Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 446/834/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2021.
Дата набрання законної сили: 29.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/446/137/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140000000003

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 446/834/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.03.2021                                    м.Кам`янка-Бузька
		Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
		   головуючого - судді             ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		потерпілого ОСОБА_4 
		представника потерпілих ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000003 від 05.01.2020 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, з повною вищою освітою, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 04 січня 2020 близько 22.00 год., керуючи автомобілем « Lexus GS 300» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Київ-Чоп у напрямку до м.Київ, при проїзді ділянки дороги в районі 508 км, у с. Банюнин, Кам"янка-Бузького району, Львівської області, порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2,1.5 Розділу 2 п. 2.3.б), д) Розділу 10п.10.1; Розділу 14 п.14.2 в), 14.6 г) та вимоги дорожньої розмітки 1.1. (вузька суцільна смуга) дод.2 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились у тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед зміною напрямку руху-початком виконання маневру обгону, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки1.1. дод.2 ПДР України з метою здійснення обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю,виїхав на зустрічну смугу,по якій у цей час, у напрямку до м. Чоп рухався автомобіль «Chevrolet Malibu» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 , що призвело до зіткнення між їхніми транспортними засобами. Внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху пасажир автомобіля «ChevroletMalibu» реєстраційний номер НОМЕР_2 малолітня ОСОБА_8 , 2016 р.н., від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці події, потерпіла ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла перебуваючи у лікарні КНП ЛШМД, водій автомобіля ОСОБА_4 та пасажир ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
		   Таким чином, ОСОБА_6 порушив правила дорожнього руху,будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_9 та малолітньої ОСОБА_8 , а також середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 286 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України за обставин вказаних в обвинувальному акті визнав повністю. Пояснив суду, що 04.01.2020 він повертався із курорту «Буковель» разом із своєю дівчиною та у вечірній час близько 22.00 год. він, керуючи автомобілем марки «Лексус GS 300» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Банюнин Кам`янка-Бузького району Львівської області, рухаючись в напрямку Київ-Чоп, наздогнав вантажний автомобіль,при цьому водій даного автомобіля показав йому правий поворот,після цього він розпочав маневр обгону та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, що було заборонено дорожньою розміткою, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 марки «Шевроле Малібу» Після того як відбулась дорожньо-транспортна пригоди він переконавшись в тому, що його дівчина добре себе почуває, вийшов із машини та почав надавати допомогу потерпілим,допомагав витягувати з машини потерпілу, запитував як вона себе почуває. Після цього для того щоб допомогти потерпілим він викликав швидку допомогу. Вказав, що визнає пред`явлений цивільний позов щодо стягнення з нього матеріальної шкоди у повному обсязі, щодо моральної шкоди визнає частково та покладається на думку суду. Також вказав про те, що з 2018 року хворіє на захворювання центральної нервової системи, а саме гострий розсіяний енцефаломієдіт, та у установі закритого типу №19 йому не може надаватись належна медична допомога. Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, засуджує такі свої дії, жалкує про вчинене та розуміє серйозність наслідків цих дій. Просив суворо його не карати.
		Потерпілий ОСОБА_4 в ході розгляду справи вказав про те, що 04.01.2020 він разом із сім`єю, а саме дружиною, донькою та тещею їхали з м. Київ у м. Львів. Він знаходився за кермом автомобіля марки «Шевроле Малібу», дружина з донькою сиділи позаду, а теща на місці пасажира. Швидкість автомобіля становила близько 50-70 км/год. На автодорозі Київ-Чоп в с. Банюнин з вини обвинуваченого відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме через зухвале порушення обвинуваченим правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості та виїзду на зустрічну смугу. Одразу після ДТП, він побачив дружину та тещу які були без свідомості та почав шукати доньку, якої не було у машині. Він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому тазу, однак зміг вийти із машини та почав шукати доньку,однак йому сказали про те що її забрала швидка допомога,пізніше він дізнався що вона вже була мертвою. Після дорожньо-транспортної пригоди він, його дружина та теща перебували у лікарні швидкої допомоги у м. Львові. Теща від отриманих травм померла у лікарні. Він в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження в виді перелому кісток тазу, зміщення тазу, перелом зі зміщенням носа, крім цього в результаті отриманих травм одна нога у нього стала коротшою. В результаті дорожньо-транспорної пригоди яка відбулась з вини обвинуваченого він зазнав сильних душевних страждань, він разом із дру;иною не можуть оговтатись через втрату доньки та тещі. Вказав про те, що не вважає що ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, не попросив вибачення за вчинене та що його слід найсуворіше покарати. Підтримав поданий ним цивільний позов у повному обсязі просив суд його задовольнити.
		Потерпіла ОСОБА_10 в ході розгляду справи вказала про те, що 04.01.2020 разом із чоловіком, донькою та матір`ю їхали у м. Львів з м. Києва. По дорозі вона годувала доньку та разом із нею сиділа на задньому сидінні. Донька знаходилась у дитячому кріслі та була пристебнута. Вона побачила світло фар після чого відбулась дорожньо-транспортна пригода. Щодо обставин самої дорожньо-транспортної пригоди вона нічого сказати не може. Вказала про те, що вона разом із чоловіком дуже тяжко переживають втрату доньки а також її матері. ОСОБА_6 шкоди не відшкодував пробачення у неї за скоїне не просив. Підтримала цивільний позов у повному обсязі, просила його задовольнити.
		Потерпілий ОСОБА_11 в ході розгляду справи вказав про те, що йому подзвонили та повідомили про дорожньо-транспорту пригоду, що відбулась та він одразу поїхав у лікарню та знаходився біля потерпілої ОСОБА_9 до дня її смерті. Вказав про те, що повністю підтримує поданий цивільний позов та просить його задовольнити.
		Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта Січ" в ході розгляду справи частково визнав заявлені позовні вимоги та подав заперечення щодо поданого позову.
		Оскільки обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор, потерпілі, захисник, представник потерпілих також не оспорювали встановлені фактичні обставини, при яких скоєно злочин, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочину, які ніким не оспорюються.
		Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_9 та малолітньої ОСОБА_8 а також середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .
		При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу винного, який свою вину визнав повністю, має намір відшкодувати матеріальну шкоду та витрати на лікування потерпілих, визнав частково цивільний позов, раніше не судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному кабінетах не перебуває, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема те, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №15 від 03.11.2020 ОСОБА_6 не потребує стаціонарного лікування у спеціалізованому лікувальному закладі, так як перебіг його хронічного демієлінізуючого захворювання перебуває в стані ремісії, не працевлаштований, за місцем проживання та за місце попередньої праці характеризується позитивно. Крім цього, при обранні покарання обвинуваченому судом враховано думку потерпілих, які наполягають на суворій мірі покарання, передбаченій законом.
		   За змістом п.п. 20, 21Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК Українисуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного.
		   Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненнюнових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, цепокарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		   Норми зазначеногоКодексунаділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї зальтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіхконкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		   Посилання захисника та обвинуваченого ОСОБА_6 на щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_6 як на обставини, що пом`якшують покарання, є непереконливим,оскільки на думку суду саме по собі визнання ОСОБА_6 факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про наявність зазначених обставин. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		   Однак, у матеріалах справи відсутні та в ході розгляду судом справи не здобуто даних, які би підтверджували щирий жаль із приводу скоєного та осуд своєї поведінки обвинуваченим, як і те, що він виявляв готовність нести покарання. Так, обвинувачений ОСОБА_6 із потерпілими не примирився, завдана ним шкода потерпілим не відшкодована.
		   Також не вбачається в діях ОСОБА_6 і активного сприяння розкриттю злочину, про що вказує захисник, під яким розуміються дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.
		   Також в ході розгляду кримінального провадження не встановлено та не доведена вказана в обвинувальному висновку пом"якшуюча вину обставина як надання медичної або іншої допомоги потерпілому після вчинення злочину.
		З урахування вищенаведеного, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України суд вбачає.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатнім для виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
		Вирішуючи цивільні позови,суд виходить з наступного.
		Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: особа, яка завдала шкоду, зобов`язана відшкодувати її в повному обсязі. 
		Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, до якого відносяться транспортні засоби, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (зокрема, право власності) володіє транспортним засобом.
		Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу-обвинуваченого ОСОБА_6 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «Оранта Січ» відповідно до полісу №А/М/6779689 від 24.04.2019. Строк дії полісу з 25.04.2019 до 24.04.2020.
		Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоровю потерпілого становить 200 000 грн. на одного потерпілого. Страхова сума (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 100 000 грн.
		Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004(далі Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. 
		Статтею 23 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідач власників наземних транспортних засобів встановлені умови і підстави відшкодування заподіяної життю та здоров`ю потерпілого:
		Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України,шкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах,а саме:шкода завдана одній особі вини іншої особи,відшкодовується винною особою.
		Відповідно до ст. 24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати потерпілого, які пов`язані із доставкою, розміщенням, утриманням,діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом. Розмір таких витрат має бути підтверджений документами, що свідчать про факт оплатного придбання товару.
		ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ПрАТ «СК «Оранта Січ» 6799,30 грн. витрат на лікування. З урахуванням того що позивачем не підтверджено документально придбання милиць, на суму 618 грн., розмір витрат на лікування, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_4 становить 6181,30 грн.
		ОСОБА_10 заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ПрАТ «СК Оранта Січ» витрат на лікування в сумі 13883,72 грн. З урахуванням того, що позивачем документально не підтверджено відповідним медичним закладом необхідність придбання вищезазначених засобів на суму 13883,72 грн., тому нам думку суду такі вимоги ОСОБА_10 до задоволення не підлягають.
		Відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів,що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть . Загальний розмір відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плату місячному розмірі,встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Відповідно до статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання чи спорудження надгробного пам`ятника. 
		ОСОБА_4 заявлено позовні вимоги щодо стягнення з ПрАТ «СК Оранта Січ» витрати на поховання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 95751 грн. Зважаючи на вищезазначене, на думку суду на користь позивача ОСОБА_4 з ПрАТ «СК Оранта Січ» підлягає відшкодуванню шкода заподіяна смертю потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в сумі 71 640 грн. При цьому судом не враховується надана квитанція № 003074 на суму 25200 грн., яка на думку суду не підлягає страховому відшкодуванню.
		У відповідності до п. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю особи,її чоловіку(дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям(усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування(регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами. Станом на 04 січня 2020 мінімальна заробітна плата складала 4723 грн., отже розмір страхового відшкодування-моральна шкода складає 4723грн. х 12= 56 676грн. 
		Таким чином, з урахуванням заявлених ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди на користь позивачів підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 28 338 грн. на користь ОСОБА_4 , 56676грн. на користь ОСОБА_10 та 28 383 грн. на користь ОСОБА_11 .
		Крім цього, відповідно до ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку,встановленому законодавством. Таким чином розмір страхового відшкодування розраховується як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. 
		Позивачем ОСОБА_4 заявлено позовну вимогу щодо стягнення з ПрАТ «СК Оранта Січ» шкоди завданої транспортному засобу «Шевроле Малібу» у розмірі 100000 грн. На думку суду така позовна вимога підлягає до задоволення з урахуванням встановленого відповідно до умов полісу № АМ/6779689 від 24.04.2019 ліміту відповідальності, а саме в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.
		Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , про стягнення шкоди завданої транспортному засобу «Шевроле Малібу» д.р.н. НОМЕР_2 у розмірі 190 024 грн., то така підлягає до задоволення у повному обсязі з урахуванням висновку експерта судової авто товарознавчої експертизи №2152 від 09 червня 2020, згідно якої вартість автомобіля дорівнює вартості матеріального збитку та становить 290 024 грн. та з урахування встановленого ліміту відповідальності.
		В ході розгляду справи встановлено, що в результаті автодорожньої пригоди потерпіла ОСОБА_9 отримала тупу травму тіла, черепно-мозкову травму, травму живота, спенектомію, крововиливи в брижу тонкого кишківника та травматичний шок та перебувала на стаціонарному лікуванні у Львівській комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, та ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла.
		Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовується лише особисто потерпілому і у випадку смерті такої особи,страховиком не відшкодовуються зазначені витрати. 
		Відповідно до ст.. 1229 Цивільного кодексу України,страхові виплати спадкуються на загальних підставах.
		Враховуючи вищенаведене право на отримання страхової виплати мають спадкоємці, відповідно до часток, зазначених у свідоцтві про право на спадщину,враховуючи те, що відповідно до Закону України «Про нотаріат», лише нотаріус має право визначити коло спадкоємців, розмір та частку спадкового майна.
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкоємці-це особи, до яких перейшли права та обов`язки (спадщина) фізичної особи, яка померла.
		Відповідно до ч.1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов`язки,що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця,зокрема право на відшкодування шкоди,завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. 
		Таким чином витрати понесені на лікування потерпілої ОСОБА_9 не входять до складу спадщини, а тому позивачі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не мають права на відшкодування шкоди завданої здоров`ю ОСОБА_9 , а тому заявлені такі вимоги до задоволення не підлягають. 
		На думку суду підлягає до задоволенню поданий цивільний позов щодо стягнення ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_4 82 069 грн. витрат на поховання ОСОБА_8 оскільки такі встановлені судом, підтверджені документально та зокрема, сам обвинувачений ОСОБА_6 не заперечив щодо відшкодування даної суми коштів.
		Щодо заявлених вимог потерпілими до обвинуваченого в частині стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що такі підлягають до часткового задоволення.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа ба зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких здичів.
		Смертю матері доньки та дружини- ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - потерпілим, заподіяно неоціненну моральну шкоду, яка полягає у втраті найближчої людини, моральних та фізичних стражданнях внаслідок цього, що призвело до порушення особистих життєвих та соціальних зв`язків, і змушувало до здійснення додаткових зусиль по організації свого особистого життя; порушення сну, постійних стресів та затяжної депресії і порушення звичного способу життя, стало важко навчатися та планувати своє майбутнє; відчувають себе надломленими, безпорадними і по сьогоднішній день переносять моральні страждання від безповоротної втрати найріднішої людини і тому позовні вимоги потерпілих є підставними. 
		Оцінюючи розмір такої моральної шкоди, суд відзначає, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. 
		Разом з тим, припускаючи глибину душевних страждань ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вимушеність їх життєвих змін та незворотність наслідків які настали, суд вважає, що оцінені позивачами їх моральні страждання слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого: в користь ОСОБА_4  500 000 грн. моральної шкоди, в користь ОСОБА_10  500 000 грн. моральної шкоди; в користь ОСОБА_11  300 000 грн. моральної шкоди.
		Процесуальні витрати пов`язані із залученням потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_10 в розмірі 2 282, 20 грн. підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 122 КПК України. Також у відповідності до ст. ст. 118, 120 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь позивача ОСОБА_4 витрати на правову допомогу, які підтверджені відповідними поданими документами.
		Запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, а саме до 15.05.2021 включно і не знаходить правових підстав для зміни такого запобіжного заходу.
		Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №105 від 24.03.2020-5556,96грн.; судової авто технічної експертизи №106 від 16.04.2020- 2941,92 грн.,судової авто технічної експертизи №107 від 17.04.2020-2941,92 грн.,судової авто технічної експертизи №2153 від 21.04.2020-6537,6 грн.; судової авто технічної експертизи № 2643 від 22.04.2020-4249,44 грн. підлягають до стягнення з обвинуваченого в користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
		Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.01.2020, на автомобіль марки «LEXUS GS 300» д.н.з НОМЕР_3 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України
		Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.01.2020, на автомобіль марки «CHEVROLET MALIBU» д.н.з. НОМЕР_2 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
		 
		       Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд
		                       ухвалив:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев"яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 05 січня 2020 року. 
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 05 січня 2020 року до набрання даним вироком законної сили з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		Цивільний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ОСОБА_6 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» про стягнення моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 шкоду завдану транспортному засобу «Chevrolet Malibu» реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 190 024 (сто дев`яносто тисяч двадцять чотири гривні).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_4 шкоду завдану транспортному засобу «ChevroletMalibu» реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_4 витрати на лікування та відновлення у розмірі 6 181,30 (шість тисяч сто вісімдесят одну гривню тридцять копійок).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_4 витрати на поховання та відновлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 71 640 (сімдесят однієї тисячі шістсот сорок гривень)
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрати на поховання ОСОБА_8 у розмірі 82 069 (вісімдесят дві тисячі шістдесят десять гривень).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду повязану із смертю ОСОБА_8 у розмірі 28 338,00 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім гривень).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду пов"язану із смертю ОСОБА_8 у розмірі 28 338,00 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім гривень).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду пов"язану із смертю ОСОБА_9 у розмірі 28 338,00 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім гривень).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ» на користь ОСОБА_13 моральну шкоду пов"язану із смертю ОСОБА_9 у розмірі 28 338,00 (двадцять вісім тисяч триста тридцять вісім гривень).
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 500 000 (п"ятсот тисяч гривень) .
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду у розмірі 500 000 (п"ятсот тисяч гривень) .
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч гривень) .
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 50 000 (п"ятдесят) тисяч гривень витрат на правову допомогу.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
		Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, а саме до 15.05.2021 включно.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_6 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення транспортно-трасологічної експертизи №105 від 24.03.2020 в розмірі 5556,96 грн, судової автотехнічної експертизи №106 від 16.04.2020 в розмірі 2941,92 грн, судової автотехнічної експертизи №107 від 17.04.2020 в розмірі 2941,92 грн, судової автотехнічної експертизи за № 2153 від 21.04.2020 в розмірі 6537,6 грн, судової автотехнічної експертизи за № 2643 від 22.04.2020 в розмірі 4249,44 грн, , а всього в розмірі 22 227,84 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дві гривні вісімдесять чотири копійки).
		Компенсувати за рахунок держави витрати потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_10 пов`язані із вартістю проїзду до місця виклику і назад в сумі 2 282, 20 (дві тисячі двісті вісімдесят дві гривні двадцять копійок).
		Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.01.2020, на автомобіль марки «LEXUS GS 300» д.н.з НОМЕР_3 - скасувати 
		Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.01.2020, на автомобіль марки «CHEVROLET MALIBU» д.н.з. НОМЕР_2 - скасувати.
		Речові докази: 
		- автомобіль «LEXUS GS 300» д.н.з НОМЕР_3 , який переданий на зберігання ТОВ "Онур" за адресою: с. Дідилів, Кам"янка-Бузького району Львівської області  конфіскувати в дохід держави.
		- автомобільCHEVROLET MALIBU» д.н.з. НОМЕР_2 , який зберігається на ТОВ «Онур" за адресою: с. Дідилів, Кам"янка-Бузького району Львівської області  повернути ОСОБА_4 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Кам`янка -Бузький районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
		 
		       Суддя                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...