Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/6740/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.

Номер судового провадження: 2/932/2042/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		                Справа № 200/6740/19
		Провадження № 2/932/2042/20
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 березня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді Кондрашова І.А.,
		за участю секретаря судового засідання Тимощук К.А.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача - адвоката Григор`євої О.І.,
		представника відповідача - Чумак С.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2019 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ним було укладено з відповідачем договір на обслуговування карткового рахунку, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» випустив та видав йому платіжні картки, а саме: картку універсальна «Голд» № НОМЕР_1 та картку для виплат «Голд» № НОМЕР_2 .
		Позивач зареєструвався у мобільному додатку «Приват 24», за допомогою власного фінансового телефону, до якого були прив`язані дані картки.
		14.03.2019 року невстановлена особа, знаходячись у приміщенні роздягальні спортивного залу «Фіт Фою», у м. Дніпрі, викрала у позивача мобільний телефон «Іphone», на якому був встановлений вказаний банківський застосунок. В подальшому невстановлена особа незаконно заволоділа особистими даними позивача, отримавши доступ до застосунку «Приват 24» та його номеру телефону.
		14.03.2019 року позивачем були заблоковані картки універсальна «Голд» № НОМЕР_1 та картка для виплат «Голд» № НОМЕР_2 з метою попередження можливих незаконних операцій особою, яка викрала телефон.
		Вночі 15.03.2019 р., доки позивач спав, із його платіжної картки «Голд» № НОМЕР_2 були здійснені несанкціоновані транзакції, а саме: проведено 4 грошових перекази по 15 075, 00 грн. кожний, на невідомий рахунок, а також було здійснено чотири грошові перекази на поповнення мобільного телефону в сумі по 505, 00 грн. кожний. 
		Приблизно у цей же час з картки універсальна «Голд» № НОМЕР_1 було здійснено транзакцію на перерахування суми грошових коштів, яка дорівнює кредитному ліміту по картці, а саме у розмірі 40 985, 70 грн.
		При цьому позивач нікому не передавав номери своїх карток, пін - код не розголошував. Про зняття коштів не отримував жодних смс - повідомлень, або запитів на підтвердження несанкціонованих транзакцій. 
		Дізнавшись про скоєний злочин позивач одразу звернувся до поліції та АТ КБ «Приватбанк», надіславши претензію. Однак у відповідь на претензію не отримав жодного пояснення та результатів службового розслідування. Кошти банк не повернув та почав нараховувати відсотки за користування кредитним лімітом. 
		Посилаючись на ст. 1073 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів», позивач вважає, що відповідальність за списання такої великої суми повинен нести банк, тому звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
		Позивач неодноразово змінював предмет позову. З урахуванням останньої заяви про зміну предмета позову від 12.03.2021 р., просив стягнути з відповідача безпідставно списані кошти з карткового рахунку «Голд» № № НОМЕР_2 в сумі 17 307, 46 грн., стягнути з відповідача безпідставно списані кошти з карткового рахунку «Голд» № НОМЕР_1 в сумі 40 005, 83 грн. та визнати на день виконання рішення всі нараховані АТ КБ «Приватбанк» проценти, штрафи і пені за вказаними картковими рахунками - недійсними та зобов`язати банк їх списати. 
		Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що спірні операції за кредитними картками проведені із пристрою позивача та за допомогою його логіну і паролю, які увесь час залишалися незмінними, що на думку банку, спростовує посилання позивача на факт не проведення ним визначених операцій. Банк не має права контролювати напрями використання коштів клієнта. Кошти з рахунків клієнта банки списують лише за дорученням власників цих рахунків. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку. Відповідно до п. 2.35 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 р. кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством.
		Постановою НБУ № 22 від 21.04.2004 р. та ст. 1212 ЦК України чітко визначено, що відповідальність за незаконне отримання грошових коштів несе отримувач, а не особа, яка їх обслуговує. Також відповідач вважає, що позивач не довів належними і допустимими доказами свої позовні вимоги, відсутнє посилання на проведення досудового розслідування та постановлення вироку, яким винні особи притягнуті до відповідальності, тому просить у задоволенні позову відмовити повністю. 
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2019 року було відкрито провадження у даній справі.
		19 листопада 2019 р. у зв`язку із закінченням строку відрядження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінової К.С., справа передана судді Литвиненко І.Ю.
		Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року справа прийнята в провадження судді ОСОБА_2 . 
		Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року за № 2299/3дп/15-20, суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із внесенням подання про звільнення судді з посади.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, передано в провадження судді ОСОБА_3 .
		Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 02 грудня 2020 року суддю ОСОБА_3 було відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності у вигляді подання про звільнення з посади.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 р., справу передано в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашова І.А. 
		Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року справа прийнята до провадження, призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
		Представником Позивача було заявлено клопотання про витребування у ПрАТ «Київстар» доказів того, що сім - карту за телефонним номером НОМЕР_3 було заблоковано за згодом відновлено на нову сім карту з таким же номером. Протокольною ухвалою у задоволенні даного клопотання відмовлено. 
		12.03.2021 р. позивачем в судовому засіданні заявлено клопотання про долучення доказу, а саме квитанції про сплату ним 7 290, 82 грн. за розблокування депозиту. У задоволенні цього клопотання відмовлено з причин його не подання в підготовчому засіданні або до початку розгляду справи по суті.
		В судовому засіданні позивач та його представник свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Надали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Просили позов задовольнити.
		Представник Відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Додатково пояснив, що банк не несе відповідальності за незаконне списання коштів, а заблокувати можна було лише рахунок, а не платіжну картку, тому позивач не подавши письмове звернення до банку з приводу блокування саме поточного рахунку, несе відповідальність за несанкціоновані транзакції.
		Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Частиною першою статті 4 ЦПК України гарантовано право кожної особи, в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що АТ КБ «Приватбанк» було відкрито позивачу карткові рахунки, а саме картку універсальна «Голд» № НОМЕР_1 та картку для виплат «Голд» № НОМЕР_2 , з яких 15 березня 2019 року були списані кошти в результаті несанкціонованих транзакцій, які позивач не виконував та не надав своє підтвердження на переказ цих коштів. 
		В результаті з рахунків позивача було загалом списано 60 300, 00 грн. та 2020, 00 грн. з картки № НОМЕР_2 , та 40 985, 70 грн. з картки № НОМЕР_1 .
		Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» № 8С3Е5UE1OTHG2MHN від 17.02.2021 р., станом на 14.03.2019 р. залишок коштів на картці для виплат «Голд» № НОМЕР_2 становив 65 307, 46 грн., на картці Універсальна «Голд» № НОМЕР_1 - 40 005, 83 грн.
		Напередодні події позивач через мобільний застосунок заблокував належні йому картки, про що свідчить довідка АТ «КБ «Приватбанк» від 03.04.2019 р. (час блокування 14.03.2019 р. о 18:23 та 14.03.2019 р. о 18:22 відповідно). 
		Після незаконного списання грошей з рахунків, позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Шевченківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, однак постановою слідчого від 28.03.2019 р. кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
		В судовому засіданні також встановлено, що позивач звертався на «гарячу лінію» АТ КБ «Приватбанк», подавав усні звернення до банку, однак коштів банк не повернув, будь-яких матеріалів службового розслідування позивачу не було надано та до матеріалів справи не долучено. Також банком одразу були повернута позивачу частина коштів, які були заблоковані банком як «сумнівні» операції. Так, станом на 01.06.2019 року АТ КБ «Приватбанк» було повернуто позивачу на картку № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 34 000, 00 грн.
		Як пояснив представник відповідача, ці кошти повернув не «Приватбанк», а «Монобанк», тобто ці кошти були адресовані отримувачу, який мав рахунок в «Монобанку», і цей банк не прийняв дану транзакцію.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. 
		В силу ч. 2 ст. 1066 ЦК України банк гарантує право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
		З аналізу наведених норм вбачається, що банк, інша фінансова установа повинні гарантувати право клієнта розпоряджатися власними коштами на рахунку, що полягає в тому числі в належній ідентифікації клієнта та встановлення, що власник рахунка та особа, яка запрошує по ньому транзакцію, є однією особою. При цьому не важливо, чи здійснює клієнт розрахунково-касове обслуговування у відділенні банку, тобто ініціює переказ в касі банку за допомогою платіжного доручення, чи ініціює переказ коштів за допомогою електронних систем (обслуговування он-лайн, мобільний застосунок, платіжні сервіси тощо).
		Дотримання банком цих умов - є запорукою належного виконання договору банківського рахунку.
		Проте в судовому засіданні не доведено, що позивач робив розпорядження щодо списання/перерахування коштів зі своїх карткових рахунків. Той факт, що у позивача було викрадено його «фінансовий телефон» не можна ставити йому в провину, оскільки позивачем було вжито всіх заходів для унеможливлення незаконних операцій з картками. Так, позивачем були заблоковані картки в мобільному додатку «Приват 24», що підтверджується довідкою від 03.04.2019 р. Також клієнтом було заблоковано і в подальшому замінено сім карту. Пароль і логін для доступу в систему «Приват 24» останній не змінював.
		Однак незважаючи на те, що картки були заблоковані, вночі 15.03.2019 р., тобто після блокування карткових рахунків, відбулось несанкціоноване списання коштів позивача. Наведене може свідчити про вразливість системи «Приват 24».
		За змістом підпунктів 8, 9 пункту 3 Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», що затверджено Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Наведені норми кореспондуються з ч. 3 ст. 1092 ЦК України, де вказано, що якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Отже, положення чинного законодавства передбачають обов`язок банку або іншої фінансової установи в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		Згідно п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України. 
		Згідно п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
		Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Отже, обслуговування клієнта полягає у зберіганні його коштів на рахунках, як в готівковій так і безготівковій формі, здійснення розрахунково-касових операцій, а також виконання функції зберігача цих коштів та створення системи, яка б забезпечувала належний захист інформації щодо переказу коштів на усіх його етапах - від формування розпорядження/доручення на переказ коштів та ідентифікації особи, до власне виконання платежу (переказу). Іншими словами, банківська установа несе відповідальність за безпеку платежів та за безпеку функціонування власної платіжної системи, а отже й за несанкціоновані транзакції та списання коштів з клієнта. 
		Відповідно до п. 18.4 статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
		В порушення вищезазначених вимог Закону відповідач не забезпечив дотримання цих вимог та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
		Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути незаконно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		При цьому суд відзначає, що банком не доведено відсутності його вини у списанні коштів з карткових рахунків позивача. У свою чергу позивачем не було допущено порушень договору банківського рахунку, своєчасно повідомлено банк про незаконні транзакції за телефоном, заблоковано картки, повідомлено про даний факт правоохоронні органи, тому суд вважає, що в даному спорі позивач вжив всіх необхідних заходів, які він міг зробити, для убезпечення від несанкціонованих транзакцій. Банк не повинен перекладати відповідальність за порушення безпеки своєї платіжної системи на клієнта. Така позиція відповідає також міжнародній банківській практиці.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 незаконно списаних коштів з його карткових рахунків. Оскільки позивачем нараховувались проценти за користування «кредитним лімітом», який незаконно був списаний з картки позивача, то за переконанням суду, підлягають списанню всі проценти, штрафи і пені, які нараховані банком. 
		Водночас суд відхиляє доводи представника Відповідача про те, що блокується не платіжна картка, а саме рахунок, і для цього необхідно звертатися безпосередньо до банку із письмовою заявою. Так, відповідно до п. 2.1.4.5.9 Умов та правил обслуговування карткових рахунків в АТ КБ «Приватбанк», що є в загальному доступі в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 , клієнт зобов`язаний заблокувати Картку перед подачею претензії до Банку щодо несанкціонованих операцій по ній. За змістом інших пунктів (2.1.4.11., 2.1.4.12.9., 2.1.4.12) вбачається, що Клієнт повинен здійснювати блокування саме платіжної картки, а не рахунку, до якого прив`язана карта. Тому доводи представника Відповідача є необґрунтованими.
		Аргументація представника Відповідача про те, що Банк не несе відповідальності за несанкціоновані транзакції у разі втрати клієнтом особистої інформації, паролів, логінів, сім карти і т.д., спростовується тим, що позивач хоча й втратив особистий телефон, проте належним чином здійснив блокування карток та повідомив банк, а отже звільняється від відповідальності за несанкціоновані операції та втручання сторонніх осіб в платіжну систему відповідача, який повинен був забезпечити її захист.
		Посилання представника Відповідача на необхідність проведення досудового розслідування та постановлення вироку, яким були б встановлені особи, які вчинили дане кримінальне правопорушення та визнані винними, суд не приймає до уваги, оскільки кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, що може свідчити про виникнення майнових відносин, зокрема, за ст. 1212, 1213 ЦК України.
		Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення коштів у розмірі 7 290, 82 грн. за розблокування депозиту, оскільки позивач добровільно сплатив ці кошти відповідачу. Також не надав доказів, які б підтверджували факт оплати цих коштів.
		Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача безпідставно списані з карткових рахунків позивача кошти в розмірі 40 005, 83 грн. та 17 307, 46 грн.
		Керуючись ст. ст. 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1, код в ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) безпідставно списані кошти з карткового рахунку «Голд» № 51687427240119611 належному ОСОБА_1 , у розмірі 17 307 (сімнадцять тисяч триста сім) гривень, 46 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1, код в ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) безпідставно списані кошти з карткового рахунку «Голд» № НОМЕР_1 належному ОСОБА_1 , у розмірі 40 005 (сорок тисяч п`ять) гривень, 83 коп.
		Визнати всі нараховані Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» проценти, штрафи і пені за картковим рахунками «Голд» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_1 , недійсними та зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» їх списати.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні.
		Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
		Повний текст рішення складено і проголошено 17 березня 2021 року о 14 год. 00 хв.
		 
		Суддя                                                                                                         І.А. Кондрашов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...