Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 289/461/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2021. Зареєстровано: 22.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/275/8/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016060280000748

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 289/461/17
		 
		ВИРОК
		IМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 березня 2021 року                         смт Брусилів
		   Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
		   головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		   при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		   за участю: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		   потерпілого- ОСОБА_8 , 
		захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		   обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
		   розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Брусилів Житомирської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№ 12016060280000748 стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Двірець Житомирського району Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Органом досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується в наступному .
		У ОСОБА_11 на протязі тривалого часу існують особисті неприязні відносини цивільно-правового характеру з потерпілим ОСОБА_8 .
		   З даного приводу, обвинувачений ОСОБА_11 неодноразово провокував словесні суперечки із ОСОБА_8 , розповсюджував листівки зі змістом, які принижували честь та гідність ОСОБА_8 .
		   22 грудня 2016 року ОСОБА_11 в черговий раз, вирішив принизити ОСОБА_8 і, знаючи, що той являється начальником відділу культури Радомишльської районної державної адміністрації та перебуває на робочому місці у відділі культури Радомишльської районної державної адміністрації, який розташований по вул. Присутственній,3 в м. Радомишль Житомирської області, вирішив влаштувати чергову сварку із ОСОБА_8 .
		   Цього ж дня, біля 09 години 20 хвилин, ОСОБА_11 , бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб та підірвати авторитет ОСОБА_8 серед підлеглих, усвідомлюючи протиправність вчиняємих дій, діючи умисно, взяв із собою сирі курячі яйця та прийшов до приміщення відділу культури, знаючи, що це державна установа, де, в присутності численних співробітників та відвідувачів відділу, з дозволу ОСОБА_8 , зайшов до його службового кабінету та, бажаючи, щоб його дії були розголошені та поширені серед значної кількості населення міста, тобто, демонструючи протиправну вседозволеність, виражаючи явну неповагу до існуючих правил поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, почав голосно виражатись словами нецензурної лайки в сторону ОСОБА_8 та закидав курячими яйцями службовий кабінет останнього, в результаті чого порушив нормальну діяльність відділу культури, що виразилось у тимчасовому зриві виконання покладених на працівників відділу культури Радомишльської районної державної адміністрації своїх службових обов`язків.
		Дії ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України - як умисні дії, що виразилися в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
		   В суді обвинувачений  ОСОБА_11 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що ОСОБА_8 знає давно, з ним працавав в органах міліції. Раніше у них були добрі стосунки. Через деякий час після виходу на пенсію він дав ОСОБА_8 8500 доларів США для купівля для нього землі. Але ОСОБА_8 обманув його, землю не купив і гроші не віддав, обіцяв, що вкладе гроші в бізнес , а потім віддасть . Він на протязі тривалого часу просив ОСОБА_8 повернути гроші. Це послужило тому, що відносини між ними переросли в неприязні. В 2015 чи 2016 році ОСОБА_8 приїздив до нього додому, де вони домовились, що ОСОБА_8 буде частинами віддавати йому борг. ОСОБА_8 завжди обіцяв, але не виконував обіцянок по поверненню грошей. 22.12,2016 року вранці він купив для споживання курячі яйця, які були в целофановому пакету " майка" і йшов додому. По дорозі він зайшов у у відділ культури , де начальником працював ОСОБА_8 , так як думав, що той можливо віддасть йому якусь частину грошей. Він зайшов в приймальню відділу культури, де був і ОСОБА_8 , він поздоровався і запитав у ОСОБА_8 чи може він його прийняти. При цьму не було агресії, словами нецензурної лайки він не виражався. ОСОБА_8 запропонував йому пройти до кабінету. Він пройшов до кабінету ОСОБА_8 , двері кабінету були прикриті, в кабінеті він запитав у ОСОБА_8 коли він поверне йому гроші. На що ОСОБА_8 розізлився, обізвав його словами нецензурної лайки і сказав, що нічого йому не буде повертати. Йому стало зле, він впав на коліна, з рук випав пакет з яйцями, які покотилися по кабінету, який був невеличкий, та від образи закричав, щоб той повернув йому його гроші, так як він він хворіє і потребує лікування. Від вмовляв ОСОБА_8 повернути йому гроші. Йому стало зле, так як він рознервувався. Все це продовжувалось не більше 5 хвилин, після чого він встав, вийшов з кабінету і пішов в лікарню. В лікарні його оглянув лікар і направив на лікування до Житомирської психіатричної лікарні, де наступного дня він розпочав стаціонарне лікування, яке продовжувалось аж до 27.01.2017 року. Він нікому шкоди не завдавав, порядок не порушував і не мав мети його порушувати. Яйця він не кидав,що підтверджується протоколом огляду,так як вони були лише на полу. Вважає, що дана кримінальна справа сфабрикована проти нього, підозра йому не вручалась, так як в той час він знаходився на лікуванні. При ознайомлені з матеріалами справи було встановлено, що підозра відносно нього винесена по іншому кримінальному провадженні, а саме по кримінальному провадженні № 12016060280000717. За фактом, за яким його обвинувачують, відомості до ЄРДР внесені були 22.12.2016 року о 17год.28хв., але свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 були допитані ще до внесення відомостей до ЄРДР, а саме 22.12.2016 року в період часу з 11-40 до 14-35г., що є недопустимим доказом, так як вони допитувались поза межами кримінального провадження. Просив його виправдати. 
		Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що він працює начальником Радомишльського відділу культури , 22.12.2016 року близько 08години 30 хвилин знаходився на робочому місці у приміщенні відділу культури. Коли він був в приймальні, де знаходились інші працівники, то зайшов ОСОБА_11 і запитав чи можна зайти до нього. Він запросив його до свого ккбінету, та першим зайшов до кабінету, за ним зайшов ОСОБА_11 . В кабінеті біля порогу ОСОБА_11 впав на коліна та почав вимагати, щоб йому повернув його гроші, він кричав на нього. Потім ОСОБА_11 із-за пазухи діставав яйця і кидав їх по стінах , по меблях. В його кабінеті двері були відкриті і це все бачили працівники, які вже прийшли на роботу. Сама подія тривала не більше 10 хвилин. Коли він почав викликати працівників поліції, то ОСОБА_11 встав і пішов на вулицю. Раніше, коли він з ОСОБА_11 працював в міліції,то у них були нормальні відносини. ОСОБА_11 розповсюджував інформацію по місту, що він винен йому гроші і не віддає. Він боргу перед ОСОБА_11 не має. Приїздив до ОСОБА_11 додому, щоб поговорити з ним з приводу того, що він розповсюджує про нього неправдиву інформацію.Після того, як ОСОБА_11 почав розповсюджувати про нього інформацію про борг, то відносини у них стали неприязні.За заявою ОСОБА_11 вносились відомості про нібито вчинення ним кримінального правопорушення. Після того, як ОСОБА_11 покинув його кабінет, то відділ не припиняв роботу, а працював у звичайному режимі. За медичною допомогою він не звертався в той день. До приїзду працівників поліції його кабінет не прибирався.Заявлений цивільний позов про відшкодування йому моральної шкоди на суму 300000грн. підтримав. 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_11 за клопотанням сторони обвинувачення в ході судового розгляду були допитані свідки.
		Свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона давно працюює у Радимишльському відділі культури, де начальником працює ОСОБА_8 . В один із днів грудня 2016 року, приблизно о 09 годині ОСОБА_8 зайшов до неї в кабінет, щоб підписати документи. В цей час в коридор зайшов ОСОБА_11 з незнайомим чоловіком. ОСОБА_8 привітався з ОСОБА_11 за руку і запросив його до себе в кабінет. В ОСОБА_11 в руках був целофановий пакет. Згодом з кабінету ОСОБА_8 пролунав нелюдський крик ОСОБА_11 . Вона разом з двома працівниками, які сидять з нею разом в кабінеті, вибігла в коридор, і побачила, що ОСОБА_11 вийшов з кабінету начальника. Зайшовши до кабінету начальника, вона побачила, що кабінет обкидано сирими яйцями. Потім вона бачила, що ОСОБА_16 війшов на вулицю, перейшов дорогу та обкидав яйцями службову машину. Вона закрила двері та викликала працівників поліції. Перед цим, десь рік назад, ОСОБА_11 слав у відділ культури всіляки листівки з серіями, також приходив до відділу та клав їх на стіл і мовчки йшов. ОСОБА_11 в цих листівках кляв родину ОСОБА_8 , за що їй не відомо. ОСОБА_11 вона раніше знала, він працював в міліції. Зі слів ОСОБА_12 їй відомо, що та бачила, що в кабінеті ОСОБА_8 . ОСОБА_11 впав на коліна і щось кричав. ОСОБА_11 знаходився у відділі культури не більш 10 хвилин, вона не чула щоб він виражався нецензурною лайкою. Всі працівники були збентежені, хтось випив заспокійливе, але відділ продовжив роботу у звичайному режимі. 
		Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона працює у Радомишльському відділі культури з 2009 року.В грудні 2016 року приблизно десь о 09 годині 15 хвилин в її кабінеті були відчені двері, вона побачила, що до приміщення відділу культури зайшов ОСОБА_11 з невеличим пакетом в руках. ОСОБА_8 в той час перебував у кабінеті бухгалтерії і він спокійно запросив ОСОБА_17 до себе в кабінет. В кабінеті ОСОБА_8 двері були відкриті, вони завжди в нього відкриті, між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 чути було словесну перепалку, різні викрики. Коли ОСОБА_11 пішов з кабінету, то вона з іншими працівниками зайшла до кабінету начальника і побачила розбиті яйця на стіні, навколо кабінету та повсюди був бруд. Працівники відділу були в шоці від цієї події, всі були знервовані та не розуміли що сталося. Про стосунки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 їй нічого не відомо, про листівки також не відомо, вона їх не бачила. ОСОБА_11 знаходився у відділі культури не тривалий час , не більш 10 хвилин, вона не чул , щоб він виражався нецензурно. Відділ роботу не призупиняв, він працював у звичному режимі. Потім приїхали працівники поліції, які провели огляд та зафіксували все.
		Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона працювала у Радомишльському відділі культури з 1987 року по 2018 рік в бухгалтерії. Приблизно з 09 до 10 години в один із днів грудня 2016 року вона перебувала з іншими працівниками на робочому місці, начальник відділу культури ОСОБА_8 перебував у їх кабінеті. ОСОБА_11 з невеликим пакетом в руках прийшов у відділ культури разом з незнайомим їй чоловіком. Начальник запросив ОСОБА_11 до себе в кабінет. Після чого з його кабінету було чути крики та суперечку. Потім ОСОБА_17 пішов з кабінету на вулицю та обкидав яйцями службову машину. Вони зразу ж пішли до начальника в кабінет та побачили розбиті на стіні яйця. ОСОБА_8 був блідий, вони давали йому заспокійливі краплі. Також заспокійливі краплі приймала ОСОБА_12 , оскільки була налякана та не могла виконувати свої обов`язки. Їй відомо, що ОСОБА_8 та ОСОБА_11 раніше працювали в міліції. Про їх стосунки ій нічого не відомо. ОСОБА_11 раніше приходив до відділу та клав якісь листівки на стіл і йшов, але листівки її не цікавили. ОСОБА_11 знаходився у відділі культури близько 10 хвилин, вона не чула, щоб ОСОБА_11 чи хтось інший виражався нецензурно. 
		Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона працює у відділі культури з 2013 року. Десь після 08 години в один із днів грудняі 2016 року до них в відділ зайшов ОСОБА_11 з невідомим їй чоловіком. В ОСОБА_17 був в руках невеличкий пакет. Начальник відділу ОСОБА_8 в цей час був у них в кабінеті, він вийшов з кабінету та за руку привітався з ОСОБА_11 , після чого запросив до себе в кабінет. Після чого було чутно, що в кабінеті вони сперечались, а потім роздався несамовитий крик ОСОБА_11 . Ця сеперечка тривала десь 5-10 хвилин. Потім ОСОБА_17 залишив приміщення. ОСОБА_8 позвав їх до кабінету. В кабінеті вона побачила розбиті сирі яйця на стіні. Вона не з`ясовувала, що сталось. ОСОБА_11 раніше приходив до них у відділ культури та клав на стіл якісь листівка, але її це не цікавило. В приміщенні відділу культури ОСОБА_11 не виражався словами нецензурної лайки. 
		В суді свідок ОСОБА_18 показав, що він був свідком подій у відділі культури, які відбулись перед новим 2017 роком. Він знає ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , оскільки раніше разом" грали на естраді". Зараз відносин з ними не підтримує. Йому стало відомо, що Радомишльський відділ культури шукає на роботу охоронця. Близько 09 години в грудні 2016 року він прийшов до відділу культури з метою працевлаштування, у вхідних дверях відділу культури зустрів ОСОБА_11 . До нього з кабінету вийшов ОСОБА_8 та привітався з ним за руку, запросив його до себе в кабінет, а йому сказав почекати. В самому кабінеті начальника двері не були закриті, ОСОБА_11 до кабінету не зайшов, а стояв в приході в дверях кабінету. Згодом було чути крики ОСОБА_19 " в мене також діти і внуки, вони теж їсти хочуть, віддай мені, пожалуста, гроші", а потім ОСОБА_11 впав на коліна і далі просив ОСОБА_20 , щоб той віддав йому гроші. В ОСОБА_17 в руках був кульок. Тривало це протягом 2-5 хвилин. Він не бачив, щоб ОСОБА_11 кидав в кабінеті яйця, оскільки зразу ж пішов з приміщення. Коли він на вулиці оглянувся назад, то побачив ОСОБА_11 , який йшов в інший від нього бік. 
		В суді свідок ОСОБА_21 , який допитувався за клопотанням сторони захисту, показав, що він знає ОСОБА_8 і ОСОБА_11 , які раніше працювали в одному райвідділку міліції, і між ними були дружні стосунки. Першим на пенсію пішов ОСОБА_11 , а потім і ОСОБА_8 . Йому відомо, що ОСОБА_11 передавав ОСОБА_8 велику суму грошей в доларах США для придбання землі, для організації бізнесу, але той, вкладені гроші в бізнес, не повернув, а тільки віддав 2900 дол. США. ОСОБА_8 в його присутності не заперечував, що він винен ОСОБА_11 гроші.
		Стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_22 надані суду та досліджені письмові докази, а саме:
		- протокол огляду місця події від 22.12.2016 року, який розпочався о 14 годині та закінчився о 15год. 10 хвилин, відповідно до якого оглянуте приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване по вул.Присутственній, 3 в м. Радомишлі, де в кабінеті начальника відділу культури, розміром 3 на 4 метри, на підлозі, по всьому периметру лежать розбиті яйця, тобто кабінет забруднений;в кабінеті нічого не пошкоджено( т.1,а.с. 79-83). 
		Стороною захисту надані суду та судом досліджені :
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого за даним фактом були внесені 22.12.2016 року о 17:28:04 відомості до ЄРДР за № 12016060280000748 , за ч. 1 ст. 296 КК України,
		-протоколи допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , в частині дати та часу здійснення їх допиту, з яких слідує, що вказані свідки допитувалися 22.12.2016 року в період часу з 11год.40хв. до 14 год.35 хв.,
		- повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 12.01.2017 року, з якої слідує, що підозра винесена по матеріалам кримінального провадження № 12016060280000717,
		- довідка КНП "Радомишльська лікарня"від 03.02.2021 року про те, що згідно виписки із медичної карти № 82 Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 ОСОБА_11 дійсно перебував у відділенні " Денний стаціонар № 2 "з 23.12.2016 року по 27.01.2017 року,
		- довідка Радомишльської міської ради № 2 від 09.01.2020 року про те, що 22.12.2016 року після візиту ОСОБА_22 до Радомишльського відділу культури державні кошти на приведення у відповідність службових приміщень не витрачались. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом"якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов"язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті , покладається на слідчого , прокурора та в установлених цим Кодексом випрадках на потерпілого.
		Твердження сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_11 вищевказаного злочину фактично обгрунтовується показами потерпілого ОСОБА_23 , показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та проведеним оглядом місця події. 
		Вивченням сукупності всіх доказів, здобутих в ході судового провадження по кримінальній справі, суд приходить до висновку , що стороною обвинувачення не доведене пред"явлене ОСОБА_11 обвинувачення.
		Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
		Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
		Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
		Критеріями розмежування хуліганства від інших кримінальних правопорушень є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.
		Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
		Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
		Головною рушійною силою хуліганських дій є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим [потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
		З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
		За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
		Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
		Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року( справа № 288/1158/16 ) та постанові Верховного Суду в складі колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 18.06.2020 року ( справа № 720/990/18).
		Як встановлено , що вказано і в обвинувальному акті, між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_8 на протязі тривалого часу існують неприязні відносини через грошові зобов"язання. 
		Як встановлено судом з метою отримання частини боргу ОСОБА_11 22.12.2016 року зайшов на роботу до ОСОБА_8 , де в кабінеті ОСОБА_8 між ними відбулася розмова на підвищених тонах, під час якої ОСОБА_11 вимагав повернути його гроші, що підтверджується і показами потерпілого ОСОБА_8 і показами свідка ОСОБА_18 . 
		В суді потерпілий ОСОБА_8 та всі допитані судом свідки підтвердили, що ОСОБА_11 не виражався словами нецензурної лайки та знаходився в приміщенні відділу культури не більше 10 хв.,при цьму робота відділу культури не припинялась, відділ працював у звичному режимі.
		Суд критично відноситься до показів потерпілого про те, що ОСОБА_11 розкидав яйця по стінах кабінету та меблях, так як ці покази та покази свідків в частині того, що вони бачили на стінах сліди від яєць, спростовуються протоколом огляду кабінета від 22.12.2016 року , відповідно до якого під час огляду встановлено лише те, що на підлозі кабінету по всьому периметру лежать розбиті яйця, на меблях та стінах слідів яєць не зафіксовано, що не спростовує покази обвинуваченого про те, що коли він зайшов до кабінету ОСОБА_8 , то в його руках був целофановий пакет з яйцями, і коли ОСОБА_8 сказав, що не віддасть йому гроші , то йому стало зле і він впав біля дверей на коліна, пакет з яйцями випав з його рук і яйця покотилися по кабінету. 
		Таким чином, в суді стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_11 зайшовши до Радомишльського відділу культури мав на меті порушення громадського порядку та порушення нормальної діяльності відділу культури .
		В суді обвинувачений стверджував, що він зайшов на роботу до ОСОБА_8 з однією метою- повернути свої гроші, які раніше дав ОСОБА_8 для придбання землі та для бізнесу, та які тривалий час намагався повернути, що послужило погіршенню відносин між ними, які переросли в неприязні та тому, що за його заявою за цим фактом були внесені відомості до ЄРДР , де він є потерпілим.
		Покази обвинуваченого ОСОБА_11 про мету зустрічі з ОСОБА_8 підтвердив в суді і свідок ОСОБА_18 , який показав, що бачив, як ОСОБА_11 в дверях кабінету ОСОБА_8 впав на коліна та просив повернути гроші. 
		Про те, що ОСОБА_8 був винен гроші ОСОБА_11 в суді підтвердив і свідок ОСОБА_21 .
		Крім того, суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що під час досудового розслідування були допущені грубі порушення діючого кримінально-процесуального законодавства, які виразились в тому, що в постанові про підозру обвинуваченому ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення вказане інше кримінальне правопорушення, а саме № 12016060280000717 та те, що свідки: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 під час досудового розслідування були допитані ще до внесення відомостей за данним фактом до ЄРДР. 
		Все вищезазначене дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_11 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 КК України.
		Стороною захисту не спростовано в суді твердження обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що він, зайшовши 22.12.2016 року до ОСОБА_8 , діяв лише з наміром повернути свої гроші, які йому тривалий час не віддає ОСОБА_8 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та осоновополних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Аналогічний принцип сформульовано у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зі ст. 17 КПК України ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо стороною обвинувачення не доведено винуватість особи поза розумним сумнівом, Усі сумніви щодо доведеності вини осогби тлумачаться на користь такої особи. 
		Згідно ч. 2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановлюється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчиненні злочину доведена. За змістом закону, за відсутності достатніх і допустимих доказів, а також наявності сумнівів у доведеності вини, постановлюється виправдувальний вирок.
		Зазначені обставини не дають підстав для постановлення обвинувального вироку щодо ОСОБА_11 , тому суд вважає, що викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення є не доведеними, а відтак інкриміноване ОСОБА_11 обвинувачення побудоване на не з"ясованих обставинах, сумнівних доказах та припущеннях, що є підставою для виправдання обвинуваченого , так як не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сокупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв"язку і приймаючи до уваги, що інші докази, які б беззаперечно доводили вину обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, стороною обвинувачення не надані, суд вважає, що пред"явлене обвинувачення не доведено в суді, а тому суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_11 , так як стороною обвинувачення не доведено, що в його діянні є склад кримінального прравопорушення. 
		Цивільний позов ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7,8,17,26,368-371, п. 3 ч. 1 ст. 373, 374-376, 392-395 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_11 по пред"явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - виправдати за недоведеністю , що в його діянні є склад кримінального правопорушення. 
		В задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди - відмовити.
		    
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...