
		-оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_122 , яка показала, що приблизно у 2010  2011 році вона постійно їздила на заробітки в Республіку Польща, возив туди її друг. Однак, одного разу її другу не вийшло завезти ОСОБА_123 в Польщу та сказав, що завезе ОСОБА_4 .. В подальшому ОСОБА_4 неодноразово возив ОСОБА_124 в Польщу на заробітки, однак останнього разу, на тому місці де вона працювала вже не було роботи, то вирішила залишитися в Польщі, з метою знайти іншу роботу. ОСОБА_4 запропонував їй працювати в готелі прибиральницею, оскільки він міг про дану роботу домовитися, на що ОСОБА_125 погодилася. Через деякий час інша особа забрала потерпілу в інший готель, бо в тому готелі, куди привіз ОСОБА_4 ніби не було роботи. Крім того, потерпіла ОСОБА_125 додала, що особа, яка її забрала в інший готель знайома з ОСОБА_4 .. Приїхавши в інший готель ОСОБА_126 запропонували займатися проституцією, однак потерпіла відмовилася, після чого до неї підійшла незнайома жінка, яка сказала, що ОСОБА_125 змушена займатися проституцією, оскільки за потерпілу заплачені гроші, тому вибору не має. Разом з тим, ОСОБА_125 попередньо відділа свій паспорт. В даному готелі потерпіла надавала сексуальні послуги близько одного місяця, після чого їй віддали паспорт і вона повернулася додому. Крім того, потерпіла ОСОБА_125 в судовому засіданні вказала, що покази дані нею під час досудового слідства підтримує в повному обсязі (т.3 а.с.2-21; т.7 а.с.58);
		-оголошеними всудовому засіданніпоказами потерпілої ОСОБА_18 , відповідно до яких остання повідомила, що в зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, вона змушена була шукати роботу в Республіці Польща. ОСОБА_18 , виготовивши паспорт та відкривши візу до Республіки Польща, декілька разів їздила на сільськогосподарські сезонні роботи. В другій половині 2008 року вона з ОСОБА_127 та іншими дівчатами поверталися з роботи в Республіці Польща автомобілем ОСОБА_36 . Під час спілкування з ОСОБА_128 , останній повідомив, що в разі потреби працевлаштування в Республіці Польща, він обов`язково підшукає їм роботу. Вони попросили останнього працевлаштувати їх на території Республіка Польща, при цьому характер роботи не обговорювали. Приблизно в лютому 2009 року вона зателефонувала до ОСОБА_4 , в якого запитала чи зможе він її влаштувати на роботу. Він повідомив, що саме зараз є робота для двох дівчат, пов`язана із прибиранням та готуванням їжі в одному із готелів Республіки Польща терміном на 1 місяць. Вона пропозицію ОСОБА_4 сприйняла позитивно. На його запитання, чи має вона ще когось з дівчат на вказану роботу, вона повідомила, що є її знайома  ОСОБА_129 . ОСОБА_4 перепитав, що за ОСОБА_130 , і вона розповіла про дівчину, яку він разом з нею віз на Україну з Республіки Польща. На це він сказав, що вона підійде для цієї роботи і що вона може взяти її з собою. Вона навіть не випитувала в деталях про роботу, знайдену ОСОБА_39 , оскільки довіряла такому як він сусіду, віруючому, багатодітному батькові. Вона сприйняла його інформацію про роботу у сфері приготування їжі та прибирання в готелі цілком серйозно. ОСОБА_18 розповіла про вказану роботу ОСОБА_131 , яка погодилася працювати на вищевказаній, запропонованій ОСОБА_4 роботі. 04.02.2009 року ОСОБА_44 автомобілем білого кольору, марки «Мерседес-Спринтер» повіз їх в Республіку Польща. Разом з ними також їхали ще два чоловіки, які, на скільки вона пригадує, їхали на ринок у м. Щецин. По дорозі ОСОБА_4 наголошував, що їх уже чекають, роботодавця він добре знає, харчування та проживання в готелі безкоштовне, заробітну плату їм будуть виплачувати в кінці кожного тижня. Приїхавши на місце роботи, а саме у м. Костшин, готель «Верона», ОСОБА_4 залишив їх в автомобілі, а сам пішов спілкуватись із власником. Орієнтовно через 20 хвилин повернувся і повідомив, щоб вони взяли свої речі та виходили. ОСОБА_4 відвів їх в готель, де зустрів власник. В холі готелю вони в присутності ОСОБА_4 намагались з`ясувати графік роботи, однак власник нічого по суті не пояснював, говорив про необхідність їхнього відпочинку, а про деталі роботи їм розкажуть наступного дня. ОСОБА_44 , слухаючи їх запитання, посміхався та запевняв, що після відпочинку їм усе пояснять. Вони довіряючи йому, спокійно пішли відпочивати. Наступного дня близько 08:30 год. зійшли в хол для інструктажу по виконанню робіт у готелі. Однак про жодну роботу їм ніхто не повідомляв. Близько 13:00 год. в готелі з`явився власник на ім`я ОСОБА_49 разом з особою на ім`я ОСОБА_9 . ОСОБА_49 повідомив, що прибиральниці грошей фактично не заробляють, але дівчата які забезпечують «досуг» клієнтів мають великі гроші. ОСОБА_49 повідомив щоб вони одягнулись, а він покаже їм готель, де дівчата забезпечують «досуг» клієнтів. Вона, ОСОБА_132 , ОСОБА_101 та ОСОБА_49 поїхали до іншого готелю «Міленіум», де ОСОБА_49 разом з ОСОБА_52 в деталях повідомили, що тут проводяться дискотеки, приходять чоловіки і дівчата займаються з такими клієнтами сексом за гроші. Даний готель відрізнявся по своїй структурі від того в який їх привіз ОСОБА_44 . З цього приводу вони зрозуміли чому ОСОБА_133 відвіз їх у готель «Верона», а не у «Міленіум». Коли б ОСОБА_4 привіз їх відразу в «Міленіум», вони б зрозуміли, що це є бордель і на цій роботі ні за що не залишились. Під час перебування в клубі «Міленіум», його власник  ОСОБА_49 постійно схиляв їх погодитись на роботу повіями. ОСОБА_9 його в розмові підтримувала, зазначала, що багато дівчат тут працює, їм подобається. Більшість із них працювали на полях, але зараз працюють в борделі за гарні гроші. Перший час усім морально тяжко, але згодом звикаєш. Вони були шоковані, але по при усі схиляння на таку роботу не погоджувались. Під час їхнього перебування в барі готелю «Міленіум» знаходилося декілька молодих дівчат, одна була біля барної стійки, а ще 2 чи 3 біля неї. Після їх відмови, ОСОБА_49 відвіз їх у готель «Верона» та рекомендував обміркувати пропозицію. Роботи не пов`язаної із проституцією, їм не пропонував. Будучи дуже наляканими, усвідомлюючи, що у них не має навіть паспортів на руках, оскільки по приїзду передали ОСОБА_57 на реєстрацію. Єдине, що в них було з собою це мобільний телефон та по 100 злотих. Ці незначні кошти вони взяли з собою, хоча ОСОБА_4 перед виїздом і переконував, що гроші не потрібні, оскільки харчування та проживання за рахунок роботодавця. Будучи в кімнаті з ОСОБА_127 , вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_47 . Останній деякий час не відповідав, а коли відповів, вона одразу сказала, щоб він їх забрав. На це ОСОБА_4 сказав, що забрати не може, бо він вже дуже далеко від них і повертатися не буде, та з посмішкою запитав: «Що робота не підійшла?» Вона на підвищених тонах повідомила, що їхала на прибирання, а їм пропонують роботу повій. Почувши плач та істерику ОСОБА_131 , яка під час розмови знаходилася біля неї, ОСОБА_4 попросив їх заспокоїтися. На це вона заявила, що паспорти в них забрали, повернутися самі не можуть, а тому будуть звертатися в поліцію. Після цього, ОСОБА_4 заявив, що він все зараз вирішить. Фактично через 10 хвилин до них зайшла ОСОБА_9 , віддала паспорти та сказала щоб вони так не панікували. Ще через хвилин 20 приїхав ОСОБА_44 та ОСОБА_49 . ОСОБА_44 з посмішкою запитав, чому так розхвилювались, нічого страшного не сталось, повідомив, що наразі забрати їх не може, але через тиждень приїде за ними. Поки будуть чекати його, на декілька днів їх забезпечать роботою по прибиранню готелю «Верона». Прибирали вони в готелі приблизно 4-5 днів. В процесі цієї роботи ОСОБА_49 періодично пропонував їм переїхати на роботу у бордель, але вони відмовлялись та чекали приїзд ОСОБА_36 . ОСОБА_49 навіть один раз привів у готель мужчин  німців, а їм повідомив, щоб вони спустились в хол до гостей. Через декілька хвилин ОСОБА_49 , поспілкувавшись із ними на німецькій мові, повернувся до них та запитав, чи підуть надавати сексуальні послуги німцям за 50 Євро. Отримавши від них категоричну відмову, ОСОБА_49 розізлився та вигнав їх у виділену їм кімнату та повідомив, що вартість столу вирахує із їх зарплати. Окрім цього, з самого ранку перевірить на скільки якісно вони прибирають. 12.02.2009 року за ними приїхав ОСОБА_44 , у автомобілі якого був ОСОБА_134 і вони поїхали додому. Перед в`їздом до України ОСОБА_44 повідомив, що про ситуацію, яка мала місце при працевлаштуванні у готелях «Верона» та «Міленіум», потрібно забути і нікому не розповідати (т.3 а.с.185-188);
		-оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_22 , відповідно до яких остання пояснила, що з 2007 по 2009 роки працювала касиром в супермаркеті «Там-Там» м. Луцька. Працюючи у вищевказаному супермаркеті, по оголошенню в газеті «Волинські оголошення» знайшла оголошення про здачу найом квартири за адресою АДРЕСА_3 , номеру квартири не пам`ятає, яку в подальшому і орендувала. На даній квартирі познайомилась із ОСОБА_5 .. На вказаній квартирі вона проживала приблизно рік часу. Між ними виникли дружні стосунки. Приблизно в 2009 році, працюючи на касі в супермаркеті «Там-Там» в м. Луцьку, високих заробітків не отримувала. За свою заробітну плату яка становила 1200 грн. платила за оренду проживання в сумі 350 грн. в місяць, оплачувала проїзд на роботу, проживання та харчування. Зароблених грошей не вистачало і вона оформила грошовий кредит в Луцькій філії КБ «ПриватБанк» на суму одна тисяча гривень терміном на один рік. Вчасно кредит не мала змоги погасити. Оскільки потрібно було сплачувати тіло кредиту та відсоток, а грошей навіть на проживання та харчування не вистачало, по даному кредиту за несвоєчасну сплату нараховувалась пеня та приходили письмові попередження. Тому змушена була шукати більш оплачувану роботу та вирішила поїхати працювати в Республіку Польща. Від знайомих чула, що в Республіці Польща можна заробити більше грошей ніж в Україні. Вона разом з ОСОБА_5 поїхали в Республіку Польща на роботу по збору полуниць. З листопада по грудень 2009 року вона знаходилась вдома. Оскільки роботи на Україні не мала, потрібні були кошти на прожиття та погашення кредиту в банку, вона час від часу телефонувала до ОСОБА_4 та просила його знайти роботу в Республіці Польща, але той постійно відмовляв, пояснюючи тим, що робота відсутня. В кінці грудня 2009 року до неї з Республіки Польща зателефонувала ОСОБА_5 , якій в розмові вона розповіла, що сидить без грошей, без роботи, потрібне запрошення на будь-яку роботу в Республіці Польща, щоб мати можливість знову відкрити виїзну візу. Однак не має грошей, щоб оплатити виготовлення запрошення. ОСОБА_5 запропонувала свою допомогу, пояснила, що у неї в Республіці Польща є товариш на ім`я ОСОБА_75 , який виробить за свої кошти на її ім`я запрошення. На запитання до ОСОБА_5 , на яку роботу ОСОБА_75 виробить їй запрошення, ОСОБА_5 повідомила їй, що на роботу прибиральниці. Вона погодилась. Коли ОСОБА_5 повернулась на Україну і 08.01.2010 року приїхала до неї на день народження, то передала запрошення на роботу прибиральницею у ОСОБА_82 , в м. Костшин над Одра, терміном на 180 днів перебування в Республіки Польща. В подальшому, маючи на руках запрошення від ОСОБА_76 , вона планувала звернутись в посольство для отримання візи, але роботу мав підшукати ОСОБА_4 .. В кінці січня 2009 року до неї зателефонувала ОСОБА_5 і вони домовились про зустріч в м. Луцьку, щоб піти за покупками на ринок «Варшавський». Зустрівшись на ринку, під час спілкування вона запитувала у ОСОБА_5 , про конкретне місце її роботи в Республіці Польща, однак та чіткої відповіді не дала. В розмові вона розповіла ОСОБА_5 про те, що у неї скрутне матеріальне становище та несплачений грошовий кредит, на який за несвоєчасну оплату нараховується пеня та постійно приходять попереджувальні повідомлення до дому. Запитувала у ОСОБА_5 чи може їй допомогти з пошуком роботи в Республіці Польща, нащо ОСОБА_5 сказала їхати працювати повією. Вона обурилась, такої пропозиції від своєї подруги не очікувала, тому в грубій формі відмовила ОСОБА_5 . Приблизно через десять днів, вона виготовила візу та в черговий раз, в пошуках роботи зателефонувала до ОСОБА_4 , але роботи не було. Через декілька днів, оскільки потрібні були кошти на проживання та погашення кредиту (приходили повідомлення з банку з вимогами погасити кредит), роботи на Україні не мала, вона знаходилась в такому стані, що була згідна на будь-яку роботу. Вона змушена була зателефонувати до ОСОБА_5 та погодитись на її пропозицією, а саме надання сексуальних послуг за грошову винагороду в Республіці Польща. ОСОБА_5 запевнила, щоб не хвилювалась, з нею все буде нормально. Також під час телефонної розмови, ОСОБА_5 повідомила, що потрібно буде працювати в Республіці Польща, поблизу німецького кордону, неподалік від м. Костшин над Одра, в клубі, в якому є номери для відпочинку. Запитавши у ОСОБА_5 як оплачується дана робота, остання відповіла, що грошей вистачить на погашення кредиту та навіть зможе заощадити певну суму. Крім того, ОСОБА_5 повідомила, що домовилась з ОСОБА_4 , щоб відвіз її на вказану роботу, однак за дорогу ОСОБА_4 потрібно буде заплатити по 50 Євро. Вона повідомила ОСОБА_5 , що взагалі не має грошей, на що остання сказала, що дорогу ОСОБА_4 оплатить після того як заробить гроші. На ці умови вона погодилась. ОСОБА_5 повідомила, що поїде разом з нею на цю ж роботу. Приблизно 30.01.2010 року вона зателефонувала ОСОБА_47 , він призначив дату виїзду на 02.02.2010 року. В призначений час в м. Нововолинськ її зустрів ОСОБА_4 та відвіз до себе дому. Як їй відомо по сусідству ОСОБА_4 проживає ОСОБА_86 . ОСОБА_4 зібрав свої речі і вони поїхали за іншими людьми, які мали їхати з ними в Республіку Польща. Коли всі люди, які їхали в Республіку Польща зібралися в автомобілі, ОСОБА_4 повіз їх до пропускного пункту «Устилуг» державного кордону України. ОСОБА_4 пояснив, що під час перетину кордону повідомляли прикордонникам, що ОСОБА_34 їх лише підвозить у Варшаву. В салоні автомобіля на той час знаходились окрім неї, ОСОБА_64 , який, як вона зрозуміла, був другим та водієм ОСОБА_36 , ОСОБА_113 , ОСОБА_86 , ОСОБА_135 та дівчина на ім`я ОСОБА_136 . ОСОБА_137 час від часу змінював ОСОБА_4 за кермом автомобіля. По дорозі вона спілкувалась з ОСОБА_5 та розпитувала куди їдуть всі ці дівчата, на що остання повідомила, що ОСОБА_138 знайшов роботу ОСОБА_4 і куди та їде їй не відомо. На запитання куди їдуть ОСОБА_72 та ОСОБА_136 , ОСОБА_5 відповіла, що їдуть в готель до чоловіка на ім`я ОСОБА_49 , займатись проституцією. Приїхавши в м.Костшин, з автобуса вийшли ОСОБА_71 та ОСОБА_136 , а ОСОБА_4 та ОСОБА_16 їх повезли в інше місто. По дорозі між м.Костшин над Одра та с.Осінов Дольний, за кермом автомобіля був ОСОБА_16 .. Вони зупинились біля дорожнього кафе, щоб випити кави. ОСОБА_16 залишився в автомобілі, вона відійшла по особистих справах, а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_91 сіли за столик, де пили каву та щось обговорювали. Повернувшись вона сіла в салон автомобіля, а згодом повернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_139 . Остання з невідомих причин плакала. ОСОБА_4 та ОСОБА_91 сіли на переднє сидіння поруч з водієм ( ОСОБА_16 ), а ОСОБА_5 сіла до неї в салон автомобіля. По дорозі до с.Осінов Дольного, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 , щось пояснювали ОСОБА_140 , а вона в свою чергу не переставала плакати. Приблизно о 23:00 год. вони зупинившись на автозаправній станції, назви станції та населеного пункту, не пам`ятає. ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_76 та повідомив, що вже на місці. Також запитав, коли ОСОБА_75 під`їде до них. Приблизно через 15 хвилин до них автомобілем типу джип, марки та державних номерів не пригадує, під`їхав як пізніше дізналась ОСОБА_11 . Останній привітався з ОСОБА_4 . Після короткої між ними розмови, суть якої вона не чула, ОСОБА_75 запропонував їм пересісти в його автомобіль. Вони перенесли свої речі в автомобіль ОСОБА_76 . Чи передавав гроші ОСОБА_141 особисто вона не бачила, але ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_75 їй розповів, що передав ОСОБА_4 за них гроші в сумі 100 Євро. Попрощавшись з ОСОБА_4 , ОСОБА_75 відвіз їх до с.Осінов Дольний, в готель «Сімона». ОСОБА_142 , як вона пізніше дізналась була особа на ім`я ОСОБА_12 . ОСОБА_75 розмістив її та ОСОБА_5 в кімнаті №3, а ОСОБА_94 в кімнаті №7. Після цього, в цей же день ОСОБА_75 зайшов до них та повідомив, щоб еротично вдягнулись та спускались в бар. Також ОСОБА_75 та ОСОБА_5 повідомили, що при виборі клієнтом дівчини, година надання сексуальних послуг буде коштувати - шістдесят Євро, пів години - сорок Євро. Клієнт, обравши дівчину, одразу має розрахуватися на барі за певний час, тобто гроші за дівчину передати бармену. З цієї суми половину заробітку отримує дівчина після тижня роботи. Оплативши послуги жінки, клієнт з обраною жінкою піднімаються до неї в кімнату, де дівчина надає сексуальні послуги. При цьому оральний та звичайний секс оплачувався як одне ціле. Також ОСОБА_75 повідомляв їм, що мають займатись «консумацією», а саме спонукати клієнтів до купівлі в даному барі алкогольних напоїв. Одна пляшка шампанського в барі коштувала тридцять Євро, з яких одна дівчина для якої клієнт купував його отримувала сім євро п`ятдесят центів, тобто четверту частину від заробітку. Якщо на дивані в барі сиділо декілька дівчат і клієнт купував пляшку шампанського, то вищевказані сім Євро п`ятдесят центів розподілялись між усіма дівчатами. Один коктейль на барі коштував вісім Євро, з них дівчина якій його купували отримувала два Євро п`ятдесят центів. Із своєї суми зароблених грошей вони повинні купляти продукти харчування, засоби гігієни, засоби безпеки (презервативи), та еротичний одяг, в якому жінки повинні зустрічати клієнтів. По приїзду в готель «Сімона», на її запитання хто заплатив ОСОБА_4 за дорогу, ОСОБА_5 відповіла, що ОСОБА_75 , та пояснила, що гроші за дорогу в сумі п`ятдесят Євро з її зароблених грошей пізніше ОСОБА_75 вирахує. Проституцією в готелі «Сімона», вона, ОСОБА_91 та ОСОБА_5 займалась приблизно два місяці. Працювала до кінця березня. Маріуш на неї здійснював певний тиск, а саме: під час місячних циклів, останній примушував працювати, а щоб усунути незручності змушував купувати спеціальні мочалки та вводити їх вагінально, та після чого займатись сексом з клієнтами. Одного разу, не було спеціальних мочалок і ОСОБА_75 наказав купити та ввести вагінально звичайну мочалку для душу, після чого надавати сексуальні послуги. В кінці березня 2010 року, вона та ОСОБА_143 зателефонували до ОСОБА_4 , щоб він відвіз їх на Україну. Під час її перебування в готелі «Сімона», до них приїжджав ОСОБА_4 разом із ОСОБА_16 , щоб переночувати. Вона помітила, що ОСОБА_75 , ОСОБА_4 та ОСОБА_16 добре знають один одного та перебувають у дружніх стосунках. 01.04.2010 року, ОСОБА_4 приїхав до готелю «Сімона», забрав її та ОСОБА_5 і відвіз на Україну. За поїздку потерпіла заробила близько 600 Євро. Ніяких негативних наслідків від зайняття вказаною діяльністю вона не мала. Робота була важкою в моральному плані, оскільки вона ніколи «цим» не займалась. Важко було переступити цю моральну межу та вступати в статеві відносини з незнайомими людьми. Однак із-за скрутного матеріального становища вона змушена була займатися прорституцією. Оскільки в Україні заробити гроші не мала змоги, тому в двадцятих числах квітня 2010 року знову зателефонувала ОСОБА_144 та домовились їхати до «Сімони». Відвезти на роботу мав ОСОБА_145 28.04.2010 року о 18.00 год., згідно домовленості приїхала в м. Нововолинськ. На автовокзалі до неї під`їхав ОСОБА_133 на власному автомобілі. Сівши до салону автомобіля, вони поїхали за іншими людьми, які мали їхати з ними в Республіку Польща. Зібравши людей ОСОБА_92 повіз до пропускного пункту «Устилуг» Державного кордону України. З нею в «Сімону» також їхали ОСОБА_91 , та ОСОБА_5 . Усіх інших пасажирів ОСОБА_4 порозвозив по роботах. На які роботи їхали вказані особи не знає. Її, ОСОБА_94 та ОСОБА_5 . ОСОБА_4 відвіз до ОСОБА_76 в готель «Сімона», де вони займалися проституцією. Попрацювавши майже два тижні, оскільки у неї закінчувався термін дії візи, вона самостійно доїхала до м. Жепін, де, сівши на потяг, поїхала з Республіки Польща в Україну, а ОСОБА_91 та ОСОБА_5 залишились в готелі «Сімона». В середині червня 2010 року вона знову зателефонувала і домовилась з ОСОБА_5 про поїздку в готель «Симона» та домовилися з ОСОБА_4 про те, що він відвезе на цю роботу. 16.06.2010 року о 18.00 год., ОСОБА_4 власним автомобілем через пропускний пункт «Устилуг» відвіз її та ОСОБА_5 в Республіку Польща займатися проституцією. В цей раз ОСОБА_4 віз на роботу проститутки в готель до «Лєшика» гр. ОСОБА_146 . Окрім них їхали люди і на інші роботи. Усіх пасажирів ОСОБА_4 порозвозив по роботах. Займалась проституцією в готелі у ОСОБА_76 на тих же умовах, що і перші рази. Попрацювавши півтора місяці, вона самостійно повернулась на Україну, а ОСОБА_5 залишились в готелі «Сімона». В середині вересня 2010 року знову домовилась із ОСОБА_4 щоб відвіз в готель «Сімона» займатися проституцією. 17.09.2010 року о 18.00 год., ОСОБА_4 в черговий раз відвіз її на територію Республіки Польща через пропускний пункт «Устилуг» в готель «Сімона» до особи на ім`я ОСОБА_75 займатися проституцією. Разом з нею в Республіку Польща їхали і інші люди на іншу роботу. Попрацювавши повією приблизно півтора місяці, самостійно повернулась на Україну. 29.11.2010 року вона в м. Луцьк придбала квиток на потяг до Республіки Польща та потягом поїхала в м. Жепін, де на неї чекав на автомобілі ОСОБА_75 , з яким напередодні домовилась по телефону. Маріуш відвіз в готель «Сімона», де вона працювала повією приблизно місяць часу і самостійно повернулась на Україну. На початку січня 2011 року вона по телефону домовилась з ОСОБА_5 про поїздку на роботу в готель «Сімона». 14.01.2011 року вона та ОСОБА_5 , придбавши квитки на потяг в Республіку Польща, поїхала на роботу до особи на ім`я ОСОБА_75 в готель «Сімона». В м. Жепін з потяга зустрів ОСОБА_75 та відвіз у с. Осінов Дольний, в готель «Сімона», де вона працювала повією приблизно півтора місяці. Оскільки у неї закінчувалась віза, вона повернулась на Україну, а ОСОБА_5 залишились в готелі «Сімона». Востаннє при виїзді з готелю «Сімона», що у м. Осінов Дольний Республіки Польща, Маріуш в присутності ОСОБА_5 наказав їй по приїзду в Україну, знищити усі запрошення та довідки про реєстрацію, які він їй виробляв, оскільки ОСОБА_75 був проінформований про затримання осіб причетних до торгівлі людьми, а також вимагав не давати показання про роботу в готелі, а всім говорити, що працювала прибиральницею (т.3 а.с.173-176; т.4 а.с.235);
		-оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_20 , відповідно до яких показала, що ОСОБА_36 вона знає з дитинства, оскільки він проживав по сусідству за адресою АДРЕСА_4 . Оскільки великих заробітків в м. Нововолинську не було, вирішила поїхати в Республіку Польща, щоб заробити грошей. Вона бачила, що ОСОБА_44 їздив в Республіку Польща за товаром на продажу і попросила відвезти її в Республіку Польща на роботу. Роботу підшукала візуально знайома на ім`я ОСОБА_136 , прізвища її та анкетних даних не знає. В 2007 році самостійно, за власні кошти оформила паспорт для виїзду за кордон і вперше поїхала в Республіку Польща, де в місті Варшава торгувала товаром. З цього часу вона періодично їздила в Республіку Польща на заробітки. Їздила приблизно 5 разів. Працювала на різних сільськогосподарських роботах. Наскільки пригадує, 2 рази працювала на роботі по збиранню яблук, а 2 чи 3 рази працювала на збиранні петрушки та суниць в м. Закроєм. Відвозив в Республіку Польща та забирав на Україну ОСОБА_44 . Ці поїздки розпочала, з метою покращення свого матеріального становища. На початку 2010 року вона вирішила зробити ремонт в квартирі, на який необхідні були грошові кошти. З метою заробити гроші для цього, вона вирішила поїхати на роботу в Республіку Польща. З цією метою в січні 2010 року звернулася до ОСОБА_36 . Вона прийшла до нього додому, який знаходиться по вул. Лєрмонтова, та попросила відвезти на роботу по збору петрушки в теплицях в м. Закрочін Республіки Польща, оскільки вже працювала в цьому місці і знала цю роботу. ОСОБА_44 відповів, що відвести на роботу по збору петрушки він не має можливості, оскільки там набрана необхідна кількість робітників, а запропонував роботу, пов`язану із ремонтом готелю під німецькою границею (фарбувати, білити). При цьому він обіцяв, що там заплатять більше ніж на петрушці і будуть кормити тричі на день. Умови праці кращі ніж працювати на полі. Однак, в той же час, він сказав, що не знає чи візьмуть туди, але він буде сильно просити в хазяїна, щоб взяв на роботу. Господар його знайомий і він вважає, що зможе умовити господаря взяти її на роботу в готель прибиральницею. Крім того сказав, щоб ніяких продуктів харчування та грошей з собою не брала, оскільки там будуть платити за роботу і безплатно харчувати. Вона погодилась. Приблизно через тиждень після цього, ОСОБА_44 подзвонив з номера НОМЕР_2 до неї на її мобільний телефон і сказав, що 02.02.2010 року у вівторок буде виїжджати в Республіку Польща. На той час віза в Республіку Польща в неї була відкрита, дійсна з попередньої поїздки. У вівторок ввечері, приблизно о 20:00 год., до неї додому під`їхав на мікроавтобусі марки «Мерседес - Спринтер», реєстраційного номера не знає, білого кольору, ОСОБА_44 , котрий був за кермом сам. Вона сіла до нього в автомобіль і вони поїхали в Республіку Польща. Також з ними їхав ОСОБА_64 та чотири раніше незнайомі жінки. На даний час їй відомо, що їх звати ОСОБА_46 , ОСОБА_113 , ОСОБА_135 , ОСОБА_87 . Чи ще хтось їхав пригадати не може. Коли приїхали до державного кордону, до пропускного пункту «Устилуг», то з невідомих їй обставин їх не пропустили. Деталей цього не пригадує. На наступний день, а саме 03.02.2010 року вони перетнули Державний кордон України в пункті пропуску «Устилуг». По території Республіки Польща їхали майже дві доби. За кермом автомобіля був ОСОБА_4 , а підміняв його ОСОБА_16 .. По дорозі з дівчатами познайомилися, спілкувалися на різні теми. Щодо майбутньої робити не спілкувалися. Під`їжджаючи до м. Варшави, зупинилися, щоб попити кави. Коли пили каву, вона запитала про роботу, а ОСОБА_4 сказав, що ремонтних робіт не має, він просив власника, щоб нібито взяв на ремонтні роботи, але йому відмовили. Крім того сказав, що дівчата їдуть на іншу роботу, де можна заробити великі гроші. Запропонував, що покличе дівчат і ті розкажуть про умови роботи. При цьому сказав, що потрібно погоджуватися їхати на роботу на яку їдуть дівчата, оскільки на Україну її не відвезе. Після цього, ОСОБА_4 покликав ОСОБА_147 і в її присутності запропонував ОСОБА_5 , щоб та розповіла про умови праці, на яку вона їде. ОСОБА_5 розповіла, що потрібно сидіти в приміщенні бару, коли клієнт вибере її, то потрібно йти з ним в кімнату і надавати сексуальні послуги. Вона запитали чи там є вільні місця, а ОСОБА_5 відповіла, що всі знають, в тому числі власник нічного клубу ОСОБА_75 , що вона їде до нього займатися проституцією. ОСОБА_4 про це домовився без її згоди. Вона зрозуміла, що їй не залишили вибору, оскільки грошей з собою не мала, ОСОБА_4 відмовив у відвезенні на Україну і вона одразу почала плакати. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали її заспокоювати. ОСОБА_4 сказав, щоб заспокоїлась, спробувала цю роботу, а якщо не сподобається, то він приїде через два тижні в Республіку Польща і відвезе на Україну. Однак вона ще довго не могла заспокоїтись і ще їдучи в автомобілі, плакала та розпитувала в ОСОБА_5 про роботу. В цей час ОСОБА_5 , вона та ОСОБА_4 , який був за кермом, сиділи на передньому сидінні, а всі інші сиділи в салоні. Чи чули інші присутні в автомобілі розмову вона не знає, однак про те, що плакала бачили всі. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 її заспокоювали. ОСОБА_4 приводив приклад, що дівчата працюють і заробляють гроші, а ОСОБА_114 розповідала про роботу. Деталей цієї розмови не пригадує. По дорозі ОСОБА_44 в одному із міст Республіки Польща висадив ОСОБА_148 та ОСОБА_93 . Як саме називається місто, де він їх висадив їй не відомо. Після цього їх (її, ОСОБА_80 та ОСОБА_5 ) ОСОБА_4 повіз до ОСОБА_76 . Зупинившись на автозаправній станції на в`їзді з міста, де висадили ОСОБА_149 та ОСОБА_71 , ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_76 та повідомив про приїзд та запитав коли ОСОБА_75 під`їде. Приблизно через 15-20 хв. до них автомобілем чорного кольору, типу джип, марки та державних номерів не знає, під`їхав ОСОБА_75 , повні анкетні дані якого їй не відомі. ОСОБА_75 та ОСОБА_4 розмовляли між собою, а вони - всі дівчата стояли та чекали в стороні. Суть розмови не чула. Чи передавав гроші ОСОБА_75 за них ОСОБА_4 , вона не бачила, пізніше ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 розповіли, що ОСОБА_75 дав ОСОБА_4 чи 100 чи 300 євро за одну людину. Точну суму не пам`ятає. Після цього ОСОБА_75 сказав їм пересісти в його автомобіль і повіз її, ОСОБА_80 та ОСОБА_5 до себе в нічний клуб. ОСОБА_16 та ОСОБА_4 поїхали вслід за ними. Маріуш відвіз їх до с. Ошінов Дольний, в готель «Сімона». По приїзду ОСОБА_16 та ОСОБА_4 допомогли віднести речі в клуб. Готель двоповерховий, фасад готелю оброблений «короїдом» світло рожевого кольору. Територія готелю, його двір обнесені кам`яним забором з металевими ворітьми. На в`їзді на територію готелю встановлений вказівник з написом «Найт клуб «Сімона 24 години», який в нічний час світився. По якій адресі розташований цей клуб вона не знає. На першому поверсі готелю відразу біля входу розміщені великий бар. В іншій стороні бару знаходиться вихід в коридор. Відразу по коридору направо розміщена житлова кімната для барменів. В кінці коридору направо розміщена кухня. Навпроти кухні розміщена пральна кімната. На другому поверсі розміщені шість житлових кімнат, які розташовані по колу. З другого поверху ведуть сходи на горище, де розміщений офіс ОСОБА_76 . В барі, з правої сторони знаходяться м`які дивани на яких, коли вони зайшли в приміщення бару сиділи декілька дівчат, навпроти диванів в дальній правій частині приміщення розташована барна стійка за якою стояв бармен. В нічному клубі працювали два бармени, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , прізвища та анкетних даних цих осіб не знає. Хто був за барною стійкою, коли приїхали не пам`ятає. З лівої сторони приміщення також розміщені м`які дивани, а по центру розташована «рура», тобто стійка для стриптиз-танців. Маріуш розмістив ОСОБА_5 та ОСОБА_22 в кімнаті № 3, а її - № 7. Після цього, в цей же день, ОСОБА_75 зайшов до них та повідомив, щоб лягали спати, оскільки це була 5 година ранку. Вона відразу зайшла в кімнату і розклала свої речі. Чи розмовляв ОСОБА_4 з ОСОБА_74 в приміщенні клубу не бачила. Вона зайшла до ОСОБА_5 та ОСОБА_22 , попросила щоб позичили якесь взуття, щоб могла ходити в приміщенні, оскільки їхала на ремонтні роботи і відповідно взяла для цієї роботи одяг та взуття. ОСОБА_16 в цей час був в кімнаті у ОСОБА_5 та ОСОБА_22 .. ОСОБА_5 надала їй свій одяг, щоб могла працювати в нічному клубі. В цей же день ОСОБА_4 та ОСОБА_16 залишили готель. Близько 12 години нічний клуб відкрився. Однак спочатку пішли в місто купили запобіжні засоби, необхідні предмети. Їй гроші позичила ОСОБА_5 .. ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_5 буде допомагати адаптуватися до нової роботи. У вечірній час всі вийшли в приміщення бару. Був сигнал, який подавався коли приїжджав клієнт, і по цьому сигналу всі пішли в бар. Їй сказали йти в бар. ОСОБА_5 та ОСОБА_22 повідомила, що при виборі клієнтом дівчини, година надання сексуальних послуг буде коштувати - шістдесят євро, пів години  тридцять п`ять євро, а пізніше сорок євро. Клієнт, обравши дівчину, одразу має розрахуватися на барі за певний час, тобто гроші за дівчину передати бармену. З цієї суми половину заробітку отримує дівчина після тижня роботи. Оплативши послуги жінки, клієнт з обраною жінкою піднімаються до неї в кімнату, де дівчина надає сексуальні послуги. При цьому оральний та звичайний секс оплачувався як одне ціле. Також ОСОБА_5 повідомляла, що мають спонукати клієнтів до купівлі в даному барі алкогольних напоїв. Одна пляшка шампанського в барі коштувала тридцять Євро з яких одна дівчина для якої клієнт купував його отримувала сім Євро п`ятдесят центів, тобто четверту частину від заробітку. Якщо на дивані в барі сиділо декілька дівчат і клієнт купував пляшку шампанського, то вищевказані сім Євро п`ятдесят центів розподілялись між усіма дівчатами. Один коктейль (дрінк) на барі коштував вісім Євро, з них дівчина, якій його купували отримувала два Євро п`ятдесят центів. Із своєї суми зароблених грошей дівчата повинні купляти продукти харчування, засоби гігієни, засоби безпеки (презервативи), еротичний одяг, в якому жінки повинні зустрічати клієнтів. З цього часу почали працювати на вищевказаних умовах. Проституцією в готелі «Сімона», вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_22 займались приблизно півтора місяця. За добу обслуговували до 2-х клієнтів на добу, ОСОБА_22 та ОСОБА_5 обслуговували в середньому по 5-7 клієнтів. Послуги надавала із застосуванням засобів безпеки. ОСОБА_4 приїжджав за цей час в нічний клуб, вона його просила, щоб відвіз її в Україну, оскільки робота їй не подобалась. Однак ОСОБА_4 постійно говорив, що не має місця в автомобілі, на Україні надаю сексуальні послуги безкоштовно, а тут хоч зароблю гроші. Крім того, ОСОБА_75 не хотів відпускати. ОСОБА_5 також говорила ОСОБА_4 , щоб не відвозив на Україну, що згодом привикне до роботи. Так вона продовжувала працювати на протязі півтора місяця. До двох місяців не допрацювала, оскільки вживання протизаплідних засобів потягло погіршення здоров`я. Навіть всі думали, що вона вагітна. Маріуш відвозив до лікаря на території Республіки Польща. Лікар виписував ліки. Повернувшись з цих причин на Україну, вона звернулась до знайомого лікаря, який оглянув та виписав ліки. Вказувати прізвище лікаря не бажає. Коли працювала в нічному клубі пропозиції від клієнтів були різні, як надавати послуги без презервативів, так і не стандартні види секс послуг, однак вона відмовлялась і до цього ніхто не примушував. Тиску, грубості зі сторони клієнтів та власника клубу не було з цих питань. Маріуш спонукав працювати і під час місячного циклу. Щоб не створювати незручностей клієнту вводили в органи мочалку. На той час в ОСОБА_76 , крім неї, ОСОБА_22 та ОСОБА_5 працювали особи: на ім`я ОСОБА_98 мешканка Білорусії, ОСОБА_99 мешканка Республіки ОСОБА_150 , ОСОБА_100 та ОСОБА_101 мешканки м. Івано-Франківська. Прізвищ та анкетних даних цих осіб не знає. Описати їх не зможе, але зможе при зустрічі впізнати. За час перебування в нічному клубі, працівників поліції не бачила, однак власник клубу - особа на ім`я ОСОБА_75 проінструктував, щоб повідомляли, якщо поцікавиться поліція, що працюють прибиральницями. Працював готель і відповідно вони (жінки, що надавали сексуальні послуги) з 12 години до 4 години ранку. Якщо були клієнти після закриття готелю, робота продовжувалась. Їм дозволялось в поза робочий час виходити в місто. Документи в них були на руках, вони мали змогу в любий час повернутися на Україну, якщо мали кошти на дорогу. ОСОБА_75 контролював діяльність проституток і розподіляв гроші. За цей час заробила лише, щоб прохарчуватися, приблизно 5000 грн.. 19.03.2010 року до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » приїхав ОСОБА_44 та відвіз на Україну. При цьому грошей за дорогу не взяв. Після цієї поїздки вона з ОСОБА_4 декілька разів їздила в Республіку Польща по своїх справах, на один чи два дні. В квітні 2010 року вона мала намір одружитися, і щоб заробити на весілля попросила ОСОБА_4 відвезти на роботу в Республіку Польща. Останній погодився і 28.04.2010 року знову відвіз в нічний клуб «Сімона», де вона займалася проституцією протягом трьох тижнів. Їхали через пункт пропуску «Устилуг». Разом з нею їхали в нічний клуб ОСОБА_113 та ОСОБА_46 . Вони раніше домовилися про поїздку. Займалася проституцією вона на тих же умовах, що і перший раз. ОСОБА_4 віз їх сам, без ОСОБА_16 . Крім неї, ОСОБА_4 віз і інших людей на роботу в Республіку Польща, однак на яку, їй не відомо. На той час в нічному клубі у ОСОБА_76 працювали польки та вони втрьох. Коли ОСОБА_4 відвозив їх вдруге до ОСОБА_76 , знову за них отримував гроші від останнього. Це також вона чула від ОСОБА_4 чи від ОСОБА_5 точно пригадати не може. Крім того, ОСОБА_4 отримував гроші і з дівчат за проїзд. За проїзд дівчата платили йому 100 польських злотих. Повернулась на Україну 24 травня 2010 року. Їй відомо, що ОСОБА_4 також і працевлаштував в нічний клуб «Міленіум» її сестру ОСОБА_66 . При яких обставинах це було не пам`ятає, оскільки на той час була в Республіці Польща. Робота в нічному клубі була тяжкою в моральному плані. Їй було заподіяно моральну травму, оскільки до цього проституцією не займалася, також заподіяно і майнову шкоду. оскільки більшу половину заробітку повинна була передавати власнику нічного клубу, який отримував прибутки від її роботи. Однак позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на даний час подавати не бажає, оскільки перебуває з ними в сусідських та дружніх стосунках (т.3 а.с.23-25; т.2 а.с.76-78);
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_151 , який показав, що він час від часу їздить на сільськогосподарські роботи в республіку Польща. Приблизно в березні 2010 року він їхав в Республіку Польща разом з ОСОБА_152 на належному йому автомобілі «Мерседес-Спринтер», а також з трьома дівчатами, які їхали на роботу в Республіку Польща. Як йому стало відомо ОСОБА_4 запропонував дівчатам роботу офіціантками та прибиральницями в готелі поблизу кордону з Республіки Польща з Республікою Німеччина. Приїхавши до готелю, що біля кордону з Республікою Німеччина, як називається не пам`ятає, одна з дівчат вийшла з автомобіля та попросила віднести її сумки в готель. Коли він зайшов в середину в барі з правої сторони знаходилися м`які дивани, в правому дальньому куті була розміщена барна стійка, а зліва також стояли м`які дивани. На одному з диванів сиділа дівчина, яка була одягнута в еротичний одяг. Занісши речі в готель, він повернувся до автомобіля та вони поїхали в м.Щецин. Дівчата по дорозі повідомили, що з роботою щось не вийшло, що саме не так не повідомили. В м.Щецин він вийшов, а ОСОБА_153 з дівчатами поїхали кудись далі (т.7 а.с.31-32);
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_154 , який показав, що він з 1994 року їздить в Республіку Польща на заробітки. В лютому 2010 році він познайомився з ОСОБА_155 , яка на той час працювала в супермаркеті «Наш Край» в м.Нововолинськ, з якою підтримував тісні стосунки. В кінці травня 2010 року до нього звернулась ОСОБА_28 з проханням виготовити їй документи необхідні для поїздки в Республіку Польщі, а саме: візу та запрошення. Закордонний паспорт ОСОБА_28 виготовила самостійно. Також ОСОБА_28 повідомила, що через свою подругу ОСОБА_156 , вона знайшла водія  ОСОБА_157 , який займається перевезенням до Республіки Польща на сільськогосподарські роботи та який в подальшому завезе її на роботу, пов`язану зі збором полуниць. 16 червня 2010 року, виготовивши необхідні документи, він разом з ОСОБА_28 на мікроавтобусі марки «ФордТранзит», яким керував ОСОБА_158 , поїхали до Республіки Польща, на роботу по збору полуниць. Дану роботу підшукав ОСОБА_158 . Під час перебування на даній роботі, він познайомився з ОСОБА_159 , яка є мешканкою м. Нововолинська. Через деякий час ОСОБА_158 привіз на дану роботу мешканця міста Володимир-Волинський, особу на ім`я ОСОБА_160 , прізвища та його анкетних даних він не пригадує. Їдучи на місце роботи, на кордоні в с. Устилуг , ОСОБА_158 зустрів свого знайомого, як пізніше дізнався це був - ОСОБА_44 , мешканець с. Милятин, Іваничівського району, який також на власному автомобілі типу мікроавтобус, марки «Мерседес-Спринтер», білого кольору, возив людей на роботи в Республіку Польща. ОСОБА_161 домовився з ОСОБА_4 після перетину кордону з Республікою Польща, пообідати в одному з кафе. Будучи в Республіці Польща, за межами м. Люблін, ОСОБА_158 зупинився поблизу кафе, назви якого не пригадує, де вони вийшли щоб перекусити. Будучи в кафе, він сидів за столиком з ОСОБА_162 та з ОСОБА_152 , з яким і познайомився вперше. Після чого ОСОБА_158 завіз його та ОСОБА_28 на роботу по збору полуниць, назви місця перебування він не пам`ятає. 16 липня 2010 року, оскільки у усього закінчувалась віза, він повернувся в Україну. На початку вересня 2010 року виготовивши собі візу та запрошення, він домовився з ОСОБА_28 та ОСОБА_159 , про наступну поїздку до Республіки Польща на сільськогосподарські роботи. Зателефонувавши до ОСОБА_157 , останній запропонував йому, ОСОБА_28 та ОСОБА_163 роботу по збору цибулі, на що вони погодились. 05 вересня 2010 року, він разом з ОСОБА_164 та ОСОБА_163 виїхали до Республіки Польща в с. Закроче, на роботу по збору цибулі. Через дві неділі, оскільки робота закінчилась, він зателефонував до свого знайомого на ім`я ОСОБА_165 , який займається перевезенням людей до Республіки Польща, та запитав чи може він запропонувати йому, ОСОБА_28 та ОСОБА_163 , якусь роботу. ОСОБА_165 відповів, що є робота по збору яблук неподалік м. Грувіц. На дану пропозицію вони погодились і наступного дня ОСОБА_165 завіз їх на вказану роботу. На даній роботі пропрацювали приблизно два тижні, але оскільки були важкі умови праці, він зателефонував до ОСОБА_157 з проханням найти іншу роботу для нього, ОСОБА_28 та ОСОБА_166 .. ОСОБА_158 повідомив, що на даний час роботи не має і залишив йому номери мобільного телефону ОСОБА_4 - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , та повідомив, що він зможе допомогти з працевлаштуванням. Зателефонувавши до ОСОБА_4 , останній повідомив, що є робота по збору яблук, але два місця в одному селі і одне місце в сусідньому селі. Оскільки іншої роботи не було він, ОСОБА_164 та ОСОБА_163 погодились на пропозицію ОСОБА_36 . Того ж дня, за нами приїхав ОСОБА_4 та перевіз їх на іншу роботу. ОСОБА_164 та ОСОБА_167 працювали разом, а її ОСОБА_44 завіз на роботу за декілька кілометрів в село Нововессь. Будучи на даній роботі, постійно приїжджав в сусіднє село де працювала ОСОБА_28 , оскільки підтримував з нею тісні стосунки. Будучи по місцю роботи ОСОБА_164 та ОСОБА_163 , познайомився з ОСОБА_168 , який родом з с.Старий Порицьк Іваничівського району, який також там працював. Від ОСОБА_16 він дізнався, що той періодично працює шофером у ОСОБА_4 та підтримує з ним дружні стосунки. На початку жовтня 2010 року, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_164 , ОСОБА_133 завіз її на Україну, а він перейшов працювати на місце роботи ОСОБА_28 .. Він постійно підтримував контакт по телефону з ОСОБА_28 та в розмові повідомив їй, що знайшов роботу по перебиранню овочів. Ребець ОСОБА_169 від даної пропозиції відмовилась, оскільки як вона повідомила, що ОСОБА_4 їй запропонував роботу по прибиранню приміщень поблизу німецького кордону і дана робота добре оплачується. Він намагався вмовити ОСОБА_28 поїхати з ним та ОСОБА_163 на якусь іншу роботу, але вона категорично відмовилась та повідомила, що поїде з ОСОБА_4 , так як їй терміново потрібно гроші. 16 жовтня 2010 року до них з ОСОБА_163 та ОСОБА_16 , на місце роботи, приїхав ОСОБА_4 , який мав перевезти його та ОСОБА_163 на інше місце роботи в м. Вижгород, а саме по перебиранню капусти. Дану роботу він знайшов та домовився самостійно. В салоні його автомобіля знаходились ОСОБА_28 , молодий хлопець на ім`я ОСОБА_170 , та жінка на ім`я ОСОБА_171 . ОСОБА_4 його та ОСОБА_163 завіз на роботу в м. Вижогрод. По прибуттю у нього з роботодавцем, ім`я якого не пам`ятає, виникла сварка, оскільки він домовлявся з ним, що робота буде до кінця року, а натомість, він повідомив, що роботи було лише на два тижні. Оскільки іншої роботи не було ОСОБА_163 залишилась, він попросив ОСОБА_4 завезти його на автостанцію в м. Вижегрод. Їдучи на автостанцію, в салоні автомобіля, у нього з ОСОБА_28 та ОСОБА_4 виникла сварка, оскільки ОСОБА_169 настоювала, що їде з ОСОБА_172 на прибирання. Приїхавши на автостанцію він забрав свої речі, та вийшов з автомобіля, а ОСОБА_4 разом з ОСОБА_28 , ОСОБА_173 та ОСОБА_174 поїхали до німецького кордону. Після чого він зателефонував до ОСОБА_16 та в розмові повідомив про сварку та попросив заночувати в нього по місцю роботи в м. Грувіц, на що останній погодився. Також в телефонній розмові він запитав, куди на прибирання під німецький кордон ОСОБА_4 повіз його подругу ОСОБА_28 . ОСОБА_16 повідомив, що ОСОБА_4 скоріше за все повіз її в готель, який знаходиться в м. Костшин, та сказав, що зателефонує до ОСОБА_4 , дізнається куди саме він повіз ОСОБА_117 . Через декілька хвилин до нього зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що ОСОБА_4 завіз ОСОБА_28 в готель, на базі якого незаконно діє бордель, де дівчата надають сексуальні послуги за грошову винагороду. Також ОСОБА_16 повідомив, що ОСОБА_4 неодноразово возив дівчат в даний бордель. Після цього, він одразу почав телефонував до ОСОБА_28 , про те трубку ніхто не піднімав. Оскільки було пізно, взявши квиток на автобус, він поїхав до м. Варшави, де проживає його «швагро»  ОСОБА_170 , де і переночував. Наступного дня, вранці, знову зателефонував до ОСОБА_28 , в розмові з якою запитав про місце її перебування та роботу, на якій вона знаходиться. ОСОБА_28 повідомила, що вона щойно проснулась та знаходиться в будинку роботодавця. В розмові він повідомив, що на його думку вона знаходиться в борделі, на що ОСОБА_28 відповіла, що знаходиться на прибиранні. В подальшому він постійно телефонував до ОСОБА_28 , однак вона йому повідомляла, що вона прибирає в готелі. Він в свою чергу в м. Варшаві, влаштувався на роботу по будівництву, де і працював. Працюючи в м. Варшава, приблизно через тиждень часу, ввечері, він зателефонував до ОСОБА_28 та запитав як у неї справи. Вона відповіла, що все добре, але під час спілкування він почув дзвінок виклику, що у нього викликало підозри. Він запитав у ОСОБА_28 , куди її викликають, на що вона повідомила, що це викликають на перший поверх готелю, прибирати. На його запитання до ОСОБА_118 чи займається вона проституцією, вона повідомляла, що знаходиться в готелі, де прибирає. В кінці жовтня 2010 року, до нього зателефонував ОСОБА_16 , з яким він домовився їхати разом в Україну. 30 жовтня 2010 року автобусом «Варшава  Луцьк», він разом з ОСОБА_16 приїхав до України. Під час поїздки до України, ОСОБА_16 розповідав, що він час від часу підробляє шофером в ОСОБА_4 та разом з ним возив дівчат у бордель. 31 жовтня 2010 року, перебуваючи по місцю проживання в м.Нововолинську, він звернувся за допомогою до подруги ОСОБА_28 , - ОСОБА_175 . В розмові з ОСОБА_176 він розповів їй, що ОСОБА_4 завіз ОСОБА_28 в бордель, який знаходиться під німецьким кордоном в м. Костшин Республіки Польща, де вона займається проституцією. ОСОБА_177 одразу ж почала телефонувати до ОСОБА_28 , про те остання трубку не піднімала. Через кілька днів, він зустрів ОСОБА_178 та в розмові з нею запитав чи телефонувала вона до ОСОБА_118 . ОСОБА_177 повідомила, що вона розмовляла з ОСОБА_28 , і що остання знаходиться на прибиранні. З того часу будь-яких зв`язків з ОСОБА_28 та ОСОБА_4 він не підтримував. 03 листопада 2010 року, він ще раз їздив самостійно в Республіку Польща на роботи пов`язані з будівництвом, де на той час працювала ОСОБА_166 . Будучи в Україні в телефонній розмові з ОСОБА_16 , останній повідомив, що він час від часу працює водієм у ОСОБА_4 , та неодноразово їздив з ним до борделів в Республіку Польща, куди завозив дівчат для зайняття проституцією. А також, що в даному готелі година надання повією сексуальних послуг з презервативом коштує 60 євро. Прослухавши розмови, які мали місце в період часу з 06 грудня 2010 року по січень 2011 року показав, що в розмові, яка мали місце 06.12.2010 року о 12 годин 20 хвилин він розмовляє з ОСОБА_67 . Це побутова розмова про стосунки з ОСОБА_179 , ОСОБА_155 , ОСОБА_16 пояснює, що їздив з ОСОБА_4 , возив дівчат в нічний клуб  в бордель, розповідає, чим займалася ОСОБА_116 та ОСОБА_72 в борделі. В розмові, яка мали місце 18 грудня 2010 року о 17 годин 38 хвилин він спілкується з ОСОБА_16 . В цілому це побутова розмова. Під час розмови ОСОБА_16 розповідає, що до нього дівчата виставили претензії, що він відвіз в бордель, а він їм пояснив, що лише був водієм у ОСОБА_4 і віз куди скаже ОСОБА_4 .. Розмовляють про ОСОБА_28 , яку відвіз ОСОБА_92 надавати сексуальні послуги. Ображається на ОСОБА_4 , що займається відвезенням людей в бордель. В розмові, яка мали місце 18 грудня 2010 року о 17 годин 38 хвилин він та ОСОБА_163 спілкуються з ОСОБА_16 . Побутова розмова. В розмові він повідомив ОСОБА_16 , що ОСОБА_4 привіз на Україну ОСОБА_28 . В розмові, яка мала місце між ним та ОСОБА_16 07 січня 2011 року о 10 годин 28 хвилин ОСОБА_16 розповідає про роботу в борделі дівчат, яких відвіз ОСОБА_4 на цю роботу. Бордель знаходиться в місті Костшин над Одра. Про оплату, яку ОСОБА_4 платив ОСОБА_16 за те, що їхав за кермом і віз людей, в тому числі в бордель (т.4 а.с.180-185; т.5 а.с.37-38);
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_180 , яка показала, що вона працювала начальником охорони магазину «Наш-Край» в м. Нововолинськ. В них працювала продавцем ОСОБА_28 , яка попросила ОСОБА_181 на час відпустки допомогти їй поїхати в Польщу на заробітки. ОСОБА_177 в свою чергу попросила ОСОБА_182 щоб він завіз ОСОБА_28 на збір полуниці до Польщі, на що ОСОБА_183 погодився і завіз ОСОБА_28 разом з ОСОБА_184 на роботу. Через деякий час останній зателефонував до ОСОБА_180 та попросив зустрічі. При зустрічі ОСОБА_185 повідомив, що ОСОБА_28 працює в борделі в Республіка Польща та надає сексуальні послуги, після чого свідок зателефонувала ОСОБА_186 , який пояснив, що нічого з даного приводу не знає. Згодом, в листопаді місяці до ОСОБА_180 зателефонувала ОСОБА_28 і плачучи сказала, що говорити не може, однак дуже хоче додому. В грудні місяці, коли ОСОБА_28 повернулася в Україну та розповіла, що дійсно вона весь цей час працювала в будинку розпусти на території Республіки Польща, однак що вона там робила не розповіла. Через деякий час, працюючи на касі в супермаркеті «Наш край», зокрема, на касі, до ОСОБА_180 підійшла ОСОБА_28 та повідомила, що до неї приїхав ОСОБА_4 , однак ОСОБА_177 не відпустила ОСОБА_28 , хоча через камери спостереження вона бачила ОСОБА_4 ; 
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_187 , яка показала, що вона шукала роботу і їй дали номер телефону ОСОБА_4 , однак при розмові з ним, ОСОБА_4 роботи не запропонував, а лише дав номер телефону ОСОБА_5 , яка розповіла, що працювати необхідно в барі, а суть роботи полягала в тому, щоб ОСОБА_187 вибирали клієнти і купляли напої, однак ОСОБА_187 відмовилася від даної пропозиції (т.4 а.с.231-232); 
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_188 , який показав, що він був присутнім в автомобілі, коли ОСОБА_4 , ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , а також інші незнайомі йому люди їхали в автомобілі ОСОБА_4 в Республіку Польща на заробітки. По дорозі ОСОБА_4 , ОСОБА_189 та ОСОБА_183 розмовляли між собою та з їх слів він зрозумів, що ОСОБА_189 та ОСОБА_183 мали працювати в готелі. Коли вони проїжджали через м. Коштин над Одра, то зупинилися на одній із ОСОБА_190 . До їхнього автомобіля під`їхав темного кольору автомобіль, після чого ОСОБА_92 , ОСОБА_189 та ОСОБА_183 вийшли з автомобіля та підійшли до іншого автомобіля, який під`їхав. За кілька хвилин ОСОБА_189 та ОСОБА_183 повернулися до автомобіля ОСОБА_191 та сказали, що така робота їм не підходить, оскільки як їм стало відомо, робота на яку мали їхати ОСОБА_189 та ОСОБА_183 полягала в тому, що останні мають працювати з клієнтами, а саме офіціантками в готелі. ОСОБА_192 сказав ОСОБА_189 та ОСОБА_183 про те, щоб вони забирали сумки та їхали назад в Україну. Коли ОСОБА_183 сіла в автомобіль ОСОБА_191 , то ОСОБА_192 запитав про роботу ОСОБА_183 , на що остання відповіла, що їм запропонували роботу, а саме розважати клієнтів, однак на таку роботу вони не згідні (т.7 а.с.62-63);
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_193 , яка показала, що через своє скрутне матеріальне становище вона та її сестра їздили на роботу в Республіку Польща. В лютому 2010 року ОСОБА_4 відвіз її сестру ОСОБА_20 в Республіку Польща. Їй відомо, якою роботою займалася її сестра ОСОБА_86 . Так як, коли після першої поїздки та повернулась в Україну, від сестри дізналась, що ОСОБА_4 відвіз її в нічний клуб «Сімона» до особи на ім`я ОСОБА_75 , де вона займалась проституцією (т.4 а.с.242-245);
		-показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_194 , який показав, що підсудного ОСОБА_4 знає давно, оскільки вони возили людей на роботу в Республіку Польща і неодноразово бачилися на кордоні. Бувало таке, що ОСОБА_4 просив ОСОБА_194 перевезти його людей, на що ОСОБА_195 погоджувався, а ОСОБА_4 в той час перетинав кордон на власному автомобілі, а після перетину кордону дівчата пересідали в його автомобіль. В подальшому, а саме під час досудового розслідування, коли проводився допит, то ОСОБА_195 зрозумів, що коли ОСОБА_4 просив перевезти дівчат в Польщу, з метою зайняття ними проституцією, тим самим відвертаючи увагу від себе. Крім того, у 2011-2012 році до свідка зателефонував ОСОБА_196 , який був цивільний чоловіком ОСОБА_28 і запитав ОСОБА_194 , що йому робити, оскільки ОСОБА_196 дізнався про те, що ОСОБА_28 завезли в «бордель», на що ОСОБА_195 сказав, що необхідно звертатися в правоохоронні органи. Разом з тим, ОСОБА_195 додав, що був випадок, що до нього зателефонував ОСОБА_4 та попросив перевезти через кордон в Польщу дівчину на ім`я ОСОБА_197 , яка з її слів проживала в м. Нововолинськ. Згодом у ОСОБА_194 була неприємна зустріч на ринку з матір`ю ОСОБА_198 , яка запитала в свідка, що то був за хлопець і куди він завіз ОСОБА_199 . Поряд з тим, свідок ОСОБА_195 додав, що всі люди, які за проханням ОСОБА_4 він перевозив, лише перетинали кордон зі свідком та в подальшому пересідали в автомобіль ОСОБА_4 (т.4 а.с.229-230);
		-оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_200 , з яких вбачається, що вона час від часу з метою заробити гроші їздила на різні роботи в Республіку Польща (сільськогосподарські та інші роботи). Їздила з різними водіями, анкетні дані яких на даний час пригадати не може. Водії, з якими раніше їздила в Республіку Польща перестали займатися працевлаштуванням та перевезенням осіб у вказану країну, а тому змушена була шукати інших осіб, які надавали послуги з працевлаштування та перевезення. Вона телефонувала до знайомих, щоб знайти роботу в Республіці Польща. Її знайомий дав мобільний номер НОМЕР_2 чоловіка на ім`я ОСОБА_34 , який міг працевлаштувати її. Як пізніше дізналась, прізвище ОСОБА_201  ОСОБА_92 та проживає він в с. Милятин, Іваничівського району. ОСОБА_4 здійснював перевезення за грошові кошти в сумі 50 Євро. В перших числах жовтня 2009 року, зателефонувавши, домовилась з ОСОБА_152 про поїздку в Республіку Польща. На той час вона самостійно виготовила візу та придбала запрошення на роботу в Польщу по збиранню яблук в с. Стара Варка. З ОСОБА_172 домовилась про зустріч на початку жовтня 2009 року. Приблизно о 19 год., вона мала чекати його на автостанції в м. Горохів, звідки він мав забрати її та перевести до Республіки Польща. В обумовлений час ОСОБА_4 під`їхав на автомобілі типу «бус», марки «Мерседес  Спринтер», білого кольору, номерів не пам`ятає, на автостанцію, де вона на нього чекала. Сівши до салону на переднє сидіння біля ОСОБА_4 , вони поїхали забирати людей, по інших населених пунктах, яких саме не пам`ятає, які також їхали на роботу в Республіку Польща. На які саме роботи їхали вищевказані особи їй не відомо. Їдучи до кордону, звернулась до ОСОБА_4 з проханням найти їй роботу по прибиранню готелів або інших приміщень, так як збирання яблук - це тяжка фізична праця. ОСОБА_4 повідомив що він знає, де необхідні особи по прибиранню. Перетнувши кордон України та Республіки Польща через міжнародний пропускний пункт «Устилуг», ОСОБА_133 почав висаджувати людей в різних населених пунктах, назви яких вона не пам`ятає. ОСОБА_4 завіз її до своїх знайомих та сказав зачекати, так як мав відвезти ще одну дівчину, як їй пізніше стало відомо на ім`я ОСОБА_135 , куди саме її завіз їй не відомо. Приблизно через годину, за нею повернувся ОСОБА_4 та повідомив, що він домовився з власником готелю і він її туди завезе. Сівши в автомобіль вони поїхали до готелю «Верона», який знаходиться в м. Костшин над Одра, по вул. А.Міцкевича, 10. Зайшовши до готелю разом з ОСОБА_172 , їх зустріла бармен даного закладу, анкетних даних якої вона не пам`ятає, та провела в кімнату, де вона мала проживати. Вказана кімната знаходилась в напівпідвальному приміщенні. Під час розмови, вона повідомила їй графік прибирання в даному готелі та обсяг роботи, яку мала виконувати. На наступний день у неї була розмова зі власником готелю « ОСОБА_202 » - ОСОБА_203 . В готелі прибирала майже кожного дня, крім того до неї приходили чоловіки, з якими вона мала близькі відносини, однак все, що давали чоловіки, це були їхні подарунки. За гроші вона ніяких послуг сексуального характеру не надавала, все що отримувала - забирала собі. Пахольчику ОСОБА_204 нічого з наданих цими чоловіками коштів не передавала. Все чим займалася було з її власної ініціативи. ОСОБА_205 не пропонував на постійній основі працювати проституткою, так як на її думку після народження трьох дітей, під час яких робили кесерів розтин, має не настільки привабливий вигляд. Через декілька днів після її приїзду, під час спілкування з одним із клієнтів готелю, дізналась, що за декілька кілометрів знаходиться готель «Міленіум», де можна познайомитися з чоловіками, які могли заплатити більше грошей за проведений з ними час. Найнявши таксі, вона поїхала в готель «Міленіум», який теж знаходитися в м. Костшин над Одра. Зайшовши в приміщення, вона побачила ОСОБА_206 , привітавшись з ним, сіла за барну стійку. Неподалік біля неї сиділи декілька дівчат, які розмовляли на українській та російській мові, серед яких побачила ОСОБА_148 . В розмові з дівчатами, розповіла про себе, про своїх дітей, про те, що у неї скрутне матеріальне становище і їй потрібно сплачувати кредит. В той же вечір познайомилась з громадянином Німеччини, з яким в подальшому поїхала в готель «Верона», де надала йому сексуальні послуги за грошову винагороду. З дівчатами вона майже не спілкувалась. В зв`язку із тим, що працювала та проживала у готелі «Верона», була обізнана про клієнтів готелю, які виїжджали до готелю «Міленіум» з метою відпочинку. Після цього, справившись зі своєю роботою, також виїжджала в готель «Міленіум», з метою знайомства з чоловіками. Всім чим займалася в готелі в Республіці Польща, вона займалася з власної волі, її до цього ніхто не примушував, гроші, які давали чоловіки, нікому не передавала. Після того, як пропрацювала два тижні у вказаному готелі в Республіці Польща повернулася додому. Через деякий час знову вирішила поїхати в Республіку Польща у вказаний готель на ту ж саму роботу. З цією метою звернулася до ОСОБА_4 .. На початку листопада 2009 року, зателефонувала до ОСОБА_4 та домовилась з ним, що він завезе її в Республіку Польща до готелю «Верона». Ввечері 03.11.2009 року, вона чекала ОСОБА_207 на автостанції в м. Горохів. Оскільки ОСОБА_133 вчасно не зміг приїхати, зателефонувала до своєї знайомої ОСОБА_208 і запитала дозволу зачекати на ОСОБА_207 у неї вдома, так як він запізнюється. Приїхавши до ОСОБА_208 , вона повідомила, що теж їде в Республіку Польща. В ході розмови з`ясувалось, що їх обох везе один і той же водій - ОСОБА_4 , про справжню мету свого виїзду в Республіку Польща, не повідомляла. Через деякий проміжок часу ОСОБА_4 забрав їх і вони поїхали далі забирати людей. Виїжджаючи до Польщі, окрім неї та ОСОБА_208 в автомобілі був ще ОСОБА_64 , який сидів разом з ОСОБА_209 на передньому сидінні та ОСОБА_113 . З ОСОБА_210 та ОСОБА_211 познайомилась під час даного виїзду. ОСОБА_62 повідомила, що їде кудись на роботу по збору яблук, куди їхала інша дівчина пригадати не може. Про те, куди їде також нікому з присутніх нічого не повідомляла. Перетнули кордон між Україною та Республікою Польща через міжнародний пропускний пункт «Устилуг». Вона та ОСОБА_62 вийшли з автомобіля ОСОБА_4 раніше ніж інша дівчина, яка їхала з ОСОБА_4 та ОСОБА_16 .. Після цього, вона чи самостійно, чи її завіз ОСОБА_4 , точно пригадати не може, добралася в готель «Верона», де знову ж працювала прибиральницею і час від часу приводила чоловіків, з якими мала близькі стосунки та які надавали їй за це гроші. Як і в минулий раз їздила за власним бажанням в готель «Міленіум», який також належить ОСОБА_21 . Куди поїхала ОСОБА_62 вона точно повідомити не може, так як не знає. Коли приїжджала в готель «Міленіум» ОСОБА_212 ніколи не бачила. Чи працювала там інші дівчина, яка їхала з ними, також повідомити не може. Приблизно в кінці листопада 2009 року зателефонувала до ОСОБА_207 і сказала, щоб він забрав її з готелю «Верона» та завіз на Україну. Хто був окрім ОСОБА_207 , ОСОБА_16 та ОСОБА_208 в салоні автомобіля, не пам`ятає. Після того як почала працювати в готелі «Верона» у ОСОБА_213 , то з жовтня 2009 року та по березень 2011 року вона періодично (два-три тижні працюю, два-три тижні перебуваю в Україні) їздила на роботу у вищевказаний готель. На початку червня 2010 року з ОСОБА_172 вона також їздила до готелю «Верона» в Республіку Польща. Хто окрім ОСОБА_207 їхав в автомобілі до Республіки Польща, не пам`ятає. Приїхавши до « ОСОБА_214 », познайомилась з ОСОБА_155 і в розмові з якою дізналася, що її привіз ОСОБА_215 . Більше з ОСОБА_164 не спілкувалась. Чим займалась ОСОБА_164 не відомо. Разом з тим, ОСОБА_4 знав, що дівчата займаються проституцією в готелі „Міленіум (т.7 а.с.64-65);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 06.04.2011 року, під час якої ОСОБА_5 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_4 визнав, що схиляв та відвозив жінок в нічні клуби до ОСОБА_51 та ОСОБА_76 для зайняття проституцією (т. 3 а.с.240-242);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_216 , під час якої ОСОБА_5 повністю підтвердила свої покази, а також показала, що жінки за надані ними клієнтам послуги сексуального характеру отримували грошові кошти від ОСОБА_51 ( ОСОБА_8 ) і ОСОБА_9 на наступний день. ОСОБА_49 був власником готелю «Міленіум», ОСОБА_9 є його співмешканкою, в функції якої входило те, що вона знаходилася в барі та видавала частину отриманих від клієнтів грошей дівчатам, крім того, слідкувала за періодом часу проведеним жінками з клієнтами (т.5 а.с.32-33);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотокартках від 17.05.2011 року, згідно якого ОСОБА_5 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків осіб впізнала ОСОБА_8  власника готелю «Верона» та нічного клубу «Міленіум» в м. Костшин над Одра, в якому в серпні 2009 року підсудний ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 , з метою сексуальної експлуатації, а також ОСОБА_11  власника готелю «Сімона», якому підсудний ОСОБА_4 передав дівчат, з метою сексуальної експлуатації (т.5 а.с.34-36);
		-актом №266 від 21.06.2011 року амбулаторної судово-психіатричної експертизи  ОСОБА_5 , відповідно до якого при об`єктивному огляді на внутрішній поверхні лівого передпліччя наявні два ледь помітні сліди від поверхневих порізів шкіри. Під час обстеження ОСОБА_5 розповіла, що перебувала у скрутному матеріальному становищі, була відвезена на роботу до Польщі без грошей , там перебувала у невідомому їй раніше місці, де її схилили до надання сексуальних послуг. Розповіла, що 7-8 місяців тому, при перебуванні на роботі в Польщі, близько 2-х годин ночі «під час обслуговування клієнта не витримала, вигнала його, порізала собі шкіру на руці. Померти не хотіла, бо є для чого жити, хотіла, щоб це все закінчилося» (т.7 а.с.17);
		-протоколом виїмкивід 05.04.2011року у ОСОБА_5 документів, які були оформлені на ім`я ОСОБА_113 для працевлаштування в Республіці Польща (підтвердження запрошення на роботу від 06.11.2009 року, підтвердженнязапрошення на роботу від 14.01.2011 року, підтвердження запрошення на роботу від 31.08.2009, підтвердження про виконання роботи від 28.12.10, підтвердження про виконання роботи від 24.03.2009, підтвердження про виконання роботи від 29.09.2009, угода про роботу NR51/2011 від 14.01.11, угода про роботу від 06.11.09; угода про роботу від 29.08.09, візитка мотелю «Верона»), які збереглися у неї (т.3 а.с.225-235);
		-протоколом огляду предметів від 17.06.2011 року, зокрема документів, які були оформлені на ім`я ОСОБА_113 для працевлаштування в Республіці Польща (підтвердження запрошення на роботу від 06.11.2009 року, підтвердження запрошення на роботу від 14.01.2011 року, підтвердження запрошення на роботу від 31.08.2009 року, підтвердження про виконання роботи від 28.12.2010 року, підтвердження про виконання роботи від 24.03.2009 року, підтвердження про виконання роботи від 29.09.2009 року, угода про роботу NR51/2011 від 14.01.2011 року, угода про роботу від 06.11.2009 року, угода про роботу від 29.08.2009 року, візитка мотелю «Верона»), що вилучені в ОСОБА_5 (т.3 а.с.236-237);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_16 під час якої ОСОБА_5 повністю підтвердила свої показання, а ОСОБА_16 визнав факт поїздки з ОСОБА_4 , коли відвозили в клуб жінок, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_22 та ОСОБА_94 (т.3 а.с.251-252);
		-протоколом очноїставки між ОСОБА_23 та ОСОБА_4  під час якої ОСОБА_23 повністю підтвердила свої показання про вербування та передачу її ОСОБА_14 , для сексуальної експлуатації, вчиненими підсудним ОСОБА_4 (т.4 а.с.256-257);
		-протоколомочної ставки між ОСОБА_22 та ОСОБА_4 під час якої ОСОБА_22 повністю підтвердила свої показання про вербування та передачу її ОСОБА_217 для сексуальної експлуатації, вчиненими ОСОБА_4 (т.4 а.с.240-241); 
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_22 та ОСОБА_16 під час якої ОСОБА_22 повністю підтвердила свої показання про вербування та передачу її ОСОБА_14 , для сексуальної експлуатації (т.5 а.с.57-58);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотокартках від 12.05.2011 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_22 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків осіб впізнала ОСОБА_11 , якому її передав ОСОБА_4 для сексуальної експлуатації (т.5 а.с.34-36);
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання пофотокартках від 13.05.2011 року, згідно якого свідок ОСОБА_218 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків осіб впізнала ОСОБА_213 власника готелю «Верона» та нічного клубу «Міленіум» в м. Костшин над Одра, куди її привіз ОСОБА_4 , а також ОСОБА_219 , який спільно з ОСОБА_5 зустрілися з ОСОБА_4 під час поїздки в Республіку Польща в березні 2010 року та до якого в лютому 2010 року ОСОБА_4 відвіз її сестру ОСОБА_220 та передав з метою сексуальної експлуатації (т.4 а.с.249-251);
		-протоколом оглядупредметіввід 17.06.2011року  документів (запрошень на роботу, угоди про роботу, копій рахунків, тощо), наданих ОСОБА_22 під час допиту, які збереглися у неї після роботи по наданню сексуальних послуг за гроші в клубі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у ОСОБА_11 (т.3 а.с.182-183);
		-повідомленням Державноїприкордонної служби про перетин кордону ОСОБА_4 , ОСОБА_221 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , котрих відвозили в Республіку Польща займатися проституцією (т.1 а.с.25-228, т.3 а.с.74-89, 124-132, 141-144, 151-171, т.5 а.с.22-24);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_27 та ОСОБА_4 під час якої ОСОБА_27 повністю підтвердила свої показання про вербування її для роботи в Республіці Польща вчиненого ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 підтвердив те, що пропонував ОСОБА_27 роботу у ОСОБА_61 (т.4 а.с.239);
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання пофотокартках від 23 червня 2011 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_28 серед пред`явлених їй у фототаблиці фотознімків осіб впізнала особу на ім`я ОСОБА_88 , якому ОСОБА_4 передав її для сексуальної експлуатації в листопаді 2010 року (т.7 а.с.59-61);
		-протоколом про результати проведення негласних оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав людини від 06 квітня 2011 року з записами телефонних розмов ОСОБА_4 з іншими особами, під час яких зафіксовані розмови, які підтверджують те, що ОСОБА_4 відвозив жінок в нічні клуби, де передавав ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , а також невстановленим особам на ім`я « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_9 », з метою їх подальшої сексуальної експлуатації (т.4 а.с.2-69);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_28 та ОСОБА_222 під час якої ОСОБА_28 підтвердила свої показання про передачу її з метою сексуальної експлуатації ОСОБА_8 (т.5 а.с.39-40);
		-протоколомочної ставки між ОСОБА_28 та ОСОБА_4 під час якої ОСОБА_28 повністю підтвердила свої показання про вербування та передачу її для надання сексуальної експлуатації Пахольчику Леху Тадеушу (т.5 а.с.56);
		-протоколом очноїставки між ОСОБА_29 та ОСОБА_4  під час якої ОСОБА_29 повністю підтвердила свої показання про вербування її для надання сексуальної експлуатації ОСОБА_8 , та показала, що приблизно в листопаді 2010 року, коли вона поверталася в Україну з Республіки Польща, ОСОБА_4 запитав чи не бажає вона поїхати працювати на роботу, на якій працювала ОСОБА_28 , якщо буду вільне місце. Так як їй було відомо, що ОСОБА_28 в борделі надає послуги сексуального характеру за гроші, а тому від пропозиції ОСОБА_4 відмовилася. ОСОБА_4 підтвердив покази дані ОСОБА_29 (т.5 а.с.55);
		-явкою зповинною ОСОБА_5 , у якій остання вказала про обставини вчинення нею, ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ін. злочинів, інкримінованих їй у вину (т.3 а.с.208-211);
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання пофотокартках від 29.06.2011 року, згідно якого свідок ОСОБА_223 серед пред`явлених йому у фототаблиці фотознімків осіб, впізнав на фото під номером 2 особу на ім`я ОСОБА_49 , який є власником нічного клубу «Міленіум», де дівчата надають послуги сексуального характеру за гроші; на фото під номером 7 - впізнав особу на ім`я ОСОБА_75 , який є власником нічного клубу «Сімона», де жінки надають послуги сексуального характеру за гроші та на фото під номером 5 впізнав чоловіка громадянина України, який привозив ОСОБА_102 жінок для зайняття ними проституцією в клуб «Сімона» в Республіку Польща, що він бачив особисто (т.7 а.с.97-99);
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання пофотокартках від 23.06.2011 року, згідно якого свідок ОСОБА_224 серед пред`явлених їй у фототаблиці фотознімків осіб особа під номером 2 схожа на особу на ім`я ОСОБА_88 , власника готелів « ОСОБА_202 » та «Міленіум (т.7 а.с.66-68);
		-протоколом про результати проведення негласних оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав людини від 14.02.2011 року з записами телефонних розмов ОСОБА_22 та ОСОБА_16 з іншими особами, під час яких встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_16 знали характер роботи жінок в нічних клубах, в які відвозили (т.1 а.с.69); 
		-протоколом про результати проведення негласних оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав людини від 06.04.2011 року з записами телефонних розмов ОСОБА_4 з іншими особами, під час яких зафіксовані розмови, які підтверджують те, що ОСОБА_4 відвозив жінок в нічні клуби, де передавав ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з метою їх подальшої сексуальної експлуатації (т.4 а.с.2-69);
		-протоколом про результати проведення негласних оперативно-розшукових заходів, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав людини від 29.06.2011 року з записами телефонних розмов ОСОБА_5 з іншими особами, під час яких зафіксовані розмови, які підтверджують злочинну діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_225 , зокрема, наявні розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_22 , ОСОБА_226 про діяльність клубу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та жінок, які там працюють надаючи сексуальні послуги (т.6 а.с.1-120);
		-протоколом оглядупредметів від21.06.2011року - диску з аудіо записами телефонних переговорів ОСОБА_16 та ОСОБА_22 (т.2 а.с.70-73);
		-протоколом оглядупредметів від21.06.2011року - диску з аудіо записами телефонних переговорів ОСОБА_4 (т.4 а.с.89-91);
		-протоколом оглядупредметів від29.06.2011року - диску з аудіо записами телефонних переговорів ОСОБА_5 (т.6 а.с.222-227);
		-протоколом обшуку від 17.02.2011 року, відповідно до якого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_5 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Самсунг» імей НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Соні-еріксон» імей НОМЕР_5 ; закордонний паспорт ОСОБА_227 НОМЕР_6 ; паспорт України ОСОБА_227 НОМЕР_7 ; сім-карта оператора «Неуан»; стартовий пакет «Київ стар» без сім карти № НОМЕР_8 ; стартовий пакет «Київстар» без сім карти № НОМЕР_9 ; запрошення на роботу в РП; упаковка від стартового пакету «Білайн» №0685641979 (т.2 а.с.86-87);
		-протоколом обшуку від 17.02.2011 року, відповідно до якого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресами: АДРЕСА_4 , було проведено обшуки під час яких виявлено та вилучено: пластиковий футляр  НОМЕР_10 з написом НОМЕР_2 ; коробка від телефону «Нокіа Е 51-1» імей НОМЕР_11 ; закордонний паспорт НОМЕР_12 ; закордонний паспорт НОМЕР_13 ; закордонний паспорт НОМЕР_14 ; закордонний паспорт НОМЕР_15 ; закордонний паспорт НОМЕР_16 ; закордонний паспорт НОМЕР_17 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_18 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_19 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_20 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_21 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_22 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_23 ; технічний паспорт НОМЕР_24 ; пластикові картки, договори, свідоцтва про реєстрацію ТЗ АСС НОМЕР_25 ; документ на іноземній мові № НОМЕР_26 ; заява на оформлення візи на ім`я ОСОБА_92 ; запрошення на роботу та підтвердження про реєстрацію що була при запрошенні; техпаспорт на автомобіль «Мерседес Бенц 240» р.н. НОМЕР_27 ; мобільний телефон «Нокіа» імей НОМЕР_28 ; мобільний телефон «Нокіа Е 51» імей НОМЕР_11 ; закордонний паспорт НОМЕР_29 від 24.02.2010 року (т.2 а.с.101-102, 128-129);
		-протоколом оглядупредметів від20.05.2011року  предметів, вилучених під час розслідування кримінальної справи, а саме мобільного телефону «Самсунг» імей НОМЕР_4 ; мобільного телефону «Соні-еріксон» імей НОМЕР_5 ; закордонного паспорта Ковальчука ЕЕ НОМЕР_30 ; паспорт України ОСОБА_227 НОМЕР_7 ; сім-картки оператора «Неуан»; стартового пакету «Київстар» без сім карти № НОМЕР_8 ; стартовий пакет «Київстар» без сім карти № НОМЕР_9 ; запрошення на роботу в РП; упаковка від стартового пакету «Білайн» № 0685641979 (вилучених за місцем проживання ОСОБА_16 ); пластикового футляру  НОМЕР_10 з написом НОМЕР_2 ; коробки від телефону «Нокіа Е 51-1» імей НОМЕР_11 ; закордонного паспорта НОМЕР_12 ; закордонного паспорта НОМЕР_13 ; закордонного паспорта НОМЕР_14 ; закордонного паспорта НОМЕР_15 ; закордонного паспорта НОМЕР_16 ; закордонного паспорта НОМЕР_17 ; мобільного телефону «Нокіа» імей НОМЕР_28 ; мобільного телефону «Нокіа Е 51» імей НОМЕР_11 ; закордонного паспорта НОМЕР_29 від 24.02.2010 року (вилучених у ОСОБА_4 ) та інших речей (т.2 а.с.130, 143-188);
		-протоколом виїмкивід 23.06.2011року у ОСОБА_5 паспорта громадянина України серії НОМЕР_31 на ім`я ОСОБА_5 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_32 на ім`я ОСОБА_5 (т.7 а.с.36);
		-протоколом огляду предметів від 23.062011 року, вилучених 23 червня 2011 року у ОСОБА_5 паспорта громадянина України серії НОМЕР_31 на ім`я ОСОБА_5 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_32 на ім`я ОСОБА_113 (т.7 а.с.37-42);
		-протоколом виїмкивід 23.06.2011року у ОСОБА_5 мобільних телефонів «Samsung SGH-F480i» imei НОМЕР_33 з сім-карткою у ньому та «Samsung GТ-S5230» imei НОМЕР_34 з сім-карткою у ньому, за допомогою яких остання вела телефонні переговори з ОСОБА_228 та ОСОБА_152 та іншими особами (т.7 а.с.44);
		-протоколом огляду предметів від 23.06.2011 року, вилучених у ОСОБА_5 мобільних телефонів «Samsung SGH-F480i» imei НОМЕР_33 з сім-карткою у ньому та «Samsung GТ-S5230» imei НОМЕР_34 з сім-карткою у ньому, за допомогою яких остання вела телефонні переговори з ОСОБА_228 та ОСОБА_152 та іншими особами (т.7 а.с.45-55);
		-повідомленням Державноїприкордонної служби про перетин кордону ОСОБА_4 , ОСОБА_16 спільно з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_27 , котрих відвозили в Республіку Польща займатися проституцією (т.1 а.с.25-228; т.3 а.с.74-89, 124-132, 141-144, 151-171, т.5 а.с.22-24);
		-повідомленням ВГІРФОУМВС Україниу Волинськійобласті про отримання паспортів для виїзду за кордон громадянами гр. ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 (т.1 а.с.243-255);
		-повідомленням зУкрбюро ІнтерполУМВС Україниу Волинськійобласті про те, що ОСОБА_8 зареєстрований в АДРЕСА_6 , проходить як підозрюваний по справі про сутенерство або схиляння до проституції, надання неправдивих свідчень, нанесення легких тілесних ушкоджень, заснування або керування злочинною групою, нелегальне володіння зброєю або амуніцією, нищення майна, яку веде при комісаріаті поліції Горшу Велькопольського слідчого відділу (т.3 69, 122);
		-вироком іменемРеспубліки Польщавід 19.11.2015року відносно ОСОБА_229 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого останнього визнано винним та призначено покарання, де потерпілими визнано ОСОБА_147 , ОСОБА_111 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 ( ОСОБА_121 ) та ОСОБА_232 , які були завербовані та приведені займатися проституцією в період часу, що інкримінується підсудному ОСОБА_4 (т.9 а.с.40-63).
		Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.149 КК України.
		Таким чином, підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились у торгівлі людьми, а також у вербуванні, переміщенні, передачі, одержанні людини, вчиненими з метою сексуальної експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, вчиненими щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиненими організованою групою, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.149 КК України.
		Підсудна ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у торгівлі людьми, а також вербуванні, переміщенні, передачі людини, вчиненими з метою сексуальної експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, вчиненими щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиненими організованою групою, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.149 КК України. 
		Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу підсудних, кожного зокрема.
		Обставиною, що пом`якшує покарання підсудної ОСОБА_5 , суд відносить визнання вини та щире каяття.
		Обставини, що пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_4 , суд відносить визнання вини та щире каяття.
		Обставини, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд не вбачає.
		При визначенні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_4 , судом враховується те, що останній раніше несудимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3-ї групи, його стан здоров`я, характеризується з позитивної сторони, вину у вчиненному визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, відсутні тяжкі наслідки вчинення кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 вимогист.69 КК Україниі призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3ст.149 КК України без конфіскації всього належного йому на праві приватної власності майна.
		Також, при визначенні виду та розміру покарання підсудній ОСОБА_5 , судом враховується те, що остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в складі організованої групи, однак, ОСОБА_5 раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, враховуючи стан здоров`я дитини відповідно до консультативного висновку спеціаліста №042018/20 від 11.04.2018, також, суд враховує те, що підсудна має постійне місце проживання та роботи, характеризується виключно з позитивної сторони, свою вину визнала повністю, її молодий вік, а також другорядну роль у вищезазначеній групі, разом з тим, вчинила даний злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, а також під впливом та залежності від ОСОБА_4 , потерпілі будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_5 не мають, також відсутні тяжкі наслідки вчинення кримінального правопорушення, тому суд відносить цю сукупність обставин до виключних і вважає за можливе у відповідності із ст.69 КК України призначити їй більш м`який вид покарання, ніж це передбачено санкцією ч.3 ст.149 КК України без конфіскації всього належного їй на праві приватної власності майна.
		Цивільні позови потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_19 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, слід задовольнити частково, стягнувши з підсудного ОСОБА_4 в користь потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_19 моральну шкоду в розмірі 5 тисяч гривень, кожній, а від позовних вимог до підсудної ОСОБА_5 , потерпілі ОСОБА_24 та ОСОБА_19 відмовились у їх підтриманні.
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
		З А С У Д И В:
		    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, без конфіскації всього належного на праві приватної власності майна.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції, яка діяла до 20.06.2017 року) зарахувати в строк відбуття основного покарання ОСОБА_4 , термін перебування під вартою, в період з 17.02.2011 року по 07.03.2012 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та вважати ОСОБА_4 таким, що відбув покарання.
		ОСОБА_5  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації всього належного їй на праві приватної власності майна.
		На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки:
		- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
		- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
		- періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_19 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_19 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_24 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_24 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		Арешт накладений на майно ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон NOKIA Е 51 IMEI: НОМЕР_11 , мобільний телефон NOKIA IMEI: НОМЕР_28 (т. 7 а.с.218)  скасувати та вказані речі конфіскувати в дохід держави. 
		Арешт накладений на майно ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон Samsung SGH-F480i IMEI: НОМЕР_33 , мобільний телефон Samsung GТ-S5230 IMEI: НОМЕР_34 (т.7 а.с.222)  скасувати та повернути ОСОБА_5 .. 
		Речові докази, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи: 
		- диски для лазерних систем зчитування інформації: із маркуванням VIDEX EXCELLENITI DVD-R 1-8x 4.7 GB/120MIN, на поверхні якого наявні рукописні написи нанесені барвником чорного кольору Акт НТ 25.01.11 №90 від 24.01.11р.. (том 2 а.с.69,730, RIDATA CD-R 700MB/80MIN 52x, на поверхні якого наявні рукописні написи нанесені барвником синього кольору ВОТЗ УМВС України у Волинській області інв..№2603т, ГЮА 283 зв.ф. 9:30:56(том 4 а.с.88,91) RIDATA CD-R 700MB/80MIN 52x, на поверхні якого наявні рукописні написи нанесені барвником чорного кольору ВОТЗ УМВС України у Волинській області інв..№2717 21.04.2011, а також барвником синього кольору „Нетаємно розсекречено Акт 33/824дск 16.05.2011 (том 6 а.с.221,236); підтвердження запрошення на роботу від 06.11.2009, підтвердження запрошення на роботу від 14.01.2011, підтвердження запрошення на роботу від 31.08.2009, підтвердження про виконання роботи від 28.12.10, підтвердження про виконання роботи від 24.03.2009, підтвердження про виконання роботи від 29.09.2009, угода про роботу NR51/2011 від 14.01.11, угода про роботу від 06.11.09; угода про роботу від 29.08.09, візитка мотелю Верона, вилучені у ОСОБА_5 (том 3 а.с.226-235;237); підтвердження про реєстрацію, вилучене у ОСОБА_233 (том 3 а.с.201, 203); документи надані ОСОБА_22 : запрошення на роботу, угоди про роботу, копій рахунків (том 3 а.с.177-181, 183) - залишити при матеріалах кримінальної справи; 
		- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_32 на ім`я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_31 на ім`я ОСОБА_5 (том 7 а.с.42) та мобільні телефони Samsung SGH-F480i imei НОМЕР_33 з сім-карткою, Samsung GТ-S5230 imei НОМЕР_34 з сім-карткою, вилучені у ОСОБА_5 (том 7 а.с.56) - повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_5 ;
		- пластиковий футляр  НОМЕР_10 з написом НОМЕР_2 ; коробка від телефону Нокіа Е 51-1 імей НОМЕР_11 ; закордонний паспорт НОМЕР_12 ; закордонний паспорт НОМЕР_13 ; закордонний паспорт НОМЕР_14 ; закордонний паспорт НОМЕР_15 ; закордонний паспорт НОМЕР_16 ; закордонний паспорт НОМЕР_17 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_18 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_19 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_20 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_21 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_22 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_23 ; технічний паспорт НОМЕР_24 ; пластикова картка НОМЕР_35 з пін кодом; договір № 0265224100 з АППБ „Аваль; пластикова картка НОМЕР_36 з пін-кодом; пластикова картка НОМЕР_37 з пін-кодом; договір № 0265223400; копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_38 ; документ на іноземній мові № НОМЕР_26 ; заява на оформлення візи на ім`я ОСОБА_92 ; запрошення на роботу та підтвердження про реєстрацію що була при запрошенні; техпаспорт на автомобіль Мерседес  Бенц 240 р.н. НОМЕР_27 ; документ з Райфайзен банку Аваль щодо випуску картки НОМЕР_39 ; закордонний паспорт НОМЕР_29 від 24.02.2010 року (вилучені у ОСОБА_4 ) (том 2 а.с.88;103-125;188)  повернути законним володільцям.
		Стягнути в дохід держави судові витрати по справі з засудженої ОСОБА_5 за проведення двох амбулаторних судово-психіатричних експертиз в сумі 950 (дев`ятсот п`ятдесят) грн. 04 (чотири) коп.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення, через Ратнівський районний суд Волинської області.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...