Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/4519/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.
Дата набрання законної сили: 19.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/629/156/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020225380000122

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Кримінальне провадження № 629/4519/20
		Номер провадження 1-кп/629/156/21
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 березня 2021 року м. Лозова
		Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , прокурора- ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020225380000122 від 02.09.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хижняківка Лозівського району Харківської області, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України,-
		ВСТАНОВИВ :
		02.09.2020 року близько 00:05 годин ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибула до неогородженої території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому мешкає раніше їй знайома ОСОБА_5 . Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 у взяті з собою дві сумки почала набирати з купи раніше викопаної потерпілою ОСОБА_5 в себе на городі картоплю сорту «Ласунок», встигнувши покласти до обох сумок картоплю, загальною вагою 50 кг, вартістю 400 гривень, однак не змогла закінчити свій умисел з причин, що не залежали від її волі, оскільки вказані протиправні дії вчасно були виявлені потерпілою ОСОБА_5 , яка викликала співробітників поліції.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку не визнала. Пояснила, що напередодні до неї в гості приїздив її брат, з яким вони вживали алкогольні напої. Випивши спиртне, в ніч з першого на друге вересня 2020 року, в неї виникла дурна ідея про розіграш її подруги- ОСОБА_5 . Ідея розіграшу полягала в тому, щоб скласти у дві великі сумки належну ОСОБА_5 картоплю, яка перебувала на території її домоволодіння, та заховати її в кущі малини, щоб ОСОБА_5 злякалася, побачивши відсутність картоплі, та наступного дня зізнатися. Близько 23.00 год. 01 вересня 2020 року вона прийшла до домоволодіння потерпілої за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона раніше бувала. На території домоволодіння лежала купа картоплі, що належить ОСОБА_5 , яку вона викопала напередодні, та доступ до якої був відкритий. Вона набрала картоплю у дві сумки, проте не встигла сховати сумки в кущі, оскільки почала гавкати собака. Почувши гавкіт собаки, потерпіла двічі виходила з будинку у двір та не побачила її, бо вона сховалася в малині. Коли ОСОБА_5 вдруге вийшла на вулицю, то покликала свою доньку Єлизавету, та сказала їй, що збирається викликати поліцію. В цей час вона продовжувала лежати в кущах малини, та лежала там протягом години і чула, як потерпіла викликала поліцію. Після того, як ОСОБА_5 викликала поліцію, вона не тікала та не виходила із схованки, гадала, що потерпіла зрозуміє її жарти. В подальшому, приїхали поліцейські, які деякий час шукали її у дворі та знайшли. Коли її знайшли, то вона почала пояснювати ОСОБА_5 , що пошуткувала, а поліцейські заповнювали процесуальні документи, після чого попросили її залишити подвір`я потерпілої. В подальшому вона просила вибачення у потерпілої, яка відповіла, що подумає.
		Не зважаючи на невизнання винуватості, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:
		Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Вніч з 01.09.2020 на 02.09.2020 близько 00.00 год. вона вийшла на подвір`я з будинку, почувши гавкіт собак. На подвір`ї знаходилася купа раніше викопаної нею картоплі. Вона покликала свою доньку ОСОБА_6 , яка також вийшла на подвір`я. Підійшовши до тієї купи, вони з донькою побачили дві великі сумки, наповнені картоплею. Також вона почула, що хтось переміщується в кущах малини, яка росла неподалік. Вони почали гукати, щоб вийшла та особа, але людина, що заховалася в кущах, мовчала та не виходила. Тоді вона зателефонувала у поліцію. Через деякий час приїхали поліцейські, які також голосно гукали, щоб людина, яка ховається в кущах, вийшла. Але ніхто не озивався та не виходив. Після чого, поліцейські, присвітивши ліхтарем, знайшли в кущах малини жінку, якою виявилася її знайома ОСОБА_4 та яка пояснила, що пожартувала. Також пояснила, що приблизно за 15 хвилин до того, як почали гавкати собаки, обвинувачена телефонувала їй на мобільний телефон, але вона не відповіла, бо було дуже пізно і вони з донькою збиралися спати. Зазначила, що наразі матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої вона не має, але не вибачила її, оскільки не розуміє таких жартів, та вважає, що ОСОБА_4 хотіла викрасти належну їй картоплю. Просила призначити обвинуваченій покарання на розсуд суду. 
		Показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні показанням потерпілої.
		Показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що на початку вересня 2020, він перебував на нічному патрулюванні, та вночі на його службовий планшет від заявниці ОСОБА_5 надійшло повідомлення про те, що на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться невідома особа. Заявниця пояснила, що вночі, почувши гавкіт собак, вона вийшла у двір, та, присвітивши ліхтариком, побачила чорний силует, злякалася та зателефонувала до поліції. Він разом з іншими працівниками поліції приїхав на місце виклику, господарка впустила їх у двір. У дворі, ближче до городу, на землі лежала купа картоплі. Заявниця пояснила, що вона бачила якусь людину біля картоплі, і ця людина, ймовірно, знаходиться у кущах малини. Близько 10 хвилин вони спілкувалися голосно у подвір`ї із заявницею та їхні розмови обвинувачена мала змогу чути. Потім він та інші поліцейські, освітлюючи ліхтарями подвір`я, побачили біля купи картоплі дві наповнені сумки з картоплею. Назвались, що вони поліцейські, та попросили, щоб люди, які знаходяться в малині, вийшли. ОСОБА_4 не реагувала, та в подальшому вони знайшли її лежачу в кущах малини, попросили піднятися і допомогли піднятися з землі. Супротив вона не чинила. На їхні запитання про те, чому вона тут знаходиться, що тут робить та інші запитання, остання нічого не відповідала. Заявниця ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_4  хотіла викрасти її картоплю. В подальшому вони викликали слідчу групу, відібрали пояснення від заявниці та її доньки.
		Показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що на початку вересня 2020 року до Лозівського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що в с. Катеринівка Лозівського району здійснено крадіжку. Вночі він в складі слідчо-опертивної групи прибув на місце події на територію домоволодіння ОСОБА_5 , де були господарка та її донька. Господарка домоволодіння написала заяву та надала згоду на проведення слідчих дій. На підставі заяви потерпілої було проведено огляд території домоволодіння, де в кущах малини вони знайшли жінку, лежачу обличчям до землі, від якої відчувався сильний алкогольний запах. Поряд з нею знаходились дві сумки, наповнені картоплею. На запитання поліцейських та жінка відповіла, що картопля їй не належить та більше нічого не розповідала. Потерпіла пояснила, що картопля належить їй, сумки, в яких знаходилася картопля, їй не належать, та жінку, яку знайшли лежачою в кущах малини, вона знає, це її знайома- ОСОБА_4 . В подальшому було оглянуто домоволодіння, картопля вилучена, проведено опитування та всі слідчі дії задокументовані.
		-Протоколом огляду місця події від 02.09.2020 року з додатком фототаблицями (а.с.41-46);
		-протоколом огляду місцевості від 02.09.2020 року з додатком фототаблицями (а.с.47-52);
		-висновком за результатами судової товарознавчої експертизи №15747 від 22.09.2020 року, згідно якого ринкова вартість картоплі, станом на 02.09.2020 року складала 400,00 грн. (а.с.53-55);
		-протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_4 від 26.09.2020 р. з додатком- відеозаписом, продемонстрованим в судовому засіданні, на якому зафіксовано, як підозрювана розповідає про обставини вчинення кримінального правопорушення (а.с.56-58).
		Суд, відповідно дост. 94 КПК України, оцінив докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв`язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1ст.185 КК України, та доведеності вини у його вчиненні.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
		Доводи обвинуваченої про те, що вона не мала умислу на вчинення крадіжки, а хотіла пожартувати над потерпілою, суд оцінює критично, як обраний нею спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення покарання за скоєне, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що вони спростовуються показаннями потерпілої та свідків, пояснення яких на досудовому розслідуванні і під час судового слідства є чіткими, послідовними та узгодженими між собою та іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.
		Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65ККУкраїни та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у відповідності зіст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила закінчений замах на кримінальне правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Українивідноситься до категорії кримінальних проступків.
		Обставин, що пом`якшуть та обтяжують покарання обвинуваченої, згідност.ст. 66, 67 КК України, не встановлено.
		При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,раніше не судима, не заміжня, офіційно не працевлаштована, за місцем мешкання характеризується посередньо, та з урахуванням думки потерпілої, приходить до висновку,що покарання останній слід призначити у вигляді громадських робіт, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
		Запобіжний захід не застосовувався.
		Керуючись ст.ст.100,368 - 370,373,374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		    ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.
		   Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.09.2020 року на картоплю сорту «Ласунок», загальною вагою 50 кг, сумку тканинну чорного та синього кольорів, сумку полімерну з фрагментами сірого кольору і «штикову» лопату з дерев`яним держаком.
		Після набрання вироком суду законної сили речові докази: картоплю сорту «Ласунок», загальною вагою 50 кг, передану під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_5 ; сумку тканинну чорно-синього кольорів, сумку полімерну з фрагментами сірого кольору, лопату штикову з дерев`яним держаком, щозгідно квитанціїпорядковий № 20/358 (номер книги обліку речових доказів 733) знаходяться вкамері зберіганняречових доказівпри ЛозівськомуВП ГУНП вХарківській області знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		   Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...