Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/3521/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2021. Зареєстровано: 21.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2021.
Дата набрання законної сили: 10.03.2021
Номер судового провадження: А/857/15778/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3521/20 пров. № А/857/15778/20
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Коваля Р.Й.,
		суддів Гуляка В.В.,
		Ільчишин Н.В.,
		з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
		представника позивача Станкевича А.О.,
		представника відповідача Тарасович О.І.,
		представника третьої особи Цястуна Р.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава ЛТ» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (прийняте у м. Львові суддею Качур Р.П.; складене у повному обсязі 30 листопада 2020 року) в справі № 380/3521/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа» до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росава ЛТ», про визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа» (далі  ТзОВ «Кристал-медіа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 284 від 27.03.2020.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням скасовано рішення виконавчого комітету «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ «Кристал-Медіа» з надбудовою об`єкта незавершеного будівництва під літерою А-2 (будинку громадського призначення) під адміністративно-офісну будівлю на вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові» № 75 від 31.01.2020 на підставі того, що станом на момент видачі містобудівельних умов власником приміщення була третя особа. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки вважає, що єдиним власником приміщення станом на час звернення із заявою про затвердження містобудівних умов було ТзОВ «Кристал-медіа». Товариство з обмеженою відповідальністю «Росава ЛТ» (далі - ТзОВ «Росава ЛТ») не є замовником в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відтак його заява не могла слугувати підставою для скасування рішення № 75. Вважає, що нормами вказано Закону не передбачено також і право самостійного скасування виконавчим комітетом містобудівних умов та обмежень.
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов задоволено.
		 
		Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ТзОВ «Росава ЛТ», яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на час подачі ТзОВ «Кристал-медіа» заяви про видачу містобудівних умов та обмежень (24.01.2020) для проведення реконструкції об`єкта незавершеного будівництва останньому було відомо про те, що співвласником такого майна є також ТзОВ «Росава ЛТ». Всупереч вказаним обставинам ТзОВ «Кристал-медіа» не погоджувало з ТзОВ «Росава ЛТ» здійснення проектування реконструкції цього об`єкта будівництва, не отримало від останнього засвідченої згоди та не повідомлено Виконавчий комітет про інших власників об`єкта нерухомого майна. На думку третьої особи, дії ТзОВ «Кристал-медіа» щодо неповідомлення Виконавчого комітету про інших співвласників нерухомого майна були умисними, адже у протилежному випадку без згоди ТзОВ «Росава ЛТ» позивачу було б відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень. Вважає рішення виконавчого комітету № 284 від 27.03.2020 законним та таким, що не порушує права ТзОВ «Кристал-медіа».
		 
		У судовому засіданні представник апелянта та представник відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просять апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Як встановлено судом, ТзОВ «Кристал-медіа» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 37613346 (а.с. 72, 73).
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 195362357 від 28.12.2019 ТзОВ «Кристал-медіа» на праві приватної власності належить об`єкт незавершеного будівництва (будинок громадського призначення) літ. А-2 з готовністю 5 9% за адресою: м. Львів вул. Б.Хмельницького 249 корп. 26; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 4610137500:06:005:0254, площею 0,148 га (а.с. 70, 71).
		Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4612148722020 від 09.01.2020 земельна ділянка площею 0,1480 га, з кадастровим номером 4610137500:06:005:0254, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має цільове призначення 03.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - будинок громадського призначення. Вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності ТзОВ «Кристал-медіа» (а.с. 63 - 65).
		Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ «Кристал-медіа» з надбудовою об`єкта незавершеного будівництва під літерою А-2 (будинку громадського призначення) під адміністративно-офісну будівлю на вул. Б.Хмельницького 249 у м. Львові № 75 від 31.01.2020 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ «Кристал-медіа» з надбудовою об`єкта незавершеного будівництва під літерою А-2 (будинку громадського призначення) під адміністративно-офісну будівлю на вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (а.с. 11, 12).
		Згідно з відомостями зазначених містобудівних умов замовником є ТзОВ «Кристал-медіа».
		ТзОВ «Росава ЛТ» 21.02.2020 звернулося до виконавчого комітету із заявою про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 75 від 31.01.2020 (а.с. 125-129). В обґрунтування такої вказано, що ТзОВ «Росава ЛТ» є власником нежитлових приміщень площею 254 кв м в об`єкті незавершеного будівництва під літерою А-2 (будинку громадського харчування), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 10.01.2003. Крім цього, вказало, що право власності на вказане приміщення визнано рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2019 у справі № 30/81, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020. Відтак ТзОВ «Росава ЛТ» просило скасувати рішення виконавчого комітету № 75 від 31.01.2020.
		Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради Про скасування рішення виконавчого комітету від 31.01.2020 № 75 № 284 від 27.03.2020 на підставі ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ухвали міської ради Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016, ураховуючи звернення ТзОВ «Росава ЛТ» № 02/02 від 21.02.2020, скасовано рішення виконавчого комітету Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ «Кристал-медіа» з надбудовою об`єкта незавершеного будівництва під літерою А-2 (будинку громадського призначення) під адміністративно-офісну будівлю на вул. Б.Хмельницького 249 у м. Львові № 75 від 31.01.2020.
		 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
		 
		Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
		Суд також зазначив, що скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду і належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України. Крім цього, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
		 
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI).
		Частиною 1 статті 26 Закону № 3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. При цьому право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI).
		Згідно частини 2 статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, які є складовими вихідних даних.
		Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки в розумінні норм Закону № 3038-VI є документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про адміністративні послуги.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI).
		Наведеним законодавчим положенням кореспондує частина 4 статті 33 Закону № 3038-VI, якою передбачено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
		Статтею 6 Закону № 3038-VI визначено органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, частинами 1 та 2 якої передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 (далі - Закон № 687-XIV).
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 3 ст. 13 Закону № 687-XIV).
		У свою чергу, за змістом статті 13 Закону № 687-XIV, до якої відсилає стаття 6 Закону № 3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, сере інших, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
		Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону № 280/97-ВР.
		Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлено статтею 31 Закону № 280/97-ВР, пп. 9 п. а частина 1 якої передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
		У той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлено частинами 4 та 8 статті 29 Закону № 3038-VI.
		Згідно з частиною четвертою статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до частини шостої статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		 
		З матеріалів справи видно, що містобудівні умови та обмеження, затверджені рішенням Виконавчого комітету № 75 від 31.01.2020, надані ТзОВ «Кристал-медіа» уповноваженим органом на підставі відомостей про право власності на земельну ділянку за відповідності цільового та функціонального призначення такої земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.
		 
		Нормами частини 8 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		 
		Вказане положення покликане забезпечити стабільність суспільних правовідносин у сфері містобудування.
		 
		Разом з цим, частиною восьмою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено можливість скасування містобудівних умов та обмежень:
		1) за заявою замовника;
		3) за рішенням суду.
		 
		Наведений у статті 29 Закону № 3038-VI перелік суб`єктів, що мають право на скасування містобудівних умов та обмежень, є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконавчий комітет не може скасовувати містобудівні умови та обмеження, які затверджені його рішенням № 75 від 31.01.2020, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
		 
		Колегії суддів зазначає, що скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України і є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, за наявності порушень, встановлених за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.
		 
		Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		Всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України та статті 2 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належним чином не обґрунтував та не надав доказів щодо необхідності застосування саме такого заходу реагування, що при прийняті оскаржуваного рішення ним дотримано необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. 
		 
		Як зазначено у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи».
		У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
		Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов`язати діяти в належний спосіб.
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		 
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		 
		Інші зазначені апелянтом обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		 
		За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
		 
		Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. 
		 
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава ЛТ» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року в справі № 380/3521/20  без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. 
		 
		 
		Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк   Н. В. Ільчишин  Постанова складена у повному обсязі 18 березня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...