Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/28408/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2021. Зареєстровано: 21.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2021.

Номер судового провадження: 2/760/4881/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження №2/760/4881/21
		у справі №760/28408/20
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 березня 2021 року                                 Солом`янський районний суд м.Києва
		у складі головуючого судді-Букіної О.М.
		при секретарі -Цигановій Ю.М.
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання незаконним та скасування рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В :
		У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Національного банку України та просить визнати незаконними і скасувати:
		-рішення №45-рд від 02.10.2020р. «Про надання оцінки Радою Національного банку України діям ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України», яким Рада НБУ вирішила висловити недовіру ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Національного банку України за порушення розпорядчих актів Національного банку, Кодексу етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог статті 139 Кодексу законів про працю України;
		- рішення №47-рд від 02.10.2020р. «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , першим заступником Голови Національного банку України», яким Рада НБУ за порушення розпорядчих актів Національного банку України, Кодексу етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог статті 139 КЗпП України та з урахуванням листа Голови НБУ від 02.10.2020р. за №В/13-0005/70628 вирішила застосувати до ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до статей 139, 147 та 147-1 Кодексу законів про працю України;
		- стягнути з Національного банку України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач перебуває на  посаді першого заступника Голови Національного банку України. 
		Отримавши запит на коментар від видання Kyiv Post, позивач 17 вересня 2020 року засобами електронної пошти повідомила директора Департаменту комунікацій Національного банку України та членів Правління Національного банку України про отримання такого запиту. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у виданні Kyiv Post вийшла публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій були розміщені коментарі позивача і одного із заступників Голови Національного банку України ОСОБА_2 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 (після оприлюднення даної публікації у виданні Kyiv Post) Голова Національного банку України ОСОБА_3 видав розпорядження №2267-ра, яким зобов`язав,зокрема, позивача у строк до 30 вересня 2020 надати йому письмові пояснення.
		29 вересня 2020 року на виконання зазначеного розпорядження, позивач направила Голові НБУ письмові пояснення (листом №В/09-0004/69794).
		02 жовтня 2020 року Радою Національного банку України, з урахуванням листа Голови Національного банку України Шевченко К.Є. від 02.10.2020р. №В/13-0005/70628, щодо позивача було прийнято два рішення:
		- рішення №45-рд від 02.10.2020р. «Про надання оцінки Радою Національного банку України діям ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України», яким Рада НБУ вирішила висловити недовіру ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Національного банку України за порушення розпорядчих актів Національного банку, Кодексу етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог статті 139 Кодексу законів про працю України;
		-рішення №47-рд від 02.10.2020р. «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , першим заступником Голови Національного банку України», яким Рада НБУ за порушення розпорядчих актів Національного банку України, Кодексу етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог статті 139 КЗпП України та з урахуванням листа Голови НБУ від 02.10.2020р. за №В/13-0005/70628 вирішила застосувати до ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до статей 139, 147 та 147-1 КЗпП України.
		Зі змістом оспорюваних рішень позивач була ознайомлена під розпис 05 жовтня 2020 року.
		Позивач обґрунтовуючи свої вимоги посилався на: незаконність розпорядчих актів (оспорюваних рішень) з підстав відсутності у органу, який їх прийняв (Ради Національного банку України), визначених Законом повноважень, які реалізовані останнім у цих розпорядчих актах; порушенням процедури притягнення позивача, як працівника Національного банку України, до дисциплінарної відповідальності; застосування до неї стягнення (висловлення недовіри), яке не передбачене Законом та будь-якими розпорядчими документами Національного банку України; відсутністю правових підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у зв`язку з відсутністю в її діях складу дисциплінарного проступку. 
		Зокрема, позивач зазначає, що оскаржувані рішення приймалися керівним органом Національного банку України, тобто Радою Національного банку України, які у відповідності до ст. 13 Закону та п. 1 Регламенту Ради Національного банку України оформлені у формі рішень, підписані головуючим на засіданні Ради Національного банку України, оприлюднені у встановленому законом порядку, доведені до відома позивача саме, як рішення про застосування заходів дисциплінарного стягнення, і, не дивлячись на відсутність наказів та розпоряджень Голови Національного банку України про притягнення до дисциплінарної відповідальності або про накладення дисциплінарних стягнень, мають правові наслідки для позивача, оскільки є для неї остаточними, виходячи з того, що Рада Національного банку України вважає себе належним органом, який вправі накладати дисциплінарні стягнення на позивача за законом і ні наказів, ні розпоряджень про оголошення стягнення керівником Національного банку України не приймалося і під розписку позивачу не вручалося. 
		Крім цього, позивачем заявлено вимогу щодо відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав та інтересів, яку позивач оцінює у розмірі 5 000 грн. та мотивує тим, що вона змушена докладати додаткових зусиль для відновлення становища внаслідок її порушених прав.
		З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
		23.12.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу визначено до провадження головуючому судді Букіній О.М.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
		04.03.2021 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Національного банку України.
		У відзиві відповідач позовні вимог не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення №45-рд від 02.10.2020р. просив закрити провадження у порядку п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
		Обгрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається, що Рада Національного банку України прийняла рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення в межах своєї компетенції на підставі статі 147-1 КЗпП України як орган, який згідно п.18 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Національний банк України» вправі призначати і звільняти з посад першого заступника та заступників Голови Національного банку за поданням Голови Національного банку України.
		Вказує, що заходи дисциплінарного стягнення застосовані до позивача як до працівника, який несумлінно виконує свої трудові обов`язки, як це передбачено ст. 147 КЗпП України, у відповідності до вимог ст.ст. 148, 149 цього Кодексу; 
		Посилається, що фактичні обставини свідчать про порушення позивачем вимог наказу НБУ №795-но «Про публічні комунікації та взаємодію Національного банку України із засобами масової інформації» (в редакції наказу НБУ №494 від 10 липня 2020 року), п.п. 76, 79, 80, 82 Кодексу етики та п.п. 4, 5 п. 42 розділу VI Правил внутрішнього трудового розпорядку, тобто, містять склад дисциплінарного проступку.
		Вважає, що позовні вимоги стосуються рішень Ради Національного банку України, які Національний банк України не приймав, тому з урахуванням положень статті 64-1 Закону Національний банк України не є належним відповідачем.
		12.03.2021 представник відповідача подав до суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		17.03.2021 року представник позивача подав до суду свої пояснення на відзив відповідача, в яких посилався на необґрунтованість доводів відповідача щодо поданих заперечень проти позову та просив задовольнити позов у повному обсязі.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року провадження у порядку цивільного судочинства щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Ради Національного банку України №45-рд від 02.10.2020 року Про надання оцінки Радою Національного банку України діям ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України» закрито, згідно п.1. ч.1 ст. 255 ЦПК України.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження, відмовлено.
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
		 
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		 
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Встановлено, що позивач ОСОБА_1 рішенням Ради Національного банку України за №31-рд від 15.06.2018 року призначена на посаду першого заступника Голови Національного банку України.
		На підставі наведеного вище рішення Ради НБУ та наказу Національного банку України №2498-к від 02.07.2018 року позивач розпочала роботу на посаді першого заступника Голови Національного банку України.
		16.09.2020 року позивач отримала запит на коментар у приміщенні Національного банку України від видання Kyiv Post.
		Як підтверджується наданими сторонами суду доказами, засобами електронної пошти 17.09.2020 року позивачем було проінформовано директора Департаменту комунікацій Національного банку України про отримання цього запиту від видання Kyiv Post з проханням підключитися до координації публічної комунікації. 
		ІНФОРМАЦІЯ_3 у виданні Kyiv Post вийшла публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в якій містилися коментарі позивача ОСОБА_4 та одного із заступників Голови Національного банку України ОСОБА_5 .
		Як вбачається з наданої суду зазначеної публікації, остання, зокрема, містить коментарі позивача ОСОБА_4 наступного змісту:
		1.        «Якщо ми розуміємо незалежність як колегіальність та процедуру, тоді все працює правильно», - сказала ОСОБА_6 . Вона, як і багато інших, сказала, що новій команді потрібен час, щоб набратися досвіду і навчитися працювати разом, як це було у старій команді»; 
		2.        Тиск на Національний банк України існував завжди і буде завжди. «Хтось завжди буде ненавидіти нинішню команду і те, що вона робить», - сказала ОСОБА_6 ;
		3.        « ОСОБА_6 та ОСОБА_7 впевнені у тому, що замість того, щоб дивитись на людей, важливіше зосередитися на установі… «Саме це забезпечить те, що ми маємо сьогодні: відносну стабільність в умовах кризи», - сказала ОСОБА_6 . 
		Як підтверджується наявними у справі доказами та не оспорюється сторонами по справі, 25.09.2020 року Голова Національного банку України Шевченко К.Є. видав розпорядження №2267-ра, яким зобов`язав, зокрема, ОСОБА_8 у строк до 30.09.2020 року надати йому письмові пояснення.
		Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що письмові пояснення позивачці було запропоновано надати саме Радою Національного банку України.
		29.09.2020 року позивач листом №В/09-0004/69794 направила Голові Національного банку України письмові пояснення по суті наданих виданню Kyiv Post коментарів.
		01.10.2020 року Голова Ради Національного банку ОСОБА_9 направив на ім`я Голови Національного банку України ОСОБА_3 письмове звернення за №В/10-0009/70574, в якому виклав свої доводи щодо неоднозначності матеріалу, оприлюдненого виданням Kyiv Post, а також запропонував у стислі терміни надати Раді Національного банку України інформацію щодо того, чи належить до сфери компетенцій/повноважень ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виступати спікерами найвищого стратегічного рівня на тематику, що має відношення до інституційної незалежності та кадрової політики Національного банку України.
		02.10.2020 року Голова Національного банку України Шевченко К.Є. у листі №В/113-0005/70628, направленим на ім`я Голови Ради НБУ ОСОБА_9 , ініціював включення до порядку денного засідання Ради НБУ розгляд питання про надання оцінки, зокрема, діям позивача - першого заступника Голови НБУ ОСОБА_4 .
		Як зазначено у відзиві на позовну заяву, а також із змісту вказаного листа, Голова Національного банку України зазначив, що інтерв`ю виданню Kyiv Post 21.09.2020 року, надане першим заступником Голови Національного банку ОСОБА_10 і одним із заступників Голови Національного банку України ОСОБА_11 , може негативно вплинути на імідж Національного банку України як на світовому фінансовому ринку, так і на внутрішньому, на подальшу співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, зазначивши також в листі про те, що інтерв`ю надане без дотримання зазначеними службовцями Національного банку України розпорядчих актів Національного банку України, а саме:
		1) наказу НБУ № 795-но «Про публічні комунікації та взаємодію Національного банку України із засобами масової інформації» (в редакції наказу НБУ №494 від 10.07.2020р.), згідно якого ОСОБА_12 , перший заступник Голови Національного банку України, та ОСОБА_11 , заступник Голови Національного банку України, не віднесені до спікерів з комунікацій найвищого стратегічного рівня, які б мали право на здійснення публічних комунікацій з питань інституційної незалежності та кадрової політики Національного банку України; завчасно не проінформували та не погодили свою участь у здійсненні публічних комунікацій зі ЗМІ із Департаментом комунікацій, структурним підрозділом Національного банку, який визначений єдиним координатором управління публічними комунікаціями, що здійснює організацію та координацію участі працівників НБУ в публічних комунікаціях або медіа заходах;
		2) Кодексу етики працівника Національного банку України, затвердженого постановою Правління НБУ № 263 від 14.04.2016р. (зі змінами), зокрема, порушено п.п.76, 79, 80, 82 щодо здійснення зовнішніх комунікацій, взаємодії із ЗМІ без дотримання принципів, порядку щодо здійснення таких комунікацій, регламентованих НБУ;
		3) Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Національного банку України, затверджених наказом НБУ від 22.11.2016р. №2150-но (зі змінами), зокрема, п.п. 4 та 5 п. 42 розділу VI, згідно якого працівники зобов`язані дотримуватися Кодексу етики, а також пункту 69 розділу ХІ, яким встановлено, що порушення трудової дисципліни, яким вважається зокрема, неналежне виконання працівником посадових обов`язків, порушення правил, установлених розпорядчими актами НБУ, може тягнути за особо накладення дисциплінарного стягнення.
		Як вбачається з наявних у справі доказів, 02.10.2020 року Радою Національного банку України, з урахуванням листа Голови НБУ від 02.10.2020р. №В/13-0005/70628 щодо позивача ОСОБА_1 було прийнято, зокрема, оспорюване рішення №47-рд від 02.10.2020р. «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , першим заступником Голови Національного банку України», яким Рада НБУ за порушення розпорядчих актів Національного банку України, Кодексу етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог статті 139 КЗпП України та з урахуванням листа Голови НБУ від 02.10.2020р. за №В/13-0005/70628 вирішила застосувати до ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до статей 139, 147 та 147-1 КЗпП України.
		Зі змістом оспорюваного рішення позивач ознайомлена під розпис 05.10.2020 року, отримавши його копію під особистий підпис.
		Як зазначив у відзиві на позовну заяву відповідач та підтверджується наданими доказами, листом від 05.10.2020 року №В/10-0009/71347 копію вказаного вище рішення Голова Ради Національного банку України Данилишин Б.М. направив Голові Національного банку України Шевченку К.Є. для виконання та використання у роботі.
		При цьому, матеріали справи не містять доказів прийняття Головою Національного банку України наказу (розпорядження) про оголошення стягнення позивачу та про те, що остання була повідомлена,як працівник під розписку.
		Не погоджуючись з рішенням №47-рд від 02.10.2020р. «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , першим заступником Голови Національного банку України», яким Рада Національного банку за порушення розпорядчих актів Національного банку України, Кодексу етики, Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог статті 139 Кодексу законів про працю України, з урахуванням листа Голови Національного банку України від 02.10.2020р. за №В/13-0005/70628 вирішила застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до ст.ст. 139, 147 та 147-1 КЗпП України.
		Обгрунтовуючи вимоги про незаконність рішення №47-рд від 02.10.2020р та підстави для його скасування, позивач посилається на наступні положення чинного законодавства.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Завдання і повноваження Ради Національного банку України визначені Законом України «Про Національний банк України».
		Національний банк України є центральним банком України, основною функцією якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України - гривні (ст. 99 Конституції України).
		Відповідно до ст. 100 Конституції України, Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
		Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку України, встановлених законом.
		Основною функцією Національного банку України, згідно статті 6 Закону і Конституції України, є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
		Інші функції передбачені статтею 7 Закону, якою передбачено, що Національний банк відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику.
		Визначаючи характер спірних правовідносин на підставі наданих сторонами доказів,  суд встановив наступне. 
		Питання призначення на посаду і звільнення з посади першого заступника Голови Національного банку України, згідно п. 18 ст. 9 Закону України «Про Національний банк України», віднесене до повноважень Ради Національного банку України.
		Призначення на посаду, у свою чергу, є підставою виникнення трудових правовідносин, оскільки на підставі рішення Ради Національного банку України про призначення на посаду першого заступника Голови Національного банку України був виданий відповідний наказ, - з моменту ознайомлення працівника з наказом та фактичного допущення працівника до роботи між сторонами і виникають трудові правовідносини (ст. 24 Кодексу законів про працю України).
		Такі висновки суду підтверджуються відомостями трудової книжки позивача, копія якої наявна в матеріалах справи та не заперечуються відповідачем по справі.
		Дисциплінарне стягнення, відповідно до вимог статті 148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом.
		Рада Національного банку України, хоча і є керівним органом, передбаченим Конституцією України, який наділений особливим статусом, порядок формування якого та повноваження визначені спеціальним Законом, однак, не є юридичною особою, не є власником чи уповноваженим ним органом, у розумінні положень Кодексу законів про працю України.
		Стаття 8 ЗУ «Про Національний банк України» визначає завдання Ради Національного банку, до яких віднесено розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики і нагляд за системою внутрішнього контролю Національного банку.
		Вичерпний перелік повноважень Ради Національного банку України, як керівного органу, наділеного особливим статусом, передбачений ст. 9 ЗУ України «Про Національний банк України».
		Розширеному тлумаченню цей перелік повноважень не підлягає. 
		Зокрема, згідно зі ст. 9 ЗУ «Про Національний банк України», до повноважень Ради Національного банку належить:
		1) розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування;
		2) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики;
		3) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;
		4) затверджує щорічно до 15 листопада поточного року кошторис адміністративних витрат Національного банку на наступний рік;
		6) приймає рішення про спрямування прибутку до розподілу на збільшення статутного капіталу Національного банку;
		7) затверджує Регламент Ради Національного банку України, положення про Аудиторський комітет та інші робочі органи Ради Національного банку;
		8) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;
		9) визначає порядок, періодичність проведення внутрішнього аудиту у структурних підрозділах Національного банку та затверджує річний план його проведення, затверджує положення про підрозділ внутрішнього аудиту;
		10) затверджує до 1 листопада звітного року аудиторську фірму для проведення аудиту річної фінансової звітності Національного банку, визначену за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі";
		11) розглядає аудиторський звіт та затверджує до 30 квітня наступного за звітним року річну фінансову звітність Національного банку, звіт про виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку та розподіл прибутку до розподілу за звітний рік, оприлюднює затверджену Радою Національного банку річну фінансову звітність Національного банку на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку;
		12) затверджує рішення Правління Національного банку про участь Національного банку у міжнародних фінансових організаціях;
		13) оцінює діяльність Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов`язковими для Правління Національного банку; вносить Правлінню Національного банку рекомендації стосовно:
		методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;
		окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;
		політики курсоутворення та валютного регулювання;
		розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;
		вдосконалення платіжної системи;
		інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;
		14) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;
		15) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників;
		16) створює Аудиторський комітет та інші робочі органи Ради Національного банку, визначає їх склад та керівників;
		17) призначає на посаду та звільняє з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту;
		18) призначає на посади та звільняє з посад першого заступника та заступників Голови Національного банку за поданням Голови Національного банку;
		19) здійснює нагляд за діяльністю підрозділу внутрішнього аудиту;
		20) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення винагороди членам Ради Національного банку, крім Голови Національного банку. Розмір щорічної винагороди члена Ради Національного банку України не може бути вищим за чотирикратний максимальний розмір заробітної плати члена Правління Національного банку за один місяць;
		21) підтверджує наявність або відсутність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, для цілей запровадження та (або) подовження строку дії та (або) дострокового припинення дії заходів захисту відповідно до статті 12 Закону України "Про валюту і валютні операції".
		Таким чином, оцінюючи матеріали справи, суд вважає слушними доводи позивача про те, що пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про Національний банк України» Раду Національного банку наділено повноваженнями щодо: надання оцінки діяльності Правління Національного банку  (колегіального органу згідно ст. 16 Закону, а не окремих членів Правління); надання такої оцінки діяльності Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов`язковими для Правління Національного банку, а щодо усіх інших випадків пунктом 13) ч. 1 ст. 9 Закону Рада Національного банку вправі вносити Правлінню Національного банку України рекомендації стосовно питань, віднесених законом до компетенції Ради.
		Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про Національний банк України» Раду Національного банку наділено повноваженнями щодо призначення на посади та звільнення з посад першого заступника та заступників Голови Національного банку України за поданням Голови Національного банку України.
		Такі ж положення містить і Регламент Ради Національного банку України, прийнятий на підставі ст. 11 Закону, затверджений рішенням Ради Національного банку України 24.11.2016р. №2.2. (у редакції рішення Ради НБУ від 10.07.2020р. №21-рд).
		Регламент Ради встановлює порядок організації діяльності Ради Національного банку України з метою забезпечення виконання завдань та повноважень, визначених Конституцією України, ЗУ «Про Національний банк України» та іншими законодавчими актами.
		Проте, ні вимоги ст. 100 Конституції України, ні положення ст.ст. 8, 9 ЗУ «Про Національний банк України», ні локальні акти Національного банку України (Регламент Ради Національного банку) не передбачають право Ради Національного банку України на здійснення контролю за трудовою дисципліною працівників Національного банку України та не надають повноважень Раді Національного банку, яка не є власником чи уповноваженим ним органом, на застосування щодо працівників Національного банку України дисциплінарних стягнень.
		Крім того, як свідчать матеріали справи до оперативної діяльності відноситься діяльність пов`язана з функціонуванням Національного банку, зокрема, й щодо умов найму, звільнення, надання відпусток, службові обов`язки та права працівників НБУ, системи дисциплінарних стягнень, питань соціального захисту службовців Національного банку, що прямо передбачено вимогами ст. 64 ЗУ «Про Національний банк України», а також ст.14 Закону, згідно якої Правління здійснює управління діяльністю Національного банку.
		Повноваження Правління, згідно вимог ст. 15 Закону, підлягають розширеному тлумаченню, оскільки Закон не встановлює їх вичерпний перелік.
		Зі змісту ст. 13 Закону вбачається, що Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.
		Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що приймаючи оспорюване рішення про застосування до позивача - першого заступника Голови Національного банку України заходу дисциплінарного стягнення у виді догани, Рада Національного банку вийшла за межі визначених ст. 9 Закону України «Про Національний банк України» повноважень, всупереч вимог статті 19 Конституції України, що є підставою для визнання такого рішення незаконним.
		Разом з цим, ч. 2 ст. 147-1 КЗпП України передбачає, що на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
		Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
		Як вбачається з матеріалів справи, перед застосування дисциплінарного стягнення від позивача письмові пояснення Радою Національного банку України, яка прийняла рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани не витребувалися, оскільки письмові пояснення позивачу було запропоновано надати Головою Національного банку України Шевченком К.Є. , який діяв на підставі розпорядження від 25.09.2020 року №2267-ра та в межах своїх повноважень.
		Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Згідно статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення (догану або звільнення).
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. 
		Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, вина працівника, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. 
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		Вивчивши доводи сторін щодо складу дисциплінарного проступку, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 1 наказу № 795-но Департамент комунікацій визначено єдиним координатором формування та реалізації Стратегії комунікацій Національного банку, управління публічними комунікаціями, що здійснює організацію та загальну координацію щодо:
		1)взаємодії підрозділів Національного банку зі ЗМІ;
		2)надання відповідей на всі запити ЗМІ;
		3)участі працівників Національного банку в публічних комунікаціях або медіазаходах ( пресконференціях, брифінгах, інформаційних днях, круглих столах, конференціях, форумах, публічних дискусіях тощо);
		4)підготовки та оприлюднення в мережі Інтернет офіційних заяв, повідомлень, спростувань, пресрелізів, коментарів керівництва Національного банку тощо.
		Підпунктом 1 пункту 3 наказу № 795-но передбачено, що першому заступнику, заступникам Голови Національного банку, керівникам структурних підрозділів центрального апарату та відокремленого підрозділу Національного банку (далі-підрозділи Національного банку) наказано забезпечити взаємодію з Департаментом комунікацій з метою ефективного управління комунікаціями Національного банку засобами корпоративної електронної пошти Національного банку або через систему електронного документообігу АСКОД (далі СЕД АСКОД) шляхом: завчасного інформування управління стратегічних комунікацій та зв`язків зі ЗМІ Департаменту комунікацій про очікувані потреби у здійснені комунікацій із цільовими аудиторіями.
		Відповідно до наказу Голови НБУ «Про розподіл функціональних обов`язків» №552-но від 30.07.2020р. у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлений такий розподіл функціональних обов`язків між Головою НБУ, його першим заступником та заступниками, з урахуванням вертикалей підпорядкування, визначених рішенням Правління НБУ від 10.04.2017р. №225-рш:
		1)Голова НБУ здійснює свої повноваження згідно із Законом України «Про Національний банк України» і законодавством України, керую діяльністю НБУ, забезпечує розгляд відповідних питань центральних органів влади, керівництво Правлінням НБУ;
		2)Перший заступник та заступники Голови НБУ (крім іншого):
		Забезпечують виконання Закону України «Про Національний банк України», реалізацію повноважень Національного банку України у відповідних напрямах діяльності;
		3)Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова:
		організовує роботу з банківського нагляду, з реєстрації та ліцензування, з фінансового моніторингу банківської системи;
		організовує роботу з нагляду та діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг, з реєстрації, ліцензування та інших дозвільних процедур, з фінансового моніторингу ринку небанківських фінансових послуг;
		забезпечує прогнозування стійкості та надійності як окремих банків, небанківських фінансових установ, так і банківської системи та небанківського фінансового ринку (крім ринків цінних паперів та фондового ринку) в цілому;
		здійснює загальне керівництво та контролює діяльність самостійних підрозділів НБУ за вертикаллю підпорядкування «Пруденційний нагляд».
		Функціональні обов`язки позивача складають зміст її трудової функції, а також зобов`язують її додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами.
		Вбачається, що на виконання наказу № 795-но, в межах наказу №552-но від 30.07.2020р. позивачем було своєчасно поінформовано Департамент комунікацій про очікувані потреби у здійснені комунікації з виданням Kyiv Post, що підтверджується листом від 17.09.2020 року.
		Пунктом 11 Стратегії комунікацій передбачено, що спікер-менеджмент Національного банку здійснюється Департаментом на основі поділу спікерів на три групи:
		1) Спікери політики - це спікери з комунікацій найвищого стратегічного рівня, у тому числі первинних комунікацій з монетарної політики, фінансової стабільності та інших питань, що належать до кола питань формулювання політики. До цієї групи належать виключно Голова Національного банку як головний стратегічний спікер та його заступники - члени Правління.
		2) Спікери-експерти - це працівники Національного банку, які визначені відповідальними за комунікації із ЗМІ та здійснюють комунікації щодо реалізації політики і діяльності Національного банку, а також з технічних питань.
		3) Амбасадори Національного банку - це будь-які працівники Національного банку, які беруть участь у здійсненні просвітницької діяльності Національного банку щодо Мандату, Місії, Візії та Цінностей Національного банку і його функціонування, а також у площині економіки, фінансів та інших сфер, дотичних до діяльності Національного банку.
		Пунктом 17 Стратегії комунікації передбачено, що з метою дотримання принципів інтегрованості, збалансованості, послідовності комунікацій та політики «єдиного голосу» всі комунікації спікерів та інших працівників Національного банку із ЗМІ - як публічні (on record), так і з обмеженням на поширення інформації (під ембарго та off record) координуються Департаментом.
		Для цього структурні підрозділи Національного банку мають:
		-повідомляти Департаменту заздалегідь про очікувані рішення Національного банку для визначення Департаментом відповідних комунікаційних потреб та їх інтеграції у комплексний середньостроковий план комунікацій Національного банку як єдиної інституції;
		-спрямовувати всі офіційні та неофіційні запити ЗМІ до Департаменту;
		-повідомляти Департаменту заздалегідь про потреби у здійсненні комунікацій з цільовими аудиторіями та дотримуватися вимог Департаменту щодо спікер-, меседж- та івент-менеджменту.
		Як вбачається зі змісту наведених наказів, позивач, як перший заступник Голови Національного банку України належить до спікерів найвищого стратегічного рівня, для якої положеннями Стратегії комунікацій і наказом № 795-но не передбачене отримання погодження на участь у публічних комунікаціях від Департаменту комунікацій, як спікера найвищого стратегічного рівня, а передбачена лише необхідність інформування про очікувані потреби у здійсненні комунікацій із цільовими аудиторіями. 
		Також зазначеними локальними актами не встановлено обов`язку на отримання згоди на здійснення комунікації, як і проведення комунікації лише за умови отримання згоди від Департаменту комунікацій.
		З матеріалів справи вбачається, що обов`язок щодо інформування Департаменту комунікацій про очікувані потреби у здійсненні комунікації з виданням Kyiv Post позивач виконала 17.09.2020 року подавши відповідний лист.
		За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що порушень наказу Національного банку України від 17 грудня 2019 р. № 795-но остання не допускала.
		Пунктами 76, 79, 80 та 82 Кодексу етики передбачено, що працівники здійснюють внутрішні та зовнішні комунікації відповідно до вимог розпорядчих актів Національного банку та законодавства України. Під час здійснення комунікацій Працівники повинні дотримуватись принципів прозорості, зрозумілості, послідовності та нейтралітету, а також цінностей Національного банку. Працівники мають усвідомлювати, що представляють Національний банк і несуть відповідальність за свою повсякденну поведінку та взаємодію з цільовими аудиторіями, відповідно до Кодексу та Стратегії комунікації. Відповідно до Стратегії комунікації прямі контакти Працівників із засобами масової інформації носять обмежений характер. У Національному банку визначається перелік осіб, які можуть публічно висвітлювати позицію банку та його рішення. Працівники Національного банку мають право офіційно представляти з питань діяльності, планів і дій Національного банку на публічних/громадських заходах лише після належного погодження із підрозділом, відповідальним за реалізацію комунікаційної політики Національного банку.
		Оцінюючи матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що комунікація позивача з виданням Kyiv Post не відноситься ні до публічних, ні до громадських заходів, оскільки за змістом підпункту 4) п. 24 Стратегії комунікації вбачається, що публічними заходами для ЗМІ є прес-конференції, прес-брифінги, інформаційні дні тощо.
		Доказів на спростовання даних доводів позивача, відповідачем також не надано.
		Таким чином суд погоджується з доводами позивача про те, що виходячи Кодексу етики для комунікації позивача з виданням Kyiv Post не вимагав отримання погодження від Департаменту комунікацій.
		Разом з цим, аналізуючи доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, про те, що комунікація позивача не відповідала меті та цілям Стратегії комунікації Національного банку України, порушено його принципи та положення, а стаття, опублікована виданням Kyiv Post за участю коментарів позивача, була явно спрямована на знищення позитивного іміджу Національного банку України, суд вважає їх оціночними.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		Доказів нанесення шкоди іміджу Національному банку України, знищення довіри до державного сектору з боку іноземних установ чи з боку громадян, відповідачем суду не надано.
		У листах Голови Національного банку України та Голови Ради Національного банку України, які передували прийняттю оспорюваного рішення зазначалося про те, що інтерв`ю може негативно вплинути на імідж Національного банку України, тобто наводилися припущення.
		Оцінюючи доводи відповідача про те, що стаття явно спрямована на знищення позитивного іміджу Національного банку України суд вважає безпідставними, оскільки зазначену публікацію не можна розглядати як статтю позивача. Крім того, в ній містить лише декілька коментарів, які складається з власних висновків журналістів та коментарів інших осіб.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що позивач не допустила порушень вимог п.п. 4, 5 пункту 42 розділу VI та п. 69 розділу ХІ вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку.
		Так, п.п. 4, 5 пункту 42 розділу VI Правил внутрішнього трудового розпорядку передбачено, що працівник зобов`язаний дотримуватись Кодексу етики працівників Національного банку, дотримуватись трудової дисципліни і вимог цих Правил.
		Порушенням трудової дисципліни в Національному банку вважається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього посадових обов`язків, порушення вимог цих Правил, інших правил, установлених розпорядчими актами Національного банку, та може тягнути за собою накладення дисциплінарного стягнення (п. 69 розділу ХІ Правил).
		Аналізуючи зміст коментарів позивача, опублікованих виданням Kyiv Post, які містяться в матеріалах справи у взаємозв`язку з положеннями Стратегії комунікації Національного банку України, змістом наказу №552-но від 30.07.2020р. щодо розподілу функціональних обов`язків та наведеними положеннями Правил внутрішнього трудового розпорядку, суд погоджується з доводами позивача про відсутність порушень позивачем трудової дисципліни, передбачене ст. 147 КЗпП України,що може бути підставою для застосування заходів стягнення (догана).
		Щодо доводів відповідача про помилкове визначення Національного банку відповідачем у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що застосуванням дисциплінарного стягнення (у виді догани) порушуються трудові права позивача,як працівника Національного банку України.
		Відповідач підтверджує у відзиві, що оспорюване рішення №47-рд від 02.10.2020 прийнято у відповідності до вимог ст. ст. 147, 147-1 Кодексу законів про працю України і є дисциплінарним стягненням.
		Як підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем, отже, твердження про те, що Національний банк України не є належним відповідачем спростовується наявними у справі доказами.
		Крім того, суди, згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, крім іншого, з трудових правовідносин, крім тих справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
		Сторонами в цивільному процесі, згідно положень статті 48 ЦПК України, є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
		Юридичною особою є Національний банк України. Рада Національного банку України, не зважаючи на її особливий статус, особливий порядок формування її складу, завдання і цілі, повноваження тощо, не є юридичною особою, тобто, не може бути відповідачем у цивільному процесі, виключно за правилами якого розглядаються трудові спори. 
		Відповідно до ст. 64-1 ЗУ «Про Національний банк України», члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку, члени Ради Національного банку, залучені експерти не несуть відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти Національного банку. 
		Згідно пункту 1 Регламенту Ради Національного банку України, Рада є керівним колегіальним органом Національного банку України.
		Відповідно до п. 4 Регламенту Рада Національного банку здійснює свою діяльність у приміщенні Національного банку, згідно п. 12 Регламенту Рада утворює Секретаріат Ради, як структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, погоджує його штатну чисельність та структуру, члени Ради Національного банку України, згідно п. 58 Регламенту Ради Національного банку України, крім Голови Національного банку, за виконання своїх функцій отримують винагороду за рахунок Національного банку, а згідно п. 70 Регламенту витрати Ради здійснюються відповідно до розпорядчих актів Національного банку, матеріально-технічне та організаційне забезпечення Ради та її робочих органів здійснює Національний банк відповідно до кошторису витрат Національного банку України.
		Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
		У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).
		Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
		Отже, "ефективний засіб правого захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права особи і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
		Суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про поновлення її трудових прав пред`явлені до особи, з якою наявні трудові правовідносини, тобто Національного банку України, як до належного відповідача, який може забезпечити "ефективний засіб правого захисту", що підтверджується і відзивом на позов та доданими до нього доказами, в якому відповідач підтверджує, що копію оспорюваного рішення Головою Ради Національного банку України листом від 05.10.2020 року були направлені Голові Національного банку України для виконання і використання в роботі. 
		За вказаних вище обставин, суд вважає, що доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову, є недоведеними .
		З огляду на викладене  вище, суд вважає, що оспорюване рішення відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства , а тому  приходить до висновку про визнання незаконним рішення Ради Національного банку України №47-рд від 02.10.2020 року про застосування до ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
		Позивач у своєму позові також просить скасувати оспорюване рішення, проте, виходячи з того, що з точки зору трудового законодавства видавати та скасовувати накази (рішення) віднесено до компетенції власника або уповноваженого ним органу, а до компетенції суду належить їх перевірка  на предмет законності чи незаконності та зобов`язання до вчинення певних дій, а тому підстави для задоволення вимог позивача щодо скасування оспорюваного рішення про застосування догани, відсутні.
		Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 Кодексу законів про працю України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.
		Оцінюючи наявні матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки доказів спричинення позивачу моральних страждань останньою не надано.
		Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову позивача.
		Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Враховуючи те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
		 
		Керуючись Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України», ст. ст.  147, 147-1, 149, 150, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,   ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 133, 141, 258-259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання незаконними та скасування рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
		Визнати незаконним рішення Ради Національного банку України №47-рд від 02.10.2020 року про застосування до ОСОБА_1 , першого заступника Голови Національного банку України дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
		В іншій частині позовних вимог, відмовити.
		Стягнути з Національного банку України ( м.Київ, вул. Інститутська,9, код ЄДРПОУ 00032106 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 19.03.2021.
		Суддя:                                                                         О.М. Букіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...