Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/10028/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2021. Зареєстровано: 19.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/20584/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2021 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 200/10028/19-а
		 
		касаційне провадження № К/9901/20584/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Юрченко В.П.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби 
		на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (головуючий суддя - Давиденко Т.В.)
		та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Арабей Т.Г.; судді - Гаврищук Т.Г., Міронова Г.М.)
		у справі № 200/10028/19-а
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Дружківський завод металевих виробів»
		до Донецької митниці ДФС, 
		Азовської митниці Держмитслужби, 
		Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області
		про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Дружківський завод металевих виробів» (далі - ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів»; позивач; декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Донецької митниці ДФС (далі - Донецька митниця; відповідач-1), Азовської митниці Держмитслужби (далі - Азовська митниця; відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - ГУ ДКС України у Донецькій області; відповідач-3), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати дії Донецької митниці щодо відмови в поверненні помилково сплачених сум мита, викладеної в листі від 29 липня 2019 року № 5272/10/05-70-19-01, неправомірними; скасувати відмову відповідача-1 у поверненні помилково сплачених сум мита, викладеної в листі від 29 липня 2019 року № 5272/10/05-70-19-01; зобов`язати Азовську митницю повторно розглянути заяву про повернення помилково сплачених сум мита в розмірі 14036077,02 грн та надати до ГУ ДКС України у Донецькій області висновок про повернення помилково сплаченого мита в розмірі 14036077,02 грн.
		 
		Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 18 грудня 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю. 
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 13 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін. 
		 
		Азовська митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від                  18 грудня 2019 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від               13 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову. 
		 
		В обґрунтування своїх вимог відповідач-2 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. 
		 
		При цьому звертає увагу на те, що ввезений декларантом товар походить з Російської Федерації, відповідно до кодів та опису входить до переліку, визначеного Рішенням міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28 грудня 2017 року № АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» (далі - Рішення № АД-382/2017/4411-05). В свою чергу, для точної ідентифікації товару необхідне проведення комплексного дослідження всіх його параметрів, що є неможливим після випуску товару у вільний обіг на митній території України. 
		 
		Крім того, наголошує, що позивачем самостійно нараховано та сплачено остаточне антидемпінгове мито в розмірі 15,21 відсотка на загальну суму 14036077,02 грн, відтак ця сума є самостійно узгодженою відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню. 
		 
		Також зазначає про неправильне застосування судовими інстанціями приписів              статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) та пункту 8 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня                  2017 року № 643 (далі - Порядок № 643), який регламентує підстави для відмови в задоволенні заяви платника щодо повернення помилково/надміру сплачених грошових зобов`язань. 
		 
		Верховний Суд ухвалою від 13 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Азовської митниці.
		 
		09 листопада 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів» (покупець) та Акціонерним товариством «Оскольський металургійний комбінат» (постачальник) укладено контракти від 23 грудня 2016 року № СДРЗ 309949, від 23 грудня 2016 року № СДРЗ 309951, від 19 вересня 2018 року        № СДРЗ 367562.
		 
		В подальшому до названих контрактів складено додаткові угоди та специфікації, в яких обумовлено, що постачальник постачає покупцю сортовий прокат.
		 
		На виконання умов контрактів, з урахуванням додаткових угод до них, Акціонерним товариством «Оскольський металургійний комбінат» у 2018 та 2019 роках направлявся на адресу позивача прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, митне оформлення якого здійснювалося в період з 02 березня 2018 року по 04 квітня 2019 року на підставі тридцяти чотирьох митних декларацій. 
		 
		При митному оформленні товару ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів» нараховано та сплачено остаточне антидемпінгове мито в розмірі 15,21 відсотка від його митної вартості в загальній сумі 14036077,02 грн.
		 
		11 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою № 010/624 про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних платежів (антидемпінгового мита) в розмірі 14036077,02 грн. 
		 
		В обґрунтування поданої заяви декларант зазначив, що отримує прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, діаметром від 17 до 31 мм, який виготовляється постачальником за технічними стандартами: ГОСТ 1050-2013 «Металлопродукция из нелегированных конструкционных качественных и специальных сталей»; ГОСТ 10702-2016 «Прокат сортовой из конструкционной нелегированной и легированной стали для холодной объемной штамповки»; ГОСТ 4543-2016 «Металлопродукция из конструкционной легированной стали»; Техническое соглашение ТС 00187895-055-2015, які поширюються на прокат з якісної конструкційної вуглецевої та легованої сталі для холодного видавлювання та висаджування і в яких відсутні посилання, терміни та поняття, пов`язані з арматурним прокатом (арматурою), з його виробництвом і використанням.
		 
		При цьому ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів» посилалося на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 серпня 2018 року                    № 4413-06/37204-03, в якому зазначено, що товар, який відноситься до сортового прокату, не є арматурою чи катанкою і, відповідно, не є об`єктом застосування антидемпінгових заходів, а тому не підпадає під дію Рішення № АД-382/2017/4411-05.
		 
		Листом від 29 липня 2019 року № 5272/10/05-70-19-01 Донецька митниця відмовила позивачу у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми митних платежів (антидемпінгового мита) в розмірі 14036077,02 грн, зазначивши, що при митному оформленні імпортованого товару в період з 02 березня 2018 року по 04 квітня              2019 року в графі 31 митних декларацій відомості щодо належності/неналежності задекларованого товару до арматури, катанки чи круга (сортового прокату) відсутні, тому сума антидемпінгового мита не є помилково або надміру сплаченою, а відтак поверненню не підлягає.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 271 МК України антидемпінгове мито застосовується в Україні як особливий вид мита.
		 
		За правилами частини четвертої статті 275 МК України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 289 МК України моментом виникнення обов`язку із сплати митних платежів, зокрема, є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.
		 
		Пунктом 2 статті 1 Закону України від 22 грудня 1998 року № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі - Закон № 330-XIV) встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
		 
		Законом № 330-XIV також регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п`ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.
		 
		Частиною першою статті 28 Закону № 330-XIV встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
		 
		28 грудня 2017 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки, походженням з Російської Федерації. За результатами розгляду Комісія дійшла позитивного висновку та відповідно до            статті 16 Закону № 330-XIV прийняла Рішення № АД-382/2017/4411-05, згідно з яким застосувала остаточні антидемпінгові заходи строком на п`ять років щодо імпорту в Україну товару, походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 відсотка.
		 
		20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз`яснень опису товару, який має бути об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, рішенням № АД-390/201 до Рішення № АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 викладено в такій редакції:
		 
		«Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
		 
		Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00,  7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
		 
		Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що об`єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТЗЕД.
		 
		Отже, для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів, належить встановити сукупність таких умов: 1) походження товару з Російської Федерації; 2) товар може бути класифікований за переліком кодів згідно з УКТЗЕД, які визначені Рішенням № АД-382/2017/4411-05;                  3) товар є арматурним прокатом (арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) або катанкою діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). 
		 
		Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 804/2304/18 та від                       25 березня 2020 року у справі № 280/1775/19.
		 
		В той же час, не всі товари, які класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД за переліком відповідно до Рішення № АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті та змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом № 330-XIV.
		 
		В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними в Рішенні № АД-382/2017/4411-05 кодами згідно з УКТЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під його дію, так і ті, що не підпадають. А тому, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за кодом згідно з УКТЗЕД.
		 
		За визначеннями, наведеними у пунктах 5, 26 частини першої статті 1 Закону № 330-XIV, демпінгом є ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару; товар подібний - це ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування.
		 
		У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 серпня                     2018 року № 4413-06/37204-03 зазначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів. В додатках до вказаного листа визначено вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад; механічні характеристики; геометричні параметри профілю; марочний склад та клас міцності.
		 
		Такі ж висновки щодо об`єкта антидемпінгових заходів наведено й у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 березня 2019 року                     № 4413-06/11067-07.
		 
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що при декларуванні та митному оформленні товару, який надійшов на адресу позивача в період з 02 березня                      2018 року по 04 квітня 2019 року за тридцятьма чотирма митними деклараціями та в супровідних документах до яких значився «сортовий прокат» та вказувався відповідний ГОСТ, що відповідав виготовленню саме такої продукції як сортовий прокат, у відповідача не виникало сумніву в належності зазначеного товару саме до «сортового прокату», про що свідчать його дії щодо непроведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад; механічні характеристики; геометричні параметри профілю; марочний склад та клас міцності, а також щодо невідібрання проб та зразків для проведення експертизи.
		 
		Крім того, як з`ясовано судовими інстанціями, арматурний прокат періодичного і гладкого профілю, на який розповсюджується дія антидемпінгового мита, в Російській Федерації виготовляється за іншою нормативною документацією: ГОСТ 5781-82 «Сталь горячекатаная для армирования железобетонных конструкций», ГОСТ 10884-94 «Сталь арматурная термомеханически упрочненная для железобетонных конструкций».
		 
		Натомість товар, який ввозився позивачем та щодо якого виник спір, відповідає ГОСТ, а також і ДСТУ, виключно для сортового прокату, на який не поширювалася дія антидемпінгових заходів, що в тому числі підтверджується висновками Державного підприємства «Міжрегіональний науково-інженерний центр з сертифікації систем якості, труб, балонів та іншої металопродукції «ВНІТІ-ТЕСТ».
		 
		Більш того, в листі Державної фіскальної служби України від 15 квітня 2019 року                 № 17808/6/99-99-19-04-01-15 зазначено, що оскільки ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів» імпортує на митну територію України прокат сортовий сталевий у вигляді прутків гарячекатаних круглого поперечного перерізу, вироблених з марок сталі 20, 30, 40Х, діаметром більше 14 мм походженням з Російської Федерації, то зазначений товар згідно з характеристиками, наведеними у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не є об`єктом оподаткування антидемпінговим митом відповідно до зазначеного рішення, що також нівелює доводи Азовської митниці.
		 
		Щодо твердження відповідача-2 про те, що позивач самостійно обчислив та сплатив антидемпінгове мито, а відтак визначена декларантом сума грошового зобов`язання зі сплати мита вважається узгодженою та згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню, то слід зазначити, що наведене законодавче положення стосуються неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов`язань в адміністративному або судовому порядку.
		 
		Тобто, платник зобов`язаний спочатку сплатити самостійно узгоджену суму зобов`язання та не має права її оскаржувати, але не позбавлений права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання відповідно до положень статті 43 ПК України та статті 301 МК України.
		 
		Так, за правилами частини першої статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
		 
		Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
		 
		Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України, правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
		 
		Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.
		 
		Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
		 
		Зокрема, згідно із частинами першою - четвертою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
		 
		У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
		 
		Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		 
		Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
		 
		Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. 
		 
		У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. 
		 
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. 
		 
		Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
		 
		Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 
		 
		На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		 
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		 
		Згідно з пунктом 1 Порядку № 643 він визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби та структурного підрозділу ДФС, до функціональних повноважень якого належить організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вноситься підприємствами до/або під час митного оформлення, при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
		 
		За правилами пунктів 1, 4, 5, 8 Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
		 
		Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до структурного підрозділу, що виконує функції з адміністрування митних платежів митниці та підготовки висновку (далі - Підрозділ).
		 
		Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням. 
		 
		Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України 
		 
		Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - БК України) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
		 
		Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
		 
		Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України, статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 643.
		 
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що Донецькою митницею та в подальшому Азовською митницею не заперечувався той факт, що сортовий прокат є вільним від сплати антидемпінгового мита, про що також свідчить його митне оформленням без сплати такого мита, починаючи з квітня 2019 року, однак за результатами отриманої заяви ПрАТ «Дружківський завод металевих виробів» митним органом не вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, а тому їхній висновок про наявність у спірному випадку підстав для зобов`язання відповідача-2 вчинити відповідні дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Азовської митниці без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
		 
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                             І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                   І. Я. Олендер
		 
		                                                                                               В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...