Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/1502/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2021. Зареєстровано: 23.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2021.
Дата набрання законної сили: 20.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/404/85/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020125020000576

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 404/1502/21 
		Номер провадження 1-кп/404/85/21 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 березня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 ,
		при секретарі                             ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження №12020125020000576 про обвинувачення 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, 
		за участю учасників судового провадження: 
		прокурора                             ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої                     ОСОБА_5 ,
		потерпілої                             ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		В період часу з 13.01.2020 року до 04.08.2020 року ОСОБА_3 в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_6 , яка його колишньою дружиною, що призвело до психологічних страждань останньої, а такою погіршення якості життя , що виразилось в формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати сну та повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки та позитивних емоцій, посилення негативних переживань. 
		04.08.2020 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_3 ,будучи особою, яка раніше вчиняла адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАІІ, а саме 13.01.2020 року, 15.06.2020 року якого в подальшому постановами Кіровського районного суду м.Кіровограда було притягнуто до адміністративної відповідальності знаходячись по місцю проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, знову вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що проявлялось у словесних образах потерпілої нецензурними словами та нанесенні численних ударів руками в область обличчя та тулуба ОСОБА_6 , внаслідок чого у останньої згідно висновку судово-медичної експертизи №774 від 12.08.2020 року маються тілесні ушкодження у вигляді: ран на нижній повіці лівого ока, на шкірі верхньої губи зліва, на шкірі нижньої губи зліва, синців навколо лівого та право ока з крововиливами в білкові оболонки, синців в ділянці лівої щоки, підборідочній ділянці, в ділянці шиї по передній поверхні з переходом на грудну клітину з обох боків, правому передпліччі, лівому плечі; саден по хребтовій лінії на рівні 5,6,7,8,9 грудних хребців, 1 та 2 поперекових хребців, в ділянці лівої лопатки, правому плечовому суглобі, лівому передпліччі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.
		Вказаними насильницькими діями ОСОБА_3 заподіяв своїй колишній дружині ОСОБА_6 систематичні фізичні та психологічні страждання, що виразилися в спричиненні фізичного болю, словесних образах, погрозах, приниженні, які викликали у потерпілої ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди її психічному здоров`ю та згідно висновку судової психологічної експертизи №289-ПС від 24.02.2021 року ситуація здійснення домашнього насильства с псипхотравмувальною для останньої та спричинила страждання.
		 
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю та показав суду, що за часу, обставин, вказаних в обвинуваченні, вчинив домашнє насильств відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , спричинив їй тілесні ушкодження та психологічні страждання. Повністю визнає цивільний позов заявлений потерпілою у частині відшкодування моральної та матеріальної шкоди. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст.126-1 КК України як спричинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань.
		 
		При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Так, ОСОБА_3 вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин.
		Як особа ОСОБА_3 характеризується посередньо (т.1 а.п.73), не одружений, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває (т.1 а.п.72), осудний, не працює, раніше не судимий. 
		До визначених ч.1ст.66 КК Україниобставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття.
		Визначених ч.1ст.67КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).
		Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом`якшуючих покарання обставин та особи обвинуваченого, який характеризується посередньо, раніше не судимий, не працює, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому покарання в межах санкції ст.126-1 КК України у виді позбавлення волі. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає. 
		Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі, незважаючи на позицію прокурора, який не наполягав на застосуванні судом покарання у виді позбавлення волі стосовно ОСОБА_3 , потерпіла та представник потерпілої наполягали на призначенні міри покарання у виді позбавлення волі, незважаючи на заперечення обвинуваченого, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.178 КПК України, які підтверджують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на переконання суду запобігання спробам вчинення інших кримінальних правопорушень та переховування від суду неможливе у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Відтак, суд вважає, що наявні підстави до застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого 9428, 95 грн. на відшкодування майнової шкоди та 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, який повністю та безумовно визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Так, вимоги про стягнення з ОСОБА_3 9428, 95 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, відповідно до ст.1166 ЦК України підлягають задоволенню, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочину і заподіянні матеріальної шкоди у вказаному в позові розмірі доведена.
		Крім того, суд вважає, що потерпілій злочинними діями обвинуваченого спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із вчиненням злочину, що потягло порушення нормального ритму його життя, додаткові хвилювання та складнощі, а тому із врахуванням положень ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України, зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, керуючись принципами розумності і виваженості, суд вважає, що справедливим та доведеним наданими доказами з огляду на всі істотні обставини буде задоволення позовних вимог потерпілого, згідно з якими необхідно стягнути з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень. 
		 
		Процесуальні витратина залученняекспертів відповіднодо ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373,374,376 КПК України, суд, 
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		 
		До набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі судового засідання.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 18 березня 2021 року. 
		Цивільний позов ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП  НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 9428, 95 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями та 100 000 грн. моральної шкоди.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 6211 грн. 
		 
		Відповідно дост. 532 КПК Українивирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду згідно зі ст.ст.395,396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК Україниможе бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		Згідно зіст.376 КПК Україникопія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Кіровському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву 
		  Суддя Кіровського  районного суду м.Кіровограда  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...