Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/3365/21 1-м/521/27/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження в порядку надання міжнародної правової допомоги.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2021. Зареєстровано: 21.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2021.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: 11-сс/813/490/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-сс/813/490/21
		Номер справи місцевого суду: 521/3365/21 1-м/521/27/21 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.03.2021 року                                        м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді         ОСОБА_2 ,
		суддів             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю: секретаря с/з         ОСОБА_5 ,
		прокурора                 ОСОБА_6 ,
		захисників                 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,            
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року про продовження застосування до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) екстрадиційного арешту, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення
		 
		Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року було задоволено клопотання керівника Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_11 , визнано обґрунтованим застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та продовженого застосування до нього екстрадиційного арешту до вирішення питання про його екстрадицію до фактичної передачі компетентним органам Республіки Білорусь.
		Строк дії ухвали становить 60 днів до 09 травня 2021 року.
		 
		Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальненні доводи особи, яка її подала
		 
		Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
		Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що ОСОБА_9 мав постійне місце проживання на території АДРЕСА_2 , про що надано відповідний договір та відповідні правовстановлюючі документи власника квартири, яка була орендована ОСОБА_9 ще до затримання.
		ОСОБА_9 покинув територію Білорусії ще до пред`явлення обвинувачення в 2013 році у зв`язку з його переслідуванням за політичні переконання з боку уряду Республіки Білорусь.
		ОСОБА_9 через адміністрацію ДУ «Одеський слідчий ізолятор» звернувся до Державної міграційної служби в Одеській області за захистом в Україні, а саме, про визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.
		Наразі проведені співбесіди та Наказом ГУ ДМС в Одеській області від 10 грудня 2020 року за №237 вирішено здійснити оформлення документів для вирішення питання щодо визнання ОСОБА_9 особою, яка потребує додаткового захисту.
		Знаходження в умовах слідчого ізолятору унеможливлює подальше проведення процедури оформлення документів та отримання ОСОБА_9 статусу особи, що потребує додаткового захисту та взагалі унеможливлює реалізацію вказаної процедури. 
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		 
		Захисники ОСОБА_9  адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
		Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін.
		Заслухавши учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. 
		 
		Мотиви апеляційного суду.
		 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, визначеним у ч. 1 ст.7 КПК України.    
		Частиною 1 ст.12 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом
		Відповідно до пунктів 8) та 9) ч.2 ст. 131 КПК України затримання особи та запобіжні заходи, в тому числі і тримання під вартою, є заходами забезпечення кримінального провадження.
		При цьому, даний захід забезпечення кримінального провадження може застосовуватися згідно з п.2 ч.3) ст. 132 КПК України лише у разі, якщо слідчий, прокурор доведе потреби досудового розслідування у такому ступені втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора.
		Згідно з п.9) ч.1 ст.541 КПК Україниекстрадиційний арешт - застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
		Відповідно до положень ч.4 ст.584 КПК України при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Положеннями ч.1 ст.584 КПК України передбачено, що після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
		 
		Обставини справи
		 
		Співробітниками УКР ГУНП в Одеській області спільно з працівниками ДКР НПУ 17 серпня 2020 року о 14 годині 30 хвилин, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 38, був затриманий громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на міжнародному рівні розшукується компетентними органами Республіки Білорусь для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.285 КК РБ (створення злочинної організації або участь в ній), ч.3 ст.228 КК РБ (контрабанда) та частинами 3 та 4 ст.328 КК РБ (незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів).
		За ініціативою компетентних органів Республіки Білорусь 18 червня 2014 року до міжнародної бази Інтерпол внесені відповідні відомості щодо розшуку ОСОБА_9 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року до ОСОБА_9 був застосований тимчасовий арешт строком на 40 діб.
		Після цього до Офісу Генерального прокурора надійшов запит Генеральної прокуратури Республіки Білорусь про видачу ОСОБА_9 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.285; ч.2 ст.144; ч.3 ст.228; ч.3 ст.328 КК Республіки Білорусь у кримінальній справі №12122170056.
		Злочини, які інкримінуються ОСОБА_9 на території Республіки Білорусь відповідають диспозиціям злочинів, передбачених ч.1 ст.255; ч.1 ст.201; ч.3 ст.307; ч.2 ст.119 КК України та є екстрадиційним, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше ніж 1 рік.
		Строки давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, передбачені ст.49 КК України на теперішній час не сплили.
		Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2020 року до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) до вирішення питання про його видачу (екстрадицію) компетентним органам Республіки Білорусь.
		Після цього, ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року було задоволено клопотання керівника Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_11 , визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою ОСОБА_9 та продовжено застосування до нього екстрадиційного арешту до прийняття рішення про видачу та фактичної передачі компетентним органам Республіки Білорусь.
		Далі, ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси 15 січня 2021 року повторно було визнано обґрунтованим застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) до ОСОБА_9 та продовжено застосування до нього екстрадиційного арешту до 14 березня 2021 року
		За таких обставин з 17 серпня 2020 року по теперішній час ОСОБА_12 утримується під вартою.
		Оскарженою ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року визнано обґрунтованим застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_9 та продовженого застосування до нього екстрадиційного арешту до вирішення питання про його екстрадицію до фактичної передачі компетентним органам Республіки Білорусь.
		Апеляційний суд вважає, що приймаючи вказану ухвалу слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, не дослідив обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а також слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
		Так, частиною 2 ст.589 КПК України передбачено, що особа, якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні, не може бути видана державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров`ю, життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання (релігії), національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань, крім випадків, передбачених міжнародним договором України.
		Згідно з ч.4 ст.590 КПК України рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством
		Слідчий суддя залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_9 через адміністрацію ДУ «Одеський слідчий ізолятор» звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з клопотанням про визнання його біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту.
		Вказане клопотання було зареєстроване та прийняте до розгляду 24 листопада 2020 року (а.п.20).
		Наразі проведені співбесіди та Наказом Головного управління ДМС в Одеській області від 10 грудня 2020 року за №237 постановлено здійснити оформлення документів для вирішення питання щодо визнання ОСОБА_12 біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту (а.п.21).
		Згідно відповіді на адвокатський запит захисника ОСОБА_7 щодо звернення ОСОБА_9 за №5100.5.1-745/51.3-21 від 27 січня 2021 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області 24 листопада 2020 року прийнято та зареєстроване клопотання ОСОБА_9 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Відповідно до наказу від 10 грудня 2020 №237 стосовно особи було прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Враховуючи перебування особи у слідчому ізоляторі, де по такому типу документів унеможливлюється реалізація прав та обов`язків шукачів захисту, довідка буде підготовлена шляхом безпосереднього відвідання адреси управління. 
		Зі змісту вказаної відповіді убачається, що знаходження ОСОБА_9 в умовах слідчого ізолятору унеможливлює подальше проведення процедури оформлення документів для отримання ним статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту та взагалі унеможливлює реалізацію вказаної процедури.
		Таким чином на теперішній час знаходячись в умовах слідчого ізолятору ОСОБА_9 позбавлений можливості отримати довідку про надання йому статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, оскільки вказане питання має вирішуватись за особистої присутності ОСОБА_9 . 
		Екстрадиційний арешт був застосований до ОСОБА_12 з метою його подальшої видачі компетентним органам Республіки Білорусь, для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.285; ч.2 ст.144; ч.3 ст.228; ч.3 ст.328 КК Республіки Білорусь
		Разом з тим, до того часу, поки Головним управлінням ДМС України в Одеській області не буде прийняте остаточне рішення за клопотанням ОСОБА_9 про надання йому статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, останній на підставі ч.4 ст.590 КПК України не може бути виданий компетентним органам Республіки Білорусь.
		За таких обставин апеляційний суд вважає, що застосування до ОСОБА_12 екстрадиційного арешту є недоцільним, оскільки на даний час його видача неможлива, а екстрадиційна фактично перевірка не проводиться.
		Апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що у даному провадженні існує ризик, передбачений п.1) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_9 може переховуватись від правоохоронних органів.
		Проте апеляційний суд вважає, що вказаний ризик є мінімальним з урахуванням наступного.
		За ініціативою компетентних органів Республіки Білорусь 18 червня 2014 року до міжнародної бази Інтерпол внесені відповідні відомості щодо розшуку ОСОБА_9 .
		   Разом з тим, як вже було встановлено, до моменту прийняття остаточного рішення за клопотанням ОСОБА_9 про надання йому статусу біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, останній на підставі ч.4 ст.590 КПК України не може бути виданий компетентним органам Республіки Білорусь.
		   Враховуючи, що бази даних Інтерполу діють у більшості розвинених країн світу, в тому числі і в тих, з якими межує Україна, на теперішній час ОСОБА_9 не матиме можливість перетнути держаний кордон України у законний спосіб, оскільки одразу ж буде затриманий на кордоні з іноземними державами.
		   На теперішній час ОСОБА_9 більш доцільно та безпечно залишатися на території України, оскільки тут він має всі підстави для отримання в подальшому статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту, що в подальшому унеможливить його екстрадицію до Республіки Білорусь. 
		Відповідно до ч.2 ст.585 КПК України при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов`язково враховує:
		1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
		2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
		3) вік та стан здоров`я особи, видача якої запитується;
		4) міцність соціальних зв`язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
		Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_9 залишив територію Білорусії ще до пред`явлення обвинувачення, а саме у 2013 році у зв`язку з його переслідуванням за політичні переконання з боку уряду Республіки Білорусь.
		На території України ОСОБА_9 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 зазначала про те, що ОСОБА_9 мав постійне місце проживання на території АДРЕСА_2 .
		Разом з тим за наслідками апеляційного розгляду захисник просила застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за зовсім іншою адресою  АДРЕСА_1 .
		З метою перевірки обґрунтованості таких вимог апеляційним судом за клопотанням сторони захисту в якості свідка була допита громадянка ОСОБА_13 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивих показань та відмову від дачі показань.
		В судовому засіданні свідок пояснила, що вона разом з її чоловіком ОСОБА_14 познайомились с ОСОБА_9 у 2020 році на пляжі «Ланжерон» та стали товаришувати та спільно займатись спортом.
		До затриманні ОСОБА_9 орендував у ОСОБА_14 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй чоловіку на праві приватної власності. 
		Свідок характеризує ОСОБА_9 виключно з позитивної сторони, як добру та порядку людину. 
		Після затримання ОСОБА_9 та направлення його до слідчого ізолятору квартира пустувала, та ОСОБА_15 вирішила зробити в ній ремонт, який продовжується і до теперішнього часу.
		Квартира АДРЕСА_3 належить їй.
		ОСОБА_13 10 січня 2021 року уклала з ОСОБА_9 договір про оренду вищевказаної квартири. 
		В судовому засіданні свідок не заперечувала проти того, щоб до ОСОБА_9 був застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
		Таким чином апеляційним судом достеменно встановлено, що на території м. Одеси у ОСОБА_9 наявне постійне місце проживання. 
		З урахуванням встановлених обставин апеляційний суд переконаний, що до ОСОБА_9 можливо та необхідно застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням засобу електронного контролю і таких запобіжний захід цілком зможе запобігти ризику, передбаченому п.1) ч.1 ст.177 КПК України, дасть змогу контролювати місце перебування ОСОБА_9 , а також повною мірою забезпечить його належну процесуальну поведінку.
		За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора допустив неповноту судового розгляду, яка в свою чергу призвела до невідповідності його висновків фактичнім обставинам кримінального провадження, а також слідчий суддя не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
		Зазначена неповнота судового розгляду перешкодила слідчому судді ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що відповідно до положень статей 407, 409, 410, 411 є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
		Згідно до п.2) ч.3 ст.407 КПК України, апеляційний суд, скасувавши ухвалу слідчого судді, постановляє нову ухвалу, якою в даному випадку необхідно частково задовольнити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням засобу електронного контролю
		Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 419, 422, 581, 584, 585 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7  частково задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року, якою було задоволено клопотання керівника Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_11 та до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_9 продовжено застосування екстрадиційного арешту до 09 травня 2021 року  скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання керівника Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_11 .
		Визнати відсутніми підстави для подальшого тримання під вартою ОСОБА_9 та продовження до нього екстрадиційного арешту до прийняття рішення про видачу та фактичної передачі компетентним органам Республіки Білорусь.
		Застосувати до  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із забороною залишати житло цілодобово.
		Покласти на ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
		-з`являтися за кожним викликом до прокурора, слідчого судді, суду;
		-повідомляти прокурора про зміну місця проживання;
		-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт, або інші документи, які надають право для виїзду з території України;
		-носити засіб електронного контролю.
		Звільнити ОСОБА_9 з під-варти та доставити його за місцем застосування домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
		Організацію виконання цієї ухвали в частині застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту покласти на начальника відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
		Строк дії ухвали до 18 травня 2021 року.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:
		 
		ОСОБА_2                 ОСОБА_4                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...